Драматичні події навколо Куби прискорили еволюцію поглядів керівництва США та СРСР на роль ядерної зброї в сучасному світі, продемонструвавши реальність загрози ядерного конфлікту. Поступово на зміну концепції „реалізованої ядерної переваги” приходила ідея „ядерної стабільності”[1,C.96]. Обопільне бажання знайти вихід із загрозливої ситуації, що її створювала безконтрольна гонка озброєнь, підштовхувало сторони до пошуку домовленостей.
Московський договір 1963 року поклав кінець ядерним вибухам у трьох середовищах [33,c.345]. Це був перший крок на шляху обмеження перегони ядерних озброєнь Гонка розробок ядерної зброї перемістилася під "землю". Технологія проведення підземних іспитових ядерних вибухів увесь час удосконалювалася. Перехід до підземних випробувань у сотні тисяч разів зменшував на поверхні радіаційні наслідки вибухів.
Робота із запобігання більше широкого розповсюдження ядерної зброї - над Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) - ішла паралельно з переговорами по обмеженню й забороні іспитових ядерних вибухів[11,C.54]. Цей важливий для всього світового співтовариства договір разом із застосуванням гарантій Міжнародного агентства по атомній енергії (МАГАТЕ) у відношенні мирної ядерної діяльності повинен був забезпечити "прозорість" мирного використання ядерної енергії у вирішенні питань нерозповсюдження.
У двухполярном світі була ясність: дві наймогутніші конфронтуючі ядерні держави були двома полюсами притягання й забезпечували своїх партнерів-друзів ядерною "парасолькою".
Настала епоха зменшення ядерного протистояння.
В загальному можна сказати, що період кінця 60-х – середини 80-х років був позначений надзвичайно бурхливими подіями в галузі обмеження та заборони ядерних озброєнь та початком політики роззброєння. Не зважаючи на продовження ідеологічного протистояння між СРСР та США, було досягнуто своєрідного компромісу у перегляді державами ядерної політики.
Підписання США та СРСР Договору ОСО-1 та ПРО засвідчило здатність двох великих держав досягти компромісних рішень із найскладніших військово-технічних питань, що стосуються основ їхньої національної безпеки та ядерної політики, продемонструвало на практиці можливості лімітувати нарощування стратегічних озброєнь, загальмувати цей небезпечний процес. Необхідно було, щоб цей процес став необоротним. На шляху скорочення ядерних арсеналів важливо було визначити той рівень загальної потужності арсеналів ядерної зброї, що людство може допустити, знизивши до мінімуму ядерну небезпеку.
Розробка і підписання Договорів ОСО-1, ПРО та ОСО-2 стали можливими внаслідок ядерного паритету між СРСР та США у 70-х роках, визнання цього факту і усвідомлення загрози, яку несе неконтрольована гонка ядерних озброєнь існуванню не тільки найпотужніших держав, а й всього людства.
В той час, як було досягнуто перших домовленостей в галузі скорочення стратегічних наступальних озброєнь, як СРСР, так і в США проводилася активна модернізація ядерних озброєнь. Основними рисами модернізації стратегічних сил СРСР і США, що проводилася в другій половині 70-х років стали, з одного боку, збільшення противосилового потенціалу засобів доставки, а з іншого – прагнення знизити вразливість стратегічних носіїв.
Уже 80 – ті роки принесли суттєві зміниу процес роззброєння, позначивши перехід від обмеження до скорочення і навіть ліквідації деяких типів та видів ядерної зброї.
Отже, процес скорочення ядерних озброєнь та роззброєння наприкінці 60-х – початку 90-х років поклав початок глобальній трансормації міжнародних відноси взагалі. Політика ядерного протистояння була вдало витіснена політикою балансу та стабільності на основі транспарентності й контролю.
Хоча ядерна зброя і ядерний збройний комплекс в останні 40 років піддалися істотному скороченню й зміні, ці системи є важливими факторами забезпечення національної безпеки й формування світової політики.
Після розпаду СРСР ядерне протистояння ослабнуло, і стали говорити про його зникнення. Чи так це, стане ясно в найближчому майбутньому. Безумовним є тільки те, що відбувалася фундаментальна зміна ядерної політики найбільших у світі держав – США та СРСР.
Список використаних джерел:
И.А. Андрюшин, А.К. Чернышев, Ю.А. Юдин. 50 лет мира (к пятидесятилетию испытания первой советской атомной бомбы), Саров; ВНИИЭФ, 1999.
Белоус В. На пути к глобальной безопасности // МЭМО. 1999. №9.
Борьба СРСР против ядерной опасности, гонки вооружений, за разоружение : Документы и материалы. – М., 1987.
Внешняя политика Советского Союза и международные отношения. 1964-1980: Сборник документов. – М.,1962-1981.
Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней. – М., 1986.
Громыко А. Внешняя политика США: уроки и действительность. 60 – 70-е годы. – М., 1978.
Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы. – М., 1995.
Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. До наших часів. – К., 1995.
История международных отношений и внешней политики СРСР : В 3 т. – М., 1986-1987 – т.2, 3.
Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2 т. – М., 2000.
Калядин А. Проблемы запрещения испытаний и распространения ядерного оружия. – М., 1976.
Киссинджер Д. Дипломатия. – М., 1997.
Кокошин. А.А. В поисках выхода. Военно-политические аспекты международной безопасности. – М., 1989.
Коппель О. А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ сторіччя. – К.,1999.
Корниенко Г.М. Холодная война. Свидетельство её учасника. М., 1994.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000-ті роки): Підручник / Л.Ф.Гайдуков, В.Г. Кремень та ін. – К., Либідь, 2001.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки): Підручник / В.А.Манжола, М.М.Білоусов та ін. – К., Либідь, 1999.
Организация Объединненых Наций : Сборник документов. – М., 1981.
Оружие и технологии России. Том 1/Под общей ред. И.Д. Сергеева. – М., 2000.
Пахненко Г. Август 1968 г. Документы // Международная жизнь. 1992. № 8 – 9.
Рощин А. ООН и «холодная война» // Новая и новейшая история. 1991. №5.
Рощин А. Международная безопасность и ядерное оружие. – М., 1979.
Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СРСР с иностранными государствами. – М., 1956-1979.
Советская внешняя политика в годы «холодной войны». – М., 1995.
Советская военная мощь от Сталина до Горбачева. – М.: Издательский дом "Военный парад", 1999.
Современная внешняя политика США. – М.,1984 – Т.1.
СРСР в мировом обществе : от старого мышления к новому. – М., 1990.
Тимербаев Р.М. Контроль за ограничением вооружений и разоружением. – М., 1983.
Цветков Г.Н. СРСР и США : отношения, влияющие на судьбы мира. – К., 1988.
Ядерные испытания СССР. Том 1/Под ред. В.Н. Михайлова. – Саров.: ВНИИЭФ, 1997.
Ядерные испытания СССР. Том 3/Под ред. В.Н. Михайлова. – Саров.: ВНИИЭФ, 2000.
The Longman Handbook of World History since 1914. – London, 1997.
Pacmer A. Dictionary of Twentieth-Century History. – London,1999.
ДОДАТКИ
Додаток 1.
До розділу І.
Президент США Д.Кеннеді підписує договір про заборону ядерних випробувань в атмосфері, космічному просторі і під водою |
Підписання перших радянсько-американських документів по обмеженню стратегічних озброєнь (ОСО-1). |
До розділу ІІ[19,C.77].
Схема протиракетної оборони Москви
 Орбітальна ракета Р-36 |
 Бомбардувальник Ту-22М |
До розділу ІІІ.
 ТРПКСН 'Тайфун' |
 ШПУ МБР Р-36М2 |
Ракетний комплекс стратегічного призначення „Тополя” |
 Ракети малої дальності перед ліквідацією |
До розділу IV.
 Горбачьов та Рейган підписують Договір РСМД |
 Ліквідовані стратегічні бомбардувальники |
Підготовка спільного радянсько-американського експерименту по контролю за ядерними випробуваннями. Невадський іспитовий полігон. Підготовка до спуска колони в свердловину,1987 рік. |
Підготовка спільного радянсько-американського експерименту по контролю за ядерними випробуваннями. Семипалатинский іспитовий полігон. Ядерний заряд установленийу свердловині, 1987 рік. |
Додаток2.
Таблиця 1. Ядерні випробування в США та СРСР
| Число ядерних випробувань в поточному році (1945-1956гг.) | ||||||||||||
| 1945 | 1946 | 1947 | 1948 | 1949 | 1950 | 1951 | 1952 | 1953 | 1954 | 1955 | 1956 | |
| CРCР | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 | 5 | 10 | 6 | 9 |
| CША | 3 | 2 | 0 | 3 | 0 | 0 | 16 | 10 | 11 | 6 | 18 | 18 |
| Число ядерних випробувань в поточному році (1957-1968гг.) | ||||||||||||
| 1957 | 1958 | 1959 | 1960 | 1961 | 1962 | 1963 | 1964 | 1965 | 1966 | 1967 | 1968 | |
| CРCР | 16 | 34 | 0 | 0 | 59 | 79 | 0 | 9 | 14 | 18 | 17 | 17 |
| CША | 32 | 77 | 0 | 0 | 10 | 96 | 47 | 45 | 38 | 48 | 42 | 56 |
| Число ядерних випробувань в поточному році (1969-1980гг.) | ||||||||||||
| 1969 | 1970 | 1971 | 1972 | 1973 | 1974 | 1975 | 1976 | 1977 | 1978 | 1979 | 1980 | |
| CРСР | 19 | 16 | 23 | 24 | 17 | 21 | 19 | 21 | 24 | 31 | 31 | 24 |
| CША | 46 | 39 | 24 | 27 | 24 | 22 | 22 | 20 | 20 | 19 | 15 | 14 |
| Число ядерних випробувань в поточному році (1981-1992гг.) | ||||||||||||
| 1981 | 1982 | 1983 | 1984 | 1985 | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 | 1991 | 1992 | |
| CРCР | 21 | 19 | 25 | 27 | 10 | 0 | 23 | 16 | 7 | 1 | 0 | 0 |
| CША | 16 | 18 | 18 | 18 | 17 | 14 | 14 | 15 | 11 | 8 | 7 | 6 |
Усього ядерних випробувань проведено: СРСР - 715, США – 1032
Додаток 3[30,C.99].
Таблиця 2. Ядерні випробування США.
Невадский іспитовий полігон (НІП). Розташований у штаті Невада й займає велику територію площею 3500 км2 з характерними геометричними розмірами 80 км в довжину й 45 км в ширину. Представницькі географічні координати 37° с.ш. 116° з.д. На території НІП проведено 904 ядерні випробування США (у тому числі 100 атмосферних й 804 підземних) у період 1951-1992 р.
Японія. Військове застосування ядерної зброї в 1945 році (2 атмосферних ядерних вибухи). Хіросіма (острів Хонсю); Нагасакі (острів Кюсю). Атол Бікіні. Розташований у Полінезії і є складовою частиною Маршаллових островів. Географічні координати 11°30' пн.ш. 165°30' сх.д. У період 1946-1958 р. проведено 23 ядерні випробування (у тому числі 22 атмосферних й 1 підводне). Атол Еніветок. Розташований у Полінезії і є складовою частиною Маршаллових островів. Географічні координати 11°35' пн.ш. 162°35' сх.д. У період 1948-1958 р. проведено 43 ядерні випробування (у тому числі 41 атмосферних й 2 підводних). Острів Джонстон. Розташований у Полінезії. Географічні координати 17°18' пн.ш. 169°45' з.д. У період 1958-1962 р. проведено 12 атмосферних ядерних випробувань. Острів Різдва. Розташований у Полінезії і є частиною островів Лайн. До 1979 року - володіння Великобританії, з 1979 року - частина Республіки Кірібаті. Географічні координати 2° пн.ш. 157°25' з.д. В 1962 році США провели 24 атмосферні ядерні випробування. Острів Амчітка, штат Аляска. Є складовою частиною Алеутських островів. Географічні координати 51°10' пн.ш. 178°55' сх.д. У період 1965-1971 р. проведено 3 підземні ядерні випробування. Континентальна частина США (за межами НІП): штат Колорадо - 2 підземних ядерні випробування; штат Міссісіпі - 2 підземних ядерні випробування; штат Невада - 7 ядерних випробувань (у тому числі 5 атмосферних й 2 підземних); штат Нью-Мексико - 3 ядерні випробування (у тому числі 1 атмосферне й 2 підземних). Акваторія Тихого океану: 2 підводні ядерні випробування. 1955 рік. Географічні координати 29° пн.ш. 126° з.д. 1962 рік. Географічні координати 31°14' пн.ш. 124°13' з.д. 2 атмосферні ядерні випробування. 1958 рік. Географічні координати 12°37' пн.ш. 163°01' сх.д. Район атола Еніветок, Полінезія. 1962 рік. Географічні координати 4°50' пн.ш. 149°25' з.д. Район острова Різдва, Полінезія. Атлантичний океан. 3 атмосферних (космічних) вибухи в 1958 році. Географічні координати: 38°30' пд.ш. 11°30' з.д. 49°30' пд.ш. 8°12' з.д. 48°30' пд.ш. 9°42' з.д. |
Таблиця 3. Розподіл випробувань ядерних зарядів США за способами їхнього проведення
| Спосіб проведення | Кількість випробувань(у відсотках) |
| Повітряні | 7,2 % |
| Наземні | 7,3 % |
| Висотні та космічні | 0,8 % |
| Підводні та надводні | 3,6 % |
| Підземні | 80,0 % |
| На викид | 1,1 % |
Додаток 4.
Таблиця 4. Ядерні випробування СРСР
Семипалатинський іспитовий полігон (СІПНУВ). Розташований у Республіці Казахстан (колишня Казахська РСР) на території трьох областей (Семипалатинської, Павлодарської і Карагандинської) і являє собою складну конфігурацію з характерними розмірами 180 км в довжину й 140 км в ширину. Площа полігона 18450 км2. Представницькі географічні координати 50° пн.ш. 78° сх.д. На території СІПНУВ у період 1949-1989 р. було проведено 456 ядерні випробування, у тому числі 116 атмосферних й 340 підземних, включаючи 7 ядерних вибухів у мирних цілях .
Північний іспитовий полігон Нова Земля (ПІПНЗ). Розташований у Російській Федерації (колишня РСФСР) на території архіпелагу Нова Земля, що входить до складу Архангельської області. Полігон займає велику територію, що складається із двох частин, загальною площею 91180 км2 (у тому числі 55205 км2 на суші) і має характерні геометричні розміри 670 км в довжині й 140 км в ширину. Представницькі географічні координати: 73°30' пн.ш. 55° сх.д. На території ПІПНЗ у період 1955-1990 р. було проведено 130 ядерні випробування, у тому числі 88 атмосферних, 3 підводних й 39 підземних ядерних випробувань. Ракетний іспитовий полігон (РІП). Розташований у Російській Федерації в районі селища Капустін Яр Астраханської області. У період 1957-1962 р. на РІП було проведено 10 атмосферних випробувань із запуском ракет-носіїв. Крім ядерних випробувань на СІПНУВ, ПІПНЗ і РІП у період атмосферних ядерних випробувань були проведені ще два випробування за межами зазначених полігонів. 1954 рік. Оренбурзька область РСФСР. Військові навчання північніше селища Тоцкоє. 1956 рік. Кзил-Ординська область Казахської РСР. Район міста Аральська. Крім того, у період в 1965-1988 р. у різних регіонах СРСР було проведено 117 підземних ядерних вибухів у мирних цілях. |
Таблиця 5. Розподіл випробувань ядерних зарядів СРСР за способами їхнього проведення
| Спосіб проведення | Кількість випробувань(у відсотках) |
| Повітряні | 18,3 % |
| Наземні | 3,3 % |
| Висотні та космічні | 0,5 % |
| Підводні та надводні | 0,5% |
| Підземні | 76,5 % |
| На викид | 0,9 % |
Таблиця 6. Розподіл ядерних вибухів у СРСР у мирних цілях, проведених за межами полігонів, по регіонам
| Республіка, область |
Кількість ЯВ | Республіка, область |
Кількість ЯВ |
| РСФСР, включаючи: | 80 | Казахська РСР, включаючи: | 32 |
| Архангельська область | 4 | Актюбинська область | 1 |
| Астраханська область | 15 | Гур’євська область | 17 |
| Башкирська АРСР | 6 | Кустанайська область | 1 |
| Івановська область | 1 | Мангишлакська область | 3 |
| Іркутська область | 2 | Тургайське область | 1 |
| Калмицька АРСР | 1 | Уральська область | 7 |
| Кемеровська область | 1 | Чимкентська область | 2 |
| Комі АРСР | 4 | Узбекська РСР, включаючи: | 2 |
| Красноярський край | 9 | Бухарська область | 1 |
| Мурманська область | 2 | Кашкадар’їнська область | 1 |
| Оренбургська область | 5 | Українська РСР, включаючи: | 2 |
| Пермська область | 8 | Донецька область | 1 |
| Ставропольський край | 1 | Харківська область | 1 |
| Тюменська область | 8 | Туркменська РСР, включаючи : | 1 |
| Читинська область | 1 | Марийська область | 1 |
| Якутська АРСР | 12 |
9-09-2015, 01:30