Транскордонні кластери охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до складу яких входять інституції, розміщені по обидва боки кордону. Вони, у більшості випадків, повинні бути результатом регіональних стратегій розвитку транскордонного співробітництва. І якщо у країнах ЄС транскордонні кластери діють у досить уніфікованому законодавчому середовищі, то на кордонах України вони діють у, поки що, зовсім відмінному законодавчому полі. Незалежно від цього, співробітництво, що розвивається у прикордонних регіонах, дає підстави розробляти і втілювати транскордонну кластерну концепцію [12; c. 278].
За результатами дослідження у західних єврорегіонах, виявлено, що основний ефект від ТКС можна отримати від спільного використання підприємницьких, соціальних та інноваційних потенціалів. Основною конкурентною перевагою може стати інноваційний потенціал транскордонного регіону. Значний науковий потенціал у галузях регіональної спеціалізації дозволяє багатьом підприємствам створювати науково-технологічні новинки, тому регіони можуть брати участь у транскордонному співробітництві, пропонуючи конкретні продукти інтелектуальної праці. Однак для ефективного використання інновацій необхідно мати мережу інноваційно-інвестиційної інфраструктури, розвинутий сектор малого та середнього бізнесу, сприяння з боку територіальних органів влади. Тому об`єднання зусиль у сфері інноваційного розвитку створить передумови підвищення конкурентоспроможності прикордонних регіонів [12; c. 280].
Прикладом транскордонного кластера є будівельний кластер єврорегіону «Слобожанщина». Учасниками стали представники органів місцевої влади, підприємства і установи інфраструктури, суспільні організації, підприємницькі структури, будівельні організації, що займаються проектуванням, виробництвом будівельних матеріалів, будівництвом, наданням послуг в будівельному комплексі, технічною експлуатацією, реконструкцією і капітальним ремонтом об’єктів житлового, цивільного і промислового призначення Білгородської і Харківської областей [29; c.228].
Основними завданнями будівельного кластеру є кооперація підприємств на будівельному ринку Білгородської і Харківської областей з метою зниження собівартості робіт і підвищення якості будівельної продукції; освоєння нового вигляду будівельної продукції, проектів, будівельних матеріалів і технологій, устаткування і засобів малої механізації, автоматизації і виробничих процесів, екологічна безпека виробництва; впровадження міжнародних стандартів системи менеджменту якості.
Крім цього, існує низка напрямків, вигідних для двосторонньої співпраці. Східні регіони мають значну щільність населення, що забезпечує високу місткість споживчого й фінансового ринків. Ця обставина сприяє ефективній комунікації населення з високими економічними результатами. У зв’язку з кризовим станом вугільної галузі постає потреба розробки і підтримки реалізації програми розвитку малого і середнього бізнесу. Є досвід давніх кооперативних зв’язків між підприємствами цих регіонів, що створює умови для розвитку довгострокових програм економічного співробітництва. Кооперація у науково-технічній та освітній сферах дозволить збагатити науково-технічний потенціал, робота над спільними науковими проектами в галузі металургії та енергетики дозволить вийти на новий рівень розвитку [29; c. 229].
Вагомими є перспективи інвестування в розвиток курортно-туристичної інфраструктури.
2.2 Аналіз та особливості організації єврорегіонів України та Росії
Формування єврорегіонів має сенс з огляду на низку причин. Поперше, єврорегіони збільшують можливість місцевих органів влади вирішувати проблеми швидко і раціонально, використовуючи свій потенціал, матеріальну і технічну допомогу партнерів по єврорегіону. По-друге, єврорегіон являє собою інноваційну структуру в галузі управління регіональним розвитком, більш ефективну, ніж існуюча. Він надає сприятливий грунт для створення і розвитку інноваційних структур (інкубатори, технопарки, технополіси). По-третє, єврорегіон, як структура, відмінна від держави, ефективніше залучає інвестиції. Це особливо актуально в російськійсоціально-економічної і політичної дійсності, коли залучення інвестицій позначено як пріоритетний напрям зовнішньоекономічної діяльності. По-четверте, економічний розвиток усього регіону має розпочатися з розвитку певних центрів або точок зростання, окремих регіонів, здатних самостійно отримувати інвестиції і раціонально їх використовувати. Єврорегіон побічно впливає на економіку прикордонних регіонів через демонстраційні і навчальні ефекти. Нарешті, єврорегіони як форма прикордонного співробітництва сприяють не тільки посиленню та поглибленню добросусідських відносин між державами, а й є своєрідним інструментом для інтеграції тієї чи іншої країни до європейських структур. Єврорегіонирозглядаються як засіб врегулювання можливих територіальних розбіжностей, питань, пов'язаних зі становищем національних меншин, як поле для апробації сумісності правових систем та законодавства різних країн.
Тобто, досвід участі в єврорегіонах демонструє можливостібільш оперативно вирішувати прикордонні проблеми на місцевому рівні, створювати гнучкі господарські структури (акціонерні товариства, консорціуми тощо) з залученням зовнішніх інвестицій для будівництваабо розширення прикордонної та транспортної інфраструктури; налагоджувати прикордонну торгівлю, туризм; розширювати співробітництво в культурної, соціальної, природоохоронної та інших областях. У країнах Центральної та Східної Європи процес формування єврорегіонів відбувається дещо іншим способом: вони створюються «Згори». Їх ініціатори намагаються політичними і адміністративними заходами стимулювати виникнення мереж транскордонних взаємодій на регіональному та місцевому рівнях. Наприклад, дослідження кордону між Бєлгородської та Харківською областями показали, що на місцевому рівні взаємодії через кордон між Росією і Україною насправді невеликі.
2.2.1 Особливості формування та розвитку єврорегіону «Слобожанщина»
7 листопада 2004 року відбулась зустріч голови Харківської обласної державної адміністрації Є.П. Кушнарьова та голови Харківської обласної ради О.М. Колєсніка з губернатором Бєлгородської області Є.С. Савченко та головою Белгородської обласної думи А.Я. Зєліковим, яка була присвячена підписанню Угоди про створення єврорегіону „Слобожанщина” [59].
Керівними органами Єврорегіону є:
1. Рада Єврорегіону «Слобожанщина»:
2. Президія Ради Єврорегіону «Слобожанщина»;
3. Секретаріат Єврорегіону «Слобожанщина».
Керівні органи Єврорегіону виконують координаційні, дорадчі і представницькі функції, пов'язані з реалізацією цілей Єврорегіону.
Ревізійна комісія може створюватися за рішенням Ради і є контролюючим органом Єврорегіону. Чисельність органів Єврорегіону, їх структура та компетенція можуть змінюватися за взаємною домовленістю Сторін. Рада Єврорегіону «Слобожанщина» (далі - Рада) є вищим органом Єврорегіону. До складу Ради входять по 10 представників, делегованих кожною із Сторін. Представники кожної із Сторін виконують обов'язки членів Ради протягом терміну, визначеного місцевими органами самоврядування, які делегували їх до Ради. Члени Ради виконують свої обов'язки до моменту вибору нових представників.Засідання Ради проводяться не рідше, ніж один раз на рік і є відкритими, якщо Рада не прийме іншого рішення. На вимогу будь-якої зі сторін можуть скликатися надзвичайні засідання Ради.У засіданнях з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники законодавчої та виконавчої влади всіх рівнів від кожної із Сторін, а також представники міжнародних організацій за згодою Ради. Головою Ради і одночасно Президії обирається один з членів Президії терміном на один рік на ротаційній основі. Голова керує роботою Президії в період між засіданнями Ради Єврорегіону. Всі рішення Рада приймає, виходячи з принципу одностайності сторін [11].
Єврорегіон є формою трансприкордонного співробітництва. Він спрямований на координування зусиль у різних сферах діяльності згідно з національним законодавством та нормами міжнародного права. А саме:
1. Організація та координування дій, які сприяють співробітництву між членами єврорегіону в областях економіки, науки, екології, культури та освіти.
2. Надання допомоги у розробці конкретних проектів рансприкордонного співробітництва, які мають взаємний інтерес.
3. Надання допомоги в співробітництві членів єврорегіону з міжнародними організаціями та установами.
4.Створення нового транспортного коридору для вирішення проблем перевантаження трансприкордонної магістралі Харків – Бєлгород.
5. Погодження екологічної політики відносно основного водного ресурсу регіону – Сіверського Донця.
6. Вирішення питання трудової міграції між Україною та Росією тощо.
До єврорегіону „Слобожанщина” увійдуть дві прикордонні області: Харківська (Україна) та Бєлгородська (Російська Федерація) [18; c. 64].
Концепція першого на українсько-російському кордоні єврорегіону «Слобожанщина» дозволяє примирити російський та європейський вектори політичної орієнтації України, що звичайно різко протиставляються.
Ця концепція органічно відповідає курсу України на інтеграцію в Європу й нормативні європейські підходи до відносин між двома рівноправними сусідніми державами, але разом з тим дозволяє зберігати і зміцнювати традиційні зв’язки з Росією. Ця концепція також відкриває можливості підключення до європейських програм прикордонного співробітництва після2007 року [30; c. 141].
У листопаді 2005 року Бєлгородська обласна Дума затвердила угоду про створення єврорегіону «Слобожанщина», вона зареєстрована вМіністерстві юстиції Російської Федерації. Харківська область, у свою чергу, узгодилапроект єврорегіону з Міністерством економіки та з питань європейськоїінтеграції та Міністерством закордонних справ України. Зараз цей єврорегіон перебуває в Асоціації європейських прикордонних регіонів якспостерігач.Це відкриває можливість окремого фінансування прикордонного співробітництва на основі спільних програм і проектів.
Єврорегіон являє собою іміджевий ресурс, що дозволяє асоціювати пропоновані бізнес проекти з європейським типом розвитку території. Але досі існують принципові проблеми:
• Прикордонне співробітництво ще має нестійкий характер, відсутній автономний механізм розвитку; воно дуже залежить від кон'юнктури відносин між двома країнами, від доброї волі, особистих симпатій та інтересів керівників обласних і місцевих адміністрацій.
• Як і раніше, відсутній найважливіший стимул прикордонного співробітництва - підприємницький інтерес і насамперед мережа кооперованого малого й середнього бізнесу. Кількість спільних російсько-українських підприємств зростає повільно, серед них дуже мало виробничих з інноваційною складовою.
Концепцією єврорегіону «Слобожанщина» передбачено використання програмно-проектного принципу планування й фінансування. Для їїреалізації необхідно виділити окремий прикордонний район й провестипопередні оцінки стану прикордонного співробітництва та сформуватиновий механізм спільної реалізації проектів [11; c. 20].
Інноваційна модель єврорегіону передбачає створення системи спеціалізованих прикордонних комплексів – виставкового (сервісно-інформаційного), індустріального й експортно-транспортного (логістичного), які просторово розподілені в його межах. Втілення інноваційної моделі єврорегіону впрактику прикордонного співробітництва закладено у Програму розвиткуприкордонного співробітництва у Харківській області до 2011 року, яка буллазатверджена 27 січня 2005 року Харківською обласною радою.
Протягом 2005 року експериментальним обрано Де ргачівський районХарківської області, який межує з Бєлгородським районом Бєлгородськоїобласті та має багаторічний позитивний досвід дружніх стосунків. На базіцих двох районів відпрацьовано модель сталого транскордонного співробітництва на локальному рівні [11; c. 21].
Було ухвалене рішення створити міжвідомчу робочугрупу з питань транскордонного співробітництва, Бюро сталого розвитку та спільне підприємство в формі торговельного дому. Ці інструментиформують на низовому адміністративному (районному) рівні мережевісистеми взаємодії, котрі дозволяють враховувати просторові та ресурсніособливості суміжних територій, концентрувати зусилля на пріоритетнихтранскордонних проблемах.Міжвідомча робоча група (далі МРГ ) була створена з метою оцінки соціально-економічної ситуації та узгодження коротко– та середньотермінових заходів, що стимулюють створення середовища інноваційного розвитку й пожвавлення місцевих ініціатив у районі. МРГ являє собою інтегрований інструмент реалізації спільних транс-кордонних проектів, орієнтованих на сталий розвиток району.МРГ є дорадчим органом при органах місцевої влади та територіальної громади району. Її висновки враховуються при формуванні системизаходів, спрямованих на поліпшення інвестиційної привабливості району.
Далі цей досвід необхідно поширити на окремі ділянки українсько російського кордону з метою створення цілісної мережі компактних єврорегіонів для завершення реалізації Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки [62; c. 428].
Система цілей та завдань стійкого розвитку на локальному, регіональному та міжрегіональному рівнях у російсько-українському прикордонні реалізується завдяки системно-програмному підходу в основних сферах прикордонного співробітництва – охороні навколишнього середовища, інтеграції освітніх потенціалів класичних університетів, розвитку мережевої інфраструктури підтримки малого та середнього бізнесу, формуванні системи транскордонних туристичних маршрутів з відвіданням природних та культурних пам’яток, з вивчення історичної спадщини суміжних територій.
У квітні 2003 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України №224-р була схвалена Концепція екологічного оздоровлення басейну Сіверського Дінця. Сьогодні вже розроблений проект програми відповідно до погодженої Сторінами структури, у якій враховані пропозиції областей-учасниць і як складові частини ввійшли заходи по басейну Сіверського Дінця з обласних програм. Розглядається питання розробки механізму створення та дії спеціального екологічного фонду для реалізації програми оздоровлення Сіверського Дінця, кошти якого могли б спрямовуватися на екологічне оздоровлення басейну річки Сіверський Донець на території Росії та України [50; c. 62].З метою врегулювання водних відносин на трансграничних річках 19 жовтня 1992р. у м.Києві була підписана Угода між Урядами Росії й України «Про спільне використання й охорону трансграничних водних об'єктів» [50; c. 62].
У результаті відпрацьованого механізму «Угоди» Російською й Українською Сторонами погоджений порядок організації робіт з управління водними ресурсами в басейні Сіверського Дінця, здійснюється програма спільного аналітичного контролю за гідрохімічним станом водних об'єктів, встановлені вимоги по дотриманню гідрологічних і гідрохімічних показників у прикордонних створах. Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів здійснює міжнародне співробітництво з Донським БВУ в межах міжурядової угоди про спільне використання та охорону транскордонних водних об'єктів в басейні Сіверського Дінця та річок Приазов'я.
Басейновою лабораторією Сіверсько-Донецького БУВР розроблено чергову версію Програми спільного нагляду на період 2006-2010 р.р., узгоджено з Донським БВУ і затерджено Уповноваженими Сторін на 12 зустрічі, у відповідності з якою протягом 2006 року у прикордонних створах щоквартально здійснюються відбори проб та виконуються дослідження за гідрохімічними, токсикологічними і радіологічними показниками.
Взаємний обмін результатами аналізів здійснювався, починаючи з жовтня 2005 року, із застосуванням системи обміну даними про стан транскордонних водних ресурсів, яку розроблено для використання в Сіверсько-Донецькому БУВР і Донському БВУ.
За домовленістю Сторін щотижня надавалися також дані про режими роботи водосховищ на транскордонних річках у прикордонних районах України і Росії: Бєлгородського (Росія) і Печенізького (Україна) на р.Сіверський Донець; Старооскільського (Росія) і Червонооскільського (Україна) на р.Оскіл; Штерівського (Україна) р.Міус; Зуївського (Укранїна) р.Кринка; Довжанського (Україна) р.Кундрюча [11; c.22].
Передача даних в рамках Міждержавної системи обміну між Сіверсько-Донецьким БУВР і Донським БВУ здійснюється з встановленою для різних періодів року частотою, надаються дані досліджень якісного стану і режимів роботи водосховищ, а також прогнози щодо розвитку водогосподарської ситуації на транскордонних річках.
Застосування системи обміну даними дозволяє забезпечити прозорість дій Сторін на транскордонних річках, отримання оперативної інформації про стан водогосподарської ситуації у прикордонних регіонах транскордонних річок для вжиття дієвих управлінських рішень по попередженню шкідливої дії вод на території суміжних областей.
Конкретними кроками на найближчу перспективу мають стати такі.
1. Спільні зусилля щодо імплементації російсько-українського кордонув Європейську систему кордонів із самостійною функцією безпекина основі концепції «розумних кордонів». Для цього необхідно створити умови управління транскордонними товарно-транспортнимипотоками через механізм їх концентрації на 2–3 магістральних транспортних вісях з тотальним контролем щодо ввозу незаконних вантажів новітніми засобами митного контролю. Одночасно має бутимаксимально спрощена процедура перетинання кордону легальнимивантажами.
2. У межах українських частин російсько-українських єврорегіонів необхідно сформувати «зони експортної продукції», що функціонують на принципах міжнародної кооперації. З цією метою на рівнірайонів має бути створено мережу прикордонних торговельних домів. Подібний досвід вже мають Дергачівський район Харківськоїобласті та Бєлгородський район Бєлгородської області [50; c. 63].
2.2.2 Характеристика діяльності єврорегіону «Ярославна»
Єврорегіон «Ярославна» був створений 24 квітня 2007 року, Сумською областю України та Курською областю Російської Федерації. Сумщина належить до тих областей, географічне розташування якіх на 100% зумовлює тісну співпрацю із сусіднімі регіонами. Передусім йдеться про близьких партнерів з Росії - Курська, Бєлгородську та Брянську області. Звісно, сумчани підтрімують зв'язки і з іншімі територіально-адміністратівнімі одиниця нетільки північного партнера, а й багатьох іншіх країн світу [60].
Відповідно до статуту визначається, що єврорегіон створюється учасниками відповідно до чинного законодавства та існуючими міжнародними договорами та угодами з метою розвитку співробітництва прикордонних територійу наступних напрямках: всебічне економічний розвиток; комунікації, транспорт і зв'язок; наука, нові технології, освіта; поліпшення стану навколишнього середовища; сприяння розширенню контактів між жителями прикордонних територій, розвитку співробітництва між установами та організаціями, а також суб'єктами господарської діяльності; сприяти спрощенню прикордонних формальностей з метою полегшення перетину кордону фізичними та юридичними особами.
Організаційна структура Єврорегіону включає в себе координаційно-консультативні органи: Рада Єврорегіону «Ярославна», Секретаріат Єврорегіону «Ярославна».Зазначені органи Єврорегіону виконують координаційні, дорадчі і представницькі функції, пов'язані з реалізацією цілей Єврорегіону.Організаційна структура органів Єврорегіону, їх структура та компетенція можуть змінюватися за взаємною домовленістю Сторін [60]. Вищий координаційний орган Єврорегіону «Ярославна» - Рада Єврорегіону «Ярославна» (далі - Рада).До складу Ради входять по 10 представників, делегованих кожною із Сторін.Представники кожної із Сторін виконують обов'язки членів Ради протягом терміну, визначеного учасниками Єврорегіону, які делегували їх до Ради. Члени Ради виконують свої обов'язки до моменту делегування нових представників. Відкликання члена Ради може відбутися в будь-який час і здійснюється призначила його Стороною. На місце відкликаного члена Ради Сторона делегує нового представника. Засідання Ради проводяться не рідше ніж один раз на рік і є відкритими, якщо Рада не прийме іншого рішення. Веде засідання Ради Спікер Ради, який обирається з членів Ради на час проведення засідання Ради. У засіданнях з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники законодавчої та виконавчої влади Сторін та органів місцевого самоврядування від кожної зі сторін, а також представники міжнародних організацій за згодою Сторін.Кожна із Сторін обирає Голови Ради [60].
До компетенції Ради належить:
1. Обрання Спікера Ради єврорегіону;
2. Визначення регламентів Ради і Секретаріату Єврорегіону;
3. Здійснення контролю за діяльністю Секретаріату Єврорегіону та затвердження його річних звітів;
4.Вирішення питань про прийняття нових учасників Єврорегіону і припинення участі в Єврорегіоні;
5. Прийняття рішень про фінансування спільних проектів, що реалізовуються в рамках Єврорегіону, та затвердження їх бюджетів.
Всі рішення Рада приймає, виходячи з принципу одноголосності його членів.Проекти рішень надаються Раді Секретаріатом для затвердження. У 2007 році Єврорегіон "Ярославна" прийнятий в Асоціацію Європейських Прикордонних регіонів на правах спостерігача. У жовтні 2008 року члени Ради Єврорегіону "Ярославна" взяли участь у Генеральній Асамблеї та щорічній конференції Асоціації Європейських Прикордонних Регіонів в м. Плауен (Німеччина). В рамках Конференції
9-09-2015, 02:23