Методична частина визначає принципи формування та умови заповнення елементів і статей фінансової звітності. Вона регулюється Законом ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, обліковою політикою.
Цільова частина орієнтована на задоволення потреб користувачів звітності, втілена у методах, способах і формах надання фінансової звітності. За результатами дослідження, вона є пріоритетною у моделі, визначає розвиток методів, форм і структури звітності й водночас виконує основну прагматичну мету обліку, завершуючи процес інформаційного забезпечення. Ця частина є втіленням моделі, оскільки надає інформацію для порівняння та перспективних прогнозів. Частково вона знаходить вираження у Примітках до звітності, де інформація деталізується у вигляді Додатків і Приміток до звітності й аналітичних записок і є корисною для об’єктивного відображення майнового та фінансового стану підприємства.
Передбачений перелік звітних форм для сільськогосподарських підприємств є мінімально необхідним у сучасних умовах і його було б доцільно доповнити й розширити. У цьому є потреба, оскільки підприємства аграрної сфери володіють значним набором облікової інформації, яка не знаходить узагальнення та відображення у звітності.
Тому необхідним для підвищення аналітичності звітних форм і розширення можливості щодо прийняття вивірених управлінських рішень необхідно до складу звітності і включити систематизований перелік форм виробничої звітності й основні показники діяльності сільськогосподарських підприємств. Це слід робити не шляхом механічного відновлення раніше існуючої сільськогосподарської звітності, а шляхом опрацювання та поліпшення її з урахуванням закономірностей сучасних умов розвитку, щоб користувачі, насамперед державні органи, змогли отримати необхідну інформацію для прийняття рішень щодо інвестування, надання кредитів й аналізу перспектив розвитку.
У звітності необхідно передбачити забезпечення можливостей галузевого аналізу з метою всебічного та глибокого вивчення усіх сторін діяльності, виявлення резервів економічного розвитку сільськогосподарських підприємств. У таких звітних формах варто обрати компромісний варіант поєднання інтересів користувачів.
Отже, на основі набутого досвіду запровадження фінансової звітності, яка відповідає міжнародним стандартам, а також враховуючи вітчизняні облікові традиції, пропонується застосовувати принципово новий підхід до переліку звітних форм та їх показників при відстеженні розвитку сільського господарства.
Вважаємо за доцільне у фінансовій звітності передбачити форму 6 (проект) “Додатки до фінансової звітності”, в якій на відміну від інших галузей економіки відображати спеціальну економічну інформацію саме сільськогосподарських підприємств. Ці форми необхідні для регіональної координації та державного управління галуззю. Тобто Додатки до фінансової звітності мають стати доповненням до неї і розкривати галузеві особливості виробництва. Для цього в Додатках слід передбачити систему аналітичних показників, яка, з одного боку, відображала б результати господарювання за характерними для галузі ознаками, ефективність господарських процесів, а з другого – характеризувала природні та інші ресурси, які при цьому використовуються.
Основними функціями блоку Додатків до фінансової звітності є розкриття, коригування, уточнення й доповнення показників основних звітних форм з орієнтацією на потреби аналізу. Суттєвими моментами вбачається те, що відомості, які передбачено тут відображати, дадуть змогу повніше розкрити властивості статей звітності; деталізувати звітні дані; представити некількісну інформацію як органічне ціле звітності; забезпечити зіставність показників і підвищити аналітичну цінність фінансової звітності.
Таким чином, процес формування моделі фінансової звітності доцільно розглядати з точки зору взаємозв’язку цілей та інформаційних потреб користувачів, які визначають вимоги до якості інформації, загальні принципи, підходи до формування фінансової звітності (методологію) і, нарешті, технічні прийоми обробки та надання звітних даних (методику складання звітності) із практичними аспектами її застосування.
Висновки
Отже, можна зробити висновок у науковій роботі, що фінансова звітність є завершальною стадією бухгалтерського обліку й одночасно інформаційним продуктом, тому її можна розглядати як:
- елемент зворотного зв’язку форм звітності та системи обліку, забезпечуючи логічність і послідовність входів-виходів інформації;
- елемент універсальної комунікації між користувачами фінансової звітності та підприємством, що її складає;
- елемент переліку потреб користувачів звітності. Тобто у процесі розвитку об’єкта управління а під впливом інших факторів зовнішнього середовища (цін, інфляції, економічної політики) користувачі можуть вимагати коригування, доповнення форми і показників звітності;
- база контролю за господарськими процесами та їх учасниками як на рівні самого підприємства, так і галузевому.
Звітність є джерелом зведеної інформації про фінансові результати діяльності, займає особливе місце в управлінні підприємством як системою.
Вона концентрує дані, що характеризують якісний стан підприємства і можуть мати несистемний або системний характер.
Отже, звітність завжди займала особливе місце в економічному життєвому циклі як окремого підприємства, так і держави в цілому.
Список використаних джерел
1. Біла Л.М. Роль звітності в системі управління сільськогосподарським підприємством // Економіка АПК. - 2005. - № 8. - С.85-90. -Бібліогр. в прим.
2. Біла Л. Формування в сільськогосподарських підприємствах звітної інформації // Економіка АПК. - 2003. - № 5. - С.100-104
3. Біла Л.М. Удосконалення моделі фінансової звітності сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2004. - № 2. - С.69-73
4. Маренич Т.Г. Внутрішньогосподарська звітність агроформувань у системі управління виробництвом // Економіка АПК. - 2005. - № 3. - С.63-71.
5. Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2005. - № 24. – Бланки звітності.
6. Гарасим П.М. Податковий облік і звітність на підприємствах : Підручник/ П.М. Гарасим, Г.П. Журавель, П.Я. Хомин. -К.: Професіонал, 2004. -448 с.
7. Хомин П.О. Облікове забезпечення звітності сільськогосподарських підприємств (Методологія і практика). – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 453 с.
8-09-2015, 12:21