М.П
«____» ____________ ________р.
ДІЛОВІ Й ОСОБИСТІ ЯКОСТІ СЕКРЕТАРЯ.
Трохи з історії.
Секретарі з'явилися в Стародавньому Римі як охоронці чужих секретів. Потім із секретарів виділилися нотаріуси.
А самі секретарі з довірених осіб королів, царів, герцогів і перів поступово перетворилися в діловодів. Традиційно в ролі секретарів виступали чоловіки. І тільки в кінці 18 століття з'явилися жінки-секретарі.
Можливості секретаря-референта.
Секретар - це обличчя фірми. Він перший, з ким стикається відвідувач, що прийшов в установу, перший, з ким зустрічається, починаючи свій трудовий день, керівник, перший, хто відповідає на телефонні дзвінки. Від поведінки секретаря багато в чому залежить не тільки престиж фірми, в якій він трудиться, але часом і успіх партнерів і клієнтів фірми.
Секретар повинен бути завжди в «формі»: ретельно й продумано одягнутий, охайний, готовий швидко і кваліфіковано виконати дані йому доручення., уміти спокійно, без розгубленості, різкості, суєти і з достоїнством вирішувати питання в рамках своєї компетенції. Йому необхідний дар відчувати «нюанс» справи, що дозволяє вільно виходити зі скрутних ситуацій, зокрема, не бачити і не чути того, чого не треба бачити або чути. Секретар завжди повинен бути на насторожі і в курсі багатьох справ: вести роботу з документами, брати участь у проведенні ділових зустрічей і переговорів, відповідати на телефонні дзвінки і сам робити розпорядження за дорученням керівництва, здійснювати запис відвідувачів на прийом. Але іноді доводиться робити і разові доручення, наприклад, передачу грошей, міжміську телефонну розмову, відвідувати хворого товариша по службі і так далі.
Через секретаря здійснюється зв'язок керівника з підлеглими і зовнішніми світом. Здатність орієнтуватися в складному різноманітному потоку інформації,
правильно, чітко й оперативно класифікувати її часто визначає оперативність роботи відділів і навіть всієї установи.
Основні функції секретаря.
Важливу роль грає професійна базова підготовка, що включає як високий рівень загальної освіти, так і специфічні знання, які можуть бути визначені відповідно до основних функцій секретаря:
знання, необхідні для ефективної участі в інформаційно-документарному забезпеченні фірми і безпосередньо керівника (володіння такими технічними засобами, як персональний комп'ютер, телефон, факс, ксерокс);
знання, пов'язані з основними напрямами діяльності фірми, її внутрішньою структурою і зовнішніми зв'язками; знання правових актів і додатків, що регламентують роботу фірми і її співробітників;
знання, що вимагаються для комунікативного забезпечення роботи фірми і її адміністрації; вони необхідні секретареві при підготовці нарад і прийомі відвідувачів, при діловому листуванню і ділових переговорах, при плануванні свого робочого дня й обслуговуванні співробітників фірми.
Сучасні вимоги.
Щоб відповідати сучасним вимогам, секретар повинен володіти наступними якостями:
мати професійний імідж;
добре володіти мовою й письмом;
володіти хорошою пам'яттю;
добре орієнтуватися у часі;
тримати в порядку документацію, швидко знаходити необхідні папери;
уміти красиво оформляти звіти, вести ділове листування керівника;
освоювати розробки новітніх комп'ютерних програм для офісу;
бути енергійним, проявляти ініціативу;
швидко знаходити взаєморозуміння з колегами й клієнтами;
підтримувати ефективну роботу офісу у відсутності шефа;
контролювати фінанси офісу;
бути обачним у конфіденційних, делікатних питаннях фірми.
Класифікація секретарів.
Є декілька позицій, які займають секретарі:
RECEPTIONIST дівчина, працююча на телефоні. У її обов'язку входить відповідати на питання, зустрічати й проводжати гостей і клієнтів. На цій посаді необов'язкове знання іноземної мови. Основна вимога уміння триматися й акуратність.
На цьому ж рівні знаходиться посада інформатора. Тільки в цьому випадку дівчина повідомляє клієнтам якусь конкретну інформацію.
Якщо людина володіє іноземною мовою, йому передбачена посада OFFICE MENEGER, який займається організацією офісу.
Сама ж висока посада PERSONAL SEKRETARY помічник генерального директора або президента. У цьому випадку дівчина працює тільки на одного шефа, відповідає на кореспонденцію як на українській, так і на англійських мовах, супроводить директора у відрядження. Тут велика увага приділяється зовнішнім даним, акуратності, організованості, виконавчості . Такий секретар повинен бути не тільки виконавцем, але й ініціатором. Знати, що відповісти, як зорієнтуватися в будь-якій ситуації. Але і це не межа. Можна вирости із секретаря в менеджери…
Специфіка й складність роботи секретаря пов'язана з тим, що вона завжди на очах, в центрі спілкування з керівництвом, колегами, клієнтами. Він як би безліччю ниточок зв'язує різні підрозділи фірми, знаходиться в центрі внутрішніх проблем і її зовнішніх контактів. Тому роль секретаря в ритмічному ефективному функціонуванні фірми, у створенні психологічного клімату в колективі надзвичайно важлива і не замінима.
Обов'язки.
Без особливого роду знань, умінь і навичок секретареві не справиться зі своїми обов'язками. А в обов'язки входить:
облік, реєстрація, розгляд і підготовка надходжуючої кореспонденції для доповіді керівництву;
оформлення (у тому числі друкування) і розсилка розподільних документів, листів, телеграм, телефонограм, факсів, і т. п.;
підготовка по вказівці керівника й узгодження зі структурними підрозділами проектів окремих наказів, довідок, листів, відрядних посвідчень і інших документів;
оформлення протоколів розсилок виписок із них;
аналіз довідок і доповідей структурних підрозділів з висновками й пропозиціями по них;
підготовка і своєчасна розсилка матеріалів до засідань, нарад, конференцій, семінарів і з'їздів;
прийом і реєстрація заяв, пропозицій і скарг від громадян;
організація прийомів відвідувачів;
прийом, реєстрація, зберігання, облік, доставка по підрозділах і розсилка поступаючої, вихідної і внутрішньої кореспонденції, підготовка справ до здачі на державне зберігання й у внутрішній архів фірми.
Крім роботи з документами в обов'язку секретаря включаються функції по бездокументарному обслуговуванню. Зокрема,:
технічне забезпечення роботи керівника;
підготовка й організація матеріально-технічного забезпечення засідань, нарад;
організація прийому працівників і відвідувачів;
телефонне обслуговування;
підготовка відряджень;
організація презентацій і спеціальних прийомів гостей;
стенографування;
контроль за святковими і ювілейними датами;
обробка пошти;
машинописні роботи;
збір ділової інформації і її реферування по завданню директора;
збір матеріалів для доповідей і мов керівника;
ведення табеля обліку робочого часу і т.д.
Перераховані службові обов'язки можуть бути обмежені й доповнені іншими. Але і приведений перелік дає уявлення про специфіку секретарської роботи, в зв'язку з чим доречно розглянути головні аспекти професійної діяльності й культури праці секретаря. Особливістю роботи також є постійна недостача часу, робота в умовах стресу. У цьому випадку виручає уміння слухати, правильно розуміти, запам'ятовувати завдання. Оцінювати і ухвалювати швидкі й вірні рішення.
Специфіка роботи секретаря полягає в тім, що йому приходиться не тільки виконувати операції з неживими предметами праці (документи, технічні засоби), але і здійснювати численні контакти з людьми: керівником, співробітниками, відвідувачами, телефонними абонентами. Варто враховувати і те, що секретарю приходиться зіштовхуватися з великою розмаїтістю розв'язуваних задач, значними розходженнями в них по ступені труднощів, необхідністю виконувати паралельно кілька робіт. Нерідко неполадки в роботі секретаря є наслідком його негативних ділових чи особистих якостей. Неможливо, приміром, ефективно виконувати роботу, якщо секретар не має повного представлення про роль і задачі свого керівника і їхніх значень у діяльності всієї організації, не має достатньої професійної підготовленості.
Ділові й особисті якості при виконанні визначеної роботи виявляються в тісній взаємодії і доповнюють один одного. Знання правил прийому відвідувачів і ефективне застосування на практиці неможливо без наявності в секретаря таких особистих якостей, як інтелігентність, тактовність, доброзичливість.
У сформованій практиці оцінки праці секретарів прийнято виділяти наступні ділові якості:
1. Професійна майстерність.
Ця якість має на увазі володіння комплексом професійних знань, умінь і навичок, передбачених кваліфікаційною характеристикою: уміння стенографувати, друкувати на пишучій машинці, знання основ роботи з документами, правил орфографії й пунктуації і т.п.
2. Ініціативність.
Секретар, повинний виявляти самостійність і ініціативу в рішенні питань своєї компетенції, не чекаючи спеціальних указівок керівника. Однак, приймаючи те чи інше рішення, секретар повинний бути упевнений, що воно піде на користь справі, не буде передчасним чи помилковим.
3. Організованість.
Уміння організувати своє робоче місце, раціонально спланувати розподіл обов'язків за часом, забезпечити своєчасне виконання щоденних операцій.
4. Відповідальність.
Секретар, повинний бути готов прийняти на себе відповідальність по задачах, поставлених керівником, особливо в межах своєї компетенції. Ця якість виробляється, як правило, із досвідом роботи. Керівник, повинний бути упевнений у тім, що його секретар може працювати самостійно і здатний грамотно вирішувати такі питання, як оформлення й складання документів, розшифровка стенограм і піктограм, оповіщення учасників нарад і т.п.
5. Пунктуальність.
Уміння не тільки правильно спланувати захід, але і строго виконувати їх у встановлений час. Неприпустимі запізнення секретаря, як на роботу, так і на ділові зустрічі, наради, засідання. Пунктуальність повинна виявлятися й у своєчасності підготовки документів, доповіді їхньому керівнику.
6. Поінформованість.
Секретар, повинний добре орієнтуватися в питаннях того напрямку діяльності, у якому працює його керівник і заснування в цілому, знати положення справ і стан рішення питань у галузі, останні досягнення й проблеми; бути в курсі подій, що відбуваються в підрозділі й заснуванні.
7. Дипломатичність, уміння зберігати службову таємницю.
При рішенні різних питань: підготовці документів, бесіді з відвідувачами і по телефону - використовувати тільки фактичну, строго перевірену інформацію. Неприпустимо розголошувати інформацію, що має секретний характер, а також інформацію, що хоча і вірна, але може завдати шкоди чи справі окремим обличчям. Секретар, повинний бути тактовний, ввічливий і доброзичливий зі співрозмовником, незалежно від особистого відношення до нього. Насамперед, потрібно думати про справу і намагатися зробити його максимально добре в межах можливого. Потрібно правильно зберігати документи, не допускаючи вільного доступу до них інших співробітників.
8. Гарна пам'ять.
Ця якість забезпечується секретарем не тільки за рахунок розвитку своїх здібностей, запам'ятовуючи інформації, але і за рахунок раціонального використання можливостей сучасної оргтехніки і довідково-інформаційного апарата. У сучасній науці є цілий ряд рекомендацій з розвитку зорової й слухової пам'яті. Добре відомі такі прийоми, як підкреслення основних слів тексту, виділення головної думки й опорних моментів тексту, запам'ятовування їх шляхом кількаразового повторення: допомагають секретарю в розвитку пам'яті і різні картотеки, довідники і т.п.
9. Відданість роботі.
Любов до обраної професії, розуміння її важливості, прагнення до постійного удосконалювання професійної майстерності – необхідна умова того, щоб стати не просто кваліфікаційним виконавцем, а сьогоденням секретарем, першим помічником керівника.
Для того щоб виробити й розвити названі ділові якості, секретарю потрібно виховувати в собі і цілий ряд особистих якостей. Більшість із цих якостей закладається в людині вихованням у родині в школі. У залежності від отриманого виховання ступінь їхнього розвитку в різних людей різна, багато чого тут визначається індивідуальними схильностями, звичками, типом нервової системи. Які ж особисті якості важливо мати секретарю керівника? На це питання існує багато різних думок, оскільки немаловажним фактором є ще і сумісність, тобто можливість успішної спільної роботи двох особистостей – секретаря й керівника. Виділимо найбільш істотні якості, необхідні секретарю.
10. Інтелігентність.
Ця якість має на увазі здатність і уміння секретаря тактовно, чемно вести бесіду; стримувати і не виявляти негативні емоції; дотримувати прийняті в нашому суспільстві норми поведінки й спілкування; стежити за культурою свого зовнішнього вигляду і робочого місця.
11. Працьовитість.
Ця якість виробляється в людині з дитячих років. Однак це не виходить, що якщо воно не виховано в дитинстві, то неможливо виробити його в собі. Будучи вже дорослою людиною. Привчити себе виконувати потрібну для справи роботу одночасно. З гарною якістю, не звертаючи увагу на власне небажання, трудиться, нелегко, але цілком під силу кожному, що поставили перед собою таку мету. Виховання працьовитості – необхідна якість кожної людини незалежно від того, яку посаду він займає, на якій ділянці працює.
12. Сумлінність.
Секретар, повинний обов'язково виконувати ту роботу, результати якої важливі для рішення тих чи інших задач. Якщо обіцяв виконати що-небудь, необхідно стримати слово. Навіть якщо результат буде небажаний, у секретаря повинна бути впевненість, що він зробив усе від нього залежне. Не слід перекладати на інших співробітників свої обов'язки для того, щоб уникнути відповідальності, перекласти провину на іншу людину, за невиконану чи погано виконану роботу.
13. Чуйність і уміння адаптуватися.
Специфіка праці секретаря жадає від його готовності зробити допомогу іншим у будь-який час, і особливо в напружених ситуаціях. Потрібно уміти швидко переключаться з одного виду на інший, правильно розраховувати час, особливо в період великих навантажень.
14. Скромність.
Ця особиста якість входить у загальне поняття інтелігентності, культури людської особистості. По роду своєї роботи секретар має у своєму розпорядженні значний обсяг інформації і досить великими повноваженнями, тому що є першим помічником керівника і може у визначених ситуаціях діяти від його імені. Недостатня скромність може привести до зловживань із його боку, нетактовному поводженню, чванству і т.п.
15. Акуратність.
Усяка недбалість у роботі з документами, в одязі, в організації робочого місця створює дуже несприятливе враження про самого секретаря, навіть у тому випадку, якщо він має необхідні й особисті якості. Варто пам'ятати, що “секретар – обличчя фірми”, а обличчям самого секретаря є якість виконуваної їм роботи, культура робочого місця і зовнішнього вигляду.
16. Доброзичливість.
У спілкуванні з відвідувачами, співробітниками й посібником секретар завжди повинен бути готов прийти на допомогу, посприяти, піти в разі потреби на деяку особисту незручність заради загальної справи. Люба людина, що звернулася до секретаря за допомогою, повинна бути упевнена, що усе можливе буде зроблено. У розмові потрібно уживати увічливій формі, не допускати фамільярності, звертання на “ти”. Якщо секретар знає, чи припускає, що підлягаюча повідомленню інформація є для співрозмовника негативною, то він постарається викласти її як можна більш тактовно, делікатно.
Серед інших особистих якостей, що потрібні сучасному секретарю можна відзначити і такі, як уміння швидко вслухатись в суть чи подій явищ: товариський характер і контактність, розумна обережність у прийнятті рішень, артистизм – якість, що допоможе секретарю перебороти особисті емоції заради справи, провести на гарному рівні прийом відвідувачів і т.п. почуття гумору: здатність до самостійного навчання, розширенню кругозору.
Усі названі якості, необхідні секретарю, не даються людині в готовому виді. Потрібна повсякденна праця розуму й душі, наполеглива й відповідальна підготовка до роботи в обраній професії.
Він повинний бути упевнений, що усе можливе буде зроблено. В розмові потрібно вживати тільки ввічливу форму, не допускати фамільярності, звертання на “ти”.
Якщо секретар знає чи припускає, що підлягаюча повідомленню інформація є для співрозмовника негативною, то він постарається викласти її як можна більш тактовно, делікатно.
СУЧАСНЕ ОБЛАДНАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ СЕКРЕТАРЯ
Використання сучасної організаційної техніки, по її устаткуванню й оснащенню є необхідною умовою досягнення високої ефективності, оперативності і якості праці, збереження працездатності в плині усього робітника дня.
Робоче місце секретаря є важливим осередком організації трудового процесу в заснуванні. Оскільки секретар - "обличчя фірми", то і його робоче місце, повинне бути зразком правильної організації, показником високої культури праці.
Планування робочого місця секретаря повинно забезпечити максимальну зручність при виконанні покладених на нього обов'язків, у тому числі відповідати вимогам економії площі приміщення.
Робоче місце секретаря в приймальні звичайно, розташовується поруч із кабінетом керівника, у центрі кімнати, недалеко від дверей у кабінет і так, щоб легко можна було бачити усіх вхідних.
У приміщенні повинні знаходитися тільки ті предмети, що потрібні секретарю й іншим співробітникам, безпосередньо в процесі роботи.
Велику частину робочого часу секретар працює, сидячи, а він стомлює, тому він повинний мати можливість зручно витягнути ноги, вільно вставати, змінювати позу, працювати на друкарській машинці, читання.
Насиченість робочого місця секретаря засобами оргтехніки вимагає її розміщення з урахуванням вимог ергономіки і максимальної ефективності роботи.
Важливим елементом організації робочого місця секретаря є внутрішня організація відділень столу. Шухляди повинні легко, плавно й безгаласливо висуватися. Велика шухляда найкраще пристосувати для вертикального збереження матеріалів, в інших шухлядах повинні бути різні спеціальні пристосування - для картотек, малої організаційної техніки, канцелярського приладдя і т.п. Необхідно постійно, але і строго стежити за порядком на робочому місці й у шухлядах столу.
Варто пам'ятати, що нерідко секретар має велику кількість різних технічних засобів, включаючи оргтехніку, якою користаються інші працівники: конвертовскривники, папірознищювальна машина, ламинабор. Їх розміщують таким чином, щоб були доступні для підходу і короткочасного користування, але знаходилися під постійним спостереженням секретаря. Користуватися своєю друкарською машинкою, диктофоном, і термокопіровальним апаратом іншим співробітникам дозволяти не слід, тому що це може привести до серйозної поломки, а також до розмноження сторонньої інформації.
Секретар несе повну відповідальність за ту апаратуру, яка знаходиться в його кабінеті, і тому запитувати за неї будуть, у першу чергу, з відповідального працівника і стягувати за поломки теж із нього.
Раціональна організація робочих місць припускає правильне їхнє планування, комплексне оснащення робочих місць технічними засобами, допоміжними пристроями і необхідними меблями. Шафи, картотеки й інше устаткування варто встановлювати в місцях, зручних для підходу й користування ними. Площа робочого місця повинна відповідати характеру виконуємої роботи.
При обґрунтуванні вибору розмірів площі необхідно враховувати наступні фактори:
Наявність підходів до меблів і устаткування;
Порядок розміщення й експлуатації меблів і устаткування;
Потреба в специфічних умовах;
Можливість установки нового додаткового обладнання.
Секретар повинний, знаходиться в окремому приміщенні, площа якого поділяється на робочу зону й зону для відвідувачів.
Робоча зона секретаря оснащується столом із приставкою, допоміжним столом, підйомно-поворотним стільцем і шафовими секціями.
Висота сидіння стільця над рівнем підлоги – 43 см.; висота кришки столу над рівнем підлоги – 71 см. (для друкарки – см. див); висота від нижньої поверхні кришки столу до сидіння стільця – близько 23 см.
Зона для відвідувачів комплектується стільцями, журнальним столиком і квітником..
Документи, що надходять у поточний архів відділу, секретар зберігає в шафі в папках-реєстраторах, швидкозшивачах і папках із шнурівками. Довідково-інформаційні посібники – у шафах-вітринах
ВСТУП
Сукупність робіт, зв’язаних із створенням документів, їхньою реєстрацією, класифікацією, рухом, обліком і збереженням, називається діловодством.
Від правильної організації діловодства багато в чому залежить успіх роботи підприємства. Діловодство на підприємствах і в заснуваннях ведеться на основі єдиної державної системи діловодства.
Єдина державна система діловодства допомагає уникнути надмірностей і дублювання в роботі, тому що в ній сформовані однакові вимоги й рекомендації з питанням підготовки документів, організації документообігу, обліку й пошуку інформації, здійснення контролю за використанням документів і угрупованням їх у справи.
Наукова організація діловодства й культура його ведення позитивно впливають на всю господарську діяльність підприємства. Діловодство повинне бути простим і оперативної.
Під діловодством розуміється діяльність апарата керування, що охоплює питання документування й організації роботи з документами в процесі здійснення їм управлінських функцій. Головною задачею діловодства є забезпечення швидкої, безперебійної і ефективної роботи заснувань.
Моя ціль написання роботи, полягає в тім, щоб цілком закріпити інформацію здобуту в ПТУ № 25.
АКСЕСУАРИ ДІЛОВОЇ ЖІНКИ
ЮВЕЛІРНІ ВИРОБИ
Обручки. Колір яскравого каменю повторіть в одязі. На повні пальці не надягайте великі обручки. Тонкі, витончені обручки носять на тонких пальцях. Масивний перстень виглядає на самоті. Кольоровий камінь сполучається тільки з білими й прозорими каменями.
Сережки. Подовжені сережки (підвіски) підходять круглому обличчю. Брюнеткам – яскраві кольорові камені. Блондинкам – світлі камені, темнооким – теплих відтінків.
Велику мочку прикрасять кліпси плоскої форми. До маленького підійдуть сережки без блиску довгастої форми.
Якщо вуха щільно прилягають до голови, надягніть великі сережки.
Легкі витончені – для тонкої мочки.
Брошка. Біжутерія йде до костюма зі штучних тканин. Для щільних ткане підходять брошки з чи дерева напівкоштовних каменів. Кераміка гарна на натуральних тканинах грубої фактури, а брошки тонкої роботи - на шовку.
Окуляри. Колір оправи й скло повинне гармоніювати з макіяжем очей і формою обличчя. Овальне обличчя – висока й розширена догори, ледве трикутна. Кругле обличчя – оправа витягнута нагору, донизу звужена. Довге обличчя – оправа широка. Трикутне обличчя – оправа ледве розширена догори, висока.
Не забудьте: верхня лінія оправи збігається з лінією брів. Високо сидячі на переніссі окуляри збільшують ніс, на середині носа – “зменшують” його довжину.
АКСЕСУАРИ
Рукавички до вечірнього туалету частіше носять довгі, краще щільні, а не прозорі, і краще нейтрального, чи кольори в тон до плаття. Рукавички, підібрані по контрасту до плаття, виглядає дуже екстравагантно. Оставатися в приміщенні у рукавичках у нас не прийнято. Виключення складають танцювальні вечори, на котрих рекомендується надягати короткі тонкі рукавички – нейлонові, непомітних тонів.
В ошатному одязі найбільше яскраво виявляється індивідуальність кожної жінки.
Завдяки прикрасам змінюється характер одягу – від повсякденного до святкового, урочистого.
У сучасному чоловічому гардеробі краватка – прикмета офіційності, строгості. Жіночий скоріше декоративний. Вільно зав'язаний, не стягуючий комір, він природно входить у невимушений ансамбль модного одягу.
Добре виглядає краватка з тієї ж тканини, що і спідниця, жилет. В'язані краватки найчастіше однокольорові, із прямими широкими кінцями. Вузол середніх розмірів.
До нарядного костюма більше підійде краватка із шовкової чи атласної тканини. Його заколюють, як у старовину, шпилькою з блискучою голівкою. Для урочистих випадків підійде і широка краватка-метелик. Його можна носити традиційно, під коміром, чи прямо на шиї, залишаючи воріт блузки розкритим.
Дуже прикрашають одяг ефектно зав'язані косинки, хустки. Їх можна виготовити з яскравої тонкої тканини – штучного шовку, шифону.
Зав'язати косинку можна декількома варіантами, а вузол прикрасити брошкою, блискучою шпилькою.
Маленькі хустки й косинки зав'язують під горло і повертають вузлом убік, великі накидають на плечі, визволивши комір, і кінці зав'язують на груди чи позаду, ледве вище талії.
Легку косинку можна використовувати як доповнення до одягу.
Звичайно, не занадто ошатне плаття можна зробити святковим за допомогою шарфа. Якщо одяг без коміра, шарф кілька разів обмотують навколо шиї, залишаючи попереду короткі кінці. Їх утягують вузлами, роблячи по двох-трьох підряд.
Пояса. Видозмінити плаття допоможе вам пояс, що є однієї з найважливіших частин одягу і найчастіше єдиною її обробкою.
Навіть простеньке плаття можна зробити ошатним, якщо надягти модний пасок. Фантазія й бажання допоможуть вам різноманітити своє убрання. Формі пояса варто підбирати з урахуванням особливостей фігури.
Пояса можна робити з тканини, шкіри, замші, фетру, оксамиту, тасьми.
Головний убір завершує ансамбль одягу і додає визначений характер зовнішності людини, створює образ.
Головний убір варто обов'язково підбирати в залежності від характерних рис обличчя й фасону основної деталі – пальто, костюма, плаття.
Берет – головний убір, якому можна носити в будь-якому віці. Гарні невеликі традиційні берети, що легко розтягти до потрібного розміру.
Носять берети по-різному – насунутими на чоло, небагато зрушеними убік.
Відвідувачі в заснування відвідувачі звертаються по допомогу, як правило, саме до секретаря. Від того, як виглядає секретар, у значній мірі формується думка про заснування в цілому. Для секретаря приймальні в однаковій мірі недоречні джинсові штани, декольтоване оксамитне плаття, взуття кросового типу і домашні тапочки. Яких же норм потрібно дотримувати секретарю? Вони не важкі й доступні кожному.
У залежності від часу року костюм секретаря може бути різним як по кольору, так і по використовуваних тканинах. Важлива вимога до костюма –строгість і елегантність, відповідні направленню моди. Головне, про що потрібно пам'ятати: костюм повинний бути зручним, практичним, досить строгим. Не рекомендується доповнювати робочий костюм помітними, громіздкими прикрасами, недоречні будуть і великі дорогоцінні прикраси. Неприємне враження роблять руки, унизані кільцями. Не слід перетворювати себе у вітрину для біжутерії. Прикраси повинні підкреслювати достоїнства костюма і його господарки. У тон костюма варто підбирати туфлі. Взуття повинне бути зручне. Для роботи повинна бути змінне взуття, тому що знаходитися в приміщенні в плині робочого дня у вуличному взутті, наприклад, у зимових чоботях, шкідливо для здоров'я.
Секретар, повинний пам'ятати про особисту гігієну. Не слід користатися парфумерними речовинами, що мають різко виражений запах.
Руки секретаря завжди повинні бути в ідеальному порядку. Нігті не повинні бути занадто довгими, щоб не заважали роботі на друкарській машинці. Лак для нігтів краще підібрати спокійного тону і стежити за тим, щоб він покривал весь ніготь, був світлим.
Зачіска секретаря повинна бути акуратною, до обличчя, гармоніювати з костюмом і навколишнім оточенням. Неприпустимі довге розпущене по плечах волосся, чубчик, що закриває очі.
Нерідко модні дівчини захоплюються зайвими прикрасами свого обличчя засобами косметики, користуються яркою помадою, рум'янами, тінями для вік. Для секретаря це неприпустимо. Головне в користуванні косметикою – почуття міри. Денний макіяж, повинний бути непомітний для стороннього погляду.
Весь зовнішній вигляд секретаря повинний бути ретельно продуманий, сучасний і акуратний.
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ СОНЯЧНОМУ УДАРІ, ШОКУ, ОПІКУ, ОБМОРОЖЕННІ.
ОПІКИ
Ушкодження тканин, викликане впливом високої температури (термічний опік), хімічних речовин (хімічний опік), ренгенових променів чи випромінювання при вибуху ядерних бомб (променевий опік).
Хімічні опіки виникають від впливу на тіло концентрованих кислот (соляна, сірчана, азотна, оцтова, кара чистова, царська горілка) і лугів (їдкий калій і їдкий натрій, нашатирний спирт, негашене вапно), фосфору і деяких солей важких металів (срібла нітрат, цинку хлорид і ін.).
Вага й глибина ушкоджень залежать від виду концентрації хімічної речовини, тривалості впливу місця додатка. Менш стійки до впливу хімічних речовин слизуваті оболонки, шкірні покриви промежини й шиї, більш стійкі підошовні поверхні стіп і долоні.
Променеві опіки виникають на стороні тіла, зверненої до джерела випромінювання. Зовнішні перші ознаки променевих опіків не відповідають ступеням поразки, виявляється трохи пізніше.
Термічні опіки виникають від безпосереднього впливу на тіло полум'я, окропу, що горять і гарячих рідин та газів, розпечених металів і ін. Вага ушкодження залежить від висоти температури, що впливає, тривалості впливу, просторості поразки локалізації опіку.
Перша
допомога повинна
бути спрямована
на припинення
впливу високої
температури
на хворого, –
погасити палаючий
одяг, видалити
потерпілого
із зони високої
температури
видалити з
поверхні тіла
тліючий і різко
нагрітий одяг.
Наступне, є як
найшвидше
закрити опікові
поверхні сухою
асептичною
пов'язкою для
попередження
інфікування
опікової поверхні.
Пов'язки бажано
накладати
стерильним
бинтом чи задопомогою
індивідуального
пакета. Перш
ніж транспортувати
обпаленого
в лікарню, необхідно
зробити
29-04-2015, 04:43