Юридическая платформа ОУН

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Прикарпатський Університет ім. В.Стефаника

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«ЮРИДИЧНА ПЛАТФОРМА ОУН»

ВИКОНАВ:

студент 1-ого курсу

юридичного факультету

ПЕРЕВІРИВ:

м. Івано-Франківськ

2000 рік

Доба, в якій живемо, безмірно велика. Це одна з тих революційних епох, які простягаються на цілі десятиліття і в яких кується новий світ і нова людина. У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії.

Євген Коновалець

Диявольський терор московсько-большевицького режиму не підірвав сил і прагнень українського народу до самостійницького державного життя. Боротьбу за відновлення Української Соборної Держави очолила створена у лютому 1929 р. Організація Українських Націоналістів на чолі з Євгеном Коновальцем.

Навколо ОУН об'єдналися люди, що хотіли бути творцями української історії, яких окриляла українська національна ідея. Вони були готові за неї віддати своє життя.З ОУН тісно співпрацювали або ж були її членами талановиті письменники, публіцисти, поети. Основними друкованими органами ОУН були часописи «Розбудова нації», «Сурма» та ін.

Хоч визначити кількість членів ОУН надзвичайно важко, за приблизними підрахунками напередодні другої світової війни вона налічувала від 20 до ЗО тисяч чоловік. Число симпатиків визначалося сотнями тисяч. Перевага в її рядах молодих, самовідданих людей зробила ОУН головним рушієм національно-визвольної політики.

Великим політичним екзаменом для ОУН стали події у 1938-39 рр. на Закарпатті. 26 жовтня прем'єром автономної Карпатської України став о.Августин Волошин. Тоді ж з ініціативи ОУН сформовано військову організацію — Карпатську Січ, яка у грудні 1938 р. налічувала10 тисяч вояків.

Вся поневолена Україна стежила за подіями на клаптику незалежної української землі - Карпатській Україні. Незалежність Карпатської України було проголошено 15 березня 1939 р. на Першому Соймі. Президентом її став о.Августин Волошин.

23 травня 1938 р. українські національно-визвольні сили напередодні вирішних для України подій зазнали непоправної втрати: від рук кремлівського вбивці П. Судоплатова загинув полковник Євген Коновалець. Цей удар викликав глибоке стрясення та спричинив різні внутрішні ускладнення в ОУН, але сили Організації не знищив і не послабив. Провід ОУН видав відозву, в якій під­креслював: «Нас не злякає терор Кремля! Як довго житиме останній український націона­ліст, останній українець, так довго йтиме останній бій за Суверенну Соборну Українську Державу».

Головою Проводу ОУН став полковник Андрій Мельник. Однак нерішучість йо­го під час подій 1938-39 рр. в Карпатській Україні, орієнтація на гітлерівську Німеччи­ну, а не на власні сили привели до конфлікту з молодими діячами ОУН, а також Крайовим Проводом ОУН, який підтримував Степана Бандеру.

10 лютого 1940 р. С. Бандера скликав у Кракові конференцію, на якій стався розкол в ОУН. Ті, що стали на бік С. Бандери, а це була молодіжна більшість організації, почали на­зиватися ОУН (революційна), або просто бандерівцями; прихильників А. Мельника, що складалися переважно з представників старої генерації, називали ОУН-м, або мельниківцями. Тоді ж був сформований новий Революційний Провід ОУН на чолі з С. Бандерою.

Маніфест Організації Українських Націоналістів

грудень 1940 р.

Існуючий політичний уклад сил в світі, що насильно здавлює вартісні та життє­здатні народи, валиться від їх визвольних ударів.

Московська імперія — СРСР — сьогодні складова частина того укладу.

Ми, українці, підносимо прапор нашої боротьби за свободу народів та людини.

Розвалюючії назавжди жахливу тюрму народів — московську імперію — творимо новий справедливий лад і кладемо основу нового політичного укладу в світі.

І

Боремося за визволення українського народу та всіх народів поневолених Москвою.

Боремося проти всіх видів московського імперіялізму, а зокрема проти большевизму, що довів національно-політичний, релігійний, культурний, соціальний і госпо­дарський гніт до крайніх меж.

ІІ

Несемо новий лад Східній Європі й підмосковській Азії.

Несемо всім поневоленим Москвою народам свободу творити власне життя на рідній землі по своїй вольній волі.

ІІІ

Кличемо всі народи, поневолені Москвою, повстати до боротьби за свою волю і самостійність.

Лише повне відділення від Москви й повне державне усамостійнення поневолених Москвою народів Європи та Азії і свобідна співпраця між ними доведе їх до все­бічного розвитку.

Кличемо революціонерів усіх народів, поневолених Москвою, до одного спільного визвольного фронту, до спільної боротьби та до дружної співпраці з українськими ре­волюціонерами-націоналістами.

Кличемо всіх українців, що живуть на землях інших народів, поневолених Москвою — будити серед тих народів змагання до власної самостійности, помагати їм всіми силами у визвольній боротьбі та організувати всюди один спільний рево­люційний фронт проти Москви - за волю і самостійність народів та свободу люди­ни.

Україна є правдивим союзником усіх поневолених і загрожених Москвою народів та допоможе їм визволитися і збудувати свої самостійні держави.

ІУ

Кличемо всіх українців, де вони не жили б, ставати у бойові лави фронту Україн­ської Національної Революції, яку веде Організація Українських Націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери.

Кличемо вояків усіх бувших українських армій,

Кличемо усіх козаків, стрільців, запорожців і гайдамаків,

Кличемо усіх українських повстанців,

Кличемо усіх українських політв'язнів і засланців,

Кличемо членів і прихильників усіх українських підпільних організацій, бувших і теперпшиіх — Центрального Повстаньчого Комітету, Центрального Повстаньчого Ко­зацького Комітету, Вільного Козацтва, Спілки Визволення України (СВУ), Спілки Української Молоді (СУМ), Українського Національного Центру, Української Військової Організації (УВО), Української Воєнної організації (УВО) та всіх інших організацій і гуртів.

Кличемо всіх Шумськістів, Хвильовистів, УКАПістів,

Кличемо всіх українських комуністів, членів і прихильників націоналістичної опо­зиції,

Кличемо всіх українських комсомольців — націоналістів,

Кличемо членів і прихильників усіх бувших українських партій,

Кличемо всіх українців-самостійників станути в одному революційному фронті до боротьби за самостійність і соборність України та за самостійність усіх народів, по­неволених Москвою, — яку організує й веде ОУН під проводом Степана Бандери.

У

Творимо в Україні один спільний фронт боротьби всіх селян, робітників і трудової інтелігенції проти московсько-більшовицького гніту й визиску.

За свою владу, за землю, за людське життя, за свою Самостійну Державу.

УІ

Боремося:

проти крайнього пониження людини в її праці та в її хаті,

проти ограблення її з усякої радості життя,

проти поголовного ожебрачування громадян,

проти колгоспів і проти повороту поміщиків,

проти обтяжування жінок найтяжчими обов'язками під брехливою заслоною «урівноправлення»,

проти злочинного оглуплювання дітей і молоді брехливою більшовицькою «наукою», газетою, радіом, театром, мітингами та всією безтолоковою агіткою сталінсько­го режиму.

Боремося:

за гідність і свободу людини,

за право визнавати явно свої переконання,

за свободу всіх віросповідань,

за повну свободу совісті.

УІІ

Боремося:

проти тиранії і терору більшовицької кліки,

проти жахливого режиму НКВД у колгоспах, фабриках, заводах, армії, флоті, партії, комсомолі, школі і хаті.

Боремося:

за право працюючих виявляти відкрито свої політичні переконання словом і друком, відбувати прилюдні збори та творити свої політичні, громадські та професійні організації.

УІІІ

Боремося:

проти економічного визискування України та всіх поневолених Москвою народів,

Боремося проти колгоспів, котрі є найстрашнішою системою кольоніяльного визиску,

Боремося проти невільництва у фабриках і заводах,

проти ограблювання громадян із злиденних здобутків важкої праці,

проти насильного виселювання з рідної землі.

Боремося за те, щоб кожний поневолений Москвою нарід міг вповні користуватися багацтвами своєї землі та здобутками щоденної праці.

Боремося під кличем: уся земля селянам, без колгоспів і без поміщиків.

Боремося за те, щоб у Самостійній Українській Державі кожний селянин був самостійним заможним господарем, кожний робітник власником своєї праці, кожний громадянин вільною людиною.

ІХ

Боремося за те, щоб Український народ став повним, незалежним господарем своєї землі і щоб увійшов у велику сім'ю вільних, державних народів світу.

Встане Україна і розвіє тьму неволі!

Через повний розвал московської імперії, шляхом Української Націоналістичної Революції та збройних повстань усіх поневолених народів здобудемо Українську Державу та визволимо поневолені Москвою народи.

Валіть московську тюрму народів!

Свобода всім поневоленим!

Воля і Самостійність України — смерть Москві.

Постій, 1940 р.

Провід Організації Українських Націоналістів.

У квітні 1941 р. у Кракові відбувся II Великий Збір ОУН, який розробив програму боротьби з російською імперією - СРСР:

Із постанови Другого Великого Збору

Організації Українських Націоналістів

квітень 1941 р.

Ідея Суверенної Соборної Української Держави стала в нашому столітті основою українського світогляду та нового політичного руху, руху націоналістичного, що в вогні боротьби проти наїзників, оформився в окрему політичну організацію — в Організацію Українських Націоналістів.

II Великий Збір в 1941 р. являється на шляху нашої боротьби започаткуванням нового етапу дороги до тих же самих найвищих і незмінних ідей українського націоналізму, що за них боролись ми ввесь час. Другий етап боротьби не значить за­перечення й перекреслення першого. Це дальший конечний ступінь вперед. Без досвіду минулої боротьби він не був би можливий. Нове політичне положення, відмінності умовин революційної праці й далекосяглі наслідки нашої роботи вимага­ють політичного дозброєння й найдоцільнішої тактики боротьби. Під кутом тих вимог II Великий Збір ОУН виносить свої постанови.

Програмові постанови

1. Організація Українських Націоналістів визнає, що боротьба за силу й добро ук­раїнської нації є основою нашого світогляду; всесторонній розріст, сила, здоров'я й добробут українського народу — це наша найвища ціль.

2. Тільки вповні Суверенна Українська Держава може забезпечити українсько­му народові свобідне життя й повний всесторонній розвиток усіх його сил.

3. Тільки шляхом революційної боротьби з наїздниками здобуде український народ свою державу.

4. Тільки справедливий, націоналістичний суспільний лад буде основою сили Ук­раїнської Держави й основою вільного життя всього народу.

Тому Організація Українських Націоналістів бореться:

1. За Суверенну Соборну Українську Державу, за владу українського народу на українській землі.

2. За Організацію Української Держави на основах сильної влади, сильної національ­ної армії й фльоти та одної політичної організації провідного національного активу.

3. За плянову організацію цілого господарського й суспільного життя на таких ос­новах:

а) рівність усіх українців у правах і обов'язках супроти нації й держави;

б) поділ на рівні заняття й фахи та відповідно до цього виробничі й професійні організації, побудовані на засаді продукційного солідаризму й рівноправності всіх працюючих;

в) власником усієї землі й вод, підземних і надземних багатств, промислу й шляхів комунікації — є сам Український Народ і його держава;

г) українська земля українським селянам, фабрики й заводи українським робітни­кам, український хліб — українському народові, вільна ініціятива вільних людей;

загальне й повне право власности на продукти своєї праці; обмежене приватне, ко­оперативне й спілкове право власності на господарювання землею й верстатами для тих, які в них працюють;

державна власність важкого промислу й транспорту; вільна торгівля нижчих ступ­нів;

законне обмеження зисків, усунення всякої спекуляції та самоволі й недбальства в господарці;

інтенсивна розбудова всіх галузей народного господарства, щоб воно стало осно­вою могутності Української Держави;

пов'язання в цілому житті вільної творчої ініціятиви праці й власності громадян — ініціятивою, власністю, організованістю її контролею держави — в одну нерозривну цілість;

д) законна участь робітників у кермі й зисках підприємств, — за кращу працю — краща платня; забезпечення законом найменшої платні за працю, вистарчальної на по­вне удержання робітника та його рідні; забезпечення здорових умовин праці в ко­пальнях, фабриках, верстатах та всіх місцях праці; забезпечення платних відпусток і заспокоєння всіх потреб здоров'я й культури;

е) загальне й повне забезпечення на старість та в випадках каліцтва й нездібности до праці всіх громадян є основою багатства народу й у першу чергу здібности й пра­ця всіх членів національної спільноти. Тільки праця й її видайність є мірилом вартості кожної одиниці та основою її суспільного становища.

4. За плянову організацію українською державною владою народного здоров'я, розросту й тугості української раси шляхом:

а) загальної, обов'язкової, безплатної лікарської опіки й використання всіх здо­бутків лікарських наук та лікувальних заведень для цілого народу;

б) допомоги багатодітним родинам;

в) опіки й охорони матерів і дітей;

г) піднесення стану народного відживлення, мешкання й рівня цілого життя;

д) плекання фізичного здоров'я народу.

5. За організацію шкільництва на основі загального, безплатної освіти для всієї української молоді й особливого виховання здібної дітвори;

за перевиховання цілого українського народу в дусі власних традицій української історії;

за усунення чужих розкладових впливів;

за новий героїчний зміст української культури.

6. За свободу сумління й релігійних культів не противних моральній силі нації й інетересам Української Держави.

7. ОУН бореться проти комуністичного світогляду, проти інтернаціоналізму й ка­піталізму та проти всіх поглядів і струй, що несуть ослаблення животних сил народу;

ОУН бореться за знищення неволі, за розвал московської тюрми народів, за зни­щення цілої комуністичної системи, за знищення всіх привілеїв, поділів і різниць на класи та всіх інших пережитків і пересудів.

8. ОУН бореться за свободу всіх народів, поневолених Москвою та їхнє право на своє власне державне життя.

9. ОУН змагає до з'єднання всіх українців у одному визвольному фронті Ук­раїнської Національної Революції та організовує й творить політпчно-мілітарну й виз­вольну силу, здібну перевести збройний зрив, здобути Українську Державу та керу­вати нею.

10. ОУН іде в боротьбі за здійснення заповіту Великого Пророка України — Тара­са Шевченка, революційним шляхом Коновальця, шляхом Святослава, Володимира Ве­ликого, Хмельницького, Міхновського й Петлюри, шляхом боротьби за славу й велич Золотого Тризуба...

Пропагандивні напрямні

І. Загальні означення

1. Основним завданням нашої пропаганди є поширити серед найширших мас Ук­раїнського Народу ідеї та політичну програму Українського Націоналізму, змобілізувати їх до боротьби за ідеї Української Революції, дати відпір ворожій пропаганді, яв­ному й замаскованому наступові ворожої політики, та приєднати до протимосковської боротьби також позаукраїнські сили.

2. Розгорнення інтенсивної пропагандивної роботи є одним із найважливіших за­вдань Організації в сучасному стані її боротьби. Цілість пропагандивної роботи му­сить бути зцентралізована й узалежнена від політичної тактики Організації.

3. Наша пропаганда, її зміст, методи, тактика й організація ділиться на відділи:

а) пропаганда протибольшевицька для українців в Україні й цілому СРСР;

б) пропаганда для українців поза московською займанщиною;

в) пропаганда для поневолених і загрожених Москвою народів;

г) закордонна пропаганда для чужинців.

4. Зосереджувати головну увагу пропаганди на справах для визвольної боротьби найважніших, а не розпорошувати її надмірно на різнородних середовищах, що для справ визвольної боротьби мають значення другорядне.

ІІ. Протимосковська пропаганда

А. Для українців.

1. Основним завданням української революційної пропаганди є поширити ідеї українського націоналізму серед найширших мас українського народу на Україні й усюди, де живуть українці, та зібрати довкола політичної програми Української Національної Революції ввесь актив.

2. Негативне наставлення українських мас проти большевицького режиму змінити моментом ворожого наставлення проти Москви та дати їм позитивну програму національного визволення. Розкладова, протирежимна пропаганда має для справи нашої революції повну вартість, оскільки вона йде в парі з нашими позитивними гаслами.

3. Протидіючи всім місцевим партикуляризмам і загумінковості, скріпляти свідомість, що тільки від долі Києва залежить доля всіх українських земель.

4. Виказати найширшим колам населення слабість кремлівського режиму й можливість його повалення та визволити їх від психози страху, розбуджуючи віру у власну силу народу.

5. Опановуючи всі українські середовища, наша пропаганда мусить звернути особливу увагу на молодь в Червоній Армії й робітництво з огляду на їх ролю й вагу в революційній боротьбі.

Б. Для поневолених Москвою народів.

Наша пропаганда для поневолених Москвою народів, крім протирежимного фронту, мусить рівнож дуже сильно звертатись проти панування Москви, взагалі за національну свідомість кожного народу бути суверенним власником своєї землі й керівником своєї долі, виказуючи спільність інтересів поневолених Москвою народів з Україною в одному фронті боротьби.

В. Для всього населення московської тюрми народів.

Тереном діяння української пропаганди є дальше ціла московська імперія в кожночасних її межах. Серед усіх москалів, обмосковлених елементів поневолених народів та комуністичних низів наша пропаганда звертається передусім проти режиму, виказуючи брак політичної й особистої свободи, економічний та соціальний гніт, переслідування релігії, шкідливість імперіалізму, облуду інтернаціоналізму, забріханість цілого режиму та панування кремлівської кліки над партією й її прихвостнів над мільйонами громадян. У загальному звертати особливу увагу на Червону Армію й більші промислові осередки.

ІІІ. Пропаганда поза московською займанщиною.

1. Пропаганда ОУН поза московською займанщиною мусить бути тісно і нерозривно зв'язана з цілістю визвольної боротьби, яку веде ОУН на українських землях під московською займанщиною.

2. Мобілізувати всі здорові елементи української суспільности довкола боротьбинаїздником і до всесторонньої допомоги нашій революційній боротьбі в Україні під ворожими займанщинами. Пропагувати, як одиноку визвольну концепцію у противагу нереальним надіям, на самочинний розвал большевизму — творення української політичної й мілітарної сили передусім на Українських Землях.

3. Мобілізувати еміграційні елементи інших поневолених Москвою народів до спільної боротьби зі спільним ворогом — Москвою.

4. Здобути в громадянській опінії народів загрожених московським імперіалізмом та в опінії чужинецьких кіл взагалі прихильність для української революції, вказуючи спільність інтересів з нашою боротьбою.

5. Протидіючи протибольшевицькій пропаганді, демаскувати насильницький експлу­ататорський, антикультурний, протипоступовий, реакційний характер московського імперіалізму взагалі, а большевизму, як його сучасного воплочення, зокрема, між ук­раїнцями, еміграцією інших поневолених Москвою народів і чужинцями.

6. Демаскувати невірну й тенденційну пропаганду польську, мадярську й іншу, во­рожу українській справі.

7. Поборювати українські нереволюційні, опортуністичні, масонські організації, гру­пи й течії, розкривати їх шкідницьку роботу та демаскувати їх всюди, де вони появ­ляться.

8. Демаскувати всі ті групи й течії, які хоч виступають проти сьогоднішнього большевицького режиму, але є в дійсності замаскованими московськими імперіялістами й як такі є ворогами визволення України та поневолених Москвою народів.

9. Головну увагу мусить звернути наша пропаганда на опанування молоді й робітничих осередків.

10. Завданням пропаганди в Закарпатській Україні є: загально-освідомлююча пра­ця, політична пропаганда проти мадярського й московського окупанта

Страницы: 1 2 3 4