Висота — близько 10 см, квітки одиночні пониклі. Цвіте в лютому-березні.

СОСНА СТАНКЕВИЧА

Збереглася лише на Південному березі Криму, росте на кам̕яних схилах.

Реліктове хвойне дерево з розкидистою кроною. Висота — до 25 м. Довжина

хвоїнок — 15 см, шишок — до 10 см. Сосна Станкевича

Цікаво знати

П лоди ялівцю схожі на ягоди. Проте це типово голонасінна рослина, тож його плоди вір ніше називати шишкоягодами, оскільки це справді м’ясисті шишечки з насінням. Шишкоягоди охоче поїдають птахи та звірі, що сприяє поширенню ялівцю.

Незважаючи на сухий клімат Криму, в гірських лісах там зустрічається багато вологолюбних рослин. Вони використовують вологу хмар, які затримуються на горах.

В сухому та спекотному Криму багато рослин виділяють ароматні ефірні олії. Серед них такі як тим’ян, лаванда, кипарис, яловець і багато інших. Таке пристосування допомагає їм зменшити випаровування вологи з листя.

77

Рослинний світ

ЕМБІЯ СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКА

Поширення цієї комахи обмежене Південним берегом Криму.

Довжина — 1 см. Живиться прілими залишками рослин, іноді нападає на комах. Навесні живе в поверхневому шарі ґрунту. Ходи вистеляє павутинням, утворюючи довгі розгалужені трубочки, в яких комаха однаково спритно пересувається як вперед, так і назад. У цей час часто тримається групами.

З настанням спеки переселяється глибше — почасти на глибину до 1,5 м.

СКЕЛЬНА ЯЩІРКА

Зустрічається в горах Південного берега Криму. Віддає перевагу скелям по берегах річок і кам’янистим розсипам, де можуть збиратися одночасно по кілька десятків особин.

Довжина тіла з хвостом — 11—25 см.

Живиться комахами. Самка відкладає 3—8 яєць у глибокі щілини між скелями.

Кримська ящірка

ЖОВТОПУЗ

Ця безнога ящірка зустрічається тільки на Південному березі Криму та на Керченському півострові. Населяє кам’янисті схили, порослі чагарником, степові вибалки та узлісся. Не уникає садів і виноградників. Хвіст не відкидає.

Живиться дрібними тваринами — слимаками, крупними комахами та павуками, а також ящірками, дрібними зміями, гризунами, іноді — яйцями птахів. Молодь живиться комахами. Довжина тіла дорослої ящірки — до 125 см.

Це найкрупніша ящірка у фауні Європи.

Самка відкладає 6—10 яєць у своїй норі й пильно їх охороняє.

Цікаво знати

Щ об уникнути випадкового укусу скорпіонів, павуків, сколопендр, а заразом і отруйних змій, треба додержуватись простих правил:

1. Не сунути руки в щілини між камінням, покинуті нори, виїмки в ґрунті тощо. Не нишпорити всліпу в траві або чагарнику.

2. Намет ставити виключно на рівній поверхні відкритого ґрунту. Територію навколо намету прибрати від сміття та каміння.

3. На ніч намет має бути щільно закритим або захищеним протимоскітною сіткою. Не можна залишати ніяких щілин!

4. Вранці не забувайте обдивитися предмети, що пролежали ніч за межами намету.

5. Ходити в лісі, степу, горах треба в закритому одязі та взутті.

79

Cвіт тварин

ЧОРНИЙ ГРИФ

Зберігся лише у найбільш важ- Чорний гриф кодоступних горах Криму.

Довжина тіла — 100—110 см, розмах крил — до 3 м, маса — до 12 кг. Живиться тушами мертвих тварин. Утворює постійні пари. Свої величезні гнізда влаштовує на деревах. Єдине яйце насиджує майже 2 місяці. Потім ще 3—4 місяці пташеня потребує опіки. Своє дитинча грифи вигодовують напівперетравленим м̕ясом.

Вухань — рідкісний вид кажана

ВЕЛИКИЙ ПІДКОВОНІС

Цей кажан зустрічається в Закарпатті та півдні Криму, у Степу та Лісостепу.

Довжина — до 71 мм, маса — до 27 г.

Живиться крупними комахами, яких ловить у повітрі. Селиться величезними колоніями в печерах, гротах, на горищах. Самка підковоноса народжує 1—2 кажанят, яких деякий час носить із собою.

Зиму проводить у підземних печерах.

Одним із рідкісних кажанів є вухань, який відзначається своєрідною будовою великих вух, схожих на загнуті ріжки.

Цікаво знати

П ідковоніс отримав свою назву за шкірясту облямівку на мордочці у формі підкови. Така незвичайна будова пов’язана з тим, що він видає ультразвуки ніздрями.

У Гірському Криму благородний олень і лисиця в результаті тривалої ізоляції утворили самостійні підвиди, котрі забарвленням хутра і розмірами відрізняються від родичів на материку.

Серед мешканців Криму зустрічаються вихідці з Далекого Сходу. Це дикий кабан і єнотовидний собака. М’який та малосніжний кримський клімат особливо підходить цим тваринам, які не люблять глибоких снігових заметів.

Мешканці Криму — кримський гекон і леопардовий полоз — є найрідкіснішими рептиліями України.

81

Живий світ

ЗООПЛАНКТОН

Так називається безліч різних дрібних тваринок, що живуть у товщі води,— коловерток, калянусів тощо,— яких почасти можна роздивитися тільки в мікроскоп. Розміри більшості з цих організмів не перевищують 1 мм.

До складу планктону, крім одноклітинних тварин, входить безліч дрібних личинок молюсків, ракоподібних, асцидій та риб.

Планктонні тварини живляться бактеріями та одноклітинними водоростями.

РЕБРОПЛАВИ

Звичайні мешканці морських вод.

У 80-ті роки ХХ століття у Чорному морі виявлено новий вид реброплава, якого раніше тут не було,— мнеміопсис.

Живиться цей хижак зоопланктоном та іншими дрібними тваринами моря, а також може поїдати ікру риб.

Довжина — до 10 см. Не маючи природних ворогів, він неймовірно розмножився. Одна особина продукує до 3,5 тисяч дрібних яєць на добу!

Мушля рапани Реброплав

РАПАНА

Батьківщина цього молюска — моря Далекого Сходу. В 1947 році виявлена в Чорному морі.

Довжина мушлі рапани може досягати 15 см. Хижак, що живиться устрицями та мідіями.

В одній яйцевій капсулі буває до 1000 яєць, а самка викидає безліч таких капсул. Плаваючі личинки — велігера — після розселення осідають на дно і перетворюються на маленьких рапан.

Цікаво знати

Бі льшість червоних водоростей ростуть на глибині не більше 10—40 м, та деякі з них добре почуваються й на великій глибині — до 100—200 м!

Ульву часто неправильно називають морською капустою, однак її можна було б назвати морським салатом, оскільки в деяких країнах місцеве населення вживає її в їжу.

83

МЕДУЗА АУРЕЛІЯ

Знайомий кожному найчисленніший представник типу Кишковопорожнинних у Чорному та Азовському морях.

Діаметр її «зонтика» — до 40 см.

Живиться фітопланктоном. Рот розміщений під ковпаком і оснащений щупальцями з жалкими клітинами.

Для людини абсолютно безпечна.

МОРСЬКІ ГУБКИ

У Чорному морі живе 28 видів цих невеликих за розміром тварин.

Живляться планктоном і розчиненими у воді органічними речовинами. Відіграють важливу роль як живі фільтри морської води. Являють собою колонію клітин — проміжну форму між одно- та

Медуза аурелія багатоклітинними тваринами.

МОРСЬКИЙ ЖОЛУДЬ (МУХОРКА)

Цей рачок населяє Чорне та Азовське моря. Веде сидячий спосіб життя, прикріплюється до будь-яких предметів під водою. Утворює великі колонії.

Розмір вапнякової мушлі морського жолудя невеликий — до 3 см. Рачок може розсувати її стулки, а змахами грудних ніжок гнати воду всередину для дихання та харчування.

тями та зоопланктонними організмами, Живиться одноклітинними водорос- Морські жолуді відфільтровуючи їх із морської води.

Одна особина може викидати кілька тисяч крихітних плаваючих личинок, які згодом осідають на будь-яких зручних місцях, навіть на мушлях молюсків і панцирах крабів.

Існує вид морського жолудя, який живе на скелях вище рівня води й задовольняється лише бризками хвиль.

Cвіт тварин

МОРСЬКІ КРАБИ

Кілька видів зустрічається біля берегів Криму.

Довжина карапакса (щита головогрудей) звичайно не переви-

щує 9 см. Живляться дрібними

морськими тваринами та органічними рештками. Самки виношують по кілька тисяч яєць. З них ви-

Морський краб водяться личинки, які спершу ведуть планктонний спосіб життя, а згодом

перетворюються на маленьких крабиків.

УСТРИЦІ ТА МІДІЇ

Молюски, дуже поширені в Чорному, а мідії — і в Азовському морях.

Живуть від зони прибою до глибини 80 м, міцно прикріплюючись до різноманітних підводних предметів, але за бажання можуть відчеплятися й переміщуватися на інше місце. Довжина мушлі — до 12 см. Самки устриці за сезон дають до 500 мільйонів дрібних яєць. Плаваючі личинки швидко розселяються на великій площі.

НЕРЕЇС Нереїс

Поширений у Чорному та Азовському морях на глибині до 200 м.

Належить до класу Поліхет.

Довжина тіла — до 12 см.

Живиться різноманітними органічними залишками тварин і рослин, які знаходить в піщаному ґрунті або в мулі. Веде виключно донний спосіб життя.

Викинувши яйця, тварина гине. З яєць виводяться крихітні плаваючі личинки — трохофори.

Цікаво знати

Устриці та мідії — молюски-фільтратори — живляться мікроскопічними планктонними організмами та органічними частинками з води. Колонія цих молюсків, що займає площу 1 кв. метр, здатна відфільтрувати 280 т води за добу.

Ланцетник являє собою величезний інтерес для науки як уцілілий нащадок давніх тварин, від яких походять усі хребетні тварини, включаючи й людину.

АКТИНІЯ КІНСЬКА

Мешкає в прибережних районах Чорного моря. Зустрічаються особини з червоними, зеленими та синіми щупальцями.

Діаметр вінчика може досягати 4—7 см.

Дрібні особини живляться планктоном, крупні — креветками та дрібними рибками. На щупальцях є особливі жалкі клітини. Вони містять отруту, яка паралізує здобич.

Розмножується брунькуванням та яйцями,

Актинія кінська з яких виходять маленькі поліпи.

ТЕРЕДО

Асцидія Двостулковий морський молюск. Довжина — до 15 мм. Живиться відфільтрованим з води планктоном і органічними речовинами, у тому числі й тирсою. З допомогою мушлі висвердлює собі ходи в будь-якій деревині, що потрапить у море. Ці ходи ніколи не перетинаються.

АСЦИДІЇ

Десятки видів цих тварин населяють Чорне море. Ведуть сидячий спосіб життя.

Утворюють великі колонії. Розмір однієї особини — до 2 мм. Мішкувате тіло має два отвори, крізь які проходить вода. Живляться відфільтрованим з морської води планктоном.

Близькі родичі хребетних тварин. З яєць виводяться личинки, що нагадують пуголовків. Відпливши подалі, вони прикріплюються до дна і перетворюються на дорослих асцидій.

Ланцетник

ЛАНЦЕТНИК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ

Мешкає в теплих затоках Чорного моря.

Довжина — 3—7 см. Уздовж тіла має світлочутливі вічка. Уникає освітлених місць.

Зарившись у крупний пісок, відфільтровує собі їжу — мікроскопічних тварин і рослини.

КЕФАЛЬ

У прибережних водах морів України зустрічається п’ять видів кефалі. Найкрупніша з них, лобан, досягає 90 см завдовжки і може мати масу більше 6 кг. Крім того, досить поширені види — сингіль та гостроносик. В останні роки в наших морях акліматизовано й далекосхідний вид кефалі — піленгаса.

Основу харчування кефалі складає

Кефаль детрит (поживний мул) і перифітон

(рослинне і тваринне обростання під-

водних скель і споруд). Нерестяться у червні-серпні. Ікру кефалі у вигляді слизьких грудочок, що плавають біля поверхні води, можна зустріти й у відкритому морі, проте молодь, яка виводиться з ікринок, незабаром повертається до берегів.

Усі види кефалі добре плавають і можуть здійснювати міграції, однак частіше це осіла риба. Вони дуже рухливі й, потривожені, здатні вистрибувати з води.

ЛОСОСЬ ЧОРНОМОРСЬКИЙ

У Чорному морі зустрічається досить рідко. Є близьким родичем сьомги.

Довжина тіла досягає 110 см, маса — до 24 кг. Живиться переважно дрібною рибою. На нерест заходить у ріки з лютого. Пара риб нерестує на ділянках зі швидкою течією та кам’янистим дном. Плідність — близько 5,5 тисячі ікринок. Личинки та мальки до 3—4 років живуть у річках, після чого скочуються в море.

ОСЕЛЕДЕЦЬ ЧОРНОМОРСЬКИЙ

Населяє басейни Чорного та Азовського морів, дуже поширений вид.

Досягає 30 см завдовжки. Живиться дрібною рибою і планктонними ракоподібними. Навесні великими зграями заходить у річки на нерест. Самка викидає до 50 тисяч ікринок. На зиму покидає Азовське море і зимує у водах Чорного моря.

ТЮЛЬКА

Поширена в Чорному та Азов- Тюлька ському морях. Друга назва — кілька. Довжина тіла не більше 9 см.

Живиться зоо- й фітопланктоном.

Утворює величезні скупчення. На нерест заходить у річки та опріснені затоки.

Самка викидає до 10 тисяч ікринок.

РИБА-ГОЛКА (ІГЛИЦЯ ПУХЛОЩОКА)

Мешканець прибережних районів Чорного Риба-голка

та Азовського морів. Любить ділянки з солонуватою водою, проникає в прісні водойми. Довжина — до 20 см. Живиться зоопланктоном. Кілька десятків ікринок відкладається у виводкову сумку на череві самця. Там же він згодом носить і мальків.

Морський чорт

МОРСЬКИЙ ЧОРТ

Житель Чорного моря, друга назва — європейський вудильник. Живе та полює на глибині 50—200 м. Довжина — до 1,5 м, з них 1 м припадає на голову! Маса почасти може досягати 20 кг.

Нерухомо чатує на здобич на морському дні. Ворушиться тільки його вудка-еска (видозмінений спинний плавець), приваблюючи необережних риб.

Нереститься на глибині до 2000 м. Самка викидає до 3 мільйонів ікринок. Незважаючи на це, вид дуже рідкісний. Вірогідно це пояснюється тим, що на глибині більше 200 м води Чорного моря мають високу концентрацію отруйного газу сірководню і практично не

придатні для життя.

ГАГА ЗВИЧАЙНА (ПУХІВКА) Гага

Зрідка гніздиться в Північному При- звичайна чорномор’ї, раніше її в Україні не було. Довжина — до 71 см, маса — до 3 кг.

Годується в морі, виловлюючи молюсків і різноманітних ракоподібних.

Пари утворює тільки в шлюбний період.

Самка вистеляє гніздо унікальним теплим пухом, який вискубує в себе на череві. У кладці 5—6 яєць. Щойно пташенята вилупляться й обсохнуть, мати веде їх у море.

Cвіт тварин

АФАЛІНА

Мешканець прибережних Афаліна районів Чорного моря. Довжина — до 2,3 м, рекорд — 3,1 м. Живиться рибою. За здобиччю може пірнати на глибину до 174 м і залишатися під водою до 15 хвилин.

Товариська тварина, живе невеликими групами, має багату «мову» спілкування.

Застосовує ультразвукову ехолокацію.

Навесні самка народжує одне дитинча довжиною до 1 м. Молоком годує довго — почасти до півтора року.

ДЕЛЬФІН-БІЛОБОЧКА

Поширений біля узбереж і у відкритих водах Чорного моря.

Довжина тіла досягає до 2,6 м, маса — до 100 кг.

Пірнаючи, може залишатися під водою до 5 хвилин. У погоні за здобиччю здатний, розігнавшись, розвивати швидкість до 55 км на годину. Це один із найшвидкісніших видів дельфінів.

Живиться дрібною рибою,— в першу чергу хамсою, кількою та іншими зграйними видами,— орієнтуючись під водою з допомогою ультразвукової ехолокації. Завдяки ехолокації тварина зберігає здатність ловити рибу та ухилятися від перешкод, навіть втративши зір.

Тримається стадами по кілька сотень, а то й тисяч особин.

Самка народжує одне дитинча, якого півроку годує молоком. Малюк стає дорослим лише в 4 роки.

Цікаво знати

В Чорному та Азовському морях є чимало небезпечних мешканців. У малолюдних місцях не ва рто ходити босоніж по морському дну — можна випадково наступити на ската-хвостокола, морського дракончика або скорпену й дістати відчутного уколу.

Отрута морського дракончика дуже небезпечна для людини, тому постраждалого слід негайно доставити в лікарню!

Дикі тварини досить непередбачувані. Це зайвий раз доводить трагічна загибель у 2006 році відомого австралійського натураліста Стіва Ірвіна, враженого в серце ударом шипа ската-хвостокола (морського кота) при необережному поводженні з твариною.

Вік білуг, які вперше йдуть на нерест, такий: для самок 17—26 років, для самців — 14—23 роки. Не дивно, що кількість особин цього виду щороку зменшується.

Здатність до навчання в дельфінів-афалін вища, ніж в інших дельфінів чи навіть собак, проте нижча, ніж у людиноподібних мавп. Саме афаліна — головний актор у дельфінаріях.

9-09-2015, 20:05