Підрозділ 2.3 "Технократизм як стиль мислення" присвяченийпроблемі гносеології технократичного стилю мислення, позбавленого моральних категорій, далекого від категорій Розум і Мудрість .
У підрозділі показано, що технократизм як стиль мислення має глибоке гносеологічне коріння, виступаючи у вигляді сучасної форми догматичного світогляду. У свою чергу, догматичний світогляд базується на історичному досвіді взаємодії людини із природою. На найбільш ранніх стадіях формування людського співтовариства технічні нововведення й технологічні навички були пов'язані з усією природою людини. Радикальні зміни в "життєорієнтованій економіці" сталися тоді, коли техніка й технології перетворилися на інструменти посилення влади і збільшення багатства шляхом систематичної організації повсякденної господарської діяльності.
Збіг за місцем та часом таких феноменів, як відкриття античної філософії і науки, збагачених великими винаходами, зумовило домінування технократичного стилю мислення в економічній сфері.
У підрозділі 2.4 "Технократизм як практична реалізація дегуманістичних поглядів в управлінні економічними структурами" дається аналіз історичного розвитку технократичних ідей, які панували в теорії й практиці ринкового господарства під впливом науково-технічної парадигми.
У підрозділі робиться висновок про те, що на стадії зрілого індустріального суспільства, де основну частину технократії представляють менеджери, саме технократи здобувають більшу й, навіть, вирішальну владу у сфері виробництва товарів і надання послуг. Підвищення статусу технократів як провідної і вирішальної сили суспільства, на думку прихильників технократизму, є закономірним результатом переходу до сучасного постіндустріального суспільства. Проте, як показує світова практика, жодні інтелектуальні технології не дозволяють замінити людину, що володіє здібностями осягнення складної проблеми у всій її цілісності.
У підрозділі аналізуються різні сценарії подолання антропологічної кризи технократичного суспільства. Зокрема, дискусія між гуманістами й технократами набуває нового сенсу в ідеології трансгуманізму, політичним ідеалом якого є поліцентральна система влади, що координує діяльність людей як автономних агентів.
У розділі 3 "Гармонізація суб'єкт-суб'єктних відносин як зняття феномена відчуження в різних економічних структурах" увагузосереджено на порівняльному аналізі різних управлінських стратегій в економічних структурах з погляду гармонізації гуманістичної й технократичної складових.
У підрозділі 3.1 "Феномен "відчуження" людини в соціально-економічних відносинах" узагальнюється історико-філософський аналіз феномена "відчуження" людини, розкривається його сутність та особливості прояву в економічній сфері.
Феномен "відчуження" у сфері соціально-економічних відносин у технократичному суспільстві значною мірою пронизує сферу суб'єкт-суб'єктних відносин, замінюючи їх суб'єкт-об'єктними, оскільки працівник розглядається як об'єкт управління з метою одержання максимального прибутку. Упродовж усього індустріального етапу розвитку суспільства було проаналізовано й запропоновано безліч стилів і методів управління. Проте, всі ці методи перебували в рамках кібернетичного підходу, заснованого на розподілі систем, які керують, і якими керують та на факторі зворотних зв'язків як одного із ключових атрибутів.
У підрозділі дається ретроспективний аналіз становлення й розвитку різних стилів управління в економічних структурах, а також відзначається, що стилі управління індустріального періоду не враховували, зокрема, такий фактор як національна трудова культура. Одночасно, наприкінці ХХ сторіччя виникла гіпотеза, відповідно до якої основою успішності економічної структури є не методи керівництва, а культурні особливості, у тому числі й ставлення працівників до роботи як складової культури. Врахування цього фактора зумовило появу нових підходів до вирішення завдань подолання відчуження працівників.
Підрозділ 3.2 "Партисипативні підходи до гармонізації соціально-економічних відносин" містить філософсько-антропологічний аналіз сучасних управлінських практик у постіндустріальному світі. Розкриваються зміст та особливості корпоративної й організаційної культур, а також культури організації. Підкреслюється, що в кінцевому рахунку корпоративна культура створюється менеджментом з метою підвищення ефективності корпорації. Організаційна культура складається за законами саморозвитку, залежно від низки неформальних чинників. Взаємодія зазначених видів культури забезпечує формування культури організації.
У центрі аналізу перебуває людина, її аксіологічна реакція на нав'язування менеджментом корпоративної культури, прагнення в будь-якій ситуації зберігати свої особистісні й колективні цінності. Одним з основних напрямів в антропологічному вимірі організаційних структур стає визнання фундаментального значення процесів транскомунікації культури й поведінки як джерела розподілу енергії на різних циклах розвитку організації як специфічної системи. Як приклад у підрозділі розглянуто процесний метод управління бізнесом, в основу якого покладено творчість, що розуміється як свобода й відповідальність. Змістом і головною метою процесного управління є створення умов для максимального розкриття творчого потенціалу співробітників, їх особистого й професійного росту.
У роботі вперше зроблено спробу аналізу практичних технік гуманізації виробничих відносин працюючих у структурах сітьового маркетингу. У підрозділі показано, що серед інструментів впливу на бізнес-партнерів часто-густо використовуються елементи маніпулювання свідомістю, що може привести до посилення відчуження.
Більш гармонізовані виробничі відносини можна спостерігати в так званих народних акціонерних товариствах, створюваних на принципах демократичного капіталізму, запропонованого американським економістом Л. Келсо. Цей підхід розглядається в підрозділі 3.3 "Подолання відчуження через демократизацію інституту власності" .Суть концепції демократичного капіталізму полягає у поєднанні інструментарію політичної демократії з інструментарієм економічної, що сприяє формуванню виробничих відносин, які відповідають шкалі людських цінностей. У роботі дається аналіз практичної реалізації ідей Л. Келсо, які з гуманістичних позицій вирішують проблему зняття відчуження працівників у корпораціях, де впроваджена модель створення акціонерної власності.
У підрозділі 3.4 "Особистісні стратегеми людини в економічних структурах" зроблено спробувирішення проблеми вибору життєвих стратегій людини в інтервалі виробничо-економічних відносин. Якщо виходити із твердження, що людське життя не має споконвічної заданості, то людина може самостійно вибирати стратегему свого буття. Вона може або пристосуватися до соціальних ситуацій і контекстів, або сформулювати й реалізувати проект самої себе, свій власний задум, або знайти новий зміст завдяки внутрішньому досвіду, через проходження граничних ситуацій.
Важливим аспектом у цьому контексті є проблема самоідентифікації людини і її намір змінити щось у своїй долі. У підрозділі розглянуті існуючі техніки, спрямовані на самовдосконалення особистості. Доводиться констатувати, що сáме масове бажання великої кількості людей змінити своє життя, скорегувати свою долю, породило величезний ринок подібних послуг. У роботі розглядаються техніки на основі нейро-лінгвістичного програмування, спрямовані на вирішення завдань зміни переконань. Показується ризик застосування подібних методик, поєднаних з можливістю маніпулювання свідомістю людини, що спричиняється до ще більшого відчуження від самої себе.
У Висновках дисертації сформульовані основні результати дослідження, що висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи, визначаються перспективи подальшої роботи з цієї теми.
У процесі дослідження встановлено:
1. Криза техногенної цивілізації зумовила відставання духовно-етичної компоненти стратегії людства і зробила проблематичним саме існування людини.
2. Безперспективність спроб філософів і вчених створити інтеграційну науку про людину, а також філософсько-антропологічний редукціонізм, що зводить людину до одного з її проявів, зумовили пошук нових підходів до питань про сутність людини.
3. Нові підходи вимагають розширення філософського інструментарію за рахунок включення у філософсько-антропологічний дискурс понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема психології, соціології і теорії управління.
4. Використання нового інструментарію дозволило виявити з позицій філософської антропології діалектично протилежні тенденції технократичного і гуманістичного ставлення до людини в процесі виробництва матеріальних благ.
5. Ретроспективний аналіз двох зазначених тенденцій виявив безумовне переважання технократизму не лише в суб'єкт-об'єктних, але й суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних організаціях.
6. Технократичне ставлення до людини як до певного виду виробничого ресурсу породило феномен відчуження працівника як від результатів своєї праці, так від самої себе як представника людського роду.
7. Глобальні процеси, орієнтовані на максимізацію прибутків економічними агентами країн "золотого мільярда", породжують у відповідь реакцію людини, спрямовану на подолання відчуження, на пошук і віднайдення самої себе.
8. Техносфера, створена людиною, нові інформаційні технології, що породжують феномен відчуження, через "заперечення заперечення" надають людині можливість самоідентифікації в сфері, яка не пов'язана з найманою працею: фрілансерство, сітьові технології бізнесу.
9. Одночасно простежується тенденція гуманізації суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних організаціях, що запроваджуються власниками і менеджерами вищої ланки на основі втілення механізмів корпоративної культури.
10. Подолання відчуження людини в економічних організаціях можливе також за умов демократизації економіки, якщо акціонерна власність розподіляється між всіма працівниками корпорації, а отриманий ними прибуток залежить не лише від їх особистого трудового внеску, але й від тих часток капіталу, що їм належать.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Іванова Л.С. Категорія цінностей та їх прояв у системі управління / Л.С. Іванова // Науковий вісник південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. − 2001. − Вип. 1-2. − С. 66-69.
2. Иванова Л.С. Соотношение ценностей и принципов в стиле руководства фирмой/ Л.С. Иванова // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. − 2002. − Вип. 15. − С. 13-19.
3. Іванова Л.С. Соціально-історичний погляд на розвиток вітчизняного стилю управління / Л.С. Іванова // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. − 2002. − Вип. 16. − С. 50-55.
4. І ванова Л.С. Цінності в управлінській діяльності керівника / Л.С. Іванова // Актуальні проблеми психології. – 2002. – Т. 1, частина 3. – С. 208-213.
5. Иванова Л.С. Феномен "отчуждение" человека в экономических организациях / Л.С. Иванова // Ученые записки Таврического Национального университета им. В.И. Вернадского. – 2007. – Том 20(59), № 2. − С. 183-188.
6. Иванова Л.С. О структуре дискурса философской антропологи / Л.С. Иванова // Вестник СевГУ. – 2008. – Вып. 86. –С. 90-93.
7. Иванова Л.С. Культура организации как интервализация присутствия человека / Л.С. Иванова // Гуманітарний вісник Запорізької державної академії. − 2008. – Вип. 31. − С. 32-37.
8. Иванова Л.С. Генезис технократического стиля мышления. Философско-антропологический аспект / Л.С. Иванова // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – 2008. – Вип. 20. – С. 153-158.
9. Иванова Л.С. Снятие отчуждения работников в современных экономических структурах / Л.С. Иванова // Ученые записки Таврического Национального университета им. В.И. Вернадского. – 2008. – Том 21(60), № 2. − С.106-113.
АНОТАЦІЯ
Іванова Л.С. Гуманізація суб’єкт-суб’єктних відносин в економічних структурах технократичного суспільства. − Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 − філософська антропологія, філософія культури. − Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. Сімферополь, 2008.
У дисертації розглядаються проблеми суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах в умовах кризи техногенної цивілізації, з позицій філософської антропології вивчається феномен відчуження людини та пропонуються шляхи його подолання.
Робиться висновок про необхідність пошуку нових підходів щодо питань про людину. Стверджується, що нові підходи настійно вимагають розширення філософського інструментарію за рахунок включення у філософсько-антропологічний дискурс понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема психології, соціології й теорії управління.
Проаналізовано діалектично протилежні тенденції технократичного й гуманістичного підходів до людини в процесі виробництва матеріальних благ. Показано безумовну перевагу технократизму в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах.
Доводиться, що побудова постіндустріального інформаційного суспільства вимагає гармонізації гуманістичної й технократичної складових у сфері виробництва матеріальних благ і надання послуг.
Ключові слова: технократичне суспільство, суб'єкт-суб'єктні відносини, гуманізм, технократизм, відчуження, економічні структури.
ANNOTATION
Ivanova L.S. Humanizing of subject-subject relations in the economic structures of technocratic society. − Manuscript.
Thesis for the application of candidate of philosophical sciences degree speciality 09.00.04 − philosophical anthropology, philosophy of culture. Tavrida National V. Vernadsky University. Simpheropol, 2008
The theses are devoted to research of subject-subject relations problems in the economic structures of technocratic society, considered from positions of philosophical anthropology the phenomenon of alienation and way of its overcoming. It is shown that the crisis of teсhnogenic civilization have been conditioned spiritually moral lag components of human strategy and did problematic his existence.
Absence of prospect of creating integrative science about a man provided the necessity of search of the new going near inquiring about a man. It becomes firmly established that new approaches urgently require expansion of philosophical-anthropological discourse by including of definitions and concepts of contiguous fields of knowledges.
The dialectical opposite tendencies of humanism and technocratic attitude toward a man in the process of production of material welfares are analyzed.
The ways of humanizing of subject-subject relations are shown by overcoming of alienation of man from the results of the labour in economic structures. A theory and practical realization of economic and production democracy is analysed from positions of philosophical anthropology. It becomes firmly established that construction of knowledge society needs in harmonization by humanism and technocratic component of sphere of production of material welfares and providing of services.
Keywords: technocratic society, subject-subject relations, humanism, teсhnokratiism, alienation, economic institutions.
АННОТАЦИЯ
Иванова Л.С. Гуманизация субъект-субъектных отношений в экономических структурах технократического общества. − Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.04. − философская антропология, философия культуры. − Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. Симферополь, 2008.
Диссертация посвящена анализу проблем субъект-субъектных отношений в экономических структурах в условиях кризиса техногенной цивилизации.
Показано, что кризис техногенной цивилизации обусловил отставание духовно-нравственной компоненты стратегии человечества и сделал проблематичным само существование человека. Произошли радикальные изменения, усиливающие феномен отчуждения человека, разрушающие индивидуальную ценностную матрицу, лежащую в основе этнической, гражданской и цивилизационной идентичности. Эти изменения проявляются во всех сферах существования человека, среди которых главенствующую роль играет производственная деятельность в экономической сфере.
В управлении экономическими структурами совершенно очевидно проявляются две тенденции, характеризующие субъект-субъектные отношения – технократическая и гуманистическая. Содержанием первой является отношение к человеку как к средству для достижения коммерческого успеха, содержанием второй – признание человека в качестве конечной и единственной цели производства. В связи с этим становится чрезвычайно актуальным анализ противоречий между практикой технократического управления производством и формированием субъект-субъектных отношений на гуманистической основе.
Вследствие бесперспективности попыток создать интегративную антропологию делается вывод о необходимости поиска новых подходов к вопрошанию о человеке. Утверждается, что новые подходы настоятельно требуют расширения философского инструментария за счет включения в философско-антропологический дискурс понятий и концептов смежных отраслей знаний, в частности психологии, социологии и теории управления.
Проанализированы диалектически противоположные тенденции технократического и гуманистического отношения к человеку в процессе производства материальных благ. Показано безусловное преобладание технократического подхода в стилях управления в современных экономических структурах, особенно в условиях переходных экономик, характерных для Украины и других стран СНГ.
Раскрыт и проанализирован генезис и современное состояние технократического стиля мышления как доминирующего в экономической сфере. Рассмотрен с позиций философской антропологии феномен отчуждения человека в экономических структурах технократического общества. Показана связь между технократическим стилем мышления и феноменом отчуждения. В связи с этим рассмотрены пути преодоления феномена отчуждения на основе гуманизации субъект-субъектных отношений.
Раскрывается содержание и особенности корпоративной и организационной культур, а также культуры организации. Подчеркивается, что корпоративная культура создается менеджментом в целях повышения эффективности корпорации, организационная культура складывается по законам саморазвития, в зависимости от ряда неформальных факторов, а культура организации – как синтез корпоративной и организационной культур.
В работе впервые сделана попытка анализа практических техник управления, направленных на гуманизацию субъект-субъектных отношений в экономических структурах различных типов. В частности, с позиций философской антропологии рассмотрены процессный метод управления, положенный в основу международных стандартов по управлению персоналом, стимулирующие и развивающие технологии в структурах сетевого маркетинга, принципы демократического капитализма, основанные на гармонизации отношений труда и капитала.
Впервые поставлена задача необходимости анализа личностных жизненных стратегий человека в интервале производственно-экономических отношений с позиций философской антропологии.
Ключевые слова: технократическое общество, субъект-субъектные отношения, гуманизм, технократизм, отчуждение, экономические структуры.
Підписано до друку 21.05.2008. Ф
ормат 60×90/16. Папір офсетний.
Друк різографічний. Умовн. друк. арк. 0,7. Тираж 100 прим. Зам. №80.
____________________________________
Запорізький національний університет
69600, м. Запоріжжя, МСП-41
вул. Жуковського, 66
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції
ДК № 2952 від 30.08.2007
10-09-2015, 21:18