- збільшення часу контакту препарату з поверхнею ока і, таким чином, поліпшення біодоступності;

- можливість забезпечення пролонгованого вивільнення ліків і. таким чином, поліпшення ефективності;

- зменшення системних побічних ефектів;

Список використаної літератури

1. Ажгихин И.С. Технология лекарств. Москва: «Медицина» – 1980, 440 с.

2. Государственная фармакопея СССР, Х издание – под. ред. Машковского М.Д. Москва: «Медицина» – 1968, 1078 с.

3. Дмитриєвський Д.І. Промислова технологія ліків. Вінниця: «Нова книга» – 2008, 277 с.

4. Державна фармакопея України, перше видання – під. ред. Георгієвського В.П. Харків: «РІРЕГ» – 2001, 531 с.

5. Державна фармакопея України, перше видання, доповнення 1. – під. ред. Георгієвського В.П. Харків: «РІРЕГ» – 2004, 492 с.

6. Державна фармакопея України, перше видання, доповнення 2. – під. ред. Гризодуба О.І. Харків: «РІРЕГ» – 2008, 617 с.

7. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм т. 1,2. Москва: «Медицина» – 1991, 1038 с.

8. Краснюк И.И. Технология лекарственных форм. Москва: «Академия» – 2004, 455 с.

9. Милованова Л.Н. Технология изготовления лекарственных форм. Ростов-на-Дону: «Феникс» – 2002, 447 с.

10.Муравьев И.А. Технология лекарств т. 1,2. Москва: «Медицина» – 1980, 704 с.

11.Синев Д.Н., Гуревич И.Я. Технология и анализ лекарств. Ленинград: «Медицина» – 1989, 367 с.

12.Тихонов А.И. Биофармация. Харків: «НФАУ» – 2003, 238 с.

13.Чуешов В.И. Промышленная технология лекарств, т. 1,2. Харьков: «НФАУ» – 2002, 1272 с.

14.Чуєшов В.І. Технологія ліків. Харків: «Золоті сторінки» – 2003, 719 с.