Надзвичайно цікаво взаємодіють у природі молюск беззубка і гірчак — невеличка рибка наших річок. Під час нересту рибки викидають ікру всередину стулок беззубки. А молюск у цей час «видуває» зі струмом води своїх личинок (глохідій), які прикріплюються до тіла рибок. Таким чином, ікра виявляється надійно захищеною, і личинки молюска розселяються на великі відстані.
Річкові перлівниці можуть зрідка утворювати перлини, якщо яка-небудь піщинка потрапить всередину мушлі. Щоб угамувати подразнення, молюск виділяє перламутр шар за шаром, доки піщинка не перетвориться на справжню перлину.
Cвіт тварин
МІНОГА УКРАЇНСЬКА
Поширена в басейні Дністра, Дніпра та Сіверського Дінця.
Довжина — до 21 см. Ця дивна тварина належить до дуже давнього класу Круглоротих. Вона має рот, але не має ще-
леп! Дорослі особини міноги взагалі не жив- Мінога українська ляться й після нересту гинуть.
Рано навесні самка викидає до 6 тисяч ікринок, з яких виходять личинки-піскорийки.
Личинка заривається в мул, живлячись різноманітними дрібними органічними частинками та водоростями.
Восени, за 5—6 років вона перетворюється на дорослу міногу.
ФОРЕЛЬ СТРУМКОВА
Житель чистих і холодних гірських струмків і річок Карпат і Криму.
Довжина — до 35 см, маса — до 500 г. Релікт льодовикового періоду.
Полює на комах, рибу, жаб і навіть невеличку звірину, що потрапить у воду. Молодь живиться ракоподібними організмами, водними комахами та їх личинками. Нереститься восени або взимку, закопуючи в донний
ґрунт до 1,5 тисячі ікринок. Форель струмкова
СТЕРЛЯДЬ (ЧЕЧУГА)
Раніше зустрічалася в більшості річок України.
Довжина — до 1 м, маса не більше 2 кг. Це найменший осетер Європи.
Живиться дрібними молюсками, рачками, личинками комах і дрібною рибою. Нереститься тільки у чистих річках зі швидкою течією та кам’янистим або піщаним дном. Замулені ділянки для нересту не підходять.
Самка викидає до 140 тисяч ікринок.
Самець стає дорослим у 4 роки, а самка — лише у 5—9 років.
Плітка ПЛІТКА
Живе у водоймах по всій Україні, крім Криму.
Із річок, що впадають у море, проникає в солонуваті води прибережних заток. Довжина тіла плотви — до 30 см, маса — до 800 г.
Живиться різноманітними водними безхребетними, переважно молюсками, мушлі яких
роздроблює міцними глотковими зубами. Самка плотви навесні
викидає до 100 тисяч ікринок, а самка тарані — вдвічі більше. Утворює гібридні форми з краснопіркою та лящем, що мають трохи інший зовнішній вигляд.
Прохідна форма плотви — тарань — мешкає в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів. Вона може досягати маси 1 кг і 50 см завдовжки.
КАРАСЬ ЗОЛОТИЙ
Поширений по всій Україні, за винятком Криму. Віддає перевагу водоймам із стоячою водою. Заселяє всі придатні Карась місцепомешкання, навіть найменші водойми, в яких золотий тільки може жити риба.
Довжина тіла — 45 см, маса — до 3 кг.
Живиться водною рослинністю, безхребетними та детритом (поживною частиною мулу). На початку літа проходить нерест. Плідність самки — до 300 тисяч ікринок. Ікра викидається порційно, невеликими грудочками.
СОМ ЗВИЧАЙНИЙ
Населяє ріки та водоймища всієї України.
Довжина — 1,5—2 м, іноді бувають гіганти завдовжки 5 м, масою до 300 кг. Живиться рибою та іншими доступними йому за розміром тваринами. Самець будує й охороняє гніздо, в яке самка викидає до 480 тисяч ікринок. Кожна особина має свою мисливську ділянку з улюбленими схованками.
Сом звичайний
Водойми
Cвіт тварин
В’ЮН ЗВИЧАЙНИЙ
Житель стоячих і заболочених водойм України, крім Криму.
Довжина — до 30 см. Живиться донними безхребетними, особливо личинками комарів. Може В’юн поїдати ікру інших видів риб.
звичайний Під час нересту самка викидає 100—150 тисяч ікринок.
При нестачі кисню у воді може ковтати повітря, пропускаючи його крізь… кишечник.
ЩУКА
Живе в усіх річках, озерах, водоймищах і ставках України. З усіх прісноводних риб світу вона має найбільше поширення.
Довжина — до 1,5 м, маса — до 55 кг.
Хижак. Живиться рибою, іноді — водними птахами та дрібними ссавцями.
Нереститься рано навесні, викидаючи на залиту повінню траву до 200 тисяч ікринок. Достовірне довголіття щуки не перевищує 30—40 років.
Щука
! |
Цікаво знати
Р иби, що переносять личинки молюсків — глохідії,— потерпають від цих паразитів, зате надалі живуть довше за інших своїх родичів і не хворіють.
Сом — найбільший хижак серед риб. Він любить жити біля пташиних колоній, де живиться рибою, що гублять птахи, і пташенятами, які випадають із гнізда. Відомі випадки нападів сома на свійських гусей і собак, котрі перепливали річку.
Карась дуже стійкий до нестачі кисню у воді. Він може зариватися в мул на глибину до 70 см. Завдяки цьому карась примудряється вижити, навіть коли вода в озері чи ставку, де він мешкає, висихає або промерзає до дна.
Для відлякування ворога джерелянка (кумка) стає в попереджувальну позу й демонструє йому плямисте забарвлення черевця та нижнього боку лапок. Її шкірні залози виділяють їдку рідину. Тому вужі та деякі хижі птахи ніколи не чіпають цих тваринок.
ЛИН
Населяє ріки та озера України, крім Криму.
Довжина — 60 см, маса — до 7,5 кг.
Живиться водяними черв’яками, дрібними молюсками та рачками, а також м’якою водяною рослинністю.
Веде досить потаємне життя, уникаючи яскравого світла.
Навесні та на початку літа самка викидає на водяні рослини до
400 тисяч дрібних ікринок. Лин
Витривалий до низького вмісту кисню у воді.
ЛЯЩ
Живе в річкових заводях і затонах, а також в озерах і водоймищах України, за винятком Криму. Довжина тіла може досягати 50 см, маса — до 5 кг.
Живиться черв’яками, молюсками та ракоподібними. Нереститься навесні на залитій повінню прибережній рослинності. Під час шлюбних ігор лящі шумно хлюпощуться на мілководді. Продуктивність самки — до 390 тисяч ікринок.
Дрібні особини мають сріблясте забарвлення, крупні значно темніші, із золотим вилиском.
СУДАК
Живе в річках, озерах та водоймищах України, крім Криму, не уникає й опріснених ділянок морів, особливо Азовського. Довжина — до 120 см, маса — до 20 кг.
Живиться різноманітною рибою. Нереститься тільки в прісній воді. До 1,5 мільйона ікринок викидає на водні рослини або в гніздо у вигляді ямки. Самець охороняє ікру та молодь від хижаків, поки мальки не залишать гніздо.
ОКУНЬ
Населяє майже всі прісні водойми на території України, утворюючи в них дві форми. Дрібна форма живе на мілководних ділянках, живиться переважно черв’яками, рачками, личинками комах.
Крупні окуні люблять глибинні місця. Вони по-
части досягають 50 см завдовжки й маси 1,5 кг. Окунь
Живляться дрібною рибою.
Обидві форми окуня нерестяться навесні.
Плідність самки крупної форми досягає 200 тисяч ікринок. У дрібної форми буває лише по кілька десятків тисяч ікринок.
Cвіт тварин
ВУЖ ВОДЯНИЙ
Населяє південні регіони країни. Віддає перевагу прибережним ділянкам.
Не має парних плям на голові, як у звичайного вужа. Довжина — до 130 см. Живиться жабами та дрібною рибою, яку майстерно ловить під водою. Відкладає до 25 яєць у шкірястій оболонці. Новонароджені змійки одразу ж починають самі полювати на маль ків риби та пуголовків. Не отруйний.
Жаба озерна
ЧЕРЕПАХА БОЛОТНА
Населяє всю Україну. Любить тепловодні водойми з густо зарослими берегами. Довжина панцира — понад 25 см. Живиться різноманітними дрібними тваринами і стервом.
У травні відкладає 5—10 яєць у вапняній шкаралупі, для цього йде подалі від водойм. Зимує у воді під кригою, зазвичай біля джерел.
! Цікаво знати
ЖАБА ОЗЕРНА
Мешкає в будь-яких водоймах.
Довжина тіла — до 18 см. Цей вид жаб має найгучніший голос серед усіх земноводних тварин нашої країни.
Живиться переважно комахами та іншими дрібними тваринами.
Розмножується у воді. Продуктивність самки досягає 16 тисяч ікринок. Личинки (пуголовки) живляться детритом і фітопланктоном.
Зимує завжди у водоймах.
Черепаха болотна
Болотна черепаха — єдиний вид черепах в Україні. Випадково побачену на суші тварину не можна чіпати — це самка шукає місце для відкладання яєць.
Кумка-жовтобрюшка невибаглива до складу води. Іноді цих жаб зустрічають у водоймах із дуже солоною водою і навіть у сірководневих джерелах.
Водяні вужі — чудові плавці. Часто можна бачити, як вужі, навіть зовсім маленькі, перепливають струмок, озерце, а почасти й велику річку. При цьому тварини зовсім не звертають уваги на перешкоди, що трапляються на поверхні води. Побачивши човен, вуж просто пірнає і продовжує свій шлях під водою.
Cвіт тварин
ГОГОЛЬ
Зберігся подекуди в Північному Поліссі та в долині Дніпра. Належить до ниркових качок.
Довжина — до 50 см, маса — до 1,5 кг.
У пошуках їжі часто пірнає під воду.
Гніздує в дуплах дерев, дно яких самка вистеляє пухом, який вискубує в себе на черевці.
У кладці 7—12 яєць. Після появи на світ каченята одразу вистрибують із гнізда на землю. Вони швидко ростуть і вже за 10 днів стають самостійними.
Гоголь
ВЕЛИКА БІЛА ЧАПЛЯ (ЧЕПУРА ВЕЛИКА)
Поширена в долині Дніпра, східних та південних регіонах України.
Довжина — до 105 см, маса — до 1,5 кг. Живе на берегах різних водойм. Живиться водними безхребетними, рибою, пуголовками та жабами. Гніздує колоніями на верхівках дерев або в очереті. У кладці 4—5 яєць. Зимує в Північній Африці та в Аравії.
ЛЕБІДЬ-ШИПУН Лебеді-шипуни
Ареал охоплює всю Україну.
Довжина тіла — до 160 см, розмах крил — майже 2,5 м, маса — до 15 кг.
Живиться переважно водяними рослинами. Гніздиться на заломах торішнього очерету. Кладку з 4—6 яєць насиджує самка. Самець пильно охороняє її та пташенят. Зимує скрізь, де є спокійні незамерзаючі водойми.
Зрідка на південних узбережжях можна зустріти зимуючого в Україні лебедя-кликуна, який відрізняється від свого родича жовтим (а не червоним, як у шипуна) дзьобом і гучним трубним голосом.
! |
Цікаво знати
Н ижня поверхня пальців скопи вкрита гострими роговими шипами, які допомагають їй утри мати слизьку рибу. Цьому сприяє і своєрідна будова лап, озброєних кігтями.
Лелеки повертаються з вирію наприкінці березня. Першими прилітають самці. Вони ремонтують свої торішні гнізда, чекаючи на самок. Якщо подруга чомусь не прилетіла, лелека так і залишається самотнім, не пускаючи в гніздо інших птахів.
ПЕЛІКАНИ
Рожевий та кучерявий пелікани живуть у низов’ях великих рік і в приморських регіонах.
Маса кучерявого пелікана — до 10 кг, розмах крил — до 3,5 м. Рожевий трохи менший.
Живиться рибою. Рибалить зграями, почасти об’єднуючись із бакланами та іншими птахами.
Гніздує на островах і в торішніх очеретах. У кладці 2—3 яйця. Насиджують і вигодовують потомство
обидва батьки.
ОЗЕРНА ЧАЙКА (МАРТИН)
Населяє долини річок та озера України.
Довжина — близько 40 см, маса — до 400 г.
Живиться дрібними водними тваринами.
Кучерявий Гніздиться колоніями у важкодоступних прибепелікан режних місцях, на землі. У кладці 3 яйця. Пташенят
вигодовує комахами та земляними черв’яками. Тримаються досить великими зграями.
ОНДАТРА
Завезена в Україну в ХХ столітті заради цінного хутра. Мешкає по всій території країни, віддаючи перевагу берегам тихих водойм. Довжина — до 25 см, маса — до 1,5 кг. Живиться переважно різноманітними водними рослинами.
Живе поодинці та сімейними групами. У високих берегах річок риє нори, на низьких будує затишні хатки з виходом під водою. Самка двічі або тричі на рік приводить по 6—7 дитинчат. У південних регіонах розмножується і взимку, виго-
довуючи за рік 4—5 виводків.
ХОХУЛЯ
Дуже давня тварина. Релікт третинного періо- Хохуля ду. Мешкає в заплавних озерах і старицях.
Довжина — близько 40 см. Живиться водними молюсками та рачками, іноді — дрібною рибою та жабами. Живе в глибоких норах, що мають вихід під водою. Самка приводить 3—4 малюків. Взимку може полювати під кригою. Часто гине, потрапляючи в рибальські сітки.
Cвіт тварин
ВИДРА
Живе на прибережних ділянках водойм по всій Україні, за винятком Криму. Дуже рухлива тварина.
Довжина — до 1,5 м, маса — більше 10 кг. Живиться рибою, жабами, раками. Їй вистачає 1 кг їжі на добу.
Веде усамітнений спосіб життя.
Самка приводить 2—4 малюків, які стають дорослими лише на третій рік. До цього вони весь час живуть разом із матір̕ю.
Видра
Бобер
БОБЕР
Населяє береги річок, струмків, озер і місцями водоймищ Полісся, Лісостепу та Степу.
Довжина — до 160 см, маса — до 30 кг.
Це найкрупніший гризун України.
Живиться корою та гілками осики та верби, а також різноманітними водними рослинами.
Живе сім’ями. Самка народжує 3—5 добре розвинутих бобренят, які ще 2 роки залишаються разом із своїми батьками.
! |
Цікаво знати
Бобри влаштовують на маловодних струмках загати з колод і хмизу, які обмазують глиною та мулом, регулюючи таким чином рівень води.
У період заготівлі корму на зиму бобри іноді валять досить великі дерева. Потім відгризають крупні гілки і стягують їх під воду, де вони й зберігаються до весни.
У разі необхідності бобри риють глибокі рівчаки від свого житла до найближчих деревних заростей. Цими каналами вони можуть без перешкод сплавляти собі їжу.
Видра — дуже енергійна тварина, тому дослідники часто бачать її в різних місцях і вважають, що видр на певній ділянці більше, ніж насправді.
Взимку, коли водойми замерзають, видри в пошуках риби можуть переходити по кризі та снігу до інших. При цьому вони долають за день 15—20 км. Цікаво, що спускаючись із крутого схилу, видра притискає лапи і з̕їжджає вниз просто на череві, залишаючи на снігу характерний слід у вигляді жолоба.
ПІВОНІЯ КРИМСЬКА
Зустрічається тільки в лісах Гірського Криму, переважно на світлих розріджених узліссях. Багаторічна трав’яниста рослина висотою до 70 см.
Цвіте в травні-червні. Квіти досягають 15—20 см у діаметрі, запашні.
ЛАДАННИК (ЧИСТ)
Півонія кримська Ендемік Південного берега Криму.
Невисокий вічнозелений кущик.
Крупні квітки дуже схожі на квіти шипшини. Листя й молоді пагони виділяють смолисту речовину — ладан. Стійкий до пожеж і перевипасу, худоба його не чіпає.
Суничник дрібноплідний РУСКУС ПІД’ЯЗИКОВИЙ
Росте в тінистих вологих лісах Південного берега Криму. Вічнозелений кущик висотою 40 см. Те, що зазвичай вважають листками, насправді кладодії — видозмінені стебла. Цвіте в квітнітравні, а плодоносить з липня по грудень.
СУНИЧНИК ДРІБНОПЛІДНИЙ
Релікт третинного періоду. Зберігся на Південному березі Криму. Невисоке вічнозелене багатостовбурне дерево. Висота — до 9 м. Цвіте в квітні-травні. Плоди, справді схожі на суниці, достигають у жовтні.
РОГОВИК БІБЕРШТЕЙНА
Ендемічний чагарник Кримських гір. Яловець
Полюбляє відкриті місця, може рости на кам’янистих осипах. Рясно цвіте з травня по вересень.
Розмножується насінням і паростками.
ЯЛОВЕЦЬ ВИСОКИЙ
Зберігся лише на Південному березі Криму.
Вічнозелене хвойне дерево висотою 12 м.
Росте групами, утворюючи мальовничі зарості. Живе довго — 500—1000 років, та виростає дуже повільно.
76
Рослинний світ
ТЮЛЬПАН КАЛЬЄ (ДВОКВІТКОВИЙ)
Ендемік Південно-Східного Криму. Росте на сухих приморських схилах сходу Південного берега Криму. Більше ніде не зустрічається. Цибулинна рослина заввишки 20 см. Квітки парні, білі, з жовтими серцевинками.
Цвіте в березні-квітні, а насіння достигає вже в травні.
Маки МАКИ
На півдні України та в Криму зустрічається кілька видів маків. Багаторічна трав’яниста рослина. Трапляються й однорічні види.
Маки невибагливі до кліматичних умов. Висота досягає 30—60 см.
Квіти яскраво-червоні, зрідка — білі. Цвітуть на початку літа, утворюючи в степах або на узбіччях доріг чи кам’янистих осипах мальовничі килими.
ЦИКЛАМЕН КУЗНЕЦОВА
Ендемік Білогірського району Криму.
9-09-2015, 20:05