Як показує практика роботи, у процесі проведення опитувань (усних і письмових) виникає багато непередбачених проблем. Це стосується, в першу чергу, вміння дослідника переводити зміст гіпотези в площину запитань інтерв’ю та анкети. При формулюванні питань й можливих варіантів відповідей науковець повинен чітко уявляти собі їх мету, можливості виявлення необхідних залежностей і тенденцій.
Соціологи попереджають про часті помилки, які полягають у тому, що дослідницькі цілі трансформуються у дуже прямі запитання. Тому інколи буває доцільніше об’єкт нашої цікавості пізнавати непрямо, а через систему часткових запитань; слід уникати слів із подвійними значеннями і дуже довгих речень.
Не рекомендується також у прямій ормі торкатися шепетильних для іспитника тем. Мабуть, запитання: Чи, на Ваш, погляд, Ви володієте педагогічною майстерністю? Легко шокує респодента або викличе негативну реакцію. Успіх такого інтерв’ю дуже залежить від тактики його поведінки. Слід пам’ятати, що невдалий початок розмови із учителем може спричинити незаплановане швидке її завершення.
Розпочинати інтерв’ю рекомендується із загальних питань, які дозволяють ввести респондента в коло досліджуваних проблем, викликають у нього зацікавлення, сприяють налагодженню контакту. Перехід до спеціальних запитань має здійснюватися поступово, інколи лише в середині бесіди дослідник може торкатися основної мети дослідження.
Не бажано зав’язувати розмову із загальних питань про вік, стаж роботи тощо; це можна зробити при завершенні інтерв’ю, або зовсім іншим способом.
Як і анкетування, інтерв’ю має певні переваги й недоліки. До переваг можна віднести те, що воно проводиться, як правило, в неформальній обстановці. Тому люди, які часто відмовляються заповнювати найкоротшу анкету, легко вступають у розмову й дають потрібну інформацію. При проведенні інтерв’ю дослідник може спостерігати за поведінкою співрозмовника, що полегшує інтерпретацію отриманих даних. Завдяки можливості розкидати запитання усувається небезпека їх взаємного впливу (тобто, спотворення відповідей, спричиненого близьким сусідством споріднених за характером запитань). Іспитник, що відповідає усно, в більшості випадків серйозніше ставиться до заданих запитань, оскільки хтось вважає за потрібне витратити свій час на розмову з ним. Зменшується число запитань, на які немає відповідей, оскільки дослідник у процесі опитування має можливість до них повертатися.
Суттєвим недоліком інтерв’ю (порівняно з анкетою) є значні витрати грошей і часу при його застосуванні (формуванні питальника та безпосередньому проведенні). Крім того, один дослідник може опитати усно значно менше людей, ніж письмово.
5. Можливості вивчення особистості через оцінювання та самооцінювання
Взаємостосунки між людьми мають значною мірою оцінювальний характер. Кожний із нас мав можливість звернути увагу на те, як люди охоче говорять про інших і дають їм оцінки. Ця особливість з успіхом може бути використана при дослідженні проблем навчання та виховання. Саме тому, значного поширення у педагогіці набув метод оцінювання (рейтингу).
Рейтинг – метод психологічного вимірювання, який базується на судженнях компетентних суддів; іншими словами – це спосіб непрямого спостереження, що полягає у вивченні та оцінюванні обєкта дослідження людиною, яка пізнавала його протягом тривалого часу.
Рейтинг полягає в тому, що дослідник звертається до “суддів” із проханням оцінити конкретні властивості (риси) добре знайомої їм людини. Оцінювання може бути проведено за допомогою неперервної або дискретної шкали, що дозволяє визначити “місце” індивіда в соціальному середовищі (школі, класі, на вулиці тощо). “Судді”, що характеризують добре знані їм об’єкти вивчення, порівнюють їх з ознаками, які необхідно розкласти відповідно до оцінки.
Звичайний інструментарій рейтингу містить два компоненти:
1.Ряд змінних (перелік властивостей), які потрібно оцінити.
2.Відповіді на вибір (оцінки), з яких необхідно вказати одну (най об’єктивнішу).
Найтиповішим для оцінювання є варіант, коли для кожної властивості у відповіді – реакції визначена частота її прояву, як наприклад: “завжди”, “періодично”, “інколи”, “рідко” або інтенсивність: “дуже значною мірою”, “значною мірою”, “незначною мірою”, “мінімально”.
Також, при оцінюванні якості роботи та особистих рис учителя кожна із досліджуваних характеристик може бути представлена за шкалою балів: 5,4,3,2, де “5” – максимальний ступінь вираження (прояву) властивості, “2” – мінімальний.
Щоб допомогти суддям при визначенні рейтингу педагога, до розглядуваних ознак його діяльності можна додавати певні характеристики, які свідчитимуть про рівень майстерності: “формує міцні та глибокі знання (так, ні, не знаю)”; “формує належні вміння і навички (так, ні, не знаю)”; “розвиває глибокий інтерес та зацікавлення до свого предмета (так, ні, не знаю)”; “розробив і впроваджує свою систему трудової підготовки (так, ні, не знаю)” та ін.
Представлені варіанти компонування структури рейтингу вибираються у залежності від мети та завдань дослідження, зокрема тих властивостей, які потрібно оцінити.
Як і кожний пошуковий метод, оцінювання має позитивний й негативні аспекти.
У порівнянні із прямим спостереженням, рейтинг відзначається економічністю. Наприклад, безпосередньо дослідникові потрібно багато часу, щоб дати характеристику діяльності педагогів та їх вихованців. Ще складніше буває вивчити систему їх роботи. І якщо керівники шкіл, чи інших навчальних закладів працюють багато років, то вони вважаються тими компетентними особами, чиї знання можуть бути узагальнені за допомогою рейтингу. Тобто, при оцінюванні суддями-спостерігачами є люди без спеціальної психологічної підготовки. Це потребує менше витрат часу й зусиль, ніж звичайні систематичні спостереження самого дослідника.
Головним недоліком рейтингу є те, що висновки дослідження здебільшого ми робимо на основі суб’єктивних думок компетентних осіб (хоча й пряме спостереження також не зовсім позбавлене цієї вади). Автори цього методу (П.Торндайк, Є.Хаген) вказують на такі чинники, які заважають об’єктивно порівняти спостережувані явища:
— неточність, неясність формулювання ознаки, яку потрібно оцінити;
— прихований характер деяких оцінюваних властивостей (риси, що проявляються зовнішньо, у взаємостосунках з іншими людьми, оцінюються точніше, ніж наприклад, мотиви, потреби, установки);
— обмеження можливостей спостерігати оцінювані властивості (в навчальній діяльності школярів проявляються, наприклад, лише деякі риси).
Щоб рейтинг давав максимально правдиву інформацію, потрібно чітко дотримуватися правил включення ознак в шкали, що пропонуються для оцінки:
1. Характеристика має бути описана об’єктивно.
2. Властивість (риса), яку слід оцінити, не повинна містити декілька окремих ознак.
3. Кожна властивість має характеризувати якийсь один вид діяльності чи його ж результати.
4. Ознаки повинні бути згруповані згідно з вимогами точності, з якою їх можна оцінювати.
5. Оцінки потрібно виносити на базі минулого й теперішнього досвіду роботи, а не майбутнього.
6. Не застосовувати оцінювання там, де можуть бути використані інші, надійніші та об’єктивніші методи.
Слід додати, що рейтинг може зайняти певне місце в організації та отриманні первинного матеріалу для подальшого використання математичних методів.
Під сучасну пору в соціальній психології, зокрема за рубежем, широко застосовується метод самооцінювання; його використання дозволяє обгрунтовувати різні концепції ролі особистості в суспільстві.
Слід зазначити, що “образ себе”; який створюється у самосвідомості людини, має велику стійкість. Як стверджують зарубіжні та вітчизняні психологи, інформація про себе, яка протирічить усталеному в особистості образу “Я”, засвоюється значно гірше або зовсім не сприймається.
Педагог досить добре повинен знати своїх вихованців, щоб кваліфіковано та об’єктивно оцінювати їх знання, вчинки, поведінку. Неспівпадання його оцінки з самооцінкою приводить до конфліктів явних та прихованих.
Явний конфлікт виявляється там, де в школярів самооцінка є значно вищою від оцінки вчителя; прихований – у протилежній ситуації.
При вивченні особистості слід застосувати різні методики самооцінювання. Наприклад, школярам можна запропонувати описати себе за допомогою списку, який містить певну кількість (чим більше, тим краще) добре знайомих їм прикметників (веселий, спокійний, урівноважений, життєрадісний, товариський, щедрий та ін.). Іспитник має оцінити кожний прикметник за шкалою від 1 (“найбільше подібний на мене”) до 6 (“найменше подібний до мене”). Пізніше за цією ж шкалою кожного учня оцінюють два його товариші; результати самооцінювання й оцінювання порівнюють і роблять висновки по роботі.
Набула поширення техніка вивчення порівняльних цінностей для особистості різних психічних рис. Іспитникові пропонують перелік властивостей, за допомогою яких можна описувати людей. Аналізуючи їх, він визначає, які з них є для нього важливими, а які ні, яким він надає великого значення, а яким меншого або ніякого. Наприклад, риса “честолюбність” за порядком у списку поставлена на першому місці: “Незалежно від того, чи вважаєте Ви себе честолюбним чи ні, наскільки важливою є для Вас зазначена риса в інших людях”. Відповіді розподіляються за шкалою: “дуже”, “повною мірою”, “небагато”, “зовсім ні”. Після цього методом анкетування можна вияснити, чи вважає іспитник, що він володіє конкретною рисою, і в якій мірі. Співставлення результатів самооцінки й анкети дає можливість визначити ступінь самоповаги суб’єкта.
Вивчення оцінки та самооцінки в педагогічному процесі повинно бути, мабуть, робочим інструментом у встановленні взаємостосунків, що дозволить педагогові ефективніше будувати навчально-виховний процес.
Література
1. Григорьева Е.А, Оценивание как метод педагогического исследования: Автореф. дисс. канд.пед. наук.- Л., 1974.
2. Здравомыслов А.Г. Методология и процедура социологических исследований. - М.:Высшая школа, 1969.
3. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности.-Л., 1970.
4. Методы педагогических исследований /Под ред. А.И.Пискунова, Г.В.Воробьёва.-М.:Педагогика, 1979.
5. Осипов Г.В., Андреев Э.П. Методы измерения в социологии. - М., 1977.
6. Паниотто В.И., Максименко B.C. Количественые методы в социологических исследованиях. -К.:Наука, 1982.
10-09-2015, 16:18