Дозування в аптечній практиці

3.2 Аптечна бюретка

Бюретки служать для точних відмірювань води, розчинів і у виді бюреточної системи (комплект спеціальних бюреток та піпеток) застосовуються в аптеках при готуванні лікарських препаратів з концентрованих розчинів.

Бюретка являє собою скляну градуйовану трубку, з'єднану за допомогою живильної трубки з живильною посудиною. Аптечна бюретка працює як дозатор рідини і призначена для точних відмірювань води і різних водних та водно-спиртових розчинів лікарських речовин.

Аптечні бюретки виготовляють ємністю 10, 25, 60, 100 і 200 мл. Градуюють їх з поділками в 0,1 мл. Довжина бюреток всіх обсягів - 450 мм при відповідно різному їх діаметрі (12-32 мм).

Принцип стандартної довжини бюреток дозволяє не тільки симетрично їх розмістити на вертушці, але і дає можливість при роботі сидячи постійно мати середину шкали бюретки на рівні очей працюючого. Бюретки (у кількості 10 і 16) установлюються на круглій металевій вертушці. Середня частина вертушки зі встановленими на ній бюретками закрита матовими стеклами, що утворюють своєрідний футляр. Всередині футляра укріплена електрична лампа, яка висвітлює бюретки.

Усі частини бюретки повинні щільно підходити одна до одної. Особливу увага варто звертати на крани, деталі яких повинні бути щільно пригнані. З цією метою використовують спеціальні мастила. Влітку: парафін (чи церезин) з вазеліном нарівно або вазеліну 1 ч., ланоліну безводного 3 ч. Узимку: парафіну 1 ч., вазеліну 2 ч. або вазеліну 3 ч., ланоліну безводного 5 ч. Мастила сплавляють на водяній бані і проціджують.

3.3 Бюреточна установка

Бюреточні установки являють собою комплект, основними деталями якого є власне бюретка, живильна судина і живильна трубка.

Рис. 13.

У 1957 р. ЦАНДІ (ВНДІФ) була запропонована модель бюреточної установки з двоходовим краном (рис.13), що виключає необхідність мати кран (чи затискач) на живильній трубці. До нижнього відростка бюретки прикріплений скляний наконечник, який не включається у вимірювальну частину. У бюретці з двоходовим краном живильні посудини зроблені зі скла. Для заповнення рідини з живильної посудини кран повертають пофарбованим кінцем пробки догори. При повороті крана пофарбованою пробкою вниз - рідину зливають до повного спорожнювання бюретки. Потім цей кран залишають відкритим на 2-3 секунди. Така конструкція бюретки виключає можливість неправильного її збирання при монтуванні, запобігаючи випадкам перевищення дозувань. Крім того, наявність скляного крана значно полегшує роботу фармацевта.

У 1964 р. ВНДІФ була розроблена нова модель бюреточної установки з ручним приводом.

В аптечній практиці частіше використовують два типи бюреточних установок: УБ-10 і УБ-16, які мають уніфіковану конструкцію настільного типу і складаються з триноги зі стійкою, на якій рухливо (на підшипниках) змонтована вертушка (рис.14). На вертушці розташовані поліетиленові живильні посудини з кришками, скляні живильні трубки, бюретки, поліетиленові діафрагмові крани, ліхтар (для підсвітлювання бюреток), фіксатор робочих положень вертушки та ручний тросиковий привід керування діафрагмовими кранами. Кожен кран має наповнювальний та зливальний діафрагмові клапани (клавіші "Наповнення" і "Злив"). На живильних посудинах і вертушці є гнізда для розміщення етикеток з найменуванням розчинів.

Рис. 14.

Бюреточні установки моделі ЦАНДІ-64 зараз знаходяться на оснащенні багатьох тисяч аптек. Робота з подальшої модернізації бюреточних установок триває.

3.4 Аптечна піпетка

Рис. 15.

Аптечні піпетки є частиною бюреточної системи. Це вимірювальні прилади, градуйовані в мілілітрах для відмірювання невеликих (до 15 мл) обсягів рідин легкорухомих і не дуже в'язких.

Вони бувають ємністю на 3, 6, 10 і 15 мл з ціною на поділках шкали 0,1, 0,2 і 0,5 мл відповідно.

Піпетка аптечна (рис.15) складається зі скляної градуйованої трубки - піпетки (4) з верхнім (2) і бічним патрубками гумового балона (1), кулькового клапана (3) і гумового кільця (5). Клапан змонтований на бічному патрубку піпетки і являє собою гумову трубку з поміщеною всередині скляною кулькою. Живильні посудини до піпеток мають ємність 100 і 250 мл.

На судині повинна бути етикетка з назвою лікарського засобу. Кінець піпетки не повинен торкатися дна посудини.

Рідину в піпетку набирають гумовим балоном. Для цього піпетку злегка піднімають над рідиною і стискають гумовий балон, щоб видавити з нього певний обсяг повітря. Потім піпетку занурюють у рідину і, поступово відпускаючи балон, набирають її. Для встановлення рівноваги надавлюють на бусинку бічного тубуса. Рідину виливають з піпетки суцільним струменем, не віднімаючи кінчика її від стінки судини протягом 3 секунд. Не можна допускати потрапляння рідини в гумовий балончик, щоб уникнути його забруднення, а при повторних випадках - і забруднення рідини.

Глава 4. Дозування краплями

4.1 Стандартний розмір краплі

До складу багатьох лікарських препаратів дуже часто входять рідини в маленьких кількостях, у тому числі і сильнодіючі. Ці рідини в кількості до 1,0 г відмірюють краплями, що звільняє фармацевта від трудомісткого процесу зважування. Цей метод дозування прийнятий в аптеці і біля ліжка хворого. Відмірюючи рідини краплями, не слід забувати, що маса крапель різних рідин неоднакова і залежить від ряду умов. Основними факторами, які визначають масу крапель, що відриваються під дією власної ваги, є величина площі краплі (краплеутворюючої поверхні) і поверхневий натяг рідини (рис.16). Ця залежність може бути виражена формулою:

де P - маса краплини, г

R - радіус зовнішньої окружності випускаючої трубки, см;

 - поверхневий натяг рідин, дин / см;

g - прискорення сили тяжіння.

Рис. 16.

Про вплив поверхневого натягу рідини на масу краплі можна судити, порівнюючи коефіцієнт поверхневого натягу води 0,0725 Н / м (72,5 дин / см) і етилового спирту 0,0223 Н / м (22,3 дин / см).

Крім того, маса краплі залежить від форми отвору краплеміра, швидкості припливу рідини до отвору (від тиску, під яким витікає рідина), ступеня спокою краплеміра (відсутність струсу), чистоти поверхні відриву, ступеня наповнення рідиною.

Для уніфікації маси краплі фармакопея рекомендує користуватися стандартним краплеміром (рис.17). Останній являє собою скляну трубку з зовнішнім діаметром у нижній частині 3 мм і внутрішнім 0,6 мм.

При користуванні стандартним краплеміром необхідно дотримувати таких вимог: краплемір тримають у строго вертикальному положенні, краще закріпленим у штативі, це захищає його від можливих струсів; відкраплювання з краплеміра повинно відбуватися під впливом сили ваги без додаткового метра отвору випускної трубки натискання; відкраплювання потрібно робити не дуже швидко і стежити за чистотою поверхні відриву краплі. Очищають краплемір від забруднення і жиру за допомогою хромової суміші, а потім промивають водою і висушують.

Рис. 17.

При відкраплюванні різних рідин стандартним краплеміром при температурі 20 °С виходять стандартні краплі. Температура в межах 15-20 °С практично не впливає на величину краплі. Так, при відкраплюванні 1,0 м очищеної води виходить 20 крапля (маса краплі 0,05 г), етилового спирту 40% - 47, етилового спирту 95% - 65, етилового ефіру - 87 крапель.

Стандартний краплемір можна замінити піпеткою, відкаліброваною щодо відповідної рідини. При відмірюванні рідин емпіричним краплеміром користуються даними таблиці 2.

Таблиця 2

Кількість крапель в 1,0 г і в 1 мл, маса 1 краплі рідких лікарських препаратів при 20 °С по стандартному краплеміру з відхиленням ±5%

4.2 Калібрування нестандартного краплеміра

Нестандартний краплемір (піпетку) можна прокалібрувати двома способами.

1. Шляхом п'ятикратного відважування 20 крапель відповідної рідини. Для цього ручні ваги (ВР-100) підвішують на штативі й у старований бюкс відкрапують 20 крапель рідини.

Наприклад: Середнє арифметичне п'ятикратного відважування 20 крапель настойки собачої кропиви з каліброваної піпетки дорівнює 0,33 г. Визначають кількість крапель настойки собачої кропиви в 1,0 г.

0,33 - 20 крапель

1,0 - x крапель

х = 20/0,33 = 67 крапель

Кількість стандартних крапель у 1,0 м настойки собачої кропиви визначають по таблиці 6. У 1,0 м настойки собачої кропиви міститься 56 стандартних крапель. Потім визначають співвідношення між масою стандартних і нестандартних крапель настойки собачої кропиви, тобто знаходять коефіцієнт виправлення (КП).

56 станд. крапель - 67 нестанд. крапель

1 станд. крапля - х нестанд. крапель

х = 67/0,56 = 1,2 краплі

Для визначення кількості нестандартних крапель у 1 мл настойки собачої кропиви користаються отриманим співвідношенням (1 станд. крапля = 1,2 нестанд. краплі або КП=1,2).

1 мл настойки собачої кропиви по стандартному краплеміру містить 51 краплю, а по каліброваній піпетці:

1 станд. крапля - 1,2 нестанд. краплі

51 станд. крапля - х нестанд. краплі

х = 1,2 * 51 = 61 крапля

Підписують етикетку: Настойка собачої кропиви

1 станд. крапля = 1,2 нестанд. краплі

1 мл = 61 крапля

0,1 мл = 6 крапель

Отже, якщо в рецепті прописано 10 крапель цієї настойки, то відкаліброваною піпеткою відміряють 10 * 1,2 = 12 крапель

Якщо в рецепті прописано 0,5 мл настойки собачої кропиви, то відкаліброваною піпеткою відміряють 30 крапель:

0,1 мл - 6 крапель

0,5 мл - х крапель

х = 30 крапель

2. Шляхом п'ятикратного відмірювання 3 мл рідини краплями.

Наприклад: У мірний циліндр відкрапують з піпетки 3 мл рідини (настойки собачої кропиви) і визначають кількість крапель в 1 мл. Отриманий результат порівнюють з даними, приведеними в таблиці крапель.

Припустимо, в 1 мл настойки собачої кропиви по нестандартному краплеміру міститься 62 нестандартні краплі, а в 1 мл цієї ж настойки по стандартному краплеміру - 51 стандартна крапля, звідси

51 станд. крапля - 62 нестанд. крапля

1 станд. крапля - х нестанд. крапель

х = 62/51 = 1,21 краплі

Рис. 18.

Знайденим співвідношенням між стандартною і нестандартною краплями (1 станд. крапля дорівнює 1,2 нестанд. краплі) користуються, як зазначено вище. Прокалібровану піпетку використовують для відкраплювання тільки визначеної рідини.

Дозування краплями при прийомі лікарських препаратів досягається двома шляхами: відпусканням рідких лікарських препаратів у флаконах-крапельницях (рис.18), які мають канавку для стікання рідини, або додаванням до склянки з лікарським препаратом скляних піпеток.

Для дозування рідких лікарських препаратів у домашніх умовах допускається застосування умовних мір (табл.3).

Таблиця 3

Місткість ложок по фармакопеях деяких держав

Доцільно застосовувати стаканчики для прийому лікарських препаратів, що мають градуювання на чайну, десертну і столову ложки.

4.3 Дозатор піпеточний

Принцип роботи.

Автоматичні піпеточні дозатори є дозаторами поршневого типу. Принцип їхньої роботи заснований на повітряному витисненні рідини. Дозування відбувається за рахунок переміщення поршня у вимірювальному циліндрі. При цьому поршень зменшує чи збільшує обсяг повітря під ним. Якщо наконечник дозатора поміщений у рідину, то при збільшенні обсягу між рідиною і поршнем рідина буде прагнути заповнити обсяг, що звільнився під поршнем. Таким чином, у наконечник дозатора ввійде обсяг рідини, еквівалентний обсягу, що звільнився під поршнем при його переміщенні. Коли необхідно скинути забрану рідину з дозатора, поршень рухається в напрямку наконечника і зменшує обсяг повітря між рідиною і поршнем, таким чином, рідина витісняється повітрям з наконечника цілком. Поршень приводиться в рух шляхом натискання лаборантом на шток. При цьому наявність обмежників ходу поршня звільняють лаборанта від необхідності контролювати рух рідини, як це має місце при використанні звичайних шприцевих дозаторів та піпеток.

Автоматичні дозатори виготовляються із сучасних високоякісних пластиків, стійких до хімічно активних речовин, що дозволяє користувачу працювати ними з різноманітними рідинами, як з розчинами, так і з концентрованими рідинами.

Переваги мікродозаторів:

прекрасна функціональна конструкція гарантує максимально комфортну роботу.

легка і зручна конструкція ручки із широким захопленням знижує необхідні зусилля при рутинному піпетуванні.

великий дисплей цифрової індикації легко читається навіть під час роботи.

завдяки низькій питомій теплопровідності подвійного корпуса піпетки коливання температури не впливають на параметри дозування.

колірний код корпуса піпетки й наконечників дозволяє легко визначити діапазон дозування піпетки.

легко розбираються для повсякденного технічного обслуговування.

дозволяють проводити калібрування в лабораторії за міжнародними правилами GLP (“Good Laboratory Practice”) за допомогою ваг користувача й інструкції з експлуатації.

конус наконечника може автоклавуватися для забезпечення захисту від інфекцій.

відсутність гострих країв запобігають ушкодженню рукавичок.

Автоматичні піпетки з плавно регульованим об’ємів рідини також широкого застосовуються для забору і розподілу точних об’ємів рідини (рис. 19).

Рис. 19.

В основі дії - переміщення повітря між поршнем і рідиною. Використовуються змінні наконечники з поліпропілену, що використовується для медичних цілей. Усі піпетки мають механізм для скидання наконечників.

Піпетки та дозатори працюють з діапазоном об’ємів від 0.5 мкл ло 1 мл. Робочий об’єм відображається на цифровому індикаторі на рукоятці.

Глава 5. Правила дозування твердих, рідких та густих лікарських та допоміжних речовин в умовах аптеки

5.1. Правила зважування на технічних і ручних рівноплечих вагах

Перш ніж почати зважування, потрібно перевірити відповідність ваг вищезазначеним метрологічним властивостям, тобто переконатися в їх точності, чутливості, незмінності показань і стійкості. Необхідно дотримувати граничного і мінімального навантаження, установленого для даних ваг.

Перед роботою ваги варто оглянути, протерти марлевою серветкою, змоченою спирто-ефірною сумішшю, пересвідчитися в їх рівновазі у ненавантаженому стані. Якщо ваги не врівноважені, то їх врівноважують за допомогою регуляторів, поміщених на кінцях коромисла.

Як правило (для зручності), гирі поміщають на ліву чашечку ваг, а зважуваний лікарський засіб - на праву.

При зважуванні лікарських і допоміжних речовин їх назви асистент читає тричі: знімаючи з вертушки, при відважуванні і поверненні штангласа на місце. Підрахунок маси гир робиться двічі - на початку зважування і по закінченні.

Порошкоподібні речовини при зважуванні на ручних вагах поміщають безпосередньо на чашку ваг, а густі - на кружок пергаментного чи фільтрувального паперу (попередньо старований). Зважувати будь-які речовини безпосередньо на шальці тарних ваг неприпустимо, треба застосовувати відповідну тару (флакони, банки, капсули та ін) Для уникнення помилок не рекомендується для тарування застосовувати важки.

Сипучі речовини відважують безпосередньо зі штангласа шляхом легкого постукування по ньому вказівним пальцем правої руки. Додають речовину невеликими порціями так, щоб нитки ваг не забруднювалися. В міру наближення моменту рівноваги порції речовини, що додається, зменшують, щоб виключити можливе передозування порошку. У разі потреби речовину відбирають за допомогою пластмасової чи целулоїдної пластинки. Після зважування з ваг спочатку знімають важки (і другий раз проводять підрахунок маси гир), а потім лікарську речовину. Після кожного відважування лікарської речовини зі штангласа шийку і пробку штангласа, а також шальки ваг ретельно протирають марлевою серветкою.

5.2. Правила дозування за обсягом

Через те що відносна точність приладів, застосовуваних для дозування розчинів за обсягом, залежить від температури і ряду інших факторів, при відмірюванні необхідно дотримувати таких правил:

1. Відмірювання роблять при температурі, при якій проведене градуювання дозуючих приладів.

2. Рівень дозованої рідини, якщо вона прозора і змочує поверхню скла, визначають на рівні очей працюючого по нижньому меніску, а пофарбованої - по верхньому. Відмірювання рідин по різниці поділок забороняється. Дозуючий прилад повинен знаходитися в строго вертикальному положенні, інакше не уникнути помилок за рахунок паралаксу (уявного зсуву рівня рідини).

3. Відміряну рідину не слід виливати дуже швидко, тому що вона не встигає цілком стекти зі стінок дозуючого приладу. Щоб уникнути неточності, потрібно дати можливість стекти рідині, що залишилася на стінках дозуючого приладу, протягом 2-3 сек.

4. Важливим фактором, що впливає на точність відмірювання, є діаметр бюретки. Точність дозування обернено пропорційна квадрату радіуса бюретки, оскільки об'єм відмірюваної рідини (V) дорівнює:

Vрідини =  * r2 * x

де г - радіус бюретки;

х - висота стовпа рідини в бюретці.

Отже, невеликі кількості рідин необхідно відмірювати бюретками і піпетками, що мають невеликий діаметр.

Обсяг мірних приладів, які застосовуються при готуванні рідких лікарських препаратів, не повинен значно відрізнятися від об'єму рідини, який потрібно відміряти.

5. Забороняється користуватися бюретками зі зламаними наконечниками і піпетками з розбитими випускними отворами.

6. Вимірювальні прилади застосовують тільки ретельно вимитими і знежиреними. У противному випадку частина дозованого розчину залишається на забруднених стінках у вигляді крапель. Бюреточні установки і піпетки миють у міру необхідності, але не рідше одного разу в 10 днів. Для цього їх звільняють від концентратів і миють гарячою водою (50-60 °С) із суспензією гірчичного порошку або 3% розчином перекису водню з 0,5% миючого засобу, промиваючи потім очищеною водою з обов'язковим контролем змивних вод на залишкову кількість миючих засобів.

7. Залежно від щільності рідин один і той


8-09-2015, 22:02