При необхідності до водних витяжок додають консерванти (нипагін, нипазол, кислоту сорбінову та ін), які дозволені для медичного застосування.
Сиропи, настойки і рідкі екстракти додають до готового настою або відвару останніми.
Рецепт № 10
Rp.: Inf. fol. Digitalis 0,5 200 ml
Coffeini- natriibenzoatis 1,0
Tinct. Valerianae 5 ml
M. D. S.: По 1 столовій ложці 3 рази на день.
Опалесціююча мікстура, до складу якої входять настій з сильнодіючої рослинної сировини (листя наперстянки), кофеїн-бензоат натрію (список Б) і пахучий лікарський засіб - настойка валеріани.
Листя наперстянки містять глікозиди, тому сировина повинна мати певну біологічну активність. Якщо вона має більшу активність, ніж зазначена у стандарті, то її, відповідно, беруть менше. Для зручності на практиці розраховують співвідношення між 1,0 г стандартної і нестандартної сировини. Наприклад, листя наперстянки мають 70 ЖОД замість 50 - 66 ЖОД за стандартом (в середньому 60 ЖОД).
На етикетці штангласу з сировиною роблять напис:
"0,86 г = 1 г стандартної сировини".
Для приготування настою за наведеним вище прописом замість 0,5 г сировини слід взяти: 0,5 х 0,86 = 0,43 (г), через те, що вона має більшу активність, ніж стандартна сировина.
У фарфорову інфундирку, підігріту протягом 15 хвилин на водяній бані, кладуть листя наперстянки (0,43 г), подрібнене до часток розміром 5 мм, заливають 200 мл води кімнатної температури (з огляду на невелику наважку сировини коефіцієнтом поглинання можна знехтувати), закривають кришкою і настоюють 15 хвилин на киплячій водяній бані, часто помішуючи скляною паличкою. Після цього інфундирку знімають з водяної бані і охолоджують не менше 45 хвилин при кімнатній температурі. Настій проціджують у мірний циліндр крізь прес - цідилку, в яку вкладають марлеву серветку, і доводять водою через сировину до 200 мл. У готовому настої, який переливають у підставку, розчиняють 1,0 г натрію кофеїн - бензоату, проціджують крізь ватку у флакон для відпуску, додають 5 мл настойки валеріани і оформляють для відпуску.
Проблема прискорення відпуску настоїв і відварів вирішується введенням в аптечну практику рідких екстрактів - концентратів. В зв’язку з цим необхідно звернути увагу на неприпустимість приготування в аптеках примітивних концентратів шляхом простої зміни співвідношення між сировиною і екстрагентом (збільшують кількість сировини і зменшують кількість води). Були проведені дослідження, які виявили, що настої трави термопсиса, приготовані шляхом розведення 10% концентрату, по зовнішньому вигляду відрізняються від настоїв, отриманих безпосередньо з сировини в концентраціях 1: 50, 1: 100, 1: 200. Перші були помітно світліші, вміст в них алкалоїдів і сухого залишку значно менше.
Таблиця 1. Порівняння настоїв трави термопсиса, отриманих за Фармакопеєю VIII видання і шляхом розведення спрощених аптечних концентратів
Концент-рація настоїв |
Вміст екстрактивних речовин у% | Вміст алкалоїдів у% | ||||
в настоях, приго-тованих за Фармако- пеєю |
в настоях, пригото-ваних розбавлян-ням | У% по ввідношенню до настою, виготовлен-ному за Фармакопеєю | в настоях, приготова-них за Фармако- пеєю |
в настоях, приготова-них розбавлян-ням | У% по ввідношен-ню до настою, виготовлен-ному за Фармакопее-еєю | |
| 1: 10 | 1,308 | - | - | 0,048 | - | - |
| 1: 20 | 0,326 | 0,261 | 80,0 | 0,0138 | 0,0098 | 71,0 |
| 1: 100 | 0, 192 | 0,130 | 67.7 | 0,0072 | 0,0048 | 66,9 |
| 1: 200 | 0,099 | 0,065 | 65,6 | 0,0062 | 0,0024 | 38.7 |
Осад, що випадає у рідких екстрактах з часом, відфільтровують і, якщо екстракти після перевірки якості виявилися відповідними установленим вимогам, їх вважають придатними до вживання.
8-09-2015, 22:28