Спостереження як один з основних шляхів вивчення проблеми трудової підготовки

Разом з тим, метод спостереження дуже близький до буденного педагогічного спостерігання, що охоплює невід'ємну частину навчально-виховного процесу.

Аналіз дидактичного спостерігання висвітлений у працях М.А.Данилова, Л.В.Занкова, Н.В.Кузьміної, М.М.Скаткіна, Г.І.Щукіної та ін. Так, наприклад, Г.І.Щукіна досліджувала окремі дії вчителя у навчальному процесі, зокрема: рухи рук, позу, міміку (широко відкриті очі, посмішку та ін.).

У дослідженнях, які базуються на спостереженні, виявляються певні процеси, що вимагають більш уважного вивчення. Об'єктом дослідження можуть бути, наприклад, причинно-наслідкові зв'язки.

Розглянемо деякі елементи проведення спостереження, які необхідно проаналізувати для чіткої організації дослідження.

1) Формулювання дослідницьких цілей є наслідком аналізу проблемної ситуації, яка зацікавила дослідника і здалась йому вартою уваги, вартою більш докладного вивчення. Аналіз ситуації і виявлення в ній відомого та невідомого, як правило, проводяться на основі вивчення літератури з теми та досвіду компетентних осіб і сприяють формулюванню головної дослідницької проблеми та додаткових проблем.

2) Виявлення та аналіз змінних - теж важлива категорія досліджень. Змінні - це чинники, які можуть набувати різних значень у досліджуваному об'єкті. Вони інформують про те, з якого боку нас цікавлять дані об'єкти, а також характеризують правила впорядкування фактів і подій, що розглядаються під певним кутом зору.

Аналіз змінних завжди розпочинається із вивчення їх залежностей. При дослідженні процесу чи змісту освіти самою змінною можуть бути зміни, що проходять з учнями, в сфері їх знань та умінь, в емоційній та руховій сфері.

3) Перетворення проблеми у гіпотезу є наступним етапом у процесі дослідження. На цьому етапі дослідник шукає відповіді на головні та допоміжні питання, що в результаті когнітивної обробки та одержання додаткової інформації набувають конкретного характеру. Таким чином вони перетворюються у гіпотези, які при визначенні напрямків подальших пошуків набувають характеру робочих гіпотез.

4) Вибір техніки та інструментів дослідження - це важливий етап дослідницької роботи, який залежить від об'єктів дослідження, їх популяції та вибірки.

Що таке "техніка дослідження"? У наукових джерелах, які стосуються визначення цього питання, використовуються різноманітні терміни, зокрема: "дослідницька техніка", "методика дослідження", "метод спостереження", "процедура спостереження" та ін. Тут поки що немає єдиного підходу. Ми подаємо свою інтерпретацію розуміння цього питання.

Так, наприклад, дослідницьку техніку можна розглядати як методи спостереження або як процедуру спостереження. Необхідно вважати, що метод спостереження - спосіб пізнання педагогічного факту, а методика спостереження - це система дій для реалізації цього способу, і техніка дослідження є інструментуванням процедури використання того чи іншого методу. Метод спостереження може втілюватися в різноманітних техніках досліджень: анкеті, усному опитуванні, тестуванні. Оперування поняттям процедури дослідження можливе через її розуміння як системи дослідницьких дій, скерованих на розв'язання поставленого питання. У цьому значенні поняття техніки дослідження та процедури дослідження є дещо близькими.

5) Важливим елементом у спостереженні є визначення популяції та вибірки. Залежно від характеру дослідження спостерігач може вивчати всю популяцію, наприклад, учнів певної школи, класу чи групи, або її частину. Ця частина і є вибіркою. Вибірка може бути як цілеспрямованою, визначеною з певною метою дослідження, так і випадковою. Випадкова вибірка отримується шляхом відбору певного відсотка досліджуваних осіб (об'єктів), причому оптимальний його відбір, обчислений за допомогою відповідних статистичних методів, дозволяє на основі вивчення відібраної групи зробити висновок про характеристику всієї популяції.

Коли враховано всі перелічені обставини, продумано всі реальні та ймовірні можливості спостереження, відібрано певні його види, складається план роботи. У ньому визначається об'єкт, цілі, час, тривалість спостереження, передбачуваний результат. Розробляється програма дій, яка включає питання, що їх треба з'ясувати за допомогою цього методу дослідження.

До наукового спостереження педагогічних процесів пред'являється ряд вимог, з яких найбільш важливими є:

1. Навмисність. Спостереження проводиться для вирішення певного, змістовного та чітко поставленого завдання. Навмисність підказує дослідникові, які об'єкти слід вибрати для спостереження і що в них треба вивчати. Вона виключає безпредметний підхід, неточність, розпливчастість у дослідженні.

2. Планомірність. Дослідник повинен чітко уявляти послідовність роботи, щоб виключити безладність, випадковість спостереження. Необхідно скласти план дослідження, що відображає питання, на які він хоче знайти відповіді, їх послідовність (програму спостереження), місце і час здійснення, способи фіксації матеріалу.

3. Цілеспрямованість. Ця вимога випливає із навмисності і зобов'язує дослідника так вести спостереження, щоб забезпечити збір даних, необхідних і достатніх для перевірки гіпотези.

4. Об'єктивність. Це - одна із найважливіших і принципових вимог до наукового спостереження. Вона зобов'язує дослідника фіксувати всі факти, що стосуються предмета дослідження.

4. Проведення досліджень

Важливим чинником у проведенні спостереження є фіксування досліджуваних результатів. Необхідно продумати техніку реєстрування спостережуваних явищ, процесів. Види записування є різноманітними. Це може бути протокольний запис, що відтворює все побачене; вибіркове фіксування тих елементів роботи з класом, які становлять предмет вивчення; запис у , якщо спостереження довготривале, дискретне. Використовується також матрична форма, куди вносяться відомості за певною схемою. Крім словесних записів існують прийоми кількісного відображення фактів у документах спостереження.

У записах спостережень необхідно висвітлити такі показники: точний час роботи, школу, клас, учасників спостережуваного педагогічного процесу, місце дії, умови, у яких проходять події, точні відомості про деталі процесу незалежно від їх збігу чи незбігу з тими, що планувалось побачити, а також свою роботу (варто зазначити загальні враження від спостереження).

Для фіксування мінливих явищ, процесів та їх глибокого аналізу використовуються також технічні засоби, застосування яких вимагає певних навиків. До них належать ті, що фіксують: візуальний бік явищ (фотоапарат, кінокамера, проектор), звуковий (магнітофон), відео звуковий (відеомагнітофон) та інший (вимірювальна апаратура).

Практика досліджень показує, що саме спостереження ставить високі вимоги до особистості дослідника. Від його здібностей, кваліфікації, наукової бази, а також від його чисто людських рис (вміння знаходити спільну мову з іспитниками, товариськості, чуйності, скромності та ін.) залежить успіх спостереження. Окрім рис, певною мірою властивих кожній людині (уваги, терпіння, здатності фіксувати зміни в спостережуваній ситуації), важливою є вимога об'єктивності. Спостерігач повинен постійно контролювати свої дії, з тим, щоб їх вплив на виучувану ситуацію був мінімальним. Слід пам'ятати, що при дослідженні треба враховувати не лише інтереси спостереження, але також інтереси досліджуваних індивідів.

Основною вимогою до фіксації наслідків спостереження є те, що їх запис повинен вестися на місці і в момент проходження явища. На думку багатьох дослідників, це може бути засобом подвійного контролю: за спостерігачем й за можливими відхиленнями у рамках спостережуваної ситуації чи процесу.

При неконтрольованому спостереженні важливо, щоб запис давав можливість визначити, що є проявом ситуації, а що ‑ її інтерпретацією. Це необхідно робити бо в іншому випадку дані спостереження змішаються із висновками.

Часто мета дослідження потребує лише фіксації фактів без їх подальшої характеристики. У цьому випадку запис результатів спостереження може проводитись за принципом знаків: "плюс-мінус" , тобто, якщо має місце даний елемент у конкретній ситуації - "+", якщо ні - то "‑".

Коли спостерігається ситуація, у якій важливо встановити, чи має місце вербальне вираження якихось елементів поведінки, то фіксувати ці процеси можна так: проявляється -1, ні - 0. На основі проведеної роботи складається таблиця наслідків дослідження.

5. Оформлення наслідків спостережень

Слід зауважити, що при складанні документа спостереження потрібно дотримуватись певних умов, які мають вплив на надійність та точність реальної картини дослідження. Зокрема, це:

а) логічність розділення об'єкта спостереження на складові елементи, що відповідає його органічній природі і дозволяє провести відтворення (реконструкцію) із частин цілого;

б) адекватність термінів, що використовуються при групуванні та аналізі одержаної інформації;

в) рівнозначність інтерпретації виділених елементів об'єкта спостереження.

Для обробки результатів спостереження, проведеного, наприклад, на структурованій картці, складається код для шифрування; потім ці результати (їх цифрове позначення) переносяться на картки машинного рахунку та обробляються у залежності від масиву (числа проведених спостережень) за допомогою машини або ручним способом.

Як зазначалось вище, неконтрольоване і неструктуроване види спостереження, оскільки їх метою є описування широкого кола явищ чи процесів, не мають жорстких форм нотування. Тому їх результати подаються у вигляді розгорнутого опису об'єкта спостереження.

Особливості одержаної інформації методом спостереження такі:

а) спостерігач має справу не з фактами свідомості (вони недоступні прямому спостереженню), а з актами реальної поведінки учнів у педагогічному процесі (на уроці, позакласному чи позашкільному заході, на перерві тощо);

б) спостереження не лише фіксує індивідуальну, але й групову (інтегральну) поведінку учнів на уроці;

в) інформація, одержана методом спостереження, може як доповнювати результати інших методів, так і до певної міри контролювати їх.

Проводячи дослідження, слід враховувати, що картка спостереження повинна забезпечувати фіксування максимально об'єктивних даних. Для прикладу використаємо картку, у якій покажемо реакцію членів малої групи (випадкова вибірка) на появу у класі нового учня. Картку доцільно оформити таким чином:

Картка спостереження № _____________

Шифр дослідження ______________

Де проводилось (школа, клас) __________________________

Дата ___ Час ____ Урок (перерва) _______________________

Хто проводив __________________________

Уточнимо, що необхідно фіксувати у відповідних графах цієї карточки. У графі "А" записують реакції члена групи, якого спостерігач позначив буквою "А", у наступній графі - буквою "Б" і т.д. Дуже важливо у цьому випадку зазначати, що є фіксацією подій, а що - оцінкою спостерігача (приклад - у графі "Г" та останній графі).

Після обробки результатів спостереження їх дані можна зіставити з іншими, отриманими раніше.

Досвід показує, що науковцеві необхідно оволодіти методом спостереження. Уміле його використання в сукупності з іншими способами пошукової роботи дозволить отримати достатню кількість об'єктивного матеріалу для обгрунтованих висновків та рекомендацій при вивченні конкретної проблеми.

Література

1. Волович В.И. Определение надежности документальной информации // Вопросы методики и техники социологических исследований. -М., 1972. С. 314-315.

2. Данилов М. А. Некоторые методологические аспекты педагогических исследований // Советская педагогика. - 1965. - N 10. С.12-15.

3. Журавлев В. И. Наблюдение - метод педагогического исследования // Методы педагогических исследований. - М., 1972. -С. 62-87.

4. Методы педагогических исследований / Под редакцией А. И. Пискунова, Г. В. Воробева. - М.: Педагогика. 1979.

5. Методы сбора информации в социологических исследованиях. Кн. 2. Организационно-методические проблемы опроса. Анализ документов. Наблюдение. Эксперимент / Отв. ред. В. Г. Андренков, О. М. Маслова. -М.: Наука, 1990.

6. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польск. Л.Г.Кашкуревича, Н. Г. Горина. - М.: Высш. шк. , 1990.

7. Пиаже Ф., Фресс П. Экспериментальная психология. - М., 1966.-Вып.