2. Батьки карають дітей за прояви агресивності. У ряді досліджень встановлено, що:
а) батьки, які дуже різко придушують агресивність у своїх дітей, виховують у дитини надмірну агресивність, яка буде виявлятись у більш пізньому віці;
б) батьки, які не карають своїх дітей за прояви агресивності, імовірно виховують у них надмірну агресивність;
в) батьки, які розумно придушують агресивність у своїх дітей, виховують у них вміння володіти собою у ситуаціях, що провокують агресивну поведінку.
До ситуативних передумов агресивності слід віднести такі: оцінка іншими людьми, навмисність агресії, сприйняття агресії та бажання відплати. Розглянемо їх трохи докладніше.
Оцінка іншими людьми. Р. Борденом (1975) було встановлено, що присутність інших вже само по собі може або посилювати, або послаблювати агресію. Однак, тут важливу роль грає оцінка ступеня агресивності спостерігача. Він експериментально довів, що якщо за поведінкою дітей спостерігала людина стороння, схильна до агресії, то діти виявляли більше актів агресивного характеру. Якщо спостерігачем був супротивник агресії, то поведінка дітей відрізнялась більшою стриманістю. Причому треба відмітити таку закономірність: як тільки агресивний спостерігач відходив, рівень агресії у дітей значно знижувався чи досягав вихідного рівня.
Намірність агресії. Існує точка зору (Хекхаузен Х., 1936), що початок агресії можна викликати обмежуючись одним тільки знанням, що інша людина має ворожі наміри, хоча безпосереднього акту нападу не було. Часто у таких випадках основним запускним стимулом виступає гнів, що виникає як емоційна реакція на заплановане насильство. Однак, у тих випадках, коли супротивник заздалегідь просить пробачити його за агресивну поведінку, дуже часто гнів не виникає взагалі та відповідної агресії не відбувається.
Сприйняття агресії. У рамках соціального научання існують протилежні дані, які свідчать (на думку Онейл Є. та Тейлора С., 1989) про те, що переживання, які викликає пасивне спостерігання агресії та насильства, що відбуваються як на екрані, так і у реальному житті, призводять не до катастрофічного ефекту, як припускає теорія потягів, а, навпаки, до збуджуючої агресії. Ця думка (Дж. Мейлон, 1992) ґрунтується на даних про те, що спостерігач, особливо якщо він дитина, виявляє тенденцію здійснювати ті ж самі дії, як і людина, за якою він спостерігає. Зокрема відзначається (Блек С., Беван С., 1992, Лейн Дж., 1991), що просто очікування або сам перегляд сцен насильства по телебаченню та у фільмах може збільшувати ступінь агресивності. Було встановлено (Олейр К., Вілсон Ж., 1989), що глядачі з високим рівнем агресивності у більшій мірі цікавляться відеонасильством, в той час, як мало агресивні зверхньо передивляються їх та не концентруються на сценах намовляння та насильства у відповідь.
Бажання відплати. Як вже відзначалося, часто агресія, особливо у підлітковому віці, може виникати як реакція у відповідь на неприйняту поведінку оточуючих, тобто як акт відплати за щось. Так, наприклад, підліток, якого часто карають, засвоює, що людина сама повинна карати, якщо інші здійснюють непристойні вчинки. Заподіювання страждання у відповідь людині, що скривдила (відверте, непряме чи у фантазіях), на думку Х. Хекхаузена (1986), та спостерігання за його стражданнями послаблює у дитини реакцію гніву та задовольняє його потребу в агресії.
Таким чином, облік соціалізації та ситуативних передумов при організації виховання агресивного підлітка, дозволяє педагогам уникнути тих помилок виховання, які ми сьогодні маємо у повній формі.
1.5 Висновки
Теоретичний аналіз літератури по проблемі агресивності та її зв’язку з міжособовими стосунками дозволяє зробити такі висновки:
Існують три теорії виникнення агресивності у підлітків:
1) теорія (З. Фрейд, К. Лоренц, А. Адлер), згідно якої агресивність має генетичні корні. Вона дана кожному як захисна інстинктивна реакція. Агресивність не змінна, генерується спонтанно, безперервно і спрямована на другі об’єкти (у тому числі на людей) з метою їх підкорення чи завоювання.
2) Фрустраційна теорія (Дж. Доллард, Л. Берковітц та ін) розглядає агресивність як ситуаційний, а процес, як один із виходів з фруструючої ситуації. При фрустрації особистість реагує цілим комплексом захисних реакцій, одна з яких грає ведучу роль.
3) Теорія соціального научання (А. Бандура, А. Басс) розглядає агресивність як поведінку, засвоєну в процесі соціалізації через спостерігання відповідного способу дій та соціальне підкріплення. Проаналізувавши їх, ми зробили висновок, що, на нашу думку найбільш повно процес впливу агресивності на особистість розкриває теорія соціального научання. З трьох розглянутих нами теорій походження агресивності ця теорія є однією з найбільш ефективних в плані прогнозування агресивної поведінки, особливо якщо є свідки про агресор та ситуації соціального розвитку.
Існує також декілька моделей виникнення агресивності. Психоаналітики дотримуються психогідравлічної моделі; ортодоксальні біхевіористи пов’язують процес агресивності з моделлю "Стимул - Реакція", з позитивним та негативним (аверсивним) заохоченням. Представники теорії соціального научання розглядають процес виникнення агресивності як результату взаємодії трьох компонентів: заохочення, научання та особистісний досвід. Вітчизняні психологи пов’язують виникнення агресивності з процесом соціалізації та входження у діяльність.
Розглянуті нами вікові особливості агресії свідчать, що вона найбільш має свою прояву у старшому підлітковому віці (14 - 16 років), що пов’язано з переходом від дитинства до дорослості через статеве дозрівання, яке ще більш посилює прояви агресивної поведінки.
В літературі є також існування статево - вікових відмінностей у способу вираження агресивності (Лагерспетц К., Канкейнен А). Виявлено, що дівчата у підлітковому віці використовують непрямі способи агресивної поведінки (негативізм, вербальна агресія), а хлопці - прямі (фізична агресія).
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження агресивності у підлітків та її впливу на міжособові стосунки
2.1 Мета, задачі та методика експериментального дослідження агессивности і факторів міжособистісних відносин
Наше наукове експериментальне дослідження проводилося на базі ЗОШ № 11 7-9 класів м. Єнакієве. Дослідження проводилося на вибірці чисельністю 60 чоловік учнів трьох вікових груп: молодші підлітки, середні підлітки і старші підлітки, 7-9 класів. У дослідженні брали участь наступні по кількості і складові групи:
Розподіл вибірки випробуваних:
Наша вибірка склала 60 учнів, з них 28 дівчаток й 32 хлопчики.
Молодші підлітки (7 - й клас) - 20 чоловік, з яких 10 дівчаток й 10 хлопчиків.
Середні підлітки (8 - й клас) - 24 учня, з яких 12 дівчаток, 12 хлопчиків.
Старші підлітки (9 - й клас) - 16 учнів, з них 6 дівчаток та 10 хлопчиків.
Мета дослідження: виявлення факторів агресивності у підлітків із загальної чисельності досліджуваних, виявлення соціального статусу в групі і локусу контролю самосвідомості, а також впливу агресивності на міжособистісні відносини.
Досягнення мети даної роботи передбачає на нашу думку вирішення наступних приватних задач:
Зібрати загальні дані о досліджуваних
Виявити індекс агресивності
Дослідити локус контролю самосвідомості
Виявити соціальний статус особистості
Виявити зв'язок індексу агресивності з індексом домінування
Провести математичну обробку результатів.
Нами були використані наступні методи і методики:
метод спостереження й бесіди
методика дослідження агресивності в підлітків (А. Басс, А. Дарки)
методика діагностики міжособистісних стосунків (Т. Лірі)
методика визначення локалізації контролю (С.Р. Пантелєєв, В.В. Столін)
методика соціометрії (Морено)
методи математичної статистики.
1) Великою популярністю, як у закордонній так і у вітчизняній психології, користується опитувальник А. Басса й А. Дарки, що є однією з найбільш популярних методик для дослідження агресивності. Опитувальник має 75 стверджень і два варіанти відповідей на питання - "так" або "ні". Методика містить у собі 8 основних шкал і 2 інтегральні шкали. При складанні автори користувалися наступними принципами:
1) питання можуть відноситися тільки до однієї форми агресії;
2) питання складені таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання.
Опитувальник виявляє наступні прояви й форми агресивних і ворожих реакцій:
Основні шкали:
фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи;
непряма агресія - агресія, непрямим образом спрямована на іншу особу;
роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, брутальність);
негативізм - опозиційна манера в поводженні від пасивного опору до активної боротьби проти стійких звичаїв, традицій, правил;
образа - заздрість і ненависть до навколишніх за дійсні й вигадані дії;
підозрілість - від недовіри й обережності до переконання в тому, що інша особа планує й приносить шкоду;
вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози, лайки);
почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуття ним каяття совісті.
Інтегральні шкали:
індекс агресивності - ФА (фізична агресія) + ВА (вербальна агресія) + Р (дратівливість) / 3
індекс ворожості - О (образа) + П (підозрілість) / 2.
2) Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі (1954). Вона призначена для виявлення переважного типу відносин до оточуючих для оцінки поводження людей, що спостерігається, тобто поводження в оцінці навколишніх (із боку), для самооцінки, оцінки близьких людей, для опису ідеального "Я". Опитувальник містить 128 стверджень, два альтернативних варіанти відповідей - "так" або "ні".
Методика має 8 шкал:
авторитарне відношення
егоїстичне відношення
агресивне відношення
підозрілість
підкорення
залежність
дружелюбність
альтруїстичне відношення.
Для проведення більш ретельного дослідження, ми розробили наступну рівневу шкалу по відсотковому показнику результатів дослідження, яку застосували до таких методик, як методика дослідження агресивності у підлітків А. Басса, А. Дарки, методика діагностики міжособових стосунків Т. Лірі:
0% - 14% дуже низький рівень
15% - 28% низький рівень
29% - 42% рівень нижче середнього
43% - 57% середній рівень
58% - 71% рівень вище середнього
72% - 85% високий рівень
86% - 100% дуже високий рівень.
3) Методика СЛК (суб'єктивного локусу контролю самосвідомості) С.Р. Пантелєєва, В.В. Століна спрямована на вимір локусу контролю як узагальненої генералізованої перемінної. Опитувальник містить 32 пункту (26 працюючих і 6 маскувальних), побудованих за принципом змушеного вибору одного з двох стверджень, і утворює узагальнену одномірну шкалу локусу контролю.
4) Методика соціометрії Морено призначена для визначення соціального статусу у досліджуваній групі. Визначається 4 види соціального статусу: знедолений - 0 виборів, знехтуваний - 1-2 вибори, прийнятий - 3-4 вибори, лідер - більш 5 виборів.
Таким чином, нами складений набір методик, що, на нашу думку, відповідає предметові й задачам дослідження.
2.2 Аналіз результатів констатуючого експерименту
Для того, щоб провести аналіз результатів, ми розділили нашу вибірку на три групи: молодші підлітки, середні підлітки, старші підлітки.
Експеримент уключав декілька серій:
Серія 1.
Мета: Дослідження особистісних характеристик, які визначають віковий тип міжособових відношень у підлітків.
Для того, щоб дослідити рівень агресивності та ворожості у підлітків, ми застосували методику А. Басса й А. Дарки. В результаті були отримані наступні результати, які відображені у зведених таблицях № 1, № 2, № 3. Потім ці результати ми перевели у відсотки і виявлені значення занесли у таблиці № 4, № 5. Для наявності відобразили ці дані на малюнках № 1, № 2.
Зведена таблиця № 1. Результати експериментального дослідження факторів агресивності (молодші підлітки)
№ п/п |
Досліджувані | Вік | Фактори агресії |
|||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Інт. | Рівень | Інт. | Рівень | |||
| ФА | КА | Р | Н | О | П | ВА | ЧВ | Ворож. | Агр. | |||||
| 1 | Олеся А. | 12 | 4 | 4 | 5 | 5 | 3 | 3 | 4 | 5 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 2 | Олена Д. | 12 | 2 | 4 | 2 | 3 | 2 | 2 | 2 | 4 | 3 | Низький | 3 | Низький |
| 3 | Тетяна К. | 12 | 4 | 3 | 4 | 2 | 3 | 2 | 4 | 4 | 3 | Низький | 3 | Низький |
| 4 | Олена К. | 12 | 5 | 4 | 4 | 5 | 4 | 3 | 3 | 4 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 5 | Вікторія К. | 12 | 5 | 6 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 4 | 3 | Низький | 5 | Середній |
| 6 | Христина К. | 12 | 5 | 5 | 4 | 3 | 4 | 3 | 4 | 5 | 3 | Низький | 5 | Середній |
| 7 | Олена К. | 12 | 2 | 3 | 2 | 3 | 4 | 3 | 3 | 3 | 2 | Дуже низький | 3 | Низький |
| 8 | Ірина Н. | 12 | 5 | 7 | 8 | 1 | 4 | 3 | 3 | 4 | 3 | Низький | 7 | Високий |
| 9 | Олександра Р. | 12 | 4 | 5 | 5 | 4 | 3 | 4 | 4 | 3 | 3 | Низький | 3 | Низький |
| 10 | Катя Р. | 12 | 2 | 2 | 2 | 1 | 3 | 3 | 2 | 5 | 2 | Дуже низький | 3 | Низький |
| 11 | Олександр В. | 12 | 4 | 3 | 2 | 5 | 2 | 3 | 4 | 3 | 3 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| 12 | Андрій Г. | 12 | 8 | 6 | 7 | 2 | 5 | 4 | 2 | 2 | 4 | Нижче середнього | 7 | Високий |
| 13 | Денис Д. | 12 | 5 | 4 | 4 | 5 | 4 | 3 | 4 | 3 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 14 | Денис М. | 12 | 7 | 6 | 7 | 2 | 5 | 7 | 4 | 3 | 6 | Вище середнього | 7 | Високий |
| 15 | Євгеній Н. | 12 | 6 | 8 | 5 | 5 | 4 | 3 | 3 | 2 | 4 | Нижче середнього | 6 | Вище середнього |
| 16 | Олександр П. | 12 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 1 | 2 | 4 | 2 | Дуже низький | 4 | Нижче середнього |
| 17 | Анатолій Р. | 12 | 5 | 3 | 3 | 5 | 4 | 3 | 4 | 3 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 18 | Денис С. | 12 | 4 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | Низький | 3 | Низький |
| 19 | Олексій С. | 12 | 5 | 4 | 5 | 4 | 4 | 3 | 4 | 4 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 20 | Едуард Т. | 12 | 8 | 5 | 7 | 4 | 5 | 7 | 2 | 3 | 6 | Вище середнього | 7 | Високий |
По молодшим підліткам |
12 | 5,38 | 5,08 | 5,02 | 4,03 | 4,15 | 3,79 | 3,64 | 4,13 | 4,02 | Низький | 5,12 | Низький | |
Зведена таблиця № 2. Результати експериментального дослідження
факторів агресивності (середні підлітки)
№ п/п |
Досліджувані |
Вік | Фактори агресії | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Інт. | Рівень | Інт. | Рівень | |||
| ФА | КА | Р | Н | О | П | ВА | ЧВ | Ворож. | Агр. | |||||
| 1 | Олена Г. | 14 | 4 | 4 | 3 | 4 | 3 | 2 | 4 | 4 | 4 | Нижче середнього | 3 | Низький |
| 2 | Вікторія Д. | 14 | 3 | 4 | 3 | 2 | 3 | 3 | 3 | 5 | 3 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| 3 | Оксана Д. | 14 | 4 | 3 | 4 | 3 | 2 | 2 | 5 | 4 | 3 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| 4 | Галина З. | 14 | 4 | 3 | 4 | 5 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | Нижче середнього | 3 | Низький |
| 5 | Олена К. | 14 | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 3 | 4 | 4 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 6 | Віра К. | 14 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 4 | 5 | 2 | Дуже низький | 4 | Нижче середнього |
| 7 | Ганна М. | 14 | 2 | 3 | 4 | 2 | 3 | 3 | 4 | 5 | 3 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| 8 | Дар’я П. | 14 | 6 | 8 | 7 | 2 | 7 | 6 | 4 | 6 | 6 | Вище середнього | 7 | Високий |
| 9 | Інна П. | 14 | 3 | 4 | 4 | 5 | 2 | 2 | 4 | 3 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 10 | Ганна Р. | 14 | 2 | 3 | 4 | 2 | 3 | 3 | 4 | 5 | 3 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| 11 | Інна С. | 14 | 4 | 3 | 2 | 3 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | Низький | 3 | Низький |
| 12 | Олеся С. | 14 | 4 | 3 | 3 | 4 | 4 | 3 | 4 | 5 | 3 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| 13 | Олексій Б. | 14 | 8 | 6 | 7 | 5 | 3 | 3 | 4 | 4 | 4 | Нижче середнього | 7 | Високий |
| 14 | Сергій Г. | 14 | 7 | 6 | 7 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | Нижче середнього | 7 | Високий |
| 15 | Ігор И. | 14 | 3 | 4 | 4 | 5 | 3 | 3 | 4 | 3 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 16 | Антон К. | 14 | 8 | 7 | 5 | 4 | 6 | 5 | 3 | 3 | 5 | Середній | 7 | Високий |
| 17 | Максим К. | 14 | 3 | 5 | 3 | 4 | 3 | 3 | 3 | 4 | 4 | Нижче середнього | 3 | Низький |
| 18 | Вадим М. | 14 | 4 | 5 | 2 | 4 | 4 | 4 | 4 | 5 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 19 | Павло М. | 14 | 3 | 4 | 3 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | Низький | 3 | Низький |
| 20 | Олексій М. | 14 | 3 | 4 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 4 | 3 | Низький | 3 | Низький |
| 21 | Максим О. | 14 | 6 | 5 | 7 | 7 | 6 | 5 | 6 | 2 | 5 | Середній | 6 | Вище середнього |
| 22 | Денис П. | 14 | 4 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 4 | 4 | 3 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| 23 | Артур С. | 14 | 4 | 3 | 2 | 4 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | Низький | 3 | Низький |
| 24 | Олексій Ф. | 14 | 3 | 3 | 2 | 5 | 3 | 3 | 4 | 4 | 3 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| По середнім підліткам | 14 | 4,5 | 4,7 | 4,3 | 4,2 | 3,8 | 3,5 | 4,2 | 4,3 | 4 | Середній | 4,8 | Середній | |
Зведена таблиця № 3. Результати експериментального дослідження
факторів агресивності (старші підлітки)
№ п/п |
Досліджувані | Вік | Фактори агресії | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Інт. | Рівень | Інт. | Рівень | |||
| ФА | НА | Р | Н | О | П | ВА | ЧВ | Ворож. | Агр. | |||||
| 1 | Тетяна Б. | 16 | 4 | 7 | 6 | 7 | 8 | 7 | 6 | 4 | 6 | Вище середнього | 5 | Середній |
| 2 | Ірина З. | 16 | 7 | 6 | 4 | 4 | 3 | 4 | 4 | 6 | 4 | Нижче середнього | 5 | Середній |
| 3 | Наталя С. | 16 | 6 | 8 | 6 | 7 | 5 | 6 | 6 | 4 | 5 | Середній | 6 | Вище середнього |
| 4 | Настя Т. | 16 | 7 | 8 | 7 | 8 | 8 | 7 | 6 | 7 | 7 | Високий | 7 | Високий |
| 5 | Ліна Ф. | 16 | 6 | 6 | 5 | 4 | 7 | 5 | 5 | 3 | 7 | Високий | 5 | Середній |
| 6 | Наталя Ш. | 16 | 6 | 7 | 6 | 7 | 6 | 4 | 6 | 3 | 5 | Середній | 6 | Вище середнього |
| 7 | Сергій З. | 16 | 7 | 6 | 7 | 4 | 5 | 4 | 4 | 6 | 5 | Середній | 7 | Високий |
| 8 | Максим М. | 16 | 7 | 7 | 6 | 6 | 5 | 7 | 7 | 4 | 6 | Вище середнього | 7 | Високий |
| 9 | Роман Н. | 16 | 4 | 5 | 5 | 3 | 4 | 4 | 3 | 9 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 10 | Олексій Н. | 16 | 7 | 3 | 4 | 4 | 3 | 4 | 3 | 4 | 4 | Нижче середнього | 5 | Середній |
| 11 | Миколай Р. | 16 | 7 | 6 | 7 | 7 | 5 | 6 | 6 | 3 | 5 | Середній | 6 | Вище середнього |
| 12 | Євген С. | 16 | 5 | 7 | 5 | 5 | 4 | 6 | 4 | 4 | 5 | Середній | 5 | Середній |
| 13 | Михайло Х. | 16 | 6 | 8 | 7 | 2 | 3 | 6 | 7 | 4 | 6 | Вище середнього | 7 | Високий |
| 14 | Роман Ч. | 16 | 7 | 8 | 6 | 1 | 2 | 4 | 6 | 6 | 5 | Середній | 7 | Високий |
| 15 | Ільдар Ш. | 16 | 4 | 6 | 4 | 5 | 7 | 7 | 6 | 2 | 7 | Високий | 5 | Середній |
| 16 | Максим Ш. | 16 | 8 | 7 | 6 | 9 | 8 | 7 | 9 | 2 | 7 | Високий | 8 | Дуже високий |
По старшим Підліткам |
16 | 7,1 | 7,7 | 6,6 | 6,1 | 6,1 | 6,4 | 6,4 | 5,1 | 6,4 | Середній | 7 | Високий | |
Таблиця № 4. Відсоткові значення індексу агресивності
| Рівні | Дуже низький | Низький | Нижче середнього | Середній | Вище середнього | Високий | Дуже високий |
Молодші підлітки |
0% | 30% | 35% | 10% | 5% | 15% | 0% |
Середні Підлітки |
0% | 29% | 50% | 0% | 4% | 16% | 0% |
| Старші підлітки | 0% | 0% | 6% | 31% | 18% | 37% | 6% |
В результаті аналізу показників агресивності виявлено, що в першій групі досліджуваних (тобто у молодших підлітків) домінує рівень агресивності нижче середнього (35%); у другій групі (середні підлітки) досліджуваних також домінуючим виступає рівень агресивності нижче середнього (50%); у третій групі (старші підлітки) виявився високий рівень агресивності (37%). Таким чином, можемо стверджувати, що найбільше проявлення агресивності у підлітків наступає у віці 16 років. При цьому найнижчий рівень агресивності спостерігається у молодшому підлітковому віці.
Малюнок № 1
Таблиця № 5. Відсоткові значення індексу ворожості
| Рівні | Дуже низький | Низький | Нижче середнього | Середній | Вище середнього | Високий | Дуже високий |
| Молодші підлітки | 15% | 40% | 35% | 10% | 10% | 0% | 0% |
| Середні підлітки | 4% | 45% | 37% | 8% | 4% | 0% | 0% |
| Старші підлітки | 0% | 11% | 18% | 22% | 18% | 25% | 4% |
Проаналізувавши показники ворожості, ми отримали такі дані: у групі молодших підлітків домінуючим виявлений низький рівень ворожості (40%); у другій групі теж домінує низький рівень ворожості (45%); у третій групі (старші підлітки) найбільш виражений високий рівень ворожості (25%). Таким чином, ми можемо казати, що у більшій мірі ворожість є вираженою у старшому підлітковому віці, в той час як у молодших підлітків спостерігається низький рівень ворожості.
Малюнок № 2
Для дослідження переважного типу міжособових стосунків у підлітків ми використали методику Т. Лірі. Отримані результати, які занесені у зведені таблиці № 6, № 7, № 8, ми перевели у відсотки і показали у таблицях № 9, № 10. Для наочності відобразили їх на малюнках № 3, № 4.
Зведена таблиця № 6. Результати експериментального дослідження
факторів міжособових стосунків (молодші підлітки)
№ п/п |
Досліджувані | Вік | Фактори міжособових відносин | ||||||||||||
| Типи відношення особистості до оточуючих | |||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Інт. | Рівень | Інт. | Рівень | ||||
| Авт. | Его. | Агр. | Під. | Підк. | Зав. | Дру. | Аль. | Дом. | Дру. | ||||||
| 1 | Олеся А. | 12 | 13 | 9 | 12 | 11 | 11 | 9 | 10 | 13 | 6,4 | Вище середньо-го | 5,6 | Середній | |
| 2 | Олена Д. | 12 | 7 | 6 | 5 | 4 | 4 | 4 | 8 | 7 | 9,5 | Високий | 6,7 | Вище середнього | |
| 3 | Тетяна К. | 12 | 5 | 8 | 8 | 11 | 13 | 3 | 8 | 10 | 3,2 | Нижче середнього | 3,2 | Нижче середнього | |
| 4 | Олена К. | 12 | 9 | 10 | 11 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 6,5 | Вище середньо-го | 5,1 | Середній | |
| 5 | Вікторія К. | 12 | 10 | 7 | 7 | 6 | 5 | 6 | 9 | 11 | 9,5 | Високий | 6,8 | Вище середнього | |
| 6 | Христина К. | 12 | 3 | 5 | 11 | 6 | 8 | 7 | 7 | 11 | 5,2 | Середній | 4,9 | Середній | |
| 7 | Олена К. | 12 | 2 | 8 | 4 | 7 | 7 | 8 | 7 | 7 | 3,3 | Нижче середнього | 4,7 | Середній | |
| 8 | Ірина Н. | 12 | 10 | 7 | 9 | 4 | 8 | 6 | 12 | 11 | 9,6 | Високий | 8,2 | Високий | |
| 9 | Олексій Р. | 12 | 9 | 7 | 8 | 7 | 9 | 3 | 8 | 11 | 5,6 | Вище середнього | 0 | Середній | |
| 10 | Катя Р. | 12 | 6 | 5 | 6 | 11 | 10 | 11 | 8 | 9 | 0,6 | Дуже низький | 6,8 | Вище середнього | |
| 11 | Олек-сандр В. | 12 | 10 | 7 | 5 | 5 | 3 | 4 | 9 | 10 | 5,6 | Середній | 3,4 | Нижче середнього | |
| 12 | Андрій Г. | 12 | 7 | 5 | 7 | 5 | 4 | 4 | 3 | 6 | 3,4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього | |
| 13 | Денис Д. | 12 | 14 | 10 | 8 | 4 | 5 | 11 | 9 | 12 | 11,9 | Дуже високий | 9,3 | Високий | |
| 14 | Денис М. | 12 | 4 | 6 | 4 | 9 | 9 | 4 | 4 | 3 | 9,8 | Високий | 3,6 | Нижче середнього | |
| 15 | Євген Н. | 12 | 5 | 8 | 9 | 12 | 10 | 3 | 7 | 7 | 6,8 | Вище середнього | 0,4 | Дуже низький | |
| 16 | Олек-сандр П. | 12 | 13 | 12 | 9 | 9 | 5 | 7 | 9 | 9 | 11,5 | Дуже високий | 3,5 | Нижче середнього | |
| 17 | Анатолій Р. | 12 | 3 | 6 | 4 | 5 | 4 | 7 | 4 | 5 | 5,7 | Середній | 5,7 | Середній | |
| 18 | Денис С. | 12 | 11 | 10 | 13 | 11 | 3 | 8 | 8 | 6 | 3,9 | Нижче середнього | 0,9 | Дуже низький | |
| 19 | Олексій С. | 12 | 11 | 10 | 7 | 8 | 6 | 8 | 10 | 11 | 9,5 | Високий | 6,7 | Вище середнього | |
| 20 | Едуард Т. | 12 | 4 | 4 | 4 | 3 | 1 | 4 | 3 | 4 | 6,7 | Вище середнього | 5,7 | Середній | |
По молод-шим підліткам |
12 | 7,8 | 7,6 | 7,6 | 7,3 | 6,7 | 6,3 | 7,7 | 8,7 | 5,4 | Середній | 5,5 | Середній | ||
Зведена таблиця № 7. Результати експериментального дослідження
факторів міжособових відношень (середні підлітки)
№ п/п |
Досліджувані | Вік | Фактори між особових відносин | ||||||||||||
| Типи відношення до оточуючих | |||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Інт. | Рівень | Інт. | Рівень | ||||
| Авт. | Его. | Агр. | Під. | Підк. | Зав. | Дру. | Аль. | Дом. | Дру. | ||||||
| 1 | Олена Г. | 14 | 7 | 9 | 7 | 5 | 5 | 10 | 11 | 6 | 5,7 | Вище середнього | 6,4 | Вище середнього | |
| 2 | Вікторія Д. | 14 | 2 | 8 | 7 | 10 | 9 | 7 | 6 | 4 | 10,5 | Дуже високий | 5,9 | Вище середнього | |
| 3 | Оксана Д. | 14 | 15 | 13 | 12 | 9 | 2 | 6 | 9 | 7 | 16,5 | Дуже високий | 0,3 | Дуже низький | |
| 4 | Галина З. | 14 | 5 | 6 | 4 | 9 | 2 | 5 | 4 | 4 | 5,2 | Середній | 4,2 | Нижче середнього | |
| 5 | Олена И. | 14 | 12 | 11 | 11 | 13 | 11 | 9 | 7 | 10 | 5,3 | Середній | 1,5 | Низький | |
| 6 | Вєра К. | 14 | 6 | 5 | 4 | 9 | 6 | 7 | 6 | 7 | 5,8 | Вище середнього | 5,4 | Середній | |
| 7 | Ганна М. | 14 | 3 | 5 | 4 | 8 | 5 | 3 | 2 | 8 | 5,6 | Середній | 4,4 | Нижче середнього | |
| 8 | Дар’я П. | 14 | 13 | 8 | 7 | 8 | 6 | 5 | 11 | 12 | 11,9 | Дуже високий | 5,7 | Вище середнього | |
| 9 | Інна П. | 14 | 11 | 8 | 12 | 10 | 3 | 5 | 8 | 4 | 6,6 | Вище середнього | 0,6 | Дуже низький | |
| 10 | Ганна Р. | 14 | 2 | 4 | 5 | 7 | 5 | 3 | 4 | 9 | 5,9 | Вище середнього | 5,5 | Середній | |
| 11 | Інна С. | 14 | 11 | 7 | 8 | 8 | 5 | 5 | 10 | 6 | 6 | Вище середнього | 5,3 | Середній | |
| 12 | Олеся С. | 14 | 8 | 6 | 4 | 9 | 12 | 10 | 8 | 8 | 2,5 | Низький | 6,1 | Вище середнього | |
| 13 | Олексій Б. | 14 | 9 | 11 | 10 | 11 | 8 | 3 | 7 | 5 | 2,4 | Середній | 0,8 | Дуже низький | |
| 14 | Сергій Б. | 14 | 12 | 8 | 5 | 6 | 5 | 5 | 8 | 7 | 9,8 | Дуже високий | 5,6 | Середній | |
| 15 | Ігор И. | 14 | 9 | 14 | 11 | 9 | 10 | 12 | 10 | 7 | 5,4 | Середній | 3,8 | Нижче середнього | |
| 16 | Антон К. | 14 | 13 | 8 | 8 | 9 | 1 | 8 | 6 | 3 | 7,8 | Високий | 1,2 | Низький | |
| 17 | Максим К. | 14 | 12 | 8 | 5 | 8 | 6 | 6 | 9 | 8 | 7,4 | Високий | 5,6 | Середній | |
| 18 | Вадим М. | 14 | 13 | 8 | 4 | 9 | 5 | 4 | 7 | 6 | 7,3 | Високий | 5,5 | Середній | |
| 19 | Павло М. | 14 | 8 | 5 | 7 | 5 | 7 | 6 | 13 | 5 | 5,3 | Середній | 6,7 | Високий | |
| 20 | Олексій М. | 14 | 11 | 8 | 5 | 8 | 5 | 6 | 8 | 9 | 8,1 | Високий | 5,3 | Середній | |
| 21 | Максим О. | 14 | 15 | 2 | 15 | 2 | 9 | 0 | 12 | 0 | 6 | Вище середнього | 3 | Нижче середнього | |
| 22 | Денис П. | 14 | 6 | 9 | 10 | 10 | 8 | 8 | 7 | 7 | 3,4 | Нижче середнього | 5,8 | Середній | |
| 23 | Артур С. | 14 | 12 | 9 | 9 | 7 | 8 | 8 | 7 | 11 | 7,5 | Високий | 5,1 | Середній | |
| 24 | Олексій Ф. | 14 | 6 | 4 | 3 | 8 | 3 | 4 | 7 | 6 | 5,6 | Середній | 5,6 | Середній | |
По середнім Підліт-кам |
14 | 9,2 | 7,7 | 7,4 | 8,2 | 6,1 | 6,1 | 7,8 | 6,7 | 6,4 | Вище середнього | 5,4 | Середній | ||
Зведена таблиця № 8. Результати експериментального дослідження
факторів міжособових відносин (старші підлітки)
№ п/п |
Досліджувані | В ік | Фактори міжособових відносин | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Інт. | Рівень | Інт. | Рівень | |||
| Авт. | Его. | Агр. | Під. | Підк. | Зал. | Дру. | Аль. | Дом. | Дру. | |||||
| 1 | Тетяна Б. | 16 | 8 | 7 | 6 | 8 | 6 | 4 | 6 | 7 | 5,6 | Середній | 4,1 | Середній |
| 2 | Ірина З. | 16 | 12 | 3 | 4 | 3 | 5 | 6 | 9 | 8 | 8,3 | Високий | 2,5 | Середній |
| 3 | Наталя С. | 16 | 14 | 8 | 6 | 5 | 3 | 4 | 7 | 6 | 12,5 | Дуже високий | 1,1 | Низький |
| 4 | Настя Т. | 16 | 4 | 7 | 6 | 8 | 10 | 7 | 9 | 9 | 4,3 | Середній | 3,7 | Середній |
| 5 | Ліна Ф. | 16 | 9 | 6 | 5 | 7 | 7 | 3 | 7 | 9 | 5,5 | Середній | 1,3 | Низький |
| 6 | Наталя Ш. | 16 | 9 | 7 | 6 | 6 | 6 | 3 | 7 | 9 | 7,9 | Високий | 0,3 | Низький |
| 7 | Сергій З. | 16 | 10 | 8 | 1 | 2 | 5 | 5 | 10 | 6 | 9,9 | Високий | 9,7 | Високий |
| 8 | Максим М. | 16 | 9 | 8 | 7 | 3 | 8 | 5 | 7 | 5 | 4,5 | Середній | 0,7 | Низький |
| 9 | Роман Н. | 16 | 11 | 6 | 5 | 7 | 8 | 9 | 10 | 8 | 1,6 | Низький | 7,8 | Високий |
| 10 | Олексій Н. | 16 | 7 | 12 | 7 | 9 | 7 | 5 | 4 | 8 | 4,2 | Середній | 8,6 | Високий |
| 11 | Миколай Р. | 16 | 9 | 10 | 7 | 5 | 7 | 5 | 10 | 8 | 7,6 | Високий | 11,4 | Дуже високий |
| 12 | Євген С. | 16 | 8 | 7 | 7 | 6 | 2 | 4 | 9 | 10 | 10,9 | Дуже високий | 2,7 | Низький |
| 13 | Михайло Х. | 16 | 3 | 7 | 7 | 8 | 1 | 3 | 4 | 1 | 0,1 | Низький | 4,7 | Середній |
| 14 | Роман Ч. | 16 | 4 | 12 | 9 | 10 | 7 | 3 | 1 | 2 | 2,7 | Низький | 3,9 | Середній |
| 15 | Ільдар Ш. | 16 | 11 | 10 | 4 | 4 | 6 | 7 | 9 | 10 | 11,3 | Дуже високий | 7,1 | Високий |
| 16 | Максим Ш. | 16 | 2 | 4 | 8 | 8 | 11 | 5 | 4 | 0 | 15,3 | Дуже низький | 3,3 | Низький |
| По старшим підліткам | 16 | 7,9 | 7,6 | 6,0 | 6,2 | 6,2 | 4,8 | 7,2 | 5,9 | 5,6 | Середній | 5,4 | Середній | |
Таблиця № 9. Відсоткові значення домінуючого типу міжособових стосунків
| Рівні | Дуже низький | Низький | Нижче середнього | Середній | Вище середнього | Високий | Дуже високий |
| Молодші підлітки | 5% | 25% | 21% | 15% | 13% | 12% | 10% |
| Середні підлітки | 2% | 4% | 8% | 41% | 12% | 25% | 10% |
Старші підлітки |
0% | 6% | 12% | 13% | 19% | 26% | 24% |
Малюнок № 3
В результаті аналізу дослідження типів міжособових стосунків ми встановили, що тип домінування є найбільш вираженим у старшому підлітковому віці, де він знаходиться на високому рівні (26%); у середніх підлітків більш виражений середній рівень типу домінування (41%); у молодших підлітків цей тип розвинений на низькому рівні (25%). Це свідчить про те, що в молодшому підлітковому віці ще не виражені навички домінуючого типу поведінки. Цей тип міжособових стосунків починає
9-09-2015, 18:06