Борошно поступає в СБЗ, а потім відвантажується в автоборошновози або через склад борошна в тарі – на автотранспорт. На млині встановлена лінія фасування борошна в пакети вагою 2 кг. Потужність лінії – 48 тонн за зміну.
Для утримання устаткування млина в необхідному технологічному стані потреба в імпортних запасних частинах складає 750 тис. американських доларів (протокол від 26.09.90 р. інспекції млина №4 спеціалістами фірми «Вuhler» та «ZIG»).
В 1996–1997 рр. на млині встановлено два фасувальних автомати фірми «Fawema» (Німеччина) для фасування борошна в пакети вагою 5 і 10 кг. Потужність автоматів складає 15 тонн борошна на зміну. Вартість придбання та установки автоматів склала 316,0 тис. німецьких марок.
В 1997–1998 рр. проведена реконструкція складу для зберігання борошна в тарі з установкою двох автоматичних фасувальних ліній «Рagliгаnі» (Італія) в паперові мішки вагою 25–50 кг. Потужність ліній – 30 тонн на годину кожна. Вартість виконаних робіт клала 2596,26 тис. гри.
Для утримання лінії пакування «Раg1іегаnі» та фасувальної лінії «Fawema» потреба в імпортних запчастинах складає 250,0 тис. американських доларів.
Висівки надходять в склад ємкістю 160 тонн або в бункери відпуску в вагони загальною ємкістю 140 тонн.
В 2000 році здійснена автоматизація лінії зволоження зерна, проведена реконструкція РП, склала готової продукції. Витрачено – 60390,6 грн.
Проведена заміна компресорних головок фірми «AERZEN» з монтажем і налагодженням. Витрачено – 265685,2 грн.
Фірмою «Бюлер» надані пропозиції МU-95–026275–00 по переоснащенню млина, вартість робіт складає 10899,78 тис. швейцарських франків. З причини відсутності коштів зазначені роботи не ведуться, що загрожує безперебійності його експлуатації та забезпеченню населення м. Києва борошном.
ЕЛЕВАТОР №1 – знаходиться на березі Дніпра (вул. Набережно-Хрещатицька. №10). побудована в 1951 р. Місткість елеватора складає 32,0 тис. тонн.
Прийом зерна ведеться з барж і залізниці. Елеватор забезпечує підготовку та подачу зерна в переробку на млин №1 в кількості 600 тонн на добу.
З метою збільшення зернової місткості та складування зерна, що надходить в баржах по Дніпру, в 1998 р. побудовано металевий елеватор на імпортному устаткуванні загальною місткістю 3 600 тонн. Вартість будівництва склала 2896.12 тис. грн.
Для організації приймання зерна з автомобільного транспорту в 2000 році проведена реконструкція автомобільних вагів зі збільшенням вантажопідйомності до 60 тони. Витрачено – 92798,9 гри.
ЕЛЕВАТОР№2 – знаходиться по вул. Межнгірській, №83, побудований в дві черги – 1952 р. та 1978 р. Місткість елеватора складає 43,0 тис. тонн. Елеватор має два прийоми з залізниці. Здійснюється прийом жита для млина №3 і пшениці для млинів №3 і №4. Елеватор забезпечує підготовку та подач)' зерна в переробку на млини №3 та №4 в кількості 1 100 топи на добу.
В 2000 ропі установлено фільтр: фірми «Симо». Витрачено – 30255,0 гри. Завершено ремонт силосного корпусу, введено в дію 10600 тонн ємкості. Витрачено -20142.88 тис. грн. проведено реконструкцію залізничних вагів. Витрачено – 18032,7 гри.
ТАРОРЕМОНТНИЙ ЦЕХ
– розташований по вул. Набережно-Печерській. №31. Організований в 1968 році в приміщеннях 1938 року будівництва.
В 1996–1998 рр. на цій території виконані роботи по реконструкції пошивочного та столярного цехів. Проведено упорядкування території з установкою залізобетонної огорожі. Реконструйовано енергопостачання, телефонізована і радіофікована територія. Побудовані два ангари. Вартість робіт склала – 915.5 тис. грн.
Щодо організаційної структури підприємства то вона наведена в додатку 1.
Економічний стан підприємства ВАТ «Київмлин» можна дізнатися з динаміки його основних показників, які наведені далі в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5. Динаміка основних показників господарської діяльності ВАТ «Київмлин» в 2005–2007 роках.
№ п/п |
Показники | 2005 р. тис. грн. |
2006 р. тис. грн. |
2007 р. тис. грн. |
Абсолютне відхилення тис. грн. |
|
| 2005 до 2006 | 2006 до 2007 |
|||||
| 1 | Дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) | 195028,4 | 250087,8 | 144363,1 | 128,23 | 57,72 |
| 2 | ПДВ | 32427,7 | 41642,3 | 24012,3 | 128,41 | 57,66 |
| 3 | Чистий дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) | 162600,7 | 208445,5 | 120350,8 | 128,19 | 57,73 |
| 4 | Собівартість реалізованої продукції (товарів послуг) | 192550,4 | 201915,6 | 96724,4 | 104,86 | 47,90 |
| 5 | Валовий: прибуток | - | 6529,9 | 23626,4 | - | 361,81 |
| збиток | 29949,7 | - | - | - | - | |
| 6 | Інші операційні доходи | 5429,7 | 1652,2 | 1913,0 | 30,42 | 115,78 |
| 7 | Адміністративні витрати | 5433,3 | 6472,9 | 8380,0 | 119,13 | 129,46 |
| 8 | Витрати на збут | 3817,1 | 4493,9 | 5312,4 | 117,73 | 118,21 |
| 9 | Інші операційні витрати | 2430,5 | 1878,6 | 4878,8 | 488,7 | 259,70 |
| 10 | Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток | 6968,2 | - | - | ||
| збиток | 36200,9 | 4663,3 | 12,88 | - | ||
| 11 | Інші фінансові доходи | 53,9 | 59,9 | 28,2 | 111,13 | 47,07 |
| 12 | Інші доходи | 14791,9 | 16423,3 | 5976,7 | 111,02 | 36,39 |
| 13 | Чистий: прибуток | 1435,2 | 4165,7 | - | 290,25 | |
| збиток | 32831,6 | - | - | - | - | |
Отже, якщо аналізувати останні роки діяльності підприємства ВАТ «Київмлин», то дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) в 2007 році в порівнянні до 2005 року помітно знизився на – 57,72%, чистий дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) знизився на – 57,73%, собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг) знизився на – 47,9%. Але не дивлячись га зменшення цих показників валовий прибуток зріс на – 361,81%, інші операційні доходи зросли на – 115,78%, також разом з тим зросли адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Інші фінансові доходи зросли на – 47,07% та інші доходи зменшилися на – 36,39%. Чистий прибуток в 2005 році зріс на – 290,25%.
Розглянувши розділ 1, ми побачили, що дохід, як економічна категорія досліджується ще з давніх часів, вчені різних періодів по різному трактують його визначення. Поняття «доход» висвітлене в усіх економічних науках, але трактується по різному в кожній з наук. Так наприклад, було розглянуто, як дохід відображається в економічній теорії, і як в бухгалтерському обліку. В наш час багато економістів та науковців, які в своїх працях, дослідженнях та книжках наводять повне висвітлення доходу, як одного із основних показників на підприємствах.
Також розглянуто було деякі джерела нормативно – правових документів, які регулюють діяльність підприємств. Зокрема це закони України та положення, в яких чітко зазначенні вимоги до обліку доходів від реалізації продукції (товарів, послуг). Оглянули також спеціальну літературу з обліку на підприємствах, яку і було використано в моїй курсовій роботі.
Розглянули в цьому розділі і організаційно – економічну характеристику підприємства ВАТ «Київмлин», ознайомилися із історією створення підприємства, організаційною структурою та основними показниками економічної діяльності підприємства на 2007 рік.
2. Бухгалтерський облік доходів від реалізації продукції (товарів, надання послуг)
2.1 Завдання та значення обліку доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг)
Фінансовий облік повинен забезпечувати користувачів інформацією про доходи i витрати від різних видів діяльності підприємства, про прядок формування фінансового результату за звітний та попередні періоди, про суму чистого прибутку (збитку), про напрями використання прибутку підприємства.
Дані фінансового обліку надають можливість здійснювати аналіз структури доходів від основної та інших видів діяльності та впливу факторів на зміну доходів; аналіз прибутку та впливу факторів на його зміни; аналіз рентабельності та прибутковості з метою визначення резервів зростання прибутку, рентабельності та прийняття ефективних управлінських рішень щодо використання одержаного прибутку [2].
Дохід підприємства, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їх форм власності (крім бюджетних установ) з 1 січня 2000 р. формують у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності про доходи від звичайної діяльності на основі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290.
Норми цього положення стосуються підприємств (організацій) та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ).
Дохід є надходженням економічних вигід, які виникають у результаті діяльності підприємств у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів, тощо [3].
Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визначення доходу наведені П(С) БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.
2. Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала, тощо.
3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).
4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).
5. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо не передбачено відповідним договором.
6. Надходження, що належать іншим особам.
7. Надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку
за такими групами:
а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
б) інші операційні доходи;
в) фінансові доходи;
г) інші доходи;
д) надзвичайні доходи.
Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку З «Звіт про фінансові результати»;
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
– сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
– є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість [5].
Правило визнання доходу від реалізації продукції (товарів, послуг) – це дата, коли підприємство:
- передало значний ризик і винагороду від володіння товаром покупцю;
- не зберігає ні такої спадкоємності керівництва, яка звичайно пов’язана з володінням, ні ефективного контролю за реалізованими товарами,
- може достовірно виміряти суму доходу,
- має впевненість, що економічні вигоди внаслідок реалізації надійдуть,
- може із значним ступенем достовірності оцінити фактичні чи очікувані витрати.
Умови визнання доходу від надання послуг:
- можливість достовірної оцінки;
- імовірність надходження економічних вигод від надання послуг;
- можливість достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення;
- можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу.
Оцінка ступеня завершеності з надання послуг проводиться:
- вивченням виконаної роботи;
- визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути наданні;
- визначенням питомої ваги витрат, яких зазначає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.
Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визначається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
Операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) виражають основну діяльність підприємства, що і є метою його створення, і забезпечують основну частку його доходу.
Умови визнання доходу від реалізації продукції, товарів, інших активів:
- підприємством передані покупцеві ризики й вимоги, пов’язані з правом власності на продукцію, товари, інші активи;
– підприємство не здійснює в подальшому управління та контролю за реалізації продукцією, товарами, іншими активами;
– сума активу (виручка) від реалізації продукції, товарів, інших активів може бути достовірно визначена.
– у підприємства є впевненість в отриманні економічних вигод, пов’язана з операцією;
– доходи пов’язані з операцією можуть бути достовірно визначені [2].
Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді коли опримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку тих періодів, до яких вони відносяться [11].
Дохід відображається у бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Підприємство отримує доходи від операційної звичайної, надзвичайної діяльності. Операційна діяльність підприємства – це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацію продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства, та забезпечують основну частку його доходу. Для виробничого підприємства такими операціями є придбання сировини і матеріалів, виготовлення продукції та її реалізація.
Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями – виробництво, управління, збут та ін.
Важливе значення для визначення моменту визначення доходу має економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Дохід від реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так і до чи після неї.
Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності буде виробництво та реалізація продукції, розрахунки з постачальниками та замовниками, працівниками, податковими органами, банківськими установами тощо.
До звичайної діяльності підприємства належать також курсові різниці, списання знецінених запасів, переоцінка короткотермінових інвестицій, економічні санкції за господарськими договорами, за порушення податкового законодавства, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства.
До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції. які не відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій. Наприклад, стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо,
Втрати внаслідок таких подій надзвичайної діяльності враховуються під час розрахунку фінансових результатів.
Звичайна діяльність в свою чергу поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну).
Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків.
За бартерним контрактом сума доходу визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.
Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом [12].
2.2 Синтетичний та аналітичний облік доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг)
Узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу ведеться на рахунку 70 «Доходи від реалізації».
Рахунок 70 «Доходи від реалізації» – тимчасовий, має ознаки пасивного рахунка. Призначений рахунок для обліку господарських процесів, для узагальнення інформації про доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг), доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.
За кредитом рахунка 70 «Доходи від реалізації» на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом – належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримує підприємство на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати»
Бухгалтерській облік доходів від реалізації ведеться щодо кожного об’єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок. [3]
Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:
701«Дохід від реалізації готової продукції»;
702«Дохід від реалізації товарів»;
703«Дохід від реалізації робіт і послуг»;
704«Вирахування з доходу».
За кредитом субрахунків 701–703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримуються підприємством на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».
На субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.
На субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію ходи від реалізації товарів.
На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» підприємства і організації, що виконують роботи і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг, про результати зміни резервів незароблених премій. Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту іншими напрямками, визначеними підприємством.
На субрахунку 704 «Вирахування з доходу»
за дебетом відображається сума наданих після дати реалізації знижок покупцям вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати» [5].
На субрахунку 705 «Перестрахування» узагальнюється інформація про частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування.
Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або за іншими напрямками, визначеними підприємством.
Синтетичний облік операцій, пов'язаний з отриманням доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), ведеться у журналі 6; аналітичний облік – у розділі 2 журналу 6 «Аналітичні дані про доход».
Первинними документами з обліку доходів від реалізації є розрахунки (довідки) бухгалтерії.
8-09-2015, 12:25