ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА

Богачук Олег Петрович

УДК 612.13:613.956:612.6.06:616-071.2

РЕОГРАФІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО

КРОВООБІГУ У ПІДЛІТКІВ: ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД

СТАТІ, ВІКУ ТА СОМАТОТИПУ

14.03.03 – нормальна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в науково-дослідному центрі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Василенко Дмитро Артурович , Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Вадзюк Степан Нестерович,

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, завідувач кафедри нормальної фізіології;

доктор біологічних наук, професор Фурман Юрій Миколайович , Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського АПН України, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації.

Захист відбудеться “11” червня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.02 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

Автореферат розісланий “8” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент О.В. Власенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В аспекті об’єктивної діагностики церебральної судинної патології одним з найцінніших методичних підходів є реоенцефалографія (РЕГ) – неінвазивний метод дослідження судинної системи головного мозку, заснований на запису змін величини електричного опору тканин при проходженні через них слабкого електричного струму високої частоти (Ронкин М. А. , Иванов Л. Б. , 1997). Перевагами методу є його відносна простота, безпечність, можливість проведення досліджень в доступних умовах та протягом тривалого часу. Метод дозволяє одержати хоча і непряму, але досить об’єктивну інформацію про тонус, еластичність стінки та реактивність судин мозку різного калібру, периферичний судинний опір, величини пульсового кровонаповнення. Методика РЕГ розроблена дуже детально і на її базі накопичений колосальний об’єм відомостей про стан церебрального кровообігу в умовах норми і патології (Крупа та ін., 2005; Chashchin, 2004; PerezJ.J., 2004; Bodoetal., 2005; SorokoS.I. etal., 2006). В той же час залежність показників РЕГ від віку та статі поки що вивчена досить обмежено. Особливо нестача відомостей, які могли б стати базою нормологічних показників, відчутна щодо певних критичних вікових періодів, зокрема пубертатного (коли закладається основа здоров'я в дорослому віці). Практично досі не було звернуто уваги на можливу залежність РЕГ-показників від антропометричних особливостей, тим більш на таку залежність у населення певного регіону.

Визначення значень гемодинамічних показників у здорового населення тісно пов’язано з поняттям медичної норми. Не викликає сумнівів, що уявлення про норму, яке базується на уявленнях про функціонування цілісної системи, є більш науково цінним і корисним, ніж визначення норми як середньостатистичної величини окремих показників (Никитюк Б.А., Мороз В.М., Никитюк Д.Б., 1998). Проте визначення системних критеріїв норми є значно складнішим, ніж визначення окремих показників, і потребує додаткових досліджень.

Прийнято вважати, що конституція людини – це комплекс індивідуальних анатомічних і фізіологічних особливостей, що формуються у певних природних і соціальних умовах і проявляються в його реакціях на різні (в тому числі і фізіологічні) впливи (Никитюк Б.А., 1997). Суть вчення про типи конституції, зокрема про соматотип, полягає в тому, що кожному типу властиві характерні особливості не тільки первинно виділених антропометричних показників, але й складу тіла, діяльності нервової, ендокринної, імунної та кровоносної систем, структури і функцій внутрішніх органів. Тому зрозуміло, що конкретні соматотипи мають характеризуватися певними специфічними показниками гемодинаміки.

Відомостей про дослідження, в яких розглядалися б показники РЕГ в комплексній залежності від віку та статі у людей з різними соматотипами, як в Україні, так і за її межами, нами не знайдено, що і обумовило проведене нами дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене на базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова в рамках загально-університетської наукової тематики “Розробка нормативних критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)” (№ державної реєстрації: 0103U008992). У її виконанні автор виконав РЕГ дослідження у міських юнаків та дівчат, що послужило підґрунтям дисертаційної роботи.

Тема дисертації затверджена вченою радою стоматологічного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України ( протокол № 2 від 16 листопада 2006 року) та ПК МОЗ і АМН України “Фізіологія людини” (протокол № 4 від 21 грудня 2006 року).

Мета і завдання дослідження. Встановити вікові, статеві та соматотипологічні залежності показників церебральної гемодинаміки у практично здорових міських підлітків Подільського регіону.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні основні завдання:

1. Встановити особливості РЕГ-показників церебральної гемодинаміки у здорових міських підлітків в залежності від вікута статі.

2. Визначити особливості РЕГ-показників в обстежених групах в залежності від соматотипу.

3. Встановити зв’язок показників церебральної гемодинаміки у здорових міських підлітків з особливостями будови тіла.

4. На основі аналізу отриманих зв’язків побудувати регресійні моделі нормативних показників РЕГ у міських підлітків в залежності від віку, статі та особливостей будови тіла.

Об’єкт дослідження – особливості церебральної гемодинаміки у здорових міських підлітків Поділля.

Предмет дослідження –зв’язки показників церебральної гемодинаміки з віком, статтю, антропометричними, соматотипологічними показниками у практично здорових міських хлопчиків і дівчат Поділля.

Методи дослідження – біоелектричні імпедансні – для визначення РЕГ-показників церебральної гемодинаміки; антропометричні та соматотипологічні – для встановлення особливостей будови тіла; математичні – для статистичної обробки отриманих результатів та побудови моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені вікова динаміка, статеві та соматотипологічні особливості РЕГ-показників церебрального кровопостачання у практично здорових міських хлопчиків і дівчаток Подільського регіону (вік 13-16 та 12-15 років відповідно).

Вперше встановлені особливості зв’язків РЕГ-показників церебральної гемодинаміки у практично здорових міських підлітків Поділля різної статі з антропометричними та соматотипологічними характеристиками організму. Вперше виявлена статева та вікова специфіка більшості кореляційних зв’язків РЕГ-показників церебральної гемодинаміки з антропометричними і соматотипологічними показниками.

Практичне значення одержаних результатів. На базі отриманих в ході експерименту фактичних даних щодо взаємозв’язку показників РЕГ з антропометричними та соматотипологічними показниками розроблені моделі гемодинамічних показників у дівчаток в залежності від особливостей будови тіла.

Одержані результати можуть бути використані як нормологічні стандарти при обстеженні здоров’я підлітків, в лікувальних та науково-дослідних установах відповідного профілю.

Результати досліджень використовуються в лекційних курсах та в ході проведення практичних занять на кафедрі нормальної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, кафедрах нормальної фізіології Буковинського державного медичного університету та Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснена розробка основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження, самостійно проведена статистична обробка отриманих результатів. Разом з науковим керівником проведено аналіз результатів дослідження та сформульовані висновки. Автором самостійно написано 1 стаття в фаховому виданні і 3 журнальних статті за темою дисертації опубліковані в співавторстві з науковим керівником та колегами, де автору належать основні ідеї та розробки стосовно РЕГ-показників церебральної гемодинаміки. Частина результатів (не більше 5 %), що стосуються особливостей антропометричних і соматотипологічних показників у здорових міських підлітків Подільського регіону, отримана спільно з групою виконавців планової наукової роботи НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова “Розробка нормативних критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на IV Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Санкт-Петербург, 2002); V Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2004); Пироговських читаннях (Вінниця, 2004); ІІІ Міжнародних Пироговських читаннях (Вінниця, 2006); ІV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Сімферополь-Алушта, 2006); VI Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць (5 у співавторстві), які повністю відображають зміст проведеного дослідження. 4 статті опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах (з них 1 самостійна). Отримано 1 деклараційний патент України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 214 сторінках друкованого тексту та складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів дослідження, трьох глав із викладенням отриманих результатів, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Праця ілюстрована 44 таблицями, що займають 39 сторінок машинопису та 43 рисунками, що займають 22 сторінки машинопису. Бібліографія включає 132 роботи кирилицею та 60 публікацій латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Відповідно до мети та завдань дослідження на базі НДЦ ВНМУ ім. М.І.Пирогова після комплексного медико-антропометричного обстеження більше 1500 міських підлітків відібрано 108 практично здорових дівчаток у віці від 12 до 15 років та 103 хлопчика у віці від 13 до 16 років.

Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету (протокол №1 від 23.09.2003р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним і морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України від 01.11.2000.

Реоенцефалографічні параметри визначали за допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу, що забезпечує одночасну реєстрацію електрокардіограми, фонокардіограми, основної і диференціальної тетраполярної реограми та вимірювання артеріального тиску.

Реографічне дослідження проводили у положенні обстежуваного сидячи після 10-15 хвилинного відпочинку натще в приміщенні з температурою повітря в межах 20-22 єС. Використовували фронто-мастоїдальну схему розміщення електродів. Перед реєстрацією досліджувані ділянки в місцях накладання електродів обробляли спиртом, а потім фізіологічним розчином з метою зниження опору ділянки контакту електрод-шкіра. Також спиртом дезинфікували електроди перед кожним їх накладанням. Якість накладання електродів впливала на точність і достовірність отриманих результатів. Перед кожним вимірюванням приладом здійснюється автокалібровка з контролем якості накладання електродів. В результаті обробки реограми автоматично визначали характерні точки на кривій, визначали основні показники, формували та обґрунтовували висновок про стан кровоносної системи досліджуваної ділянки.

Антропометричне обстеження було проведено згідно схеми В.В. Бунака (1941). Для оцінки соматотипу ми використовували математичну схему J.L. Carter і B.H Heath (1990). Для визначення жирового, кісткового і м’язового компонентів маси тіла використовували відповідні формули за J. Matiegka (1921). Крім того, м’язовий компонент визначали за методом американського інституту харчування, а жировий – за W.E. Siri (1961).

Статистичну обробку отриманих результатів було проведено з використанням пакету “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І.Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA) та застосуванням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Оцінювали правильність розподілу ознак за кожним з отриманих варіаційних рядів, середні значення за кожною ознакою, стандартні помилки та відхилення. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали при нормальному розподілі за критерієм Стьюдента, а в інших випадках за допомогою U-критерія Мана-Уітні. Аналіз кореляційних зв’язків отриманих результатів проводили з використанням статистичного методу Пірсона. Для розробки нормативних індивідуальних показників реоенцефалограми в залежності від особливостей будови тіла застосовували метод покрокового регресійного аналізу (Боровиков В.П., Боровиков И.П., 1998).

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз наукової літератури показав, що вивчення особливостей і темпів розвитку організму, який розвивається, в цілому і ступеню координованої взаємодії та взаємовідношень його морфофункціональних параметрів є актуальною проблемою вікової фізіології та морфології. У вирішенні цієї проблеми важливою ланкою є визначення особливостей розвитку окремих систем організму у порівнянні з ростом та розвитком організму в цілому. Однак, як виявляється, і сьогодні все ще існують значні труднощі в інтерпретації результатів перш за все через те, що не має чіткої системи визначення об’єктивних нормативних значень для отриманих параметрів (Николаев В.Г. и др., 2003). У літературі наводяться значення норм, які відрізняються одна від одної у два, три або навіть більше разів, що, звичайно, утруднює їх практичне використання (Варламова Н.Г., 2000; Агасян А.Б., Минасян С.М., 2003). Для успішного аналізу стану окремих систем організму необхідно чітко знати, які значення можуть приймати їх показники у здорового населення України, знати причини й межі їх можливих фізіологічних відхилень (Поплавська Л.І. з співавт., 2004). Водночас, ураховуючи той факт, що людина відрізняється великою мінливістю фізіологічних і морфологічних ознак, визначення нормативних параметрів різних органів і систем (у тому числі і стану гемодинаміки), зумовлених лише віковими та статевими особливостями є недостатнім. Для виділення еталонних показників центральної та периферичної гемодинаміки потрібно враховувати індивідуальні конституціональні особливості людини, у першу чергу, її антропометричні та соматотипологічні характеристики (Ронкин М.А., Іванов Л.Б., 1997; Вадзюк С.Н., Волкова Н.Н., 2003; Галстян А.Г. с соавт., 2003).

Встановлено, що майже всі амплітудні показники реоенцефалограми мають мінімальні значення у 12 річних дівчаток, а у проміжку з 13 до 15 років – практично не змінюються. З урахуванням соматотипу у дівчаток ектоморфів величина більшості амплітудних показників менша (за винятком величини базового імпедансу, де достовірних розбіжностей не встановлено), ніж у дівчаток інших соматотипів.

У хлопчиків в 13-14 років величина амплітудних показників реоенцефалограми максимальна, а потім зменшується і залишається у 15 і 16 річних підлітків майже на одному рівні. Достовірних розбіжностей амплітудних показників між хлопчиками різних соматотипів не встановлено.

Практично в усіх випадках у дівчаток амплітудні показники більші, ніж у хлопчиків як за віком (за винятком 12 річних дівчаток, де розбіжностей з 13 річними хлопчиками не встановлено) так і при урахуванні соматотипу.

Однонаправленої вікової динаміки змін часових показників реоенцефалограми як у хлопчиків, так і у дівчаток нами не встановлено. У дівчаток у більшості випадків найменші значення часових показників встановлені у 12 років (за винятком тривалостей серцевого циклу та низхідної частини реографічної хвилі), а у період з 13 до 15 років вони практично не змінюються. З урахуванням соматотипу часові показники реоенцефалограми у дівчаток екто- та екто-мезоморфів у більшості випадків менші, ніж у дівчаток мезоморфів (за винятком тривалості висхідної частини реографічної хвилі, де розбіжностей між різними соматотипами не встановлено).

У хлопчиків, частіш за все, найбільші значення часових показників реоенцефалограми встановлені у 13 років. Привертає увагу пік збільшення тривалості серцевого циклу і часу низхідної частини реоенцефалограми в 15 років. Достовірних розбіжностей часових показників у хлопчиків різних соматотипів не встановлено.

У більшості випадків часові показники реоенцефалограми у дівчаток менші ніж у хлопчиків як за віком, в основному, за рахунок різниці між 12 річними дівчатками та 13 і 15 річними хлопчиками, так і при урахуванні соматотипу (за винятком тривалостей висхідної частини і фази повільного кровонаповнення реографічної хвилі).

Як і для часових показників реоенцефалограми, однонаправленої вікової динаміки змін відношення часових й амплітудних показників у хлопчиків і у дівчаток нами не виявлено. У дівчаток привертає увагу лише менші значення величини тонусів судин у 12 років у порівнянні із іншими віковими групами дівчаток (за винятком співвідношення тонусів артерій реоенцефалограми). З урахуванням соматотипу лише швидкісні показники реоенцефалограми у дівчаток екто-мезоморфів мають тенденцію до більших значень у порівнянні із іншими соматотипами.

Частіш за все відношення часових й амплітудних показників реоенцефалограми у хлопчиків різного віку достовірно не відрізняються. Привертає увагу лише зменшення з віком, у більшості випадків, величини даних показників реоенцефалограми (за винятком швидкісних показників та співвідношення тонусів артерій). Достовірних розбіжностей відношення часових й амплітудних показників між хлопчиками різних соматотипів практично не встановлено. Як і у дівчаток, лише швидкісні показники реоенцефалограми у екто-мезоморфів мають тенденцію до більших значень у порівнянні із іншими соматотипами.

У більшості випадків відношення часових й амплітудних показників реоенцефалограми у дівчаток 13-14 років більші ніж у хлопчиків відповідного біологічного віку, а у 12 річних дівчаток – навпаки менші, ніж у 13 річних хлопчиків. Відмінностей відношень часових й амплітудних показників між хлопчиками і дівчатками різних соматотипів практично не виявлено, лише швидкісні показники реоенцефалограми у дівчаток більші, ніж у хлопчиків.

Таким чином, у дівчаток величина більшості амплітудних реоенцефалографічних показників найменша у 12 років, а у період від 13 до 15 років практично не змінюється. У хлопчиків більшість амплітудних показників РЕГ має максимальні значення у період з 13 до 14 років, а потім зменшується і з 15 до 16 років практично не змінюється.

Однонаправленої вікової динаміки змін часових і відношення часових й амплітудних показників РЕГ як у дівчаток, так і у хлопчиків нами не встановлено. Привертають увагу лише у більшості випадків мінімальні значення цих показників у 12 річних дівчаток та максимальні значення у 13 річних хлопчиків.

При порівнянні величини амплітудних і часових показників РЕГ у дівчаток нами встановлені відмінності їх величини в залежності від особливостей соматотипу. Причому, найбільш часто максимальні значення досліджуваних показників встановлені у дівчаток мезоморфів. У хлопчиків різних соматотипів достовірних розбіжностей показників РЕГ не встановлено взагалі.

Встановлено, що у хлопчиків величина амплітудних показників РЕГ, в основному, нижча, а часових, навпаки – вища, ніж у відповідних за віком і соматотипом груп дівчаток. Відношення часових й амплітудних показників РЕГ не мають таких виражених однонаправлених статевих розбіжностей як за віком, так і, особливо, за соматотипом.

Описані вікові зміни показників РЕГ у хлопчиків і дівчаток, скоріш за все, пов’язані з особливостями статевого дозрівання, пік якого припадає саме на підлітковий вік (Кучма В.Р., 1998; Галстян А.Г., Агасян А.Б., Минасян С.М., 2003).

З літературних джерел відомо,


8-09-2015, 20:15