· Престижність професії у суспільстві;

· Її затребуваність;

· Позиція членів сім'ї;

· Позиція друзів і подруг;

· Позиція вчителів, шкільних педагогів;

· Особисті плани і уявлення про майбутню роботу (у тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів);

· Інформованість про достоїнства і недоліки різних професій.

У останньому пункті не останню роль відіграють засоби масової інформації. Наскільки ж вони мають значення взагалі і для вибору професії зокрема?

Радіо, телебачення, преса, Інтернет. Через них проходять величезні потоки найрізноманітнішої інформації. Новини, розваги, плітки, знання - все це так чи інакше просочується у наше життя через ЗМІ. Переоцінити їх вплив на суспільство, мабуть, неможливо. Вони інформують, пояснюють, розважають - формують громадську і особисту думку з найрізноманітніших приводів. Що де відбувається, хто що вміє, що є хорошим, а що не дуже - про все це люди дізнаються завдяки засобам масової інформації. Цілком логічно припустити, що і вибір професії не в останню чергу обумовлюється ЗМІ.

Отже, яким є вплив засобів масової інформації на вибір професії?

Попри те, що вплив ЗМІ на вибір професії практично не викликає сумнівів, він все-таки не є вирішальним у більшості випадків. Частіше більш важливими виявляються особисті схильності, думка родичів або обставини.

Однією з причин такої ситуації можна назвати свого роду "вузькоспрямованість" засобів масової інформації. Все-таки, в основному, вони привертають увагу до досить невеликого набору професій. А саме - найбільш публічних та резонансних; таких, які постійно на виду. Особливо це, певне, телебачення і преса (особливо "жовта", на жаль, найпопулярніша і найпоширеніша). Досить рідко можна зустріти сюжет або хоча б просто аналіз таких потрібних професій, як вчитель, агроном, медичний працівник тощо, зате найбільш яскраві та помітні (модель, артист, спортсмен), зустрічаються постійно. [25, c.4]

Природно, з чисто психологічної точки зору набагато привабливіше стати представником шикарно розрекламованої професії (наприклад, артист), або "серйозної" (політик), або "багатої" (бізнесмен), або "ексклюзивної" (фотомодель) тощо.

На жаль, реально необхідні суспільству спеціальності недостатньо описуються і роз'яснюються у сучасних ЗМІ. Набагато вигіднішим для самих редакцій (телеканалів, радіостанцій тощо) видавати щось значно "ефектніше" і таке, що легше продається.

Без жодних сумнівів, ЗМІ - дуже серйозне і важливе джерело інформації. Проте, враховуючи загальну ситуацію в засобах масової інформації нині, в основній масі, матеріал, що подається ними, недостатньо інформує людей про переваги і вади тієї або іншої професії. Тому все-таки ЗМІ краще використовувати як допоміжне джерело у досить складному питанні вибору професії.

По-різному оцінюють престижність професії засоби масової інформації фахової спрямованості і загального спрямування. Наприклад педагогічна преса ("Освіта України", "Освіта", "Педагогічна газета", "Директор школи", "Завуч", фахові педагогічні журнали, "Педагогіка і психологія. Вісник АПН України") стурбовані падінням престижу педагогічної професії. За даними дослідження Центру Разумкова (квітень 2002), майже третина студентів педагогічних вузів не збираються працювати вчителями після випуску: 26 % заявили, що це малоймовірно, а 5,5 %, - що точно не займатимуться педагогічною роботою. При цьому кожен п'ятий (19,5 %) ще не визначився в цьому питанні. Лише менше третини студентів (30,5 %) вважають, що робота вчителя - це їх покликання [25, c.6). Для нової генерації спеціалістів педагогічна робота не є привабливою і престижною. Педагогічні видання підсумовують, що нині "зійшло з арени" старе гасло про педагога як провідну фігуру навчально-виховного процесу, поступившись місцем ідеї ХХІ ст.: педагог - носій освітніх і суспільних змін. Тому наукові дослідження проблем учителя в період суспільних трансформацій і реформ освіти набувають значної актуальності й першочерговості.

Високоінтелектуальною професією є професія вченого. Аналіз престижності цієї професії наведено у Науково-допоміжний бібліографічному покажчику „Професійна освіта України за роки незалежності (1991-2003 рр.) ” [7, c.63]

Якщо за часів існування СРСР професія вченого поза сумнівом належала до кола елітних високопрестижних спеціальностей, то під впливом суспільних потрясінь 90-х років минулого століття, за умов запровадження до суспільної свідомості нової системи цінностей оцінки престижу професії вченого стали помітно стриманішими. Проте як показало проведене дослідження, і досі фахове заняття наукою залишається привабливим для значної частини населення. [13, c.45]

Зокрема, понад 70% респондентів зазначили, що вони схвалили би вибір близької людини, якби вона вирішила стати вченим. Слід зауважити, що такі схвальні відповіді переважають серед респондентів усіх вікових груп (вікова група від 16 до 24 років - 68%, від 25 до 34 років - 69%, від 35 до 44 років - 68%, більше 45 років - 72%), але найбільший відсоток схвальних відповідей надали респонденти старшої вікової групи. Результати соціологічного опитування засвідчили, що переважна більшість українців визнає певне зниження престижу професії вченого в Україні в останні роки. Особливо чітко це проявилося у результатах відповідей на запитання: "Як, на Ваш погляд, змінився престиж професії вченого в Україні за останні роки?" Понад 57% українців вважають, що престиж професії вченого в Україні за останні роки знизився. Найбільше відмічають зниження престижу професії вченого представники чоловічої статі - 61% чоловіків вказують на зниження престижу професії вченого (серед жінок такі відповіді надали 51% опитаних).

З точки зору професійного складу респондентів найвпевненішими у зниженні престижу професії вченого в Україні останніми роками виявились керівники (63%), спеціалісти (66%) та службовці (64%). І навпаки, серед підприємців (18%), студентів (18%) та домогосподарок (17%) спостерігається вищий порівняно з вибіркою в цілому (11%), відсоток тих, хто вважає, що престиж професії вченого сьогодні певним чином підвищився.

Досить неодностайними виявились оцінки зміни престижу професії вченого серед представників різних вікових груп. Найпесимістичніші оцінки надали молоді люди у віці від 25 до 34 років - 65% з них вказали на зниження тою чи іншою мірою престижу професії вченого в Україні останніми роками. В той же час найменший відсоток песимістичних відповідей виявився серед молоді у віці від 16 до 24 років. Отже, видання Національної Академії Наук України визнає, що престиж професії вченого, хоча й знизився у порівнянні з союзними часами, залишається відносно високим; особливо привабливою ця професія видається жителям сільської місцевості. [21, c.5]

Професію лікаря оцінюють досить високо медичні періодичні видання: газета "Ваше здоров’я", "Медична газета", "Здоров’я України XXI століття", журнали "Лікар, що лікує", "Український медичний часопис". Так "Українська медична газета" першої стала на захист українського лікаря, розкриваючи проблеми, які постали перед медичними працівниками в XXI столітті. [22, c.4-5]

Високо оцінювати професію юриста юридичним періодичним виданням не потрібно. Завдяки загальним засобам масової інформації і кінематографу ця професія отримала і тримає зараз перше місце в рейтингу інтелектуальних професій. Журнал "Український юрист", "Юридична газета" лише підтверджують цю думку. "Професія юриста - це фундамент знань для кожної людини, який потрібен для того, щоб людина могла самостійно ефективно відстоювати власні права та інтереси" А Народний депутат України, голова Комітету ВР з питань правової політики: Василь Онопенко на сторінках "Юридичної газети" підтвердив: "Юридична професія в Україні престижна… Про престижність нашої професії свідчить, насамперед, величезна кількість вузів, які готують юристів. З іншого боку, великий попит на юридичну професію показує, що все більше й більше молодих людей опановують правові дисципліни та мріють стати юристами. Роль юридичної професії підвищується й тим, що внаслідок соціально-економічних трансформацій в Україні кожна установа (приватна або державна) має потребу у кваліфікованих юристах. Більше того, за аналогією з медициною, в державі поступово складається тенденція появи сімейних юристів". [23, c.7]

Періодичні видання загального спрямування загалом підтверджують рейтинг престижних професій, окреслений професійними періодичними виданнями. Так газета "День" оприлюднила дані соціологічного дослідження "Молодь України: червень 2007 року", яке провів Державний інститут розвитку сім'ї та молоді, опитавши 1800 респондентів віком від 14-35 років у всій Україні. Дослідження показало, що незважаючи на "надпродукцію" юристів та економістів у країні, престижність цих професій не падає. Натомість найменш привабливими для молоді є професії, пов'язані з сільським господарством (5%), а також інженер (9%), працівник торгівлі (11%) і вчитель (14%). Журнал "Сегодня" опублікував результати опитування Центру імені Розумкова. Найпопулярніша професія в Україні - юрист. Так вважає більшість (52,8%) респондентів. Юристи сьогодні дійсно лідирують в рейтингах найвищих легальних зарплат. Економісти одержали 51,7% голосів. Це пов'язано з досить широким трактуванням терміну "економіст", під яким багато хто розуміє спеціальність менеджера, маркетолога, фінансиста і т.п. За даними рекрутингових агентств і сайтів з пошуку роботи менеджери середньої ланки сьогодні мають попит в багатьох областях. Основним критерієм для таких фахівців є досвід роботи на аналогічній посаді.

Високий рейтинг у медиків - 33,6%. Перспективність цієї професії навряд чи залежить від рівня зарплат у лікарів-бюджетників, хоча останніми роками їх доходи дещо зросли. Розквіт приватних клінік та близьких до медицини закладів (SPA-салонів, фітнес і косметологічних центрів) і розцінки на їх послуги сформували уявлення про забезпеченого сучасного лікаря.

Професії, що вимагають знання іноземних мов, теж досить широка категорія, яка займає четверте місце (27,5%). Для багатьох менеджерів business English є обов'язковою умовою працевлаштування. Що ж стосується власне перекладачів, то в Україні користується попитом відносно невеликий перелік мов, знання яких забезпечує стабільний і досить високий заробіток.

За даними опитувань роботодавців, дефіцитними сьогодні в Україні залишаються інженерно-технічні спеціальності. Але лише 19,7% респондентів віддали перевагу інженерам. До категорії інженерів можна віднести як IT-фахівців, так і технологів, тоді ці професії чи навряд чи будуть мати низький рейтинг поряд з юристами і економістами. [25, c.6]

Отже, головна відмінність поглядів на престижність інтелектуальних професій періодичних видань професійного і загального спрямування лише в прагненні професійних видань захистити і підняти престижність "своїх" професій в очах читачів.

Висновки

Не секрет, що Україна зараз переживає важкі часи, як в політичному так і економічному житті. Не є винятком у цьому переліку й інтелектуальна галузь розвитку держави. Плани на майбутнє, проблема вибору - ці питання важливі не лише для молоді, а й для їх старшого покоління: батьків, вчителів, і, звичайно ж, дідів, що зростали, ще під впливом планової економіки, автоматизму регулювання цінотворень у державі. Важко одразу відповісти, чому саме економіка будує попит на вибір професії, попри те, що сьогодні у світі існує близько трьох тисяч спеціальностей. Безперечно, усі вони бажані та важливі, але яка ж професія найкраща, якій професії варто довірити своє життя, своє благополуччя.

За умов сучасної незадовільної економічної ситуації в країні, багато хто, а особливо це стосується молоді, звертає свої погляди на престижні та високооплачувані професії. Уже минув той час, коли більшість дітей бажали стати лікарями або вчителями. Реалії показують, що для того, щоб забезпечити своє майбутнє, потрібно отримувати спеціальності інших спрямувань. Особливим попитом серед молоді сьогодні користуються професійні спеціальності такі, як менеджер, юрист, економіст, дещо нижче цінуються спеціальності перекладача, психолога і т.п. Серед більшої частини населення поширена думка, що дані професії носять, як правило, суто інтелектуальний характер, але при цьому автоматично забезпечують високий рівень матеріального доходу, надають певний соціальний статус, дозволяють досягти добробуту. Ось чому, на сьогоднішній день у вузах проводяться значні набори на факультетах міжнародних відносин, менеджменту, юриспруденції, які можливо, через деякий час будуть перевищувати набори на факультети прикладних спеціальностей. Проблема у цьому питанні полягає, по-перше, в тому, що якщо потік на факультети престижних інтелектуальних професій буде продовжуватися, то в майбутньому ринок праці буде значно перенасичений такими спеціалістами. Зрозуміло, що якщо на ринку праці буде така чисельність менеджерів, яка перевищує попит на них, то це зумовить проблему працевлаштування для випускників вузів. У виграшному становищі виявляться ті, хто має певні переваги такі, як досвід роботи, додаткове знання комп'ютера, іноземних мов, поглиблене знання певної галузі для якої потрібен спеціаліст, друга спеціальність тощо. Враховуючи всі вищевказані фактори зазначимо, що в даній ситуації через кілька років або й раніше можливий другий "професійний бум", коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, тепер вже на спеціальності прикладного призначення. По-друге, різноманіття форм і типів навчання приводить до сильної диференціації навичок і знань випускників різних навчальних закладів одного рівня освіти і профілю. Також існують істотні розходження у внутрішніх вимогах до підготовки, здачі предметів у різних навчальних закладах. Усе це обумовлює великі розходження в рівні підготовки фахівців - випускників даних навчальних закладів.

Список використаної літератури

1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.1: - К.: Либідь, 2003. - С.175-179.

2. Зязюн І.А. Вузівська підготовка педагога до профільного навчання учнів старших класів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми / Зб. наук. пр. - Київ - Вінниця, 2004. - 503 с.

3. Оксамитна C. M. Престиж професій і занять в українському суспільстві. - Режим доступу: www.library. ukma. kiev.ua/e-lib/NZ/NZV20_2002_sotsiol/06_oksamytna_sm. pdf

4. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн.1: Соціальна психологія особистості і спілкування. - К.: Либідь, 2004

5. Павлютенков Е.М. Профессиональная ориентация учащихся. - К.: Радянська школа, 1983

6. Педагогічні основи трудового становлення і професійного самовизначення учнівської молоді: Методичний посібник / За редакцією Тименка М.П. - К.: 1996. - 268 с.

7. Професійна освіта України за роки незалежності (1991-2003 рр.) /Науково-допоміжний бібліографічний покажчик. - К., 2004

8. Абульханова-Славская, К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991.

9. Вопросы профессиоведения / Под ред. С.Н. Левиевой. - Л., 1979

10. Клитов Е.А. Путь в профессию. - М., 1983.

11. Коган, Л.Н. Цель и смысл жизни человека. - М., 1984.

12. Кон, И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание - М., 1984.

13. Коржева, Э.М. Молодежь: ориентации и жизненные пути. - Рига, 1988.

14. Кузнецов, И.Ю. Профессиональное самоопределение на жизненном пути. - Магадан, 2003.

15. Наумова Н.Ф. Жизненная стратегия в переходном обществе // Социологический журнал. - 1995. - № 2

16. Социология молодежи /Под ред. Ю.Г. Волкова. - Ростов-на-Дону, Феникс, 2001.

17. Чередниченко, Г.А. Молодежь вступает в жизнь. - М., 1985.

18. Щепаньский Ян. Элементарные понятия социологии. - М.: Прогресс, 1969

19. Бабенко С. Сімейна медицина.12 ключів на шляху реформ // Українська медична газета. - 2006. - № 5

20. Закорчемній О. На шляху до приватної практики. Крок за кроком, // Українська медична газета. - 2006. - № 2

21. Миколюк Оксана Покоління прагматиків. // День. - 2009. - 24 травня

22. Олех К.О. Лікарська відповідальність, // Українська медична газета. - 2006. - № 7-8

23. Престиж юридичної професії - це якість роботи правника. // Юридична газета. - 2004. - №19

24. Редько І. Хто винен і що робити? // Українська медична газета. - 2006. - № 7-8

25. Рябоконь Людмила. Престиж професії: без романтики. // День. - 2002. № 93

26. Система освіти в Україні: стан та перспективи розвитку [аналітична доповідь Центру Разумкова] // Нац. безпека і оборона. - 2002. - № 4

27. Сучасний кадровий менеджмент - випуск № 4, 2005