Згодом ділянка малого тім’ячка весь час просуваетья по провідній осі тазу і першою показується з соромітної щілини. Мале тім’ячко при передньому виді потиличного передлежання є провідною (ведучою) точкою.
Провідною називають ту точку, яка першою опускається у вхід тазу, йде попереду під час внутрішнього повороту і першою показується з соромітної щілини.
В результаті зігнання голівка входить у таз найменшим розміром, а саме малим косим (9,5 см) замість прямого розміру (12 см), яким вона була встановлена раніше. Цим зменшеним обводом голівка проходить через усі площини тазу і соромітну щілину.
Другий момент - внутрішній поворот голівки (rotatio capitis interna). Голівка робить поступальний рух вперед (опускається) і одночасно повертається навколо поздовжньої осі. При цьому потилиця (і мале тім’ячко) повертається наперед, а лоб (і велике тім’ячко) -назад. Стріловидний шов, щобув розміщений у поперечному (або трохи косому) розмірі входу в таз, поступово змінює положення. Коли голівка опускається в порожнину тазу, стріловидний шов переходитьу косий розмір: при першій позиції в правий косий, при другій - в лівий. У виході тазу стріловидний шов встановлюється в прямому розмірі його. Встановленням стріловидного шву в прямому розмірі виходу тазу внутрішній поворот голівки закінчується; при цьому опущене мале тім’ячко обернене прямо до симфізу.
Голівка при просуванні через порожнину тазу (від входу до виходу) звичайно обертається по дузі в 90°. Якщо потилиця до внутрішнього повороту була злегка обернена наперед, то голівка повертається на 45°, якщо потилиця була обернена трохи назад - на 135°.
Таким чином, при внутрішньому повороті голівки стріловидний шов з поперечного розміру входу проходить у косий (у порожнині), а з косого - в прямий розмір виходу з тазу.
Внутрішний поворот голівки пояснюється різними причинами. Найпоширенішою є теорія пристосування голівки, що пристосовується до розмірів тазу: головка своїм найменшим обводом (обвід по малому косому розміру) проходить через найбільші розміри тазу. У вході найбільший розмір поперечний, у порожнині - косий, у виході - прямий; відповідно відбуваються обертання голівки з поперечного розміру в косий і далі в прямий. В.В.Сутугін вважав, що голівка обертається в зв’язку з поворотом плечиків. П.А.Бєлошапко і І.І.Яковлєв пов’язують її обертання із скороченням м’язів тазового дна.
Третій момент - розгинання голівки (extensio capitis). Коли дуже зігнута голівка досягає виходу тазу, вона натрапляє на опір м’язів тазового дна.
Скорочення матки і черевного пресу зганяють плід у напрямку до верхівки крижів і куприка. М’язи тазового дна чинять опір в просуванні голівки в даному напрямку і сприяють відхиленню її наперед, до соромітної щілини.
Під впливом цих двох сил голівка, що народжується, розинається. Розгинання відбувається після того, як ділянка підпотиличної ямки підійде під лонну дугу. Навколо цієї точки опори голівка розгинається; при розгинанні прорізуються лоб, личико і підборіддя, тобто народжується вся голівка. Голівка розгинається під час її врізування і прорізування. При передньому виді потиличного передлежання голівка прорізується через вульву площиною, яка проходить через малий косий розмір.
Точку опори, навколо якої при прорізуванні обертається голівка, називають точкою фіксації, або гіпомохліоном. При передньому виді потиличного поредлежання точкою фіксації є ділянка підпотиличної ямки.
Четвертий момент - зовнішній поворот голівки та внутрішній поворот плечиків (rotatio capitis externa at rotatio brachialis interna). Голівка після народження повертається личком до правого або лівого стегна (в залежності від позиції). Зовнішній поворот голівки залежить від внутрішнього повороту плечиків. Плечики вступають у таз у поперечному або трохи в косому розмірі; в порожнині тазу починається поворот плечиків, і вони переходять у косий розмір. На дні тазу внутрішній поворот плечиків закінчується поперечним розміром, вони встановлюються в прямому розмірі виходу тазу (одне плечико - до симфізу, друге - до крижів). Поворот плечиків передається голівці;коли плечики встановлюються у прямому розмірівиходу тазу, личико повертається до стегна матері.
Завдання акушера по веденню другого періоду пологів.
Стежити за зливом навколоплідних вод ( в нормі навколоплідні води мають зливатися в кінці першого періоду, при повному або майже повному розкритті шийки матки).
Слідкувати за загальним станом породіллі:
а) колір шкіри та слизових оболонок;
б) справляємось про самопочуття;
в) вимірюємо артеріальний тиск і пульс.
Стежимо за серцебиттям плоду після кожної потуги, вислуховуємо звучність, частоту і ритм серцевих скорочень.
Слідкуємо за пересуванням передлежачої частини плоду по родовому каналу (голівка плоду великим сегментом не повинна знаходитись в одній площині більше 2-х годин).
Стежимо за станем пологових шляхів:
а) звертаємо увагу на форму матки (в нормі - овальна);
б) звертаємо увагу на стан зовнішніх статевих шляхів і піхви (при ущемленні м’яких тканин голівкою плоду та кістками тазу - виникає набряк).
Слідкуємо за характером виділень із статевих шляхів (в нормі виділення слизові. Наявність кров’янистих виділень, виділень з неприємним запахом та домішками гною, та виділень навколоплідних вод з домішками меконію вказує на патологічний характер пологів).
Слідкуємо за характером пологової діяльності, регулюємо потугову діяльність. Стежимо, щоб не було псевдоперейм, які мимоволі виснажують породіллю.
Захист промежини.
Акушерське сприяння в II періоді пологів включає в себе ряд послідовних міроприємств і маніпуляцій, які проводить акушер в кінці II періоду пологів, якими він наслідує фізіологічність пологів і запобігає травматизму матері. Одним з прийомів акушерського сприяння є захист промежини. Суть цього прийому полягає в тому, щоб запобігати занадто стрімкому переміщенню голівки по родовим шляхам і по можливості, щоб голівка прорізувалась своїм найменьшим розміром (тобто при максимальному згинанні - малий косий розмір). Захист промежини заключасться в зменшенні сили, з якою голівка плоду давить на промежину і в регуляції правильного проходу голівки через статеву щілину.
Захист промежини починається з моменту прорізування голівки. Для того, щоб запобігти передчасному розгинанню голівки, акушер стає справа від породіллі і кладе долоню лівої руки на лонне зчленення так, щоб долонні поверхні щільно зімкнених між собою чотирьох пальців розміщувались плашмя на голівці, і, по можливості, покривали всю голівку. Таким чином ми запобігаємо передчасному розгинанню голівки та надмірно швидкому її проходженню по родовим шляхам. При цьому натискувати треба всією долонною поверхнею пальців, тоді як натискування тільки кінчиками пальців може призвести до травмування голівки.
Другий момент - виведення голівки із статевої щілини поза потугами. Суть цього моменту - у найбільш обережному виведенні голівки із статевої щілини. Здійснюється це за допомогою розтягування великим і вказіним пальцем бульбарного кільця над голівкою, як тільки закінчилася потуга.
Третій момент - зменшення напруги промежини. Мета - зробити промежину більш податливою до голівки за рахунок тканин, “позичених” із сусідніх ділянок, тобто зсув бокових тканин по можливості назад, в бік промежини.
Четвертий момент - регулювання потуг під час вставляння голівки тім’яними буграми. В цей час небезпека розриву промежини і надмірного здавлення досягає свого максимума. Перед акушером в цей момент стоїть завдання вміло регулювати потуги. Коли голівка зупинилась тім’яними буграми в статевій щілині, а підпотилична ямка - під лонним зчлененням, породіллі пропонують глибоко і часто дихати відкритим ротом. Тоді обома руками затримують просування голівки, поки потуга значно не послабшає. Права рука акушера здавлює поза потугою промежину над лицем плоду так, що вона зісковзує з лиця, ліва рука в цей час повільно припіднімає голівку плоду вверх і розгинає її.
П’ятий момент - звільнення плечового поясу і народження тулуба плоду. Після народження голівки породіллі пропонують тужитися. Голівку захватують обома руками так, щоб долоні обох рук плашмя прилягали до правої та лівої скронево-щічної ділянок плоду. При цьому голівку плоду підтягують вниз до тих пір, пори плечико не підійде під лонне зчленення. Потім лівою рукою захватують голівку (долоня знаходиться на нижній щоці плоду), припіднімаючи цією рукою голівку вверх, а правою ісуваючи промежину з заднього плечика. Останнє обережно виводять, щоб не порушити цілісність ключиць і промежини породіллі. Коли плечовий пояс звільнений, в підпахвові області плоду вводять спинки вказівних пальців рук і тулуб припіднімають вверх. Це сприяє швидкому і бережному його народженню.
В тих випадках, коли розрив промежини здається неминучим, проводять її розсічення - перинеотомію, з послідуючим зашиванням після народження дитини
План ведення пологів.
1. В данній акушерській ситуації виявлено, що вагітність протікала фізіологічно, ускладнень не було. При обстежені - пологова діяльність активна, розміри тазу матері і голівки плоду відповідають, таким чином, пологи вести консервативно через природні шляхи.
2. В пологах слідкувати за динамікою пологової діяльності, внутрішньоутробним станом плоду, за просуванням передлежачої голівки.
3. Проводити знечулення пологів у I періоді відповідно перебігу, провести бесіду про фізіологію пологів і призначити спазмолітики.
4. При ведені III періоду пологів слідкувати за ознаками відшаровування плаценти, та ознаками кровотечі; при необхідності ввести утеротонічні засоби для профілактики маткової кровотечі.
Первинна обробка новонародженного.
Дитину, що народилась, обтирають стерильною марлею. Кусочком стерильної вати очищають від слизу ніс і рот дитини, кладуть її між зігнутими і розведеними ногами матері на підігріту стерильну пелюшку. Пуповина не повинна бути натягнутою. Акушерка оглядає дитину і стежить за її поведінкою. Доношена здорова дитина відразу після народження починає дихати, голосно кричати, активно рухати кінцівками, нерідко незабаром мочиться.
Поклавши дитину, акушерка знову миє руки, витирає їх спиртом і приступає до обробки новонародженого.
Профілактику офтальмобленореї проводять обов’язково, бо не виключена можливість інфікування очей новонароджених при проходженні його через пологові шляхи. Зараження очей гонококами приводить до тяжких наслідків, включаючи сліпоту. Профілактику проводять 30% розчином альбуциду, який закапують у кон’юнктивальний мішок і соромітну щілину у дівчат.
Перев’язують пуповину після припинення пульсацпїї судин, що відбуваєтья звичайно за 2-3 хвилини після народження плоду. Протягом кількох хвилин пульсації пуповини у судинну систему плоду з плаценти надходить 60-100 мл крові. Після припинення пульсації пуповину перерізають в умовах суворої асептики.
Пуповину вититрають стерильною ватною кулькою, просоченою спиртом, і захоплюють двома затискачами Кохера. Один затискач накладають на віддалі 8 - 10 см від пупкового кільця, другий - на 2 см вище. Пуповину між ними перерізають тупокінцевими ножицями. Щоб не охолоджувати дитину, обробку дитячого кінця пуповини проводять на зігрітому сповивальному столику, накритому стерильною пелюшкою,
Дитячий кінець пуповини знову витирають спиртом і перев’язують стерильною шовковою ниткою на віддалі 1,5-2 см від пупкового кільця. Кінці лігатури один раз зав’язують на одному боці пупкового канатику, другий раз - на протилежному боці. Другий вузол зав’язують петлею, яку можна розпустити, щоб перетягнути пуповину тугіше, якщо вона всихає, або послабляється перший вузол. Після цього відтинають кінець пуповинного залишку на відстані 2-3 см вище місця перев’язування, поверхню розрізу змащують 10% розчином йоду. Пуповинний залишок загортають сухою стерильною марлевою серветкою, кінці якої зав’язують біля пупкового кільця, пуповинний залишок, загорнутий у серветку, можна прибинтувати до животу стерильним марлевим бинтом.
Сироподібне мастило з шкіри плоду не знімають, тільки з місць великого скупчення (пахові ділянки, пахвинні складки) надлишок мастила знімають стерильною ватою, просоченою стерильним вазеліновим мастилом, або риб’ячим жиром.
Закінчивши туалет, новонародженого зважують, вимірюють його зріст - від маківки до п’ят, розміри голівки та плечиків, на руки надягають браслети з білої стерильної клейонки. На браслетах попереду чорнилом записують прізвище, ім’я та по батькові матері, номер історії пологів, стать дитини, масу, зріст, дату народження. Потім на дитину надягають стерильну теплу сорочечку, загортають у стерильну пелюшку та ковдру і залишають на обігрівальному сповивальному столику 2 години. Через 2 години дитину відправляють у палату новонароджених.
Ознаки зрілості плоду.
Довжина тіла 47 - 55 см, середнє – 50 - 52 см..
Маса 2500 - 4000 г. і більше, середнє - 3200 - 3500 г.
Груди опуклі.
Пупкове кільце розташоване посередині між мечеподібним відростком і лонним зчленуванням.
Шкіра блідо-рожева, добре розвинена підшкірно-жирова клітковина.
Пушок тільки на плечах і верхній частині спини.
Волосся можуть бути більше 2 см.
Ногті заходять за краї ногтьових фаланг.
Вушні та носові хрящі пружні.
У хлопчиків яєчка знаходяться в порожнині мошонки, у дівчат - клітор і малі соромітні губи прикриті великими.
Активно рухається, кричить.
Очі відкриті.
Добре смокче грудь.
Діти, які народились у період від 38 до 42 тижнів - доношені.
Клінічна оцінка стану новонародженног за шкалою Апгар.
| Оцінка, бали. | |||
| Ознака | 0 | 1 | 2 |
| Серцебиття | Відсутнє | Менш, як 100 /хв. | Більш, як 100 – 140 /хв. |
| Дихання | Відсутнє | Слабке, поверхневе | Голосний крик |
| Забарвлення шкіри | Бліде | Синюшне | Рожеве |
| М’язевий тонус | Млявий |
Дещо знижений | Активні рухи |
| Рефлекси | Відсутні | Слабко виражені (гримаса) | Добре виражені (голосний крик) |
Стан новонародженого оцінюють за шкалою Апгар, яка включає 5 клінічних ознак, згідно з трьохбальною системою. Стан дитини, яка народилась, вважають задовільним, якщо сумарна оцінка становить 8 - 10 балів. Сумарна оцінка усіх ознак дає змогу виділити 3 групи дітей:
1. З легкою асфіксією (6-7 балів)
2. З асфіксією середньої тяжкості (4-5 балів)
3. З тяжкою асфіксією (1-3) бала.
Щоденник II періоду пологів
09.10.98 р. 03:00 АТ dех 135/85 sin 135/85 Рs 90 уд./хв. |
Потуги по 1-й хв. через кожні 3 хвилини, інтенсивні помірно болісні. Загальний стан задовільний. Під час потуги обличчя породіллі червоніє, збільшується артеріальний тиск та пульс, поза потугою породілля відпочиває, намагаючись повністю розслабитись. Голівка плоду знаходиться великим сегментом у площині вузької частини малого тазу. Серцебиття плоду 142 уд./хв., тони звучні, ритмічні | Роз’яснено, як потрібно пово дитись під час потуг. |
09.10.98 р. 03:10 АТ dех 135/85 sin 130/80 Рs 88 уд./хв. |
Потуги по 1-й хв. через кожні 3 хв., інтенсивні, помірно болісні. Загальний стан задовільний. Голівка плоду знаходиться на тазовому дні. Признаки Гентера та Піскачика позитивні. Серцебиття плоду138 уд./хв., тони звучні, ритмічні. | Перевести до пологового залу. |
09.10.98 р. 03:20 АТ dех 135/85 sin 135/85 Ps90 уд./хв. |
Народилась одна жива дитина жіночої статі, вага 3400 г., зріст 54 см, окружність голівки 36 см, окружність грудей 35 см, оцінка по АПГАР на 1-й хв. 8 балів (22121), на 5-й хв. - 10 балів (22222). Проведена первинна обробка новонародженного: 1.Відсмоктано слиз стерильним балончиком із носу і роту. 2.Обробка пуповини I-а обробка пуповини: акушерка миє руки, надягає стерильні перчатки. Після того, як зникла пульсація пуповини на 10 см від краю пупочного кільця накладають один зажим і на 2 см назовні другий зажим. Ділянку пуповини між зажимами обробляють 5% спиртовим розчином йоду та пересікають. II-а обробка пуповини: акушерка знову миє руки, кінчик пуповини обробляє йодом, на 2 см нижче накладає лігатуру, затягує її. На кінець пуповини накладає стерильну серветку. Профілактика гонобленореї 30% розчином натрієвої солі альбуциду. Сеча, яку випустили катетером, світла. |
Катетерізація сечового міхура. |
Третій період пологів.
Теоретична частина.
Після народження плоду починається третій період пологів - послідовий. У цей період плацента й оболонки відокремлюються від стінок матки із пологових шляхів зганяється послід, який відшарувався.
У третьому періоді відбувається:
1. При послідових переймах скорочується вся мускулатура матки, включаючи ділянку прикріплення плаценти (цю ділянку називають плацентарною площадкою). Плацента не має здатності до скорочення, тому відбувається зміщення її від місця прикріплення, яке звужується. З кожними переймами плацентарна площадка зменшується, плацента утворює складки, які випинаються в порожнину матки, і, нарешті, відшаровується від стінки матки.
Порушення зв’язку міжплацентою і стінками матки супроводиться розривом матково-плацентарних судин у відокремленій ділянці плаценти. Кров, яка вилилася із судин, скупчується між плацентою та стінкою матки і сприяє подальшому відокремленню матки від місця прикріплення.
2. Послідовий період характеризується виділенням крові з матково-плацентарних судин, які порушуються при відшаруванні плаценти. При нормальному перебігу послідового періоду крововтрата досягає 150-300 мл, у середньому 250 мл. Ця крововтрата є фізіологічною, вона не впливає негативно на організм жінки. Після зігнання посліду матка набуває стану тривалого скорочення. М’язові волокна та пучки, що скоротилися, стискують просвіт зіяючих судин, у зв’язку з чим кровотеча припиняється. Після зігнання посліду роди закінчуються і починається післяпологовий період.
3.Плацента відокремлюється від стінки матки двома способами: з центру або з краю її.
При першому способі (спосіб Шульца) спочатку відшаровується центральна частина плаценти. Між відокремленою ділянкою плаценти і стінкою матки утворюється скупчення крові - ретроплацентарна гематома. Зростаюча гематома сприяє подальшому відшаруванню плаценти і випинанню її в порожнину матки. Плацента, яка остаточно відокремилась, народжується з порожнини матки і тягне за собою оболонки. Плацента виходить з статевих шляхів плодовою поверхнею назовні: оболонки - навиворіт (водна оболонка міститься зовні, децидуальна - зсередини). Вивернуті оболонки розміщуються з боку материнської поверхні плаценти.
При другому способі (спосіб Дункана) відокремлення починається з периферії плаценти, звичайно з нижнього краю. Кров з порушених судин не утворює гематоми, вона стікає вниз між стінкою матки та оболонками. З кожними переймами відшаровуютьоя все нові ділянки плаценти. Після повного відокремлення плацента ковзає вниз і тягне за собою оболонки, які також відокремлюються від матки. Плацента виходить з статевих шляхів нижнім краєм уперед.
8-09-2015, 20:51