15. Хроматографические методы определения замещенных фенилмочевин и триазолов/ Д.Б.Гиренко,О.М. Коршун, С.Т.Омельчук,Т.В.Гиренко// Экоаналитика – 2003:VВсероссийскаяконференцияпо анализу объектов окружающей средыс международным участием, 6-10 октября 2003 г.: тезисы докл. – Санкт-Петербург, 2003. – С. 55.* розроблено хроматографічні методи визначення новалурону та взято участь у підготовці роботи до друку.
16. Идентификация и определение замещенных фенилмочевин хроматографическими методами/ Д.Б.Гиренко,С.Т.Омельчук, О.М. Коршун,Т.В. Гиренко // Хроматография и хроматографические приборы:Всероссийскийсимпозиум, 15–19 марта 2004 г.: сб. тезисов. – Москва, 2004. – С. 201. * розроблено методи ідентифікації новалурону в пробах об’єктів довкілля, взято участь у підготовці роботи до друку.
17. Хроматографічний аналіз залишкових кількостей пестицидів: сучасний стан та перспективи розвитку / Д.Б. Гиренко, А.П. Виповська, О.М. Коршун, Т.В. Гиренко // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: матеріали ХІVз’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2004. – Т. 1. – С. 389–392. * взято участь у проведенні досліджень, підготовці роботи до друку.
18. Бардов В.Г.Оценка загрязнения воздуха при обработке садов пестицидами / В.Г.Бардов, О.М.Коршун, Т.В.Гиренко // Воздух 2004. Научно-технические, социальные и экономические проблемы воздушной среды:IVМеждународнаяконференция, 9-11 июня2004 г.: тезисыдокл.– Санкт-Петербург, 2004. – С. 83–86. * взято участь у проведенні натурних досліджень, хроматографічному аналізі залишкових кількостей пестицидів, узагальненні результатів та підготовці роботи до друку.
19. Деградація пестицидів у об’єктах агроценозу при захисті садів / В.Г. Бардов, О.М. Коршун, Т.В. Гиренко, Ю.П. Яновський // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Київ, 2004. – С. 583–587. * взято участь у проведенні досліджень з препаратами Рімон 10,Флінт50, Актара 25WG, здійснено статистичну обробку та узагальнення результатів, оформлено роботу.
20. Коршун О.М. Оцінка екотоксикологічного ризику застосування фунгіцидів класу стробілуринів для захисту яблуневих садів / О.М. Коршун, С.Т. Омельчук // ХІ конгрес світової федерації Українських лікарських товариств, 28-30 серпня 2006 р.: тези доп. – Полтава-Київ-Чікаґо, 2006. – С. 629–630. * взято участь у проведенні досліджень, здійснено статистичну обробку та узагальнення результатів, оформлено роботу.
21. Еколого-гігієнічна оцінка поведінки сучасних інсектицидів та фунгіцидів в агроценозі яблуневого саду / В.Г. Бардов, О.М. Коршун, С.Т. Омельчук, А.П. Виповська // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: науково-практична конференція, 24-25 травня 2007 р.: збірка тез доп. – Київ, 2007. – Вип. 7. – С 192–193. * взято участь у проведенні досліджень, здійснено статистичну обробку та узагальнення результатів, оформлено роботу.
22. Коршун О.М. Гігієнічне обґрунтування нормативів новалурону в об’єктах агроценозу яблуневого саду / О.М. Коршун // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2007. – № 3. – С. 79. – (Спецвип.: 61 Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих вчених [„Актуальні проблеми сучасної медицини”], 24-26 жовтня 2007 р.).
23. Коршун О.М. Оцінка професійного ризику при застосуванні сучасних інсектицидів та фунгіцидів на яблуні / О.М. Коршун // Збереження здоров’я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 85-річчю заснування кафедри загальної гігієни Дніпропетровської державної медичної академії, 29-30 листопада 2007 р. – Дніпропетровськ: МЦ ДДМА, 2007. – С. 158–160.
АНОТАЦІЯ
Коршун О.М. Еколого-гігієнічне обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Державна установа „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2008.
Дисертація присвячена еколого-гігієнічній оцінці сучасних інсектицидів та фунгіцидів для захисту яблуневих садів та науковому обґрунтуванню регламентів їх безпечного застосування.
Обґрунтовані допустима добова доза для людини та гігієнічні нормативи новалурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення, харчових продуктах (яблуках, соку), ґрунті. Встановлено закономірності поведінки інсектицидів та фунгіцидів в об’єктах навколишнього середовища та розраховано екотоксикологічний ризик. Дана оцінка умовам праці та ризику шкідливого впливу досліджуваних пестицидів на здоров’я працюючих. Розроблені аналітичні методи визначення новалурону в об’єктах навколишнього середовища, продукції садівництва.
Ключові слова: пестициди, гігієнічні нормативи, об’єкти навколишнього середовища, екотоксикологічний ризик, умови праці, оцінка ризику, аналітичні методи.
АННОТАЦИЯ
Коршун О.М. Эколого-гигиеническое обоснование регламентов безопасного применения современных химических средств защиты яблоневых садов. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 14.02.01 – гигиенаи профессиональная патология. – Государственное учреждение „Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева АМН Украины”, Киев, 2008.
В диссертации обобщены результаты комплексных натурных и экспериментальныхисследований по эколого-гигиенической оценке современных инсектицидов из класса синтетических пиретроидов, неоникотиноидов, бензоилфенилмочевин и фунгицидов из класса стробилуринов, применяемых для защиты яблоневых садов; установлены закономерности их поведения в объектах окружающей среды; оцененыэкотоксикологический риск и риск вредноговлияния на здоровье работающих; научно обоснованы допустимая суточная дозаигигиенические нормативы новалурона, а такжегигиенические регламенты безопасного применения изученных пестицидов.
Установлено, что представители инсектицидов и фунгицидов новых классов (тиаметоксам, новалурон, трифлоксистробин и крезоксим-метил) в соответствии с гигиенической классификацией пестицидов являются умеренно опасными (3класс), тогда как синтетические пиретроиды циперметрин, альфа-циперметрин, зета-циперметрин и эсфенвалерат – опасными (2класс), а лямбда-цигалотрин – чрезвычайно опасным (1класс). Допустимая суточная доза новалурона для человека на уровне 0,01 мг/кг обоснована на основании наименьшей NOEL (1,1 мг/кг), установленной в хроническом опыте на крысах-самцах по общетоксическому действию.
При изучении в натурном эксперименте поведения пестицидов установлено, что в объектах агроценоза динамика остаточных количеств пестицидов при использовании в максимальных нормах и кратностях обработок независимо от способа опрыскивания (вентиляторное или ранцевое) подчиняется экспоненциальной зависимости. Изученныепестициды по стойкости в почве и вегетирующих сельскохозяйственных культурах являются умеренно опасными и могут быть отнесены к 3классу опасности.
В результате определения экотоксикологической опасности установлено, что синтетическим пиретроидам, а тем более представителям новых поколений инсектицидов (неоникотиноидам, бензоилфенилмочевинам) и фунгицидов (стробилуринам) свойственен низкий потенциальный риск негативных последствий для экосистем.
На основании параметров токсичности и закономерностей поведения исследуемых пестицидов в объектах окружающей среды научно обоснованы следующие нормативы и регламенты: ОБУВ новалурона в воздухе рабочей зоны– 1,0мг/м3 и атмосферном воздухе – 0,01мг/м3 ; МДУ в яблоках лямбда-цигалотрина, зета-циперметрина, эсфенвалерата – не допускается при пределе количественного определения 0,01; 0,01 и 0,05 мг/кг соответственно, тиаметоксама и новалурона – 0,1 мг/кг, трифлоксистробина – 0,04мг/кг, крезоксим-метила – 0,05мг/кг; МДУ в яблочном соке лямбда-цигалотрина, зета-циперметрина, эсфенвалерата, тиаметоксама и трифлоксистробина – не допускается при пределе количественного определения 0,01; 0,01; 0,05; 0,1 и 0,05мг/кг, крезоксим-метила – 0,05 мг/кг, новалурона – 0,1 мг/кг; ОДК в почве новалурона – 0,1 мг/кг; а также сроки ожидания до сбора урожая и сроки выхода работающих на обработанные участки.
Результаты проведенных лабораторных исследований поведения новалурона в воде позволили рекомендовать как пороговую по органолептическому показателю вредности концентрацию новалурона в воде на уровне 0,605 мг/дм3 (лимитирующий критерий – запах). Новалурон в высоких концентрациях (0,6 и 1,0 мг/дм3 ) интенсифицирует процессы биохимического потребления кислорода, способствует фазовым изменениям процессов нитрификации азотсодержащих органических веществ, стимулирует развитие сапрофитной водной микрофлоры; в качестве пороговой по общесанитарному признаку вредности рекомендована концентрация 0,06 мг/дм3 . Предельная допустимая концентрация новалурона в воде водоемов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового назначения обоснована на уровне 0,02 мг/дм3 по санитарно-токсикологическому показателю вредности.
В натурных экспериментах по изучению условий труда при применении исследуемых препаратов в промышленных садах и в условиях личных подсобных хозяйств в максимальных нормах расхода установлено, что величины риска комплексного вредного воздействия новалурона на организм работающих составляют для заправщика, тракториста и оператора ранцевого опрыскивателя (0,073±0,007), (0,069±0,005) и (0,152±0,032) соответственно, то есть не превышают допустимый уровень риска, равный 1.
Разработаны высокочувствительные и селективные методы количественного определения новалурона в объектах окружающей среды с использованиемвысокоэффективной жидкостной и тонкослойной хроматографии с пределами определения в воздухе рабочей зоны – 0,5мг/м3 , атмосферном воздухе – 0,008мг/м3 , воде – 0,002мг/дм3 , почве, яблоках и яблочном соке – 0,05 мг/кг, позволяющие контролировать соблюдение гигиенических нормативов новалурона.
Таким образом, результаты проведенных комплексных эколого-гигиенических исследований свидетельствуют, что при использовании традиционных технических средств и соблюдении установленных агротехнических и гигиенических регламентов применение современных средств защиты яблоневых садов является безопасным для работающих и населения с позиций гигиены труда и гигиены питания и малоопасным для наземных экосистем.
Ключевые слова: пестициды, гигиенические нормативы, объекты окружающей среды, экотоксикологический риск, условия труда, оценка риска, аналитические методы.
SUMMARY
KorshunO.M.Ecologicalandhygienicsubstantiation of regulations for safe applicationformodernchemical protection of apple-treeorchards. – Manuscript.
Dissertation for the degree of Candidate of Biological Sciences on the speciality 14.02.01. – Hygieneand occupational pathology. – State Foundation „O.M. Marzeyev Institute for Hygieneand Medical Ecology of Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2008.
Thedissertationisconcernedwithecological and hygienic assessmentofmoderninsecticidesandfungicidesforapple-treeorchardsprotectionandscientific substantiation of regulations for their safe application.
Acceptabledailyintakesofnovaluronforhuman, hygienicregulationsofcontentsnovaluroninairofaworkingzone, atmospheric air, water of water reservoirs, foodstuffs (apples, juice), soil. Tendencies of conduct ofinsecticidesandfungicidesinenvironmentalobjects have been established, ecologicalandtoxicologicalriskhavebeencalculated. Workingconditionsandpotentialriskofadverseeffectonanorganismoftheagriculturalworkershavebeenassessed. Analyticalmethodsfornovalurondeterminationinenvironmentalobjectsandproductsofgardeninghavebeendeveloped.
Keywords:pesticides, hygienicregulations, environmentalobjects, ecological and toxicological risk, workingconditions, risk assessment, analytical methods.
[1] Автор висловлює щиру подяку члену-кореспонденту АМН України, професору В.Г. Бардову та співробітникам Інституту гігієни та екології НМУ імені О.О. Богомольця за консультативну та практичну допомогу при виконанні окремих фрагментів роботи.
9-09-2015, 00:43