Порядок обліку руху готівкових грошових коштів

Зміст:

Вступ

Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців.

Гроші – це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості.Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці.

На сучасному етапі, коли у більшості підприємств грошових активів не вистачає, здатність підприємствавиживати напряму залежить від уміння управляти грошовими потоками. До останнього часу управлінню грошовими активами у вітчизняній практиці не приділялося достатньої уваги. Але цей вид активів є найобмеженішим в сучасних умовах, і управління ним безпосередньо впливає на розвиток підприємства і формування кінцевих результатів його господарської діяльності. Тому грошові активи потребують посиленої уваги до себе з боку керівних органів підприємства. Управління ними ґрунтується на даних обліку через організацію і контроль за рухом грошових потоків, а також запасів грошових активів із точки зору ефективності платежів і оптимального забезпечення операційної діяльності підприємства фінансовими ресурсами. Цим і пояснюється актуальність даної роботи.

Фінансовий облік підприємств є важливою складовою інформаційної системи підприємства, що забезпечує до 90 % загального обсягу економічної інформації. Тому сучасні спеціалісти з бухгалтерського обліку, економіки, менеджменту повинні знати принципи його організації і ведення відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні “ від 16 липня 1999 року, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), володіти методикою та технікою відображення господарської діяльності суб’єктів підприємництва, щоб кваліфіковано організувати ведення бухгалтерського обліку, оцінити фінансовий стан підприємства, перспективи його розвитку та приймати обґрунтовані фінансові, економічні та управлінські рішення.

1. Нормативно-правове забезпечення порядку ведення касових операцій

Основним нормативним документом, що регулює облік касових операцій на підприємстві є постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 № 637 (із змінами внесеними Постановою НБУ № 454 від 13.12.2006) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

Система грошового обігу в нашій державі має велике народногосподарське значення. В зв'язку з цим в роботі на підставі теоретичних джерел і практичних матеріалів висвітлені питання бухгалтерського обліку та аудиторського контролю грошового обігу. На підставі облікової інформації: первинних касових документів (касових ордерів), касової книги та звітів касира, журналів реєстрації касових ордерів, журналу № 1, актів і довідок поточних перевірок коштів, розпорядження про використання коштів висвітлено облік та методика аудиту касових операцій. Здійснюючи виробничо-господарську діяльність, підприємства вступають у взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і установами. Ці взаємовідносини засновані на різноманітного роду грошових розрахунках у процесі виробництва, обертання і розподілу виробленої продукції. Здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства передбачає господарські зв'язки і розрахункові відносини з постачальниками матеріальних цінностей та послуг, з покупцями продукції та замовниками послуг, з робітниками підприємствами та з іншими організаціями і особами. Розрахункові операції здійснюються у грошовій формі. Значну частину у розрахункових операціях підприємства займають розрахунки готівкою, які використовуються, в основному, при оплаті праці та при здійсненні господарських операцій. Грошові кошти - це кошти, які має підприємство у своєму розпорядженні. Підприємства можуть відкривати у банках розрахункові, валютні, поточні, депозитні та інші рахунки, за допомогою яких потім проходить розрахунок підприємства з іншими підприємствами а також по розрахунках з бюджетом і т.д. Грошові кошти підприємства створюються за рахунок власних та залучених коштів. Облік грошового обігу має бути таким, щоб забезпечити мінімальний шлях збирання і обробки інформації. Його важливим завданням є постійне вдосконалення та розвиток обліку з урахуванням досягнень науки і практики. Основна сума грошей до підприємства надходить з каси, крім того, це може бути повернення працівниками невикористаних підзвітних сум, позик, раніше виданих авансів, виручка від реалізації готової продукції (робіт, послу). Видаються гроші з каси на заробітну плату, заохочення, допомоги, господарські потреби, на службові відрядження. Готівка в касі зберігається лише в межах ліміту залишку готівки. Всю готівку понад встановлений ліміт підприємство здає в установу банку. Гроші в касу надходять як від фізичних та юридичних осіб, яким реалізується товар або послуги за готівку, так і з розрахункового рахунку банку. Цільове призначення таких надходжень - виплата заробітної плати, витрати по відрядженнях, господарчі, адміністративні й операційні витрати. Крім того, у касу надходять внески батьків на утримання дітей у дитячих установах, та інші. Каса - самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для збереження коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальна відповідальність за цілістю грошової готівки і ведення касових операцій покладена на касира, із яких полягає договір про матеріальну відповідальність у формі зобов'язання касира. В окремих випадках (при невеликих обсягах робіт) вирішується суміщення цієї роботи з іншою, якщо друга не пов'язана з розрахунками внаслідок яких будуть видані грошові суми (нарахування зарплати й ін..). Основною задачею обліку грошових коштів в касі є облік готівкових коштів і контроль за їх збереженням. Облік касових операцій у бухгалтерії ведеться на активному рахунку 30 "Каса". Підставою для запису є тільки дані касової книги. По Дебету записують надходження грошей у касу, а по Кредиту їх видачу. Усі вільні засоби підприємств повинні зберігатися на їхніх рахунках у банку. Банк є фінансовим посередником і робить ділові послуги своїм клієнтам -підприємствам. Відношення між банками і їхніми клієнтами будуються на договірній основі. Суттєвим недоліком нашого законодавства є відсутність валютного ліміту грошових коштів в касі (особливо це питання актуальне для підприємств які ведуть активну зовнішньоекономічну діяльність). Облік грошових коштів має дуже важливе значення, не залежно від того де він ведеться чи в касі, чи на рахунках в банку, бо у розпорядженні підприємства яке випускає продукцію, виконує роботи або надає послуги є грошові кошти за якими повинен бути встановлений жорсткий контроль. Щоб правильно вести облік розрахункових операцій, треба їх чітко формулювати в первинних документах і докладно розписувати суми платежу.

Згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року N 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

· за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

· за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

· за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;

· за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

· за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;

· за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки;

· за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

2. Порядок обліку руху готівкових грошових коштів

2.1. Облік касових операцій а національній валюті

Підприємства, які здійснюють розрахунки в готівковій формі, мають касу і організують облік наявності та руху грошових коштів. Організація та облік готівкового обороту регламентується «Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», яке затверджене постановою правління Національ­ного банку України від 19 лютого 2001 року за № 72 і набрало чинності з 17 квітня 2001 року.

Каса підприємства — приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших ціннос­тей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга.

До початку записів касова книга оформляється: сторінки нумеруються, аркуші прошнуровуються і скріплюються печаткою підприємства. На останній сторінці касову книгу підписує керівник й головний бухгалтер.

Касові операціїоформляються прибутковими і видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок заповнення яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 року № 51 «Про затвердження типових форм обліку касових операцій».

Для заприбуткування готівки в касу оформляється прибутковий касовий ордер. До нього заповнюється квитанція, яка завіряється печаткою підприємства і вручається особі, що внесла готівку. Якщо готівка надійшла з банку, квитанція не заповнюється, або ж заповнюється і без печатки прикріплюється до виписки банку.

Для видачі готівки з каси оформляється видатковий касовий ордер.

Касові документи складаються в одному примірнику. Дійсні лише в день виписки. Виписуються в бухгалтерії, реєструються в спеціальній книзі і передаються касиру для виконання.

Кожний касовий ордер записується касиром у касову книгу під копірку в двох примірниках. Другий примірник касової книги служить звітом касира, який разом із касовими ордерами здається в бухгалтерію.

Для каси кожного підприємства встановлюється банком ліміт. Це граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня. Для контролю за дотриманням ліміту залишок готівки визначається в касовій книзі щоденно.

Звіт касира з доданими касовими документами ретельно перевіряється в бухгалтерії і служить основою для бухгалтерського обліку касових операцій на рахунку 301 «Каса в національній валюті».

За дебетом рахунка 301 відображаються операції з надходження готівки в касу. Найбільш типовими операціями за дебетом рахунка 30 є:

Д-т 30 «Каса» — кредит рахунків

31 «Рахунки в банках» — надходження в касу готівки з поточ­ного рахунка в банку

37 «Розрахунки з різними дебіторами» — повернення в касу невикористаних авансів підзвітних осіб та повернення працівниками оформленої через підприємство безпроцентної позики

42 «Додатковий капітал» — отримання готівкою безповоротної фінансової допомоги та деякі інші.

За кредитом рахунка 30 (301, 302) відображаються операції з виплати готівкою з каси. Найбільш типовими операціями за кредитом рахунка 30 є:

Д-т 31 «Рахунки в банках» — передача готівки з каси на поточ­ний рахунок

Д-т 66 «Розрахунки по оплаті праці» — виплачено заробітну плату та допомогу по тимчасовій непрацездатності працюючим

Д-т 65 «Розрахунки зі страхування» — виплата разової допомоги працюючим за рахунок страхового фонду

Д-т 68 «Розрахунки за іншими операціями» — погашено готівкою заборгованість перед іншими кредиторами та деякі інші.

Типові форми касових документів установлені наказами Державного комітету статистики України від 15.02.96 № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”, від 22.05.96 № 144 “Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі”.

Прибутковий касовий ордер (Типова форма № КО-1) застосовується для оформлення надходження грошей до каси при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї. Виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші, а ордер залишається у касі та реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Видатковий касовий ордер (Типова форма № КО-2) застосовується для оформлення видачі грошей з каси при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї. Виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії, підписується керівником підприємства (організації) та головним бухгалтером чи особою, яка на те уповноважена. Реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (Типова форма № КО-3) застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Журнал відкривається окремо на прибуткові та видаткові касові документи.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (Типова форма № КО-3а). Форма № КО-3а ведеться за розсудом керівництва підприємсива замість журналу за формою № КО-3.

Касова книга на 20__ р. (Типова форма № КО-4) застосовується для обліку руху грошей у касі. Кожний аркуш касової книги складається з двох рівних частин: одна з них (з горизонтальним лініюванням) заповнюється касиром як перший примірник та залишається у книзі, друга (без горизонтального лініювання) заповнюється з лицьового та зворотного боку через копіювальний папір і як звіт касира є відривною частиною аркуша. Перші та другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами.

Записи касових операцій починаються на лицьовому боці невідривної частини аркуша (після рядка “Залишок на початок дня"). Спочатку аркуш згинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну частину аркуша під частину, яка залишається у книзі. Для ведення записів після “Перенос” відривну частину аркуша накладають на лицьовий бік невідривної частини та продовжують записи по горизонтальному лініюванню зворотного боку невідривної частини аркуша. Бланк звіту до кінця операцій за день не відривається. По рядку “У тому числі на оплату праці” показується сума по платіжних відомостях на оплату праці, не списана на видаток каси. В кінці кожного робочого дня касир подає звіт під розписку до бухгалтерії з додатком прибуткових та видаткових касових документів.

Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей (Типова форма № КО-5) застосовується для обліку грошей, виданих з каси підприємства довіреній особі (роздавачу), яка виплачує заробітну плату, та повернення наявних грошей та сплачених документів. Книгу веде касир. Видача та повернення грошей сплачених документів оформлюється підписами.

Облік операцій з коштами, розрахунками та іншими активами установи здійснюється у грошовій одиниці України. Перерахунок активів, що отримані в іноземній валюті, в грошову одиницю України для відображення в бухгалтерському обліку здійснюється за Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженим наказом Державного казначейства України від 24.07.2001 № 126 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.08.2001 за № 670/5861.

При прийманні готівки до каси необхідно керуватись Правилами визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 547 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.12.2004 за № 1549/10148.

Під час перевірок касових документів береться до уваги, що у разі наявності у підприємства податкового боргу виплати готівкою здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

2.2. Облік касових операцій в іноземній валюті

Для узагальнення інформації про наявність та рух готівкових грошових коштів у іноземній валюті в касі підприємства призначений субрахунок 302 «Каса в іноземній валюті».

За дебетом цього субрахунка відображається надходження іноземної валюти у касу підприємства, за кредитом – її видача (виплата) із каси підприємства.

Якщо підприємство використовує одночасно декілька іноземних валют (наприклад, американський долар, євро, російський рубль), для зручності їх обліку можна вибрати один із варіантів:

· до субрахунку 302 відкрити нові субрахунки (рахунки другого порядку), наприклад: 3021 «Каса в доларах США», 3022 «Каса в євро», 3023 «Каса в російських рублях», тощо;

· якщо облік ведеться у бухгалтерській програмі, то замість субрахунків створити аналітичні ознаки (субконто) до субрахунка 302.

Перший варіант більш зручний у застосуванні, проте на практиці дуже часто використовується і другий варіант.

При виборі будь-якого із запропонованих варіантів обов'язково слід пересвідчитися, що це не суперечить обліковій політиці підприємства. Якщо в наказі про облікову політику про це взагалі нічого не сказано, варто внести відповідні зміни.

Крім цього, головним бухгалтерам підприємств, облік на яких автоматизований, у будь-якому разі варто порадитися із програмістом, який обслуговує бухгалтерську програму. Це необхідно для того, щоб рішення бухгалтера про вибір того чи іншого варіанта не створював суттєвих проблем під час автоматизації, адже відомо, що бухгалтерські програми мають власну специфіку, і те, що просто зробити в одній, є дуже складною задачею в іншій.

Проблема, з якою насамперед стикаються бухгалтери, коли на підприємстві з'являється готівкова іноземна валюта, – це визначення порядку її первинного


8-09-2015, 13:23