начають мисливську територію птаха.

З їх допомогою пара підтримує між собою контакт на великих відстанях. Їх чути на

багато кілометрів довкола, і дехто побоюєть-

ся цих нічних криків. Проте ніякої загрози

вони в собі не містять.

ВУХАТА СОВА

Ареал охоплює всю Україну. Часто гніздиться в селах та міських парках.

Має довжину до 40 см, розмах крил близько 90 см, а масу лише 330 г. Живиться мишоподібними гризунами. Для гніздування найчастіше займає гнізда граків, ворон і сорок. У кладці 5—7 яєць. Насиджування триває 26—28 днів.

Перепілка

ПЕРЕПІЛКА

Мешканка відкритих ландшафтів по всій території України. Лісів уникає.

Довжина тіла — до 16 см, маса — до 134 г.

Живиться насінням, бруньками та пагонами трав, а також комахами і їхніми личинками.

Пар не утворює. Будує гніздо, насиджує кладку і водить пташенят самка. У кладці до 20 яєць. Пташенят вигодовує комахами.

Зимує в країнах Середземномор’я.

Cвіт тварин

Зозуля ЧОРНИЙ ШУЛІКА

^{звичайна} Гніздує по всій Україні, крім Криму. Довжина — до 60 см. Живиться дрібними тваринами та стервом — снулою рибою. Гніздо будує на високих дере-

вах. У кладці звичайно буває 2—3 яйця.

ЗОЗУЛЯ ЗВИЧАЙНА

Ареал охоплює територію всієї України.

Довжина — до 35 см, маса — близько 100 г.

Живиться різними комахами, в тому числі й волохатою гусінню, яку обминають майже всі інші види птахів.

Один із найдосконаліших гніздових паразитів. Підкидаючи яйце в гнізда дрібних птахів, зозуля іноді викидає звідти одне яйце господарів. Вилупившись, сліпе зозуленя виштовхує за межі гнізда пташе-

нят або яйця господарів, інакше птахи навіть удвох не зможуть його вигодувати. Кує тільки самець. Самка зрідка видає деренчливий звук,

схожий на хихикання. Зимує в тропічних районах Африки та Аравії.

ЧОРНИЙ СТРИЖ

Гніздиться по всій Україні.

Довжина — до 16 см, маса — до 45 г. Швидкість польоту — понад 100 км на годину. Своє життя проводить виключно в повітрі. По землі він тільки повзає, навіть злетіти з неї не може через надто короткі лапки та довгий хвіст.

Живиться дрібними комахами. П’є в повітрі, ловлячи краплі дощу або підхоплюючи воду з поверхні водойми.

Гніздо зі склеєного слиною пуху будує на горищах, під дахами або в тріщинах стін. У кладці 2—3 яйця, котрі насиджуються 18 днів. Період вирощування пташенят триває 35 днів.

В кінці серпня відлітає на зимівлю до Тропічної Африки.

Сорокопуд-жулан

СОРОКОПУД-ЖУЛАН

Ареал охоплює всю Україну.

Довжина тіла — до 17 см.

Полює на крупних комах, почасти на ящірок, птахів і дрібних гризунів. Здобич наколює на шипи рослин. Гніздує в заростях чагарників або на невисоких деревах. У кладці 4—7 яєць. Хижаків відважно відганяє від свого гнізда.

Зимує в Тропічній Африці.

Соловейко СОЛОВЕЙКО СХІДНИЙ

Зустрічається по всій Україні, за винятком Криму й Карпат, де мешкає вже інший вид — соловейко західний. Довжина тіла — до 19 см, маса — не більше 25 г.

Живиться павуками та комахами, іноді дрібними молюсками. Восени охоче годується ягодами.

Гніздо розміщує на землі, в густих чагарниках. У кладці 4—6 яєць. Пташенят вигодовує комахами. Чудовий співак.

ГРАК

В Україні населяє поля, що перемежовуються з лісопосадками. Живиться комахами, черв’яками, молюсками та дрібни-

ми хребетними тваринами, часто годується насінням рослин.

Гніздиться колоніями у гаях, лісосмугах, парках, а також на опорах ЛЕП і залізничних мостах. Самка відкладає 3—6 яєць, які насиджує протягом 18—22 днів. Пташенят вигодовує переважно комахами та їх личинками. На зиму до нас прилітає багато граків з Півночі.

ВЕЛИКИЙ ЯСТРУБ

Зустрічається в лісах і лісопосадках по всій Україні, крім Степового Криму.

Довжина — до 66 см, маса — до 1,5 кг. Живиться переважно птахами. Полює із засідки, найчастіше на ворон і дроздів. Рідше добуває качок, фазанів, а почасти й некрупних хижих птахів. Відомі випадки нападу яструба на білок і навіть зайців.

Утворює постійну пару, що займає певну мисливську ділянку. Гніздо будує в глибині крони великих дерев. Підрослий молодняк часто залітає в населені пункти.

У містах і селах відіграє роль «санітара»,

виловлюючи хворих птахів. Велика

синиця

ВЕЛИКА СИНИЦЯ

Населяє всю територію України. В містах мешкає там, де багато садів і парків. Живиться насінням і комахами.

Велика синиця за сезон дає 2—3 виводки пташенят, в кладці буває 10—20 яєць.

По сусідству з нею можна зустріти її меншу родичку — голубу синицю, яка має не чорну, як у великої, а блакитну «шапочку».

Гніздяться синиці в дуплах дерев або в людських спорудах. Пташенят вигодовують комахами.

ІВОЛГА (ВИВІЛЬГА)

Населяє світлі ліси, парки та Іволга сади по всій Україні. Довжина — до 25 см, маса — близько 100 г.

Живиться крупними комахами, волохатою гусінню, соковитими ягодами. Гніздо підвішує на тонких гілках високих дерев.

У кладці буває до 4—5 яєць.

Голосна мелодійна пісня схожа на звук флейти. В кінці серпня відлітає на зимівлю до Тропічної Африки.

МІСЬКА ЛАСТІВКА

Живе по всій Україні, гніздиться на міських будинках та інших спорудах.

Довжина тіла — до 13 см, маса — 60—70 г. Ловить комах високо в повітрі.

Схожі на кулю гнізда з вузьким отвором, зліплені з розмоклого ґрунту, розташовує під карнизами будинків. У кладці 4—6 яєць. Насиджування триває 2 тижні. Пташенята залишаються в гнізді до вильоту ще 20 днів.

Відлітає на зимівлю в середині серпня.

Горобець хатній ГОРОБЦІ

(ХАТНІЙ І ПОЛЬОВИЙ)

Зустрічаються по всій території України, звичайні птахи в містах і селах.

У самця хатнього горобця чорно-сіра «шапочка» і чорна «краватка», самка однотонна сіра. У польового горобця самка й самець однаково забарвлені: коричнева «шапочка» й чорні плямки на світлих щоках. Живляться насінням культурних рослин і бур̕янів.

У кладці 5—6 яєць. Пташенят вигодовують комахами. За сезон буває по 2 виводки пташенят, а на півдні — й по 3.

Хатні горобці живуть на міських вулицях і у дворах, а польові — переважно в парках і передмістях.

Cвіт тварин

ЗВИЧАЙНИЙ ЇЖАК

Поширений по всій території України, у лісах, степах і горах. Уникає лише суцільних густих лісів і боліт.

Довжина — до 30 см, маса — до 1,3 кг.

Основу харчування складають комахи та молюски. Також поїдає жаб, ящірок, змій і дрібних гризунів.

Одиночна тварина. Під кущем, або

Звичайний їжак корінням дерева, самка раз на рік приводить 3—8 голих і сліпих дитинчат. Уже в перші години життя в них на голові та спині з’являються м’які голки.

Веде присмерковий спосіб життя. Восени влаштовує гніздо в норі, під вітроломом або в коренях дерев і залягає в сплячку. Запасів на зиму не робить.

СІРИЙ ПАЦЮК

Батьківщина — Східна Азія. Нині його можна зустріти повсюди.

Довжина тіла — до 30 см, майже такий же довгий хвіст. Всеїдний, та перевагу віддає тваринній їжі. Живе спорідненими групами, чужинців не терпить.

Самка тричі на рік приводить від 7 до 17 малюків, які за 3—4 місяці стають цілком самостійними. Тривалість життя сірого пацюка — 2 роки.

ЗАЄЦЬ-РУСАК Заєць-русак

Поширений по всій Україні. Охоче відвідує на сільськогосподарські землі, уникає лише глухих лісів і боліт.

Довжина — до 68 см, маса — до 6 кг.

Швидкість бігу — до 70 км на годину.

Живиться трав’янистою рослинністю, охоче годується корою та гілками кущів, в садах обгризає плодові дерева.

Живе поодинці. Самка двічі, а за сприятливих умов і тричі на рік приводить 3—4 добре розвинутих і зрячих зайченят. Мати залишає дитинчат десь у потаємному місці й навідує зрідка, тільки щоб нагодувати молоком.

Хижаки не можуть знайти зайченят у густій траві, оскільки ті практично не мають запаху. За два тижні вони стають самостійними.

Cвіт тварин

ГОРНОСТАЙ

Живе на більшій частині України в лісах, горах і річкових долинах, за винятком крайнього півдня.

Довжина — 22—28 см, маса — 350 г.

Хижак, живиться рибою та дрібними гризунами, яких спритно виловлює в підземних ходах їхніх нір.

Одиночна тварина. Самка народжує 4—8 голих і сліпих дитинчат. Вони дорослішають уже в 3 місяці.

На зиму хутро стає сніжно-білим,

чорний лише кінчик хвоста. Горностай

ВОВК

Невибаглива до ландшафту тварина, мешкає по всій Україні, крім Криму.

Рекордні розміри: довжина до 2 м, маса — до 80 кг. Звичайно значно дрібніші. Полює на копитних тварин, проте часто поїдає гризунів і стерво. Утворює сімейні групи. Потомство приводить тільки подруга вожака. Вона народжує 5—6 сліпих вовченят, які залишаються з батьками до 2 років.

БОРСУК

Населяє всю Україну. Потребує місць, зручних для риття нір.

Довжина тіла з хвостом досягає 110 см, маса — до 24 кг. Годується дрібними тваринами, ягодами, фруктами, корінцями різних рослин.

Риє великі розгалужені нори. Самка приводить 2—4 дитинчат, які живуть під опікою дорослих більше

Борсук року. В суворі морозні зими залягає в зимовий сон.

Цікаво знати

В овк ставиться до людини вкрай боязко (якщо, звичайно, він не хворий на сказ) і на віть не намагається захистити своїх вовченят. Може напасти тільки в запалі полювання на свійську худобу.

Побачивши в лісі зайченя або козуленя, не треба забирати їх із собою. Десь недалеко може бути їхня мати, яка не наважується наблизитись.

Борсуки завжди дотримуються своїх найулюбленіших місць. Дослідження показали, що деякі борсучі містечка виникли ще кілька тисячоліть тому.

СВИНЯ ДИКА (КАБАН ДИКИЙ)

Живе в лісових ландшафтах України, уникаючи надто відкритих територій. Довжина — до 1,8 м, маса — до 250 кг. Живиться корінцями, цибулинами та бульбами рослин, які викопує рилом із землі, а також стервом і залишками здобичі крупних хижаків. Самки з поросятами тримаються стадами. Самці приєднуються до них лише в шлюбний період. Самка народжує 4—6 смугастих малюків, для яких будує з хмизу гніздо з дахом. Дорослі

Дикі поросята тварини бурого кольору.

КОЗУЛЯ (САРНА ЄВРОПЕЙСЬКА)

Ця граціозна тварина живе в усіх регіонах, де є ліси або захисні лісосмуги. Висота в холці — до 1 м, маса — 65 кг. Живиться травою, листям і пагонами кущів.

Тримається поодинці та невеликими групами.

Самка народжує 2 плямистих дитинчат, які перші дні лежать, причаївшись у чагарнику. Мати відвідує їх, тільки щоб нагодувати молоком.

Козуля Цікаво знати

В Україні немає культури утримування собак. В містах і селах вони плодяться неконт роль овано, освоюють звалища відходів, а потім потрапляють і в дику природу, утворюючи пари з дикими вовками. Гібридне потомство дуже небезпечне, адже ці тварини не бояться людей і можуть нападати на них.

У країнах Європи існує сувора відповідальність за викинутих напризволяще звірят. Це зменшує небезпеку нападів на людину, а також запобігає появі скажених тварин.

Не наближайтеся до знайдених у лісі кабанят, оленят чи лосенят. Прагнучи захистити своє дитя, мати часто наважується нападати на людину.

У період оленячих «весіль», на початку осені, невдахи-самці також стають досить небезпечними. Це ж стосується і ведмежих «весіль», що проходять влітку.

Якщо на прогулянці вам зустрінеться якась дика тварина, що довірливо йде в руки,— не намагайтеся погладити чи нагодувати її. Адже дикі тварини завжди уникають людини, тож така поведінка може бути ознакою небезпечної хвороби. Кращий спосіб не мати неприємностей від спілкування з природою — додержуватися повного нейтралітету стосовно диких тварин.

Вся країна – рідний дім

ПІД ЗАХИСТОМ ЛЮДИНИ

Для збереження диких тварин, у першу чергу, треба зберегти їхнє природне середовище. Основу цього середовища складають рослини, які визначають вигляд природної екосистеми.

Всі види рослин, грибів і тварин мільйони років живуть і розвиваються в тісній взаємодії.

Річкова заводь Не лише тварини не можуть жити без рослин,

але й рослини не можуть обійтися без тварин. Комахи, гризуни та копитні з’їдають надлишок рослинного покрову і удобрюють своїми екскрементами землю. Багато які рослини краще відновлюються та розселяються, якщо їхнє насіння пройде крізь травний тракт копитної тварини або птаха. Без комах-запилювачів дуже багато рослин взагалі не можуть обійтися.

Основою життя людини, тварин і рослин є родючі ґрунти. Їх головні утворювачі — земляні черви, ґрунтові бактерії та гриби. Риючі види комах та їхні личинки, кроти й сліпаки, а також інші мешканці підземелля своєю життєдіяльністю сприяють підвищенню їх родючості.

Кабани та гризуни перекопують ґрунт. Цим вони його перемішують і рихлять, а заразом прикопують і вносять Омелюх

у ґрунт насіння. Деякі птахи та гризуни запасають різне насіння. Багато із захованих насінинок неодмінно проростуть на новому місці.

Нарешті, хижаки регулюють чисельність інших тварин, не даючи їм можливості надмірно розмножитися. Саме таке співтовариство рослин і тварин утворює еко-

систему. Існують екосистеми лісів і степів, річок і озер, гір і морів.

Для охорони тих чи інших видів тварин і рослин треба зберегти характерні екосистеми як середовище їхнього життя. Сувора охорона лісів нічим не допоможе збереженню ковили чи дрохви. Вони можуть жити лише на відкритому просторі. Так само збереження степів не сприятиме покращенню умов життя для саламандри або плауна.

Висновок цілком зрозумілий — для збереження всього живого різноманіття природи України необ-

Дельфін афаліна хідно зберегти й усі екосистеми нашої країни.

Нині (станом на 2006 рік) в Україні лише 4,8 %

від усієї території країни вважаються охоронюваними. У нас важко знайти таку ділянку землі, де рослини і тварини могли б жити, підкоряючись лише законам природи, без втручання людини ззовні. Уряд нашої країни має намір збільшити площу охоронюваних територій до 10 % від усієї території країни до 2010 року.

Під охороною людини

ПІД ЗАХИСТОМ

МІЖНАРОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Дикі види рослин і тварин відіграють важливу роль у житті людства. Для боротьби з браконьєрством і нелегальною торгівлею об’єктами природних ресурсів у 1973 році у Вашингтоні було підписано міжнародну угоду (CITES). Під захист цієї конвенції підпадає близько 20 тисяч видів тварин і рослин, серед яких багато видів фауни

Благородний олень та флори України.

Нині учасниками Вашингтонської кон-

венції є 154 країни. Україна приєдналася до неї в 1999 році. Членство в CITES зобов’язує митну службу України запобігати неконтрольованому вивезенню за кордон диких тварин і рослин.

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ

З метою збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин в Україні в 1994 і 1996 роках було видано Червоні книги тварин і рослин.

Всі види, включені в Червону книгу, перебувають під захистом держави. Для збереження та відновлення таких тварин, як осетрові риби, рись, лісовий кіт, дельфін афаліна, зубр, бурий ведмідь, сірий журавель, дрохва, великі хижі птахи, не обійтися без міжнародного співробітництва з сусідніми країнами.

А для підтримання та примноження чисельності інших видів рослин і тварин досить просто дбайливого ставлення до природи, що нас оточує. Навіть звичайне додержання чистоти дуже важливе для благополуччя природи. Тож не залишайте після себе сміття чи відходів! Не треба втручатися в життя диких тварин.

119

ЗАПОВІДНИКИ

Найефективнішою формою збереження природного середовища є заповідний режим, коли певна територія назавжди виключається з господарської діяльності.

Це еталон живої природи, яка живе та розвивається без втручання людини.

Серед заповідників найважливішими є біосферні заповідники. Тут ведеться науково-дослідна робота відповідно до міжнародних наукових програм.

Біосферний заповідник

Асканія-Нова

На площі 33307 га охороняється найбільший у Європі масив нерозораного степу. Тут збереглося 34 унікальних угруповання степових рослин.

Дикі степові


9-09-2015, 20:05