Видавництво «Ранок» висловлює подяку за допомогу у створенні цієї книги:

Харківському зоопарку;

архіву Харківського зоопарку;

власнику зоологічної колекції отруйних змій, кандидату біологічних наук

Трофимову Олександру Григоровичу (м. Севастопіль);

Шеремет Олені, Хміль Аллі, Батькановій Тетяні,

Богатиренко Ірині, Стасюку Максиму, Зарембі Марії; творчій групі V-Studio.

Видано за ліцензією ТОВ Видавництво «Ранок»

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НДІ біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна

Андрій Анатолійович Атемасов

старший викладач кафедри зоології та екології тварин ХНУ ім В. Н. Каразіна Тетяна Андріївна Синельникова

Цеханська О. Ф.

Ц 5 5 Живий світ України / О. Ф. Цеханська, Д.Г. Стрелков — Харків: «Ранок», 2007 - 128 с ., іл .

Багата та різноманітна природа України. Рослини надають кожному з її ландшафтів неповторної своєрідності. Її мальовничі гори, квітучі долини, густі ліси і широкі ріки населені цікавими, а почасти й рідкисними тваринами.

Про їхнє життя та звички, про дбайливе ставлення до рідної природи розповідає ця енциклопедія.

Книга може бути джерелом додаткових знань при вивчені шкільного курсу ботаніки та зоології.

ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А.

Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а.

Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.

© Цеханська О. Ф., Стрелков Д. Г. текст, 2007

© Бринзевич Т. А., ілюстрації, 2007

© Жабська Т. С., дизайн, 2007

© ТОВ «Веста», 2007

КЛІМАТ І ПРИРОДНІ ЗОНИ УКРАЇНИ

В Україні можна виділити п’ять основних природних зон: Полісся, Карпати, Лісостеп, Степ та Гірський Крим з його південним узбережжям (Південний берег Криму). Клімат західних регіонів визначають атлантичні повітряні маси.

Над Атлантичним океаном повітря вологе й холодне. В ньому зароджуються хмари, а західні та північно-західні вітри несуть їх у наш бік. Тож на заході країни більше опадів (дощів і снігопадів) і клімат більш вологий.

У свою чергу, вітри зі сходу, південного сходу та півдня завжди більш сухі. Ось чому, якщо просуватися із заходу України на схід, то поступово зменшуватиметься кліматичний вплив Атлантичного океану, який стримує літню спеку та пом’якшує зимові морози. Саме з цієї причини клімат східних регіонів сухіший та спекотніший влітку і холодніший взимку, ніж у західних регіонах.

ПОЛІССЯ

Північні регіони України належать до Полісся і займають приблизно 20 % її площі. Особливості цього краю визначаються не лише кліматом, але й геологічною будовою території. Тут пролягає широка Поліська низовина. Місцями на ній зустрічаються численні болота через високий рівень ґрунтових вод. Це також сприяє підвищенню загальної вологості краю.

Для Полісся характерні соснові та дубово-соснові ліси. Вони перемежовуються болотами. Велика кількість боліт завдяки м’якому клімату в минулому сприяла збереженню багатьох видів рослин і тварин.

Ялинові ліси ростуть окремими ділянками на північному сході Полісся.

Полісся

Екосистеми

КАРПАТИ

На південний захід від Полісся розташовані гори — Східні Карпати. Тут найдовша в країні зима, що триває почасти до 150 днів. А по сусідству, в долинах Закарпатської області, клімат м’який і теплий.

Площа цієї гірської системи — 24 тисячі кв. км. Найвища вершина Українських Карпат — Говерла — має висоту

2061 м над рівнем моря.

Українські Карпати Взимку тут випадає рекордна для нашої країни кількість снігу — до 400 мм. Якщо в долинах Закарпаття взимку буває в середньому до мінус 3 градусів, то в горах уже до мінус 12. При підйомі на кожні 100 м прихід літа затримується приблизно на 8—10 днів і завершується на 5—6 днів раніше. Ось чому на висоті більше 1500 м уже не ростуть дерева — їм не вистачає тепла.

У Карпатах знаходиться до 20 % всіх лісів України. На висоті 500—1400 м ростуть ялицево-букові, грабово-букові та дубово-букові ліси. Вище, до 1500 м, переважає ялиця. На висоті 1800—1850 м — низькорослі зарості гірської сосни, ялівцю та рододендрону карпатського. Вище вже починається зона альпійських луків, які мають колоритну місцеву назву — полонини.

Завдяки вологому клімату в Карпатах багато земноводних — саламандра плямиста, альпійський і карпатський тритони.

СТЕП

Чимдалі на південь, тим більше сонця, клімат стає сухішим. Починає переважати місцевість, вкрита густим трав’янистим килимом. Такі безкраї рівнини називаються степом. Він такий широкий, що в різних його частинах клімат істотно відрізняється. Якщо на крайньому півдні безморозний період триває більше 200 днів, то на північному сході зони він скорочується до 160 днів. Степ займав площу 240 тисяч кв. км, або 40 % від усієї території країни.

травно-ковилово-типчакові сте-На півночі переважали різно- Степові трави пи. Далі на південь вони переходили в типчаково-ковилові. В приморських районах та в Північному Криму характерні посушливі полиново-злакові степи.

Підкорення степу людиною почалося з одомашнювання коней, яке відбулося 5—6 тисяч років тому й відіграло значну роль у розвитку господарства.

ЛІСОСТЕП

Між Поліссям і Степом серед степів місцями збереглися розкішні діброви, а на піщаних терасах річкових долин — соснові бори. Це зона Лісостепу. Її населяє багато видів лісових і степових тварин і рослин.

Площа Лісостепу — 202 тисяч кв. км, що складає 34 % території України.

Лісостеп був освоєний людиною досить давно — не менше 7 тисяч років тому. Це край древніх культур неоліту, найвідомішою з яких є Трипільська культура.

Лугові (лучні) степи нині майже повністю розорані, площа орної землі складає до 80 % всіх сільськогосподарських угідь.

Ліси займають лише 12 % цієї природної зони, вони збереглися краще, ніж степи. Проте ще в ХІХ столітті в них були вини-

щені останні бурі ведмеді й глухарі, а з ко- Лісостеп

питних тварин збереглася тільки козуля

(європейська сарна). У ХХ столітті завдяки природоохоронним заходам у ці ліси повернули кабанів, лосів та благородних оленів.

За рік у Лісостепу випадає помірна кількість опадів — 500—650 мм.

У Правобережній Україні переважають дубово-грабові ліси. На Лівобережній Україні ці ліси змінюються по більшості дубово-липовими і ясеново-дубовими лісами зі значною домішкою клена гостролистого. Дубові ліси з усіх лісових екосистем нашої країни мають найбільше різноманіття видового складу рослин і тварин. Найбільша площа дібров збе-

Ліс восени реглася на сході Лісостепу, в Харківській області — 14 % від усієї площі дубових лісів на території України.

Мозаїчність ландшафту Лісостепу сприятлива для тварин. Найбільш наочним прикладом цього є різноманіття хижих птахів.

Ліс необхідний орлам і соколам для гніздування, а відкриті степові та лучні простори — це їхні мисливські угіддя. Тому в Лісостепу збереглися всі п’ять видів орлів.

КРИМ

Далеко в море видається велика ділянка суші — півострів Крим. Природа його дивовижна! Південну частину займає степ, на крайньому півдні пролягають гори, які спускаються просто до моря. Кримські гори порівняно невисокі й тягнуться із заходу на схід на 150 км. Найвища вершина Криму — гора РоманКош — має висоту 1545 м.

Між горами й морем тягнеться смуга узбережжя —

Південний берег Криму. Гори захищають цей куто-

Стерв’ятник чок від північних вітрів, а море пом’якшує спеку. Це найтепліший регіон країни. Тут дуже сприятливий

клімат — весна настає в лютому, а безморозний період перевищує 220 днів. За кіль кістю сонячних днів Крим займає одне з перших місць у Східній Європі!

Невід’ємною частиною приморського ландшафту до висоти 400—500 м є так званий шибляк. Це зарості колючого чагарника, що перемежовуються з невисокими деревами. Шипшина, ожина, глід разом із скумпією, ладанником та іншими кущами утворюють непролазні зарості. Звичайні для цих місць дуб і граб.

Подекуди збереглися типово середземноморські гаї, що складаються

з ялівцю високого, сосни Станкеви- Кримський дуб ча, фісташки туполистої (кевове де-

рево) і суничника дрібноплідного. На відкритій місцевості панують угруповання південних сухолюбних рослин на зразок астрагалу, кермеку, каперсу й шаленого огірка. Вище в горах з’являються

Маслина ліси, що складаються з кримської

сосни, пухнастого та скельного дубів, а також зарості грабини.

На висоті 1000—1300 м ростуть великі дубові, букові та змішані ліси з участю сосни кримської. Ще вище, на яйлах (вершини зі згладженим рельєфом) починаються лугостепи. В горах Криму кількість опадів доходить до 1100 мм. Ось чому тут росте бук — досить вологолюбна порода дерева.

Екосистеми

ВСЯ КРАЇНА — РІДНИЙ ДІМ

Тварин, які постійно живуть по сусідству з людиною, називають синантропними. Мабуть, одними з перших синантропних тварин стали сизий голуб, хатній та польовий горобці, а також хатня миша.

Людина більше 8 тисяч років тому почала займатися землеробством. Тоді ж перші посіви привабили до себе птахів і гризунів. Пізніше вони почали селитися біля людського жит-ла. Цьому сприяла поява звалищ хар- Голуби чових відходів — невід’ємної частини людських поселень.

Нині горобці, голуби та миші стали постійними супутниками людини. Згодом «компанію» їм склали таргани, фараонові мурахи, щури та багато інших тварин.

Колись чорний стриж, міська ластівка, горихвістка-чорнушка та кам’яна куниця були жителями гірського ландшафту. Нині людські будівлі їм замінили скелі, й вони стали звичайними навіть у рівнинній місцевості. Шпак, галка, деякі види кажанів, раніше лісові тварини, приваблені достатком їжі, пристосувались селитися просто в житлах людей (горища, димарі тощо).

Домовий сич та одуд раніше були жителями відкритих ландшафтів півдня. Але, пристосувавшись до життя поряд із людиною, вони розселилися далеко на північ, де за межами культурного ландшафту вже не зустрічаються.

Деякі тварини живуть поряд із нами нетривалий час. Таким є, наприклад, білий лелека. Лише чотири з лишком місяці він проводить у наших краях, вирощуючи пташенят. В Африці зграї лелек кочують у савані в пошуках сарани й не прагнуть сусідства з людиною, як це звичайно буває в наших широтах.

Більшу частину території України перетворено на культурний ландшафт. До нього входять міста, села, парки, поля, сади, пасовища, тваринницькі ферми, риборозвідні водойми тощо. Вплив людини на природу призвів до посиленого стирання відмінностей між різними природними зонами.

Осінь у горах

Трубчастий гриб ШАПИНКОВІ ГРИБИ

Те, що ми називаємо грибами, це тільки плодові тіла цих дивних істот. Основне тіло грибів — міцелій — сховане в ґрунті, його ще називають грибницею. Гриби — зовсім не рослини, вони належать до окремого царства Грибів.

За характером обміну речовин гриби нагадують тварин — вони живляться готовими органічними речовинами й не можуть синтезувати їх, як рослини.

Такі звичні нам гриби, як білі, маслюки, підберезники, підосичники, сироїжки, шампіньйони належать до особливого класу вищих грибів — Базидієвих грибів. Їх у нашій країні налічується до 3500 видів!

Пластинчастий гриб Розмножуються гриби, розсіюючи навколо себе дрібні спори. У трубчастих грибів спори розсіюють-

ся крізь трубчасті отвори під шапинкою, а в пластинчастих — крізь радіальні щілинки.

У ґрунті шапинкові гриби утворюють мікоризу — взаємовигідне співжиття міцелію гриба та коріння вищих рослин.

ТРЮФЕЛЬ

Мало хто знає про підземні гриби, що мають назву трюфелі. Їх відносять до особливого класу Сумчастих грибів. Так званий зимовий трюфель росте в дібровах Лісостепу Правобережної України та Криму. Літній трюфель більш поширений, у тому числі в дубових лісах Лісостепу східних регіонів країни.

Плодове тіло утворюється під землею і звичайно має розмір від лісового горіха до добрячої картоплини. Зрідка досягає маси 1 кг.

Міцелій трюфелів утворює мікоризу з корінням дуба, рідше граба.

Зимовий трюфель утворює плодове тіло з листопада по березень, а літній — у серпні-вересні. Як і всі гриби, трюфель розмножується спорами.

БІЛИЙ ГРИБ Білий гриб

Звичайний гриб Полісся, Карпат і Лісостепу. Житель широколистих, змішаних та хвойних лісів. Плодове тіло може сягати висоти більше 20 см і діаметру шапинки до 20 см. Звичайно ж він набагато дрібніший. Належить до трубчастих грибів. Утворює мікоризу з багатьма деревами, та найчастіше з дубом, грабом, буком, сосною та ялиною.

Рослинний світ

ТРУТОВИКИ

Це велика група грибів, що живуть на пнях і стовбурах живих і мертвих дерев. Їх можна зустріти всюди, де тільки ростуть дерева.

Основне тіло гриба — міцелій, який проростає в деревині. Звичайно гриб заселяє мертву, гниючу деревину, вражає хворе або травмоване дерево.

Ті гриби, котрі ми бачимо на стовбурах дерев,— це плодові тіла, де визрівають і розсіюються спори. В одних видів трутовиків утворюються однорічні шапинки, а в інших — тверді багаторічні плодові тіла.

Трутовик

Бліда поганка

БЛІДА ПОГАНКА

Широко розповсюджена в лісах Полісся, Карпат і Лісостепу. Полюбляє вологі й тінисті місця. Утворює мікоризу з листяними деревами різних порід — дубом, кленом, березою тощо.

Висота до 12—15 см, діаметр шапинки — до 10 см. Належить до групи пластинчастих грибів. Шапинка шовковиста, різних відтінків зеленого кольору. Плодові тіла з’являються з липня по вересень. Ростуть частіше групами по кілька грибів і навіть цілими плантаціями. Дуже отруйна! Це найотруйніший з усіх грибів.

Цікаво знати

Д ля життя грибів світло не потрібне. Вони чудово почуваються й у повній темряві!

Лісоводи вважають гриби-трутовики шкідниками, але в природі вони відіграють скоріше позитивну роль. Плодові тіла м’яких видів охоче поїдають різні тварини. Розкладення мертвої деревини сприяє удобренню ґрунту в лісах. Вражені трутовиком дерева часто утворюють дупла, в яких селяться птахи та звірі. Деревина цих дерев поточена різними комахами,

а значить, і дятлам є чим поживитися. ₁₃

ПЛАУНИ

Красиві давні рослини, збереглися в небагатьох районах Полісся, Карпат і Лісостепу. Ростуть у заболочених лісах і на болотах.

Всі плауни — багаторічні трав’янисті рослини. Вони мають довге сланке й розгалужене стебло. Кінці пагонів здіймаються на висоту до 5—25 см. Пагони густо вкриті голчастими листками, схожими на хвоїнки. Розмножуються плауни спорами.

ПАПОРОТІ

В Україні відомо більше 50 видів папоротеподібних рослин, які ростуть у різних зонах.

Звичні для нас папороті являють собою досить крупні трав’янисті багаторічники. Більшість із них — тіньовитривалі вологолюбні рослини, які ростуть під лісовим пологом.

У папоротей не буває ні квітів, ні насіння. Розселяються вони з допомогою спор.

Медунка лікарська Папороть страусове перо

МЕДУНКА ЛІКАРСЬКА

Поширена в дубово-грабових лісах Карпат і Лісостепу. Інколи зустрічається і подекуди в степу.

Висота рослини в межах 15—35 см. Листя м”яке, опушене, витримує весняні заморозки.

Медунка цвіте рано навесні, коли комах-запилювачів небагато. Тому її яскраво-рожеві квіти після запилювання змінюють колір на синій. Це дає змогу комахам запилювати її квіти, не гаючи часу на вже «оброблені».

Плющ

ПЛЮЩ

Зустрічається в букових лісах Західної України. В Криму характерний для гірських лісів і Південного берега, окрім степових ділянок.

Вічнозелена багаторічна рослина.

Квіти плюща дрібні й непоказні, зібрані в зонтик. Плодики синьо-чорні. Їх охоче скльовують птахи, що сприяє розселенню рослини.

КОНВАЛІЯ ТРАВНЕВА

Широко розповсюджена по всій Україні. Росте в лісах різного типу.

Багаторічна тіньовитривала трав’яниста рослина. Цвіте у травні. Білі квіти з чудовим ароматом роблять цю рослину неповторною! Плід — ягода червоного кольору.

Розмножується конвалія зрідка насінням, а частіше — вегетативно, з допомогою довгих кореневищ, які за сприятливих умов можуть досягати 10—12 см.

Рослина отруйна, особливо її ягоди !

Конвалія травнева Ряст

РЯСТ

Кілька видів цього ранньовесняного трав’янистого багаторічника дуже поширені в лісах країни.

Ряст Геллера має світло-фіолетові квітки, а Маршалла — пурпурові, рожеві чи білі. Висота 20—30 см. Цвітіння та ріст спостерігаються лише навесні, а з настанням літа квіти й пагони відмирають, як і в інших ранньовесняних рослин.

ВЕНЕРИНІ ЧЕРЕВИЧКИ ЗВИЧАЙНІ