Особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА

Факультет психології

Дипломна робота з теми:

Особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором

ВСТУП

На даний момент у вітчизняній психології існує значна прогалина у застосуванні політико-психологічних досліджень і розвитку методів по вивченню особливостей українського електорату. У свою чергу дослідження базових психологічних характеристик потенційних виборців дозволяє не тільки зробити прогноз про політичні перетворення, поведінку людей на виборах, але й розробити конкретні рекомендації з формування політичного курсу й стратегії політичних сил, які б відповідали прагненням і потребам українських виборців.

Актуальність дослідження базується також і на тому, що за підсумками останніх Парламентських виборів у вересні 2007 року й за результатами останніх соціологічних опитувань населення України, була виявлена низька електоральна активність молоді у віці від 18 до 25 років, що становить близько 15% від загального населення України. Тому з огляду на гнучкість політичних думок й ідеалів, молодіжний електоральний сектор стає перспективним і цікавим для політичних сил, і отже, підвищується актуальність політико-психологічних досліджень по його вивченню в рамках політичної психології.

Дослідження цінностей зарубіжними політичними психологами, а, пізніше починаючи з 80-х років ХХ ст., і радянськими психологами, як психологічних характеристик індивіда, що регулюють його політичну поведінкy й електоральний вибір, розвивалися паралельно з розвитком концепції політичної культури, розробленої й запропонованої в 1961 р. американськими політологами Г. Алмондом і С. Вербою, а також з розвитком категорії політичної свідомості, запропонованої закордонним психологом Л. Паєм, як форми відображення політичної дійсності, що виявляє себе в політичних переконаннях, цінностях і виборах індивіда.

Однак протягом тривалого часу політико-психологічні дослідження були спрямовані в більшій мірі на вивчення особистостей політичного діяча, іноді ігноруючи потреби самих виборців.

Одним з найпоширеніших підходів до вивчення цінностей у політичній психології є концепція М. Рокіча. Сам автор, на базі розробленої ним методики "ОЦР", в 80-х роках проводив дослідження цінностей виборців з різною політичною орієнтацією в Америці. З даної точки зору М. Рокіч запропонував дві осі виміру цінностей: особисті цінності - соціальні цінності, моральні цінності - цінності компетентності. Однак, проведений ним факторний аналіз даних, зібраних у США, не підтвердив цю структуру й надалі в численних дослідженнях інші вчені виявляли неоднозначні результати факторного аналізу даних отриманих за допомогою "ОЦР".

У 90-х роках ХХ століття Ш. Шварц на основі аналізу концепції й методики М. Рокіча розробив нову теорію й методологію для вивчення цінностей. Ш. Шварц вважав, що найбільш істотний аспект, що лежить в основі розбіжностей між цінностями - це тип мотиваційної мети, які вони відображають. Автором була розроблена теорія динамічних відносин між цінностями й методики дослідження цінностей.

Цікавим для нас є й те, що Ш. Шварц значну увагу приділяв дослідженню взаємозв'язку ціностей з політичними орієнтаціями й електоральним вибором індивіда. Автором було проведено низку досліджень особливостей цінностей электората різних політичних сил (Ізраїль, Іспанія, Східна Європа, Західна Європа).

Проте дослідження особливостей ціностей електорату різних політичних сил на території України практично не проводилися, у тому числі по методології Ш. Шварца, що в значимій мірі підтвержує актуальність нашого дослідження.

Об'єкт дослідження - цінності.

Предмет - цінності студентської молоді з різним електоральним вибором.

Мета - виявити особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором.

Задачі дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз проблеми цінностей і їхнього взаємозв'язку з електоральним вибором.

2. Вивчити електоральні переваги студентів.

3. Проаналізувати особливості цінностей студентів з різним електоральним вибором.

4. Виявити значимі розбіжності між цінностями студентів з різним електоральним вибором.

Для вирішення завдань дослідження були використані наступні методи: теоретичний аналіз; психодиагностичні методи "Ціннісні орієнтації" (Ш. Шварц), "Профілі особистості" (Ш. Шварц); анкета (для збору демографічних даних і виявлення електорального вибору); методи математичної статистики (критерій - U Манна-Уітні)

У дослідженні взяло участь 92 студента у віці від 18 до 22 років. Серед них представники природничих, гуманітарних і технічних факультетів.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЦІННОСТЕЙ Й ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ВИБОРУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ПСИХОЛОГІЇ

У даному розділі проведено аналіз представлених у літературі підходів до вивчення цінностей та електорального вибору.

1.1 Теоретичні підходи до розуміння цінностей у психології

Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій протягом тривалого часу є предметом вивчення низку наук про людину й суспільство, зокрема філософії, соціології й педагогіки, але центральне положення поняття "цінності" знаходить саме в психології [6]. Але, як і будь-яке інше багатозначне міждисциплінарне наукове поняття, цінності по-різному інтерпретуються в здобутках різних вітчизняних і закордонних авторів.

1.1.1 Цінності як предмет вивчення в радянській психології й психології країн СНД

У радянській психології сформувалася традиція розгляду ціннісних орієнтацій як складової спрямованості особистості, що пішла від робіт С.Л. Рубинштейна й О.М. Леонтьева, і була продовжена в роботах Б.Г. Ананьева, Д.Н. Узнадзе, Л.І. Божович, Б.Д. Паригіна, А.І. Донцова, Л.І. Анциферової, В.С. Мухіної, А.А. Бодалева, Г.Г. Дилигенського,

В.Г. Алексєєвої й багатьох інших дослідників [7].

Спрямованість особистості в роботах класиків вітчизняної психології виступає як системоутворююча властивість особистості, що визначає весь її психічний склад. У спрямованості виявляються суб'єктивні ціннісні відносини особистості до різних сторін дійсності [22].

У радянському психологічному словнику поняття «ціннісні орієнтації» (від французького orіentatіon - установки) трактуються, як «ідеологічні, політичні , моральні, естетичні й інші підстави оцінки суб'єктом навколишньої дійсності й орієнтації в ній; а також як спосіб диференціювання об'єктів по їхній значущості» (курсив наш - П.Д.) [21]. Дане визначення відображає підхід вітчизняних психологів, у якому ціннісні орієнтації визначаються, як правило, через поняття ставлення, установки, змісту (О.Г. Здравомислов, Д.Н. Узнадзе, В.В. Сусленко, В.А. Отрут). Будучи однією з базових особистісних підстав, ціннісні орієнтації утворюють змістовну сторону спрямованості особистості (Б.Г. Ананьев, Л.Э. Пробст й ін.) і виражають внутрішню основу її відносини до дійсності, вибір особистості, що проявляється в будь-якій ситуації [7].

С.Л. Рубінштейн наголошує на усвідомленості цінностей - "Цінність - це значимість, що усвідомлюється людиною, і тільки визнана цінність здатна виконувати найважливішу ціннісну функцію - функцію орієнтування" [23].

Розвиток особистості, за Л.С. Виготським, зумовлений освоєнням індивідом цінностей культури. У зв'язку з цим, на думку радянських психологів, ціннісні орієнтації формуються при освоєнні соціального досвіду й виявляються в ідеалах, інтересах, переконаннях й інших проявах особистості.

О.М. Леонтьев як основний засіб прийняття особистістю цінностей розглядав "діяльність". Також О.М. Леонтьев наголошував на тому, що в структурі людської діяльності ціннісні орієнтації тісно пов'язані з пізнавальними й вольовими її сторонами. "Із ціннісними орієнтаціями ми зв'язуємо вибірковість сприймання людиною навколишнього світу" [7].

Радянськими психологами були також розроблені методики дослідження цінностей і ціннісних орієнтацій. Наприклад, "Опитувальник термінальних цінностей" (ОтеЦ ) И.Г. Сеніна, "Тест смисложиттєвих орієнтацій" (СЖО) Д.О. Леонтьєва.

У сучасних дослідженнях, зокрема, у роботах Б.С. Братуся,

Г.Є. Залеського, Е.І. Головахи, Г.Л. Будинайте, С.С. Бубнової Т.В. Корнилової та ін., цінності розглядаються як складна ієрархічна система, що займає місце на перетинанні мотиваційно-потребністної сфери особистості й світоглядних структур свідомості, виконуючи функції регулятора активності людини. Система стійких ціннісних орієнтацій особистості є показником того, що можна чекати від індивіда.

З особливостями ціннісних орієнтацій пов'язують і соціально-політичну позицію особистості – "Про соціально-політичну позицію особистості можна судити з того, на досягнення яких цінностей вона спрямовує свої зусилля, які об'єкти є для неї найбільш значущими, тобто ціннісні орієнтації виступають як узагальнений показник спрямованості інтересів, потреб, запитів особистості, соціальний позиції" [22].

Але більшість методик, які використовують у вітчизняній практиці в цей час все ж таки є модифікаціями та адоптаціями розробок зарубіжних психологів.

1.1.2 Категорія "цінність" у західній психології

У західній психології проблема цінностей розглядалася по багатьом позиціям співзвучно з вітчизняною традицією, що багато в чому випередила закордонних колег. Це зумовлюється тим, що закордонні автори протягом тривалого часу робили акцент не на структурі й природі цінностей, а на сфері їхнього прояву в житті людини. З іншого боку важливою заслугою західних психологів є формування великої кількості підходів до розуміння цінностей, що розглядають і доповнюють даний конструкт у різних аспектах.

У закордонній психології спочатку цінності розглядалися в межах гуманістичної традиції. Г. Оллпорт, К. Роджерс й А. Маслоу вважали, що джерелом формування цінностей є сама людина [22]. Г. Оллпорт підкреслював, що суспільні, моральні, етичні цінності виступають скоріше як засоби, умов досягнення внутрішніх цінностей, що є цілями особистості - "цінність, у моєму розумінні, - це якийсь особистісний зміст".

Широко розглядалася проблема цінностей В. Франклом, що розумів під цінностями особистості, на противагу попереднім авторам, так названі "універсалії змісту", тобто змісти, властивій більшості членів суспільства, всьому людству протягом всього його історичного розвитку [22].

Уявлення про систему цінностей особистості як ієрархії її переконань отримало поширення в американській соціальній психології. Тут одним з найпоширеніших підходів до вивчення цінностей є концепція М. Рокича, що стимулював жвавий інтерес до цінностей серед психологів тим, що запропонував чітке визначення поняття "цінності" і розробив легкий у використанні інструментарій.

У теорії М. Рокіча під цінностями розуміється вид переконань, що має центральне положення в індивідуальній системі переконань. Цінності являють собою керівні принципи життя, які визначають те, як необхідно поводитися людині.

Концепція людських цінностей М. Рокіча містить у собі наступні постулати: загальна кількість цінностей не велика; усі люди володіють тими самими цінностями, але ті самі цінності мають для різних людей різну "значущість"; цінності організовані в системи; джерела людських цінностей простежуються в культурі, суспільстві, суспільних інститутах і самій особистості людини; вплив цінностей простежується практично у всіх соціальних феноменах.

Під ціннісними орієнтаціями М. Рокич розуміє "абстрактні ідеї, ...не пов'язані з певними об'єктами або ситуацією, що виражають людські переконання про типи поводження й переважних цілях" [6].

На базі розуміння М. Рокічем цінностей і ціннісних орієнтацій виведене подання про культурні й індивідуальні цінності.

Теорія М. Рокича, його ідея про наявність термінальних й інструментальних цінностей, а також розроблений ним опитувальник для вивчення цінностей (ОЦР) створили основу для розвитку як теоретичних знань про цінності, так і розвитку інструментарію по вивченню даної змінної.

У 90-х роках ХХ століття Ш. Шварц розробив новий теоретичний і методологічний підхід до вивчення цінностей на основі концепції М. Рокича про існування термінальних й інструментальних цінностей, а також на основі власної концепції про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій й універсальності базових людських цінностей.

Ш.Шварц виходив з того, що найбільш істотний змістовний аспект, що лежить в основі розходжень між цінностями, - це тип мотиваційних цілей, які вони виражають. Вчений вважає, що існують базові людські цінності, які з високою ймовірністю виявляються у всіх культурах, - це ті, які представляють універсальні людські потреби (біологічні потреби, необхідність координації соціальної взаємодії й т.д.). Ш. Шварцом виділено десять мотивіційних типів, які з його погляду охоплюють базові типи цінностей і створюють між собою динамічну систему відносин.

Відповідно до теорії Ш.Шварца, цінності особистості існують на двох рівнях: нормативних ідеалів (цінності стабільні й відбивають життєві принципи поводження людини) і індивідуальних пріоритетів (залежні від групового тиску й співвідносяться з конкретними вчинками людини).

Узагальнюючи визначення цінностей багатьох західних теоретиків, Шварц і Білскі виокремлюють наступні основні їхні характеристики:

1) Цінності - це переконання. Це не холодні думки. Коли цінності активізуються, вони змішуються з почуттям.

2) Цінності - бажані людиною цілі й образ поведінки, що сприяє досягненню цих цілей.

3) Цінності не обмежені певними діями й ситуаціями (тобто трансцендентні).

4) Цінності виступають як стандарти, які керують вибором або оцінкою вчинків, людей, подій.

5) Цінності впорядковані по важливості відносно один одного. Упорядкований набір цінностей формує систему ціннісних пріоритетів.

Аналізуючи досвід вітчизняних і зарубіжних психологів можна зробити головний висновок, що система ціннісних орієнтацій, будучи смислоутворючою і регуляційною функцією поведінки індивіда, викликає високий дослідницький інтерес вчених різних шкіл протягом тривалого часу.

1.2 Особливості цінностей молоді

За результатами досліджень західних психологів на розвиток і формування цінностей впливає ціла низка зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішнього відносятся, наприклад, елементи мікросередовища (групи, референтні групи) і макросередовища (соціальні ролі, засоби мас-медіа, соціальні інститути). До внутрішніх факторів можна віднести особливості темпераменту, задатки, здатності, рівень розвитку самосвідомості й вік, на якому в даному розділі ми зупинимося більш докладно [6].

За даними більшості сучасних вітчизняних періодизацій психічного розвитку віковий період, що цікавить нас, від 18 до 22 років, прийнято відносити до юності (Г.С. Абрамова) або пізньої юності (Б.С. Волков).

Кордони юності пов'язують із віком обов'язкової участі в суспільному житті. Юнак повинен взяти на себе відповідальність за пристрій життя, у тому ступені, у якому це можливо в конкретних соціальних умовах. "І з цього погляду, юність – це вік участі у виборах в органи державної влади" [2, стр.506]. У даний віковий період індивід характеризується підвищеною емоційною сензитивністтю й сугестивністтю, у цей період соціальний індивід також виробляє свої ідеали й ціннісні пріоритети.

У психології одним з найважливіших процесів, що відбуваються в юнацькому віці, прийнято вважати формування ціннісних орієнтації. Процес трансформації соціальних цінностей в особистісні здійснюється через момент практичного включення суб'єкта в соціальні відносини, у тому числі політичні вибори. Будучи основою моральної свідомості, цінності впливають на життєвий вибір юнацтва, проявляються в конкретних вчинках і справах (Л.И. Божович, Б.С. Братусь, С.Н. Иконникова, И.С. Кін, Н.А. Коваль, А.А. Комлев, С.Б. Каверін, В.В. Комарів, В.Т. Лисовский, И.А. Савенкова, В.И. Слободчиков, Д.И. Фельдштейнйін) [2].

Таким чином сучасні вітчизняні дослідження, присвячені особливостям цінностей студентів підтверджують, що ціннісні орієнтації мають смислоутворюючу й регуляторну функції в юнацькому віці [22].

1.3 Поняття електорального вибору в політичній психології

Електорат визначається як коло осіб, що володіють правом голосу при виборах в органи державної влади [15].

Вважається, що електорат має багато соціальних і психологічних параметрів, які стають об'єктом емпіричних досліджень. У транзитних культурах, куди відносяться, у тому числі й Україна, участь населення в політичному процесі фактично обмежується формуванням електорального вибору (участь або не участь у виборах; обранням в органи влади конкретної політичної сили) і його втілення в електоральній поведінці [18].

Д.Б. Ольшанський розглядає електоральний вибір як результат роботи політичного мислення – форми свідомого продуктивного відображення й переробки людиною процесів й явищ навколишньої політичної реальності у вигляді суджень, висновків, рішень, умовиводів і виборів [13].

Політичне мислення містить у собі не тільки когнітивні, але й емоційно-оціночні механізми, що мають власний онтологічний статус. Спеціальний аналіз сучасного політичного мислення, що здійснений в 90-х роках

О.О. Хвостовим довів, що зміст політичного мислення визначається не стільки логічними механізмами, скільки установками, цілями й цінностями [13].

Отже, можна зробити висновок про наявність взаємозв'язку між особливостями цінностей індивіда та його електоральним вибором.


1.4 Дослідження цінностей й електорального вибору в політичній психології

Перші дослідження цінностей були пов'язані з початком становлення концепції політичної культури й політичної свідомості (складовій частиною якої вважалися цінності) на початку 60–х років політологами Г. Алмодомі С. Вербою, а також з популяризацією теорії цінностей М. Рокіча. Вивченням цінностей у контексті політичної культури й політичної свідомості займалися соціологи й політологи, що прагнули встановити, чому виборці роблять той або інший політичний вибір для створення науково-узагальнених прогнозів [13]. Проте результати їхніх досліджень носили більшою мірою констатуючий, а не пояснювальний характер.

Пізніше до даних досліджень стали залучати й психологів. Але навіть за кордоном, протягом тривалого часу предметом політико-психологічних досліджень залишалася особистість політичного лідера, але не психологічні особливості електорату.

У повній мірі роль цінностей в електоральній поведінці та електоральному виборі були розглянуті в 90–х роках у роботах доктора психології Ш. Шварца. На основі власної концепції про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій й універсальності базових людських цінностей, а також на базі розроблених ним методик "Ціннісні орієнтації" й "Профілі особистості" Шварц здійснює низку досліджень, присвячених особливостям цінностей виборців. Ним була досліджена роль цінностей у політичній орієнтації виборців (Іспанія,1995р.); особливості соціально – політичних цінностей виборців у країнах Східної Європи (1996р.). У цей же час учений публікує роботи, присвячені впливу ціннісних пріоритетів на поведінку людини. В 1998 р. виходить публікація статті Ш. Шварца й Р. Барнеа, у якій описане дослідження цінностей виборців – прихильників різних політичних сил в Ізраїлі. У результаті даного дослідження проілюстровано, те, що особливості організації цінностей відбиваються в політичних перевагах виборців й якісно впливають на електоральний вибір.

Деякі з теоретичних і практичних розробок Ш. Шварца були покладені в основу нашого дослідження.

Таким чином, можемо зробити наступні висновки до першого розділу нашої роботи:

По-перше, проблема цінностей і ціннісних орієнтацій є предметом вивчення низки наук. У психології поняття цінності й ціннісні орієнтації часто використовуються як однозначні. Проте для вивчення окремих індивідів прийнято використовувати поняття "ціннісні орієнтації", а для дослідження характеристик суспільства, культур чи окремих соціальних груп використовують термін "цінності".

По - друге, у радянській психології та психології країн СНД склалася традиція розгляду ціннісних орієнтацій як складової спрямованості


9-09-2015, 18:17


Страницы: 1 2 3
Разделы сайта