Історичною і визначальною на перспективу подією українсько-лівійських відносинах став державний візит Президента Л.Д. Кучми до Лівії 11 – 14 жовтня 2003 року, який вивів двосторонні відносини на найвищий рівень політичного діалогу керівництва двох країн, засвідчив обопільне розуміння необхідності переходу до конкретних дій як у двосторонній співпраці, так і здійсненні спільних проектів в Африці.
Можна констатувати, що створено солідне правове поле цих взаємин, тобто забезпечено вагому договірно-правову базу, яка дозволяє нашим країнам розвивати взаємовигідне співробітництво в усіх напрямах. Започатковано державні та підприємницькі структури, зокрема – торговельно-економічну місію України в Лівії, відкрито представництва провідних вітчизняних компаній. Постійно відстежуються потреби економіки та внутрішнього ринку Лівії, здійснюються моніторинг виконання домовленостей, досягнутих обома сторонами під час візитів делегацій, зустрічей та переговорів, у тому числі і в рамках двосторонньої міжурядової комісії та ділової ради. На цій основі визначено основні напрями довгострокового співробітництва, в рамках яких уже сьогодні формуються спільні економічні проекти.
Таким чином, попри жорстку конкуренцію іноземних компаній у Лівій, Україна має значні шанси, і наші можливості в Лівії значно сприятливіші за всіх цих обставин, порівняно з багатьма іншими партнерами. Опрацьовуючи зовнішньоекономічну стратегію, вітчизняні бізнесові структури повинні враховувати важливе місце Лівії на цьому континенті. Фактично Лівія могла б стати для України «вікном в Африку». У Лівії створено спеціальні інвестиційні фонди і компанії, які працюють на Африку, і тут для нас відкриваються унікальні можливості залучення лівійських коштів у здійснення українських проектів на африканському континенті, що означає вихід на нові ринки Африки.
У 2003 році НАК «Нафтогаз України» та БА «Інтербудмонтаж» відкрили свої представництва в Тріполі, завершено реєстрацію української компанії «Хлібекспорт» (дочірня компанія ДАК «Хліб України»), укладено контракти на поставку літаків АН 140, АН 32, АН 74. У цьому ж році було ратифіковано міжурядову Угоду про створення та взаємний захист інвестицій, яка має захистити захист інвестиційних потоків між Україною і Лівією, а також сторони порахували Угоду про уникнення подвійного оподаткування, підписано угоду про співробітництво у митних справах.
І нарешті, потрібно підкреслити, що за результатами проведеної роботи керівництво Лівійської Джаматрії визначило Україну як стратегічного партнера. Як відомо, це є найвищим рівнем співробітництва між державами.
Основні показники зовнішньої торгівлі між Україною і Лівією свідчать про стрімкий розвиток торгівельно-економічного співробітництва. При цьому відзначається відсутність тенденції сталого розвитку товарообороту. В нашій практиці були значні підйоми і спади. Це можна пояснити тим, що ми не досягли ще певного рівня стабільності й визначеності у співробітництві із Лівією. За даними української статистики, у 2000 році товарооборот дорівнював 1,7 млн. дол., у 2006 році він становив 150 млн. дол., а у 2007 році – 180,9 млн. дол. Україна має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі з Лівією (180,2 млн. дол. у 2007 році). Основу українського експорту протягом останніх років становили літаки, сільськогосподарська продукція, метали та вироби з них. З Лівії імпортується головним чином полімери. При цьому структура експортно-імпортних операцій є досить стабільною, але її потрібно розширювати (табл. 2, 3).
Одним з найвагоміших результатів співпраці України і Лівії, стало підписання меморандуму про співпрацю між НАК «Нафтогаз України» та Національною нафтовою компанією Лівії (NOC) і відкриття представництва НАК «Нафтогаз України» у Лівії.
Згідно з досягнутими домовленостями українська компанія отримає у концесію 4 нафтових родовища для розробки, які за своєю площею дорівнюють половині території України. Вихід «Нафтогазу» на лівійський ринок має стати вагомим внеском у забезпечення енергетичної безпеки України.
По-перше, лівійська нафта залягає на значно меншій глибині, ніж в Україні, відповідно її видобуток значно прибутковіший.
По-друге, Лівія розташована у безпосередній близості до Європейських ринків збуту – на відстані на 200 – 300 км від середземноморського ринку нафти.
По-третє, у разі нестачі пального в Україні, «Нафтогаз» завжди може збільшити постачання нафти на внутрішній ринок за схемами заміщення з російськими або іншими компаніями.
Безперечно, у нас перспективи, але необхідно активізувати наших підприємців. Наш товарооборот на сьогодні не співставний з нашими можливостями. Зрозуміло, що для отримання реальних результатів ми маємо докладати значних зусиль, аби бути гідними конкурентами іншим державкам світу.
Фундаментом зовнішньоекономічних відносин між Марокко і Україною настало певне затишшя, оскільки молодій державі довелося знову налагоджувати зовнішньоекономічні зв’язки. Ще одна проблема, яка утруднює українсько-мароканські відносини, – той факт, що після розпаду Марокко в основному підтримало і розвивало зовнішньоекономічні зв’язки з Росією, не приділяючи належної уваги Україні.
Перші кроки до взаємовигідного зближення Марокко і України було зроблено у 2000 році. 13 липня 2000 р. відбулося відкриття посольства Марокко в Україні, а у жовтні 2000 року відкрилося посольство України в Марокко. У грудні 2001 року відбувся перший візит глави українського МЗС А.Зленка до столиці Марокко, де було обговорено питання економічної співпраці двох країн, які стосувалися в основному, поставок фосфатів до України та отримання дозволу на вилов риби українським риболовним флотом у марокканській економічній зоні. Підсумками цього візиту стали підписання двох міжурядових документів – торгової угоди і угоди про залучення і взаємний захист інвестицій, а також прийняття рішення про створення українсько-марокканської міжурядової комісії з питань торгово-економічної, науково-технічної та культурної співпраці.
У 1996 р. по 2007 рік експорт України до Марокко зріс майже у 10 раз. Однак взаємовигідним між Марокко і Україною все ще залишається величезний потенціал, який може бути розвинутим, якщо держави зроблять певні кроки до зближення обопільних інтересів. Для цього потрібно вирішити ряд проблемних питань.
Таблиця 4 - Зовнішня торгівля товарами України та Марокко, млн. дол. США
| Роки | ||||||||
| Показники | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2005 | 2006 | 2007 |
| Експорт | 16,5 | 25,2 | 48,2 | 54,2 | 60,8 | 128,4 | 166,3 | 177,4 |
| Імпорт | 0,5 | 0,4 | 0,6 | 1,3 | 0,3 | 5,1 | 3,3 | 3,6 |
| Торгове сальдо України | 16,0 | 24,8 | 47,6 | 52,9 | 60,5 | 123,3 | 163,0 | 173,8 |
* Розраховано за даними Держкомстату України.
За період з 1996 по 2007 рік український експорт щороку зростав до Марокко. У 1997 р. (порівняно з 1996р.) цей показник збільшився на 52,72 %, у 1998р. (відповідно, з 1997р.) – на 91,26%, у 1999р. (з 1998р.) – на 12,45%, у 2000р. (з 1999р.) – на 12,18%, у 2006р. (з 2005р.) – 29,5% і в 2007р. (з 2006р.) – 6,7%. При цьому аналіз динамівки імпорту товарів з Марокко в Україну вкрай малий (у період з 1996р. по 2007р. він становив від 0,5% до 3% імпорту) й істотного впливу на торговий баланс між Україною і Марокко не справляв.
Додатне торгове сальдо України з Марокко утворюється за рахунок експорту до Марокко українського насіння соняшнику, карбамідів, зерна і продукції металургії. Щороку з України до Марокко ввозять товари у великих обсягах, тоді як з Марокко вивозять порівняно мало. Проблеми внутрішнього українського ринку багато в чому могли б вирішитися шляхом імпорту деяких груп марокканських товарів таких, як цитрусові, оливкова олія, фосфати та інші, традиційні для Марокко. Марокко експортує до України морепродукти, готовий одяг, шкіряні вироби, килими.
Серйозною проблемою українсько-марокканського економічного співробітництва є орієнтація країн на вже існуючих зовнішньоекономічних партнерів. Історично склалося, що головним зовнішньоекономічним партнером Марокко стала Франція. Більша частина експорту та імпорту припадає саме на неї.
Ще одна проблема економічної співпраці Марокко та України – відсутність взаємної достатньої й вірогідної інформації про економіку, політику, культури, звичаї, зовнішні відносини й соціальне-економічне життя цих країн. Відсутність такої інформації не сприяє ефективній співпраці двох країн.
Для взаємовигідного зрушення в українсько-марокканських відносинах потрібна активна політична, правова і фінансова підтримка зовнішньоекономічної діяльності з боку обох держав.
Ефективна економічна співпраця Марокко і України досягається шляхом вирішення в Україні таких важливих завдань як:
- створення умов для стабільного і довгочасного одержання на взаємовигідній основі необхідних українській економіці фосфатів і деяких інших видів мінеральної сировини, а також сільськогосподарської продукції;
- розширення експорту промислової продукції, включаючи військову техніку;
- об’єднання розрізнених учасників зовнішньоекономічної діяльності в таку організаційну структуру, яка здатна забезпечити просування українських технологій на марокканський ринок;
- розвиток відносин між підприємствами до рівня створення спільних підприємств, крім міждержавної співпраці.
Вирішення цих завдань дозволить максимально зблизити взаємні інтереси України й Марокко.
Важливе місце в розвитку відносин України з країнами Арабського Магрибу належить співпраці з Єгиптом. Арабська Республіка Єгипет посіла особливе місце у сучасному світі. Досвід її розвитку після 23 липня 1952р., коли військові на чолі з Гамаль Абдель Насером скинули королівську владу, змусив людство змінити свої уявлення про Єгипет.
На сьогоднішній день Єгипет досяг великих зрушень у політичній та економічній сферах. Це в першу чергу будівництво Асуанської дамби, металургійних заводів, туристичні проекти у Сінаї та на узбережжі Червоного моря, а також реалізація проекту «Тушка», мета якого створення нової долини, подібної до дельти Нілу.
З 1992 по 1997 роки дві держави підписали багато двосторонніх угод щодо зміцнення співробітництва у різних сферах, зокрема торгівлі та економці, повітряному транспорті (перевезення), рибній промисловості, інформації, науці та технологіях.
Завдяки активній підтримці та організаційній і консультативній допомозі, яка надавалась українським та єгипетським компаніям з боку МЗС України, товарооборот між двома країнами у 2007 р. склав 957,5 млн. дол. США. (Таблиця 2,3). Збільшився експорт до Єгипту хімічної продукції, особливо мінеральних добрив, розширюється асортимент металовиробів, машинопродукції, сировини, спецтехніки.
Особлива увага приділяється закріпленню позиції українських виробників в АРЄ та розширенню їхньої потужності. На сьогоднішній день свої постійні представництва або представників мають «Авіалінії України», Чорноморське, Дунайське та Азовське пароплавство, корпорація «Укрмонтажспецбуд» (Київ), «Укренергочормет» (Харків), «Гірхімпром» (Львів). В 2006 р. НАК «Нафтогаз України» підписав концесійну угоду про пошук, розвідку й розробку родовищ нафти, газу з Єгипетською генеральною нафтовою корпорацією «Інвестиції» НАК «Нафтогаз України» в цю угоду складуть понад 20 млн. дол. США.
Ведеться робота із залучення спеціалізованих будівельних організацій до будівництва морських портів Таба, Хургада та Донієта.
Завдяки зусиллям української дипломатії налагоджено обмін науково-технічною інформацією та спільні наукові дослідження в передових галузях науки та новітніх технологій. Група українських фахівців успішно виконує контракт, укладений між Інститутом електрозварювання ім. С.О. Патона та рядом компаній АРЕ стосовно надання Єгипетській стороні науково-технічних послуг, пов’язаних із впровадженням у виробництво українських технологій, матеріалознавства та електрозварювання. З ініціативи посольства України в Каїрі створено двосторонню робочу групу з питань науково-технічного співробітництва, до складу якої входять провідні українські науковці.
В Єгипті фахівці Національного космічного агентства України вже проводять активні переговори щодо спільного створення супутників Egyptsat -1, який дозволить проводити розвідку корисних копалин.
В Єгипті існують кілька українських обмежених інвестицій, вкладених у виробництво двигунів суден, постачання електроенергії з малих електростанцій та в народну медицину.
Одним із вагоміших африканських торгово-економічних партнерів України є Алжир. Україна поставляє туди свої труби, продукцію хімічної промисловості й машинобудування, автотракторну техніку, продукти харчування, зерно, медикаменти. Україна сьогодні посідає одне з перших місць серед експортерів військової техніки й озброєння.
Досить значний потенціал мають українсько-нігерійські відносини. Нігерія – країна з великим людським потенціалом – протягом багатьох років розглядалася як «сплячий велетень», маючи на увазі величезний розрив між її економічними можливостями, обумовленими перш за все багатими природними ресурсами та реальними досягненнями в економічній і соціальній сферах, а також роллю держави на міжнародній арені.
З переходом у 1999р. на шлях демократичного розвитку, після десятиліть перебування при владі військових режимів. Нігерія тільки-но починає надолужувати цей розрив. Для цього доводиться долати важкі наслідки авторитарного минулого, одночасно вирішувати складні завдання приборкання міжетнічних та міжрелігійних конфліктів, нейтралізації сепаратистських тенденцій в окремих регіонах, викорінення корупції та ін.
Нігерія, як один з ініціаторів започаткування програми «Нове партнерство для африканського розвитку» (NEPAO) активно працює у напрямку інтенсифікації співробітництва в рамках цивільної програми та заохочення інвестицій для реалізації між африканських проектів у різних галузях.
Кажучи про співробітництво України і Нігерії, варто нагадати: дипломатичні відносини між Україною та Федеративної Республікою Нігерія були встановлені 10 грудня 1992р. З вересня 2001 р. в цій країні започаткувало свою роботу Посольство України.
Проте партнерські зв’язки між двома державами сягають корінням у 60-80 рр. минулого століття, коли тисячі українських спеціалістів працювали на спорудженні промислових об’єктів у Нігерії, сотні нігерійських студентів навчались в університетах та інститутах України.
Нинішній етап розвитку українсько-нігерійських відносин характеризується поступальністю та динамізмом. Дедалі активніше розвивається співпраця між Україною та Нігерією у торгівельно-економічній сфері, свідченням цього є стабільне зростання двостороннього товарообороту (табл. 2,3). В українському експорті до Нігерії поряд з традиційними товарами такими як метал та продукція хімічної промисловості, помітніше місце почали займати машини та обладнання, зокрема трактори, вантажні автомобілі, електрогенератори, інша продукція машинобудування.
При цьому уряд та ділові кола Нігерії виявляють особливу заінтересованість у посиленні присутності українського бізнесу в країні, а також у якнайширшому залучені промислового та науково-технічного потенціалу нашої держави до реалізації програми модернізації нігерійської економіки.
Українські підприємства беруть участь в реалізації такого значного проекту, як завершення розпочатого ще колишнім СРСР будівництва найбільшого у західній Африці металургійного комбінату в місті Аджаокута.
Довела свою ефективність і така форма ділової співпраці як створення спільних підприємств. Успішно працює спільне нігерійсько-українське підприємство із збирання та обслуговування тракторної техніки поблизу столиці країни – міста Абуджес.
В свою чергу, на сьогодні шість СП за участю нігерійських компаній діють в Україні.
Українські компанії дедалі активніше шукають можливості інвестування в різні сектори нігерійської економіки, в тому числі в приватизаційних процесах. Зокрема, компанія «Леман-Україна», яка представляє інтереси підприємств металургійного комплексу України, подала заявку на участь в тендері на придбання акцій металургійних заводів у нігерійських штатах Дельта та Плато.
Відомі українські виробники, такі як «КРАЗ авто» (вантажівки різних модифікацій), Мотор-Січ (газотурбіні електростанції), ВАГ «Квазар» (сонячні батареї для промислових і побутових потреб), «Поліпром» (мінеральні добрива), ведуть активні переговори з просування своєї продукції до Нігерії та інших країн західної Африки.
Розвиток двосторонні відносин відкриває можливості диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, і співробітництва у військовій та військово-технічній сферах, з урахуванням того, що Нігерія є найвпливовішим учасником регіональних миротворчих сил. Перспективною видається співпраця в розробці Нігерійських родовищ золота й урану. Слід зазначити, що з усього спектра корисних копалин у цій країні належним чином ведеться тільки видобуток нафти. Експорт нафти дає Нігерії понад 90% іноземних валютних надходжень. Оскільки у видобутку нафти міцні позиції займають іноземні компанії «Мобіл», «Галф», «Тексако», «Ельф», «Аджік», шанси українських підприємств інтегруватись у діючий механізм нігерійського нафтового бізнесу мізерні. Однак є реальна можливість узяти участь у створені спільних підприємств із розвідки й освоєння нових родовищ нафти і газу, а також одержати замовлення, або виграти тендер на будівництво нафтопроводів і газопроводів.
Україні є що запропонувати нігерійським аграріям. Українські фірми можуть надати допомогу у створені в Нігерії різних гідротехнічних споруд: гребель, зрошувальних систем, свердловин та колодязів.
Українські підприємства могли б брати участь у створені заходів не тільки з виробництва продукції забезпечення потреб сільського господарства Нігерії (добрив, комбікормів, малої техніки і т.д., а й підприємств із переробки продуктів тропічного землеробства для вивозу в країни СНД соків і консервів із манго, папайї, ананасів та інших фруктів, крохмалю і продукції з кави, какао-бобів, олії тощо.
Подальшу розбудову українсько-нігерійських зв’язків в усіх сферах обидві країни пов’язують із вдосконаленням договірно-правової бази двосторонніх відносин – укладання договорів та угод, які мають створити належну правову основу для розвитку взаємовигідного і плідного співробітництва, у тому числі між представниками приватного бізнесу України та Нігерії.
Прикладом динамічного і успішного розвитку серед африканських країн є Південно-Африканська Республіка (ПАР). Вона становить інтерес для України не лише як виробник найважливіших сировинних матеріалів (платини, міді, нікелю, золота, аргану, ванадію, алмазів), а і як постачальник готових виробів і технологій. ПАР характеризується стабільними темпами економічного зростання (ВВП на душу населення зріс на 4% за 2006 р.), продуманою грошово-кредитною політикою, в наслідок чого досягнуто буде низької інфляції (4,6%) і низьких процентних ставок.
Нині практично вся Африка нижче від Сахари поступово перетворюється на один із наймогутніших промислово-аграрних та сировинних комплексів світового значення, вихід до якого проходить через ПАР. Тому розвиток відносин з ПАР для України є надзвичайно перспективними з погляду реалізації конкретних цілей у торговельно-економічному та військово-технічному аспектах. Протягом останнього часу було досягнуто певних позитивних зрушень у двосторонніх відносинах, хоча розвиток торговельних зв’язків не набув бажаних масштабів. Протягом 2005р. товарооборот України з ПАР значно зріс: експорт – у 3,3 рази, імпорт – у 2,5 рази, але за 2006р. відбулося скорочення як експорту, так і імпорту. У 2007р. експорт скоротився у 1,2 рази а імпорт зріс у 1,4 рази. У цілому рівень торговельних відносин між Україною та ПАР характеризується певною нестабільністю, спонтанним характером розвитку (табл. 2,3).
Головною умовою успіху розбудови торговельних зв’язків українських підприємств із ПАР та сусідніми країнами є збереження можливості пропонувати загалом якісні товари
9-09-2015, 02:36