Теоретична частина
Тема: Методика аудиторської перевірки розрахунків з робітниками та службовцями по заробітній платі
ВСТУП
В умовах ринку підприємства, кредитні заснування, інші об'єкти, що хазяюють, вступають у договірні відносини по використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій і інвестицій. Довірчість цих відносин повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників угод одержувати і використовувати фінансову інформацію. Вірогідність інформації підтверджується незалежним аудитором.
Власники, насамперед, колективні власники-акціонери, пайовики, а також кредитори, позбавлені можливості самостійно переконатися в тім, що всі численні операції підприємства, найчастіше дуже складні, законні і правильно відбиті в звітності, тому що звичайно не мають доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і тому мають потребу в послугах аудиторів.
Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідно державі для прийнять рішень в області економіки й оподатковування.
Аудиторські перевірки необхідні державним органам, судам, прокурорам і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлячої їхньої фінансової звітності.
Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними обставинами:
1) Можливість необ'єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);
2) Залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже значними) від якості інформації;
3) Необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;
4) Часта відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.
Усі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в послугах незалежних експертів, що мають відповідні підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг. Аудиторські послуги — це послуги посередників, що установлюють вірогідність фінансової інформації.
Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідку різних економічних рішень.
1.Основи контролю праці і заробітної плати
1.1.Задачі і джерела контролю по праці
Аудиторська діяльність (аудит) — це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахунковій документації, податкових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг (Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р. №3125-XII, ст. №3).
Аудит — незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності відображення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку (Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р. №3125-XII ст. 4).
Ціль аудита — рішення конкретної задачі, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов'язанням аудитора і клієнта.
Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.
Основна задача аудита оплати праці — перевірка дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з неї і правильності ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці.
Задачі аудитора:
1.Перевіряючи правильність оплати праці, аудитор повинний перевірити:
- наявність і відповідність законодавству первинних документів по обліку робочого часу, обсягу виконаних робіт, послуг, випущеної продукції;
- відповідність показників аналітичного обліку по рахунку 661 із записами в Головній Книзі і бухгалтерському балансі на ту саму дату.
2.При перевірці використання фонду оплати праці, аудитор повинний перевірити:
- дотримання встановлених штатним розкладом посадових окладів працівників підприємства;
- своєчасність їхньої індексації з урахуванням росту цін в умовах інфляції;
- чи затверджене штатний розклад керівниками підприємства;
- правильність оплати праці по підрядах робітників, чи були випадки приписки невиконаних робіт;
- правильність виплати премій працівникам підприємства (на підставі затвердженого Положення чи довільно вольовою дією керівника)
Основними джерелами інформації для контролю оплати праці є:
- заяви про прийом, звільнення;
- трудова угода;
- акт виконаних робіт;
- накази:
· про прийняття на роботу
· про відпустки
· про переклади
· на відрядження
· про роботу у вихідні і святкові дні
· про премії
· про доплати
· про звільнення
· на утримання з заробітної плати
· підвищення заробітної плати
- особиста картка у відділі кадрів
- трудова книжка
- табель обліку виконання робочого часу
- убрання
- особовий рахунок робітника
- лікарняний лист
- записка про надання відпустки
- штатний розклад
- Положення про премії
- розрахунково-платіжна відомість
- розрахунковий листок
- платіжні відомості на видачу авансу, заробітної плати
- дані й оборотно-сальдові відомості по рахункам
- Головна Книга.
1.2. Види оплати праці.
Заробітна плата поділяється на два види: основна і додаткова.
Основна — нараховується за фактично відпрацьований час і усі виконані на підприємстві роботи. До неї відносяться відрядна і погодинна форми оплати праці.
Додаткова — виплати за невідпрацьований на підприємстві час, що установлені законом. Це оплата відпусток, вихідних допомога при звільненні, пільгові години при вкороченому робочому дні для підлітків і т.д.
Відрядна заробітна плата розраховується на основі кількості зробленої продукції і розцінки за одиницю продукції (тому вона і називається відрядною).
Види відрядної оплати праці:
- пряма відрядна: перемножується число одиниць зробленої продукції на вартість (розцінку) однієї одиниці продукції;
- відрядно-прогресивна: на перевиконану продукцію розцінка береться вище;
-відрядно-преміальна: крім прямої відрядної нараховуються премії за якість, економію матеріалів, перевиконання норм;
-акордна: оплата відразу за всю зроблену роботу з урахуванням термінів закінчення;
-непрямо-відрядна: при обслуговуванні машин, устаткування і робочих місць; вона розраховується шляхом множення тарифу (заздалегідь визначеної суми) на вироблення.
Погодинна заробітна плата розраховується, виходячи з тарифної ставки за годину роботи чи окладу за пророблений час, врахована табелем. Вона застосовується при розрахунку зарплати службовців, фахівців і керівників, тому що вони не роблять конкретну продукцію, що враховується штуками, метрами, кілограмами і т.д. Їхня праця виміряється витраченим на свою роботу часом.
Розрізняють просту погодинну і почасово-преміальну форму оплати.
При простій погодинній оплаті праці зарплата визначається шляхом множення чистої тарифної ставки на відпрацьований час.
Форм заробітної плати багато, та й підприємства можуть вводити свої форми оплати праці. Але при будь-яких формах оплати праці бухгалтеру повинні бути надані документи, затверджені керівництвом фірми, що є підставою для грамотного і юридично правильного розрахунку.
1.3.Перевірка дисципліни праці і відпрацьованого часу.
У сучасних умовах зі збільшенням масштабів виробництва, ускладненням господарських зв'язків, прискоренням НТП підвищується значення кожної хвилини робочого часу, строгого дотримання правил внутрішнього розпорядку, створення стабільних кадрів на кожній ділянці виробництва.
Перевіряючи виконання зазначених завдань про подальше зміцнення трудової дисципліни і скорочення плинності кадрів, варто з'ясувати: які заходи, спрямовані на зміцнення трудової дисципліни і закріплення кадрів, у ревізованому періоді передбачалося здійснити, і чи цілком вони здійснені; чи не допускалися випадки необґрунтованого залучення місцевими органами працівників підприємства на різного роду роботи, не зв'язані з виробничою діяльністю ревізованого підприємства, чи не дозволяла адміністрація проводити суспільні заходи (збори, семінари, спортивні змагання, репетиції виступу художньої самодіяльності, концерти і т.п.) у робочий час, і які були втрати робочого часу в результаті цього; як організоване виявлення порушень трудової дисципліни, гласність заходів щодо зміцнення трудової дисципліни; чи впроваджуються прогресивні форми організації й оплати праці і його матеріального і морального заохочення. Далі з'ясовується, чи не допускалися випадки прощення прогульників і робітників, що з'являлися на роботі в нетверезому стані, чи застосовувалися до них дисциплінарні санкції і стягнення матеріального порядку, як позбавлення цілком чи частково премій, позбавлення цілком чи частково відпустки за безупинний стаж роботи, перенос черговості на одержання житлоплощі й інші; чи дотримується порядок надання відпустки без збереження заробітної плати; як організована робота з надання допомоги знову прийнятим працівникам, що не виконують норм виробітку, і т.п.
До погіршення результатів роботи, зниженню продуктивності праці і якості продукції, що випускається, приводить плинність кадрів. Плинність кадрів характеризується коефіцієнтом рівним відношенню чисельності звільнених за власним бажанням, за прогули й інші порушення в ревізованому періоді, до середньо облікової чисельності звільнених працівником за цей період. Джерелами перевірки плинності кадрів служать первинні документи, накази по русі особового складу і звітність про виконання планів по праці. Ревізор уважно вивчає мотиви і причини, що викликали звільнення за власним бажанням і іншими причинами, а потім з'ясовує, чи все було зроблено адміністрацією для задоволення нестатків і запитів працівників, що звільнилися, які проводяться заходи, спрямовані на створення стабільного трудового колективу. За результатами перевірки розробляються пропозиції, спрямовані на скорочення плинності, підвищення трудової дисципліни і формування стабільного трудового колективу.
Рівень трудової дисципліни й організації праці в першу чергу характеризують такі показники, як утрати робочого часу через прогули, цілоденних і внутрізмінних простоїв і неявок з дозволу адміністрації, наявність понаднормових робіт і робота у святкові і вихідні дні.
Використання трудового часу перевіряється за даними табельного обліку, документам юридичного оформлення відхилень від установленого порядку використання робочого часу й інших документів і звітам по праці.
Ступінь використання робочого часу визначається коефіцієнтом, що дорівнює відношенню числа фактично відпрацьованих людино-днів до максимально можливого фонду робочого часу (у людино-днях). Зіставляючи фактичний коефіцієнт із плановим, визначають, як виконане завдання по використанню робочого часу.
Для характеристики використання робочого часу обчислюють і аналізують виконання плану по кількості відпрацьованих робочих днів і тривалості робочого дня для одного робітника.
1.4. Перевірка обліку виплати заробітної плати.
Оплата праці виступає важливим фактором соціально-економічного розвитку, тому що в доходах родин робітників оплата праці складає не менш трьох чвертей.
Ціль аудита: перевірити чи не було випадків незаконних нарахувань заробітної плати, що носять характер зловживань, чи помилок, що призвели до її недочислення і перенарахування; обґрунтованість зроблених із заробітної плати утримань і правильність визначених до виплати сум і своєчасність їхньої видачі робітникам та службовцям.
До початку аудита рекомендується ознайомитися з організацією обліку використання робочого часу, вироблення продукції (виконаних робіт) і заробітної плати і розрахунків з робітниками та службовцями по заробітній платі, а також які прогресивні форми і системи оплати праці застосовувалися в ревізованому періоді.
У процесі аудита розрахунків по оплаті праці робітників необхідно з'ясувати: якими первинними документами оформляється вироблення продукції, як оформляються документи по обліку вироблення, у т.ч. чи є підписи майстра і контролера ОТК (якщо на підприємстві, що перевіряється, робітники виконують роботу з особистим клеймом, її здача оформляється без підпису працівника ОТК); по яких нормах і розцінкам ведеться оплата праці робітників; чи широко практикується розподіл колективного заробітку в бригадах з обліком коефіцієнт а трудової участі; як організовані облік і аналіз усіх видів додаткової оплати (у т.ч. через відхилення від установленої технології і затверджених норм із указівкою винних у цьому); який порядок розрахунків по оплаті праці (авансовий чи без авансовий) і т.п.
Дуже уважно варто перевіряти обґрунтованість виплати додаткової заробітної плати. До неї, зокрема, відносяться оплата за час виконання державних і суспільних обов'язків, перерва у роботі матерів, що годують, чергових відпусток і т.д.
Одним з основних видів додаткової заробітної плати є оплата відпусток. Перевіряючи правильність нарахування сум за час відпустки, аудитор повинний визначити повноту включення в розрахунок виплат, прийнятих при начисленні середнього заробітку, чи правильно нарахована заробітна плата за 12 місяців, що передують місяцю відходу у відпустку, чи правильно розрахована середньомісячна заробітна плата, середньоденна заробітна плата, чи надана відпустка на кількість днів, установлених колективним договором, і правильно обчислена сума оплати за час відпустки (рівна добутку середньоденної заробітної плати на кількість днів наданої відпустки).
Аудитор повинний перевірити правильність зроблених утримань із заробітної плати. Підставою для такої перевірки є дані, приведені в розрахункових відомостях, а також зведення, що маються в довідках чи розпорядницьких документах, що дають право робити відповідні утримання. До таких документів відносяться виконавчі листи, накази і розпорядження по підприємству, розпорядження головного бухгалтера про утримання в плині місяця не зданих залишків підзвітних сум, переплат внаслідок арифметичних помилок і утримання у відшкодування матеріального збитку, зобов'язання видані торговим організаціям за товари, придбані в кредит, і ін.
Перевіряючи правильність утримання податків, аудитор повинний упевнитися, чи з усіх виплат, передбачених законом, утримуються податки, величину податків, а також обґрунтованість часткового чи повного звільнення від сплати податків. Варто мати на увазі, що повернення зайво утриманих сум податків допускається не більш як за один рік виявлення неправильного утримання податків. Аудитор повинний перевірити своєчасність виплати заробітної плати робітникам та службовцям. Терміни виплати заробітної плати встановлюються при висновку колективного договору й узгоджуються з обслуговуючим заснуванням банку. Якщо в ревізованому періоді допускалися несвоєчасні виплати заробітної плати, то необхідно установити причини і винних у цьому посадових осіб.
1.5. Контроль за нарахуванням заробітної плати.
Розрахунок заробітку.
Найбільш простим способом заробітна плата розраховується при погодинній оплаті праці. Розрахунок виробляється на основі табелів, у яких, як відомо, відзначається число відпрацьованих днів і годин.
Заробітна плата при прямій відрядній оплаті праці розраховується на підставі первинних документів про вироблення: змінних рапортів, відомостей приймання продукції, підрядів і ін.
Розрахунок премії. Преміювання здійснюється за кількісні і якісні показники за результатами роботи за місяць, на основі діючих на підприємстві преміальних положень, розроблених плановим відділом і відділом обліку заробітної плати відповідно до типових преміальних положень.
Оплата відпусток. Усі працівники користаються відпустками, що даються, як правило, з виплатою за неробочий час по середньому заробітку.
Оплата за час відпустки обчислюється по усіх видах заробітку, середнього за 12 календарних місяців, що передують місяцю відходу у відпустку. Пропрацювавшим менш року — із середнього заробітку за відпрацьовані місяці.
Оплата за час виконання державних і суспільних обов’язків . На час виконання державних і суспільних обов'язків, коли вони по чинному законодавству здійснюються в робочий час, робітникам та службовцям гарантується збереження середнього заробітку.
Для працівників, що одержують тверду погодинну оплату, що не змінюється по місяцях, середній заробіток визначається виходячи з встановленого окладу, числа робочих днів у даному місяці і кількості робочих днів, протягом яких вони виконували ці обов'язки.
Розрахунок виплат по тимчасовій непрацездатності. Поряд з нарахуванням належної працівникам заробітної плати підприємства щомісяця роблять відрахування на соціальне страхування у встановленому законом відсотку до ФОП.
Виплата по тимчасовій непрацездатності виплачується на підставі лікарняних листків. Розміри виплат залежать від безупинного стажу роботи (до 5 років-60%, 5-8 років-80%, понад 8 років-100% середньоденного заробітку).
Розрахунковим періодом, за який обчислюється середній заробіток для розрахунку страхових виплат і перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок засобів роботодавця, є період роботи з останнього основного місця роботи за останні 6 календарних місяців перед настанням непрацездатності (Згідно Постанови КМУ від 26.09.2001р.№1266).
Суму виплати по тимчасовій непрацездатності нараховують виходячи із середньоденного заробітку, призначеного розміру виплати і кількості робочих днів непрацездатності.
Оплата за роботу в понаднормовий час, вихідні і святкові дні, нічні години і ін. Оплата праці при різних відступах від нормальної тривалості робочого дня, а також за роботу в нічний час, вихідні і святкові дні обчислюється згідно КЗпП.
Робота в понаднормовий час, вихідні і святкові дні оплачується на підставі оформлених у встановленому порядку списків працівників, що працювали надурочно, у вихідні чи святкові дні, куди включають як робітників-відрядників, так і рабітників-погодинників.
Оплата праці робітників у нічний час (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) обчислюються в підвищеному розмірі.
За час простою не з вини працівника заробітна плата нараховується в розмірі 75% тарифної ставки.
Оплата за час цілозмінних і внутрізмінних простоїв виробляється на підставі табеля про робочий час, у якому вказуються години цілозмінних і внутрізмінних простоїв.
Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає і вираховується з заробітної плати в розмірі не більш 2/3 середнього місячного заробітку.
Розрахунково-платіжна відомість і розрахункові листки. Для визначення загальної суми заробітної плати, що підлягає виплаті за місяць, необхідно згрупувати первинні документи, підсумовувати заробіток за вироблену продукцію і зробити утримання.
Документ, що узагальнює дані про належну і підлягаючій виплаті заробітній платі, називається розрахунково-платіжна відомість.
Заробітна плата показується в цій відомості розчленовано по цехах і відділам підприємства, категоріям працівників, видам виплат, тобто в тім обсязі, що необхідний для складання звітності і контролю за використанням ФОП.
Таким чином, розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, по них робляться розрахунки з працівниками, по-друге, вони є формою аналітичного обліку до рахунка 661 «Розрахунки по оплаті праці».
На багатьох підприємствах поряд з розрахунково-платіжними відомостями складаються розрахункові листки. Вони містять тіж дані, що і розрахунково-платіжні відомості, але ведуться окремо для кожного працівника і видаються йому на руки.
Практична частина
Задача №3
1. Скласти програму аудиторської перевірки основних засобів на підприємстві недержавної форми власності.
2. Скласти робочі документи аудитора, що підтверджують перевірку документального оформлення, відображення в обліку руху основних засобів, обґрунтування їх списання; відповідності нарахування амортизації діючим нормам.
3. Надати висновки за результатами перевірки.
Вихідні дані:
Протягом четвертого кварталу поточного року (4 квартал — період, що перевіряється) відбулись наступні операції з основними засобами ТОВ ’’Янтар’’:
1. Товариством придбана адміністративна споруда вартістю 1200 тис.грн. (у тому числі ПДВ). Ремонт споруди склав:
- матеріалів 24 тис. грн. з ПДВ;
- зарплата 1200 грн.;
- відрахування 450 грн.;
- виплата сторонній організації 1800 грн. з ПДВ.
В середині четвертого кварталу споруда була введена
29-04-2015, 04:42