Якщо платник податків зареєстрований як квартальний платник ПДВ, то при здійсненні експортних операцій він також має право на щомісячне відшкодування ПДВ з бюджету за підсумками результатів діяльності першого або двох перших місяців кварталу.
Подана до органів податкової служби Податкова декларація підлягає попередній перевірці. У разі виявлення факту, що вона заповнена з порушенням установлених вимог, декларація повертається на доробку і при повторному здаванні після закінчення терміну подання звітності приймається як подана несвоєчасно із застосуванням адміністративних і фінансових санкцій.
Декларація, подана платником податків до органів податкової служби, підлягає перевірці з метою підтвердження суми, задекларованої до відшкодування. Така перевірка складається з декількох послідовних етапів і здійснюється податковим інспектором на підставі аналізу даних податкової декларації і додатків до неї без отримання від платника податків додаткових відомостей (за винятком окремих випадків) і без виходу на місце роботи (знаходження) платника податків. За результатами такої перевірки податковий інспектор може прийняти рішення про передачу податкової декларації до відділу документарних перевірок для проведення відповідної перевірки. Причому якщо у податковій декларації вказана сума до відшкодування перевищує 10 тис. грн., то така декларація відразу передається до відділу документарних перевірок, і відшкодування суми ПДВ з бюджету здійснюється тільки за умови проведення обов´язкової попередньої документарної перевірки платника податків і зустрічних документарних перевірок основних постачальників такого платника податків. При цьому у першу чергу перевірці підлягають суми, подані для відшкодування на розрахунковий рахунок платника, а потім суми, зараховуються в рахунок наступних платежів, а також суми податкового кредиту, що викликають підозру, незалежно від виду відшкодування.
Зустрічні перевірки проводяться щодо постачальників - юридичних осіб з місячним обсягом придбаних товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ у розмірі 3 тис. грн. і більше та у фізичних осіб - суб´єктів підприємницької діяльності на загальну суму ПДВ понад 500 грн., яка зарахована платником податків до податкового кредиту. У випадку, якщо платник податків щомісяця подає звітні декларації на відшкодування ПДВ і має постійних постачальників, зустрічні перевірки таких постачальників проводяться один раз на півріччя.
Податкові органи при проведенні документарних перевірок платників-експортерів і підприємств, які здійснюють міжнародні перевезення, перевіряють заявлені дані про фактично здійснені експортні поставки товарів за межі митних кордонів України, а також звіряють їх з даними Державної митної служби України про анульовані вантажні митні декларації.
При виявленні за результатами перевірок комерційних структур, зареєстрованих на підставних осіб за втраченими або викраденими паспортами, які не звітують перед державним податковим органом про здійснену господарську діяльність і переховуються від державних податкових органів, державні податкові органи, на податковому обліку в яких перебувають підприємства, що безпосередньо мали відносини з такими комерційними структурами, подають у встановленому порядку до арбітражного суду позовні заяви про визнання недійсними угод між такими підприємствами і комерційними структурами. Рішення арбітражного суду про визнання недійсними угод (договорів) між суб´єктами підприємницької діяльності (якщо таке матиме місце) є підставою для визнання неправомірності віднесення до валових витрат сплачених сум і до податкового кредиту сум ПДВ у підприємств, які безпосередньо мали відносини з комерційними структурами.
У разі настання терміну подання висновку про суми відшкодування ПДВ органам Державного казначейства до закінчення документарної перевірки з урахуванням зустрічних перевірок основних постачальників, державні податкові органи повинні подати висновки про суми відшкодування ПДВ органам Державного казначейства у встановлений термін - не пізніше 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування ПДВ на підставі Податкової декларації, поданої до податкового органу, і акта документарної перевірки без урахування результатів зустрічних перевірок.
По новостворених підприємствах, у яких сплачений статутний фонд менший від суми, що підлягає відшкодуванню, подання висновків органам Державного казначейства до закінчення документарних перевірок з урахуванням зустрічних перевірок заборонене.
Якщо за результатами документарної перевірки буде встановлено завищення у податковій декларації суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, і зазначені суми вже відшкодовані з бюджету, то завищена сума відшкодування ПДВ стягується у встановленому порядку, а платник податків визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції згідно із законодавством.
Якщо платник податків завищив суми бюджетного відшкодування, заявленого у податковій декларації, то орган державної податкової служби за результатами перевірки застосовує до нього фінансову санкцію у вигляді стягнення однократного розміру суми такого завищення, а у разі повторного порушення протягом року після порушення, виявленого попередньою перевіркою, - у двократному розмірі суми завищення бюджетного відшкодування.
З 1 червня 2005р. вступив у дію новий порядок бюджетного відшкодування ПДВ, який затверджено Законом № 2505. Тепер він однаковий для всіх платників податків, за винятком тих, які згідно із законом не мають права на бюджетне відшкодування. Отже, тепер немає різновидів відшкодувань (звичайне, бюджетне, експортне), а є одне - бюджетне.
Насамперед, визначимо осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування.
Згідно з пп.7.7.11 Закону про ПДВ, пп.5.12.1 Порядку № 213 на отримання бюджетного відшкодування не має права особа, яка:
а) була зареєстрована платником ПДВ менше 12 календарних місяців до місяця, за підсумками якого подається заява на бюджетне відшкодування;
б) мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту (ПК) унаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
в) не проводила діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.
Порядок відшкодування ПДВ описано в п.7.7 Закону про ПДВ. Викладемо його вимоги.
За підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання (ПЗ) і податкового кредиту (ПК) звітного періоду (далі - від’ємне значення), платник бюджетного відшкодування не одержує. Суму такого від'ємного значення може бути враховано в цьому ж (першому) періоді тільки у зменшення суми податкового боргу щодо ПДВ, що виник у попередніх податкових періодах (у тому числі розстроченого чи відстроченого). За відсутності такого боргу сума від'ємного значення потрапляє до податкового кредиту наступного (другого) звітного періоду (пп.7.7.1 Закону про ПДВ).
І, якщо за підсумками наступного (другого) звітного періоду знову виникає від'ємне значення, то лише в цьому випадку платник набуває права на бюджетне відшкодування. Причому розраховувати можна на відшкодування аж ніяк не всієї суми від'ємного значення попереднього (першого) періоду, а лише на ту її частину, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачами товарів (послуг) своїм постачальникам у попередньому (першому) податковому періоді. Решта від'ємного значення першого податкового періоду, що не потрапила під бюджетне відшкодування за підсумками другого податкового періоду, включається до складу податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду (пп.7.7.2 Закону про ПДВ).
Бюджетне відшкодування може здійснюватися двома способами:
1) повернення коштів на банківський рахунок платника;
2) у рахунок податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
Спосіб відшкодування платник обирає самостійно, результат вибору відображається в декларації того періоду, за підсумками якого платник набуває права на відшкодування. Рішення має прийматися щодо всієї (повної) суми бюджетного відшкодування, тобто ділити її не можна.
Якщо платник податків обирає перший спосіб відшкодування (на банківський рахунок), платнику податків, крім подання відповідної заяви до ДПІ, необхідно пройти податкову перевірку і подати необхідні документи до Держказначейства (пп.7.7.4 Закону про ПДВ).
Якщо платник податків обирає другий спосіб відшкодування (у рахунок майбутніх ПЗ), то зазначена сума відшкодування не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп.7.7.3 Закону про ПДВ). Інакше кажучи, зазначена сума втрачає "статус" бюджетного відшкодування і надалі не відображається в деклараціях з ПДВ. Разом із тим, ця сума до повного її погашення продовжує зменшувати податкові зобов'язання наступних податкових періодів. Механізм такого зменшення відображається не в декларації з ПДВ, а в додатку 2 до декларації.
Максимальний строк грошового відшкодування, відлік якого ведеться від дня подання декларації до ДПІ, становить 40 днів. Це 30 днів перевірки (податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання декларації з ПДВ, проводить документальну невиїзну (камеральну) або, в певних випадках, - позапланову виїзну (документальну) перевірку (пп.7.7.5 Закону про ПДВ)) + 5 днів на подання висновку (податковий орган протягом 5 днів після закінчення перевірки надає Держказначейству висновок щодо сум, що підлягають відшкодуванню (лист ДПАУ від 06.08.2005р. № 7497/6/15-2315)) + 5 операційних днів перерахування грошей на банківський рахунок.
Необхідно зауважити, що з 01.01.2006 р. набув чинності пп.7.7.8 Закону про ПДВ, згідно з яким сума бюджетного відшкодування, не повернена платнику у строк, вважається бюджетною заборгованістю. Там же зазначено, що на суму бюджетної заборгованості нараховується пеня, розмір якої визначається згідно з пп.16.4.1 Закону № 2181. У свою чергу, у цьому підпункті зазначено, що розмір пені визначається з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу або на день його (або частини) погашення, залежно від того, яка з величин більша, за кожний календарний день прострочення сплати. Зазначена пеня розраховується органом Держказначейства і перераховується платнику податків разом із сумою бюджетного відшкодування.
Залишилось незмінним положення колишнього п.8.3. Закону про ПДВ (нині пп.7.7.9), згідно з яким право на бюджетне відшкодування в ланцюжку: продавець товарів - посередник, до якого не переходить право власності на ці товари - покупець: отримує саме продавець товарів. Комісійна винагорода, яку отримує посередник від продавця товарів, оподатковується за ставкою 20% і не включається у митну вартість товарів, що експортуються (супутніх послуг).
Отже, зробимо висновки:
право на відшкодування ПДВ мають тільки ті особи, які були зареєстровані платником ПДВ не менше 12 календарних місяців до місяця, за підсумками якого подається заява на бюджетне відшкодування; які проводили діяльність протягом останніх 12 календарних місяців і при цьому мали обсяги оподатковуваних операцій не менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування ПК унаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
платник ПДВ набуває право на відшкодування, якщо два періоди поспіль у його декларації "від’ємний" ПДВ;
бюджетне відшкодування може здійснюватись двома способами:
1) повернення коштів на банківський рахунок платника (при цьому обов’язкове проведення перевірки платника податків, строк якої не повинен перевищувати 30 днів);
2) у рахунок податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів.
Відповідно до п.6.2 Закону України "Про податок на додану вартість" ставка податку на додану вартість становить 0% до бази оподаткування при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг. Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України. Супутніми ж послугами є такі, вартість яких до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Вартість таких послуг входить до митної вартості експортованих та імпортованих товарів (тобто нульова ставка застосовується також до вартості транспортування, перевезення, завантаження, розвантаження експортованих товарів за умови включення вартості таких послуг у вантажну митну декларацію). Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.
Для права на експортне відшкодування ПДВ недостатньо вивезти товари - треба додатково подати розрахунок експортного відшкодування, а також підтвердити оплату придбаних товарів, які будуть згодом експортовані, та отримання валютної виручки за них.
Розрахунок частки бюджетного відшкодування.
за __________________________
(звітний період)
Подається на підставі вимог частини третьої статті 4 Указу Президента України від 07.08.98 № 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" платником, який здійснює продаж товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою податку на додану вартість та за результатами звітного періоду має суму податку на додану вартість, належну до відшкодування з бюджету (одночасно заповнено рядки 2 та 23б податкової декларації)
| 02 | Платник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(назва - для юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові - для фізичної особи) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| - юридична особа | Ідентифікаційний код платника згідно з ЄДРПОУ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| - фізична особа | Ідентифікаційний номер платника згідно з ДРФО | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
03 |
Індивідуальний податковий номер |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 04 | Адреса, телефон платника | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Таблиця.
| № з/п | І. РОЗРАХУНОК ЧАСТКИ БЮДЖЕТНОГО ВІДШКОДУВАННЯ |
Обсяги продажу без урахування суми ПДВ | Сума ПДВ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Загальна сума ПДВ, задекларована до відшкодування за результатами звітного періоду (рядок 23б податкової декларації) | Х |
|
| 2 | Загальний обсяг оподатковуваних операцій за звітний період (продукція, оподатковувана за ставкою 20%, 0%, і звільнена від оподаткування) | Х |
|
| 3 | Загальний обсяг продажу товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою в звітному періоді (сума рядків 2а і 2б податкової декларації) | 0 |
|
| 4 | Частка обсягу продажу товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою в загальному обсягу продажу (рядок 3: рядок 2 х 100%) | ||
| 5 | Сума бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом місяця, що настає після подання податкової декларації за звітний період (рядок 1 х рядок 4: 100%) |
Х |
|
| 6 | Сума ПДВ, що відшкодовується шляхом зменшення податкових зобов’язань платника протягом трьох наступних звітних періодів (рядок 1 - рядок 5) | Х |
|
| Відмітка платника про порядок здійснення відшкодування: | |||
| А: | сума бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом місяця, що настає після подання | ||
| податкової декларації за звітний період (рядок 5 розрахунку), вказати відсоток відшкодування | % | ||
| 7 | - зарахування в рахунок платежів, повне або часткове: | ||
| а) з податку на додану вартість | |||
| б) інших платежів (розділ бюджетної класифікації______________________) | |||
| 8 | - перерахування на рахунок в установі банку | ||
| 9 | - видача казначейського чека | ||
| Б: | залишок суми ПДВ, вказаної в рядку 6, що підлягає відшкодуванню після зарахування в рахунок погашення податкових | ||
| зобов’язань платника протягом трьох наступних звітних періодів, вказати відсоток відшкодування | % | ||
| 10 | - зарахування в рахунок платежів, повне або часткове: | ||
| а) з податку на додану вартість | |||
| б) інших платежів (розділ бюджетної класифікації ______________________) | |||
| 11 | - перерахування на рахунок в установі банку | ||
| 12 | - видача казначейського чека | ||
Дата подання розрахунку |
Наведена інформація є вірною. | ||||
| Директор | |||||
| (підпис) | (прізвище) | ||||
| Бухгалтер | М.П. | ||||
| (підпис) | (прізвище) | ||||
| Платник ПДВ | |||||
| (для фізичної особи платника податку) | (підпис) | (прізвище) | |||
Результати розрахунку частки бюджетного відшкодування податку на додану вартість (заповнюється податковим органом)
| 1. Проведено в особовому рахунку платника згідно з поданою декларацією: | |||
до зменшення (рядок 23б) |
|||
| (сума) | (підпис і посада відповідальної особи) | ||
2. Відмітка про відшкодування податку на додану вартість: |
|||
2.1 Фактично відшкодовано в звітному періоді централізовано через галузеве міністерство або інший центральний орган виконавчої влади (рядок 24 податкової декларації) |
|||
(сума) |
|||
| 2.2 З урахуванням централізованого відшкодування відповідно до даних рядка 5 розрахунку частки бюджетного відшкодування протягом місяця, що настає після подання податкової декларації за звітний період: | |||
зараховано в рахунок погашення заборгованості з ПДВ |
|||
| (сума) | |||
| - зараховано в рахунок платежів з ПДВ | |||
| (сума) | |||
| - зараховано в рахунок інших платежів | |||
| (рахунок бюджетної класифікації) | (сума) | ||
| - перераховано на рахунок платника в установі банку | |||
| (сума) | |||
| - видано казначейський чек | |||
(сума) |
|||
2.3 Залишок суми ПДВ, яка буде враховуватись у зменшення податкових зобов’язань в трьох наступних звітних періодах |
|||
(сума) |
|||
| (підпис і посада відповідальної особи) | |||
2. Облік витрат, які не включають до складу валових витрат
Валовий доход - це загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.
Крім поняття валових доходів, у господарській діяльності використовують показник доходи від діяльності підприємства.
Валові витрати - це сума будь-яких витрат підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюють як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), які купують для використання у власній господарській діяльності.
Між валовими витратами та витратами виробництва (діяльності) є певні відмінності та взаємозв’язок.
Відмінності валових витрат виробництва (діяльності) у наступному:
Валові витрати - об’єкт податкового обліку, а витрати виробництва (діяльності) - об’єкт фінансового обліку.
До валових включають будь-які витрати, пов’язані з придбанням сировини, матеріалів (робіт, послуг). На витрати виробництва (діяльності) вартість придбаних товаро-матеріальних цінностей не відносять, а лише списують їх витрачання. У фінансовому обліку вартість отриманої сировини, матеріалів обліковують у складі виробничих запасів.
До валових витрат включають попередню оплату постачальникам за товарно-матеріальні цінності.
Грошові кошти, перераховані як попередня оплата, у фінансовому обліку витратами виробництва (діяльності) не вважають, а зараховують до складу дебіторської заборгованості.
Амортизацію основних засобів у валові витрати не включають, а відносять до витрат виробництва (діяльності) та обліковують у складі виробничої собівартості продукції виробничих накладних, адміністративних та збитових витрат.
Валові витрати обліковують, щоб визначити оподатковуваний прибуток.
Витрати виробництва (діяльності) обліковують для визначення собівартості виробленої продукції (робіт. послуг) і обчислення фінансового результату діяльності підприємства.
Витрати на сплату штрафів, неустойки, пені за порушення умов господарських договорів на користь інших осіб не включають
8-09-2015, 11:49