Соціальні установки щодо ставлення до людей з особливими потребами

діяльності.

Середній вік жінок складає 37 років. Наймолодшій учасниці 19 років, найбільш літній - 65 років. Представлені жінки, що проводять різний спосіб життя, представниці майже всіх категорій: студентка, працюючі, домогосподарки і пенсіонерка.

Дослідження проводиться в спеціальному приміщенні. Роздатковий матеріал представляють тексти із завданнями і бланки протоколів.

2.2 Проведення дослідження образу інваліда у свідомості жінок за методикою СОЛ

Початок досліджень за методикою СОЛ структури образу людини включає модифіковану методику «20 визначень». Жінкам видається папір і перед ними ставиться завдання пояснити значення слова «інвалід» простими або складними словами, визначеннями з декількох слів. Так, щоб кожне визначення розкривало лише одну властивість інваліда. Учасницям дослідження необхідно пояснити, що відповіді пишуться швидко, розташовуються в тому порядку, в якому в них подумки виникають.

Час виконання завдання не повинно перевищувати п'яти хвилин.

Обробка відповідей за методикою «20 визначень» здійснюється методом контент-аналізу. У структурі уявлень про інваліда потрібно виділити кілька груп характеристик, в базовому варіанті методики включають дев'ять категорій визначень інваліда:

- Конвенціональні, загальноприйняті характеристики (людина, сестра, чоловік і т.п.) - умовне позначення «до»;

- Тілесно-фізичні характеристики (кволий, слабкий, худий і т.п.) - умовне позначення «т»;

- Емоційно-особистісні характеристики (сумний, веселий, недоброзичливий і т.п.) - умовне позначення «е»;

- Особистісно-вольові характеристики (завзятий, посидющий, цілеспрямований і т.п.) - умовне позначення «в»;

- Характеристики інтелектуально-творчої сфери особистості (допитливий, уважний і т.п.) - умовне позначення «і»;

- Характеристики особливостей поведінки особистості як суб'єкта взаємодії (скаржник, агресивний і т.п.), соціальні характеристики - умовне позначення «з»;

- Характеристики особливостей поведінки особистості як суб'єкта цілеспрямованої діяльності (трудівник, ледар, акуратний і т.зв.), діяльнісні характеристики - умовне позначення «д»;

- Характеристики особливостей поведінки особистості, що проявляються у діяльності, не пов'язаної з взаємодією (пасивний, обережний і т.п.), поведінкові характеристики - умовне позначення «п».

- Метафоричні характеристики (ніч, поранений звір і т.п.) - умовне позначення – «м».

Одну характеристику можна віднести до кількох (звичайно не більше ніж до трьох) категоріям, наприклад: завзятий трудівник - «в», «д».

Виходячи з конкретних особливостей дослідження, можна додатково формувати й інші категорії, наприклад:

- Гендерні (маскулінні, фемінні, Андрогінні),

- Математичні,

- Матеріальні і т.д.

Характеристиками кожної групи, привласнюється своя модальність, позитивна, негативна або амбівалентна (Табл. 2.1). Результати досліджень фіксуються в протоколах (Додатки В - П).

Таблиця 2.1

Модальність характеристик психологічного образу

Модальна Позитивна Негативна Амбівалентна
Приклад Володіє силою волі, терплячий, благородний, тонко відчуває, що має надію. Хворий, дратівливий, емоційно нестійкий, викликає огиду, пригноблений, і ін. Чоловік, який потребує уваги, спокійний, читає,вимагає лікування
Умовне позначення + - *

Форма протоколу вільна, але в ньому обов'язково повинні бути присутня дата, організація (підприємство), належність об'єкта досліджень тієї чи іншої структурної одиниці (група, клас, відділ і т.д.), ім'я об'єкта (прізвище, ім'я, по батькові), його посада (учень, викладач, старший касир і т.д.). У протоколі можуть бути зафіксовані інші відомості про об'єкт, важливі для подальшої інтерпретації.

Після заповнення визначень учасницями в протоколах, проводиться первинна обробка записів. Визначається група характеристик і її модальність. Для прикладу, наведемо першу частину бланку першого протоколу (Табл. 2.2).

Таблиця 2.2

П.І.Б. - Іванова А.А.

Дата тестування - 11 червня 2010 року.

Професія - лікар-педіатр. Інші дані - 39 років, заміжня, двоє дітей.

№ п / п Визначення Група характеристик Модальність
1 2 3 4
1 Чоловік к, мускулінні *
2 Сильний т, в +
3 Нездоровий т -
4 Бореться з хворобою в +
5 Володіє силою волі в +
6 Долає випробування в +
7 Може сприйматися близькими як тягар с -
8 Заздрісний э -
9 Потребує уваги с, в *
10 Дратівливий э -
11 Емоційно нестійкий э -
12 Огрядний т *
13 Пересувається на милицях п -
14 Проходить медкомісію с *
15 Отримує допомогу с *
16 Викликає гидливість с -
17 Викликає жалість с -
18 Провокує зневагу с -
19 Вчить терпінню оточуючих с +
20 Може бути благородним в, э +

Отже, можна переконатися, що за результатами першого протоколу переважає негативноно-амбівалентна модальність. У протоколах № 2, 3, 4, 5,8 спостерігається схожа ситуація. Але, протоколи № 6, 7, 9, 11, 12 дають позитивний «словесний портрет».

Далі у другій частині протоколу складається «психогеометричний портрет».

Жінкам, учасницям дослідження, пропонується послідовно намалювати п'ять геометричних фігур: коло, квадрат, прямокутник, зигзаг і трикутник. При цьому кожній геометричній фігурі відповідають уявні риси образу інваліда.

В інструкції жінкам необхідно пояснити, що фігура висловлює не зовнішню схожість, а внутрішню сутність людей-інвалідів. У першу чергу малюється та фігура, яка найбільш відповідає психологічному портрету інваліда, далі та, яка менше підходить до цього образу і так далі. Остання геометрична фігура, на думку учасниці, буде найменш відповідати характеру інваліда в її уяві.

Приклад заповнення другої частини бланку методики СОЛ показано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Індивідуальні психогеометричні образи інваліда у свідомості жінок

Номер фігури 1 2 3 4 5
Результат 3 2 4 5 1

З таблиці видно, що учасниця Іванова першим для побудови портрета інваліда поставила прямокутник, який стоїть під номером три, потім квадрат, під номером два, зигзаг, під номером чотири, трикутник, під номером п'ять і коло, що під номером один.

Виходячи з цього в портрет інваліда, складеному Іванової на першому місці непослідовність, непередбачуваність, старанність, витривалість і стриманість. Менш значимі для неї в структурі образу розвинене мислення, уява, інтуїція, енергійність, цілеспрямованість. Такі якості як доброзичливість і гармонійні міжособистісні взаємини, згідного даного портрета, відсутні або слаборозвинені у інваліда.

У зведеній таблиці проставляються прізвища учасниць і номери обраних ними фігур у послідовному порядку (Табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Індивідуальні психогеометричні образи інваліда

Учасниці Результати
Іванова А.А. 3 2 4 5 1
Сидорова Б.Б. 1 2 5 3 4
Семенова В.В. 1 2 4 3 5
Петрова Г.Г. 3 4 5 2 1
Сергєєва Д.Д. 1 2 4 3 5
Андрєєва І.І. 1 4 5 2 3
Максимова К.К. 1 2 5 3 4
Александрова Л.Л. 2 3 5 4 1
Богданова М.М. 5 1 2 3 4
Миколаєва М.М. 1 3 2 4 5
Пантелєєва О.О. 2 3 4 1 5
Михайлова П.П. 2 1 4 3 5

При складанні словесного портрета образу інваліда у свідомості жінок обробка «сирих» даних оформляється вигляді у таблиці, в яку заносяться кількість визначень, що потрапляють в кожну класифікаційну групу (таблиця 2.5).

Таким чином, визначається структура вербальної складової образу інваліда у свідомості жінок.

Таблиця 2.5

Структура вербальної складової образу інваліда

Респонденти Характеристики Модальність
к т э в и с д п м Іінше + - *
Іванова А.А. 1 3 4 6 0 8 0 1 0 1 6 9 5
Сидорова Б.Б. 0 2 6 2 1 4 3 3 1 1 3 8 9
Семенова В.В. 9 3 2 1 1 5 0 2 0 3 4 6 10
Петрова Г.Г. 4 5 2 1 1 4 0 2 0 3 1 12 7
Сергєєва Д.Д. 2 1 4 2 0 6 2 3 2 1 3 9 8
Андрєєва І.І. 2 2 1 5 3 7 1 1 0 2 11 3 6
Максимова К.К. 7 1 2 4 2 4 0 0 1 5 11 0 9
Александрова Л.Л. 1 1 3 1 0 9 2 4 2 0 3 11 6
Богданова М.М. 4 1 1 4 1 6 2 2 0 3 8 6 6
Миколаєва М.М. 1 3 6 1 2 6 1 2 1 0 4 8 8
Пантелєєва О.О. 2 3 6 3 0 7 1 1 0 2 1 16 3
Михайлова П.П. 8 7 5 1 0 7 1 1 0 1 1 15 4

За даними тесту «20 визначень» можна побудувати графік спектрів образу інваліда у свідомості тестованих жінок. Для цього будується шкала характеристик і шкала балів. Спектри вербального складової аналізу складаються у формі кривих. Кожна крива, позначена певним кольором, відповідає словесним портретом одній жінці, освіченій тими балами, які були отримані в результаті обробки першої частини її протоколу.

Як ми можемо помітити на малюнку 2.1, найчастіше учасниці дослідження давали поняттю «інвалід» визначення, що стосуються конвенціональних, загальноприйнятих характеристик, соціальних і фізичних ознак інвалідів. Далі слідують характеристики особистісного, емоційного і вольового плану. І на останньому місці стоять інтелектуально-творчі та поведінкові особливості інвалідів, не пов'язані із взаємодією.

Так, на прикладі Іванової А.А. на малюнку 2.1, ми бачимо, що в числі її визначень чільне місце займають соціальні характеристики інваліда - 8 визначень. Далі слідують особистісно-вольові характеристики - 6 визначень. На третій позиції емоційно-особистісні показники - 4 визначення. Потім змінюються фізичні, тілесні характеристики - 3 визначення, конвенціальні, поведінкові й інші (для незначних, не включені в графік) - по одному визначенню.

Кілька схожих спектру образу інваліда зі спектром образів інваліда Сидорової Б.Б., Андрєєвої І.І., Максимової К.К.

Відмінними є графіки Михайлової П.П., Александрової Л.Л. та ін.


Рис. 2.1. Графік спектрів образу інваліда у свідомості жінок

Схожим чином аналізуються і дані психогеометричного тесту З. Делінгер, як складової методики СОЛ. Дані другої частини протоколу тестованих жінок обробляються у зведеній таблиці (табл. 2.6) і за їх результатами будується спектральний графік психогеометричного образу інваліда (Рис. 2.2).

Таблиця 2.6

Індивідуальні психогеометричні образи інвалідів

Респондент Квадрат Трикутник Прямокутник Коло Зигзаг
Іванова А.А. 2 4 1 5 3
Сидорова Б.Б. 2 3 4 1 5
Семенова В.В. 2 5 4 1 3
Петрова Г.Г. 4 3 1 5 2
Сергєєва Д.Д. 2 5 4 1 3
Андрєєва І.І. 4 3 5 1 2
Максимова К.К. 2 3 4 1 5
Александрова Л.Л. 1 3 2 5 4
Богданова М.М. 3 1 4 2 5
Миколаєва М.М. 3 5 2 1 4
Пантелєєва О.О. 1 5 2 4 3
Михайлова П.П. 1 5 4 2 3

Рис.2.2. Психогеометричні образи інваліда

Потім на підставі досліджень складаються зведені таблиці «сирих» даних за методикою «20 визначень» (група жінок медиків про образ інваліда і група жінок не медиків про образ інваліда) (табл. 2.7) і зведена таблиця по психогеометричному тесту (аналогічно).

Середній бал, що характеризує інтенсивність прояву того чи іншого компоненту структури образу інваліда в досліджуваній групі, обчислюється як частка від ділення суми балів на кількість жінок, що сформували цю групу.

Крім середнього бала потрібно також визначити його середнє квадратичне відхилення (СКВ) - параметр стійкості оцінки середнього балу.

Таблиця 2.7

Структура вербальної складової образу інваліда у свідомості жінок медиків

Медики к т э в и с д п м + - *
Іванова А.А. 1 3 4 6 0 8 0 1 0 6 9 5
Семенова В.В. 9 3 2 1 1 5 0 2 0 4 6 10
Сергєєва Д.Д. 2 1 4 2 0 6 2 3 2 3 9 8
Максимова К.К. 7 1 2 4 2 4 0 0 1 11 0 9
Богданова М.М. 4 1 1 4 1 6 2 2 0 8 6 6
Пантелєєва О.О. 2 3 6 3 0 7 1 1 0 1 16 3
Сума балів 25 12 19 20 4 36 5 9 3 33 46 41
Середній бал 4,17 2 3,17 3,34 0,7 6 0,83 1,5 0,5 5,5 7,67 6,84
СКВ -0,004 0 -0,004 0,128 -0,04 0 0,004 0 0 0 -0,004 -0,008

Його визначають за формулою:

(2.1)

де N - кількість учасниць в групі,

i - номер жінки в списку,

Х1 - бал першої жінки,

Х ˉ - середній бал у групі,

У - символ складання, що означає результат складання:

(2.2)

Розрахуємо середньоквадратичне відхилення для конвенціальних характеристик у групі жінок-медиків:

(2.3)

Подібним чином розраховуються показники середньоквадратичного відхилення та інших характеристик. Аналогічно оформляється і розраховується таблиця для групи жінок не медиків (Табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Структура вербальної складової образу інваліда у свідомості жінок не медиків

Не медики к т э в и с д п м + - *
Сидорова 0 2 6 2 1 4 3 3 1 3 8 9
Петрова 4 5 2 1 1 4 0 2 0 1 12 7
Андрєєва 2 2 1 5 3 7 1 1 0 11 3 6
Александрова 1 1 3 1 0 9 2 4 2 3 11 6
Миколаєва 1 3 6 1 2 6 1 2 1 4 8 8
Михайлова 8 7 5 1 0 7 1 1 0 1 15 4
Сума балів 16 20 23 11 7 37 8 13 4 23 57 40
Сидорова 0 2 6 2 1 4 3 3 1 3 8 9
Петрова 4 5 2 1 1 4 0 2 0 1 12 7
Андрєєва 2 2 1 5 3 7 1 1 0 11 3 6
Александрова 1 1 3 1 0 9 2 4 2 3 11 6
Миколаєва 1 3 6 1 2 6 1 2 1 4 8 8
Михайлова 8 7 5 1 0 7 1 1 0 1 15 4
Сума балів 16 20 23 11 7 37 8 13 4 23 57 40
Середній бал 2,67 3,34 3,83 1,83 1, 17 6,17 1,33 2.16 -,67 3,83 9,5 6,67
СКВ -0,004 -0,008 0,004 0,004 -0,004 -0,004 0,004 0,008 -0,004 0,33 0,6 -0,004

Останнє дозволить провести порівняння результатів прояву тієї чи іншої якості в різних групах з використанням математико-статистичних методів (наприклад, критерію Стьюдента).

t-критерій Стьюдента - загальна назва для класу методів статистичної перевірки гіпотез (статистичних критеріїв), заснованих на порівнянні з розподілом Стьюдента. Найбільш часті випадки застосування t-критерію пов'язані з перевіркою рівності середніх значень у двох вибірках.

Припустимо, ми по черзі порівнюємо показники характеристик образу інваліда в наявних двох групах жінок. Є дві гіпотези:

N0: середні значення рівня інтелекту в обох вибірках не розрізняються,

N1: середні значення рівня інтелекту в обох вибірках статистично розрізняються. [18]

У даному випадку для отримання емпіричного значення t-критерію використовується наступна формула:

(2.4)

де М1, М2 - середні арифметичні характеристик,

b1, b2 - стандартні відхилення,

N1, N2 - розміри вибірок.

(2.5)

Ми беремо величину р рівну 0,95, тоді згідно з таблицями розрахунку критерію Стьюдента, стандартне відхилення становить 1,06

Ступінь свободи - df = N1 N2-2 = 6 6-2 = 10

1,125> 1,06

Отримане емпіричне значення t-критерію перевищує стандартне, значить, N0 гіпотеза відхиляється і можна зробити висновок про статистично значущому відмінності середніх арифметичних значень конвенціальних характеристик образу інваліда у двох групах.

Провівши подальший статистичний аналіз, розрахунки якого не наводяться, щоб не займати багато місця в роботі, можна сказати, що також статистично розрізняються показники особистісно-вольових характеристик образу інваліда, показники позитивної та негативної модальності визначень.

Остаточним етапом обробки даних є частотний аналіз характеристик образу, що дозволяє виявити типовий узагальнений образ інваліда.

Нижче наведено приклад фрагменту частотного словника характеристик образу інваліда, складеного на підставі наявних протоколів дослідження за методикою СОЛ.

Частотний словник визначень, що використовувався різними респондентами, дозволяє зробити висновки про глибинні (професійних: етнокультурних і т.д.) підставах образу інваліда в пізнанні жінок.

Аналогічно наведеним прикладом формуються частотні словники для обох груп респондентів.

Частотні словники.

Таблиця 2.9

Частотний словник характеристик образу інваліда у свідомості жінок

№ пп к т э в с п Інші
1 Найменування Кількість Найменування Кількість Найменування Кількість Найменування Кількість Найменування Кількість Найменування Кількість Найменування Кількість
Людей 2 Не здоровий, хворий 6 Не щасливий 4 Терплячий 4 Потребує уваги 8 Не може самостійно рухатись 3 Чоловік 3

2.3 Обробка та інтерпретація отриманих даних

За отриманими мною даними, таблиць, графіків і розрахунків я можу сказати, що соціальна модель інвалідності дійсно підтверджується.

Соціальна модель інвалідності передбачає, що труднощі інвалідів створюються суспільством, які не передбачають участі в загальній діяльності, у тому числі і людей з різними потребами. [13]

В уявленні більшості жінок образ інваліда є негативним. Особливо, якщо вони знайомі з інвалідами лише поверхово, не працювали з ними і не мають їх в числі друзів і родичів. Але негативний відтінок мають і результати жінок медиків, які стикаються з людьми з обмеженими можливостями безпосередньо.

Про це свідчать протоколи тестів «20 визначень». Як ми можемо бачити, найвища негативна модальність спостерігається у медсестри Пантелєєвої О.О., пенсіонерки Михайлової П.П., продавця Александрової Л.Л. і секретаря Сидорової Б.Б. У даному випадку на такі результати міг вплинути особистий професійний образ Пантелєєвої О.О., і низька освіта, недостатність світогляду інших жінок.

Найбільш позитивний образ інваліда склався у свідомості студентки художнього ВНЗ - Андрєєвої І.І., віруючою медсестри Максимової К.К., яка має дитину-інваліда і студентки-аспірантки медичного ВУЗу Богданової М.М. У даному випадку професійний і творчий рівень жінок, а також їхній особистий досвід сформував позитивний образ інваліда.

Серед інших учасниць, як лікарів, так і жінок, що займаються іншим родом діяльності, переважає амбівалентне, відносно нейтральне ставлення до образу інваліда.

Інвалід в основному представлявся жінкам в образі чоловіка (не даремно саме слово не має жіночого аналога), хворого, слабкого фізично. Найбільше уваги жінки приділили соціальним і загальноприйнятим характеристикам інвалідів, що свідчить про соціальну проблему інвалідності. Найчастіше учасниці підкреслювали ті почуття, які інваліди викликають у суспільства - жалість, співчуття, презирство, гидливість. А також потреба інвалідів у підвищеній увазі, адекватному відношенні і повазі. Значить, вони усвідомлюють потреби і проблеми інвалідів.

В особистісній, емоційній і вольовій сфері серед позитивних якостей тестовані виділили силу волі інвалідів, їх спокій, врівноваженість, оптимізм, надію. Але, поряд з цим, інша частина учасниць, головним чином з негативною модальністю, виділили емоційну нестійкість, дратівливість і заздрісність інвалідів в їх поданні.

Поведінкові особливості інвалідів у свідомості жінок головним чином зафіксувалися в їх відокремленості, нездатності самостійно пересуватися, любові до читання, перегляду телевізора. Інтелектуально-творчої сфери жінка торкнулися мало, але майже всі визначення характеризували інвалідів як людей розумних і здібних.

У психогеометричному портреті інваліда переважають кола і квадрати, що характеризує інвалідів, як особистості чутливих, щирих, старанних і завзятих. У меншій мірі образ інвалідів асоціювався у жінок з трикутником, прямокутником і зигзагом. Тобто вони не вважають, що інваліди в основній своїй масі енергійні, непередбачувані і гармонійні.

ВИСНОВКИ

Сьогодні соціальна політика України формально спрямована на всебічний соціальний захист населення, особливо людей з обмеженими можливостями. Цьому сприяє підписання нашою країною міжнародних документів, створення і вдосконалення власної правової бази, розробка відповідних соціальних програм.

Особливого значення проблема соціального захисту людей з функціональними обмеженнями набуває у зв’язку з постійним зростанням їх частки в загальній структурі населення України. За останні десять років чисельність осіб з особливими потребами в Україні перевищила 2,77 млн. осіб, що становить понад 5% населення держави. Розв’язання проблем, пов’язаних із реалізацією завдань соціального забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями — має бути у колі постійної уваги суспільства та органів влади всіх рівнів.

Важливою умовою досягнення в суспільстві соціальної стабільності є реформування системи соціального захисту, головною метою якого є розширення соціальної бази перетворень на основі стабілізації життєвого рівня населення, зменшення тягаря наслідків економічних реформ для найуразливіших верств населення, вжиття заходів щодо соціальної адаптації населення до цих перетворень.

Серед головних напрямків реформування слід виділити: розвиток пенсійного забезпечення та пенсійного страхування; впровадження системи медичного страхування; реформування системи соціальної допомоги, розвиток адресної допомоги; соціальне забезпечення жінок, дітей, молоді; забезпечення інвалідам рівних з іншими громадянами можливостей для участі в різних сферах життя суспільства тощо.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев А.А., Громова Л.А. Психогеометрия для менеджеров – М.: Знание, 2001. - 163 с.

2. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник. - 4-е изд. - М.: Аспект Пресс, 2006. - 376 с.

3. Дельгадо Х. Мозг и сознание.- М.: Мир, 2001. - 264 с.

4. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. Спб., 2001. - 554 с.

5. Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции деятельности.- М. Наука, 2006. – 176 с.

6. Куликов Л.В. Психология сознания. – Спб.: Питер, 2001. - 480 с.

7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Смысл, Академия, 2004. – 352 с.

8. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личностям: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности// Вестник МГУ, №14.

9. Любимов В.В. Психология восприятия. Учебник. – М.: Эксмо-Пресс, 2007.- 472 с.

10. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. – М.: Речь, 2004. – 392 с.

11. Райгордский Д. Психология самосознания. – М.: Бахрах-М, 2003. – 672 с.

12. Репина Н.В., Воронцов Д.В., Юматова И.И. Основы клинической психологии. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 480 с.

13. Романов П, Ярская-Смирнова Е. Политика инвалидности. Социальное гражданство инвалидов в современной Росси. – М.: Научная книга, 2006. – 260 с.

14. Ситников В.Л. Образ ребенка в сознании детей и взрослых, Ленинградский педагогический университет, Спб. Химииздат, 2001.

15. Соловьева С.Л. Медицинская психология. Курс лекций. – М.: АСТ, 2004. – 392 с.

16. Соснин В.А., Красникова Е.А. Социальная психология. – М.: Форум, 2008. – 334 с.

17. Столяренко А.М. Общая и профессиональная психология, 2003. – М.: Инити-Дана, 2003. – 383 с.

18. Титкова Л.С. Математические методы в психологии. Владивосток. Издательство дальневосточного университета, 2002.

19. Фрейд З. Психология бессознательного, пер. А.М. Боковикова. - М.: Фирма СТД, 2006 – 335 с.

20. Хорни К. Психология женщины. Академический проект, 2006. – 240 с.

21. Шаповаленко И.В. Возрастная психология. – М.: Гардарики. – 2005, - 349 с.

22. Щвецов А.Е., Швецова Е.В. Психология и педагогика. Учебно-методическое пособие– Тамбов.: Издательство ТГТУ, 2003. – 80 с.

23. Юнг К. Г. Психологические типы. – М.: АСТ; 2008 г. -


10-09-2015, 16:22


Страницы: 1 2 3
Разделы сайта