Плавання стилем кріль, батерфляй і дельфін у чистому виді застосовувати в лікувальному плаванні для дітей зі сколіозом не можна. Однак можуть застосовуватися елементи цих стилів.
Підбор плавальних вправ враховує ступінь сколіозу. При сколіозі І ступеня використовують тільки симетричні плавальні вправи: брас на груди, подовжені пауза ковзання, кріль на груди для ніг. При сколіозі ІІ-ІІІ ступеня задача корекції деформації диктує застосування асиметричних вихідних положень. Плавання в позі корекції після освоєння техніки брасу на груди повинне займати на занятті 40-50% часу. Це значно знімає навантаження з увігнутої сторони дуги скривлення хребта. При ІV ступені сколіозу на перший план висувається задача не корекції деформації, а поліпшення загального стану організму, функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем.
2.4 Рухливі ігри при порушеннях постави і сколіозах
Особливе місце в комплексній програмі ФР дітей страждаючих порушенням постави, сколіотичної хворобою займають рухливі ігри. Гри створюють умови для корекції дефектів постави і сколіозів, а так само допомагають вирішувати важливі задачі виховання, навчання дітей, уміння правильно керувати своїми рухами, дисциплінованого і свідомого відношення дітей до занять. Рухливі ігри, застосовувані в ортопедії, класифікують по величині психофізичного навантаження: незначної, помірної, тонізуючої і що тренує. У підборі рухливих ігор і елементів змагання необхідно враховувати індивідуальні особливості фізичного розвитку і здоров'я дітей. Рухливі ігри ортопедичної спрямованості підрозділяють на ігри в положенні розвантаження хребта і гри без розвантаження хребта.
Гри в положенні розвантаження хребта: "Пятнашки з м'ячем", "Хокей", "Пятнашки", "Сліпа лисиця", "Жаби чапля", "Стрибок пантери", "Кішка ховається й ін.
Гри без розвантаження хребта: "Китайські пятнашки", Мишоловка", "Живаючи мішень, "Переправа".
2.5 Кінний спорт
Д.М. Цверава (1985), крім традиційних форм реабілітації, запропонував для лікування порушень·постави у фронтальній площині і диспластичного грудинно-поперекового сколіозу І ступеня застосовувати верхівкову їзду. Ефективність лікування кінним спортом, на думку автора, полягає в наступному: стабілізації мобільності хребта, тобто усуненні функціонального компонента; створенні могутнього, надійного м'язового корсета тулуба; у навчанні активної корекції тулуба самовитяжіння; усуненні скутості в рухах; вироблення правильної постави; підвищенні стійкості вищої нервової діяльності; знятті "комплексу неповноцінності"; підвищенні функції опорно-рухової, серцево-судинної і дихальної систем; розвиток спритності, сміливості, організованості, внутрішній дисциплінованості і любові до тварин.
Кінний спорт протипоказаний при поперековому сколіозі, тому що сприяє посиленню торсії хребців і збільшує ступінь попереково-крижової дуги; при грудино-поясничном сколіозі І ступеня, коли вершина скривлення знаходиться нижче L1 і L2, тому що тренування підвздошно-поперекових м'язів інтенсивно проводиться при верхівковій їзді несприятливо впливають на його плин.
2.6 ФР при порушеннях постави
Для юнаків і дівчин правильною поставою є вертикальне розташування голови і тулуба при прямих ногах, плечі опущені, лопатки притиснуті до тулуба, грудна клітка симетрична. Молочні залози в дівчин і околососкові кружки в юнаків симетричні і знаходяться на одному рівні. Живіт Плоский, утягнуть стосовно грудної клітки, у дівчин підкреслять лордоз, у юнаків - кіфоз. Остисті відростки розташовані по середній лінії. Трикутники талії також добре виражені і симетричні.
При огляді збоку правильна постава характеризується трохи піднятою грудною кліткою і підтягнутим животом, прямими нижніми кінцівками, помірковано вираженими фізіологічними вигинами хребта. Вісь тіла проходить через вухо, плечовий і тазостегновий суглоб і середину стопи.
Найбільше простій і доступна методика визначення чи наявності відсутності порушень постави є тестова карта (додаток Б).
Основним засобом ЛФК, використовуваним при порушенні постави в дітей, є фізичні вправи, а масаж і лікування положенням додатковими.
2.6.1 ЛФК
Курс ЛФК триває для дошкільників 1-1,5, для школярів - 1,5-2 місяця, перерва між курсами 1-2 місяця. У рік дитина з порушенням постави повинний пройти 2-3 курсу ЛФК, що дозволяє виробити стійкий динамічний стереотип правильної постави.
Виділяють підготовчу (1-2 тижня), основну (45 тижнів) і заключну (1-2 тижня) частини курсу ЛФК. У підготовчій частині курсу використовуються знайомі вправи з малою і середньою кількістю повторень вправ. Створюється зорове сприйняття правильної постави й уявне її представлення, підвищується рівень загальної фізичної підготовленості. В основній частині курсу ЛФК збільшується кількість повторень кожної вправи. Зважуються основні задачі корекції наявних порушень постави. У заключній частині курсу ЛФК навантаження знижується. Кількість повторень кожної вправи - середнє. Протягом усього курсу при міняються розвантажувальні вихідні положення лежачи на спині, животі, боці, коштуючи, на четвереньках. Через кожні 2-3 тижні занять обновляється 20-30% вправ. Для дошкільників складається 2-3, для школярів - 3-4 комплексу ЛГ на один курс ЛФК.
На заняттях з дітьми, що мають порушення постави, необхідно дотримувати дві обов'язкових організаційно-методичних умови. Перше - наявність гладкої стіни без плінтуса, що дозволяє дитині, уставши до стіни, прийняти правильну поставу, маючи 5 точок дотику, відчути правильне положення власного тіла в просторі. Друге: у залі для занять повинне бути велике дзеркало, щоб дитина могла бачити себе в повний ріст, формуючи і закріплюючи зоровий образ правильної постави.
Фізичні вправи підбираються відповідно до видів порушення постави (додаток В).
Вправи, що забезпечують корекцію порушень постави, називаються що коригують (спеціальними), їхнє виконання приводить до усунення дефекту. Розрізняють симетричні й асиметричні вправи, що коригують. При дефектах постави застосовуються тільки симетричні вправи. Виконання даних вправ сприяє серединному положенню лінії остистих відростків.
До спеціальних вправ при порушенні постави відносяться вправи для зміцнення м'язів задньої і передньої поверхні стегна, на розтягання м'язів передньої поверхні стегна і передньої поверхні тулуба (при збільшенні фізіологічних вигинів). На заняттях лікувальною гімнастикою обов'язково сполучається РЕПЕТУЮ, ДУ, спеціальні вправи, вправи на розслаблення і закріплення навичок правильної постави.
2.6.2 Лікування положенням
Лікування положенням використовують на заняттях лікувальною гімнастикою під час пауз і при виконанні вправ. З цією метою використовуються пружний валик висотою 2-3 див чи подушка і чим старше дитина, тим більше її загальні розміри. Так, дітям із круглою спиною валик підкладають під лопатку при виконанні вправ на спині, при плоско-увігнутій спині валик під живіт при виконанні вправ на животі, під голову - лежачи на спині. У такий спосіб хребет дитини приймає правильне положення в плині 5-8 хвилин.
2.6.3 Гідрокінезотерапія
Заняття у воді - могутній позитивний емоційний фактор.
Гідрокінезотерапія дозволяє вирішувати всі задачі: корекція при порушенні постави з розвантажувального положення хребта і загартовування. Для досягнення найбільшого ефекту температура води повинна бути комфортної, не нижче 28-300С.
Зразкова схема заняття для лікувального плавання для дітей шкільного віку 9-10 років (з порушенням постави), що випливає: вступна частина занять (5 хв) вправи на суші й у бортика.
Основна частина заняття (25-30 хв.):
1. Ковзання на груди по ширині басейну 5-6 м, видихнув у воду. При закінченні видиху підняти голову, зробити вдих і, продовжуючи ковзання, повторити видих уведенню 2 рази. .
2. Коштуючи на дні, рівень води на рівні шиї (плечі у воді), руки в сторони, долоні вперед, рівномірно переборювати опір води. З'єднати долоні, розгорнути кисті тильною поверхнею, виконати розведення рук з поло ний амплітудою, руки назад у сторони. Повторити 6-8 разів. Прагнути стояти на дні на одному місці.
3. Коштуючи спиною до поручня, руки В сторони (руки можуть сковзати по поручні) ступнути вперед, прогнутися, випрямиться (4-6 разів кожною ногою).
2.6.4 Механотерапія
Дітям з порушенням постави (особливо шкільного віку) доцільно виконувати вправи на тренажерах.
При зменшених фізіологічних вигинах корисний гребний тренажер (академічне веслування), при збільшенні фізіологічних вигинів - велотренажер (тренування кардіореспираторної системи), з піднятими (паралельно підлоги) руками, гімнастичний комплекс "Здоров'я". Цей вид тренування доступний старшим школярам. Дозволяють домогтися гарних результатів у профілактиці і лікуванні порушень постави м'ячі великих розмірів і інше устаткування фірми "Аконіт" - яскраві, багатофункціональні предмети.
Чисті виси не рекомендується використовувати в дошкільному віці і молодшому шкільному віці. За надмірним витяжінням хребта (на тлі загальної слабості і диспропорції тонусу передньої і задньої поверхні м'язів тулуба) випливає ще більш сильне скорочення м'язів, що приносить більше шкоди, чим користі.
2.6.5 Масаж
У дитячому віці масаж є ефективним методом профілактики і лікування порушень постави. Використовуються основні прийоми поглажування розтирання, вібрація і їхні різновиди. Усі прийоми виконуються плавно і безболісно. Дітям першого року життя, як правило, призначають загальний масаж, старшим дітям - масаж спини, грудей, черевного преса. Як правило він передує заняттям лікувальною гімнастикою. Діти дошкільного віку і старше можуть використовувати прийоми самомасажу, використовуючи допоміжні засоби: роликовий массажер, масажні доріжки, масажні м'ячі в сполученні з фізичними вправами.
ГЛАВА 2 ВЛАСНА ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА
Розділ 1 Загальна характеристика піддослідних хворих
Для дослідження ми взяли дві групи: експериментальну і контрольну по 10 чоловік кожна. Група того самого віку у середньому 15 років.
В експериментальній групі діти ще додатково займаються сеансами ЛФК з специфічним уклоном, вправи підібрані згідно їх захворювання, а саме сколіоз І – ІІ ст.
Розділ 2 Методи проведення дослідження
2.1 Ціль дослідження
Ціль дослідження – дослідити та визначити показники дихальної системи: локальна вентиляція легень, частота подихів, проби Штанге та Генче у дітей зі статичною деформацією хребта та етапі реабілітації.
2.2 Математико-статичний метод обробки даних, отриманих в ході експерименту за Ст'юдентом
Вимірити показники стану дихальної системи і дати аналіз теоретично й аналіз методом математичної статистики по Ст'юденту.
Використовуємо метод математичної статистики Ст'юдента.
При цьому уся сукупність людей, які беруть участь в експерименті, складає, так звану, генеральну групу. Ця група розбивається на дві - контрольну та експериментальну. Групи можуть складатися наступимо чином:
без урахування індивідуальних особливостей членів групи;
за віком, за статтю, за перебігом захворювання, за станом фізичного розвитку.
У курсовій роботі для дослідження показників стану дихальної системи відібрані хворі з урахуванням захворювання - в усіх діагноз – сколіоз I – II ст.
Для математичного порівняльного аналізу визначаються такі параметри:
1) середнє арифметичне значення величини показника (Х);
2) середнє квадратичне відхилення, яке характеризує мінливість ознаки (
);
3) помилка середньої (m);
Всі три показника розраховуємо для кожної групи окремо, для контрольної та експериментальної.
Середнє арифметичне значення величини показника Х вираховуємо за формулою (2.1):
Х = 
, (2.1)
де 
- сума значень показників в групі,
n – кількість людей в групі.
Середнє квадратичне відхилення значення показника 
вираховуємо за формулою (2.2):
= R (max - min)/А, (2.2)
де R - різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,
А - табличне значення із значень n (додаток Г).
Помилку середньої вираховуємо за формулою (2.3):
m = 
, (2.3)
де 
- середнє квадратичне відхилення,
n - кількість людей в групі.
Знаючи величини X та m кожної групи, можливо визначити значення t – критерію Ст”юдента за формулою (2.4):
t = 
, (2.4)
де Х1 та Х2 – середні арифметичні,
m1 та m2 – помилки середньої арифметичної.
В чисельнику формули (2.4) визначається різниця між Х кожної групи, причому з більшого значення віднімається менше значення.
В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.
Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника міх контрольною та експериментальною групами.
Для цього використовується додаток Д, в якому в одній з колонок знаходиться значення так званих “ступенів свободи”.
Ступень свободи визначається за формулою (2.5):
f = (nконтр + nексп) - 2, (2.5)
де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.
Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t – критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. У додатоку В, таблиця граничних значень t – критерію Ст’юдента напроти знайденого значения ступеня свободи є два значення Р. Саме з цими значениями Р слід порівнювати отримані значения t.
Якщо значення t буде менше значення (Р - 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р > 0,05.
Якщо значення t дорівнює значенню (Р - 0,05), або буде знаходитися між значенням (Р – 0,01), або буде більше значення (Р - 0,01), то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної групи.
Розділ 3 Хід проведення дослідження
сколіоз хребет деформація
Для досягнення поставленої мети в дослідженні брали участь 20 хворих. Сформовано дві групи - контрольна й експериментальна. У кожній групі знаходилося по 10 чоловік. Період дослідження складає три місяці. Виміру показники стану дихальної системи проводилилось на початку і по закінченні експерименту.
Отже, беремо контрольну групу хворих з 10 чоловік на початку експерименту і їхніх даних заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 Показники стану дихальної системи контрольної групи на початку експерименту
№ з/п |
Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек | Проба Генче сек. | |
| 1 | 70,2 | 70,7 | 16 | 42 | 27 |
| 2 | 69,8 | 70,3 | 19 | 47 | 26 |
| 3 | 69,7 | 70,2 | 20 | 42 | 27 |
| 4 | 69,6 | 70,2 | 19 | 47 | 23 |
| 5 | 70,1 | 70,7 | 15 | 43 | 25 |
| 6 | 70,3 | 70,8 | 16 | 44 | 25 |
| 7 | 69,7 | 70,5 | 21 | 48 | 23 |
| 8 | 69,9 | 70,7 | 18 | 46 | 24 |
| 9 | 69,6 | 70,1 | 22 | 48 | 21 |
| 10 | 70,0 | 70,5 | 16 | 51 | 20 |
Так само саме фіксуємо показники на початку експерименту і для експериментальної групи і формуємо таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 Показники стану дихальної системи експериментальної групи на початку експерименту
№ п/п |
Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. |
Проба Генче сек. | |
| 1 | 70,2 | 70,8 | 17 | 50 | 26 |
| 2 | 69,7 | 70,2 | 20 | 46 | 22 |
| 3 | 69,8 | 70,2 | 17 | 48 | 24 |
| 4 | 69,5 | 70,0 | 19 | 46 | 23 |
| 5 | 70,0 | 70,5 | 18 | 43 | 24 |
| 6 | 69,6 | 70,1 | 21 | 45 | 24 |
| 7 | 69,8 | 70,3 | 20 | 44 | 25 |
| 8 | 70,4 | 70,8 | 15 | 45 | 22 |
| 9 | 70,1 | 70,6 | 21 | 44 | 21 |
| 10 | 70,4 | 70,9 | 16 | 46 | 27 |
Через три місяці, по закінченні експерименту, проводимо виміру показників стану дихальної системи: локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге і Генче в двох групах - контрольної й експериментальний. При цьому дані вимірів заносимо в таблицю 2.3 для контрольної групи й у таблицю 2.4 - для експериментальної.
Таблиця 2.3 Показники стану дихальної системи контрольної групи наприкінці експерименту
№ п/п |
Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. |
Проба Генче сек. | |
| 1 | 72,2 | 72,7 | 16 | 43 | 28 |
| 2 | 71,7 | 72,2 | 18 | 48 | 26 |
| 3 | 71,7 | 73,1 | 16 | 45 | 27 |
| 4 | 71,5 | 72,0 | 17 | 47 | 25 |
| 5 | 72,1 | 72,6 | 15 | 44 | 26 |
| 6 | 72,2 | 72,7 | 14 | 46 | 26 |
| 7 | 71,7 | 72,3 | 19 | 49 | 29 |
| 8 | 71,9 | 72,5 | 17 | 46 | 24 |
| 9 | 71,6 | 72,1 | 19 | 49 | 22 |
| 10 | 72,1 | 72,6 | 16 | 50 | 21 |
Таблиця 2.4 Показники стану дихальної системи експериментальної групи наприкінці експерименту
№ п/п |
Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. |
Проба Генче сек. | |
| 1 | 72,4 | 73,0 | 17 | 50 | 27 |
| 2 | 72,2 | 72,8 | 18 | 47 | 22 |
| 3 | 72,5 | 73,0 | 17 | 49 | 25 |
| 4 | 72,1 | 72,8 | 16 | 46 | 23 |
| 5 | 72,4 | 73,0 | 15 | 46 | 26 |
| 6 | 72,3 | 72,9 | 18 | 48 | 27 |
| 7 | 72,1 | 72,8 | 17 | 45 | 26 |
| 8 | 72,6 | 73,0 | 16 | 43 | 25 |
| 9 | 72,3 | 72,9 | 15 | 45 | 26 |
| 10 | 72,6 | 73,1 | 14 | 51 | 28 |
Розділ 4 Оцінка проведення дослідження
4.1 Статистичний аналіз результатів дослідження
Аналіз результатів дослідження здійснюємо за допомогою методів математичної статистики. Після отримання конкретних цифр (у ході досліджень) за допомогою методу статистичного аналізу - методу Ст"юдента, порівнюємо величини показників стану дихальної системи в контрольній та експериментальній групах.
Достовірні розбіжності дозволяють стверджувати про наявність різниці між групами, недостовірні розбіжності не дозволяють робити такі висновки.
Крітерій Ст'юдента t табл < t розр - ефективність дослідження підтверджується, показники значимі або достовірні, якщо t табл > t розр - ефективність дослідження не підтверджується, показники аналізу не мають сенсу.
Визначаємо такі показники:
" середнє арифметичне значення величини показника (Х);
" середнє квадратичне відхилення показника ( );
" помилка середньої (m);
" вірогідність різниці середніх величин (t).
Вираховуємо середнє арифметичне значення показників: локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге та Генче по формулі 2.1 для контрольної та експериментальної на початку експерименту, результати фіксуємо в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи на початку експерименту
| Група | Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. |
Проба Генче сек. | |
| контрольна | 69,89 | 70,47 | 18,2 | 45,8 | 24,1 |
| експериментальна | 69,95 | 70,44 | 18,4 | 45,7 | 23,8 |
Через три місяці, у кінці експерименту, по вимірених показниках в обох групах, згідно формули (2.1) визначаємо середнє арифметичне і заносимо дані до таблиці 2.6
Таблиця 2.6 Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи у кінці експерименту
| Група | Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. |
Проба Генче сек. | |
| контрольна | 71,87 | 72,48 | 16,7 | 46,7 | 25,4 |
| експериментальна | 72,35 | 72,93 | 16,3 | 47,0 | 25,5 |
Далі, використовуючи метод математичної статистики, щоб знайти середнє квадратичне відхилення 
, визначаємо R - різницю між максимальним і мінімальним значенням показників: локальної вентиляції легені, ЧДД, проба Штанге та Генче.
Середнє квадратичне відхилення вираховуємо за формулою (2.2), користуємося додатком Г для визначення показника А, результати вносимо до таблиць 2.7 та 2.8.
Таблиця 2.7 Результати обчислення середнє квадратичного відхилення на початку експерименту
| Група | Результати обчислення середнє квадратичного відхилення | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. |
Проба Генче сек. | |
| контрольна | 0,1948 | 0,2273 | 2,2727 | 2,9220 | 2,2727 |
| експериментальна | 0,2922 | 0,2922 | 1,9480 | 2,2727 | 1,9480 |
Таблиця 2.8 Результати обчислення середнє квадратичного відхилення
в кінці експерименту
| Група | Результати обчислення середнє квадратичного відхилення | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. |
Проба Генче сек. | |
| контрольна | 0,2272 | 0,3247 | 1,6234 | 2,2727 | 2,5974 |
| експериментальна | 0,1623 | 0,0974 | 1,2987 | 2,5974 | 1,9480 |
Для визначення t - критерію Ст'юдента мі вже знаємо Х, ще треба знаті m - помилку середньої, вираховуємо згідно формули (2.3), дані обчислення заносимо до таблиць 2.9 та 2.10 - на початку та в кінці експерименту відповідно.
Таблиця 2.9 Значення помилки середньої m на початку експерименту
| Показники | Значення помилки середньої m на
8-09-2015, 23:33 Разделы сайта | |