Тритурації миш'яковистого ангідриду (1: 10) слід взяти:
m(тритурації) = 0,03 * 10 = 0,3 г.
При використанні сухого екстракту його необхідно взяти приблизно одну шосту від усієї пілюльної маси, тобто:
m(сухого екстракту) = 6 * (1/6) = 1,0 г,
а також додати гліцеринову воду в кількості 10-30% від сухого екстракту, тобто: m(гліцеринової води) = 1 * 30% / 100 = 0,3 г.
Кількість порошку кореня солодки розраховують по різниці між передбачуваною масою пілюль і масою всіх інших інгредієнтів:
m(порошку кореня солодки) = 6,0 - (0,3 + 1,0 + 0,3) = 4,4 г.
Лицьовий бік ППК
17/02/2009
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Відпустив:
17/02/2009
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Отримав:
17/02/2009 Рецепт №10
Pulveris radicis Glycyrrhizae 4,4
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Extracti radicis Glycyrrhizae 1,0
Aqua glycerini 0,3
---------------------------------------------------------------
m(заг) = 6,0 г. № 30
Приготував:
Перевірив:
Спочатку в ступці подрібнюють порошок кореня солодки. Вибирають його на капсулу, залишивши приблизно 0,3 г. Одержують за вимогою тритурацію миш'яковистого ангідриду, висипають у ступку, змішують. Додають сухий екстракт солодки, потім краплями гліцеринову воду, перемішують і ущільнюють пілюльну масу рештою порошку кореня солодки до одержання необхідної консистенції.
Готова пілюльна маса повинна бути пластичною, не прилипати до стінок ступки і товкачика. її збирають на голівці товкачика, знімають пергаментною капсулою, зважують (масу пілюль відзначають у ППК і на звороті сигнатури). З отриманої маси викачують на склі пілюльної машинки кульку, потім стержень. Пілюльний стержень повинен бути довжиною на весь різак пілюльної машинки (на 30 пілюль). Його поміщають на нижній різак і зворотно-поступальними рухами верхнього різака розрізають на 30 пілюль Формують пілюлі за допомогою ролика, підраховують на трикутнику Движеннікова.
У тару для відпуску поміщають 1,0 г лікоподію, переносять пілюлі, струшують, закупорюють і оформляють до відпуску. У ППК обов'язково вказують загальну масу пілюль, розважку і чим обсипані пілюлі.
Рецепт № 7
Rp.: Phenobarbitali 0,3
Iodi 0,01
Kalii iodidi 0,1
Extracti Valerianae 2,0
Massae pilularam q. s.
ut fiant pilulae №30
Da. Signa. По 1 пілюлі З рази в день.
Пілюлі з леткою сильнодіючою речовиною - йодом, прописаним у кількості, що не зважується, розчинним у водних розчинах калію йодиду, фенобарбіталом - важкорозчинною, сильнодіючою одурманюючою речовиною, калію йодидом - світлочутливою, добре розчинною у воді речовиною.
За загальними правилами перевіряють норму відпуску, разову і добову дози фенобарбіталу.
ВРД = 0,2 г.
ВДД = 0,5 г.
РД = 0,3/30 = 0,01 г. Доза не завищена
ДД = 0,01 * 3 = 0,03 г. Доза не завищена
Перевірка доз йоду має свої особливості, оскільки у фармакопеї не приведені вищі разові і добові дози йоду кристалічного і їх потрібно розрахувати. Вища разова і добова дози 5% спиртового розчину йоду по фармакопеї 20 і 60 крапель відповідно. У таблиці крапель знаходять, що 1 мл 5% розчину йоду відповідає 48 краплям. Виходячи з концентрації, 1 мл (чи 48 крапель) 5% розчину йоду містять 0,05 г йоду кристалічного. Тоді вища разова доза йоду буде дорівнювати кількості кристалічного йоду, що міститься в 20 краплях розчину, тобто:
ВРД = 20 * 0,05/48 = 0,021 г.
Вища добова доза, розрахована аналогічно, дорівнює:
ВДД = 60 * 0,05/48 = 0,063 г.
Порівнюємо розраховані кількості з лікувальною разовою і добовою дозами кристалічного йоду по рецепту:
РД = 0,01/30 = 0,00033 г Доза не завищена
ДД = 0,00033 * 3 = 0,00099 г Доза не завищена
Зворотній бік ППК.
При виготовленні пілюль за даним прописом зазвичай користуються концентратом - 5% розчином йоду в 50% розчині калію йодиду. Склеююча речовина - лікувальний густий екстракт валеріани, прописаний лікарем. Ущільнювати пілюльну масу краще порошком кореня солодки. Спочатку розраховують кількості інгредієнтів. Передбачувана маса пілюль:
m(заг) = 0,2 * 30 = 6,0 г.
Розчину йоду 5% (1: 20) у 50% розчині калію йодиду необхідно взяти: m(розчину йоду) = 0,01 * 20 = 0,2 мл.
Невеликі кількості рідини зазвичай відмірюють краплями, тому переводять цей об'єм у краплі:
gtts = 0,2 * 48 = 10 кр.
Порошку кореня солодки потрібно взяти:
m(порошку кореня солодки) = 6,0 - (0,2 + 0,3 + 2,0) = 3,5 г.
Лицьовий бік ППК.
Дата
Phenobarbitali 0,3
Видав:
Дата
Phenobarbitali 0,3
Отримав:
Дата № рецепта
Pulveris radicis Glycyrrhizae 3,5
Phenobarbitali 0,3
Solutionis Iodi 5% gtts Х
Kalii iodidi 0,1
Extracti Valerianae 2,0
-----------------------------------------------------------
m(заг) = 6,0 г. № 30
Приготував:
Перевірив:
У ступку поміщають порошок кореня солодки, подрібнюють і вибирають на капсулу, залишивши приблизно 0,3 г. Додають отриманий за вимогою фенобарбітал, змішують, краплями додають розчин йоду в калію йодиді. На кружечку пергаментного паперу відважують густий екстракт валеріани, переносять у ступку, змішують. Ущільнюють рештою порошку кореня солодки до одержання пілюльної маси необхідної консистенції. Потім за загальними правилами викачують пілюлі, обсипають лікоподієм і оформляють до відпуску.
Рецепт № 8
Візьми: Ефедрину гідрохлориду 0,1
Дімедролу 0,2
Ментолу 0,3
Цинку оксиду 2,0
Ланоліну 8,0
Вазеліну 20,0
Змішай, щоб утворилась мазь
Дай. Познач. Мазь для носа.
Rp.: Ephedrini hydrochloridi 0,1
Dimedroli 0,2
Mentholi 0,3
Zinci oxydi 2,0
Lanolini 8,0
Vaselini 20,0
Misce, fiat unguentum
Da. Signa. Мазь для носа.
ЛФ - Комбінована мазь: стосовно ментолу - мазь-розчин, ефедрину гідрохлориду і димедролу (легко розчинні у воді) - мазь-емульсія, цинку оксиду (не розчинний ні у воді, ні в основі) - мазь-суспензія зі вмістом твердої фази більше 5%.
Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф№1 (Згідно наказу №360 від 19.07. 2005). Рецепт оформлений вірно. Дози не перевіряємо. Лікарська форма може бути виготовлена.
Dimedrolum Димедрол
β-диметиламіноетилового ефіру бензгидрола гідрохлорид
Опис. Білий дрібнокристалічний порошок, без запаху чи з слобко вловимим запахом, гіркого смаку, викликає на язиці почуття оніміння. Гігроскопічний.
Розчинність. Дуже легко розчинний у воді, легко розчинний в спирті і хлороформі, дуже мало розчинний в ефірі і бензолі.
Зберігання. Список Б. У добре укупореній тарі, що охороняє від дії світла і вологи.
Вища разова доза усередину 0,1 г.
Вища добова доза усередину 0,25 г.
Вища разова доза внутрішньом’язово 0,05 г.
Вища добова доза внутрішньом’язово 0,15 г.
Zinci oxydum Цинку окис
Опис. Білий чи білий з жовтуватим відтінком аморфний порошок без запаху. Поглинає вуглекислоту повітря.
Розчинність. Практично нерозчинний у воді і спирті, розчинний у розчинах лугів, розведених мінеральних кислотах, а також в оцтовій кислоті.
Зберігання. У добре укупореній тарі.
Mentholum Ментол l-2-изопропил-5-метилциклогексанол-1, С10Н20О
Опис. Безбарвні кристали із сильним запахом перцевої м'яти і смаком, що холодить. Летучий при звичайній температурі і переганяється з водяною парою. При розтиранні препарату з рівною кількістю камфори, хлоралгідрату, фенолу, чи резорцину тимолу утворяться рідини.
Розчинність. Дуже мало розчинний у воді, дуже легко розчинний у 95% спирті, ефірі, оцтовій кислоті, легко розчинний у рідкому парафіні і жирних оліях.
Температура плавлення 41 - 44°.
Питоме обертання від - 49° до - 51° (10% розчин у 95% спирті).
Зберігання. У добре укупореній тарі, у прохолодному місці.
Oleum Vaselini Олія вазелінова
Опис. Безбарвна масляниста нефлюоресцируюча рідина без запаху і смаку. Розчинність. Препарат практично нерозчинний у воді і спирті. Розчинний в ефірі, хлороформі, бензині. Змішується з рослинними оліями, крім касторового.
Густина 0,875 - 0.890. Температура застигання не вище - 5°.
Зберігання. У закритій скляній тарі, у захищеному від світла місці.
Ephedrini hydrochioridum Ефедрину гідрохлорид
Опис. Безбарвні голчасті кристали чи білий кристалічний порошок без запаху, гіркого смаку.
Розчинність. Легко розчинний у воді, розчинний у 95% спирті, практично нерозчинний в ефірі.
Зберігання. Список Б. У добре укупореній тарі, що охороняє від дії світла.
Вища разова доза усередину і під шкіру 0,05 г.
Вища добова доза усередину і під шкіру 0,15 г.
Lanolinum anhydricum Ланолін безводний
Опис, Ланолін являє собою очищену жироподібну речовину, що складається зі складних ефірів високомолекулярних спиртів та кислот і вільних високомолекулярних спиртів. Густа в’язка маса буро-жовтого кольору, слабкого своєрідного запаху.
Розчинність. Практично нерозчинний у воді, дуже важко розчинний у 95% спирті, легко розчинний у ефірі, хлороформі, ацетоні і бензині. При розтиранні з водою препарат поглинає близько 150% води без втрати мазеподібної консистенції.
Зберігання. У добре укупорених банках, заповнених доверху, у прохолодному, захищеному від світла місці.
Примітка: Якщо прописаний ланолін, відпускають ланолін водний.
Зворотній бік ППК
m(заг) = 0,1 + 0,2 + 0,3 + 2,0 + 8,0 + 20,0 = 30,6
m(Ланоліну водного 30%) = 8,0
m(води) = 8,0 * 30% / 100 = 2,4 мл
m(Ланоліну безводного) = 8,0 - 2,4 = 5,6
Лицьовий бік ППК
Дата № рецепта
Vaselini 20,0
Mentholi 0,3
Zinci oxydi 2,0
Ephedrini hydrochloridi 0,1
Dimedroli 0,2
Aquae purificatae 2,4 ml
Lanolini anhydrici 5,6
-------------------------------------------------
m(заг) = 30,6
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
У порцеляновій (фарфоровій) випарювальній чашці на водяній бані розплавляють близько 1/3-1/4 частини вазеліну при температурі не вище 50 °С і в ньому розчиняють 0,3 г ментолу. У теплу суху ступку поміщають 2,0 г цинку оксиду і ретельно розтирають з невеликою кількістю (= 1,0 г) розчину ментолу у вазеліні, потім додають решту розчину ментолу у вазеліні і перемішують до відсутності окремих видимих часток цинку оксиду. Отриману масу знімають целулоїдною пластинкою зі стінок ступки і поміщають на край ступки (чи зсувають до носика). У ступку, що звільнилася, поміщають 0,1 г ефедрину гідрохлориду і 0,2 г димедролу і розчиняють у 2,4 мл води (30% водного ланоліну). До розчину додають 5,6 г ланоліну безводного і змішують до повного поглинання рідкої фази. Отриману емульсію ретельно змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією і вазеліном, що залишився, до одержання однорідної маси ясно-жовтого кольору з характерним запахом ментолу.
Готову мазь переносять зі ступки в банки за допомогою шпателя і целулоїдної пластинки, якою збирають мазь спочатку з товкачика, а потім зі стінок ступки. Банки слід підбирати по обсягу мазі. При заповненні банки маззю не повинно залишатися вільних просторів (порожнечі), для чого необхідно вносити мазь окремими порціями й ущільнювати постукуванням дна банки об долоню.
Відповідно до вказівок ДФ XI всі мазі слід зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці в добре закупорених банках.
Мазі, приготовлені в аптеках, - не більше 10 днів при температурі не вище 25 °С чи в холодильнику (3-5 °С).
Якість приготовлених мазей оцінюють так само, як і інших лікарських форм, тобто перевіряють документацію (рецепт, паспорт), упаковку, оформлення, відсутність розшаровування і механічних включень, відхилень у масі. Визначення справжності проводять візуально за зовнішнім виглядом та органолептичними ознаками (запах, колір та ін), які залежать від властивостей складових лікарських речовин та використаних мазевих основ.
Однорідність мазей визначають по величині часток твердої фази (ДФ XI). Для цього використовують біологічний мікроскоп, оснащений окулярним мікрометром МОБ-1 при збільшенні окуляра 15х об'єктива 8х. Ціну поділки окулярного мікрометра вивіряють по об'єкт-мікрометру для проникаючого світла (ОПМ). Пробу мазі відбирають, як зазначено в статті "Добір проб лікарських засобів", і вона повинна бути не менше 5,0 г. Якщо концентрація лікарських речовин у мазях перевищує 10%, то їх розбавляють відповідною основою до вмісту близько 10% і перемішують. При доборі слід уникати подрібнення часток.
Важливий критерій якості мазей - показники їх структурно-механічних (реологічних) властивостей. Консистенція мазей впливає на процеси їх виготовлення і розфасовки, намазуваності мазей і вивільнення з них лікарських речовин.
Один з важливих факторів, від яких залежить консистенція, - це гранична напруга зсуву, яка характеризує здатність мазі чинити деякий опір при намазуванні та еструзії (здатності видавлюватися з туб, дозаторів і т.п.).
Важливими реологічними характеристиками мазей є пластична в'язкість, яку можна визначити на ротаційному віскозиметрі, а також пластична міцність, що визначається на конічному пластометрі.
Рецепт № 9
Візьми: Осарсолу 1,5
Йоду 0,06
Калію йодиду 0,3
Натрію гідрокарбонату 4,0
Гліцерину 15,0
Воду очищену 15 мл
Змішай. Дай. Познач. Для піхвових тампонів.
Rp.: Osarsoli 1,5
Iodi 0,06
Kalii iodidi 0,3
Natrii hydrocarbonatis 4,0
Glycerini 15,0
Aquae purificatae 15ml
Misce. Da. Signa. Для піхвових тампонів.
Осарсол - препарат миш'яку (список А). Дуже мало розчинний у воді, легко - у розчині натрію гідрокарбонату. У даному випадку в результаті реакції нейтралізації утворюється водорозчинна сіль осарсолу. Дози не перевіряємо, оскільки ЛФ для зовнішнього застосування.
Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф№1 (Згідно наказу №360 від 19.07. 2005). Рецепт оформлений вірно. Лікарська форма може бути виготовлена.
Aqua purificata Вода очищена
Опис. Безбарвна прозора рідина без запаху і смаку. рН 5,0-6,8.
Зберігання. У закритих посудинах.
Osarsolum Осарсол C8Hl0AsNO5
Опис. Білий кристалічний порошок без запаху.
Розчинність, Дуже мало розчинний у воді і спирті, розчинний у розчинах гідрокарбонату натрію, їдких лугів і аміаку.
Зберігання. Список А. У добре закритих банках жовтогарячого скла.
Вища разова доза усередину 0,25 г. Вища добова доза усередину 1,0 г.
Каlii iodidum Калію йодид KI
Опис. Безбарвні білі кубічні кристали чи білий дрібнокристалічний порошок без запаху, солоно-гіркого смаку. В вологому повітрі сиріє.
Розчинність. Розчинний у 0,75 ч. води, у 12 ч. спирту й у 2,5 ч.
гліцерину.
Зберігання. У добре укупорених банках жовтогарячого скла.
lodum Йод
Опис. Сірувато-чорні з металевим блиском пластинки чи зростки кристалів характерного запаху. Леткий при звичайній температурі, при нагріванні випаровується, утворюючи фіолетові пари.
Розчинність. Дуже мало розчинний у воді, легко розчинний у водяному розчині йодидів, розчинний у 10 ч.95% спирту, в ефірі і хлороформі. Розчини в хлороформі фіолетового кольору.
Зберігання. Список Б. У скляних банках із притертими пробками, у прохолодному, захищеному від світла місці.
Natrii hydrocarbonas Натрію гідрокарбонат NaHCO3
Опис. Білий кристалічний порошок без запаху, солоно-лужного смаку, стійкий у сухому повітрі, повільно розкладається у вологому. Водяні розчини мають лужну реакцію.
Розчинність, Розчинний у воді, практично нерозчинний в 95% спирті.
Зберігання. У добре укупореній тарі.
Гліцерин. СН2ОН-СНОН-СН2ВІН.
Густа, прозора, безбарвна гігроскопічна рідина, що змішується з водою.
Показник переломлення 1.4710-1,4744,Зворотній бік ППК
m(Osarsoli) = 1,5
m(Iodi) = 0,06
m(Kalii iodidi) = 0,3
m(Natrii hydrocarbonatis) = 4,0
m(Glycerini) = 15,0
V(Aqua purificata) = 15 ml
W(Natrii hydrocarbonatis) = 4/(15 + 15) * 100% = 13,33%
Тому враховуємо КЗО - 0,3: 4 * 0,3 = 1,2 ml
V(заг) = 15 + 15 + 1,2 = 31,2 ml
Лицьовий бік ППК
09/02/2009
Видав:
Osarsoli 1,5
Підпис:
09/02/2009
Отримав:
Osarsoli 1,5
Підпис:
09/02/2009 рецепт № 3
Aqua purificata 200 ml
Natrii hydrocarbonatis 4,0
Osarsoli 1,5
Kalii iodidi 0,3
Iodi 0,06
Glycerini 15,0
-------------------------------------
V(заг) = 31,2 ml
Приготував:
Перевірив:
Відпустив:
Натрію гідрокарбонат розчиняють у воді і до розчину додають осарсол при постійному збовтуванні (додержуючи правил роботи з отруйними речовинами). Калію йодид розчиняють у декількох краплях води, виходячи з його розчинності (1: 0,75). У концентрованому розчині калію йодиду розчиняють йод, додають гліцерин і потім розчин осарсолу.
Готовий лікарський препарати перевіряють на чистоту, а посуд, у якому вони знаходяться, - на герметичність. Якщо флакон з готовим лікарським препаратом перевернути пробкою вниз, то при легкому постукуванні об долоню рідина не повинна просочуватися через пробку. Закупорений флакон з рідким лікарським препаратом (розчином) злегка струшують, перевертають і переглядають у прямому і відбитому світлі. У рідині не повинно бути помітно будь-яких сторонніх часток.
На флакон наклеюють оформлену і відповідно заповнену етикетку "Внутрішнє" чи "Зовнішнє". Розчини, що містять отруйні речовини, опечатують, оформляють сигнатурою і додатковою етикеткою "Поводитися з обережністю". Якщо лікарський препарат вимагає особливих умов зберігання, то наклеюють додаткові етикетки, наприклад. "Зберігати в прохолодному місці", "Перед уживанням збовтувати" і т.д.
Рецепт №10
Візьми: Кислоти саліцилової 1,0
Резорцину 2,0
Кислоти борної 1,5
Ефіру медичного 30,0
Спирту етилового 70%
Воду очищену по 50 мл
Змішай. Дай. Познач. Протирати шкіру обличчя вранці і ввечері.
Rp.: Acidi salicylici 1,0
Resorcini 2,0
Acidi borici 1,5
Aetheris medicinalis 30,0
Spiritus aethylici 70%
Aquae purificatae ana 50ml
Misce. Da. Signa. Протирати шкіру обличчя вранці і ввечері.
Із прописаних лікарських речовин кислота борна легко розчинна в гарячій воді (1: 3), кислота саліцилова мало розчиняється у воді (1: 500), але легко - у 70% етиловому спирті (1: 5,5) і ефірі (1: 2), резорцин дуже легко розчинний у воді. З розчинників ефір найбільш леткий. Його дозують за масою, воду очищену і спирт етиловий - за об'ємом.
Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф№1 (Згідно наказу №360 від 19.07. 2005). Рецепт оформлений вірно. Дози не перевіряємо, оскільки ЛФ для зовнішнього застосування. Лікарська форма може бути виготовлена.
Aqua purificata Вода очищена
Опис. Безбарвна прозора рідина без запаху і смаку. рН 5,0-6,8.
Зберігання. У закритих посудинах.
Acidum boricum Кислота борна H3BO3
Опис. Безбарвні, блискучі, злегка жирні на дотик лусочки чи дрібний кристалічний порошок, без запаху. Леткий з парами води і спирту. При тривалому нагріванні (до 100°) втрачає частину води, переходячи в мета-борну кислоту, при більш сильному нагріванні утворюється склоподібна сплавлена маса, що при подальшому нагріванні, утрачає усю воду, залишаючи борний ангідрид. Водяні розчини мають слабкокислу реакцію.
Розчинність. Розчинний у 25 ч. води, у 4 ч. киплячої води, у 25
8-09-2015, 23:23