При оцінці індекс функціональних змін у дітей, що прибули на відпочинок було встановлено, що значення індексу функціональних змін у дітей варіювало у межах (2,4±0,3) – (2,6±0,3). Наявні відмінності між віковими групами можуть пояснюватися різницею за показником артеріального тиску, а також наявністю дітей з надмірною масою тіла. Серед дітей на момент заїзду було значним (13,0%) число осіб з напругою механізмів адаптації.
З метою оцінки стану регуляторних систем організму і діяльності серцево-судинної системи була проведена оцінка варіабельності серцевого ритму (ВСР) дітей, що перебували на відпочинку (табл. 2).
Таблиця 2
Показники варіабельності серцевого ритмудітей протягом оздоровчої програми (M±m) – 2004-2006 рр. дослідження
| Показники | Стать | |||
Хлопці (n=166) |
Дівчата (n=334) |
|||
| До оздоровлення | Після оздоровлення | До оздоровлення | Після оздоровлення | |
| SdNN, мс | 168,4±3,1 | 146,3±3,0 | 163,4±3,5 | 142,5±3,5 |
| RMSDD, мс | 64,9±3,1 | 64,2±2,8 | 63,4±2,9 | 63,5±3,0 |
| HVRTi | 2,7±0,1 | 2,7±0,1 | 2,7±0,1 | 2,7±0,1 |
| LF, мс2 | 677,4±52,4 | 671,2±49,2 | 699,5±32,4 | 668,1±40,2 |
| HF, мс2 | 379,4±38,4 | 380,2±38,2 | 367,9±40,2 | 367,1±36,2 |
| LF/HF | 1,7±0,1 | 1,8±0,1 | 1,7±0,1 | 1,8±0,1 |
Як видно з наведеної таблиці, суттєвих відмінностей за показниками ВСР серед дітей різної статі, які прибули на оздоровлення до дитячого оздоровчого центру “Молода гвардія” не було. На нашу думку, переважання парасимпатичної регуляції, що виявляється нижчими значеннями HF у частини дітей, що прибули на відпочинок на морське узбережжя Одеської затоки, може бути пов'язано з нерівномірністю дозрівання регуляторних механізмів в пубертатному віці і впливом несприятливої екологічної ситуації.
При оцінці рівня бактеріального забруднення шкіри у дітей, що поступили на оздоровлення в ДОЦ “Молода гвардія” встановлено, що цей показник варіював в діапазоні 7-120 КУО/мл інокулята, в окремих випадках кількість колоній не піддавалася підрахунку (табл. 3).
Таблиця 3
Мікробний пейзаж шкіри підлітків до проходження курсу оздоровлення
| Шар шкіри | Показник | Значення |
| поверхневий | ЗМО, КУО/мл | 96,3±7,3 |
| Гр+ коки, КУО/мл | 0,62±0,08 | |
| Гр- коки, КУО/мл | 0,15±0,02 | |
| Гр+ палички, КУО/мл | 0,23±0,03 | |
| глибокий | ЗМО, КУО/мл | 65,8±6,1 |
| Гр+ коки, КУО/мл | 0,62±0,08 | |
| Гр- коки, КУО/мл | 0,16±0,02 | |
| Гр+ палички, КУО/мл | 0,24±0,07 |
У складі мікрофлори переважали грампозитивні коки, у частини обстежених у складі мікробіоценозів біла присутня транзиторна мікрофлора. Найчастіше у обстежених на початку відпочинку з шкіри висівались Klebsіella pneumonіae і St. aureus . Дріжджоподібні мікроорганізми шкіри були представлені в основному умовно патогенними Candida spp., Malassezia spp., Rhodotorula rubra, Cryptococcus spp . У 40% обстежених були виявлені ознаки порушень нормального складу мікробіоценозів шкіри.
При оцінці бактерицидної активності шкіри за Н.М. Клемпарською, нами встановлено, що індекс бактерицидності шкірних покровів (ІБШП) у дітей, що прибули на оздоровлення на морське узбережжя Одеської затоки коливався у межах 52-93 одиниць, складаючи в середньому 80,3±1,2 од.
При цьому найменші значення індексу були притаманні дітям з найбільш високими рівнями мікробного обсіменіння поверхневих та глибоких шарів шкірних покровів. Втім, значуща кореляція була відсутня (r=0,08 при p>0,05 для поверхневого шару і r=-0,03 при p>0,05 для глибокого шару) тобто показники ЗМО та ІБШП є певної мірою незалежними і є доцільним їх паралельне використання.
При оцінці розподілу ЛК-спектрів по кластерах диференціювання нами встановлено, що вони певною мірою залежали від того, з якого регіону прибули на відпочинок діти, які прийняли участь у дослідженні. Зокрема серед 260 дітей, які прибули на відпочинок з екологічно відносно безпечних населених пунктів число виявлених кластерів було меншим, ніж серед тих що до оздоровлення мешкали у великих індустріальних містах або на інших територіях з високим рівнем антропогенного забруднення.
Так, у дітей, що проживали у відносно сприятливих по екологічній обстановці районах України не були виявлені ЛК-спектри, що відповідали катаболічно-подібному і дистрофічно-подібному симптомокомплексу (гидролітичний тип), алерго-дистрофічно-подібному симптомокомплексу (змішаний тип), були відсутні атипові спектри.
Водночас, у дітей, що прибули з місцевості з екологічно несприятливим умовами проживання були зареєстровані всі відомі типи усереднених розподілів при різних симптомокомплексах, що лежать в основі семіотичного класифікатора за винятком дистрофічно-дегенеративних комплексів.
Нормологічні спектри зустрічалися у 162 підлітків (67,5%) прибулих з екологічно несприятливих регіонів України та у 227 (87,3%) – серед тих, що проживали у місцевості з низьким рівнем екологічного ризику. Алергоподібні спектри, які свідчать про підвищений ризик виникнення алергічних захворювань (кластери диференціювання 2-4) зустрічалися у прибулих з екологічно несприятливих регіонів України в 12,5%, а у тих, що проживали у місцевості з низьким рівнем екологічного ризику – у 7,5%. Найрідкіснішим з алерго-подібних спектрів виявився ЛК-спектр, який відповідав 4 кластеру диференціювання. Його частота склала 9 випадків у дітей з екологічно несприятливої місцевості (тобто 3,8%) та 3 випадки у дітей з місцевостей з низьким рівнем екологічного ризику (тобто 1,2%). Інтоксикаційно-подібні зсуви (кластери диференціювання 5-7) відповідно були діагностовані у 4,6% (11 осіб) та у 1,2% (3 особи) обстежених дітей, що прибули з різних за рівнем екологічної безпеки місцевостей.
Загалом при вивченні стану здоров'я на момент заїзду у дітей, які постійно проживали в екологічно несприятливих регіонах (великі індустріальні міста, території, що зазнали радіаційного забруднення в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС) встановлено наявність негативних змін в стані функціональних резервів організму у вигляді помірного імунодефіциту, переважання тонусу парасимпатичної нервової системи, явищ дисбактеріозу.
При комплексному вивченні стану здоров'я дітей, що пройшли повний тритижневий курс оздоровлення в ДОЦ “Молода гвардія” нами відзначені позитивні зміни. Перш за все вони стосувалися нормалізації маси тіла, при чому у дітей з початковою надмірною масою тіла відбувалося зниження даного показника, а у тих, що мали дефіцит маси – її збільшення. Відповідно, змінювалося число дисгармонійно розвинених дітей. Так, серед дівчат число осіб з дисгармонійним фізичним розвитком зменшилося на 9,6%, а серед хлопчиків на 5,5%.
При цьому соматоскопічні і фізіометрічні показники впродовж курсу оздоровлення значущо не відрізнялися від початкових. В той же час у дітей, що перебували на відпочинку, відбулися певні позитивні зміни з боку показників аліментарного статусу (табл. 4). Так, у них нормалізувалися значення ІМТ, що свідчить про ефективність використовуваних в рамках оздоровчої програми реабілітаційних і профілактичних технологій.
Таблиця 4
Аліментарний статус дітей на момент завершення оздоровчої зміни
| ІМТ, кг/м2 | Групи (вік) | |||||||||
| 12 років | 13 років | 14 років | ||||||||
| Абс. | % | Δ% | Абс. | % | Δ% | Абс. | % | Δ% | ||
| Дівчата (n=334) | Оптимальний | 102 | 81,6 | +4,0 | 96 | 76,6 | +3,2 | 78 | 96,3 | +4,9 |
| Знижений | 11 | 10,4 | -1,6 | 10 | 7,8 | -1,6 | 1 | 1,2 | -1,3 | |
| Підвищений | 12 | 9,6 | -2,4 | 20 | 15,6 | -1,6 | 1 | 2,5 | -3,7 | |
| Хлопці (n=166) | Оптимальний | 44 | 61,1 | +2,8 | 34 | 69,4 | +4,0 | 40 | 88,9 | +8,9 |
| Знижений | 23 | 31,9 | 0 | 10 | 20,4 | -2,0 | 3 | 6,7 | -2,2 | |
| Підвищений | 5 | 6,9 | -2,8 | 5 | 10,2 | -2,0 | 2 | 4,4 | -6,6 | |
Примітка: * - відмінності є достовірними у порівнянні з вихідним рівнем (p<0,05)
Таким чином, відпочинок в умовах кліматичного курорту на фоні нормалізації харчування і оптимізації режиму рухової активності привів до позитивних змін з боку показників фізичного розвитку і аліментарного статусу дітей, що проявилося нормалізацією маси тіла. З другого боку, значна інертність і мала чутливість цих показників вимагають пошуку ефективніших інструментів гігієнічної оцінки ефективності оздоровлення дітей і підлітків.
Встановлено, що впродовж оздоровчої зміни у дітей відбувалася гармонізація показників якості реакції серцево-судинної системи. При цьому адаптаційний потенціал після тритижневого перебування в літньому таборі зріс на 12-16% у переважної більшості (89,8%) відпочиваючих. після проведення оздоровчого циклу в обох групах порівняння значно знизилося число дітей з напруженою адаптацією (рис. 1).
Втім, значна частина дітей, які поступали на оздоровлення, мала знижені адаптивні здатності апарату кровообігу, тобто йдеться швидше про корекцію дезадаптації, ніж про тренування регуляторних механізмів, що відповідають за функцію серцево-судинної системи.
Рис. 1. Розподіл рекреантів по ступеню адаптації на момент завершення оздоровчої програми
Описані закономірності узгоджуються зі змінами з боку показників ВСР. Після проведення оздоровчого курсу відбулася нормалізація вегетативного тонусу, як у дітей контрольної так і основної групи. При цьому у дітей, що прибули на оздоровлення з екологічно несприятливих регіонів Українивідбулося достовірне зростання показника LF до 639,5-650,2 мс2 , що свідчить про збільшення симпатичної активності ВНС. Відмічене також реципрокне зниження, в порівнянні з початковими даними, показника HF до 368,2-275,2 мс2 .
Після проходження оздоровчого курсу загальна кількість умовно-патогенних мікроорганізмів на шкірних покровах зменшувалася більш ніж в два рази. При цьому частота висівання специфічної флори з поверхневих шарів шкіри знизилася до 1,2-1,6%. У разі позитивних результатів посівів на специфічну флору висівалися золотистий стафілокок і клебсієла.
Описані позитивні зміни в якісному складі мікробіоценозів шкіри підтверджують ефективність програми оздоровлення, що пропонується у дитячому центрі «Молода гвардія». Дане припущення підтверджується результатами тестів на бактерицидність шкірних покровів. У більшості дітей індекс бактерицидності збільшився на 28-33%, причому найбільш виражені зрушення були одержані у підлітків, прибулих з екологічно неблагополучних регіонів України.
Вивчення мікробіологічних характеристик рото-глоткових змивів показало, що після тритижневого оздоровчого курсу у дітей відбулися певні позитивні зміни в порівнянні з початковим рівнем. Так, на 30-35% знизилося загальне мікробне обсіменіння, перестали висіватися деякі дріжджоподібні мікроорганізми (Ас. niger ), казуїстикою стало висівання грибків Candida .
Результати ЛКС-метрії свідчать про нормалізацію дисперсійних властивостей ротоглоткових змивів за рахунок зменшення низькодисперсной фракції, і відповідної зміни профілю ЛК-спектрів (рис. 2). Після оздоровчого курсу значно знизилася кількість дітей з аллерго-подібними і аутоімунно-алергічними спектрами, що свідчить про значне зниження ризику алергічних захворювань. Крім того істотно зменшилося число дітей з катаболічним типом ЛК-спектру
Дані анкетування дітей і їх батьків, одержані методом відстроченого поштового опитування, свідчать про те, що після проходження оздоровлення в умовах дитячого оздоровчого табору, у дітей відбулося стійке поліпшення стану здоров'я. Заповнені анкети були одержані від 40% дітей. Через 12-18 місяців після проходження курсу оздоровлення на 12% зменшилося число дітей, що часто хворіють, покращилася успішність в школі у 90% опитаних. Число респондентів, задоволених станом свого здоров'я склало 87%.
З дітей, які впродовж періоду досліджень (2004-2007 рр.) неодноразово оздоровлювалися в ДОЦ «Молода гвардія», у трьох значно зменшилося число застудних захворювань, у 20 – зберігалися позитивні зміни з боку мікробного пейзажу шкіри і слизових, імунологічних показників і ЛК-спектрів. В той же час малий об'єм вибірки (14% від чисельності первинної вибірки) не дозволяє розглядати ці дані, як достатньо репрезентативні.
Для оцінки інформативності різних методів оцінки ефективності оздоровчих засобів та можливості їх спільного використання був проведений кореляційний аналіз (табл. 5).
Таблиця 5
Кореляційні зв'язки між окремими показниками, що використовувалися для оцінки ефективності оздоровлення (Rxy )
| Показники | Мікробіологічні | Функціональні (ВСР) | ЛКС | СанПіН 5.5.5.23-99 |
| Імунологічні | 0,8 | 0,6 | 0,6 | 0,5 |
| Мікробіологічні | 0,5 | 0,7 | 0,6 | |
| Функціональні (ВСР) | 0,8 | 0,8 | ||
| ЛКС | 0,5 |
Отже, різні методи оцінки ефективності оздоровлення тісно корелюють і доповнюють один одного. При цьому ранжіювання застосованих методів за показниками інформативності дозволило визначити у якості найбільш перспективного для застосування у практиці контролю ефективності оздоровлення дітей насамперед метод ЛКС-метрії (88,8%), якому дещо поступаються методи оцінки ВСР (62%) і мікробіологічних показників (56%).
Втім, найбільшу практичну цінність може мати комплексний метод, що об'єднує декілька методичних підходів, в тому числі ЛКС-метрії (рис. 3).
Основними його компонентами є включення у схему динамічного спостереження за станом здоров’я відпочиваючих лазерно-кореляційної спектрометрії рото-глоткових змивів на початку та наприкінці оздоровлення, формування додаткових показань до застосування індивідуальних програм оздоровлення, які можуть полягати в санації хронічних вогнищ інфекції, нормаліазції фізичної активності та раціону харчування, в окремих випадках – засобів медичної реабілітації після відповідної консультації лікаря.
ВИСНОВКИ:
У дисертації вирішена актуальна наукова задача – досліджено вплив природних і антропогенних компонентів навколишнього середовища на узбережжі Чорного моря на деякі показники здоров'я дітей (фізичний розвиток, адаптаційний потенціал, іммунореактивність і функціональні показники). За допомогою сучасних методів аналізу і вивчення об'єктивного стану здоров'я дітей, що проходили оздоровлення на морському кліматичному курорті, встановлені закономірності впливу комплексу чинників морського узбережжя на функціональні резерви організму відпочиваючих, обгрунтовані і розроблені нові методичні підходи до оцінки ефективності оздоровлення дітей і підлітків в умовах кліматичного курорту. Комплексне гігієнічне дослідження і статистичний аналіз дозволяють якісно і кількісно встановити, що оздоровлення впродовж 21 доби є ефективним засобом підвищення якості функціональних резервів організму відпочиваючих.
1. Рекреаційні ресурси узбережжя північно-західної частини Одеської затоки дозволяють використовувати їх без обмежень для лікувально-оздоровчих цілей. Найбільш сприятливі умови для оздоровлення існують у зоні розташування ДОЦ “Молода гвардія”
2. Стан здоров'я дітей на момент початку оздоровчої зміни відрізняється помірним зниженням адаптаційних резервів, більш вираженим у дітей, що постійно проживають в екологічно несприятливих умовах. Зміни адаптаційних здатностей проявляються у них збільшенням індексу функціональних змін до 2,6±0,3, показника якості реакції до 1,2±0,1, зменшенням значень індексу бактерицидності шкірних покровів до 52-64%, у порівнянні з відповідними значеннями у дітей з екологічно сприятливих місцевостей (2,5±0,2; 1,0±0,1 та 72,4±2,9%)
3. Після проходження оздоровлення у дітей відбувається нормалізація адаптаційних можливостей, зокрема індекс функціональних змін після тритижневого перебування в літньому таборі зріс на 12-16% у переважної більшості (89,8%) відпочиваючих. Після оздоровлення на 15-20% зменшується частота дисгармонійної фізичного розвитку за рахунок нормалізації маси тіла, на 20-30% збільшується число дітей з оптимальним рівнем бактерицидності шкірних покровів та нормальним складом мікро біоценозів шкіри та слизових, на 22-25% збільшується кількість дітей із збалансованою функцією вегетативної нервової системи.
4. Проведений аналіз різних методів оцінки ефективності оздоровлення дітей і підлітків свідчить про те, що найбільш інформативним є метод лазерно-кореляційної спектрометрії (інформативність 88,8%), який може застосовуватися одночасно з традиційними підходами, регламентованими чинним ДСанПіН 5.5.5-23.99. Частота виявлення донозологічних змін ЛК-спектрів на момент початку оздоровчої програми склалау дітей 35,2%, тоді як після завершення оздоровлення кількість патологічних спектрів не перевищувала 4,8%.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:
Результати дисертаційного дослідження показали що високий рівень рекреаційного потенціалу та епідеміологічної безпеки має північна та північно-західна частина Одеської затоки. З метою скринінгу рівня здоров'я дітей і підлітків, що проходять оздоровлення в дитячих оздоровчих установах, в умовах кліматичних курортів разом з традиційними методами оцінки ефективності оздоровлення доцільно використовувати комплексний метод оцінки адаптаційних резервів організму, який включає вивчення показників іммунореактивності (бактерицидність шкірних покровів, якісний склад мікробіоценозів шкіри), функціонального стану серцево-судинної системи (варібельність серцевого ритму) і визначення характеру ЛК-спектрів ротоглоткових змивів. Найбільшу інформативність має метод лазерної кореляційної спектрометрії.
Оцінку ЛК-спектрів доцільно проводити двічі – в день заїзду і після завершення оздоровчої зміни безпосередньо під час проходження планового медичного огляду. Впровадження вищенаведеного підходу оцінки стану здоров’я дітей, що проходять курс оздоровлення, в умовах морських кліматичних курортів, дозволить поліпшити контроль за проведення оздоровчих заходів відносно даної вікової групи і може бути рекомендовано для використання в інших оздоровчих закладах.
СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
І. Наукові праці, опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:
1. Надворний М.М., Ганикіна С.О. Вплив оздоровлення в умовах приморського кліматичного курорту на стан мікробіоценозів шкіри дітей та підлітків. // Вісник морської медицини. - 2006 - №1-2 – С. 50-53 (літературний огляд, аналіз даних, підготовка статті до друку, формулювання висновків).
2. Ганикіна С.О., Ковальчук Л.Й., Швалова Л.В. Гігієнічна оцінка морського середовища у районі Одеської затоки. // Довкілля та здоров’я. - 2007. - №2(41) – С. 33-36 (формулювання мети та завдань, огляд літератури, статистична обробка, оформлення статті до друку).
3. Ганикіна С.О. Гігієнічна оцінка умов оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі. // Довкілля та здоров’я. 2007. - №3(42) – С. 54-57
4. Ганикіна С.О. Стан функціональних резервів організму дітей в умовах оздоровлення на узбережжі Одеської затоки. // Вісник морської медицини. – 2007. - №4(38) – С. 45-49
5.
ІІ. Наукові праці, опубліковані в інших виданнях
6. Надворний М.М., Ганикіна С.О. Мікробіоценози шкіри як показник ефективності оздоровлення. // Тези науково-практичної конференції «Актуальні проблеми гігієни та медичної екології» (Перші марзеєвські читання) - К., 2005 - С. 199-200 (проведення досліджень, підготовка тез до друку)
7. Ганикіна С.О., Норочевська С.М. Організаційні підходи до оцінки ефективності оздоровчих технологій в умовах дитячих спеціалізованих закладів. // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної медицини та валеології. Одеса - 2005 - С. 76-77 (розробка організаційно-методичних підходів, формулювання висновків, підготовка до друку)
8. Ганикіна С.О., Григор’єва Т.І. Використання лазерно-кореляційної спектроскопії для оцінки ефективності оздоровлення. // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю “Вчені майбутнього”. Одеса-2006. С. 11-12 (формулювання мети та завдань дослідження, відбір біологічного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків)
9.
III . Деклараційні патенти України на корисну модель:
10. Надворний М.М., Ганикіна С.О. Спосіб оцінки ефективності оздоровлення дітей та підлітків в курортних умовах. UA Патент № 29487, МПК (2006): А61В10/00,з-ка № 2007 11245 від 11.10.2007. (обговорення результатів, участь в експериментальних дослідженнях, оформлення патенту)
11. Величко В.І., Ганикіна С.О., Ворохта Ю.М. Спосіб оцінки аліментарного статусу дитини. UA Патент № 29486, МПК (2006): А61В10/00, ОДМУ, з-ка № 2007 11244 від 11.10.2007. (постановка завдань дослідження, добір матеріалу, обговорення результатів,).
Анотація
Ганикіна С.О. Гігієнічна оцінка ефективності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – “Гігієна” – Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва” АМН України, Київ
Представлена робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачи – дослідженню впливу природних і антропогенних компонентів навколишнього середовища на узбережжі Чорного моря, які використовуються з метою оздоровлення, на стан здоров'я дітей.Встановлені закономірності впливу комплексу чинників морського узбережжя на функціональні резерви організму відпочиваючих, обгрунтовані і розроблені методичні підходи до оцінки ефективності оздоровлення дітей і підлітків в умовах кліматичного курорту. Дана позитивна оцінка рекреаційним ресурсам узбережжя північно-західної частини Одеської затоки. Визначено, що стан здоров'я дітей, що прибули на відпочинок відрізняється
8-09-2015, 21:58