Агресія як форма поведінки підлітків

ТАБЛИЦЯ № 1. Показники форм агресії у дівчат 9 - „А” та 9 - „Б” класу.

МАЛЮНОК 2. Шкала рівневого оцінювання фізичної агресії хлопчиків 9-х класів.

де 84 - середнє значення „фізичної" агресії у хлопців

14 - кількісний показник ступеню „розсіювання” фізичної агресії у хлопців 9-х класів.

МАЛЮНОК 3. Шкала рівневого оцінювання показників „роздратованості” у хлопчиків 9-х класів.

де 70 - середнє значення „роздратованості” хлопців

20 - кількісний показник ступеню „розсіювання” „роздратованості” хлопців 9-х класів.

Де 70 - середнє значення „вербальної" агресії

14 - кількісний показник ступеню „розсіювання” „вербальної" агресії у дівчат.

Спираючись на ці малюнки ми можемо стверджувати про те, що хлопці більш ніж дівчата схиляються до „фізичної" агресії та „роздратованості". Це говорить про те, що хлопці даної вибірки здатні використовувати силу, а також, з її допомогою стверджуватися у групі однолітків. Також, хлопці схильні до роздратування, запальності, різкості, брутальності при найменшому порушенні - все це, також, може спровокувати „фізичні” дії з боку підлітків.

У дівчат в свою чергу має місце високий рівень „вербальної" агресії. Це говорить про те, що вони виражають негативні почуття у виді сварок, лементу, сарказму, а також погроз.

Рівневий аналіз усіх інших показників агресії у хлопців та дівчат зображені у додатку А.

Досить цікавим нам стає питання про те, чи має місце статеве розходження в ступені виразності по показникам агресивності у школярів старшого підліткового віку. Для того, щоб визначити чи маються ці розходження і наскільки вони виражені нами було сформовано дві вибірки порівняння ступеня виразності даних форм агресивності, що властиві кожної з цих груп. Результати цього порівняння графічно представлені на малюнку 5.

Для розглядання ступеня вірогідності розходжень деяких форм агресивного поводження між хлопчиками і дівчатами нами був використаний критерій Стьюдента (t - критерій). Цей критерій заснований як би на оцінці загальних частин двох статистичних сукупностей, тобто містить у собі „вимір” різниці середніх значень і їхніх розкид.

Отримані нами дані дозволяють говорити про те, що між групами має місце статистично достовірні розходження на (р £ 0,01) по показниках „фізичної" агресії хлопчиків і по показниках „почуття провини" у дівчинах. Це свідчить про те, що хлопчики схильні вирішувати виникаючі питання, конфлікти за допомогою фізичної сили, щ о так само часто зміцнює їхні позиції в колі однолітків. Можливо на неусвідомленому рівні, хлопці за допомогою своєї сили прагнуть до захисту від групового тиску.

Перевага дівчат по шкалі „почуття провини", дозволяє говорити про те, що багато дівчат даної вибірки вважають себе „поганими" людьми, або усвідомлюють те, що в деяких випадах діють недобре стосовно інших людей, але не бажають впізнавати це, не перестають виявляти свою агресивність.

Аналізуючи досить виражені результати хлопців по шкалі „непряма” агресія, ми бачимо, що розходження між показниками статистично достовірні на (р £ 0,05). Це свідчить про те, що хлопчики схильні використовувати стосовно навколишніх неупорядковані вибух люті: образи, сарказм, іронію - тим самим прагнути понизити статус навколишніх у вербальній формі.

Нам стало відомо, що статеві розходження не обмежуються, власне, статевими характеристиками й особливостями психосексуального розвитку. Дівчинки дозрівають набагато раніше хлопців, наприклад. Так, у підлітковому віці процес психосексуального розвитку дівчинок починається на два роки раніш, ніж у хлопців і триває протягом 3 - 4, а не 4 - 5 років [24].

Хлопчики, не дивлячись на те, що вони фізично сильніше дівчинок, мають набагато більшу чутливість до впливу як фізичних так і психологічних факторів.

Не випадково в хлопчиків частіше чим у дівчинок зустрічаються психічні порушення.

Не випадково дані психологів різних країн світу свідчать про те, що агресивне поводження набагато частіше зустрічається в хлопців чим у дівчат, а випадки антигромадських вчинків знаходяться в співвідношення 10:

1. Справа в тому, що психологічні розходження хлопчиків і дівчат визначається як статевими особливостями, так і специфікою прояву характерних типів чоло вічності і жіночності, обумовлені впливом соціальних факторів, рівнем розвитку суспільства.

Отримані нами в результаті дослідження дані показують значне розходження прояву агресивності хлопців і дівчат 9-х класів (мал.5).

Наприкінці даного розділу, спираючись на отримані нами експериментальні дані, ми можемо зробити висновок про те, що ступінь виразності різних форм агресивної поведінки істотно різна. Так само ми визначили, що має місце істотні статеві розходження в ступені виразності. Так, у хлопчиків спостерігається тенденція до прояву „фізичної" агресії, „роздратованості” та „підозрілості", що істотно відрізняє їх від дівчинок. Дівчинки, у свою чергу, більш схильні до прояву „вербальної" агресії і відчуттю „почуття провини". Це зв’язано не тільки з біологічними особливостями, але ї із соціально-культурними сторонами. Тобто, за зовнішньою брутальністю хлопчиків і скритністю дівчинок криється складна картина статево вікових розходжень їхнього розвитку і відбивається в тому числі й у характері агресивності підлітків, її прояву.

Для рівневого оцінювання ступеня виразності тих або інших форм агресивності конкретних підлітків нами були побудовані шкали рівневого оцінювання ступеня виразності агресивних проявів.

МАЛЮНОК 5 . Відсоткове співвідношення високого рівня показників агресії у учнів 9-х класів.

2.3 Особливості особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресії

Для використання однієї з вище перерахованих задач, а саме: встановити особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресивності, ми використовували особистісний опитувальник Р.Б. Кеттелла. Показники цих якостей приведені в таблиці 2.

Характеризуючи рід особистісних властивостей, ми виділили ті, які більш виражені для даної групи випробувальних. До них відносяться: „підпорядкованість - домінантність" (Е), при високих оцінках людина власна, незалежна, самовпевнена, вперта до агресивності; „стриманість-експресивність" (F) - при високих оцінках людина життєрадісна, імпульсивна, безтурботна, для неї дуже емоційно значимі соціальні контакти; „боязкість-сміливість" (Н) - при високих оцінках підліток соціально сміливий, активний, схильний до ризику; „низький самоконтроль - високий самоконтроль” (Q₃ ) - при високих оцінках - розвинений самоконтроль, точність виконання соціальних вимог. Ці фактори переважають у більшості випробуваних, тому що більшість підлітків цієї групи мають високий рівень виразності цих якостей.

Найменш виражені в даній виборці є такі риси особистості які: „адекватність самооцінки” (МD) - це говорить про те, що підлітки адекватно себе оцінюють і не схильні завишати свої здібності; „замкненість - говіркість” (А) - при низьких оцінках людина характеризується замкненістю, ригідності і зайвою строгістю в оцінці людей, часто скептично налаштована, та надає перевагу самітності; „інтелект" (В) - при низьких оцінках - притаманна конкретність та деяка ригідність мислення; „конформізм - напионформизм" (а₂ ) - при низьких оцінках підліток залежить від групи орієнтується на соціальне схвалення, відсутня ініціатива прийняття рішення.

Використовуючи середні групові показники особистісних властивостей за методикою Р.Б. Кеттелла, нами був побудований особистісний профіль випробуваної групи (Малюнок 6), з якого видно, які особистісні якості переважають у даної вибірки.

ТАБЛИЦЯ № 2. Експериментальні показники деяких особистісних якостей хлопчиків 9-х класів за методикою Р.Б. Кеттелла

ТАБЛИЦЯ №2. Експериментальні показники деяких особистісних якостей дівчат 9-х класів за методикою Р.Б. Кеттелла

Для виявлення особливостей агресивний підлітків та деякими видами конфліктної поведінки ми використовували кореляційний аналіз. Для цього аналізу ми обрали деякі особистісні якості, які на наш погляд більше впливають на конфліктну поведінку агресивних підлітків. Результати цього аналізу записані до таблиці 3 (дивись додаток B).

МАЛЮНОК 6. Особистісний профіль за методикою Р.Б. Кеттелла учнів 9-х класів.

Отримані нами дані корекційного аналізу приведені в додатку (В).

При аналізі загальногрупових результатів корекційного аналізу між деякими властивостями особистості та показниками форм конфліктною поведінки ми встановили, що в даній групі є достовірний зв’язок факторів „впевненість у собі - тривожність" (О), „низький самоконтроль - високий самоконтроль” (Q₃ ) - з таким видом конфліктної поведінки як „запальність".

Це говорить про те, що підлітки які мають високий рівень самоконтролю будуть менш запальними. Тому що їм притаманні такі якості як: точне виконання соціальних вимог, вони добре контролюють свої емоції та поведінку, а також таким підліткам притаманні цілеспрямованість та інтегрованість особистості. І навпаки, підлітки з високим рівнем тривожності будуть більш запальними, тому що вони гостріше сприймають навколишніх, однолітків, а також ситуації конфлікту в яких вони опиняються, особливо, якщо дані підлітки не впевнений у собі або мають якісь комплекси неповноцінності.

Взаємозв’язок фактору „впевненість у собі - тривожність" (О) з наявністю у учнів стану фрустрації вказує на те, що підлітки знаходячись в фрустрованому стані будуть гостро відчувати тривогу, особливо, якщо причина фрустрації їм буде не відома. Це відчуття може проявитися не тільки в конфліктній але і в учбовій ситуації.

Цікавими також виявились зв’язки особистісних якостей з деякими видами агресивного поводження. Роздивляючись взаємозв’язок фактору „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С) з таким видом агресивності як „підозрілість" ми можемо говорити що підозрілі підлітки мають низьку толерантність по відношенню до фрустрації, піддатність почуттям, змінність інтересів, схильність до лабільності настрою, роздратованість, невротичні симптоми, а також іпохондрію. Взаємозв’язок фактору „боязливість - сміливість” (H) з фактором „роздратованість” вказує на те, що підлітки з високим рівнем сміливості будуть дратуватися по відношенню до боязливих не впевнених у собі однолітків. Ці підлітки схильні до ризику, тримаються вільно, можуть мати справи з незнайомими обставинами та людьми. Також, можна проаналізувати зв’язок таких факторів як „тривожність - чутливість” (І) з фактором „непряма агресія”. Це свідчить про те, що підлітки які мають такі риси характеру як м’якість, стійкість, залежність, схильність до романтизму, здібність до емпатії, співчуттю, теж схильні до проявів агресії, але в більш м’якій непрямій формі. Тобто, вони мають образити, пошуткувати, але не вдарити.

Однак, нас більш зацікавило інше питання: чи впливає стать на прояв особистісних якостей. У зв’язку з цим, ми порівняли рівні особистісних властивостей хлопчиків та дівчат і графічно зобразили їх на малюнку 7.

Малюнок 7. Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів.

Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів показав, що хлопчики перевищують дівчат по таких факторах як „підпорядкованість - експресивність” (F), „довірливість - підозрілість” (L). Це говорить про те, що хлопчики більш схильні до незалежності в думках та поведінці, у конфліктах вони звинувачують інших, не визнають влади та тиску з боку, імпульсивні, рухливі, соціальні контакти для них більш соціально значимі.

Дівчата, у свою чергу, домінують над хлопчиками по факторам „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С), „боязкість - сміливість” (H), „жорстокість - чутливість” (І).

Високі показники по цих факторах свідчать про те, що дівчинки, на відміну від хлопців, схильні до емоційної зрілості, реалістично налаштовані, соціально сміливі, активні, м’які, мають здібності до симпатії, артистичності натури, які схильні до романтизму.

Що стосується інших показників властивостей особистості, то їхня виразність у хлопчиків та дівчат має незначні розходження.

Використовуючи результати обробки експериментальних даних методом кореляційного аналізу даних, ми на малюнках 8, 9 зобразили поведінки і деяких властивостей особистості хлопчиків і дівчат.

Малюнок 8. Взаємозв’язок агресивної поведінки з деякими властивостями особистості у дівчат 9-х класів.

2 - „вербальна агресія"

9 - „замкнутість - товариськість"

10 - „емоційна нестійкість - емоційна стійкість”

14 -14 14 - “впевненість в собі - тривожність"

1 - „фізична агресія”

2 - „вербальна агресія”

5 - „роздратованість”

8 - “почуття провини

9 - „замкнутість - товариськість”

10 - „емоційна нестікість - емоціційна стійкість”

12 - „боязкість - сміливість”

15 - „низький самоконтроль - високий самоконтроль”

З даних, приведених на малюнку 8, ми бачимо, що в дівчатак має місце статистично значимий негативний звязок (р £ 0,05) між „вербальною агресією” (2), та факторами „замкнутість - товариськість" (9), „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (10) та „впевненість в собі - тривожність" (14).

Наявність такого звязку дозволяє говорити про те, що чим вище у дівчат буде рівень „вербальної" агресії і тим сильніше вони проявлять емоційну нестійкість, вони будуть більше відчувати тривогу та наврід проявляють товарискість в спілкуваванні з однолітками. Це свідчить про те, що дівчата схильні бути впертими до агресивності, незалежними в судженнях.

Розглядаючи взаємозв’язок показників агресивної поведінки та деяких властивостей особистості в хлопчиків (малюнок 9), ми бачимо, що їхні показники принципово відрізняються від показників дівчат.

Якщо в дівчат показники агресивності доповняючи іншими властивостями особистості то у хлопців навпаки - зв’язки існують окремо, не створюючи між собою ні яких груп. Наявність статистично достовірних зв’язків деяких властивостей особистості з різними видами агресії свідчить про те, що у хлопчиків особистісні якості мають великий вплив на їх поведінку. Так, взаємозв’язок факторів „фізична агресія" та „замкненість - товариськість" (9), говорить про те, що навіть у дружних стосунках хлопці схильні до „фізичного” вирішення своїх стосунків. Мабудь, у иакий спосіб вони самостверджуються та „завойовують” свій авторитет. Взаємозв’язок „вербальної" агресії (2) та „емоційної нестабільності - емоційної стабільності” (10), говорить про те, що хлопці не схильні проявляти емоційну стійкість у конфліктних ситуаціях, тим самим „вербалізуючи" свою агресію. Роздивляючись взаємозв’язок факторів „роздратованість” (5), „боязкість - сміливість” (12), ми можемо сказати, що підлітки дуже люблять показувати свою сміливість, йти на ризик, а тому їх дуже дратує те, що хтось з однолітків на це просто не здатен.

Наприкінці даного розділу ми можемо говорити про наявність в даній підлітковій групі взаємозв’язків особистісних якостей з деякими видами агресивної поведінки. Виходячи з особливостей цих взаємозв’язків, ми можемо стверджувати про те, що фактор статі істотно впливає на особливості прояву агресивної поведінки. Так, якщо у дівчат показники агресивності доповнюються деякими властивостями особистості, то в хлопців ці показники знаходяться автономно, не утворюючи між собою окремі групи.

Так само велике значення статевого фактору, який впливає на рівень агресивності, підтверджує рівневий аналіз особистісних властивостей між учнями різної статі 9-х класів.

Рівневий аналіз підтвердив, що статевий фактор має великий вплив на рівень виразності особистісних властивостей у підлітків.

2.4 Визначення особливості конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності

Однією з задач нашого дослідження було визначення особливостей конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності. Для вирішення цієї задачі ми використали методику „Особистісна агресивність та конфліктність" (Є.П. Ільїн, П.А. Ковалев). Ця методика виявляє схильність суб’єкта до конфліктності та агресивності як особистісних характеристик. Конфліктність особистості за цією методикою розглядається за такими параметрами: „загальність”, „ натиск та наполегливість", „нетерплячість до думки іншого".

Отримані нами результати записані до таблиці 3 (Додаток Б).

Розглядаючи отримані нами дані, ми бачимо, що в досліджуваної групі підлітків всі види конфліктної поведінки виражені в більшому або меншому ступені.

Для характеристики даної вибірки по параметрах „конфліктності” ми розглядали відсоткове співвідношення показників учнів, що мають високі рівні виразності цих якостей графічно це зображено на малюнку 10.

Аналізуючи цей малюнок ми бачимо, що найбільш конфліктної поведінки в групі є „натиск" та „наполегливість" (84%), „непоступність” (80%) та „помста" (76%). Це говорить про те, що ідучи до своєї цілі або вирішує будь-які проблеми, завжди будуть наполеглими, тримаючи свого опонента під натиском до (емоційним або фізичним). Схильність до „непоступності” свідчить про те, що учні не вміють раціонально оцінювати ситуації в яких вони опиняються, та не приймають думки інших людей, вважає це принизливим.

Високий відсоток по такому виду конфліктної поведінки як „помста", говорить про те, що підлітки не можуть забути своїх поразок чи образ і при будь-якому випадку завжди готові помститися своєму образнику.

Малюнок 10. Види конфліктної поведінки.

Досить цікавим для нас постає питання про те,


9-09-2015, 18:06