История родов

еластичне. Оволосіння за жіночим типом. Випадіння брів та волосся не спостерігається. Слизова губ блідо-рожева, волога. Язик без нальоту. Пародонтоз. Мигдалини рожеві, не гіпертрофовані. Запаху з рота немає.

Шия пропорційна, без видимих змін. Лімфовузли шиї не пальпуються. Пульсації шийних судин візуально не спостерігається.

Зріст -165 сантиметрів; вага - 75 кілограмів. Температура 36.7 градусів. Група крові А(II)Rh "+".

Щитовидна залоза.

Щитовидна залоза розміщена на передній поверхні шиї у типовому місці, пальпується перешийок та долі залози, які мають еластичну консистенцію, безболісні, ущільнень та вузлів немає. Залоза має вид підкови. Щитовидна залоза має другий ступінь збільшення.

Стан зубів: 876 543 21 12 345 678
з с з з з з з з з з з з с з з з
876 543 21 12 345 678
з з з с з з з з з з з з з з з з

з – здорові с – сановані

Живіт при огляді породіллі у вертикальному положенні - овоїдної форми, симетричний. Живіт не приймає участі в акті дихання. Видимої перистальтики немає. Розходження прямих м’язів живота, наявності гриж не виявленно.

Поза переймою живіт м’який безболісний. Глибока ковзна методична пальпація за Образцовим-Стражеско не проводилась. При пальпації печінки, печінка пальпується під реберною дугою, безболісна, еластичної консистенції.

Дихальна система.

Форма грудної клітини нормостенічна. Обидві половини грудної клітини симетричні. Розширення вен на грудній клітині не виявлено. Обидві половини грудної клітини приймають участь в акті дихання синхронно. Допоміжні м’язи в акті дихання участі не приймають. Частота дихання - 20 разів за хвилину. Задишки немає. Дихання ритмічне, звичайної глибини. Тип дихання грудний.

При пальпації грудної клітини болю за ходом ребер та межреберних проміжків немає. Болючості в точках Вале не виявлено. Голосове тремтіння на симетричних ділянках однакове.

При порівняльній перкусії, на симетричних ділянках перкуторний тон однаковий - ясний легеневий звук. При топографічній перкусії висота стояння верхівок легень 4 сантиметрів. Ширина полей Креніга - 6 сантиметрів на лівому та правому легені.


Нижні межі обох легень:

по якій лінії права легеня ліва легеня
Linea parasternalis 5 ребро 5 ребро
Linea mediaclavicularis 6 ребро 6 ребро
Linea axilaris anterior 7 ребро 7 межре6ір’я
Linea axilaris media 8 ребро 8 межребір’я
Linea axilaris posterior 9 ребро 9 межребір’я
Linea scapularis 10 ребро 10 межребір’я
Linea paravertebralis 11 остистий відрocтoк 11 остистий відросток

При аускультації вислуховується везикулярне дихання. Хрипів, крепітації, шуму тертя плеври немає. Бронхофонія відсутня.

Серцево-судинна система.

При огляді ділянки серця патологічних випинань, деформацій, втяжінь на грудній клітині не виявлено. Візуальної пульсації в ділянці серця немає. Пульсація артерії та вен в області шиї не виявляється.

Пальпаторно верхівковий поштовх визначається в п’ятому межребір’ї на 1,5 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії, додатний, не разлитий. Пульсація в надчеревній ділянці не визначається.

При перкусії, межі серця находяться:

яка межа відносна межа абсолютна межа
Права межа правий край грудини лівий край грудини
Ліва межа на 1.5 см медіальніше від середньоключічної лінії 2 см медіальніше від лівої відносної межі
Верхня межа . 3 ребро 3 міжребір’я

При аускультації серця на верхівці: ритм серця правильний, тони серця звучні. Шум на верхівці не вислуховується, над аортой - акцент 2-го тону. Екстракардіальних шумів немає.

Пульс однаковий наобох руках, ритмічний, 70 ударів за хвилину, задовільного наповнення та напруження. Судинна стінка резистентна, еластична. Артериальний тиск 125/75 мм рт. ст.

Сечовидільна система.

Нирки та сечовий міхур не пальпуються, симптом Пастернацького відсутній з обох сторін.

Нервова система.

Менінгіальні симптоми відсутні. Послаблення чутливості на кінцівках не спостерігається.

IV . Спеціальні акушерське обстеження.

Черево має овоїдну форму, рубців вагітних немає. Спостерігається пігментація по білій лінії черева. Пуп згладжений, розходження прямих м’язів черева не спостерігається.

Форма молочних залоз звичайна, розміри відповідають нормі. Підшкіряний вал смочка розвинен добре. Навколосмочковий кружок пігментований, залозисті дольки розвинені добре. Підшкірні вени на залозах не помітні.

Виміри тазу.

Розрізняють великий таз (pelvis major) та малий таз (pelvis minor). Межою між ними є linea innominata, яка обмежувана позаду мисом (promontorium), спереду верхнім краєм симфізу та верхньозовнішнім краєм лонних кісток, з боків – дугоподібними лініями клубових кісток.

Виміри тазу проводятся за допомогою тазоміру. В практиці використовуються зовнішні

виміри великого тазу, за розмірами якого можна міркувати про величину малого тазу. До обовязкових розмірів належать:

1. Зовнішні розміри великого тазу (Distantiaspinarum, Distantia cristarum, Distantiatrohanterica, Conjugata externa).

2. Conjugata diagonalis.

3.Conjugata vera.

Зовнішні розміри.

Distantiaspinarum 25 см (відстань між передньоверхніми остями клубової кістки);

Distantia cristarum 29 см (відстань між найбільш віддаленними точками гребнів клубової кістки);

Distantiatrohanterica 30 см (відстань між найбільш віддаленними точками вертелів стегнової кістки);

Conjugata externa - 20 (відстань між серединою верхньозовнішнього краю лонного зчеплення та надкрижовою ямкою (заглиблення між остистими відростками п’ятого попередкового хребця та першого крижового хребця))

2. Conjugata diagonalis. - відстань від нижнього краю лонного зчеплення до точки мису крижа, що найбільш виступає. Conjugata diagonalis вимірюється шляхом піхвового дослідження. Введені до піхви вказівний та середній пальці просуваються по крижовій западині до мису крижа. Кінчик середнього пальця фіксують на його верхівці, а ребро долоні впирається у нижній край симфізу. Місце зіткненя досліджуючої руки з нижнім краєм лонного зчленування відмічається вказівним пальцем іншої руки. Після витягненя пальців з піхви вимірюється відстань від верхівки середнього пальця до відміченої точки за допомогою тазоміра або сантиметрової стрічки. Якщо кінцем витягнутого пальця мис крижа досягти не вдається, враховується, що Conjugata diagonalis більш 12 см, це є норма. В даному випадку Conjugata diagonalis - 13 см.

3. Conjugata veraвідповідає прямому розміру входу в малий таз - це відстань від мису крижа (promontorium), до точки лонного зчленування, яка найбільш виступає. Conjugata vera можливо розрахувати за допомогою наступних прийомів:

- Conjugata externa - 9 (емпірічне число) = Conjugata vera

20 см - 9 см = 11 см

- Знаходимо індекс Соловьйова (обвід зап’ястя на рівні шилоподібних відростків променевої та локтьової кісток). Якщо індекс Соловьйова дорівнює 14 см і більш, то Conjugata vera = Conjugata diagonalis - 2 см. Якщо індекс Соловьйова менше 14 см, то Conjugata vera = Conjugata diagonalis - 1.5 см. В нашому випадку індекс Соловьйова дорівнює 15 см. 13 см - 2 см = 11 см

- Conjugata vera = прямому розміру ромба Міхаеліса.

Ромб Міхаеліса розміщується в ділянці попереково-крижової впадини. Верхній кут - заглиблення між остистими відростками п’ятого поперекового та першого крижового хребця, нижній кут - верхівка крижа. Боковими кутами є задньоверхні ості клубових кісток. Вимірюємо прямий розмір ромбу Міхаеліса (відстань між верхнім та нижнім кутами), він = 11 см, та поперечний розмір (відстань між боковими кутами) він = 9 см.

Крім основних розмірів проводиться визначення допоміжних розмірів.

Допоміжні виміри тазу.

1. Розмір виходу з малого тазу.

Прямий розмір - відстань від нижнього краю лонного зчленування до верхівки куприка. Він вимірюється за допомогою тазоміру. Один ґудзик ставимо на нижній край лонного зчленування, другий - на верхівку куприка. Від одержаної цифри віднімаємо 2 см за рахунок м’яких тканин = 9.5 см.

Поперечний розмір - розмір між внутришніми поверхнями верхівок сідничних кісток. До цифри одержаної за допомогою тазоміру додаємо 2 см за рахунок м’яких тканин. Одержали 11 см.

2. Ромб Міхаеліса.

Ромб Міхаеліса має прямий розмір - 11 см, та поперечний розмір - 9 см.

3. Лонний кут, який становіть 100°.

Лонний кут виміряють за допомогою наступного прийома: жінка лежить на спині, ноги зігнуті та підтягнути до черева. Долоневою стороною великі пальці прикладають до нижніх гілок лобкових та сідничіх кісток; кінці пальців змикають та прикладають до нижнього краю симфіза. Розположення пальців дозволяє судити про величину кута лонної дуги. В нормі кут становіть 100 - 90°.

4. Обвід тазу вимірюється сантиметровою стрічкою (80 – 90 см).

5. Бокова коньюгата Кера - відстань між передньоверхньою та задньоверхньою остями одноіменої сторони. Вимірюється за допомогою тазоміра. В нормі дорівнює 13 см.

6. Косі розміри тазу використовують для виявлення асиметрії тазу. Різниця парних розмірів більш, ніж на 1 сантиметр вказує на асиметрію тазу. Вимірюють такі розміри:

- від передньоверхньої ості до задньоверхньої ості протилежної сторони;

- від середини лонного зчленування до правої та лівої задньоверхньої ості;

- від надкрижової ямки до правої та лівої передньоверхньої ості;

У вагітної всі парні розміри однакові.

7. Висота тазу. В нормі 25 см.

8. Кут нахилу тазу, який утворений площиною входу в таз з горизонтальною площиною. Вимірюється спеціальним ціркулем, дорівнює 60°, це є норма.

9. Висота лонного зчленування = 4 см. Товщина лонного зчленування = 2 см. Ці розміри вимірюються при піхвовому дослідженні, зігнутий вказівний палець проводиться по задній поверхні лонного зчленування до верхнього його краю. Вказівним пальцем іншої руки відмічаємо точку стикання пальця з нижнім краєм лонного зчленуваня. Відстань вимірюється тазоміром або сантметровою стрічкою.

10. Ознака Вастена. При умовах: відходжені навколоплідних вод, активної пологової діяльності, при полному розкритті шийки матки. Визначають кут між голівкою плоду і лонним зчленуванням породіллі. Якщо кут обернений донизу, то ознака Вастена – позитивна, а отже пологі через природні пологові шляхи неможливі. А якщо кут обернений догори, то ознака Вастена негативна: пологі через природни пологові шляхи моливі.

Якщо головка і лонне зчленування в одній площині, ознака Вастена – “вровінь”: самостійні пологі – при добрій пологовій діяльності і достатній конфігурабельності головки плоду.

11. Ознака Цангемейстера. Визначення ступеню піднесення передньої поверхні голівки над симфізом шляхом виміру. Спочатку вимірюють зовнішню коньюгату; потім передній гудзик тазоміру зміщують із симфізу на найбільш виступаючу точку на передній поверхні голівки. При відповідності розмірів голівки і тазу зовнішня коньюгата на 3 – 4 см довша чим розмір від голівки до надкрижової ямки, якщо останній розмір більше зовнішньої коньюгати – розмір голівки не відповідає розміру тазу. Однакова величина цих розмірів свідчить про наявність різкого неспівпадання – прогноз пологів сумнівний.

Виміри черева.

1. Також вагітним обов’язково вимірюється обвід черева. Для цього сантиметрову стрічку треба проводити зпереду через пуп позаду - через середину поперекової ділянки. Одержали 93 см.

2. Висота стояння дна матки вимірюється сантиметровою стрічкою та тазоміром. В першому випадку жінка лежить на спині з витягнутими ногами. Сантиметровою стрічкою вимірюємо відстань від верхнього краю лонного зчленування до точки дна матки, яка найбільш виступає. Одержали 34 см.

При вимірюванні за допомогою тазоміра, один ґудзик розміщуємо на верхній край лонного зчленування, інщий - на дно матки. Одержали 29 см.

3. Виміри величини голівки плоду. При високому стоянні голівки плоду прямий розмір можливо виміряти тазоміром через черевну стінку. Жінка для цього лежить на спині, лікар старанно обмацує голівку плоду, ґудзики тазоміру встановлює на точках голівки, що найбільш видаються і звичайно відповідають ділянці потилиці і лобу.

Прямий розмір голівки – diameter frontooccipitalis - відстань від перенісся до потиличного бугра - 12 см. Цьому розміру відповідає обвід - circumferentiafrontooccipitalis = 34 см.

Розміри голівки плоду.

- великий косий diameter mentooccipitalis = 13 см. Відстань від підборіддя до потиличного бугра. Обвід - circumferentiamentooccipitalis = 39 см.

- малий косий розмір diameter suboccipitobregmenticus - 9.5 см. Відстань від підпотиличної ямки до середини великого тим’ячка. Обвід - circumferentia suboccipitobregmenticus 32 см.

- середній косий розмір – diameter subocipitofrontalis - 10 см. Відстань від підпотиличної ямки до волосистої частини лобу. Обвід – circumferentia subocipitofrontalis = 33 см.

- прямовисний, або вертикальний - diameter verticalis, s. trachelo bregmatica - від верхівки тім’я (маківки) до під’язикової ділянки. Дорівнює 10 см. Обвід голови, що відповідає цьому розмірові (circumferentiatrachelo bregmatica) = 32 см.

- великий поперечний розмір - diameter biparietalis - найбільша відстань між тім’яними горбами. Дорівнює 9,5 см.

- малий поперечний розмір – diameter bitemporalis - відстань між найбільш віддаленішими точками вінцевого шву. Дорівнює 8 см.

Розміри тулубу плоду.

- поперечний розмір плечового поясу – diameter biacromialis - становить 12 см, обвід його - 35 см.

- поперечний розмір сідниць – diameter basilliacus - дорівнює 9 см, обвід - 28 см.

Підрахування передбаченої маси плоду.

1. По формулі Лебедевой: Х=Ж*С , де Х - маса плоду, Ж - обвід черева вагітної (в сантиметрах), С - висота стояння дна матки, виміряна сантиметровою стрічкою.

Х = ЗЗсм*34см = 3162 г


2. По Стройковой: Х=((В/И)+(Ж*С))/2, де Х - маса плоду, В - маса жінки (в г), И - індекс маси по Стройковій, у нашої жінки він = 22,

Індекс 18 19 20 21 22
Маса.кг 57-62 63-65 66-73 74-79 80-83

Ж - обвід черева вагітної (в сантиметрах), С - висота стояння дна матки виміряна сантиметровою стрічкою.

Х=((85000/22)+(93*34))/2=(3863,6+31б2)/2=3512.85 г

3. По формулі Бабадагли: Х=(Ж*(С+Т))/2, де Х - маса плоду, Ж - обвід черева жінки (в сантиметрах), С - висота стояння дна матки, виміряна сантиметровою стрічкою, Т - висота стояння дна матки, виміряна за допомогою тазоміра.

X=93*(34+29))/=2929.5 г

Передбачена маса плоду 3200 ± 200 грамів.

Вірахування перебаченої довжини плоду.

1. По формулі Сутугіна Х=L*2

де Х - орієнтована довжина плоду,

L - довжина плоду виміряна тазоміром.

Довжина плоду вимірюється тазоміром через черевну стінку. Один ґудзик тазоміру встановлюємо на найбільш нижче розташованій точці голівки плоду, а другий на сідницях. Від одержаної величини віднімаємо 2-3 сантиметри (за рахунок м’яких тканин, одержану цифру множимо на 2.

Х=2бсм*2=52см.

2. По формулі Гаазе L=n2 (до 5 місяцев)

L=n*5 (після 5 місяців), де L - довжіна плоду виміряна тазоміром,

n - кількість місяцев вагітності.

L=10.8см*5=54см.

Передбачена довжина плоду = 53см±2см

Вираховування строку вагітності.

1. По формулі Скульского Х=((L*2)-5)/5, де Х - строк вагітності в місяцях

L - довжина плоду виміряна тазоміром, 5 - у чисельнику товщина стінок матки,

5 – у знаменнику з формули Гаазе.

X=((26*2)-5)/5=9.4 місяця.

2. По формулі Бабадагли (1)Х=С+3, де Х - строк в тижднях, С - висота дна матки виміряна сантиметровою стрічкою.

X=34+3=37 тижнів

3. По формулі Бабадагли (2) Х=Т+7

де Т - висота стояння дна матки виміряна тазоміром.

Х=29+7=36 тижнів

4. По формулі Жордані Х=L+G, де Х - срок вагітності в тижнях, L– довжина плоду, виміряна тазоміром, G - прямий розмір голівки.

Х=29+12=41 тиждень


Пальпація.

Визначення членорозташування плоду прийомами Леопольду.

Перший прийом зовнішнього акушерського дослідження.

Долоні обох рук розміщуємо на дні матки, пальці рук зближаємо обережним натискуванням визначаємо рівень стояння дна матки, по якому говоримо про строк вагітности. Першим прийомом визначаємо частину плоду, що розміщується на дні матки; частіше це тазовий кінець плоду. Тазовий кінець – велика, але менш щільна і менш округла частина ніж голівка.

Другий прийом прийом зовнішнього акушерського дослідження.

Другим прийомом визначаємо спинку і другі частини плоду. По положенню спинки говорять про положення та вид передлежання. Обидві руки з дна матки переміщуємо вниз до рівня пупка і розміщуємо на бокових поверхнях матки. Пальпацію частин плоду проводимо по черзі правою та лівою рукою. Ліва рука лежіть на одному місці, пальці правої руки ковзають по правобоковій поверхні матки і пропальповуємо обернену туди частину плоду. Потім права рука лежить на стінці матки, а ліва ковзає по лівій частині і пропальповує обернені туди частини плоду. При повздовжньому положенні плоду з однієї сторони пропальповується спинка, с протилежної – кінцівки. Спинка пальпується у вигляді рівномірної площини, дрібни частини – у вигляді невеликих виступів, що часто змінюють своє положення. По розміщені спинки роблять висновок про позицію та вид. Другий прийом акушерського дослідження дозволяє вивчити конус матки, її збудливість, пропальпувати круглі зв’язки матки, її товщину та розміщення. По розміщенню круглих зв’язок матки судимо про місце прікріплення плаценти. Якщо круглі зв’язки внизу розходяться, то плацента розміщена на передній стінці, якщо сходяться – на задній.

Третій прийом зовнішнього акушерського дослідження.

Служить для визначення передлежачої частини плоду. Досліджувач стоїть справа, лицем до лиця вагітної. Одну руку кладемо дещо вище лонного зчленування так, щоб перший палець знаходився на одній стороні, а чотири інших – на другій стороні нижнього сегменту матки. Повільними рухами палці заглиблюємо і охоплюємо передлежачу частину. Голівка пропальповується у вігляді щільной округлої чатини, що має чіткі контури.

Третім прийомом визначаємо рухомість голівки. Короткими легкими поштовхами намагаємося здвинути її справа наліво і навпаки, при цьому пальці відчувають балотування голівки, що особливо добре буває виражено у повторнороджаючих. Чим вище голівка над входом в таз, тим ясніше балотування. При нерухомо стоячій у вході в таз голівці, а також при тазовому передлежанні балотування немає.

Третій прийом дослідження проводимо дуже обережно, так як різкі рухи викликають больові відчуття і рефлекторне напруження м’язів передньочеревної стінки.

Четвертий прийом зовнішнього акушерського дослідження.

Цей прийом є доповненням і продовженням третього, дозволяє визначити не лише характер передлежачої чатини, а й рівень її стояння. Досліджувач стає справа, лицем до ніг вагітної. Долні обох рук розміщуємо на нижньому сегменті матки справа і зліва, кінчики пальців доходять до симфізу. Витягнутими палцами обережно проникаємо вглиб по направленню до порожнини тазу і кінчиками пальців визначають передлежачу частину і рівень її стояння.

При зовнішній пальпації прийомами Леопольда вдалось становити: при першому прийомі – пальпується тазовий кінець плоду; при другому прийомі зліва промацується у вигляді рівномірної площадки спинка, а с протилежного


8-09-2015, 20:51


Страницы: 1 2 3 4 5 6
Разделы сайта