Види захворювань нирок та фізична реабілітація

- відведення прямої ноги назад - вдих і вперед - видихнув.

16. Стоячи рачки - вдих, підняти таз, розгинаючи коліна, - видихнув.

17. Стоячи в гімнастичної стінки, руки хватом на рівні плечей. Спокійний подих.

18. Підведення на носках з посиленим опусканням на п'яти, викликаючи струсу тіла.

19. У тім же вихідному положенні - відведення прямої ноги убік з одночасним підскіком, те ж - в іншу сторону.

20. Стоячи підскіки на одній і на обох ногах по черзі.

Необхідно строго дозувати фізичне навантаження залежно від стану серцево-судинної системи, віку, статі, фізичної підготовленості й клінічних даних хворого. Показанням до призначення ЛФК є наявність каменю в кожному з відділів сечоводу (найбільший розмір у поперечнику до 1 мм), протипоказанням - загострення нирковокам’яній хвороби, з підвищенням температури, різкими болями, бруньковою й серцево-судинною недостатністю. Фізичну реабілітацію необхідно сполучити із введенням ліків, що знижують рефлекторний спазм стінок сечоводу, а також після прийому сечогінних засобів і рідини.

Крім ЛГ хворим показаний масаж у сегментах Д 9-12, L 1-4, що складається у впливі на спину й таз; його починають із поперекових сегментів у хребта й переходять в область м'язової напруги в області гребенів тазових костей, щоб зняти його. Для припинення ниркової кольки роблять сильні розтирання в куті між 12-м ребром і хребтом, а також в області Д 3-4 на спині. Процедуру закінчують масажем передньої стінки живота й області над лонним зчленуванням.

З фізичних методів застосовують інфрачервоне опромінення й УВЧ-поле на область нирок для поліпшення брунькової гемодинаміки, застосовують індуктотермію, а також парафінові й озокеритові аплікації на область нирок. При сечокам’яній хвороби процедури ультразвуку або електромагнітних коливань чергуються із хлорі дно-натрієвими ваннами. Індуктотермія, ДМВ і хлоридно-натрієві ванни за рахунок теплового фактора знімають патологічний спазм гладкої мускулатури сечоводу.


Список використаної літератури

1. Оперативная урология, под ред. Н. А Лопаткина и И.П. Шевцова, М., 1986;

2. Попов С.Н. Физическая реабилитация.- Ростов на дону.: изд-во «Феникс»

3. Мухин В.М. Физическая реабилитация. – К.: Олимпийская литература, 2000.

4. Ясногородский В.Т. Справочник по физиотерапии. – М.: Медицина, 1992.

5. Каптелин А.Ф., Лебедева И.П. лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации: Руководство для врачей.- М.: медицина, 1995.

6. Милюкова И. В., Евдокимова Т. А. Лечебная физкультура: Новейший справочник / Под ред. Т. А. Евдокимовой.- СПб.: Сова; М.: Изд-во Эксмо, 2005, - 862 с., ил.

7. Мурза В. П. Фізична реабілітація. Навчальний посібник. - Київ: „Олан”, 2004,- 559 с.

8. Журавлёва А. И., Граевская Н. Д. Спортивная медицина и лечебная физкультура: Руководство для врачей. – М.: Медицина,

9. К. В. Майстрах “Профилактика заболеваний”

10. И. А. Левинсон “Нефрит, пиэлит, пиэлонефрит”

11. Федюкович Н. И. Внутренние болезни изд. 3-е доп. И перераб.-Ростов н/д: Феникс, 2005-576 с.

12. Лебедєва І. П. Основи лікувальної фізичної культури. Лікувальна фізкультура в системі медичної реабілітації Піл ред. Каптелина А. Ф., Лебедевої І. П. - М: Медицина, 1995.- 3.14-39.




8-09-2015, 23:22

Страницы: 1 2
Разделы сайта