Аудит в странах СНГ

Аудиторська перевірка повинна також провадитися перед "вибором підприємств при визначенні учасників інноваційних проектів, при цільовому використанні кредитних ресурсів та інвестицій; при перевірці своєчасності й повноти формування статутного капіталу; при перевірці фінансового становища емітентів цінних паперів; при відчуженні майна державних підприємств, при здаванні майна державних підприємств в оренду в процесі приватизації в разі визнання неплатоспроможними або банкрутами суб'єктів господарювання.

Список інших аудиторських послуг, що визна­чається Законом, аналогічний російському.

Законом визначено поняття зовнішнього і внутрішнього аудиту. Зовнішній аудит - неза­лежна форма аудиту, внутрішній - внутрішня форма контролю.

Як і в інших країнах СНД в Білорусі аудит поділяється на обов'язковий і ініціативний. Обов'яз­кова аудиторська перевірка провадиться у випадках, установлених законодавством, ініціативна - за рішенням суб’єктів господарювання або власника.

До атестації на право займатися аудиторською діяльністю допускаються особи, що мають вищу економічну або юридичну освіту, а також стаж ро­боти за спеціальністю не менш як п'ять років. Іно­земні громадяни можуть нарівні з громадянами Білорусі одержувати атестат і займатися ауди­торською діяльністю.

Керівництво і розробку спеціальних професій­них стандартів з аудиторської діяльності в Рес­публіці здійснює Аудиторська палата. Передбаче­но обов'язкове членство в Аудиторській палаті. Усі аудитори й аудиторські організації зобов'язані бути членами Аудиторської палати.

Аудиторська палата об'єднує аудиторів на основі обов'язкового членства і фінансується за рахунок обов'язкових членських внесків. Порядок внесення внесків та їхні розміри визначаються керівним органом Аудиторської палати. Рішення Аудиторської палати обов'язкові для аудиторів і аудиторських організацій.

Для досягнення професійних цілей і захисту своїх інтересів аудитори можуть створювати гро­мадські професійні об'єднання.

У Білорусі організація аудиторської діяльності, порядок атестації спеціалістів і видача їм ліцензій на право зайняття аудиторською діяльністю, ліцензу­вання аудиторських організацій, ведення державного реєстру аудиторів І аудиторських організацій та інші питання аудиту е компетенцією Кабінету Міністрів.

3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН

Закон Республіки Казахстан "Про аудиторську діяльність" було прийнято в жовтні 1993 р.

У Законі розділено поняття аудиту й ауди­торської діяльності.

Закон визначає аудит як перевірку бухгал­терської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність господарюючих суб'єктів з метою виз­начення достовірності їх звітності, обліку, повноти і відповідності чинному законодавству і вста­новленим нормативам.

Під аудиторською діяльністю розуміють під­приємницьку діяльність у вигляді організаційного і методичного забезпечення аудиту, практичного виконання аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг.

Перелік "супутніх" послуг дещо відрізняється від переліків аналогічних послуг в інших країнах СНД. До інших аудиторських послуг відносять: експертизу, консультації з питань фінансово-господарської діяльності, бухгалтерського обліку фінансів, оподаткування, права, банківської і страхової справи, екології, правильної організації виробництва, маркетингу, проведення аналізу і прогнозування фінансового становища.

У Казахстані дозволяється діяльність іноземних аудиторів, Іноземні аудитори і фірми повинні одер­жати в установленому порядку дозвіл від Кваліфіка­ційної комісії на право зайняття аудиторською діяльністю на території Республіки Казахстан. Підприємства мають право залучати зарубіжних аудиторів і аудиторські фірми для проведення пе­ревірки фінансово-господарської діяльності.

Особливістю в введення у Закон статусу по­мічника аудитора. Помічник аудитора - це особа з вищою або середньою спеціальною освітою. Він не користується правом підпису аудиторського висновку, експертного висновку, довідки або іншого офіційного документа про проведення аудиту. Взаємовідносини аудитора і помічника, обсяг робіт, які виконує помічник, оплата праці та інші питання, що стосуються його діяльності, визна­чаються чинним законодавством і взаємного угодою. Час роботи як помічника аудитора включається в стаж роботи, необхідний для одержання свідоцтва на право зайняття аудиторською діяльністю.

У Законі не визначається зміст аудиторського висновку, а є посилання до відповідних стандартів.

Атестацій аудиторів у Казахстані здійснюється Кваліфікаційною комісією.

До атестації допускаються особи, що мають вищу або середню спеціальну освіту, а також досвід еко­номічної, фінансової, обліково-аналітичної, кон­трольно-ревізійної або правової роботи.

Кваліфікаційне свідоцтво видається строком на п'ять років.

Атестація претендентів, у тому числі і інозем­них, що бажають займатися аудиторською діяль­ністю, здійснюється Кваліфікаційною комісією при. Міністерстві фінансів Республіки Казахстан. Кваліфікаційна комісія формується з однакової кількості представників аудиторів і працівників державних органів строком на п’ять років.

Суперечності, що виникають між аудиторами (аудиторськими фірмами) та їхніми замовниками, мо­жуть вирішуватися судом або Палатою аудиторів Рес­публіки Казахстан, якщо це передбачено в договорі.

Відповідальність аудиторів і аудиторських фірм за .кваліфіковане й якісне виконання своїх обов’язків визначається законодавством і договором. Матеріальна відповідальність аудиторів і аудиторських фірм у зв’язку із завданням збитків замовнику внаслідок неякісного проведення аудиту повинна передбачатися в договорі.

Як випливає з тексту Закону, аудиторські фірми і аудитори повинні застрахувати свою матеріальну відповідальність, проте цей механізм у Законі не визначено.

Палата аудиторів - громадське об’єднання аудиторських фірм, окремих аудиторів Казахстану та інших держав.

Інші Положення Закону в основному збігаються з основними положеннями аналогічних актів інших країн СНД.

Завершення.

З переходом до ринкових відносин в економіці країн СНД виникли нові проблеми і потреби, обумовлені появою нових спеціальностей і нових теоретичних і практичних дисциплін, в тому числі і аудиторського контролю.

Сам аудиторський контроль важко віднести до нововведень ринкових відносин, але новим є поява незалежного контролю, який забезпечує реалізацію практичної суспільної необхідності — підтвердження достовірності фінансової інформації про діяльність економічних суб’єктів в інтересах користувачів цієї інформації. Новим є те, що незалежний аудиторський контроль — це підприємницька діяльність, здійснюється на комерційній основі за рахунок економічних суб’єктів, що перевіряються.

Фактично процес створення незалежного аудиторського контролю продовжується в країнах СНД вже досить довгий термін, але попереду ще велика робота по підготовці, атестації та ліцензування кваліфікованих кадрів аудиту, які б відповідали своїм рівнем кваліфікації світовому рівню.

Не викликає сумнівів, що розвиток аудиторської діяльності в країнах СНД, затвердження нормативно-законодавчої бази і стандартів аудиту буде проходити безперервно, разом з вдосконаленням інших економічних інститутів та економіки в цілому.

Література.

1. “Про аудиторську діяльність у Російській Федерації”. Указ Президента РФ від 22.12.93 р. №2263.

2. Аудит у Росії. Законодавство. Стандарти. - М.: Вид-во “Инвест Фонд”, 1994 - 192 с.

3. Білуха М.Т. "Курс Аудита" підручник. - К.: Вища шк. - Знання, 1998. - 574 с.

4. Додж Р. Посібник із стандартів і норм Аудита: Пер. с англ.; передмова С.А. Стукова. - М.: Фінанси і статистика; ЮНИТИ, 1992. - 240 с.

5. Робертсон Дж. Аудит. Перекл. з англ. - М.: KPMG, Аудиторська фірма ”Контакт”, 1993. - 496 с.

6. Сопко В.В. "Аудит в країнах співдружності незалежних держав" — Ж.: "Бухгалтерський облік і аудит" №8 1996 рік Ст. 4-12.

7. Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації. Затверджені Указом Президента РФ від 22.12.93 р. №2263.

8. Цивільний кодекс РФ. - М., 1994.

9. Шеремент А.Д., Суйц В.П. Аудит: Навчальний посібник. - М.: ИНФА-М, 1995 - 240 с.