УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ
КАПОСЛЬОЗ Григорій Вікторович
УДК: 159.94:355.4/.5](477)
ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОЦЕСУ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТАКТИЧНИХ ЗАДАЧ ОФІЦЕРОМ
Спеціальність 19.00.09
“Психологія діяльності в особливих умовах”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Харків – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент КРУЖЕВА Тетяна Володимирівна , Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія вікової психофізіології, провідний науковий співробітник
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент МАТЕЮК Олег Анатолійович , Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, начальник ад’юнктури;
кандидат психологічних наук КУФЛІЄВСЬКИЙ Андрій Станіславович , Університет цивільного захисту України, соціально-психологічний факультет, начальник.
Захист відбудеться 30 травня 2008 р. об 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.707.02 в Університеті цивільного захисту України за адресою: 61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 94, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету цивільного захисту України за адресою: 61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 94.
Автореферат розісланий 23 квітня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат психологічних наук, доцент В.Є. Христенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Відомо, що у перші 15–20 хвилин після виникнення екстремальної ситуації в 70–90 % військовослужбовців спостерігається зниження контролю над своїми діями. Втрата офіцером самоконтролю навіть на короткий час, за існуючих форм та способів застосування збройних сил, може призвести до поразки у бою. Проте значна частина офіцерів навіть у надекстремальних умовах зберігає самовладання, правильно оцінює ситуацію, діє чітко і рішуче, що забезпечує стабільність результативності діяльності, а в окремих випадках створює умови для її підвищення. Вирішення проблеми виявлення оптимальних значень параметрів функціонування психіки офіцера за таких умов, зокрема під час розв’язання тактичних задач, дасть змогу забезпечити цілеспрямовану корекцію даних параметрів.
Проблема діагностики особливостей функціонування психіки офіцера в процесі розв’язання тактичної задачі має два основних аспекти: неможливість фіксувати мисленнєвий процес на момент розв’язання тактичної задачі та відсутність чітких ознак його оптимальності. Оскільки підвищене емоційне напруження, емоційні переживання, негативні емоційні стани, емоційний стрес розглядаються як характерні прояви порушення психічної діяльності в екстремальних умовах, то оцінка показників процесу емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач, дозволить значною мірою вирішити другий аспект проблеми (встановити ознаки оптимальності функціонування психіки офіцера в процесі розв’язання тактичних задач).
Як один з продуктивних, теоретично обґрунтованих підходів до оцінки показників емоційної регуляції процесу розв’язання тактичних задач можна розглядати теорію емоційного процесу (Л.М. Веккер, Г.Х. Шингарьов, Я. Рейковський). Реалізація даного підходу вимагає проведення системного дослідження особливостей емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач, виявлення залежності між показниками емоційного процесу та результативності діяльності офіцера, визначення оптимальних значень показників емоційного процесу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукової і науково-технічної діяльності Національної академії оборони України, в рамках науково-дослідних робіт: 1) “Професійний відбір у Збройних Силах України призовників та військовослужбовців на військову службу за контрактом” (реєстраційний номер 0101U000226); 2) “Інформаційно-пропагандистське забезпечення військ (сил)” (Наказ начальника Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту Генерального штабу Збройних Сил України № 89 від 25.01.2004 р.).
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 5 від 29.05.2003 р.) та рішенням бюро ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 23.09.2003 р.).
Об’єкт дослідження – емоційна регуляція службової діяльності офіцера.
Предмет дослідження – психологічні особливості емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.
Мета дослідження полягає увизначенні оптимальних значень показників емоційного процесу, які співвідносяться з високою результативністю розв’язання тактичних задач офіцером.
Як робоча гіпотеза висунуто припущення, що в особливих умовах діяльності емоційний процес забезпечує свідоме відображення суб’єктивно-значимих елементів задачної ситуації, супроводжує формування внутрішньої мотивації, цілей діяльності, процеси утворення та вибору альтернатив, а його показники відображають як психологічні, так і фізіологічні характеристики діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.
Відповідно до поставленої мети визначені завдання дослідження :
1. Здійснити теоретичний аналіз місця та ролі емоційної регуляції діяльності офіцера у процесі розв’язування задач в особливих умовах.
2. Визначити показники оцінки емоційного процесу та результативності розв’язання тактичних та тестових задач.
3. Побудувати модель, яка відображає зміни значень показників емоційного процесу під час розв’язування тактичних задач.
4. Встановити особливості емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.
5. Розробити практичні рекомендації щодо діагностики показників емоційного процесу під час розв’язання задач.
Методологічною основою даної роботи є: системний підхід у філософії (Г.П. Щедровицький, А.І. Уйомов), психології (П.К. Анохін, Б.Ф. Ломов, К.В Судаков, В.С. Мерлін, Г.А. Голіцин); “генетичний метод”, який включає історичний (філогенетичний), онтогенетичний та мікрогенетичний рівні аналізу (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, М. Коул); експериментально-генетичний метод (С.Д. Максименко), задачний підхід щодо дослідження діяльності (Г.О. Балл).
Теоретичною основою дослідження стали концептуальні положення щодо розуміння процесу розв’язування задач (О.К. Тихомиров, Р. Бенерджи, Г.С. Альтшуллер, А.Ф. Есаулов, Г.О. Балл, А.Б. Коваленко, В.Н. Пушкін, С.Л. Рубінштейн, Ю. Козелецький, А.М. Довгялло, Л.М. Фрідман, Є.І. Машбіц, Ю.М. Швалб, О.Р. Лурія, Л.С. Цвєткова, І.М. Семенов, Я.А. Пономарьов) та емоційної регуляції діяльності (В. Джемс, П.К. Анохін, О.В. Дашкевич, А.І. Кіколов, І.А. Васильєв, В.Л. Поплужний, О.К. Тихоміров, П.В. Сімонов, В.В. Клименко, Л.М. Аболін, Є.М. Соколов, О.М. Леонтьєв, К.Е. Ізард, Є.П. Ільїн, В.К. Вілюнас, Я. Рейковський, Б.І. Додонов, В.Е. Клочко, Л.В. Путляєв).
Методи дослідження:
а)теоретичні: аналіз наукової літератури за темою дослідження та узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація отриманих даних, класифікація, структурно-функціональне моделювання;
б) емпіричні: метод експертних оцінок, аналіз результатів службової діяльності, експеримент і методи психодіагностики: тест інтелекту “Прогресивні матриці Равена”, методика діагностики предметних та комунікативних аспектів темпераменту людини В.М. Русалова, опитувальник діагностики типологій психологічного захисту Р. Плутчика, методика оцінки компонентів самосвідомості “Особистісний диференціал” Е.Ф. Бажана та Л.М. Еткінда, опитувальник виявлення типу біоритму людини відносно характеристик її сну “Сови-жаворонки” , методики оцінки об’єму короткочасної та довгострокової зорової пам’яті на числа М.С. Корольчука, методика самооцінки рівня тривожності Ч. Спілбергера, Ю. Ханіна, методика оцінки самопочуття, активності і настрою “САН” В.А. Доскіна, Н.О. Лаврєнтьєвої, В.Б. Шарай та М.П. Мірошнікова, диференціальні шкали емоцій за К. Ізардом, методика визначення і оцінки лабільності нервової системи “Тепінг-тест” Є.П. Ільїна,опитувальник оцінки потреби в досягненні Ю.М. Орлова та методика оцінки мотивації схвалення Д. Марлоу і Д. Крауна.
в) математичні: обчислення первинних статистик, кореляційний, факторний аналізи, моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів .
Вперше:
обґрунтовано зміст показника “рівень усвідомлення офіцером свого стану”, його використання для оцінки емоційного процесу, запропоновано математичну модель його обчислення;
визначено оптимальні значення показників емоційної регуляції діяльності офіцера в процесі розв’язування тактичних і тестових (сенсорно-перцептивних, емоційно-образних та когнітивно-знакових) задач.
Уточнені уявлення про функції та роль емоційного процесу в регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.
Дістали подальшого розвитку підходи щодо вибору показників оцінки емоційного процесу та фіксації їх значень.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні:
підходу до систематизації екстремальних факторів, які визначають особливі умови розв’язання тактичних задач, актуалізують емоційну регуляцію діяльності офіцера. Підхід впроваджено в практику на матеріалі навчальної діяльності курсантів та слухачів вищих військових навчальних закладів;
загального алгоритму діагностики показників емоційного процесу, який дав змогу оптимізувати психодіагностичну та психокорекційну роботу військового психолога у ході оцінювання емоційної регуляції діяльності офіцера;
“шкали експертних оцінок діяльності офіцера в процесі розв’язування тактичних задач”, використання якої дозволяє оптимізувати оцінку діяльності офіцерів у ході проведення командно штабних навчань;
комплексу тестових випробувань і математичної моделі обрахунку динамічних показників емоційного процесу, які можуть бути використані у ході подальших експериментальних досліджень психологічних показників процесу емоційної регуляції діяльності особистості на сенсорно-перцептивному, емоційно-образному, когнітивно-знаковому рівнях очікування відповіді.
Результати дослідження впроваджені у Військовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України (акти реалізації від 23 вересня 2003 року та 27 жовтня 2003 року), Львівському інституті Сухопутних військ (акт реалізації від 4 вересня 2007 року), Національній академії оборони України (акти реалізації від 3 жовтня 2007 року), вч А1641 (акт реалізації від 13 вересня 2002 року), вч А2167 (акт реалізації від 14 жовтня 2007 року).
Апробація результатів дослідження. Отримані результати та висновки дослідження доповідалися на засіданнях кафедри психології Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України, кафедри суспільних наук Національної академії оборони України, лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Основні положення і висновки дослідження викладені автором на Міжнародній науково-практичній конференції “Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології” (Київ, 2002 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 2002 р.); VI Костюківських читаннях “Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції “Управління великими соціальними системами і гуманітарно-технічна еліта” (Харків, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції “Філософія освіти і гуманітарно-технічна еліта” (Треті кримські педагогічні читання) (Харків, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми психофізіологічного забезпечення діяльності” (Київ, 2003 р.); конференції з проблем практичної психології “Терапія душі 2” (“Екологічна фасілітація особистісного розвитку”) (Одеса, 2005 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2005 р.); науково-практичній конференції факультету підготовки фахівців з гуманітарних питань Національної академії оборони України „Модернізація змісту морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) в умовах переходу Збройних Сил України на контрактну основу комплектування” (Київ, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми психологічного та психофізіологічного забезпечення діяльності” (Київ, 2007 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 14 наукових працях: 9 статей – у наукових фахових виданнях з психологічних наук, 4 статті – у матеріалах наукових конференцій, 1 – тези доповіді на науковому семінарі.
Структура та обсяг роботи: дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (257 найменувань) і додатків. Обсяг основного змісту роботи – 174 сторінки. Дисертація містить 11 таблиць, 7 рисунків та схем, 8 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв’язок роботи з планами наукової діяльності та науково-дослідними роботами, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження. Розкрито наукову новизну і практичне значення. Наведено дані про апробацію результатів і їх впровадження в практику.
У першому розділі “Емоційна регуляція розв’язування задач в особливих умовах” проведено теоретичний аналіз поглядів на сутність процесу розв’язування задачі, емоційної регуляції діяльності офіцера за впливу екстремальних факторів на умови розв’язування тактичних задач.
Аналіз різноманітних підходів до опису та дослідження процесу розв’язування задач (Г.О. Балл, А.М. Довгялло, С.Л. Оптнер, Л.М. Фрідман, Дж. Хекмен, О.М. Леонтьєв, Л.Ф. Спірін, М.А. Фрумкін, Р. Бенерджи, Т. Гергей, Є.І. Машбіц, Б.Ф. Ломов, Ю.М. Швалб, О.К. Тихомиров, Г.С. Альтшуллер, В.Н. Пушкін, С.Л. Рубінштейн, А.Ф. Есаулов, Ю. Козелецький, О.Р. Лурія, Л.С. Цвєткова, І.М. Семенов, Я.А. Пономарьов, А.С. Арсенєв та ін.) та діяльності офіцерів (Б.М. Теплов, М.І. Дяченко, В.В. Дружинін, Д.С. Конторов, В.Д. Рябчук, В.І. Ковальов та ін.) дозволяє виділити два аспекти у процесі розв’язання тактичної задачі: перший – оперування елементами предметної ситуації, змісту, замислу як інформаційними елементами процесу розв’язування задачі; другий – мотивації мисленнєвого процесу офіцера, що розв’язує задачу.
На основі аналізу робіт Г.В. Ложкіна, Л.М. Кузнєцова, В.І. Лебедєва, О.А. Блінова, В.В. Стасюка, А.А. Деркача, В.Г. Зазикіна, В.А. Толочек, О.Р. Охременко та ін. встановлено, що особливі умови діяльності військових фахівців від звичайних відрізняє наявність екстремальних факторів, підвищених вимог до психофізіологічної організації особи, необхідність активізації резервних психофізіологічних можливостей, компенсаторних психологічних механізмів у процесі діяльності та їх виражений вплив на результативність діяльності.
У дослідженнях Б.І. Додонова, В.Е. Клочка, І.А. Васильєва, О.К. Тихомірова, П.В. Сімонова, В.В. Клименка, Є.М. Соколова, А.І. Кіколова, В.Л. Поплужного, М.В. Макаренка, Л.В. Путляєва К.В. Судакова та інших встановлено включеність емоцій у структуру пізнавальних процесів, ціннісних орієнтацій, самооцінки особистості, установки, будь-якого цілеспрямованого поведінкового акту та їх вплив на процеси адаптації, мислення, розв’язування задач тощо. У роботах Г. Сельє, Л.М. Аболіна, Є.П. Ільїна, Ю.А. Александровського, О.С. Лобастова, С.І. Яковенко, В.І. Лисенко, Ц.П. Короленко, Л.Г. Дикої, В.В. Семикіна, О.В. Дашкевич та ін. зазначається, що емоційні чинники в особливих умовах відрізняються значною силою та варіативністю, по різному впливають на успішність пізнавальної діяльності: в одному випадку – надають сил, формують сприятливі функціональні стани; в іншому – гальмують перебіг психічних процесів, формують несприятливі стани.
Проте процес емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач, не був предметом наукових досліджень: не виділялися типи задач, що їх розв’язують офіцери; не враховувався вплив екстремальних факторів під час аналізу процесу розв’язання задач; не виділялися екстремальні фактори, що впливають на процес розв’язування тактичної задачі та визначають психологічні особливості діяльності офіцерів; не було визначено місце та роль емоційного процесу у ході розв’язування тактичної задачі.
Проведений теоретичний аналіз дозволив встановити, що тактична задача постає перед офіцером не у вигляді чітко окреслених умов та вимог, а у формі задачної ситуації (протиріч між умовами бойової обстановки та метою функціонування системи військового призначення, яким недопустимо розвиватися стихійно). Взаємодія інформаційних елементів (етапів) процесу розв’язування тактичної задачі (умов бойової обстановки, змісту тактичної задачі, замислу, розв’язання) з мотиваційними аспектами (етапами) мисленнєвої діяльності офіцера (усвідомлення мети діяльності, визначення загальних цілей, визначення конкретної (часткових) цілей) супроводжується впливом екстремальних факторів на етапах сприйняття задачної ситуації, формування проблемної ситуації, оптимального варіанта поєднання форм і способів застосування системи військового призначення, реалізації порядку дій щодо зміни умов бойової обстановки. Емоційний процес розглядається як регулятор та індикатор функціонального стану особистості у процесі дії екстремальних факторів, який забезпечує свідоме відображення суб’єктивно-значимих елементів задачної ситуації, формування внутрішньої мотивації діяльності, цілеутворення.
Л.М. Веккер відносить емоційні процеси до первинних психічних процесів, залишаючи за ними провідну роль у психічному житті. Автор представив двокомпонентну структуру “емоційної одиниці”: психічне відображення об’єкта емоції, психічне відображення станів її суб’єкта-носія. Г.Х. Шингарьов вважає, що емоційний процес продукується безпосередніми та опосередкованими впливами: з одного боку – оточуючого середовища, з іншого – свідомістю особистості. При цьому “...гносеологічна сутність суб’єктивного і об’єктивного зникає, суб’єкт і об’єкт переживаються як певне ціле”. Я. Рейковський визначає емоційний процес як особливий вид процесів регуляції, який актуалізується під впливом подій, що викликають зміни в стані організму чи у його взаєминах із зовнішнім середовищем.
У другому розділі “Методи, методики та процедура дослідження емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання задач” розроблено план емпіричного дослідження, визначено показники, методи та методики отримання емпіричних даних. Організаційно робота виконувалась трьома етапами:
1) підготовчий (1998–2002 рр.). Теоретичний аналіз проблеми емоційної регуляції діяльності офіцера;
2) емпіричне дослідження (2001–2004 рр.). Підбір діагностичних методів, методик, визначення процедури дослідження. Проведення дослідження емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач (кількість учасників – 245 осіб).
З метою моделювання (програмування) процесу розв’язування тактичної задачі в реальних умовах використано вихідну обстановку командно-штабного навчання зі слухачами випускних курсів гуманітарного факультету НАОУ, додаткові дані, що доводилися до слухачів посередниками. У ході лабораторного експерименту рівні очікування відповіді офіцера моделювались за допомогою таких випробувань: субтесту “лініограми” методики міокінетичної психодіагностики Е. Міра-і-Лопеца, тесту “відчуття часу” В.В. Клименка (сенсорно-перцептивний), методики кольорового вибору М. Люшера, методики оцінки емоційних станів К. Маркерта (емоційно-образний) та задач відкритого типу, у яких елементами для операцій були цифри, вербальні образи предметів, зображення геометричних фігур, з якими необхідно виконати довільні перетворення для розв’язання завдання, відповідно: записати щонайбільше варіантів виразів, не розв’язуючи їх; записати щонайбільше як стандартних, так і нереальних варіантів використання цеглини, обручки; вибрати фігуру (фігури), що відрізняється від інших (когнітивно-знаковий);
3) заключний (2004–2007 рр.). Узагальнення результатів теоретичного та емпіричного дослідження, розроблення рекомендацій щодо діагностики параметрів емоційного процесу.
У план емпіричного дослідження включено чотири етапи: “Аналіз емоційної складової в описі психологічних характеристик офіцерів”, “Експериментальне дослідження процесу розв’язування тактичних задач”, “Дослідження психологічних параметрів процесу емоційної регуляції розв’язування тестових задач”,“Аналіз отриманих даних та побудова моделей”. Показники результативності розв’язування задач, параметри емоційного процесу, методи та методики отримання їх значень, принципи аналізу даних визначено для кожного етапу окремо.
На першому етапі психологічні характеристики офіцерів визначались під час попереднього опитування за допомогою психодіагностичних методів (с. 3).
На другому етапі визначено:
показники результативності розв’язування задач: оцінка за навчання, успішність відповіді на контрольні запитання, адекватність сприйняття, адекватність та час відповіді. Для отримання значень показників використано методи аналізу результатів службової діяльності, самозвіту, спостереження;
показник оцінки емоційного процесу – рівень емоційного збудження, який фіксувався за допомогою “Методики спостереження за емоційним збудженням”;
психологічні характеристики офіцерів визначались за психодіагностични-ми методами, що використовувалися під час попереднього опитування (с. 3).
На третьому етапі показниками оцінки емоційного процесу були: “рівень збудження”, “рівень усвідомлення офіцером свого стану”, “площа контакту фізіологічного стану та його психічного відображення”. Вихідні значення для обчислення показників отримано шляхом метричних процедур: апаратурної фіксації показників гемодинаміки (САТ, ДАТ, ЧСС), інтроспективної оцінки свого стану на момент виконання випробування за допомогою “Шкалованої самооцінки параметрів психофізіологічного стану”. Метричні показники стали предметом математичних перетворень:
“рівень збудження” обчислювався як індивідуальний коефіцієнт
9-09-2015, 20:10