Забезпечення вірогідності отриманих результатів в межах поставленої мети і наукових завдань базувалось на певному алгоритмі послідовності дій упродовж усього терміну проведення досліджень, від вивчення теоретично-практичних аспектів організації здійснення ЗТД до отримання обґрунтувань напрямків з її оптимізації, апробації і впровадження у практичну фармацію.
Дослідження сучасного стану зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку
За результатами проведених досліджень встановлено, що в практичній роботі фармацевтичні підприємства, які здійснюють ЗТД, стикаються з проблемами законодавчого характеру, що не врегульовані жодним з цих законодавчих органів. При цьому не враховуються особливості ЛЗ і ВМП як специфічного товару. Усі дії з боку державного управління ЗТД в Україні стосовно експорту та імпорту ЛЗ і ВМП здійснюються на загальних засадах, що суттєво впливає на якість організації ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку. Так, на сьогоднішній день відсутній механізм регулювання випадків надходження субстандартних ЛЗ та ВМП за прямими валютними контрактами, не врегульовано механізм їх повернення виробнику.
Разом з тим імпорт фармацевтичної продукції в Україні щорічно зростає і темп його приросту у середньому складає 33,11%. За таких умов частка імпортної фармацевтичної продукції складає більше половини від загального обсягу вітчизняного фармацевтичного ринку, що ставить його у залежність від світового ринку та підкреслює важливість ЗТД.
З’ясовано, що основними споживачами фармацевтичної продукції в нашій країні є населення віком від 36 до 45 років. Ставлення споживачів до ЛЗ багато в чому залежить від їх походження за країною-виробником. Так, більшість споживачів (45,0%) орієнтується переважно на імпортні ліки, інші (40,0%) вважають, що це не принципово і лише 15,0% віддають перевагу вітчизняним ЛЗ.
Надання пріоритету імпортним ЛЗ, за нашими даними, ґрунтується на досить вагомих показниках, які характеризують якість та ступінь довіри до бажаного фармакологічного ефекту. Встановлено, що 85,0% споживачів надають перевагу імпортним ЛЗ за якістю в порівнянні з вітчизняними і лише 15,0% з них такої переваги не вбачають.
З’ясовано, що споживачі надають перевагу ЛЗ за таким критеріями, як конкретна країна виробник (59,0% випадків), привабливість зовнішнього вигляду упаковки (3,0% випадків); призначення лікаря (16,0% випадків); зручність вторинної упаковки (22,0% випадків). Таким чином, за отриманими результатами можна стверджувати, що сучасний споживач більше довіряє імпортним ЛЗ за якістю та має свої пріоритети щодо країни їх походження. Але висока ціна імпортних ЛЗ обумовлює те, що споживач звертає увагу також і на вітчизняні ЛЗ.
Дослідження показали, що ЗТД на фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємствах (організаціях) здійснюється завдяки укладеним угодам, кількість яких суттєво впливає на обсяг операцій по ЗТД протягом кожного місяця. Все це обумовлює ту чи іншу частку імпортних ЛЗ і ВМП в їх асортименті. Встановлено, що за таких умов кількість контрактів для здійснення ЗТД у межах календарного року коливається від 1 до 68, а кількість щомісячних операцій в їх межах – від 1 до 210. Тому обсяг діяльності зі здійснення ЗТД прямо пропорційно залежить від кількості укладених угод (контрактів).
З’ясовано, що великий обсяг дій зі здійснення ЗТД потребує значного досвіду з виконання окремих операцій, особливо митного оформлення імпортних ЛЗ і ВМП, але до цієї роботи сьогодні залучаються різні фахівці, що не завжди зручно і економічно не виправдано, бо вони не знають галузевої специфіки та особливостей просування ЛЗ і ВМП та фармацевтичного ринку в цілому (рис.1).
Рис.1. Структура кадрового забезпечення ЗТД на вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово-роздрібних підприємствах (організаціях)
Встановлено, що головними напрямками удосконалення системи митного оформлення фармацевтичної продукції, як важливої складової загальної оптимізації здійснення ЗТД на фармацевтичному ринку, мають стати: удосконалення існуючої процедури митного оформлення ЛЗ, регламентований перелік документів для їх митного оформлення, скорочення часу митної процедури, створення умов на митних ліцензійних складах (МЛС) для зберігання ЛЗ, введення уповноваженої особи зі здійснення ЗТД.
Оптимізація здійснення зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку шляхом визначення пріоритетів державного регулювання
Встановлено, що одним із пріоритетних напрямків розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі є посилення її експортно-імпортного потенціалу, який сприяє розширенню асортименту ЛЗ і ВМП, підсиленню конкурентоспроможності вітчизняних виробників. В межах здійснення ЗТД існує велика кількість операцій, на які у фармацевтичних оптових і оптово-роздрібних підприємствах (організаціях) припадає майже 80,0% від загального обсягу їх діяльності. А тому державне регулювання ЗТД здійснюється за допомогою широкого кола заходів, кількість яких постійно зростає. Вони нами кваліфіковані як економічні, організаційно-правові та адміністративні. До найважливіших адміністративних заходів нами віднесені митні. Вони здійснюються, як правило, відповідно до внутрішніх інструкцій на митницях, які не завжди врегульовані діючим законодавством. Тому вимоги до здійснення митного оформлення ЛЗ і ВМП на кожній митниці можуть бути різними. У зв’язку з цим, базуючись на результатах вивчення фактичного стану здійснення митного оформлення ЛЗ і ВМП, нами обґрунтована загальна схема надходження імпортної фармацевтичної продукції у вільний обіг на території України, якої дотримувались у подальших дослідженнях (рис. 2).
Рис. 2. Узагальнена схема митного оформлення імпортних ЛЗ і ВМП
Із рис. 2 видно, що крім митного оформлення ЛЗ і ВМП, можливі додаткові види контролю – ветеринарний, фітосанітарний, екологічний та ін. відповідно до діючого законодавства.
Дослідження показали, що основним документом, який дозволяє надходження імпортної фармацевтичної продукції у вільний обіг, є вантажно–митна декларація. У зв’язку з цим обґрунтований перелік необхідних документів для її оформлення (15 найменувань) та виділено чотири типи митного забезпечення: особиста номерна печатка інспектора, штамп «Під митним контролем», спеціальне пломбування, митна печатка.
Обґрунтований законодавчий супровід митного оформлення ЛЗ і ВМП залежно від їх реєстраційного статусу (зареєстровані, не зареєстровані). Для цього визначені підстави, за якими видається дозвіл на їх ввіз на митну територію України, та під кожну з них з’ясований нормативно–правовий перелік документів і можливості застосування податкових пільг для ЛЗ і ВМП.
Встановлено, що для переміщення через митний кордон тих чи інших ЛЗ і ВМП у різних митних режимах та з різним кодуванням згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) кількість дозвільних документів може коливатись. Тому нами вперше науково обґрунтований оптимальний перелік обов’язкових документів для митниці при імпорті ЛЗ і ВМП (12 найменувань).
Особлива увага спрямована на їх застосування під час здійснення ЗТД фармацевтичними оптовими та оптово–роздрібними підприємствами (організаціями) при декларуванні валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами; ліцензування і квотування; визначення спеціальних санкцій у сфері ЗТД. Такий підхід дозволяє оптимізувати здійснення ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку, враховуючи специфіку ЛЗ і ВМП при організаційно–правовому супроводі її здійснення на рівні фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємств (організацій).
Наукові підходи до вдосконалення регулювання і підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово-роздрібних підприємствах (організаціях)
Враховуючи відсутність єдиних наукових підходів до послідовності здійснення ЗТД на вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємствах (організаціях), нами першочергово обґрунтований алгоритм проведення державної реєстрації та акредитації на митниці фармацевтичного оптового та оптово–роздрібного підприємства (організації). Він передбачає конкретні дії та їх послідовність, від подання необхідних документів і до видачі відповідних дозволів.
Встановлено, що вітчизняні фармацевтичні оптові та оптово-роздрібні підприємства (організації), які займаються ЗТД, не мають єдиної схеми здійснення дій у цій сфері.
Тому, як варіант подальшої оптимізації ЗТД, нами запропоновано уніфіковану схему послідовності дій, які необхідні на тому чи іншому етапі її проведення. За структурою схема включає чотири головні етапи, кожний з яких регулює прийняття рішень на конкретних ланцюгах здійснення ЗТД (рис. 3).
Перший етап є підготовчим в межах підприємства і має випереджати надходження ЛЗ і ВМП на митну територію України.
Другий етап є узгоджувальним між підприємством і тими установами, що видають необхідні дозволи згідно з діючим законодавством.
Третій етап є митним і всі дії здійснюються безпосередньо на митниці та пов’язані з митним оформленням ЛЗ і ВМП.
До четвертого етапу віднесені інші дії з оформлення розмитнених імпортних ЛЗ і ВМП на підприємстві з подальшою реалізацією.
Подальшими дослідженнями встановлено, що важливим напрямком удосконалення та підвищення ефективності ЗТД на рівні вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємств (організацій) є оптимізація дій в межах узгоджувального етапу.
У зв’язку з цим обґрунтований перелік організацій, від яких необхідно отримати дозвіл на ввезення на територію України ЛЗ і ВМП, а також встановлені усереднені витрати часу на таке узгодження (табл.1).
Із табл.1 видно, що є можливість регулювати витрати часу на проведення узгоджувальних дій на ввезення імпортних ЛЗ і ВМП і тим самим їх оптимізувати. Для цього у кожному конкретному випадку за методом сіткового планування були розраховані параметри сіткових графіків стосовно прописаного переліку робіт за алгоритмом дії та визначена їх тривалість та послідовність. Завдяки оптимізації часу на окремі роботи весь критичний шлях у ланцюгу робіт скорочується до 29 діб замість 42 і 63 діб, як це передбачалось раніше.
Рис. 3. Алгоритм зі здійснення ЗТД вітчизняними фармацевтичними оптовими та оптово–роздрібними підприємствами (організаціями) в ринкових умовах
Таблиця 1
Перелік організацій, дозвіл яких на ввезення на територію України ЛЗ і ВМП згідно з чинним законодавством необхідно отримати
| № |
Перелік організацій |
Вид документа |
Усереднені витрати часу на узгодження |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
| 1. |
Банк |
Довідка про декларування валютних цінностей |
1–2 доби |
| 2. |
Державна податкова інспекція |
Довідка платника податку на додану вартість. Довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна |
1–2 доби |
| 3. |
Державна служба ветеринарного контролю |
Сертифікат |
від 2 діб до 1 тижня |
| 4. |
Державне управління екології та природних ресурсів |
Дозвіл служби екологічного контролю. Погодження на ввезення (вивезення) озоноруйнівних речовин, продукції, що їх містить, антибіотиків тощо |
від 1 тижня до 2 місяців |
| 5. |
Комітет з контролю за наркотиками |
Сертифікат |
до 1 місяця |
| 6. |
Державна митна служба України |
Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення вантажів під митним контролем. Лист-узгодження. Попереднє повідомлення |
від 1 доби до 1 тижня |
| 7. |
Міністерство економіки України |
Ліцензія на товари, що підлягають ліцензуванню |
від 1 тижня до 1 місяця |
| 8. |
Державна інспекція з карантину рослин |
Сертифікат |
від 1 доби до 1 тижня |
| 9. |
Державна санітарна епідеміологічна служба |
Висновок про відповідність |
від 1 доби до 1 тижня |
| 10. |
Державна служба лікарсь-ких засобів і виробів медичного призначення |
Одноразовий дозвіл на ввезення харчових добавок, ВМП, медичної техніки та ЛЗ, що не мають державної реєстрації, тощо |
від 1 до 2 тижнів |
| 11. |
Державна служба енерго-збереження України |
Висновок про відповідність |
від 1 доби до 1 тижня |
| 13. |
Державний центр стандартизації, метрології та сертифікації |
Висновок про відповідність |
від 1 доби до 1 тижня |
| 14. |
Державна служба експертного контролю |
Дозвіл |
від 1 до 2 тижнів |
Зазначена схема апробована на окремих вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємствах (організаціях) і доведена її актуальність та доцільність для оптимізації та подальшого удосконалення прийняття рішень зі здійснення ЗТД.
Специфіка організації ЗТД на фармацевтичному підприємстві, яка пов’язана з процедурою митного оформлення ЛЗ і ВМП (отримання багатьох дозвільних документів для її вільного обігу, отримання дозволу митних лабораторій на її ввезення в країну тощо), має певні складнощі та потребує залучення кваліфікованих виконавців.
За таких умов кадрове забезпечення ЗТД на фармацевтичних підприємствах має передбачати введення окремої посади уповноваженої особи зі здійснення ЗТД, доцільність якої підтверджена нашими науковими дослідженнями.
За розрахунками, введення посади уповноваженої особи забезпечить раціональний розподіл праці, дозволить розмежувати функції, повноваження та відповідальність на підставі чіткої регламентації трудової діяльності фахівців зі здійснення ЗТД на вітчизняних фармацевтичних підприємствах.
Дослідження показали, що діючі сьогодні кваліфікаційні характеристики професій фармацевтичних працівників не передбачають такої посади, а тому нами розроблені критерії для обґрунтування доцільності її введення на вітчизняних фармацевтичних підприємствах з урахуванням переліку складових її діяльності та наявності кваліфікаційних вимог.
Встановлено, що важливим організаційним аспектом здійснення ЗТД на фармацевтичному підприємстві є наявний обсяг експортно–імпортних операцій, від якого залежить її організаційне забезпечення, в т.ч. введення посади уповноваженої особи та виконання нею своїх функцій.
З метою його визначення нами був проведений кластерний аналіз з урахуванням 2–х перемінних: Var 1 – кількість угод (контрактів) на рік; Var 2 – кількість ЗТД операцій щомісячно (рис. 4).
Було отримано 4 кластери, за якими було виділено 4 класифікаційні групи фармацевтичних підприємств, що за критеріями визначення наведені у табл. 2.
Рис. 4. Кластерізація вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово-роздрібних підприємств (організацій) залежно від обсягу ЗТД і частоти здійснення операцій
Залежно від класифікаційної групи підприємства визначається його кадрове забезпечення: буде цим займатися один фахівець чи він буде працювати у складі певного відділу. Для цих розрахунків нами запропоновано враховувати обсяг та частоту здійснення імпортно–експортних операцій на фармацевтичному підприємстві.
Таблиця 2
Класифікація вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємств (організацій) за критеріями визначення обсягів ЗТД
| Класифікація підприємств |
Критерії визначення ЗТД |
Організаційне забезпечення |
||
| група |
характеристика |
обсяг від загального товарообігу, % |
частота здійснення |
|
| І |
Великі фармацевтичні підприємства |
Від 50% до 100% |
Щомісячно |
Група відділів ЗТД та наявність у них уповноваженої особи |
| ІІ |
Середні фармацевтичні підприємства |
Від 20% до 50% |
Щоквартально |
Окремий відділ ЗТД з посадою уповноваженої особи |
| ІІІ |
Малі фармацевтичні підприємства |
Від 0,1% до 20% |
Кілька разів на рік |
Уповноважена особа зі здійснення ЗТД |
| ІV |
Фармацевтичні під-приємства одноразово здійснюючі ЗТД (для своїх потреб) |
Від 0,1% до 1% |
1–2 рази на рік |
Штатний фахівець, якому доручено здійснення ЗТД |
Рішення про вибір організаційного забезпечення зі здійснення ЗТД покладається на керівництво фармацевтичного підприємства. З метою підтримки прийняття обґрунтованих управлінських рішень нами опрацьовані можливі методичні підходи до їх здійснення.
Отримані наукові результати апробовані та служили підґрунтям для підготовки низки методичних рекомендацій та інформаційних листів, які затверджені МОЗ та АМН України, і знайшли практичне використання у фармації та інших галузях.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Вперше обґрунтовані наукові підходи з оптимізації ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку шляхом визначення її сучасних проблем та основних етапів здійснення на рівні вітчизняних фармацевтичних оптових та оптово–роздрібних підприємств (організацій), кадрового забезпечення, послідовності здійснення митного оформлення ЛЗ і ВМП, державної реєстрації і акредитації фармацевтичних підприємств на митниці.
2. Досліджені теоретичні аспекти ЗТД на вітчизняному фармацевтичному ринку: загальні положення та міжнародні визначення сутності та змістовності ЗТД; досвід керування ЗТД у фармацевтичній галузі в інших країнах світу; етапи формування
9-09-2015, 02:24