Г.С. Сковорода, що отримав освіту в Києво – Могилянській академії, був добре обізнаний з філософськими поглядами не тільки грецьких та римських філософів, а й тих, що працювали в цей час в країнах Західної Европи, були його сучасниками. Він узагальнив їх досвід та висунув власну філософську концепцію, водночас схожу і не схожу на ті що йому передували. Саме у творчості Г.С. Сковороди яскраво проявився менталітет Українського народу, основні риси його філософської думки (такі як антеїзм, екзистенційність, кордоцентризм).Г. Сковорода своїм житттям довів, наскільки мала значющість всього пройдящого, зовнішнього, - грошей, краси, слави, популярності, і яка цінність внутрішнього, вічного, – храму людської душі, Бога в людині і людини в Богові, шуканні істини й бутті в істині згідно з нею. Тож епітафія на могилі видатного філософа цілком виправдана його життям – «світ ловив та не впіймав його».
Список використаної літератури
1) Бичко А. К, Бичко І. В. Феномен української інтелігенції. К., 1995.
2) Бичко А. К, Історія філософії К. 2002 с. 367-379
3) Горський В.С. Історія української філософії , К. 1997 с. 5-25, 84- 105
4) Драгоманов М. П. Вибране. К., 1991.
5) Сковорорда Г.С. Повне зібр. творів у 2-х т. К. 1973.
6) Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. С. 151.
7) Тихолаз А. Г., Запорожець І.О. Історичні уроки однієї суперечки (П. Юркевич проти М. Чернишевського) / Філос. і соціол. думка. 1992. № 7. С. 143.
8) Лесевич В. В. От Конта к Авенариусу / Собр. соч.: В 3 т. М., 1915. Т. 1. С. 367.
9) Там же. С. 368.
10) Лесевич В. В. Позитивизм после Конта / Там же. С. 56
11) 11) Потебня А. А. Язык и народность.Эстетика и поэтика. С. 279.
10-09-2015, 23:13