Для працівників-підлітків чинним законодавством встановлена тривалість робочого часу на тиждень: віком від 16 до 18 років - 36 годин, віком від 15 до 16 років – 24 години. Пільгові години оплачуються: робітникам-відрядникам - за тарифною ставкою робітника-відрядника відповідного розряду; робітникам-погодинникам - за тарифною ставкою робітника-погодинника відповідного розряду.
При звільненні працівника або виході на пенсію з ним здійснюється остаточний розрахунок як по заробітній платі за відпрацьований час у звітному місяці, так і за час відпустки, яка до звільнення не була використана. При звільненні працівника у зв'язку із змінами в організації виробництва (у тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілюванню, скорочення чисельності працівників) за звільненим працівником згідно з п. І ст. 40 КЗпП України зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування) але не більше ніж за три місяці з дня звільнення з урахуванням вихідної допомоги, а також безперервний стаж роботи, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищує 3 місяці.
При розрахунку середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій згідно зі ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вибором особи, яка звернулась за пенсією, вибірка заробітної плати може здійснюватися за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед звертанням за пенсією, або 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед звертанням за пенсією, незалежно від наявності перерв у роботі. Одним з механізмів регулювання державою оплати праці працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності є встановлення мінімальних гарантійпри нарахуванні заробітної плати в окремих випадках:
—за час, відпрацьований понад встановлену норму (стаття 106 КЗпП України);
—за роботу в нічний час (стаття 54 КЗпП України);
—за роботу у святкові й неробочі дні (стаття 107 КЗпП України);
—за час простою (стаття 113 КЗпП України);
—за продукцію, яка виявилася бракованою, і ін. (стаття 112 КЗпП України);
Час, відпрацьований працівником понад встановлену норму, є понаднормовим і оплачується працівникові з урахуванням норм статті 106 КЗпП України. Статтею 106 КЗпП України заборонено компенсувати понаднормову роботу способом надання відгулів.
3.5 Порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності
Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є Листок непрацездатності. У Листку непрацездатності роблять наступні записи:
- особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;
- у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж. А для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджується право на пільгу;
- комісія або уповноважена особа із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги (60%, 80%, 100%), а також кількість днів, за які її призначають. Відсоток оплати листка непрацездатності визначають згідно зі статтею 37 Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням.
Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі, якій повністю або частково компенсується втрата заробітної плати (доходу) у таких випадках:
> у разі захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
> у разі хвороби дитини до 14-ти років і необхідності догляду за нею;
> у разі хвороби члена сім'ї і необхідності догляду за ним;
> у разі догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом у віці до 16-ти років у випадку хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину;
> у разі тимчасового переведення застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижчеоплачувану роботу;
> у разі санаторно-курортного лікування.
Оплату тимчасової непрацездатності розраховують так:
Середньоденний заробіток (за попередні 6 місяців) множимо на кількість днів лікарняного на відсоток лікарняного. Кількість днів лікарняного визначають згідно з листком непрацездатності. Вона не повинна перевищувати:
- 4 місяців — для працюючої особи;- 14 днів — по догляду за хворою дитиною (крім догляду за дитиною інвалідом тощо);- З днів (в окремих випадках 7 днів) — по догляду за хворим членом родини.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності»від 27.04.98р. №571 постановляє :
а) 100% середньої заробітної плати (доходу), розрахованої згідно з законодавством :
- робітникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;
- робітникам із числа бувших дітей-сиріт та дітей батьків, позбавлених батьківських прав та ін.
б) 80% середньої заробітної плати (доходу) розрахованого згідно із законодавством – робітникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;
в) 60% середньої заробітної плати (доходу), розрахованого відповідно законодавства – робітникам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років.
Але в оплаті лікарняних відбулися зміни, тепер якщо працівник більше одного року то лікарняні нараховуються по мінімальній заробітній платі. Ці зміни знають і застосовують на даному підприємстві.
Наведемо приклад нарахування лікарняних. Працівник хворів 5 робочих днів, що підтверджується лікарняним листком, з 04.02,08 р.
і по 10.02.08 р. Його трудовий стаж - 7 років З місяці.
Середньоденну зарплату для оплати лікарняного у лютому 2008 року розрахуємо за даними, наведеними у таблиці.
№ п/п |
Місяці розрахункового періоду | Кількість відпрацьованих днів | Нарахована заробітна плата | Зарплата, що береться для обчислення лікарняних |
| 1 | Січень 2008 року | 21 | 650 | 650 |
| 2 | 2007 рік Грудень | 20 | 650 | 650 |
| 3 | Листопад | 22 | 650 | 650 |
| 4 | Жовтень | 21 | 650 | 650 |
| 5 | Вересень | 20 | 650 | 650 |
| 6 | Серпень | 23 | 650 | 650 |
| Усього | 127 | 3900 | 3900 | |
Середньоденна заробітна плата даного працівника становитиме 30,71 грн. (3900 грн. : 127 р. дн.). За 5 днів хвороби за лікарняним йому належить нарахувати 122,84 грн.(30,71 грн. х 5 р. дн. х 80 %).
Лікарняні за ці п’ять днів здійснює підприємство, оскільки оплата перших п’яти днів лікарняного здійснюється за рахунок коштів підприємства, а всіх наступних днів — за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
3.6 Порядок розрахунків щорічних і додаткових відпусток
Право на відпустку гарантовано працівникові Конституцією України, КЗпП України, Законом «Про відпустки», іншими законами. Гарантія полягає в наданні відпустки встановленої тривалості зі збереженням на даний період місця роботи, а в передбачених законодавством випадках — і заробітної плати.
За видами відпустки умовно поділяють на:
— щорічні;
— основні відпустки, порядок їхнього надання визначено статтею 6 Закону «Про відпустки»;
— додаткові (статті 7, 8 Закону «Про відпустки» й ін.);
— творчі відпустки (стаття 16 Закону «Про відпустки»);
— соціальні відпустки;
— відпустка у зв'язку з вагітністю й пологами (стаття 17 Закону «Про відпустки»);
— відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону «Про відпустки»);
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток»від 6 лютого 2003 року № 490-IV зазначає, що святкові і неробочі дні (стаття 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються”. Також в ньому говориться про те, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.
Розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних здійнюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація).
Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати не з власної провини, розрахунок здійснюється виходячи з установленої йому тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Для нарахування відпускних можна скористатися формулою:
Від = Д: (Кр-С) х Кв,
де Від — сума відпускних;
Д — сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період);
Кр — відповідна кількість календарних днів року (або меншого відпрацьованого періоду);
С — святкові й неробочі дні, установлені статтею 73 КЗпП України, що доводяться на розрахунковий період;
Кв – кількість календарних днів відпустки, що надасться працівникові.
Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2008 році на підприємствах, в установах, організаціях, в тому числі в ТОВ «Український кристал» робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:
| 1 січня | Новий рік | ст. 73 КЗпП України |
| 7 січня | Різдво Христове | ст. 73 КЗпП України |
| 8 березня | Міжнародний жіночий день | ст. 73 КЗпП України |
| 27 квітня | Великдень | ст. 73 КЗпП України |
| 1 і 2 травня | День міжнародної солідарності трудящих | ст. 73 КЗпП України |
| 9 травня | День Перемоги | ст. 73 КЗпП України |
| 15 червня | Трійця | ст. 73 КЗпП України |
| 28 червня | День Конституції України | ст. 73 КЗпП України |
| 24 серпня | День незалежності України | ст. 73 КЗпП України |
Якщо святкові дні збігаються з вихідними, вихідний день переноситься на наступний після святкового (стаття 67 КЗпП) день. Якщо в зазначені святкові й неробочі дні неможливо призупинити виробничу діяльність підприємства, робота в ці дні компенсується відповідно до ст. 107 КЗпП.
Розглянемо порядок нарахування відпустки на одному з прикладів.
Керівником ТОВ «Український кристал» підписана заява робітника хлібобулочного цеху Кіндзерської Н.С. і відповідно наказ по підприємству про надання цьому працівнику чергової відпустки з 01.05.2008 року по 24.05.2008 року. За період з 01 травня 2007 року по 01 2008 року Кіндзерській Н.С. була нарахована основна заробітна плата у розмірі 7680 грн. та допомога по непрацездатності у сумі 100 грн.
Визначаємо суму відпускних опираючись на вище записану формулу нарахування відпускних.
Сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців становить
7680 грн. +100 грн. =7780 грн.
Цю суму ділимо на кількість календарних днів року за виключенням святкових днів, що визначені Законодавством України як неробочі дні.
7780 грн. : (365 – 10) = 21,92 грн.
Тепер отриману суму (яка є середнім заробітком працівника за день) множимо на кількість календарних днів відпустки, що надасться працівникові
21,92 грн. х 24 дні відпустки = 525,97 грн.
Якщо відпустка захоплює частину одного місяця і частину другого місяця, то суму відпустки визначають окремо по кожному місяцю, для того, щоб визначити потім прибутковий податок.
При наданні відпусток для працівників-інвалідів і працівників-пенсіонерів існують певні особливості.
Так, відповідно до Закону України “Про відпустки” працюючі інваліди мають право на відпустку (як основну, так і додаткову) більшої тривалості, ніж інші працівники. Конкретна тривалість відпусток працівників-інвалідів залежить від групи інвалідності.
| Група інвалідності | Тривалість щорічної основної відпустки (ст.6 Закону про відпустки) | Тривалість щорічної додаткової відпустки без збереження зарплати (п. 6, 7 ст. 25 Закону про відпустки) |
| 1,2 | 30 календарних днів | до 60 календарних днів |
| 3 | 26 календарних днів | до 30 календарних днів |
Також працюючі інваліди мають право отримати щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи на підприємстві до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи та у будь-який зручний для них час.
Оскільки тривалість відпустки встановлена з розрахунку на рік, то працівник-інвалід може за своїм бажанням розбити і використовувати її частинами протягом року. Крім того, як і всі інші працівники, працівники-інваліди можуть претендувати за згодою сторін на неоплачувану відпустку тривалістю не більше 15 днів на рік (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).
Особливістю при наданні відпусток для працюючих пенсіонерів є те, що згідно зі ст. 25 Закону України «Про відпустки» вони мають право на неоплачувану відпустку тривалістю до 30 календарних днів щорічно.
3.7 Утримання із заробітної плати
Питання утримань і відрахувань із заробітної плати турбує багатьох, і в кожному випадку - не менше трьох: платника, одержувача і виконавця бухгалтера, що служить їхнім інтересам. Одержувати - приємно, віддавати - нелегко, але інакше не можна.
Законодавством України передбачено такі види і ставки утримань із заробітної плати працівника у 2008 році, яких дотримуються і на ТОВ «Український кристал»:
Пенсійні внески – 2%;
Внески на страхування від непрацездатності:
- якщо зарплата ≤ прожитковому мінімуму для працездатної особи – 0,5%;
- якщо зарплата > прожиткового мінімуму для працездатної особи – 1%.
- з пенсіонерів не утримується.
Внески на страхування від безробіття – 0,5%;
Податок з доходів фізичних осіб – 15% з врахуванням податкових соціальних пільг.
Податкові соціальні пільги у 2008 році:
Загальна – 257,50 грн. Її використовує і це підприємство.
Податкову соціальну пільгу в розмірі 150 % надають обом батькам які мають декілька дітей, за дотримання умов, визначених законом. Один з батьків, відповідно до Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», має право на одержання 150 % податкової соціальної пільги (у 2008 році – 386,25 грн.) у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років та на додаткове одержання 100% податкової соціальної пільги безпосередньо на себе (у 2008 році – 257,5 грн.), а також на збільшення (кратно кількості дітей) граничної суми заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу. Реалізувати це право можна лише з моменту подання працедавцю заяви про застосування до заробітної плати підвищеного розміру податкової соціальної пільги. За другим із батьків зберігається право на одержання 150 % податкової соціальної пільги у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років та на додаткове одержання 100% податкової соціальної пільги на себе, але за умови, якщо розмір заробітної плати у 2008 році не перевищує 890 грн. Податкову соціальну пільгу починають застосовувати з того місяця, в якому була подана заява про одержання підвищеного розміру податкової соціальної пільги. У заяві також слід зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користуються правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.
Інвалідам 1 і 2 групи (у тому числі інвалідам з дитинства) надається податкова соціальна пільга в розмірі 150% від 50% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня відповідного податкового року (пп. 6.1.2 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-ІV).
Так, у 2008 році сума, на яку може бути зменшений сукупний місячний дохід у вигляді заробітної плати працівника-інваліда (1 або 2 групи), становить 386,25 грн. (515 грн. х 50% х 150%). Підставою для застосування до доходу працівника-інваліда податкової соціальної пільги є подання таким працівником заяви (обов'язковий додаток до якої - пенсійне посвідчення або довідка МСЕК) і отримання доходу у вигляді заробітної плати в межах граничного розміру доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (в 2008 році - 890 грн.).
Обмеження заробітної плати для застосування податкової соціальної пільги – 890 грн. (якщо ж працівник користується підвищеної соціальною пільгою на дітей, то ця сума збільшується кратно кількості дітей).
У частині трудового законодавства, а саме Кодексу законів про працю України, для працюючих інвалідів передбачені такі пільги.
| Пільга | Посилання |
| При прийнятті на роботу інвалідів направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи строк випробування не встановлюється | Стаття 26 КЗпП |
| Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям | Стаття 55 КЗпП |
| Залучення Інвалідів до понадурочних робіт можливо лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям | Стаття 63 КЗпП |
| У випадках, передбачених законодавством на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організовувати навчання, перекваліфікацію та працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень створити пільгові умови праці | Стаття 172 КЗпП |
| Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 ст.
8-09-2015, 13:10 Разделы сайта |