Воссоздание обстановки и обстоятельств в следственной практике

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра цивільного права

студента ІІІ курсу

Будюха Д.Є.

К У Р С О В А Р О Б О Т А

на тему

СТВОРЕННЯ І УСТАНОВЧІ ДОКУМЕНТИ

ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА

Науковий керівник

ст.викладач Нечипорук Л.Д.

УЖГОРОД - 1996

План курсової роботи

Вступ 3

1. Установчий договір , його зміст 4

2. Статут , його зміст 14

3. Державна реєстрація господарського товариства 16

Висновки 21

Список використаних джерел та літератури 22

Додатки

1. Проект установчого договору товариства з обмеженою

відповідальністю

2. Проект Статуту товариства з обмеженою відповідальністю

3

В С Т У П

Підприємницька діяльність громадян і юридичних осіб на територіїї України здійснюється в організаційних формах і у порядку , встановлених законодавством. Вибір її конкретної організаційної форми проводиться підприємцем самостійно. При цьому враховуються зміст і основні напрями діяльності , сфера її здійснення , ресурси , які можуть бути включені до неї , форма власності , кількість і склад осіб , які безпосередньо об”єднуються для ведення підприємницької діяльності , інші початкові умови.

Вибір організаційної форми підприємництва здійснюється через механізм державної реєстрації конкретного виду підприємства , господарського товариства або іншої організаційної форми.

Тема даної курсової роботи обрана для того , щоб зробити спробу дослідити сам процес обрання організаційно-правової форми ведення підприємницької діяльності , а саме створення господарського товариства.

Процес створення господарського товариства обрано в якості об”єкту дослідження, оскільки , як свідчать статистичні дані , найбільш розпоширеною організаційно-правовою формою , яка обирається для здійснення підприємницької діяльності є саме господарське товариство.

Від прийняття Закону України “ Про господарські товариства “ пройшло чимало часу , але практика свідчить , що ефективність ведення підприємницької діяльності багато в чому залежить від якості установчих документів : можуть виникати різного роду суперечності щодо майна , яке було внесене засновниками , відповідальності засновників за невиконання зобов”язань по внесенню вкладів ( оплати акцій ) , можливості уступки долі в статутному фонді третій особі , тощо.

4

Установчий договір господарського товариства , його зміст

Узгоджена діяльність учасників цивільних правовідносин може бути спрямована на досягнення спеціальної мети - створення нового суб”єкту цивільного права ( юридичної особи ) , яку вони наділяють необхідним майном і якому вони визначають предмет діяльності. За наявності у юридичної особи декількох засновників вони повинні погодити свої взаємовідносини , в тому числі вид ( характер ) і предмет діяльності створюваної організації , розмір і порядок передачі у її статутний фонд майнових внесків , порядок спільної діяльності по створенні юридичної особи та інші умови. Для цього і використовується установчий договір.

За загальним правилом юридична особа створюється згідно з рішенням власника або уповноваженого ним органу. Якщо власників або уповноважених ним органів два або більше , то таким рішенням є установчий договір. Створенню господарського товариства передує рішення як мінімум двох власників. Цим і пояснюється необхідність укладення установчого договору для створення господарського товариства.

У цивільному праві України відомі п”ять видів господарських товариств , в основі створення яких лежить установчий договір : акціонерне товариство , повне і командитне товариства , товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю . Поняття і види господарських товариств , правила їх створення , діяльності , а також права і обов “ язки їх учасників та засновників визначає Закон України “ Про господарські товариства “ від 19 вересня 1991 року № 1576-XII .

В силу установчого договору його учасники ( засновники юридичної особи ) взаємно зобов”язуються у встановленому законом порядку створити нову юридичну особу і надати ій необхідне майно.

За своєю юридичною природою установчий договір господарського товариства є багатосторонньою угодою консенсуального і оплатного характеру . Установчий договір відноситься до групи так званих організаційних договорів .

Сторонами установчого договору господарського товариства можуть бути фізичні та юридичні особи. У відповідності з частиною 3 ст. 3 Закону України “ Про господарські товариства “ іноземні громадяни , особи без громадянства , іноземні юридичні особи , а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України , крім випадків , встановлених законодавчими актами України. Обов”язковою ознакою для сторони в установчому договорі господарського товариства є наявість правосуб”єктністі - правоздатності і дієздатності.

Договір повинен заключатися у письмовій формі. Підписи фізичних осіб потребують нотаріального засвідчення , а підписи керівників юридичних

осіб повинні завірятися печаткою .

5

Предметом установчого договору господарського товариства є створення господарського товариства . Спецефічним в даному аспекті є установчий договір акціонерного товариства відкритого типу , оскільки він укладається між засновниками акціонерного товариства та визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства , відповідальність перед особами , що підписалися на акції і перед третіми особами. Такий договір по суті є договором про спільну діяльність і діє до моменту державної реєстрації акціонерного товариства . Учасники договору також мають на меті створення юридичної особи , але даний договір не визначає статус організації , що формується учасниками.

На відміну від цього установчий договір визначає не тільки узгоджену діяльність його учасників ( засновників ) , але й правове становище нової юридичної особи, будучи одним з ії установчих документів.*

Від договору про спільну діяльність договір про спільну діяльність по створенню акціонерного товариства відкритого типу відрізняється тим , що у першому випадку нема створення нової юридичної особи , а у другому - створюється нова юридична особа , новий самостійний власник майна.

Зміст установчого договору господарського товариства визначають ті умови , по яким сторони досягли згоди. Учасники установчого договору - засновники нової юридичної особи - взаємно зобов”язані передати у власність створюваної ними організації встановлені ними ж внески , а також провести узгоджені дії по формуванню господарського товариства до його реєстрації.

Закон визначає загальні обов”язкові умови , які повинні бути зазначені в установчих документах господарського товариства. У відповідності до частини 2 статті 4 Закону України “ Про господарські товариства “ установчі документи повинні містити відомості про вид товариства , предмет і цілі його діяльності , склад засновників та учасників , найменування та місцезнаходження , розмір та порядок утворення статутного фонду , порядок розподілу прибутків та збитків , склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань , з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації та реорганізації товариства. Закон передбачає інші обов”язкові умови , в залежності від виду господарського товариства.

Відсутність зазначених відомостей ( включаючи відомості , які повинні містити установчі документи в залежності від виду товариства ) в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

Згідно змін до Закону України “ Про господарські товариства “ , внесених Законом України від 02.03.95 р. № 82/95 ВР також установчі документи гоподарського товариства у випадках , передбачених чинним законодавством , погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

В установчому договорі учасники перш за все закріплюють своє волевиявлення на створення юридичної особи і визначають його вид і характер . Установчий договір вступає в силу з моменту його підписання усіма учасниками ( засновниками ).


* Гражданское право / под ред. Е.И. Суханова . - М.: Издательство БЕК,

1994. - С. 375

6

Його наступна реєстрація має юридичне значення не для дійсності самого договору , а для виникнення відповідної юридичної особи. Отже , до моменту реєстрації установчих документів юридичної особи учасники установчого договору можуть бути взаємно зобов”язані до вчинення певних , узгоджених ними дій.

Серед вищевказаних видів господарських товариств повне і командитне товариство є так званими договірними об” єднаннями , оскільки у їх основі лежить договір як угода між учасниками , які зобов”язались один перед одним спільно діяти для досягнення цілей товариства . Договір пов”язує кожного учасника персонально із усіма іншими учасниками . Кожний учасник вправі вимагати від іншого належного виконання договору , взятих ним на себе зобов “язань. За загальним правилом , якщо договором не встановлене інше , ведення справ всередині товариства проводиться за загальною згодою всіх учасників ; у відносинах із третіми особами кожний із учасників вправі діяти від імені товариства і представляти його в цивільному обороті .

“Установчий договір повного або командитного товариства ще називають фідуціарною угодою в тому смислі, що партнерам за договором ( кожному із учасників ) фактично надано більше повноважень , ніж це безпосередньо виражено в договорі , але з умовою , що вони не скористуються надлишками цих прав і в першу чергу будуть керуватися інтересами товариства в цілому . “ *

Враховуючи особистий характер договору повного товариства , який виражається в тому , що учасники зобов”язані приймати особисту участь у веденні справ товариства , а також наділені широкими повноваженнями по здійсненню ними від імені товариства фактичних і юридичних дій, що в свою чергу, передбачає виникнення особисто - довірчих , товариських відносин, логічно б було передбачити у договорі , що з виходом одного із учасників із складу товариства , а також його смертю

( реорганізацією , ліквідацією , якщо учасником є юридична особа ) товариство припиняється ; хоча закон надає сторонам право домовитись про інше. Зміни у складі учасниківв такому випадку є рівносильними перезаключенню договору і тягнуть за собою реорганізацію товариства.

Спори , які виникають в процесі виконання договору товариства повинні вирішуватись за згодою усіх учасників. Судовий порядок вирішення спорів між учасниками доцільно допускати лише у випадках , прямо встановлених у договорі , якщо тільки спір не пов”язаний з майновими претензіями учасників один до одного.

Конструкція товариського з”єднання розрахована на невелику кількість учасників , в основному фізичних осіб , хоча учасниками товариства можуть бути й юридичні особи . Тому доцільно б було передбачити в договорі , що змішаний склад повних учасників не допускається . Однак в командитних товариствах , де повними учасниками є юридичні особи , вкладниками можуть бути фізичні особи , і навпаки , якщо повними учасниками є громадяни , то вкладниками можуть бути юридичні особи. Закон України “ Про господарські товариства “ передбачає ряд інших обов”язкових умов , які повинні бути зазначені в установчому договорі повного товариства .


* Сборник образцов гражданско-правовых документов / Под общ. ред.

Г.П. Савичева, В.С. Ема.- М.:Издательство БЕК, 1994. - С. 27

7

В установчому договорі повного товариства повинні бути зазначені відомості про вид товариства , предмет та цілі його діяльності , склад засновників та учасників , найменування та місцезнаходження , розмір та порядок утворення статутного фонду , порядок розподілу прибутків та збитків , склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань , зяких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчого договору та порядок реоганізації та ліквідації товариства .

Також обов”язково повинні бути зазначені відомості про те, що всі учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов”язаннями товариства усім своїм майном. Відповідальність повних учасників за зобов”язаннями товариства носить двоякий характер. Вона є субсидіарною , оскільки наступає тільки у випадку недостатності власних коштів товариства , і солідарною , оскільки розподіляється порівну між усіма учасниками , а кредитор товариства може звернутися до одного з них або до усіх зразу. Учасник , який сплатив борги товариства , вправі звернутися до інших учасників з вимогою про відшкодування йому сум у розмірі збитків , які припадають на цих учасників. По причині такого характеру відповідальності учасників за боргами товариства , одній і тій ж особі заборонено брати участь у якості повного учасника більш , ніж в одному товаристві , але дозволяється брати участь в командитних товариствах в якості вкладників.

Крім цього , у відповідності із ст. 67 Закону України “ Про господарські товариства “ , установчий договір про повне товариство повинен визначати розмір частки кожного з учасників , розмір , склад та порядок внесення вкладів , форму їх участі у справах товариства . В установчому договорі може визначатися декілька учасників , які надяляються повноваженнями на ведення справ товариства.

Установчий договір командитного товариства , як і договір іншого господарського товариства має містити загальні обов”язкові умови , так і відомості про розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю , розмір , склад і порядок внесення ними вкладів , форму їх участі у справах товариства. Стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства , а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів .

На відміну від повного та командитного товариств , товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю є статутними об”єднаннями . Зміни у складі учасників суттєвим чином змінюють тільки співвідношення розмірів їх часток у майні товариства ( у повному та командитному товариствах вихід учасників або вступ нових учасників, як правило , і якщо сторони не домовились про інше , тягне за собою ліквідацію або реорганізацію товариства ). Учасники , які вступають в товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю мають справу не персонально з кожним із засновників , а з товариством у цілому , в особі його представницьких органів. Товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю не

передбачають встановлення між учасниками відносин особистої довіри , оскільки вони є насамперед об”єднаннями капітаів, а не окремих осіб , які не зобов”язані своєю працею приймати участь в діяльності цих об”єднань. Тому поряд із установчим договором , ще одним установчим документом товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю є статут, який як конституція , закріплює організаційно-правовий статус товариства , його майнове становище , порядок створення і компетенцію органів управління і контролю , порядок ліквідації та реорганізації , тощо.

8

Як правило , установчий договір товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю , як перший установчий документ , містить такі умови : відомості про засновників ( учасників ) , предмет договору , найменування та місцезнаходження товариства , юридичний статус товариства , мета створення товариства , майно товариства , порядок формування статутного фонду , визначення часток учасників , форма внесення вкладів , відповідальність за невиконання або за неналежне виконання договору , правонаступництво , строк дії договору . Інші обов”язкові умови , які повинні бути зазначені в установчих документах товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю містяться в статуті цих товариств.

Порядок створення акціонерного товариства закритого типу складається з таких етапів : підписання установчого договору , скликання і проведення установчих зборів, реєстрація акціонерного товариства закритого типу .

Створення та установчі документи акціонерного товариства відкритого типу мають свої особливості. Згідно з ст.26 Закону України “ Про господарські товариства “ , засновники акціонерного товариства укладають між собою договір , що визначає порядок здійснення ними господарської діяльності по створенню акціонерного товариства , відповідальність перед особами , що підписалися на акції і третіми особами. Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство , здійснити підписку на акції , провести установчі збори і державну реєстрацію. Отже , процес створення акціонерного товариства складається з таких етапів :

1. Укладання установчого договору про спільну діяльність по створенню акціонерного товариства.

2. Реєстрація повідомлення про випуск акцій .

3. Повідомлення про намір створити акціонерне товариство та проведення підписки на акції . Реєстрація випуску цінних паперів у фінансових оганах.

4. Скликання та проведення установчих зборів . Затвердження установчими зборами статуту товариства.

5. Подання заяви для реєстрації акціонерного товариства. Державна реєстрація акціонерного товариства.

У даному питанні курсової роботи будуть розглянуті такі аспекти створення акціонерного товариства як укладання установчого договору , реєстрація повідомлення про випуск акцій , повідомлення і проведення підписки на акції та скликання та проведення установчих зборів .

Установчий договір акціонерного товариства є договором між юридичними та фізичними особами про ведення спільноі діяльності по створенню акціонерного товариства . Такий договір заключається засновниками акціонерного товариства і діє до державної реєстрації товариства . У


29-04-2015, 04:28


Страницы: 1 2 3 4
Разделы сайта