Таблиця № 10. Відсоткові значення дружелюбного типу міжособових стосунків
| Рівні | Дуже низький | Низький | Нижче середнього | Середній | Вище середнього | Високий | Дуже високий |
| Молодші підлітки | 0% | 10% | 25% | 10% | 20% | 35% | 0% |
| Середні підлітки | 8% | 12% | 21% | 8% | 37% | 12% | 2% |
| Старші підлітки | 4% | 31% | 25% | 17% | 10% | 7% | 6% |
Малюнок № 4
В результаті аналізу дослідження типів міжособових стосунків у підлітків ми можемо зробити такі висновки: в першій групі (молодші підлітки) домінує високий рівень дружелюбності (35%); у середніх підлітків більш виражений рівень дружелюбного типу стосунків вище середнього (37%); і у старшому підлітковому віці домінуючим є низький рівень дружелюбності (31%). Таким чином, можна казати, що чим старше підлітки, тим більш дружелюбність стає егоїстичною та корисною, що, звичайно, не дає розвиватися позитивним стосункам.
Серія 2.
Мета: дослідження особливостей міжособових стосунків в умовах класу у залежності від екстернальності учня.
Для того, щоб виявити соціальний статус у групі підлітків ми використали методику соціометрії Морено. Отримані результати ми внесли до таблиць № 11, № 12, № 13. Ці результати ми перевели у відсотки і дані представили у таблиці № 14. Для наявності відобразили ці дані на малюнку № 5.
Зведена таблиця № 11. Результати експериментального дослідження
особистісних та соціального фактора (молодші підлітки)
№ п/п |
Досліджувані | Вік | Соціальний фактор |
Особистісні фактори |
|||
| Соціальний статус в групі | Локус контролю самосвідомості |
||||||
| Кількість виборів | Найменування соціального статусу в групі | Інтернальність | Екстернальність | Тип локусу контролю самосвідомості | |||
| 1 | Олеся А. | 12 | 2 | Знехтуваний | 5 | 5 | Екстернал |
| 2 | Олена Д. | 12 | 3 | Прийнятий | 4 | 6 | Екстернал |
| 3 | Тетяна К. | 12 | 0 | Пригноблений | 2 | 8 | Екстернал |
| 4 | Олена К. | 12 | 2 | Знехтуваний | 5 | 5 | Екстернал |
| 5 | Вікторія К. | 12 | 6 | Лідер | 6 | 4 | Інтернал |
| 6 | Христина К. | 12 | 2 | Знехтуваний | 4 | 6 | Екстернал |
| 7 | Олена К. | 12 | 3 | Прийнятий | 4 | 6 | Екстернал |
| 8 | Ірина Н. | 12 | 8 | Лідер | 8 | 2 | Інтернал |
| 9 | Олексій Р. | 12 | 4 | Прийнятий | 3 | 7 | Екстернал |
| 10 | Катя Р. | 12 | 3 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
| 11 | Олександр В. | 12 | 0 | Пригноблений | 3 | 7 | Екстернал |
| 12 | Андрій Г. | 12 | 2 | Знехтуваний | 5 | 5 | Екстернал |
| 13 | Денис Д. | 12 | 9 | Лідер | 7 | 3 | Інтернал |
| 14 | Денис М. | 12 | 3 | Прийнятий | 5 | 5 | Екстернал |
| 15 | Євген Н. | 12 | 0 | Пригноблений | 6 | 4 | Інтернал |
| 16 | Олександр П. | 12 | 7 | Лідер | 2 | 8 | Екстернал |
| 17 | Анатолій Р. | 12 | 4 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
| 18 | Денис С. | 12 | 0 | Пригноблений | 3 | 7 | Екстернал |
| 19 | Олексій С. | 12 | 2 | Знехтуваний | 3 | 7 | Екстернал |
| 20 | Едуард Т. | 12 | 3 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
По молодшим підліткам |
12 | 3,2 | Прийнятий | 4,7 | 5,3 | Екстернал | |
Зведена таблиця № 12. Результати експериментального дослідження
особистісного та соціального фактора (середні підлітки)
№ п/п |
Досліджувані |
Вік |
Соціальний фактор | Особистісні фактори | |||
| Соціальний статус в групі | Локус контролю самосвідомості | ||||||
| Кількість виборів | Найменування соціального статусу в групі | Інтерна-льність | Екстер-наль-ність | Тип локусу | |||
| 1 | Олена Г. | 14 | 3 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
| 2 | Вікторія Д. | 14 | 2 | Знехтуваний | 4 | 6 | Екстернал |
| 3 | Оксана Д. | 14 | 9 | Лідер | 3 | 7 | Екстернал |
| 4 | Галина З. | 14 | 2 | Знехтуваний | 7 | 3 | Інтернал |
| 5 | Олена К. | 14 | 2 | Знехтуваний | 3 | 7 | Екстернал |
| 6 | Вєра К. | 14 | 3 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
| 7 | Ганна М. | 14 | 0 | Пригноблений | 7 | 3 | Інтернал |
| 8 | Дар’я П. | 14 | 9 | Лідер | 8 | 2 | Інтернал |
| 9 | Інна П. | 14 | 2 | Пригноблений | 4 | 6 | Екстернал |
| 10 | Ганна Р. | 14 | 4 | Прийнятий | 3 | 7 | Екстернал |
| 11 | Інна С. | 14 | 3 | Прийнятий | 5 | 5 | Екстернал |
| 12 | Олеся С. | 14 | 3 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
| 13 | Олексій Б. | 14 | 2 | Пригноблений | 6 | 4 | Інтернал |
| 14 | Сергій Г. | 14 | 4 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
| 15 | Игор И. | 14 | 2 | Пригноблений | 6 | 4 | Інтернал |
| 16 | Антон К. | 14 | 0 | Знехтуваний | 4 | 6 | Екстернал |
| 17 | Максим К. | 14 | 12 | Лідер | 8 | 2 | Інтернал |
| 18 | Вадим М. | 14 | 3 | Прийнятий | 5 | 5 | Екстернал |
| 19 | Павло М. | 14 | 4 | Прийнятий | 2 | 8 | Екстернал |
| 20 | Олексій М. | 14 | 6 | Лідер | 8 | 2 | Інтернал |
| 21 | Максим О. | 14 | 6 | Лідер | 1 | 9 | Екстернал |
| 22 | Денис П. | 14 | 0 | Знехтуваний | 4 | 6 | Екстернал |
| 23 | Артур С. | 14 | 2 | Пригноблений | 3 | 7 | Екстернал |
| 24 | Олексій Ф. | 14 | 3 | Прийнятий | 7 | 3 | Інтернал |
| По середнім підліткам | 14 | 3,6 | Прийнятий | 5,2 | 4,8 | Інтернал | |
Зведена таблиця № 13. Результати експериментального дослідження
особистісних та соціального фактора (старші підлітки)
№ п/п |
Досліджувані | Вік | Соціальний фактор | Особистісні фактори | |||
| Соціальний статус в групі | Локус контролю самосвідомості | ||||||
| Кількість виборів | Найменування соціального статусу в групі |
Інтернал | Екстернал | Тип локусу контролю самосвідомості |
|||
| 1 | Тетяна Б. | 16 | 7 | Лідер | 8 | 2 | Інтернал |
| 2 | Ірина З. | 16 | 3 | Пригноблений | 3 | 7 | Екстернал |
| 3 | Наталя С. | 16 | 3 | Пригноблений | 2 | 8 | Екстернал |
| 4 | Настя Т. | 16 | 5 | Прийнятий | 7 | 3 | Інтернал |
| 5 | Ліна Ф. | 16 | 4 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
| 6 | Наталя Ш. | 16 | 5 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
| По дівчатам | 16 | 4,5 | Прийнятий | 5,3 | 4,7 | Інтернал | |
| 7 | Сергій З. | 16 | 5 | Прийнятий | 5 | 6 | Екстернал |
| 8 | Максим М. | 16 | 4 | Прийнятий | 4 | 6 | Екстернал |
| 9 | Роман Н. | 16 | 7 | Лідер | 9 | 1 | Інтернал |
| 10 | Олексій Н. | 16 | 1 | Пригноблений | 1 | 9 | Екстернал |
| 11 | Миколай Р. | 16 | 3 | Пригноблений | 4 | 6 | Екстернал |
| 12 | Євген С. | 16 | 8 | Лідер | 6 | 4 | Інтернал |
| 13 | Михайло Х. | 16 | 3 | Пригноблений | 4 | 6 | Екстернал |
| 14 | Роман Ч. | 16 | 0 | Знехтуваний | 6 | 4 | Інтернал |
| 15 | Ільдар Ш. | 16 | 1 | Пригноблений | 3 | 7 | Екстернал |
| 16 | Максим Ш. | 16 | 5 | Прийнятий | 6 | 4 | Інтернал |
| По хлопчикам | 16 | 3,7 | Прийнятий | 4,8 | 5,2 | Екстернал | |
По старшим Підліткам |
16 | 4,1 | Прийнятий | 5,0 | 5,0 | Екстернал | |
Таблиця № 14 Відсоткові значення показників соціального статусу.
| Вибори | Позитивні | Негативні |
| Молодші підлітки | 55% | 45% |
| Середні підлітки | 47% | 53% |
| Старші підлітки | 56% | 44% |
Малюнок № 5
Проаналізувавши дані, ми можемо зробити висновок, що соціальний статус підлітка не залежить від рівня агресивності. Благополуччя взаємин між молодшими підлітками можна пояснити ще низькою потребою у лідерстві. На середньому підлітковому етапі відбувається процес самоствердження: від почуття єдності підлітки прагнуть до самореалізації. При цьому процес погіршується факторами пубертатного періоду розвитку. А також цей процес можна пояснити за допомогою такого поняття, як максималізм при оцінюванні однолітків (підвищена критичність). У старшій віковій групі вже пройшли всі основні етапи формування колективу. Тому соціальна ситуація стає більш благополучною.
Для виявлення переважного типу локусу контролю самосвідомості нами була застосована методика СЛК Пантелєєва С.Р., Століна В.В. У процесі дослідження опрацьовані результати ми внесли до таблиць № 11, №12, № 13. Переклавши дані у відсоткові показники, ми вписали їх у таблицю № 15 і для наочності відобразили на малюнку № 6.
Таблиця № 15. Відсоткові значення типів локусу контролю самосвідомості
| Тип локусу контролю самосвідомості | Інтернальний | Екстернальний |
| Молодші підлітки | 65% | 35% |
| Середні підлітки | 45% | 50% |
| Старші підлітки | 31% | 68% |
Малюнок № 6
Отже, по результатам дослідження ми можемо зробити наступні висновки: соціальний статус у групі не залежить від екстернального типу локусу контролю, так як тенденція до низької екстернальності помічається у молодших підлітків (65%), а у старших спостерігається тенденція до переваги екстернального типу локусу контролю (68%) над інтернальним (31%).
Таким чином, рівень агресивності цілком може бути пов’язаний з тенденцією до екстернальності в залежності від вікової групи, так як високий рівень й агресивності й вираження екстернального типу локусу контролю притаманний старшому підлітковому віку. А для молодших підлітків характерні низький рівень агресивності та домінування інтернального локусу контролю. Представлена закономірність потребує ретельного подібного аналізу і може бути пропонована для подальшого дослідження.
Математична обробка даних дослідження. Кореляційний аналіз.
Для підтвердження нашого гіпотетичного припущення, що рівень агресивності та рівень прагнення до соціального домінування над партнером взаємопов’язані між собою, ми застосували кореляційний аналіз даних дослідження.
Для того, щоб його здійснити ми провели певні математичні перетворення даних. Так, ми перевели рівневі показники у цифрові значення:
1 - дуже низький рівень
2 - низький рівень
3 - рівень нижче середнього
4 - середній рівень
5 - рівень вище середнього
6 - високий рівень
7 - дуже високий рівень.
З метою виявлення цієї залежності, ми визначили коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона за допомогою комп’ютерної програми.
Дані, які вносилися у програму, представлені в таблиці № 16 (див. додаток 1).
В результаті дослідження ми отримали достовірну на 0,95 кореляційну залежність між рівнем агресивності та рівнем прагнення до соціального домінування.
Результати кореляційного аналізу показують, що між досліджуваними параметрами виявлений значний сильний прямий зв’язок, який означає, що чим вище показники агресивності, тим більш підлітки схильні до прагнення домінувати.
Між низькими показниками (дуже низький, низький, нижче середнього) спостерігається більш помірний зв’язок (відповідно r (xy) = 0,52; (xy) = 0,56; r (xy) = 0,54).
Між середнім (0,71) та високим рівнями (відповідно рівень вище середнього - 0,63; високий - 0,85; дуже високий - 0,73) спостерігається більш сильний значимий зв’язок. Тобто, високий прояв рівня агресивності буде приводити до високого рівня прагнення у підлітків домінувати.
Кореляційний аналіз, проведений між агресивністю та підлеглим типом міжособових стосунків показує, що є значний сильний прямий зв’язок r (xy) = 0,67. Це вказує на те, що чим більше виражений підлеглий тип стосунків в групі, тим вище рівень прояву агресивності, яка присутня у людини і не має змоги виражатися.
Між типом локусу контролю (екстернальність - інтернальність) та агресивністю виявлений дуже слабий зв’язок (0,26), який дає нам підставу стверджувати, що соціальний локусу контролю істотного впливу на прояв агресивності не має. Для прояву агресивної поведінки необхідні додаткові фактори.
2.3 Формуючий експеримент
Ми вважаємо, що корекція агресивної поведінки підлітків повинна бути спрямована, насамперед, на усунення причини, яка викликала таку поведінку. Поки не буде з’ясована причина, не можна прогнозувати наслідок. Тому планування корекційної роботи з агресивними підлітками, на нашу думку, обов’язково повинно включати такий етап, як з’ясування так званого "соціального анамнезу" - вивчення соціального оточення підлітка, взаємовідносин його із членами сім’ї, з однолітками, з учителями, із вуличними референтними групами, тощо.
"Програма психокорекційного тренінгу невілювання агресивної поведінки у підлітків".
Метою тренінгу є пошук альтернативних (соціально прийнятних) способів задоволення власних потреб і взаємодії з навколишніми. У ході тренінгу вирішуються наступні задачі: усвідомлення власних потреб; відреагування негативних емоцій і навчання прийомам регулювання свого емоційного стану; формування адекватної самооцінки; навчання способам цілеспрямованого поводження, внутрішнього самоконтролю й стримування негативних імпульсів; формування позитивної моральної позиції, життєвих перспектив і планування майбутнього. Техніки, використовувані в тренінгу, в основному спрямовані на навчання підлітків використання прямого відмовлення від небажаного поводження, замість звичних для них способів агресивного реагування; навчання оцінці соціальних ситуацій; посилення й розширення продуктивних поведінкових реакцій; мінімізацію тривожності. У програмі тренінгу застосована модель покрокової зміни агресивного поводження.
Характер і функції занять.
Заняття являють собою змодельовані ситуації - гри, вправи, розваги, спрямовані бесіди, інсценівки. Заняття укладаються в створенні навчальних ситуацій, одночасно покликаних коректувати агресивне поводження учасників. Необхідна організація попереднього досвіду дитини, що дозволяє задовольнити його емоційні потреби й забезпечити введення нових форм поводження і нових видів пізнавальної діяльності. Тривалість заняття - 1,5-2 години, два рази в тиждень.
Принципи проведення занять.
Весь цикл виховувально-корекційних занять регулюється декількома основними правилами, дотримання яких забезпечує досягнення мети на кожнім етапі програмованої активності. Пропоновані правила спрямовані, насамперед, на усунення факторів, що впливають особливо негативно на хід навчального процесу. До них відносяться ситуації погрози, небезпеки, а так само відношення до вихованця, як до об'єкта. Використання у своєї виховувально-корекційної діяльності таких принципів, як принцип схвалення, партнерства, існування норм, сприяє формуванню відчуття безпеки, того, що учасник заняття є суб'єктом активності.
Принцип схвалення - підкреслення позитивних рис характеру людини. Цей принцип передбачає також схвалення почуттів. Ведучий не повинний ні засуджувати почуття й мотиви поводження учасників занять, ні вказувати, якими вони повинні бути. Дана програма виходить із цього принципу. Вона спрямована не на корекцію емоційного досвіду, а на виправлення і вірну орієнтацію прийнятих рішень і зв'язаного з ним поводження. Ведучий повинний виявляти доброзичливість до учасників занять і формувати відповідний тип поводження в них. Цей принцип можна інакше назвати принципом міжособистісної доброзичливості. Створенню атмосфери доброзичливості будуть сприяти також деякі ігри і вправи, спрямовані на виявлення, передачу й сприйняття позитивної інформації.
Принцип партнерства - елементи близького контакту й рівноправності партнерів у процесі взаємодії. Ведучий повинний установити близький контакт із дітьми. Цей контакт означає скорочення як фізичної (на це спрямовані деякі ігри), так і психологічної дистанції, яка проявляється в особистій і щирій зацікавленості ведучим проблемами учасників занять. Ведучий повинен виявляти активність, дотримуючи при цьому встановлені правила поведінки, особливо для досягнення взаєморозуміння. Він повинен стежити за ходом обміну інформацією, активно беручи участь у її сприйнятті й передачі нарівні з іншими учасниками.
Основні положення програми.
Цикл занять складається з трьох частин у залежності від поставлених цілей.
Перша частина. Головна мета - формування в дітей бажання активно впливати на власну поведінку. Цій загальній цілі підлеглі конкретно цілі на кожному з трьох етапів. Вступний цикл виховувально-корекційних занять спрямований на створення мотивації для участі в заняттях. Це цілком відповідає принципові добровільності участі. Перші зустрічі в групі присвячені встановленню контактів, зняттю психологічної напруги, створенню атмосфери взаємної довіри. Другий етап занять повинний допомогти дітям в оволодінні основними навичками контактів з іншими учасниками тренінгу. На третьому етапі чітко формулюється мета даного циклу - уміння модифікувати власну поведінку в ситуаціях, що викликають агресію.
Друга частина програми охоплює визначення, вербалізацію й активізацію особистих стандартів. Необхідно визначити норми, що передбачають доброзичливість і стримування агресії, незважаючи на негативні переживання і суб'єктивне виправдання агресії, з іншого боку - зіставити ці норми з власною поведінкою. Така побудова цієї частини циклу повинна сприяти виникненню в учасників прагнення працювати над собою.
Третя частина - навчання обраним технікам самоконтролю і неагресивного реагування в ситуаціях, що викликають агресію.
В результаті проведеного формуючого експерименту було досягнуто основної мети нашої дослідницької діяльності - розробити програму тренінгових занять, спрямованих на зниження рівня агресивності, на поліпшення міжособових стосунків у підлітків. Отже, ми можемо казати, що для зниження рівня агресивності особливо потрібно застосовувати такі методи впливу, як:
групові корекційні заняття;
індивідуальні заняття - бесіди, консультації;
необхідно використання цих методів у комплексі.
2.4 Результати контрольного експерименту
Через деякий час після проведення нашої корекційної програми, спрямованої на зниження рівня агресивності, нами був проведений контрольний експеримент із метою відстеження динаміки зміни рівня агресивності та домінування. Для цього нами були використані методика А. Басса, А. Дарки та методика Т. Лірі.
Отримані результати динаміки зміни в поведінці досліджуваних занесені до таблиць № 18, № 19, № 20, № 21 та відображені у малюнках № 7, № 8, № 9, № 10.
Таблиця № 17. Порівняльний аналіз відсоткових показників індексу агресивності
| Рівні | Констатуючий експеримент | Контрольний експеримент |
| Дуже низький | 0% | 13% |
| Низький | 19% | 22% |
| Нижче середнього | 30% | 28% |
| Середній | 13% | 10% |
| Вище середнього | 11% | 8% |
| Високий | 23% | 17% |
| Дуже високий | 4% | 2% |
Малюнок № 7
Таблиця № 18. Порівняльний аналіз відсоткових показників індексу ворожості
| Рівні | Констатуючий експеримент | Контрольний експеримент |
| Дуже низький | 6% | 15% |
| Низький | 25% | 31% |
| Нижче середнього | 21% | 27% |
| Середній | 19% | 14% |
| Вище середнього | 11% | 7% |
| Високий | 13% | 5% |
| Дуже високий | 5% | 1% |
Малюнок № 8
Так, ми бачимо загальну зміну усіх рівнів агресивності й ворожості. Тобто, низькі рівні підвищуються, в той же час високі знижуються.
Загальні результати динаміки зміни високих рівнів агресивності та ворожості наступні: рівень вище середнього зменшився на 3%, високий - на 6%, дуже високий на 2%. Високі рівні ворожості зменшились: рівні вище середнього та дуже високий - на 4%, високий рівень змінився на 8%.
Таблиця № 19. Порівняльний аналіз відсоткових показників домінуючого типу міжособових стосунків
| Рівні | Констатуючий експеримент | Контрольний експеримент |
| Дуже низький | 3% | 10% |
| Низький | 11% | 19% |
| Нижче середнього | 10% | 33% |
| Середній | 23% | 12% |
| Вище середнього | 16% | 8% |
| Високий | 23% | 11% |
| Дуже високий | 14% | 7% |
Малюнок № 9
Таблиця № 20. Порівняльний аналіз відсоткових показників дружелюбного типу міжособових стосунків
| Рівні | Констатуючий експеримент | Контрольний експеримент |
| Дуже низький | 4% | 1% |
| Низький | 19% | 7% |
| Нижче середнього | 23% | 8% |
| Середній | 12% | 20% |
| Вище середнього | 22% | 31% |
| Високий | 18% | 25% |
| Дуже високий | 2% | 8% |
Малюнок № 10
Проаналізувавши дані ми можемо казати, що при загальній зміні рівнів, низькі рівні домінування збільшуються, а високі - зменшуються. Стосовно дружелюбного типу міжособових стосунків навпаки - при зменшенні низьких рівнів високі збільшуються.
Домінуючий тип міжособових стосунків змінився наступним чином: рівень домінування вище середнього зменшився на 8%, високий - на 12%, а дуже високий - на 7%. Згідно цього рівень дружелюбного типу міжособових стосунків має такі дані: рівень вище середнього збільшився з 22% до 31%, високий рівень - з 18% до 25% і дуже високий рівень збільшився з 2% до 8%.
В результаті проведеного контрольного експерименту нами були отримані позитивні дані стосовно зниження рівню агресивності, ворожості, домінування та підвищення рівня дружелюбності.
Таким чином, наша корекційна програма допомогла нам знизити рівень агресивності та поліпшити стосунки у підлітковій групі.
Отже, представлена програма невілювання агресивності у підлітків дозволяє практичному психологу дослідити та коректувати агресивну поведінку школярів, поліпшувати благополуччя міжособових стосунків. Але необхідно зазначити, що все ж таки формування особистості підлітка починається в сім’ї. І перш за все батьки повинні закріплювати у дитини ті якості особистості, які розвивались на тренінгових заняттях.
По результатам проведеної корекційної роботи ми бачимо підтвердження нашого гіпотетичного припущення, що між рівнем агресивності та прагненням домінувати є значний сильний прямий зв’язок. Тобто, при зниженні рівня агресивності знижується й рівень домінування і навпаки.
2.5 Висновки
В результаті проведеної теоретичної й практичної роботи, нами був отриманий грунтовий та багатоплановий матеріал, який дозволив зробити наступні висновки:
В результаті теоретичного аналізу літератури по проблемі агресивності та її зв’язку з міжособовими стосунками ми можемо казати, що:
Існують три теорії виникнення агресивності у підлітків:
1) теорія (З. Фрейд, К. Лоренц, А. Адлер), згідно якої агресивність має генетичні корні. Вона дана кожному як захисна інстинктивна реакція. Агресивність не змінна, генерується спонтанно, безперервно і спрямована на другі об’єкти (у тому числі на людей) з метою їх підкорення чи завоювання.
2) Фрустраційна теорія (Дж. Доллард, Л. Берковітц та ін) розглядає агресивність як ситуаційний, а процес, як один із виходів з фруструючої ситуації. При фрустрації особистість реагує цілим комплексом захисних реакцій, одна з яких грає ведучу роль.
3) Теорія соціального научання (А. Бандура, А. Басс) розглядає агресивність як поведінку, засвоєну в процесі соціалізації через спостерігання відповідного способу дій та соціальне підкріплення. Проаналізувавши ці психологічні теорії, ми зробили висновок, що, на нашу думку найбільш повно процес впливу агресивності на особистість розкриває теорія соціального научання. З трьох розглянутих нами теорій походження агресивності ця теорія є однією з найбільш ефективних в плані прогнозування агресивної поведінки, особливо якщо є свідки про агресор та ситуації соціального розвитку.
Існує також декілька моделей виникнення агресивності. Психоаналітики дотримуються психогідравлічної моделі; ортодоксальні біхевіористи пов’язують процес агресивності з моделлю "Стимул - Реакція", з позитивним та негативним (аверсивним) заохоченням. Представники теорії соціального научання розглядають процес виникнення агресивності як результату взаємодії трьох компонентів: заохочення, научання та особистісний досвід. Вітчизняні психологи пов’язують виникнення агресивності з процесом соціалізації та входження у діяльність.
Розглянуті нами вікові особливості агресії свідчать, що вона найбільш має свою прояву у старшому підлітковому віці (14 - 16 років), що пов’язано з переходом від дитинства до дорослості через статеве дозрівання, яке ще більш посилює прояви агресивної поведінки.
В літературі є також існування статево - вікових відмінностей у способу вираження агресивності (Лагерспетц К., Канкейнен А). Виявлено, що дівчата у підлітковому віці використовують непрямі способи агресивної поведінки (негативізм та вербальна агресія), а хлопці - прямі (фізична агресія та негативізм).
В результаті проведеного експериментального дослідження нами були отримані такі дані:
Найбільше вираження агресивності й ворожості у досліджуваних наступає у віці 16 років,
9-09-2015, 18:06