Засоби впливу на осіб із залежною девіантною поведінкою

здоров’ї, дієздатності, на включення, інтеграцію особи у соціальну сферу.

На сьогоднішній день вважається, що психологічні причини алкогольного і наркотичного узалежнення знаходяться, по-перше – в ілюзійних можливостях задоволення бажань та вирішення конфліктів (яке дає почуття сп’яніння), по-друге – в тих психологічних та соціальних умовах, які штовхають людину на цей шлях. Важливе значення у формуванні пренаркотичної особистості належить психічному інфантилізму який проявляється у несамостійності прийняття рішень, нездатність опиратися впливу ззовні, зниженій критичності до себе, вразливості. Це можна простежити на моделі поданій на рис.1.1.

Найбільш впливає на залежних осіб найближче оточення, тобто сім’я, друзі , трудовий колектив. Вони виступають або стимулом до одужання, або причиною продовження уживання психоактивних речовин. Досить впливовим є ЗМІ, яке пропагуючи здоровий спосіб життя, рекламує алкоголь, сигарети тощо.Сучасні реабілітаційні програми не є достатньо ефективними і вони повністю залежать від вибору алкоголіків, наркоманів, а саме їх волі і бажання.

Рис.1.1.Впливові компоненти на алко-, наркозлежних осіб

1.2 Методи соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді

Аналіз літературних джерел з соціальної роботи та соціальної педагогіки дозволяє визначити основні напрями щодо розгляду і вирішення проблеми алкоголізму і наркоманії. Це діагностика, профілактика, корекція та реабілітація.

Профілактична робота переважно проводиться у навчальних закладах. Так, наприклад, психологом Н.Д. Дереклєєвою (м.Москва) були розроблені батьківські збори на тему "Наркотики і статистика" [4, с.15]. Вони передбачають спочатку роботу з дітьми, які пишуть твір-роздум "Якщо мені запропонують наркотик", виконують тест "Незакінчена пропозиція". А вже надалі, на основі результатів роботи зі школярами, проводиться безпосередньо робота з батьками ( додаток А ).

Грунтовною і цікавою є лекція С. А. Жданова " Горілка, пиво, шампанське, наркотик, паління " [24, с.25] , де наводяться статистичні дані наслідків паління, вживання алкоголю. Перший перегляд залишає досить велике враження майже на кожного слухача, але результативність продовжується переважно нетривалий час. Досить велике значення у цьому напрямі роботи мають інформаційні буклети, наприклад "Наркотичне пекло" (додаток Б).

Людина, яка схильна до вживання алкоголю, наркотиків має певні передумови до виникнення даної проблеми, тому слід вчасно їх виявити за допомогою діагностики і необхідно корекційну і реабілітаційну допомогу.

Діагностику в цьому напрямку можна проводити з дитячого садка ( наприклад, гра О.В. Крупенко "Два козлика" для дітей 2-3 років допомагає звернути увагу на конфліктність дитини в колективі). За допомогою "Тесту руки" О. Ю. Дроздова можна визначити агресивність поведінки школяра, студента, клієнта.

Досить унікальним є кольоровий тест Люшера для різновікової категорії населення. Він допомагає проконтролювати динаміку вольової і емоційної сфери, внутрішнього стану важковиховуваних підлітків, психологічний стан людини.

Як було раніше зазначено особи, які вже є залежними від алкоголю, наркотиків мають ряд своїх особливостей, тому в роботі з ними досить важливим є визначення їх самооцінки ("Шкала самооцінки особистості" А. М. Пригожин ), рівня надії, що можна зробити за допомогою методики М. Снайдера, адаптованої К. Муздибаєвим "Вимір надії", який дозволить оцінити, виходячи з аналізу життя, рівень надії людини [14, с.38-41].

Якщо особа визнає свою залежність і виявляє бажання одужати, то готовність її до змін можна перевірити використовуючи методику Г. Айзенком " Діагностика ригідності ". Методика " Схильність до самотності" дасть можливість визначити ступінь її враженості [25, с.114-115].

У подальшій роботі із залежними особами на періоди корекції та реабілітації переважно застосовують програму "12 кроків" за допомогою якої людина усвідомлює своє безсилля перед алкоголем, наркотиком, починає розуміти відповідальність за своє майбутнє життя і їй пропонується повірити і прийняти силу вищу за власну [10,11].

1.3 Нормативна база стосовно здійснення соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді

Незважаючи на комплекс запобіжних заходів, що здійснюються органами державної влади, рівень поширення наркоманії і алкоголізму в країні залишається високим.

Разом із зростанням наркоспоживачів в Україні спостерігається збільшення кількості організацій, які надають реабілітаційні послуги наркозалежним. Такі послуги по своїй суті належать до соціальних, про що свідчить ст. 1 Закону України "Про соціальні послуги" [13, с.12]. А саме, соціальні послуги – це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Відповідно до зазначеного вище Закону основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування. Одним із шляхів надання такої допомоги є реабілітаційні установи та заклади [ 13, с.7-9 ].

Таким прикладом виступає християнський реабілітаційний центр "Звільнення" с. Покотилівка. Він керується Конституцією України та іншими Законами України, має свою внутрішню документацію, відповідно до якої здійснюється прийом, керується та діє у середині (додаток В).

Сьогодні соціальний захист громадян України стосовно наркоманії реалізується через наступні Закони. Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження паління тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров’я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров’ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Прийнятий Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" з урахуванням міжнародних зобов’язань визначає систему заходів в Україні, спрямованих проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, а також визначає права і обов’язки юридичних осіб і громадян у зв’язку із застосуванням цього Закону.

Дослідження засвідчили, що до групи хворих на ВІЛ/СНІД найчастіше потрапляють наркомани. Соціальну допомогу такій категорії населення, регламентує Закон України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення". Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування призводить до смерті.

Цей Закон відповідно до норм міжнародного права та рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я визначає порядок правового регулювання діяльності, спрямованої на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції в Україні, та відповідні заходи соціального захисту ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

1.4 Методична розробка "Ступені пізнання особистості" з соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді в умовах християнського реабілітаційного центру

Нами була розроблена модель діяльності соціального педагога із залежною молоддю. Її основним спрямуванням є сприяння соціальної корекції та соціальної реабілітації алко-, наркозалежних осіб.

Дана методична розробка "Ступені пізнання особистості" має три єтапи: діагностичний, формуючий та контрольний. На першому етапі планується проведення методики "Діагностика ригідності", яка виявляє складності змін звичного плану дій, які здійснює суб’єкт у зв’язку з умовами, які змінилися. Метою є поділ залежних осіб на групи, за рівнем ригідності.

За допомогою "Шкали самооцінки особистості" ми передбачаємо виявити рівень прагнень і рівень оцінки залежних осіб у даний момент часу. Методика "Схильності до самотності" дасть показники рівня вираженості самотності, що у подальшому забезпечить нас корегувати роботу з такими особами.

Рівень розвитку сили волі та здібностей знаходити шляхи, що так необхідно залежним особам, які бажають реабілітуватись, планується отримати за методикою "Виміру надії".

За отриманими результатами на діагностичному етапі ми розпочнемо формуючий етап, який включатиме у себе: дискусію "Мої зміни у моїх руках" з особами, які мають високий рівень ригідності, бесіду "Справжня радість", для підвищення рівня надії.

Основним етапом буде проведення занять розроблених на основі програми "12 кроків" і власних доробок. Дана програма розрахована на початкову роботу із стажерами, а надалі – взаємодія стажерів з реабілітантами. Складається із 4-5 занять (в залежності від активності групи та її кількості) приклади якої наведені у додатку

Провести спільний захід "Ти - особливий", з метою об’єднання усього колективу.

Завершуючий етап передбачає повторне проведення діагностик – "Шкала самооцінки особистості", "Схильність до самотності", "Вимір надії", з метою співставлення з початковим рівнем, що отримано у ході констатувального експерименту.


Розділ 2. Експериментальна перевірка методичної розробки з корекції та реабілітації адиктивної поведінки молоді "ступені розвитку особистості" в умовах християнського реабілітаційного центру "звільнення"

2.1 Загальні питання організації та проведення експериментального дослідження

Об’єктом нашого дослідження стала соціальна корекція та соціальна реабілітація нарко-, алкозалежної молоді. Предметом – методи соціально-педагогічної діяльності з соціальної корекції та соціальної реабілітації залежної девіантної поведінки молоді в умовах християнського реабілітаційного центру.

Приступаючи до експериментального дослідження, ми ставили перед собою такі завдання:

1. Вивести залежність між рівнем ригідності залежної людини і швидкістю її реабілітації;

2. Проаналізувати міру зсуву показників шкали самооцінки особистості, схильності до самотності, виміру надії за період проходження реабілітації;

3. Оцінити ефективність підібраних методик у процесі соціальної корекції та соціальної реабілітації (в умовах християнського реабілітаційного центру) залежної девіантної поведінки молоді.

Для вирішення цих завдань ми розробили методику експериментального дослідження, яке включало три етапи:

· Констатувальний етап проведений з метою виявлення схильності до самотності; рівня ригідності залежних осіб; визначення рівня самооцінки, надії.

· Формувальний етап, який безпосередньо був спрямований на підвищення рівня самооцінки, надії, шляхом бесід, групових занять, проведення спільного служіння в умовах християнського реабілітаційного центру звільнення.

· Перевірка ефективності підібраних методик на останньому етапі дослідження – контрольному.

Дослідження проводилось протягом місяця по мірі надходження нових клієнтів на реабілітацію.

Експериментальною базою дослідження був християнський реабілітаційний центр " Звільнення " для реабілітації осіб залежних від наркотичних речовин і алкоголю, який функціонує як структура міжнародної благодійної організації "Милосердя".

У дослідженні брали участь 25 осіб віком від 18 до 57 років (чоловічої статі).

З досвіду ми використовували такі методики як "Діагностика ригідності", "Схильність до самотності", "Вимір надії", "Шкала самооцінки особистості". Розглянуто було і програми "12 кроків", "Пізнай істину". Але в експериментальному дослідженні було використано і власні методики, які носили соціально-педагогічний аспект – "Що обираєш ти?" та "Ступені пізнання себе" (розроблені на основі програми "Рівний рівному" і "12 кроків")

2.2 Виявлення початкового рівня надії, самооцінки, ригідності, схильності до самотності залежної молоді

На першому етапі експериментального дослідження ми використали чотири методики результати якої можна побачити у додатку З.

Тест виявлення рівня ригідності у осіб, які брали участь в експерименті застосовувався для вивчення труднощів зміни стратегій поведінки, розуміння формування мотивів не завжди адекватних ситуацій. Результати були такими: із 25 чоловік – 11 чоловік ( респонденти 2,3,5,12,13,15,21,22,23,24,25), відсутня ригідність; 12 чоловік – середній рівень і 2чоловіки – високий рівень ригідності (7,9).

За допомогою методики "Схильність до самотності" нам вдалось побачити ступені вираження самотності у реабілітантів. Було виявлено, що у 12 чоловік - відсутня схильність до самотності; 4 респонденти (7,19,22,25) – мають низький рівень схильності; 6 – мають середній рівень та двоє (8,14) мають високий рівень схильності до самотності.

Методика "Вимір надії" дала показники рівня сили волі та здібності знаходити шляхи вирішення проблем. Взагалі у всіх реабілітантів рівень надії вище середнього (більше 16). Середнє значення надії складає 77%. Отже ця обстановка сприятлива для реабілітації, особливо для тих, хто має низький показник (1,12,13). Найвищий показник у респондента 11.

Отримані результати особливостей самооцінки залежних осіб (методика "Шкала самоооцінки особистості") демонструють відмінності в оцінці дослідних різних сторін своєї особистості. Проранжувавши запропоновані якості ми простежили наступну послідовність низької самооцінки (від найнижчих показників): характер, розумові здібності і вміння багато робити своїми руками, зовнішність, авторитет серед однолітків, впевненість у собі. Прагнуть підвищити (за найвищими показниками): розумові здібності і впевненість у собі, вміння багат робити своїми руками, характер, зовнішність, авторитет у однолітків. Респонденти 14,2,3,4,5,6,10,13, 15,16,18,19,22 мають занижену самооцінку, 17 – завищену.

2.3 Формування нормальної самооцінки, підвищення рівня надії, розкриття індивідуальності залежної молоді в колективі

Експериментальне дослідження проводилося протягом місяця на базі християнського реабілітаційного центру "Звільнення" с. Покотилівка. Воно включало у себе два етапи – етап роботи зі стажерами та другий етап роботи стажерів з реабілітантами.

Перший етап був проведений з 7 стажорами та двома пастирями і директором даної установи (останні спостерігали за проведенням занять у яких також приймали активну участь), з метою - підготувати стажорів до прямої взаємодії з реабілітантами ценру. Заняття проходили на основі власної розробленої методики "Ступені пізнання особистості" наведеної у додатку Г.

За допомогою першого заняття ми дізналися, що переважна кількість учасників найбільшим успіхом у житті вважає звільнення від наркотичної (алкогольної) залежності; серед слів, які вони бажали почути про себе, переважає слово – вірний, що свідчить про прагнення оволодіти довірою серед людей. Нам також вдалося розробити схему наслідків впливу алкоголю і наркотиків на життя. При завершенні заняття кожен отримав аркуш з приємними словами про себе. Як зазначали деякі з них, вони інколи перечитують цей аркуш і їм стає легше на душі.

Наступне заняття допомогло їм самостійно визначити свій діагноз до попадання у реабілітаційний центр. Ми побачили зв’язок між зловживанням і негативними змінами у житті стажерів. Надалі вдалося визнати безсилля перед алкоголем (наркотиком) і втрату контролю над своїм життям. А у подальшому ми прийшли до висновку, що інколи власних сил недостатньо для вирішення деяких проблем і нам необхідна допомога. Ми можемо звернутися до того, хто нам надасть таку підтримку і допоможе й надалі у житті залишатися тверезим – до Бога. А що обираєш ти?

Результати занять наведені у додатку К.

На другому етапі стажери розпочали свою взаємодію з реабілітантами. Найвіповідальніше до дорученої справи віднісся респондент 24. На даний момент він вже завершив роботу з трьома реабілітантами (6,11,18). Інші стажери проводять роботу. Деякі отримані результати наведені у додатку Л.

Загальним спільним заходом було проведення зустрічі 24 червня всіх випускників реабілітаційного центру. Було проведено служіння на якому колишні реабілітанти розповідали про свої зміни у житті після успішного завершення реабілітації. Присутніх було близько 200 чоловік. Надалі була надана можливість спілкування з випускниками реабілітантам.

2.4 Виявлення підсумкового рівня впливу методів соціальної корекції та соціальної реабілітації на поведінку залежної молоді

Контрольний етап дослідження дав змогу нам побачити результати впливу методів соціальної корекції та соціальної реабілітації на залежну молодь в умовах християнського реабілітаційного центру "Звільнення".

Оскільки експеримент ще триває, то респондентів на даний момент було 10 чоловік (7 стажерів і 3 реабілітанти). За отриманими показниками діагностичних методик (див. додаток З): рівень надії зріс у 7 чоловік (7,15,18,19,22,23,24), підвищилась самооцінка 8 осіб (17 і 25 залишилась на тому ж рівні) та у 8 чоловік знизився рівень схильності до самотності.

Також нам вдалося активізувати стажерів до взаємодії з реабілітантами. Був налагоджений більш тісний зв'язок між ними у групах.

Методична гра "Приємне слово імені", була використана пастирем для налагодження стосунків між конфліктними сторонами у середині реабілітаційного центру (після словесного примирення їм була запропонована дана гра).


Висновки

соціальний корекція реабілітаційний адиктивний

Сучасна ситуація в Україні, що пов’язана з наркоманією, дедалі загострюється, зростає вживання сере населення наркотичних засобів (80% тих хто навчається пробували наркотики!), розширюється їх діапазон, збільшується надходження "важких" наркотиків іноземного виробництва. Зростає кількість залежних осіб, відповідно зростає і кількість лікувальних закладів.

Програми соціально-лікувальної допомоги передбачають надання, насамперед, медичної допомоги клієнтам. Однак лише медикаментозне лікування у відриві від реабілітаційних можливостей соціальних працівників та психологів має низьку ефективність. Значно ефективніші програми, які реалізуються професіоналами команди, у складі лікаря, медичної сестри, психолога і соціального педагога. Це дозволяє розв’язати проблему комплексно, із залученням до роботи членів родин залежних осіб.Вибір стратегії психотерапевтичної та соціально-педагогічної роботи з наркозалежними також залежить від знання і врахування феноменів формування наркозалежності, стадії хвороби, швидкості розпаду особистості при вживанні різних наркогенних речовин.

До групи спеціалізованих програм відносять такі, що, не використовуючи медикаментозні засоби, мають на меті реінтеграцію, реадаптацію, ресоціалізацію осіб із залежністю. У вітчизняній практиці цей напрям реабілітації представлений в основному релігійними програмами, які використовують біопсихосоціодуховну орієнтацію і розраховані на одужання через віру в Бога.

Реабілітаційні програми лікування від наркозалежності базуються на тому, що одужання людини відбувається не лише за умови утримання від психоактивних речовин, а й можливості застосування власного потенціалу як особистості.

Проаналізувавши матеріали періодичної преси і досвід роботи реабілітаційних центрів алко- і наркозалежних, ми ознайомилися з методами соціальної корекції та соціальної реабілітації залежної молоді. Особливу увагу було приділено програмі "12 кроків" та "Рівний рівному". На основі вивченої теорії та досвіду було розроблено методику "Ступені пізнання особистості", яка включала методи діяльності соціального педагога спрямовані на соціальну корекцію та соціальну реабілітацію поведінки залежної молоді. Зокрема, ми досліджували рівень самооцінки, рівень схильності до самотності та надії, при цьому враховували ригідність. За отриманими даними 2 особи мали високий рівень ригідності (7,9), двоє - високий рівень схильності до самотності, у більшості респондентів (13 чоловік) визначена занижена самооцінка. Але середній показник рівня надії у реабілітантів досяг майже 80%.

Підібрані методи корекції та реабілітації поведінки залежної молоді показали свою ефективність у експериментальному дослідженні в умовах християнського реабілітаційного центру "Звільнення": зріс рівень надії у 7 (з


10-09-2015, 16:25


Страницы: 1 2 3
Разделы сайта