Рівень "індивідуальних пріоритетів" характеризується більшою значимістю (при p<0,05) для групи "Протесний електорат", у порівнянні із групою "Партія Зелених", ціннісного типу "конформність".
13. Знайдено розходження між цінностями групи "А.Яценюк" й "Невизначившийся електорат". На рівні нормативних ідеалів є розходження по цінностям: "влада", "почуття приналежності", "творчість", "соціальне визнання" (при p<0,05) і "повага до рідних, старших" (при p<0,01). Так для студентів групи "А.Яценюк" дані цінності більш значимі в порівнянні із другою групою.
На рівні "індивідуальних пріоритетів" значимі розходження не знайдені.
14. Між нормативними цінностями групи "А.Яценюк" й "Протесний електорат" знайдено значиме розходження (при p<0,05) по цінності "соціальна справедливість". Так для студентів групи "А.Яценюк", дана цінність представляється більш значимою.
На рівні індивідуальних пріоритетів знайдено розходження по ціннісному типу "доброзичливість", що для представників групи "Протесний електорат", більш значимий, у порівнянні з іншою групою.
15. Порівнюючи цінності групи "Протесний електорат" й невизначившийся електорат», знайдені розходження між значимістю цінностей нормативного рівня. Так, більш значимими (при p<0,05) для групи "невизначившийся електорат", є цінності "мир на землі", "соціальна справедливість", "інтелект".
На рівні індивідуальних пріоритетів, більш значимі (при p<0,05) для досліджуємої групи "Протесний електорат" є цінності групи "досягнення", а для групи "Протесний електорат" більш значимими виявилися цінності "влади".
Таким чином, можна зробити наступні висновки.
По–перше, у результаті аналізу цінностей кожної групи й аналізу відмінностей між їхніми ціннісними перевагами стало зрозуміло, що кожна виділена нами електоральна група характеризується своїми особливостями організації, ієрархії й значимості цінностей.
По–друге, у кожній дослідженій групі привалюють цінності «динамічного» суспільства, що виражається у прагненні до автономії, рівності, та відторгнені цінностей колективізму й строгої соціальної ієрархії.
Такі результати є показником, того що сучасна молодь має моральну базу для становлення стійкої громадської відповідальності, розвитку економіки та демократії.
По–третє, в організації цінностей рівня «нормативні ідеали» у більшості досліджених груп було виявлено конфлікт, який полягає в акценті на себе та акценті на інших.
ВИСНОВКИ
1. У роботі проведено теоретичний аналіз і емпіричне дослідження присвячене особливостям цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором. Цінності в роботі розглядаються як стандарти і переконання, які керують життєвим вибором індивіда. Електоральний вибір визначається як продукт відображення й переробки людиною процесів й явищ навколишньої політичної реальності у вигляді суджень, висновків і рішень про свої дії як виборця, що визначається установками, цілями й цінностями індивіда.
2. Електоральній виборі молоді на час проведення дослідження розподілився на 6 основних позицій: «БЮТ», «Партія Регіони», «Партія Зелених», «А. Яценюк», «проти всіх», «неопредились».
3. Виявлені внутрішньогрупові особливості в організації цінностей. Так на рівні «нормативних ідеалів» для груп «БЮТ» и «Партія Регіони» важливими є цінності блоків «афективна автономія», «інтелектуальна автономія», «рівність». Для групи «Партія Зелених» найважливішими є цінності блоків «інтелектуальна автономія», «майстерність», Для групи «А. Яценюк» переважними є цінності блоків «інтелектуальна автономія», «афективна автономія», «майстерність». Група «протестний електорат» характеризується значимістю цінностей блоків «інтелектуальна автономія», «афективна автономія». Для групи «Невизначившийся електорат» важливими є цінності блоків «інтелектуальна автономія», «афективна автономія» та «рівність».
Протестній електорат студентської молоді та представники групи «БЮТ» відторгають цінності «гармонії», а студенти групи «Партія Зелених» цінності блоку «афективна автономія». Усі групи відторгають цінності блоку «ієрархія»
4. На рівні «індивідуальних пріоритетів» виявлені наступні особливості цінностей: для групи «БЮТ» важливими є цінності «доброзичливості», «досягнення», «безпеки»; для групи «Партія Регіони» і «Партія Зелених» найважливішими є цінності «доброзичливості» і «досягнення»; важливими для студентів групи «А. Яценюк» є цінності «стимулювання» та «гедонізму»; група «протестний електорат керується більшою мірою цінностями «досягнення» і «безпеки», а невизначившийся електорат студентської молоді керується цінностями «гедонізму», «стимулювання», «доброзичливості». Для усіх досліджуємих груп важливими є цінності «саморегуляції».
4. В організації цінностей індивідуального рівня груп «БЮТ», «Партія Регіони», «Партія Зелених» й «Протестний електорат» виявлено конфлікт «Акцент на себе – акцент на інших».
5. У результаті проведення дослідження із застосуванням критерію -U Мана - Уітні виявлені значимі міжгрупові розбіжності в значущості цінностей.
Так на рівні нормативних ідеалів виявлені й описані розбіжності між наступними групами судентів: «БЮТ» і «Партія Регіони»; «Партія Зелених» й «БЮТ»; "БЮТ" й "Невизначившийся електорат"; "Партія Регіони" й "Партія Зелених"; "Партія Регіони" й "А.Яценюк"; "Партія Регіони" й "Невизначившийся електорат";"Партія Регіони" й "Протесний електорат"; "Партія Зелених" й "невизначившийся електорат»; "Протесний електорат" і "Партія Зелених"; "А.Яценюк" й "Невизначившийся електорат";"А.Яценюк" й "Протесний електорат"; "Протесний електорат" й невизначившийся електорат.
На рівні «індивідуальних пріоритетів» виявлені та описані статистично значимі розходження між цінностями груп: "Протесний електорат" й «Невизначившийся електорат»; "А. Яценюк" й "Протесний електорат»; "Протесний електорат" і групи "Партія Зелених"; "Партія Зелених" й «Невизначившийся електорат";"Партія Регіони" й "Невизначившийся електорат";"БЮТ" й "Партія Регіони";"Партія Зелених" й "БЮТ"; "Партія Регіони" й "Партія Зелених";"Партія Регіони" й "А. Яценюк".
6. Не виявлено значимих розбіжностей між цінностями наступних груп студентської молоді: "БЮТ" й "Протесний електорат"; "Партія Зелених" й "А. Яценюк".
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. А. Литвин Поведінка електорату на виборах до Верховної ради України у 1998 та 2002 роках // Психологія і суспільство. – 2003. – № 1. – С. 103 – 109.
2. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебн. Пособие для студентов вузов. – М.: Академический проект, 2000. – С. 506 – 525.
3. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психол.журнал 1984. Т.5. №5.
Бизнес Информ, 1998. – 492
4. Волков Б.С. Психология юности и молодежи: Учебн. пособие. – м.: Академический проект, 2006. – 256 с.
5. Гаджиев К.С. Полическая культура: концептуальный аспект // Полис. - 1991. - № 6.
6. Карандашев В.Н. Методика Шварца для изучения цінностей личности: концепция и методическое руководство. – СПб.: Речь, 2004. – 70 с.
7. Коломинский Я.Л. Человек: психология. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1986. – 223.:ил.
8. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. –Харьков.
9. Лебедева Н.М. Базовые ценности русских на рубеже ХХI века // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21. - № 3.
10. Молчанов С.В. Особенности ценностных ориентаций личности в подростковом и юношеском возрастах // Психологическая наука и образование. –2005. –№3.
11. Носенко Е.Л., Маєвська Н.А. Психологічні ознаки та напрямки їх змін в умовах соціально-економічних перетворень у країні: Монографія. – Х.: Тарбут Лаам, 2005. – 116 с.
12. Ольшанский В.Б. Личность и ее социальные ценности // Социология в СССР: В 2-х томах. Т.1. – М.: Мысль, 1965.
13. Ольшанский Д.В. Основы политической психологии. - Екатеринбург: Деловая книга, 2001. - 496 с.
14. Политическая психология. Уч. пособие для вузов / Под общей ред. А.А. Деркача, В.И. Жукова, Л.Г. Лаптева. – СПб: Питер, 2002.– 291с.
15. Политологический словарь / Под общ. Ред. В.И. Астаховой, Н.И. Панова.-Х.: Прапор, 1997. – 199 с.
16. Поліщук І.О. Політичні орієнтації нової генерації // Вісн. Харк. Нац. Ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2001. – № 518: Питання політології. – С. 84 – 89.
17. Поліщук І.О. Громадяни як виборці: проблема формування свідомої позиції // Вісн. Харк. Нац. Ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2002. – № 555: Питання політології. – С. 148 – 156.
18. Поліщук І.О. Еволюція культури політичних виборів в Україні: Монографія. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – 352 с.
19. Поліщук І.О. Зміни в політичній культурі електорату Харківської області за підсумками виборів 2002 р. // Регіоналізація і вибори як засоби удосконалення владних відносин в Україні: теорія і практика: Наук. Моногр. – Х., 2003. – С. 490 – 507.
20. Поліщук І.О. Політичні знання та політичні інтереси громадян у контексті виборчого процесу: Вітчиз. та інозем. досвід // Людина і політика. – 2001. – № 4. – С. 84 – 96.
21. Психологический словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 494 с.
9-09-2015, 18:17