В межах області знаходяться Княждвірський заказник, заказники Турова Дача, Цецине.
Зовнішньокарпатська фізико-географічна область простягається смугою 260-280 км з північного заходу на південний схід. Знаходиться в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей.
До неї входять Східні Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати. Це середньо - і низькогірні хребти з висотами 800-1 000 м. Вони складені крейдовими і палеогеновими гірськими породами: чорними сланцями, пісковиками та ін. Схили хребтів пологі, вершини - куполоподібні. Вони перетинаються долинами річок Прута, Черемоша, Серету та ін. Клімат області прохолодний, вологий. За рік тут буває від 700-800 до 1 000 мм опадів. Це сприяє інтенсивному поверхневому змиву, утворенню сельових явищ в басейнах річок Черемош, Серет.
У межах Зовнішньокарпатської області поширені середньо-, низькогірні, улоговинні ландшафти з ялиново-буковими, яли-
ново-широколистими лісами. Середньогірні хребти Горган займає субальпійський пояс з кам'янистими осипищами, криволіссям, гірськими луками (мал.58).
У Зовнішніх Карпатах знаходяться Карпатський природний національний парк, заказники Джурджійський, Тавпиширків-ський, Садки.
До Вододільно-Верховинської фізико-географічної області входять гірські хребти Вододільний, Верховинський, Горгани, а також Ворохта-Путильське низькогір'я, Стрийсько-Сянська верховина, Воловецька верховина, Ясінська міжгірна улоговина. Область знаходиться в межах Львівської, Івано-Франківської і Закарпатської областей. Гірські хребти складені породами крейдового і палеогенового періодів - сланцями, пісковиками та ін. У рельєфі переважають низькогірні і середньогірні хребти з висотами 800-1 200 м, міжгірні улоговини, низькогірно-увалисті малолісисті місцевості - верховини. Клімат помірний, прохолодний. Середні температури січня - 8,5... - 5 °С, липня +13... +17 °С. Річні суми опадів у низькогір'ях становлять 750 мм, у середньогір'ях - до 1 500 мм. У ґрунтовому покриві поширені буроземні ґрунти, на яких ростуть ялинові ліси. Значні площі зайнято вторинними (післялісові) луками, орними угіддями. У ландшафтній структурі Вододільно-Верховинської області переважають низькогірні схилові і міжгірно-улоговинні ландшафти. Природні умови області сприятливі для розвитку лісового господарства, міжнародного туризму тощо.
У межах Вододільно-Верховинських Карпат знаходяться частина Карпатського заповідника, кілька заказників та інших природно-заповідних територій й об'єктів.
Полонинсько-Чорногірська область - найвища частина Українських Карпат з добре вираженою висотною поясністю ландшафтів. Вона розташована між Вододільно-Верховинською, Рахівсько-Чивчинською та Вулканічно-Карпатською фізико-географічними областями. До складу області входять Полонинський хребет, гірські масиви Свидовець, Чорногора та Гринявські гори. В її будові наявні породи юрського, крейдового і палеогенового періодів. Це - вапняки, конгломерати та ін.
Кліматичні умови змінюються з висотою. Річні суми опадів становлять 1 300-1 500 мм і більше. Середньогірні хребти в нижніх і середніх частинах вкриті буковими і ялиновими лісами. Під цими лісами розвинулися буроземні і дерново-буроземні ґрунти. На більш пологих південно-західних схилах, де більше тепла, ростуть букові ліси, на північно-східних - ялинові, ялиново-ялицеві. І букові, і ялиново-ялицеві ліси піднімаються до лучного субальпійського поясу. Верхні частини гірських хребтів мають круті схили, на них є льодовикові форми - кари, осипні конуси.
Рахівсько-Чивчинська фізико-географічна область знаходиться в східній частині Закарпаття, її територія складена найдавнішими в Українських Карпатах гірськими породами - палеозойськими вапняками і сланцями, тріасовими конгломератами, вапняками і доломітами, юрськими вапняками, крейдовими сланцями і пісковиками. Схили Рахівсько-Чивчинських гір круті, їх вершини і гребені гострі. Не випадково один з гірських масивів цього району названо Гуцульськими Альпами. Рахівські і Чивчинські гори розчленовані глибокими річковими долинами на окремі масиви. Чивчинські гори є вододілом річок Тиси, Пруту, Серету. За рік тут буває 1 300-1 500 мм опадів. Зима холодна, середні температури січня - 5... - 7 °С, літо прохолодне, середні температури липня залежно від висоти гір змінюються від +18 до +10 °С. Переважають буроземні ґрунти, які розвинулись під буковими, ялиновими і ялицевими лісами, що піднімаються до 1 700-1 800 м. Вище знаходиться пояс з гірської низькорослої сосни, вільхи, ялівцю. Для Рахівсько-Чивчинської області характерні середньогірські, альпійські, гірськоущелинні і долинно-терасові місцевості.
У межах області знаходиться Чорногірський масив Карпатського заповідника та кілька заказників, понад 50 пам'яток природи.
Вулканічно-Карпатська область (Вулканічні Карпати) знаходиться в межах Закарпатської області на південний захід від Полонинсько-Чорногірського хребта. До неї входять власне Вулканічний хребет, Березне-Ліпшанська долина, Іршавська і Верхньотисинська улоговини. Вулканічні Карпати утворилися в неогені. Хребет складений вулканічними породами: андезитами, туфами, базальтами. Над прилягаючою до хребта Закарпатською низовиною він піднімається на 600 - 700 м. Долини річок Тиси, Боржави, Латориці розділяють Вулканічний хребет на окремі масиви. Клімат помірно теплий, вологий. Річні суми опадів становлять 800-1 000 мм. У цих умовах добре ростуть дубово-букові і букові ліси, під якими сформувались буроземні і буроземно-підзолисті ґрунти. Це сприяє розвитку землеробства, виноградарства, садівництва.
На території Вулканічно-Карпатської області знаходяться частина Карпатського заповідника, заказники Росішний, Чорна гора, пам'ятки природи гора Яворник, урочище Тепла Яма та ін.
Закарпатська низовинна лісолучна область прилягає на сході до Вулканічного хребта. В тектонічному відношенні вона приурочена до Закарпатського прогину. Прогин виповнений продуктами руйнування гірських порід: брилами, галькою, глинами, піском. Поверхня Закарпатської низовини рівнинна, найвищі висоти не перевищують 120 м (мал.59).
На фоні плоскої низовини помітно виділяється вулканічне Берегівське горбогір'я - острівний масив плоских вулканічних горбів. У межах області переважають ландшафти низовинних рівнин з дерновими опідзоленими глейовими, лучно-болотними та болотними ґрунтами з дубовими і вільховими лісами, луками. Майже половина низовини зайнята сільськогосподарськими угіддями - орними землями, садами, виноградниками. В межах області знаходяться Карпатський заповідник, заказники Росішний, Стужиця, Горгани та кілька заказників, інші природно-заповідні об'єкти й території
Напрямки розвитку діяльності карпатського регіону
Невід’ємною складовою формування і побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки областей Карпатського регіону є реалізація комплексу заходів, пов’язаних з розвитком соціального захисту населення, охорони здоров’я, удосконалення міжнаціональних відносин в усіх сферах суспільного життя. Пріоритетами соціальної політики на регіональному рівні є створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня населення областей, збереження і відтворення трудового потенціалу, різке скорочення безробіття, утвердження необхідності мотивації до праці, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів, політики охорони здоров’я тощо.
Без врахування природних, історичних, геополітичних, економічних особливостей регіонів розраховувати на успіх ринкових реформ буде важко. Внаслідок цього останнім часом активізувалась проблема регіоналізації реформ, вибору оптимальних стратегій територіального розвитку.
Карпатський регіон, в який входить Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області, займає загальну площу 56,6 тис. км і в ньому проживає біля 6,5 млн. чоловік (13,7% від загальної кількості в країні).
Перспективна політика розвитку економіки та соціальної сфери областей регіону повинна базуватися на врахуванні комплексу факторів сприятливого та релаксантного характеру.
До сприятливих факторів віднесено:
географічний. Займаючи вигідне географічне положення, територія областей є західними воротами України в Європу, що створює їй певні переваги в зовнішньоекономічній діяльності. На сучасному етапі за участю України створені та функціонують євро регіони на західному та південно-західному кордонах: “Буг", “Верхній Прут", “Карпатський” та ін.;
достатній ресурсний потенціал (природний, мінерально-сировинний, трудовий), здатний забезпечити стабільний розвиток традиційних для областей галузей економіки;
економічний. Деякі позитивні структурні зрушення, досягнуті в останні роки в сфері приватного господарювання, зменшення залежності від кон’юнктури зовнішнього ринку, зростання інвестиційної активності тощо служать вагомою передумовою для економічного зростання;
транспортний. Розвинута мережа автомобільних та залізничних доріг з урахуванням зручного географічного положення може принести реальні прибутки економіці регіону;
рекреаційний. Регіон володіє вагомим природним потенціалом для санаторно-курортного лікування та оздоровлення населення, який за своєю економічною властивістю і віддачею може перетворити рекреаційну сферу в одну з провідних галузей економіки областей Карпатського регіону;
еколого-кліматичний. Порівняно низький рівень антропогенного забруднення довкілля та виняткова екологічна роль Карпат на континенті сприяють позитивному сприйняттю областей держави на міжнародній арені. Природно-кліматична специфіка областей створює умови для спеціалізації сільськогосподарського виробництва продукції європейського асортименту;
історичний. Відносно більш висока ринкова культура, обумовлена історичним минулим регіону, створює передумови для швидкої адаптації населення до ринкових умов господарювання.
Розумною альтернативою подальшій промисловій ескалації може служити економічно, соціально та екологічно обґрунтоване освоєння рекреаційного потенціалу Карпатського регіону. Тут зосереджені найбільші на Україні запаси мінеральних вод усіх відомих типів, значні поклади лікувальних грязей та озокериту, які є основою розвитку санаторно-курортної справи. Сприятливий клімат, мальовничі природні ландшафти (полонини, гори, річки, ліси), багата історико-культурна спадщина сприяють створенню сучасної туристичної індустрії в краї.
Не менш важливо і те, що вигідний геополітичний фактор зможе активізувати інтеграцію рекреаційної системи регіону в Європейський рекреаційний простір.
Надмірна експлуатація природних ресурсів, які фактично склали економічне ядро регіону, опинились перед загрозою закриття. Орієнтована, до того ж, на внутрішні ринки колишнього СРСР, регіональна економічна система виявилась нежиттєздатною в кризових умовах.
Створений в регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність є прямим результатом реалізації економічної політики командно-адміністративної економіки в Західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощування виробничих потужностей, в першу чергу в природо експлуатуючих галузях, благодатний край був активно перетворений в сировинний придаток імперії.
Такі дії призвели до шкідливих наслідків у багатьох регіонах країни: вирубка лісів, меліорація, створення штучних водойм, висушування цілих регіонів і інші шкідливі дії для природи, яка побудована на саморегулюванні.
Відзначимо, що на початку 1990 р. в регіоні було зосереджено 9,2% основних фондів, в тому числі - 9,7% основних невиробничих фондів України. Вироблялось майже 12% національного доходу. Приблизно такою ж була частка регіону в загальному обсязі споживання матеріальних благ і послуг населення. В ті ж роки в економіку Карпатських областей щорічно спрямовувалось в середньому 9 - 10% інвестицій.
Таким чином, певний ріст економічних показників, безперечно, був викликаний виключно дією екстенсивних факторів, які вже останніми роками вичерпали себе і не дають ніяких вагомих доходів в регіоні.
У Карпатському регіоні сформувався індустріально-аграрний тип господарського комплексу з розвинутою промисловістю та багатогалузевим сільським господарством, в якому вирощують продукцію тваринництва (м'ясну, молочну), зернові культури, овочівництво (огірки, капуста, морква, редис та інші), садівництво (яблука, груші, сливи), бджільництво (набирає розвитку в окремих районах), птахівництво (кури, гуси, індики, качки), крільництво, козярство та інші напрямки діяльності.
Виділені нами галузі сільського господарства, які мають достатньо розвинену структуру в Карпатському регіоні, підтверджують те, що ці напрямки сприяють розвитку рекреації, туризму і забезпечення регіону свіжими сільськогосподарськими продуктами харчування, а також значною кількістю туристів.
Регіон за своєю укрупненою структурою наслідує загальну структуру народного господарства України, за винятком Львівської області, яка наближається до промислово розвинутих районів країни, де виробляються автобуси, крани на колісному шасі, верстати різних видів, телевізори, машини сільського пристосування, долота для нафтогазової промисловості і багато інших.
Необхідно також наголосити, що у 1990 році регіон давав 32,7% товарної продукції лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, 10% машинобудування, металообробки, промисловості будівельних матеріалів, легкої і харчової промисловості.
Регіон дає весь обсяг в Україні видобутку самородної сірки та сировини для полівінілхлорид них смол, техніки для обробки рослин отрутохімікатами, майже всі українські автобуси, автонавантажувачі та калійні добрива, 39% кольорових телевізорів, 75% автомобільних кранів, третину паперу, четверту частину картону, половину вироблюваних в країні нетканих матеріалів і ін.
Провідне місце в галузевій структурі промисловості займають машинобудування та металообробка - 25%, легка - 16%, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість - 8,6%.
Особливістю розвитку сільського господарства Карпатського регіону є низька землезабезпеченість. Показники забезпеченості на душу населення сільськогосподарськими угіддями та ріллею найнижчі в Україні (відповідно 0,4 га та 0,24 га при середньому по Україні 0,78 га та 0,67 га).
Тут відзначимо, що регіон, на який припадає 6,4% площі сільськогосподарських угідь держави та 5,3% ріллі, виробляє 10% продукції сільського господарства України. Разом з тим, можна констатувати, що агропромисловий комплекс нині не забезпечує потреб населення регіону в продуктах харчування, в останні роки знижується виробництво усіх видів продуктів харчування сільського виробництва. Значна частина постачається з інших країн - переважно Польщі, Туреччини та інших.
Завезення продуктів харчування з інших країн нині пояснюють іншими причинами, до яких можна віднести такі, як продаж товарів (продуктів) за демпінговими цінами, низький розвиток фермерства в регіоні (1,2 - 3,1% від загальної кількості), високі податки, що діють в країні, не надають можливості вітчизняному виробникові розширити виробництво, нестабільна фінансова система, низький рівень державної підтримки сільськогосподарського виробника з боку державних органів влади, відтік капіталу за межі України та низька участь іноземних інвесторів в економіці, зокрема в галузі сільського виробництва.
За останні роки нагромадилось багато соціально-економічних проблем, гострота і необхідність яких з усією силою проявились в наші дні. Оцінюючи ситуацію в регіоні за критеріями цивілізованих націй, шукаючи найоптимальніші шляхи до процвітання і прогресу, треба рахуватись з тими негативними явищами і фактами, які виникли і мають місце, а саме:
соціально-економічна структура регіону страждає виробничою однобокістю: майже З/4 працюючих зайнято у виробничій сфері, що говорить про соціально несприятливий характер регіональної економіки;
існують відчутні територіальні диспропорції у вищому розвитку продуктивних сил рівнинної частини і соціальною відсталістю гірських районів;
промисловість регіону, як і в цілому його господарство, є еколого небезпечним, а окремі виробництва і галузі з відсталими технологіями є взагалі несумісні з природою краю; орієнтація деяких галузей промисловості, особливо машинобудування, на привізну сировину (комплектуючі) і прискорені темпи розвитку природо-експлуатуючих галузей (сірка, ліс, калійні солі, нафта, газ, вугілля) зробили регіональну економічну систему малопридатною до виживання в критичних ситуаціях;
в регіоні чітко простежується тенденція до різкого погіршення демографічної ситуації: падає природній приріст населення, йде процес старіння населення. Кожен п'ятий житель регіону - пенсіонер. Існує реальна загроза генофонду регіону, а саме поступово загострюється соціальна ситуація, пов'язана з проблемами безробіття і зайнятості населення, яку підсилює ще й той факт, що тут вже давно був надлишок трудових ресурсів, який було зроблено штучно;
заподіяні в попередні роки екологічні збитки природі, які сьогодні доповнюються марнотратством і безгосподарністю, спричинили значне погіршення стану навколишнього середовища, викликали деградацію унікальної природи Карпат.
Аналіз географічних, природних, історичних, економічних умов показує, що Карпатський регіон на етапі становлення державності і входження України у світове господарство має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднати регіональні, державні та міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому прогрес у соціально-економічному житті регіону.
Варто відзначити, що необхідно вибрати правильний стратегічний курс розвитку регіону, беручи до уваги те, що Карпати є географічним центром Європи, а в природному відношенні - унікальною екологічною системою на заході України. Отже, при формуванні політики освоєння цього краю необхідно розумно використати його геополітичні переваги і зберегти екологічний феномен території.
Майбутня соціально-економічна модель Карпат має бути економічно вигідною для України і екологічно сумісною з прилеглими територіями сусідніх країн.
Необхідно також відзначити, що через Карпатський регіон проходять всі сполучення із країнами заходу, як транспортними засобами (автомобільний, залізнодорожній), так і повітряний та трубопровідний, що міцно поєднує регіон з сусідніми країнами.
Сусідські відносини Львівської області з Польщею, Закарпатської - з Чехією, Чернівецької області з Румунією створюють сприятливі умови інтеграції України в західні країни.
Налагоджені шляхові сполучення роблять регіон привабливим для туризму та економічної співпраці у всіх напрямках діяльності.
Карпатський регіон, як один із стародавніх районів України, має надзвичайно вигідне географічне положення, багату природно-ресурсну базу, найбільші в Україні запаси мінеральних вод усіх відомих типів, значні поклади лікувальних грязей та озокериту, які є основою розвитку санаторно-курортної справи.
Карпатський регіон розташований в сприятливому кліматичному поясі, має мальовничі природні ландшафти - полонини, гори, річки, різні породи лісу, крім того, багата історико-культурна спадщина сприяє створенню сучасної туристичної індустрії для всієї Європи, що буде економічно вигідною галуззю для регіону, основною стратегією його розвитку та піднесення добробуту населення.
29-04-2015, 05:09