свиня дика (дикий кабан) (Sus scrofa)
Лось (Alces alces)
Хижі ссавці лісу представлені в експозиції вовком, куницею, борсуком.
Вовк - розумний, спритний, витривалий, обережний, нахабний і сильний звір. За одне нічне полювання може пройти понад 100 км. В лісовій хащі рухається безшумно, добре бачить в сутінках. До здобичі підкрадаються, наздоганяють її або підстерігають у засідці. Взимку полюють невеликою зграєю. Успішно полювати вовк може при глибині снігового покриву не більше 30 см. Може з’їдати відразу до 10 кг м’яса. Витримує голодування по кілька тижнів.
Здобиччю вовків є козулі, дикі кабани, лосі. Вже в місячному віці вовченята можуть їсти м’ясо. Крім свіжого м’яса поїдає падаль, плазунів, комах, навіть ягоди і соковиті плоди.
Сьогодні, коли рахунок диких звірів, які є здобиччю вовків, йде навіть не на сотні, а на десятки, 1-2 вовчі зграї в лісництві - це вже проблема. Тому іноді виникає потреба контролювати їх кількість.
Куниця кам’яна - нічна тварина.
Основу її кормового раціону становлять хребетні тварини. Живиться мишоподібними гризунами, птахами, менше - плазунами, земноводними, комахами. Важливе значення для куниці має рослинна їжа.
Цікавим представником хижих є борсук . Це всеїдна тварина (жуки, дрібні гризуни, птахи, жаби, ящірки, яйця птахів, ягоди, бульби, кореневища, гриби). Борсук занесений в Червону книгу України.
Молюски - окремий тип тварин, що є природними фільтрами прісних і морських вод, кормом для риб, птахів, ссавців.
Як одна із ланок в ланцюгах живлення, молюски беруть участь в обміні енергії в біосфері. На території області відомо близько 50 видів молюсків, які відносяться до двох класів: черевоногі та двостулкові.
Експонується колекція прісноводних молюсків Черкаської області (котушка рогова, живородка річкова, перлівниця серповидна).
У водоймах Черкащини зустрічається 46 видів риб. В експозиції - видові, списки і опудала окуня звичайного, судака, ляща.
Клас рептилії в даній експозиції представлений черепахою болотяною.
Черепахи - найстародавніша група плазунів, основною ознакою яких є наявність панцира, в якому міститься тулуб, шия, хвіст і кінцівки.
Черепаха болотяна живе в болотах, ставках, озерах, річках. У воді швидко плаває, добре пірнає, може довго перебувати під водою. їжу знаходить як на суші (жуки, ківсяки, мокриці), так і в воді, де ловить різноманітних ракоподібних, снулу рибу.
Ряд безхвостих амфібій представлений двома родинами: часникові, або земляні жаби, справжні жаби.
Жаба земляна , або часникова має гладеньку шкіру, яка іноді має сильний часниковий запах. Її особливість - вирости на задніх лапках, своєрідні "саперні лопатки". Це - справжній землекоп. Знаходячись на м’якому ґрунті, може прямо на очах зникнути, зарившись на глибину 20-30 см (до 1 м). Нерідко зустрічаються в норах дрібних гризунів кротів, землерийок.
До справжніх жаб відносяться жаби ставкова і гостроморда. Жаба ставкова чисельна в області. Населяє водойми, зимує на дні у мулі. Живиться комахами, молюсками, тритонами, мальками риб. В період розмноження у самців значно виявлені резонатори, які виступають з кутів рота і мають вигляд білих мішків. Поява жаб характеризується груповим кваканням. Ікра прикріплюється до підводних рослин.
Жаба гостроморда менш вимоглива до вологи, тому залишається зимувати на суші. Шкіра її зроговіла, легені розвинені краще ніж у інших жаб. 3 наближенням холодів ховається в норах, дуплах, під каменями, мохом, листям.
До рідкозалітних відносяться поморник, дерихвіст і баклан. Ареал дерихвоста лучного - Південна Європа, Західна і Середня Азія, Африка. Влітку поселяється на узбережжі Чорного і Азовського морів. Дуже рідко залітає до нас поморник короткохвостий. Це мешканець тундри, берегів Льодовитого і Північної частини Тихого океанів. Зимує на узбережжі Аравійського моря, Австралії.
Гоголь - типова лісова качка, поширена в тайговій зоні Європи, Азії і Америки. Зимує на Чорному морі, на незамерзаючих річках Прикарпаття. Вид занесений до Червоної книги України. Гніздовий птах тундри - морянка. В нас зустрічається на прольотах весною в березні, восени (частіше) - в жовтні-листопаді. Зимує на Чорноморському узбережжі. В експозиції - опудала гагар: чорноволої і червоноволої. Чисельні на осінніх і нечисельні на весняних прольотах.
Широко представлена група гніздових птахів. Своїм забарвленням виділяється сиворакша. Гнізда птах влаштовує в дуплах, або глинистих балках або урвищах по берегах річок, де мостить гніздо в щілинах і печерках. Відлітає в Африку, дуже корисний комахоїдний птах, потребує охорони. Кулик-сорока занесений в Червону книгу України.
Сиворакша ( Coracias garrulus)
Група голінастих (ряд лелекоподібні) об’єднує великих і середніх птахів з довгими ногами і шиєю.
Лелека білий поширений в області. Заявляється в березні, поселяється на дахах, зламаних деревах. У дорослому стані не має голосу, пташенята до місячного віку просять їжу голосом, а потім клацають дзьобом. Досить повно в експозиції представлена родина чаплевих.
Чапля сіра, гніздиться частіше колоніями, інколи по кількасот пар. Рихлі і великі гнізда з прутиків будує на деревах, рідше в очереті. Кладка з 3-5 яєць, пташенят батьки годують, відригуючи напівперетравлену їжу.
Руда чапля зустрічається в глухих заростях по берегах водойм. На дерева сідає рідко.
До родини чаплевих належать квак і бугай. Квак - нічний птах, на території Черкащини гніздиться колоніями на деревах, рідше в очеретах. Найактивніший ввечері і зранку.
Бугай з’являється в нас в березні-квітні. Забарвлення оперення і манера птаха приймати своєрідні пози робить його непомітним серед очерету. Він є присмерковим птахом, тому побачити вдень його не так легко. Про наявність птаха рано навесні дізнаються по його крику, який інколи порівнюють з ревом бугая. Бугайчик - найменший серед чапель, вага 145 г. Поширений у всіх районах області, займаючи прибережні зарості, залиті водою береги і інші малодоступні місця. Перелітний птах, веде нічний спосіб життя.
Група хижих птахів в експозиції представлена шулікою чорним, лунем болотяним і скопою.
Скопа - космополітичний вид. Цих птахів немає тільки в Арктиці і Антарктиді. Прилітає весною, коли розмерзаються водойми. Оселяється поблизу великих річок, гнізда мостить на високих деревах, живиться виключно рибою. Дуже обережний.
В Україні рідкісний зникаючий вид, занесений в Червону книгу України. На прольотах зустрічається практично кожного року, але в невеликій кількості.
Ряд хижі
В Червону книгу України потрапив тхір степовий . Цей вид займає ландшафт, позбавлений деревної та чагарникової рослинності. Живе переважно в норах ховрахів, хом’яків, попередньо розширюючи їх. Іноді риє нори сам. Полює як вночі, так і вдень. Основною їжею тхора є ссавці (близько 15 видів), особливо миші, полівки, водяні щурі, ховрахи, хом’яки. Рідко живиться комахами, рослинною їжею, іноді – птахами, плазунами. Є корисною твариною, знищуючи багато шкідливих гризунів. Має цінне хутро.
Ряд гризуни
За усними повідомленнями на лівобережжі області (Чорнобаївський р-н) зрідка зустрічається сліпак звичайний. Для поселення йому потрібні цілинні ділянки з щільним травостоєм та ущільненим ґрунтом. Є справжнім землериєм, на поверхню виходить дуже рідко. Нори двох типів: поверхневі, що прокладаються при добуванні корму, і глибинні, які з’єднують жилі і кормові камери, а також туалетні. Вся система нір самця і самки з приплодом може займати площу до кількох гектарів. Активний протягом року. Споживає лише підземні частини рослин. Риюча діяльність особливо інтенсивна весною і восени. Чисельність цього звірка в Україні невелика.
В останні роки різко зменшилась в області кількість ховраха крапчастого. Це також зв’язано з скороченням площ цілинних ділянок, які є місцями його поселення. Живиться ховрах в основному соковитими частинами трав’янистих рослин, (листям, цибулинами, кореневищами, насінням). На місцях поселення риють нори, які бувають тимчасовими і постійними. Тимчасову нору прокладають у вигляді похилого ходу, який опускається на глибину 35-70 см. Основна нора має прямовисний хід, який досягає 1,4 - 1,7 м у глибину і в нижній частині закінчується гніздовою камерою. Ховрахи - денні тварини. Більшу частину життя звірки перебувають у сплячці, яка є важливим біологічним пристосуванням до несприятливих умов.
Відкриті місцевості з невеликими лісонасадженнями – місце помешкання багатьох видів птахів.
Рідко залітає на поля Черкащини рожевий шпак. На території України поширений у південно-східних районах степової зони. Поселяється колоніями по кількасот тисяч пар. Живиться сараною на різних стадіях її розвитку та іншими великими комахами.
Родина сорокопудових представлена трьома видами. Ці птахи вибирають для поселення кущі, лісові вирубки, сади і парки. Живляться комахами та дрібними хребетними. Заготовляють здобич про запас, наколюючи її на сухі гілки. Корисні птахи, потребують охорони. В Червону книгу України занесений сорокопуд сірий . Це найбільший із сорокопудів. Сторожкий птах. На Черкащині -зимуючий. Цікавий своїм польотом сорокопуд-жулан, або терновий. Перелітаючи з місця на місце, птах спочатку летить вниз майже до землі, але перед посадкою знову злітає круто догори і вже після цього сідає на верхівку куща. Звичайним гніздовим видом в області є сорокопуд чорнолобий.
Група хижих птахів об’єднує представників соколиних і яструбиних. Гніздовим видом для Черкащини є боривітер звичайний. Прилітають птахи в кінці березня - на початку квітня і заселяють гаї, поля, луки, узлісся, населені пункти. Гнізда мостять частіше на деревах, кам’яних будинках, скелях, у норах, використовують старі гнізда інших птахів. Живляться мишоподібними гризунами, комахами.
Зрідка на прольоті та зимівлі зустрічається в нас ще один представник хижих – лунь польовий. Самці цього виду мають світле забарвлення ("сивий, як лунь"). Для цього виду, на відміну від інших світлих лунів – степового і лучного – характерним є біле надхвістя. Оселяється на полях, лісових порубах, і луках. Живиться гризунами. Корисний птах.
Зимняк, або мохноногий канюк населяє тундру і лісотундру Європи, Америки, Азії. На Україні – зимуючий птах. Тут він появляється у вересні-жовтні і знаходиться до березня-квітня. Як і інші види канюків, живиться мишоподібними гризунами. Може зависати в повітрі на одному місці, швидко змахуючи крилами.
Хижі птахи представники соколиних і яструбиних
Охорона навколишнього природного середовища
Сучасник бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікації сільського господарства висунули на перше місце проблему відносин людини і природи.
Небезпека повисла над усіма компонентами біосфери: шкідливі хімічні речовини викидаються в атмосферу, спускаються в ріки і океани, скорочуються площі лісів, зникають окремі види рослин і тварин, запаси деяких видів сировини і джерела енергії катастрофічно виснажуються.
Порушення екологічної рівноваги впливає на видовий склад фауни, призводить до зменшення чисельності окремих видів, які стають рідкісними.
В квітні 1993 року прийнятий закон України про охорону тваринного світу (в експозиції), який передбачає комплекс заходів, спрямованих на збереження та раціональне використання диких тварин. На території Черкаської області зустрічається більше як 377 видів хребетних тварин, з них більше 40 видів стали рідкісними та зникаючими. В експозиції - опудала тварин, занесених у Червону книгу України.
В 40-60 роках у Чорнобаївському районі можна було зустріти хохітву, або стрепета. Зараз на Україні гніздиться не більше 4-5 пар на Керченському півострові та Північному Приазов’ї. Вид зникаючий.
Різке скорочення площі боліт є причиною різко зменшення чисельності журавля сірого, найвищого птаха України. На Черкащині гніздився до 60-х років ХХ ст., нині зустрічається під час перельотів. Протягом нинішнього століття звузився ареал лелеки чорного, який любить гніздитися окремими парами в глухих місцях далеко від людських осель на високих деревах. В Черкаській області зустрічався в довоєнний час. Зараз поодинокі бродячі особини відмічені на Шуляцькому болоті. В Канівському природному заповіднику зустрічається на прольоті.
В кінці XIX - на поч. XX ст. орлан-білохвіст був звичайним гніздовим птахом в Україні. Він гніздився не тільки вздовж Дніпра, а й на значній відстані від нього. В середині ХХ ст. спостерігається значне скорочення чисельності цього виду. Головна причина цьому - вирубування заплавних лісів, меліоративні роботи.
На всій території України стала рідкісною найбільша сова – пугач. Останні відомості про гніздування в Черкаській області відносяться до 70-80 років XX ст. (Канівський заповідник, Моногір’я).
Причини зменшення чисельності - корінні зміни природних ландшафтів, погіршення кормової бази, фактор турбування.
На початку ХХ ст. поширеним видом був орел-могильник. Вирубування старих лісів, зникнення кормової бази стали причиною різкого зменшення чисельності цих птахів. В Черкаській області не гніздиться.
Змієїд відмічений в Канівському заповіднику під час міграцій та в кількості 1-2 пари гніздиться на території Черкаського бору. Зменшення чисельності зумовлене осушенням боліт, вирубуванням старих лісів. Гніздові ділянки цих птахів досить постійні. Поблизу гнізда поводиться тихо і обережно. Живляться переважно вужами, гадюками, жабами і лише іноді ловлять птахів та гризунів. Спійману тварині несуть в лапах і з’їдають на якомусь підвищенні. Дорослий птах потребує досить великої кількості їжі.
Змієїд (Circaetus gallicus)
Не зустрічається на Черкащині і зубр - тварина, занесена в Червону книгу України і Міжнародну Червону книгу.
Це типовий лісовий звір. Стадні тварини, але старі самці тримаються поодинці. Масивна та малорухлива істота, яка здатна розвинути велику швидкість. В лісі пересувається тихо. Маса тіла 500-600 кг, тривалість життя 25-27 років. В раціон зубра входить біля 400 видів рослин. За один раз зубр може випити до 50 літрів води.
Зубр (Bison bonasus)
Одним із ефективних шляхів збереження генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання сприятливих екологічних умов є створення мережі природно-заповідних територій. Природно-заповідний фонд об’єднує 440 заповідних територій і об’єктів загальною площею 39,3 тис. га, що становить 1,9% площі території області.
29-04-2015, 02:05