У Криму відпочиваючі часто чують вечорами голосні «співи» більш крупної, звичайної цикади. Вона досягає 5 см завдовжки, розмах крил — до 10 см.

ГОРІХОТВОРКА ДУБОВА

Типовий житель дубових лісів України. Довжина — не більше 4 мм. Живиться квітковим пилком і нектаром. Личинки бувають завдовжки до 5 мм.

Відомі багатьом «чорнильні горішки» на листі дуба — це кулясті гали, що виникають після того, коли самка відкладає яйце в тканину листка.

ЖУК-ОЛЕНЬ (РОГАЧ)

Житель дубових лісів Лісостепу та Криму.

Довжина самця досягає 8 см, самка дещо менша за розміром. Це один із найкрупніших жуків Східної Європи.

Личинка 5—6 років розвивається в трухлій гнилій деревині дуба, найчастіше — в старих пнях. Останню зиму перезимовує на стадії лялечки. У червні починається шлюбний літ жуків. У цей час вони годуються лише соком на стовбурах дерев. Після відкладання яєць, у липні,

всі жуки відмирають. Жук-олень

Сіра ропуха СІРА РОПУХА

Характерна для лісів Карпат, Полісся та Лісостепу. Довжина тіла — до 13 см.

В природі живе до 15, а в неволі — й до 40 років!

Живиться черв’яками, слизунами, павуками, комахами тощо. Відкладає до 7 тисяч ікринок у воді, у вигляді шнура. Решту часу проводить виключно на суші, в нижньому ярусі листяного лісу. Веде нічний спосіб життя. Зимує на суші, в своїх норах.

Квакша

КВАКША

Характерний житель лісів України, живе у деревно-чагарникових заростях по берегах озер і ставків.

Довжина тіла не перевищує 6 см. Живиться павуками, комахами та їхніми личинками.

Ікра розвивається в мілководних, добре прогрітих сонцем водоймах. Пуголовки квакші хижаки й живляться дрібними безхребетними. Поза періодом розмноження веде деревний спосіб життя.

Cвіт тварин

ЧАСНИКОВА ЖАБА (ЧАСНИЧНИЦЯ)

Живе на більшій частині України, полюбляє соснові ліси, що ростуть на піщаному ґрунті. Довжина тіла — до 9 см. Живиться комахами, павуками, а також черв’яками та молюсками. Зимує на суші, в підземних норах.

Розмножується навесні, викидаючи у воду до 3 тисяч ікринок.

Пуголовки спочатку можуть вирости дуже крупними — до 22 см! Ці гіганти при подальшому розвитку значно зменшуються за розміром.

Характерна особливість часничниці — розвинуті лопатоподібні бугри на задніх кінцівках. Це дає їй можливість швидко зариватися в землю «задом наперед».

ГАДЮКИ

Звичайна гадюка поширена в лісах Полісся та Карпат.

Довжина — до 75 см. Живиться переважно гризунами та бурими жабами. Яйцеживорідна тварина. Самка народжує 10—15 добре сформованих дитинчат, які незабаром починають самостійно полювати. В лісах Правобережного та Лівобережного Лісостепу частіше зустрічається гадюка Нікольського. Її було знайдено і описано вченими порівняно недавно — у 1973 році. Раніше вважали, що це чорні особини звичайної гадюки.

Довжина тіла досягає 90 см.

Науковий опис було зроблено за особинами, виловленими в околицях Харкова. Гадюка Нікольського має інший склад отрути. Смертельні випадки укусу

людей не зафіксовані. Гадюка звичайна

Цікаво знати

В ипадки укусів гадюками трапляються нечасто, отрута місцевих змій зазвичай не за грож ує життю людей. У Поліссі, в Карпатах і Лісостепу гадюки часто ховаються під валками скошеної трави, тож перш ніж лягати на сіно або затівати на ньому ігри, треба пересвідчитися, що там немає змій.

При укусі гадюки необхідно:

1. Одразу ж спробувати відсмоктати покусане місце (тільки якщо немає ранок і тріщин на губах).

2. Ні в якому разі не накладати на покусану руку чи ногу джгут, це досить небезпечно!

3. Поїти постраждалого солодким чаєм або водою (тільки не спиртним!), укласти його в холодку й зафіксувати покусану кінцівку.

4. Перед доставкою в лікарню можна дати настоянку валер’яни або димедрол.

5. В лікарні слід наполягати на ін’єкції димедролу, а в тяжких випадках — преднізолону (ці заходи корисні також при укусах отруйних комах).

При додержанні цих правил постраждалий за кілька днів одужує.

Cвіт тварин

ЧОРНИЙ ЛЕЛЕКА

Зберігся лише в глухих лісах Полісся та Карпат і Лісостепу. Раніше мешкав по всій Україні.

Маса не більше 3 кг, розмах крил 1,5—2 м.

На болотах і вологих лісових лугах полює на крупних комах, жаб, ящірок, змій і дрібних ссавців.

Своє велике гніздо влаштовує на високих деревах або на скелястих карнизах. У кладці 4—5 яєць. Насиджують і го-

дують пташенят обидва батьки. Зимує у тропіках Африки. На

відміну від білого лелеки, уникає людини.

ЗОЛОТОМУШКА ЖОВТОЧУБА

Зустрічається в горах і лісах Криму, в Карпатах і Поліссі.

Це найменша пташка хвойних лісів нашої країни.

Довжина тіла з хвостом не перевищує 11—25 см, маса не більше 8—10 г. Живиться переважно комахами.

Гніздо діаметром 8—10 см пара корольків будує високо над землею.

У кладці 8—10 крихітних яєчок. За літо корольки встигають вигодувати

Чорний лелека по 2 виводки. Взимку ці пташки широко кочують і часто в пошуках їжі залітають у міські парки.

Золотом ушка

жовточу ба ТЕТЕРУК

Зрідка зустрічається в листяних і змішаних лісах Північного Полісся, Карпат і Лісостепу Правобережної України. Розміром з курку, маса може досягати 1,4 кг.

Живиться бруньками та пагонами дерев і кущів, насінням та ягодами лісових рослин. Зимовий корм — молоді гілочки.

Пар не утворює. Самка сама гніздує, насиджує і водить пташенят. Гніздо розміщується на землі. У кладці iноді буває 13 яєць.

У перші тижні життя пташенята живляться переважно комахами.

Шлюбне токування навесні являє собою вражаюче видовище! В цей час самці танцюють і б’ються між собою. Спів самця — шипляче пирхання — буває чути за 300 м! Тетерук

КРІТ

Населяє ліси, луги й річкові долини в більшості регіонів України.

Довжина — близько 15 см. Через підземний спосіб життя має дуже маленькі підсліпуваті очі. Риє великі розгалужені тунелі довжи ною до сотень метрів!

Живиться переважно земляними черв’яками, комахами та личинками.

Раз на рік самка приносить 4—5 дитинчат.

Активний протягом усього року.

Кріт — великий ненажера. Він не відмовиться з’їсти мишу, жабку, ящірку або

маленьку змійку, якщо зустріне їх у підземеллі. Позбавлений їжі, він може загинути від голоду вже за 12 годин.

Мускусні залози крота виділяють особливу речовину, запах якої приваблює земляних черв’яків, які спов-

заються до його підземних галерей.

Кріт Тож протягом цілого року кріт забезпечений їжею.

ЖОВТОГОРЛИЙ МИШАК

Характерний мешканець змішаних і листяних лісів України.

Довжина тіла з хвостом — до 30 см, маса — близько 50 г.

Живиться насінням дерев і кущів, у першу чергу горіхами та жолудями.

Робить запаси на зиму, вага яких почасти перевищує 4 кг! Цим миша сприяє розселенню лісових рослин. Живе парами та сімейними групами.

Самка приносить за рік 2—4 виводки, по 6 дитинчат у кожному.

ВОВЧОК (СОНЯ)

садках різних регіонів УкраїПоширений у широколистих лісах та старих ни. ^{Вовчки сплять} у гнізді

Довжина тіла може досягати 20 см, хвоста — до 15,5 см, маса — до 200 г.

Живиться переважно жолудями, насінням, а також плодами дерев і кущів, іноді — комахами.

Самка робить тепле кубельце і раз, а іноді й двічі на рік приводить 5—6 сліпих і голих малят.

До осені посилено від’їдається й на зиму впадає у сплячку.

Cвіт тварин

БІЛКА ЗВИЧАЙНА

Лісова мешканка, нині вона широко розселилася й у парках України.

Довжина тіла — до 28 см, хвіст може досягати 20 см завдовжки.

Чудово лазить по деревах, здатна робити стрибки на кілька метрів, допомагаючи собі при цьому хвостом.

Живиться переважно насінням рослин, грибами, ягодами, фруктами, бруньками дерев, а також комахами.

Влаштовує запаси їжі на зиму.

Самка двічі, а то й тричі на рік приносить по 4—8 голих і сліпих білченят.

Займає уособлену територію, на якій будує гніздо кулястої форми — гайно.

Може зайняти дупло або шпаківню. Білка звичайна

ЛІСОВА КУНИЦЯ

Житель хвойних, змішаних і широколистих лісів Полісся, Карпат і Лісостепу. Довжина тіла — до 58 см, хвоста — 28 см, маса — 1,8 кг.

Дуже схожа на кам”яну куницю, але відрізняється від неї жовтим забарвленням горла і грудей. За це її називають жовтодушкою.

Чудово стрибає й лазить по деревах. З усіх хижаків України це найспритніший дереволаз.

Живиться переважно гризунами. Гніздо влаштовує в дуплі дерева або займає чуже. Самка народжує 3—5

Лісова куниця сліпих дитинчат. Самець не бере участі у вирощуванні потомства.

Цікаво знати

Н е ловіть білок, ховрашків, бабаків та інших гризунів у природі, щоб тримати їх удома. Це за боронено законодавством — серед них можуть бути й рідкісні види. А крім того, серед гризунів бувають інфекційні хвороби, які передаються людині.

Лісова соня (вовчок) робить на зиму запаси жолудів та горіхів, щоб мати змогу підкріпитися, випадково прокинувшись серед зими.

Цікаво знати

Незважаючи на свою назву, руда полівка живе не в полі, а в лісі. А от її близька родичка ондатра — найкрупніша з полівок — і взагалі обрала собі для життя береги річок та озер і веде напівводний спосіб існування.

Деякі кажани, зокрема вечірниці, живуть в Україні тільки в теплий сезон — з травня по жовтень. На зиму, вони, як і перелітні птахи, відлітають на південь. Місця зимівлі цих тварин і досі нез̕ясовані.

Руда полівка

РУДА ПОЛІВКА

Звичайний житель лісів Карпат, Полісся та Лісостепу Правобережної України.

Довжина тіла з хвостом — до 18 см.

Живиться переважно пагонами, кореневищами, бульбами та насінням трав’янистих рослин.

Може обгризати кору молодих дерев. Робить невеликі запаси на зиму, сприяючи розселенню трав.

Тримається парами та сімейними групами, приводить по 10 малят двічі, а за сприятливих умов і тричі на рік.

Активна і взимку, прокладає під снігом довгі й розгалужені ходи.

ВЕЧІРНИЦЯ ВЕЛЕТЕНСЬКА

Населяє широколисті ліси Центральної та Східної України, а також Криму. Веде нічний спосіб життя. Довжина тіла — більше 10 см, розмах крил — до 46 см, маса — до 76 г. Це найбільший із кажанів Європи. Перелітний вид кажана.

Живиться жуками й великими нічними метеликами. Користується ультразвуковою ехолокацією. В період міграцій та на

зимівлі часто полює на дрібних пташок. Нічниця ставкова —

Прихистком служать дупла дерев. мешкає по берегах невеликих водойм У червні самка народжує 1—2 дитинчат, яких спершу весь час носить із собою на грудях. Поряд із вечірницею часто можна зустріти нічницю ставкову — дуже рідкісний вид кажана. Довжина тіла 6—7 см. В Україні зафіксовано не більше кількох десятків особин.

Цікаво знати

Гр айливі ведмежата іноді відходять далеко від матері в пошуках їжі. Якщо ведмедиця по бачит ь біля них людину, вона здатна атакувати. Але частіше вона з дітьми тікає від людей.

В Україні скорочується кількість крупних тварин, оскільки кожній із них для життя потрібна досить велика кормова територія, на якій звір не терпить присутності конкурентів. Площі ж незайманих ділянок лісів і степів рік у рік зменшуються.

У місцях проживання бурого ведмедя чи диких кабанів не можна залишати ніяких харчових відходів. Звиклі до дармового харчу звірі інколи підходять ближче до людських помешкань, а це загрожує небезпечним зіткненням.

БУРИЙ ВЕДМІДЬ

Зберігся тільки в гірських лісах Карпат. Зрідка зустрічається в лісах деяких регіонів Полісся.

Маса звірів в Україні не перевищує 300 кг.

Всеїдна тварина. Живиться переважно рослинною їжею — зеленню, фруктами, горіхами, — доповнюючи її найрізноманітнішою тваринною. Дуже любить мед диких бджіл.

Кожен звір займає індивідуальну територію.

На зиму робить барліг і засинає, проте спить досить сторожко, може прокинутись і бродити в пошуках їжі.

Серед зими в барлозі самка народжує 2—3 сліпих ведмежат довжиною близько 20 см і масою до 500 г, яких годує молоБурий ведмідь ком до осені. Самостійними вони стають за півтора року.

ЗУБР

У давні часи населяв Карпати, Полісся та Лісостеп. По річкових долинах потрапляв і в Степ. В Україні був повністю знищений. З початку ХХ століття завдяки міжнародним зусиллям чисельність цієї тварини поступово відновлюється.

Досягає висоти в холці до 2 м і маси до 1000 кг. Це найкрупніша наземна тварина європейської фауни. Добре бігає, може

долати перешкоди заввишки до 2 м. Зубр

Любить відкриті лісові галявини.

Живиться, пагонами та корою дерев і кущів, а також різними травами.

Самки з телятами ведуть стадний спосіб життя, а старі бики тримаються поодинці. Самка приводить одне теля, котре одразу слідує за матір’ю.

Cвіт тварин

ЛОСЬ

Населяє ліси Полісся та Лісостепу. Самець досягає висоти в холці до 2 м і маси до 500 кг. Це найкрупніший з оленів. Завдяки довгим ногам із широкими копитами лось легко долає болота і глибокі сніги. Більшу частину року живиться пагонами, корою та листям дерев. Взимку кормом служать пагони та хвоя.

Влітку живуть поодинці, а взимку збираються невеликими групами. Самка народжує 1—2 лосенят, які спочатку лежать причаївшись у гущині лісу, та незабаром починають слідувати за нею.

Гаремів у лосів не буває. Восени, у пору весіль, самці б’ються за кожну самку окремо.

Спеку лосі переносять погано. Це тварини прохолодного клімату. Тому влітку вони тримаються біля лісових водойм, багато часу проводять у воді, ласуючи водно-боло-

тяною рослинністю. Лось

БЛАГОРОДНИЙ ОЛЕНЬ

На початок ХХ століття зберігся тільки в горах Карпат і Криму. Нині його широко розселено, зокрема олені з”явилися і в штучних лісопосадках Степу.

Довжина тіла — до 270 см, зріст у холці може перевищувати 1,5 м.

Живиться травою, молодими пагонами та зеленими гілками дерев і кущів.

Самки, пов’язані родинними відносинами, утворюють невеликі стада. Самці за винятком шлюбного періоду — гону — тримаються осторонь.

Самка народжує одне плямисте оленя, яке перші тижні лежить, причаївшись у чагарнику. Мати приходить, тільки щоб його нагодувати. До кінця літа плями в оленяти зникають, і воно стає однотонним.

Цікаво знати

З найдених удень на вулиці кажанів брати не можна — вони напевно хворі. Якщо звірок випа дково залетів у приміщення, його треба накрити ганчіркою, щоб не покусав, і покласти в картонну коробку. Потім кажана слід винести на вулицю й випустити.

Якщо колонія кажанів улаштувалася в непідходящому місці, повідомте про це спеціалістів-біологів найближчого зоопарку або університету. Вони зроблять так, щоб і тварини не постраждали, і ви позбавилися такого сусідства.

Рослинний світ

БУЗОК УГОРСЬКИЙ

(СХІДНОКАРПАТСЬКИЙ)

Зберігся лише в небагатьох місцях Львівської та Закарпатської областей. Є ендеміком Карпат.

Росте у вологих місцях по берегах гірських струмків та невеликих річок.

Дуже цінний для науки вид рослин.

Релікт третинного періоду.

Красивий декоративний кущ висотою до 4 м. Цвіте в травні-червні, на 15—20 днів пізніше звичайного бузку. Квіти не такі запашні, проте цвіте рясно, лілові квітки зібрані в суцвіття.

У культуру введений з 1830 року.

Вирощується в садах і парках. Дуже морозостійкий вид.

Бузок угорський

Білотка альпійська

БІЛОТКА АЛЬПІЙСЬКА

(ЕДЕЛЬВЕЙС,

ШОВКОВА КОСИЦЯ)

Ареал обмежений Карпатами, де вона росте на висоті 1700—1850 м, на скелях, карнизах і кам’янистих схилах.

Трав’янистий багаторічник висотою 10—15 см. Листки та суцвіття густо вкриті світлими волосками. Це допомагає рослині витримати літню посуху і суворі зимові морози високогір̕я.

Цвіте в червні-липні. Суцвіття мають незвичайну зірчасту форму.

Цікаво знати

Бі лотка вважається символом гір — Альп і Карпат. На жаль, популярність дуже зашк одила цій рослині — її майже знищили


9-09-2015, 20:05