ГАЗ-53
ЗІЛ-130
КАМАЗ
Всього:
С/г машини:
Плуг
Лущильник
Сівалка
Культиватор
Обприскувач
Косарки.
Всього:
1
10
12
3
16
17
3
62
14
4
5
23
16
10
3
29
18
13
18
18
9
7
83
32,5
220
364,5
52,9
504,9
812,5
58,8
2046,1
105,6
28
15
148,6
847,6
643,1
274,5
1765,2
-
-
-
-
-
-
-
31,8
210
217,6
34,5
324,3
591,3
22,4
1431,9
35,2
12
0
47,2
721,5
468
290
1479,5
-
-
-
-
-
-
-
43,2
135
128,4
28
178,2
365,4
10,8
889
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
58,6
146
410,8
408
112
506,6
5,4
1280,2
490
156
222
868
124,8
80
34,8
239,6
126
195
180
162
81
70
814
0
780
900
0
680
1008
96
3464
2310
780
1110
4200
594
480
347
1421
490
450
700
700
216
132
2688
0
566
369
0
622
1088
0
2645
660
0
0
660
283
343
0
626
-
-
-
-
-
-
-
285,7
445,1
460,5
254,1
298,3
196,96
102,48
2044,18
38
440,6
365
843,6
357,3
0
278,7
636
14
6,3
2
20
10,8
6,6
59,7
452,84
2502,1
2850,8
410,3
2719,7
4568,76
295,88
13800,38
3638,8
1416,6
1712
6767,4
2928,2
2014,1
1225
6167,3
630
651,3
882
882
307,8
208,6
3561,7
Разом по МТП:
197
3959,9
2958,6
889
3201,8
11773
3931
3583,48
30296,78
Розподіл загального обсягу щодо обслуговування і ремонту МТП господарства оформляється в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4.
Відомість розподілу робіт по ТО і ремонту МТП господарства між підрозділами ремонтної бази
-
Найменування, тип і марка машин. Підрозділ ремонтної бази
Розподіл робіт за видами і трудомісткістю
ПТО бригадного відділення ЦРМ господарства Спец. ремонтні підприєм. Обслуговування Обслуговув. Ремонти Ремонти Вид Т Вид Т Вид Т Вид Т 1.Трактори:
К-700
Т-150
ДТ-75
Т-70
МТЗ-80
ЮМЗ-6М
Т-25
Всього:
Комбайни:
СК-5
РКС-6
КСК-100
Всього:
3. Автомобілі:
ГАЗ-53
ЗІЛ-130
КАМАЗ
Всього:
4. С/г машини:
Плуг
Лущильник
Сівалка
Культиват.
Обприскув
Косарки.
Всього:
СТО
ПСТО
СО
ПТО
58,6
146
410,8
40,8
112
506,6
5,4
1280,2
490
156
222
868
124,8
80
34,8
239,6
126
195
180
162
81
70
814
ТО-1
ТО-2
ТО-3
107,5
565
710,5
115,4
1007,4
1769,2
92
4367
140,8
40
15
195,8
1569,1
1111,1
564,5
3244,7
-
-
-
-
-
-
-
ПР
КР
ПЗ
272,74
1701,1
1643,5
241,1
1520,3
2178,96
188,48
7746,18
2858
1159,6
1402
5418,6
1173,3
782
594,7
2550
479
434,3
667
684
215,8
131,6
2611,7
КР
ПР
ПЗ
14
90
86
13
80
114
10
407
150
61
73
285
61
41
31
133
25
22
35
36
11
7
136
Разом по ЦРМ:
-
3201,8
- 7807,5
- 18326,4
-
961
2. Обслуговування параметрів проекту майстерні.
2.1. Структура розподілу робіт, визначення спеціалізації майстерні.
Початковими данними для визначення програми і обсягу робіт служить номенклатура виконаних робіт і їх трудомісткість.
Основні технологічні види робіт по ремонту і обслуговуванню МТП наведені в таблицях 1.3. і 1.4. Але треба врахувати, що крім наведених видів робіт в ЦРМ виконуються також:
ремонт технологічного обладнання тваринницьких ферм;
ремонт обладнання перероблюючих галузей виробництва;
ремонт власного технологічного обладнання;
виготовлення нестандартного інструменту і оснастки;
відновлення деталей, а також т.н. інші роботи.
Ці роботи істотно доповнюють програму підприємства, отже разраховуємо остаточну програму підприємства і оцінюємо загальну трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт. Для попередніх, зазначених розрахунків вважаємо, що всі вище наведені роботи відповідно складають:
10%; 8%; 3%; 15%; 15% від величини сумарної трудомісткості робот по ремонту і обслуговуванню МТП.
Річна програма робіт майстерні, трудомісткість за видами роботи і сумарним обсягом робіт ЦРМ оформлюється в таблиці 2.1.
Ремонтуючи великомарочний парк машин необхідно визначити профіль спеціалізації майстерні, підраховуючи максимальну трудомісткість ремонтно-обслуговуючих діянь за типами і марками машин.
Загальну програму робіт майстерні необхідно виразити в наведених або умовних одиницях ремонту,тобто програма робіт наводиться до визначеного виду ремонту машин – представника, що характеризує профіль спеціалізації для цього парку.
Кількість умовних ремонтів визначається з формули :
Nум. = Тр Т(і) ; (2.1)
де Тр – сумарна річна трудомісткість робот майстерні, люд-год.
Т(і) – нормативна трудомісткість ремонту трактора в господарстві, який має найбільшу трудомісткість.
Nум. = 44297,0 272 = 162,85 163.
Профіль спеціалізації визначається маркою трактора, є підставою для розробки виробничої технології ремонту машин.
Таблиця 2.1.
Річна програма і трудомісткість роботи майстерні.
-
Німенування,тип і марка машин. Види ТО Загальна
трудомістк. Люд-год.
Види ремонтів Загальна трудомісткість люд-год.
Сумарна трудомісткість робот,
люд-год.
1.Трактори:
К-700
Т-150
ДТ-75
Т-70
МТЗ-80
ЮМЗ-6М
Т-25
2.Комбайни:
СК-5
РКС-6
КСК-100
3. Автомобілі:
3.1.ГАЗ-53
3.2.ЗІЛ-130
3.3.КАМАЗ
4. С/г машини:
4.1. Плуг
4.2.Лущильник
4.3.Сівалка
4.4.Культиват.
4.5.Обприскув
4.6.Косарки.
Всього по МТП:
5. Інші види:
5.1.Ремонт технол. обладнання ферм.
5.2.Ремонт обладн. перероб. галузей.
5.3.Ремонт власн. технол. обладнання
5.4.Вигот. нестанд. інструменту
5.5.Відновлення деталей, а також ін.
Всьго по ЦРМ:
СТО
ТО-1
ТО-2
ТО-3
ПСТО
ТО-1
ТО-2
СО
ТО-1
ТО-2
ПТО
ТО
166,1
711
1121,3
156,2
1119,4
2275,8
97,4
630,8
196
237
1693,9
1191,1
599,3
126
195
180
162
81
70
11009,3
1100,93
880,744
330,279
1651,395
1651,395
16624,043
ПР
КР
ПЗ
272,74
1701,1
1643,5
241,1
1520,3
2178,96
188,48
2858
1159,6
1402
1173
782
594,7
479
434,3
667
684
215,8
131,6
18326,48
1832,648
1466,11
549,79
2748,97
2748,97
27672,96
438,84
2412,1
2768,8
397,3
2639,4
4454,76
285,88
3488,8
1355,6
1639
2867,2
1973,1
1194
605
629,3
847
846
296,8
201,6
29335,78
2933,578
2346,854
880,069
4400,365
4400,365
44297,003
2.2. Коротка характеристика машин, що ремонтуються, аналіз основних вузлів і агрегатів.
Коротко характеризуючи конструктивно-технологічні особливості машин в складі МТП, які визначатимуть профіль спеціалізації майстерні. Також треба врахувати трактори, що мають меншу загальну трудомісткість за рік, але вагому, до того ж вони мають великі габаритні розміри і складність конструкції, що є визначальним фактором.
Виходячи із значення умовних ремонтів на трактор ЮМЗ-6М, що склало 163 одиниці, можемо включити до спеціалізації і трактор МТЗ-80, який з трактором ЮМЗ має буже подібну технологію ремонту. Врахуємо також трактори ДТ-75 та Т-150 для більш об`єктивного вибору спеціалізації ЦРМ.
Характеристика тракторів приведена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Характеристика тракторів, що ремонтуються.
-
Німенування, вид і марка трактора. Основні характеристики Тип призначення
Клас тяги,кН. Маса, кг Габаритні розміри,мм Площа,яку
займає трактор.
ЮМЗ-6М
МТЗ-80
ДТ-75
Т-150
Універсально просапний
Універсально просапний
Загального призначення
Загального призначення
14
14
30
30
3950
3760
6550
6975
41651885
2586
39301970
2470
45751740
2304
47501850
2462
7,85
7,74
7,96
8,79
Аналіз відмов окремих деталей виконується якісно, грунтуючись на знаннях про умови роботи деталей (тертя, змащування температурний режим та інше).
В наслідок цього аналізу визначають вузли і деталі схильні до найбільшого зношування, а також оцінюється характер та розмір дефекту.
2.3. Технологічний процес ремонту машин.
Оскільки визначено було попередньо, що машинний двір де зберігаються машини і техніка знаходиться на базі ЦРМ, то мийка техніки та доставка її в майстерню не визначатиметься окремим питанням, хоча в схемі вона буде зазначена.
Складемо технологічну схему поточного ремонту машини в такій послідовності.
-
Прийом машини в ремонт.
-
Зовнішня очистка і мийка.
-
Передремонтне діагностування
-
Підрозбирання на агрегати
-
Транспортування на дільницю
-
Очистка і регулювання робочих агрегатів машини
Розбирання вузлів і деталей
-
Очистка вузлів і деталей
-
Контроль та дефектація деталей
-
Ремонт деталей або установка запсних
-
Комплектування деталей у вузли, вузли у агрегати
-
Підфарбування та здача агрегату
-
Збирання машини
-
Обкатка і регулювання
-
Здача відремонтованої машини
Рис.1. Технологічна схема поточного ремонту машини
2.4. Визначення складу виробничих дільниць, розподіл загальної трудоміскості ремонтних робіт.
Для ЦРМ застосовується безцехова структура. Основними підрозділами ЦРМ являються відділення, створені з двох або трьох дільниць. До складу ЦРМ входять відділення або дільниці відповідно до отримання розподілом по трудомісткості технологічних видів робіт.
Таблиця 2.3.
Розподіл трудомісткості робіт з ЦРМ за технологічними видами.
-
№ Найменування технологічних робіт Трактори ТО і ремонти
% 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
Зовнішня очистка і миття
Діагностування (передремонтне)
Розбирання і миття
Дефектація і комплектування
Моторемонт з перевіркою
Ремонт паливної апаратури
Електроремонт і акумулятори
Ремонт агрегатів та с/г машин
Ремонтно-монтажні роботи
Збірка
Заправка і обкатка
Вулканізація
Слюсарно-механічні роботи
Зварювальні роботи
Мідно-жестяні роботи
Ковально-термічні
Відновлення
Фарбування
Всього
1018,83
930,2
2702,1
841,6
5492,8
1461,8
1240,3
2746,4
5625,7
6378,7
2525
442,9
5448,5
1550,3
2480,6
1461,8
930,2
1018,83
44297
2,3
2,1
6,1
1,9
12,4
3,3
2,8
6,2
12,7
14,4
5,7
1
12,3
3,5
5,6
3,3
2,1
2,3
100
2.5. Визначення режиму роботи і фонду часу підприємства.
Режим роботи підприємства визначається кількістю робочих днів на рік, кількістю робочих змін на добу, тривалістю робочих змін.
Визначаємо кількість робочих днів та інших данних за методикою:
Номінальний фонд часу за рік:
Фн = ( Др · tр.см - Дс · tс.см ) · Nс ; (2.2.)
де Др – кількість робочих днів на рік, Др = 203;
tр.см – тривалість зміни, год; tр.см = 7 год;
Дс – кількість робочих змін зі скороченою тривалістю зміни; Дс = 62;
tс.см – година скорочення зміни,год; tс.см = 1.
Фн = ( 203 · 7 – 62 · 1) = 2059 год.
Слід врахувати, що номінальний фонд часу відповідно підприємства, дільниці, обладнання, робочого місця і працівника однакові тобто:
Фн = Фн.д = Фн.о = Фн.р.м. = Фн.п. = 2059 год. (2.3.)
Дійсний фонд часу за рік відрізняється від номінального і визначається:
Фдп = (Фнл – Дв · tр.см) · f ; (2.4.)
де Дв - кількість робочих днів відпустки;
f – коефіцієнт втрати робочих днів; f = 0,96.
Фдп = ( 2059 - 24· 7 ) = 1815 год.
Це для коваля, мідника, електро- і газозварника, акумуляторщика, маляра.
Фдп = (2059 – 18 · 7) = 1855,7 год.
Для мийника, вулканізаторщика, гальванщика, випробівача двигунів.
Фдп = (2059 – 15 · 7) = 1875,8 год.
Для працівників інших спеціальностей.
- для робочого місця:
Фд.р.м. = Фн.р.м. · Пр.м.; (2.5.)
де Пр.м – кількість працівників на робочому місці; Пр.м =1.
Фд.р.м. = 2059 · 1= 2059 год.
-для виробничого обладнання:
Фд.о. = Фн.о. · j ; (2.6.)
де j – коефіцієнт використання обладнання за робочу зміну; j = 0,98.
Фд.о. = 2059 · 0,98 = 2017,8.
2.6. Визначення кількості виробничих працівників і штатів підприємства.
Кількість виробничих працівників у відділенні і дільниці визначається з врахуванням зальноі річної трудомісткості робіт на відповідних дільницях і розподіляється на присутню та списочну . Розраховується за формулою:
- присутня кількість :
П = Тділ./ Фн.п.; (2.7.)
де Тділ. – загальна трудомісткість робіт дільниці; год.-люд;
списочна кількість:
Псп. = Тділ / Фдр ; (2.8.)
Результати розрахунків зведені до таблиці 2.4.
При розробці штату ЦРМ необхідно розрахувати можливість і необхідність поєднання працівників в період максимальності проведення польових робіт, а також залучення трактористів та комбайнерів до виконання ремонтних робіт в період мінімальної інтенсивності польових робіт.
Розрахувати кількість допоміжних працівників у розмірі 10-15% від загальної кількості виробничих працівників, кількість ІТР у розмірі 8-10%, службовців 2-3%, кількість МОП – 2-4%.
Таблиця 2.4.
Зведена відомість працівників в ЦРМ
-
№ Технологічні види робіт. Фнп
Фдр
Кількість працюючих
Ппр.
Псп.
Пзал.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
Зовнішня очистка і миття
Діагностування(передремонтне)
Розбирання і миття
Дефектація і комплектування
Моторемонт з перевіркою
Ремонт паливної апаратури
Електроремонт і акумулятори
Ремонт агрегатів та с/г машин
Ремонтно-монтажні роботи
Збірка
Заправка і обкатка
Вулканізація
Слюсарно-механічні роботи
Зварювальні роботи
Мідно-жестяні роботи
Ковально-термічні
Відновлення
Фарбування
2059 1855,7
1875,8
1855,7
1875,8
1875,8
1875,8
1875,8
1875,8
1875,8
1875,8
1855,7
1855,7
1875,8
1815,0
1815,0
1815,0
1815,0
1875,8
0,49
0,45
1,31
0,40
2,66
0,70
0,60
1,33
2,73
3,09
1,22
0,21
2,64
0,75
1,2
0,70
0,45
0,49
0,54
0,49
1,45
0,44
2,92
0,77
0,66
1,46
2,99
3,4
1,36
0,23
2,9
0,85
1,36
0,8
0,51
0,54
X
С
X
С
3люд.
1люд.
V
B
3люд.
B
V
N
3люд.
M
M
N
L
L
Всього
х х 24
Всі: Х = 2люд; С = 1; V = 2; B = 5; N = 1; M = 2; L = 1;
Аналізуючи таблицю 2.4. можемо бачити, що на таких роботах як: моторемонт з перевіркою, ремонтномонтажні, збірка та слюсарно-механічні зайнято 48% працюючих, а точніше кожна з цих 4 груп займає по 12%. Ці роботи є найбільш трудомісткими і становлять майже половину.
Результати розрахунку штатів зведено в таблицю 2.5.
Таблиця 2.5.
Зведена відомість штатів ЦРМ.
-
Виробничі працівники Допоміжні працівники ІТР Службовці МОП 10...15% 8...10% 2...3% 2...4% 24 3 2 1 1
2.7. Розробка річного календарного плану на графіку завантаження ЦРМ.
Ремонтні роботи плануються з метою забеспечення рівномірного завантаження підприємства протягом року, що сприяє закріпленню виробничих працівників, підвищує їх кваліфікацію, а також дозволяє підвищити продуктивність праці, поліпшити якість ремонту і знизити витрати на виробництво ремонтноі продукції.
Вихідні данні для планування:
річна програма ремонту об`єктів у кількісному та якісному вимірюванні;
обсяг додаткових видів робіт;
агротехнічні строки проведення основних польових робіт;
рекомендації щодо планування.
Розробляючи графік завантаження ЦРМ допускається нерівномірність щомісячного завантаження не більше 10% помісячної трудомісткості.
Рівномірне завантаження ремонтного підприємства може бути досягнуте за допомогою корегування строків ремонту комбайнів, сільськогосподарських машин, а також додаткових робіт в осінньо-літній період.
Графік завантаження виконується в координатах – трудомісткість щомісячного завантаження – календарні строки.
3. Проектування ( реконструкціювання ) майстерні.
Проектування або реконструкція ремонтної майстерні здійснюється за графіком завантаження ЦРМ, а також за розподілом загальної трудомісткості робіт, відповідно прийнятого напрямку спеціалізації.
3. Визначення кількості робочих місць по дільницям виробництва.
Кількість робочих місць, їх спеціалізацію передбачають відповідно до прийнятого в майстерні технологічного процесу ремонту.
В залежності від обсягу і характеру виробництва визначають кількість робочих місць в цілому по дільниці або з окремих видів робіт, користуючись формулою:
Мр = Тділ.(і) /(Фдрм • Пр); (3.1)
де Тділ.(і) – річна трудомісткість робіт дільниці, люд.-год.;
Фдрм – дійсний фонд робочого місця за рік, год.;
Пр – середня щільність робіт ( кількість виконавців на одному робочому місці ), люд.
Мр1 = 930,2/(1875,8 • 1) = 0,49 ≈ 0,5.
Результати розрахунків наведені в таблиці 3.1.
Проектуючи дільниці необхідно намагатися одержати мінімальну кількість робочих місць, що можливо зробити за підвищенням щільності робіт. До того ж необхідно врахувати можливість та зручність виконання роботи кількох робітників на одному робочому місці. В залежності від характеру роботи на одне робоче місце може бути прийнятий один робітник.
Враховуючи парийняту кількість робітників, визначають завантаження (%) робітників на кожному робочому місці за формулою:
Зрм = 100 • Псп / Ппр; (3.2)
Зрм1 = 100 • 0,54 / 0,49 = 110%.
Рузультати розрахунків наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Кількість робочих місць на дільниці та навантаження робітників
-
Найменування робіт
Кількість робочих місць Навантаження, % Зовнішня очистка і миття
Діагностування (передремонтне)
Розбирання і миття
Дефектація і комплектування
Моторемонт з перевіркою
Ремонт паливної апаратури
Електроремонт і акумулятори
Ремонт агрегатів та с/г машин
Ремонтно-монтажні роботи
Збірка
Заправка і обкатка
Вулканізація
Слюсарно-механічні роботи
Зварювальні роботи
Мідно-жестяні роботи
Ковально-термічні
Відновлення
Фарбування
0,5
0,5
5
0,5
3
1
0,5
1,5
3
3,5
1,5
0,5
3
1
1
0,5
0,5
0,5
110
108
110
110
109
110
110
109
109
110
111
109
109
113
113
106
113
110
3.2. Розрахунок та визначення основного технологічного обладнання.
Вибір технологічного обладнання виконується за технологічним принципом для всіх дільниць та відділень ЦРМ. Вибираючи обладнання перевагу віддають універсальному. Розраховується тільки кількість виробничого обладнання.
До основного обладнання майстерень належить обладнання, на якому виконуються основні, найбільш складні і трудомісткі технологічні операції ремонту машин.
Вихідними данними для визначення кількості обладнання є технологічний процес, відповідно до якого виконуються роботи та трудомісткість цих робіт. Розрахунок кількості основного обладнання можна зробити за методом трудомісткості робіт:
Коб(і) = Ттех(і) / Фдо(і) • J0(і); (3.3)
де Ттех(і) – загальна трудомісткість відповідного виду робіт у розрахунковому періоді, люд.- год.;
Фдо(і) – дійсний фонд часу обладнання у цьому періоді, год.;
J0(і) – коефіцієнт використання обладнання, приймають для верстатного обладнанння – 0,86...0,9; для зварювального – 0,7...0,8.
Коб(і) = 1018,83 / (1818,5 • 0,75) = 0,74 ≈ 1.
Результати розрахунку кількості основного обладнання наведені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Розрахунок кількості основного обладнання
Найменування видів робіт | Кількість основного обладнання |
|
1 1 2 1 4 1 1 2 5 5 2 1 4 2 3 1 1 1 |
Загальну розрахункову кількість верстатів розподіляють таким чином:токарні – 35...50%; розточні – 8...10%; строгальні – 8...10%; фрезерні – 10...12%; свердлильні – 10...15%; шліфувальні – 12...20%; розточувальні верстати приймають без розрахунку.
Для майстерень господарств обладнання повинно бути універсальним, багатоопераційним.
Визначаючи кількість випробувальних стендів необхідно зважати майбутність повторювання операції випробовування відремонтованих двигунів.Таким чином значення коефіцієнта приймають рівним С = 1,05...1,1.
3.3. Підбір та визначення допоміжного ремонтно-технологічного обладнання.
Розрахунок споживання допоміжного ремонтно-технологічного обладнання не виконується, воно підбирається з прийнятого технологічного процесу з обліком підвищення рівня механізації виробничого процесу в цілому.
Крім того, визначаючи це обладнання необхідно урахувати кількість основних робочих місць, а також кількість основних і залучених працівників до виконання технологічної операції на кожній ділянці.
До допоміжного обладнання належить підйомно-транспортне обладнання, яке визначається відповідно до необхідної вантажопідйомності на кожному робочому місці.
Визначаючи допоміжне обладнання необхідно передбачити потреби в міжцеховому транспорті.
Після розрахунку та визначення основного обладнання та підбору допоміжного технологічного обладнання складається загальна відомість обладнання майстерні відповідно форми і заносимо до таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 Загальна відомість технологічного обладнання майстерні
Найменування дільниці,обладнання номер позиції | Модел, марка, тип, ГОСТ | Кількість |
Габаритні розміри, мм |
Зайнята площа, м2 |
Установлена потужність, кВт. | |
Одиниці обладнання | Всього | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
I .Зовнішня очистка: 1.Очищувач пароводострумний2.Ванна для миття II. Діагностування: 3.Шафа інструментальна 4.Установка для діагностування тракторів 5.Стіл дефектувальника III. Розбирання та миття: 6.Ванна для миття 7.Установка для миття системи змащування IV. Дефектація і комплект.: 8.Стенд для перевірки паливної апаратури 9.Стенд для перевірки масляних насосів |
ОМ-3360ГОСНИТИОМ-1316ОРГ-1661КИ – 4935 ОРГ-1468ОМ-1316 ОМ-2871 КИ – 921КИ - 1575 |
1 1 2 1 1 1 1 |
1400 х 830 1250 х 620 615 х 750 1430 х 715 2400 х 800 1250 х620 2225 х 700 1100 х 600 1000 х 800 |
1,16 0,77 0,46 1,02 1,92 0,77 1,56 0,68 0,80 |
1,16 0,77 0,46 1,02 1,92 1,54 1,56 0,68 0,80 |
1,5 ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ |
Продовження таблиці 3.3
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
10.Стенд для перевірки ЦПГ двигуна V. Моторемонт з перевір.: 11.Стенд для розбирання та збирання двигунів 12.Верстат для шліфуваня фасок клапанів 13.Пристрій для притиран клапанів 14.Лещата слюсарні VI. Ремонт паливної
Разделы сайта |