Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» призначено для обліку дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, для обліку активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, а також для обліку інших необоротних активів, які не знайшли безпосереднього відображення на інших рахунках обліку необоротних активів.
Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» має такі субрахунки:
181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»;
182 «Довгострокові векселі одержані»;
183 «Інша дебіторська заборгованість»;
184 «Інші необоротні активи».
За дебетом рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості та одержання інших необоротних активів, за кредитом - погашення (списання) довгострокової дебіторської заборгованості та вибуття інших необоротних активів .
На субрахунку 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» .
На субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані» ведеться облік векселів, одержаних на забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.
Субрахунок 183 «Інша дебіторська заборгованість» призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи», зокрема розрахунків з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо, інші види розрахунків.
На субрахунку 184 «Інші необоротні активи» ведеться облік активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших активів, які безпосередньо не можуть бути відображені на інших рахунках обліку необоротних активів. Типові бухгалтерські записи за рахунком 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» наведено в таблиці 2.3. [12, c. 346]
Таблиця 2.3 Типові бухгалтерські записи за рахунком 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»
| Дт Рахунок 18 Кт | |
| за дебетом з кредитом рахунків: | за кредитом з дебетом рахунків: |
| 10 «Основні засоби» | 10 «Основні засоби» |
| 11 «Інші необоротні матеріальні активи» | 11 «Інші необоротні матеріальні активи» |
| 12 «Нематеріальні активи» | 12 «Нематеріальні активи» |
| 31 «Рахунки в банках» | 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» |
| 33 «Інші кошти» | 28 «Товари» |
| 35 «Поточні фінансові інвестиції» | 30 «Каса» |
| 37 «Розрахунки з різними дебіторами» | 31 «Рахунки в банках» |
| 69 «Доходи майбутніх періодів» | 33 «Інші кошти» |
| 70 «Дохід від реалізації» | 35 «Поточні фінансові інвестиції» |
| 73 «Інші фінансові доходи» | 37 «Розрахунки з різними дебіторами» |
| 74 «Інші доходи» | 85 «Інші затрати» |
| 97 «Інші витрати» | |
| 99 «Надзвичайні витрати» | |
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.
Аналітичний облік повинен бути організований таким чином, щоб своєчасно надавати управлінцям необхідну повну інформацію про стан розрахунків з дебіторами з метою оптимізації її обсягу та забезпечення своєчасного погашення.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми.
Синтетичний облік дебіторської заборгованості можна представити у вигляді господарських операцій та проводок до них (Додаток Д).
По-перше, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.
Продаж товарів, робіт або послуг вітчизняним покупцям та замовникам відображається на рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 Типові бухгалтерські проводки з обліку продажу товарів, робіт, послуг
| № з/п | Назва господарської операції | Обороти | Сума, грн. | Назва бухгалтерського регістру або номер додатку | |
| Дт | Кт | ||||
| 1. | Відвантажено товар покупцю (феєрверк) | 361 | 702 | 8640,0 | Договір купівлі-продажу, Додаток А |
| 2. | Відображено ПДВ | 702 | 641 | 1440,0 | Рахунок - фактура, Додаток Б |
Одночасно відображається собівартість реалізованих товарів, робіт або послуг (табл.2.5)
Таблиця 2.5 Облік собівартості товарів
| № з/п | Назва господарської операції | Обороти | Сума | |
| Дт | Кт | |||
| 1. | Відображено собівартість реалізованого феєрверку | 90 | 26,28 | 7200,0 |
Дебіторська заборгованість може бути погашена грошовими коштами, які надходять на рахунки підприємства в банківських установах або в касу (табл. 2.6).
Таблиця 2.6 Типові бухгалтерські проводки з обліку розрахунків за товар
| № з/п | Назва господарської операції | Обороти | Сума, грн. | Назва бухгалтерського регістру або номер додатку | |
| Дт | Кт | ||||
| 1. | Здійснено оплату за товар | 301,311 | 361 | 8640,0 | Виписка з банку, Додаток Г |
Погашення дебіторської заборгованості може відбуватися методом взаємозарахування (табл. 2.7).
Таблиця 2.7 Погашення дебіторської заборгованості взаємозарахуванням
| № з/п | Назва господарської операції | Обороти | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1. | Погашення заборгованості за товари взаємозарахуванням. | 63 | 68 | 1600,0 |
На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», крім того, аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором. Синтетичний облік за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться в Журналі З, Відомість 3.1, приклад заповнення якого наведено в Додатку Е.
Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення, за видами інших необоротних активів.
2.3 Розрахунок та облік резерву сумнівних боргів
При реалізації товарів у кредит підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди є дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви.
Строки оплати дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги визначаються умовами заключених договорів с дебіторами або виставленим ним рахункам. Згідно практики, яка на даний момент часу склалася на України нормальним строком протягом якого відбувається погашення дебіторської заборгованості є 30 днів з дати відвантаження продукції, товарів, робіт та послуг. Якщо після завершення цього терміну заборгованість не погашається клієнтом, то у підприємства продавця може виникнути сумнів що до оплати такої заборгованості.
Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
На суму такої заборгованості підприємство створює резерв сумнівних боргів. Згідно П(с)БО №10 підприємства мають можливість формувати резерв сумнівних боргів двома способами:
- або за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості;
- або за методом застосування коефіцієнта сумнівності.
При застосуванні методу абсолютної суми сумнівної заборгованості резерв визначається шляхом оцінки платоспроможності окремих дебіторів. Тобто підприємство аналізує поточну дебіторську заборгованість на предмет виявлення сум сумнівної заборгованості, після чого на загальну суму виявленої сумнівної заборгованості створює резерв та відображає це в своєму обліку.
Створення резерву за таким методом наведено в таблиці 2.8. і 2.9. Використання цього методу виправдане в тому випадку, коли у підприємства є порівняно невелика кількість дебіторів та інформація про можливе непогашення ними наявної заборгованості (наприклад, порушення справи про банкрутство, періодичне невиконання інших зобов'язань, офіційне оприлюднення даних про неплатоспроможність дебітора тощо).
Таблиця 2.8 «Приклад № 1»
| За даними аналітичного обліку станом на 31.06.2009 р. на підприємстві обліковується дебіторська заборгованості на загальну суму 100000,00 грн. У таблиці 2.9 наведена інформація про дебіторську заборгованість підприємства за окремими дебіторами. |
Таблиця 2.9 «Створення резерву за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості»
| Назва контрагента | Сума поточної дебіторської заборгованості | У тому числі сумнівна заборгованість |
| Дебітор 1 | 50000,00 | – |
| Дебітор 2 | 15000,00 | – |
| Дебітор 3 | 35000,00 | 35000,00 |
| Усього | 100000,00 | 35000,00 |
Визначаємо коефіцієнт сумнівності:
Кс = 47000,00 : 6450000,00 = 0,0073.
Розраховуємо резерв сумнівних боргівна кінець II кварталу 2009 року:
500000,00 х 0,0073 = 3650 грн
Крім того, відомо, що стосовно дебітора 3 порушено справу про банкрутство.
На підставі аналізу заборгованості зроблено висновок, що підприємству на кінець II кварталу 2009 р. потрібно створити резерв у сумі 35000,00 грн.
Метод застосування коефіцієнта сумнівності визначення суми резерву базується на статистичних розрахунках (обчисленні відповідного коефіцієнта). П(С)БО 10 передбачено три способи розрахунку коефіцієнта сумнівності:
1) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Для цього підприємству спочатку потрібно проаналізувати, яка частина доходів, нарахованих у попередніх періодах, не оплачена покупцями. Підприємство на свій розсуд може встановлювати строки. Після цього слід обчислити коефіцієнт сумнівності шляхом ділення суми безнадійноїдебіторської заборгованості на суму чистого доходу від реалізації сумарно за обрані періоди (табл. 2.10, 2.11);
Таблиця 2.10 «Приклад № 2»
| Для розрахунку підприємство обрало чотири останні звітні квартали. Сума дебіторської заборгованості на 30.06.2009 р. (кінець II кварталу 2009 р.) склала 500000,00 грн. |
Таблиця 2.11 «Визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході»
| Період | Чистий дохід від реалізації (за передоплатою) | Сума безнадійної дебіторської заборгованості |
| III квартал 2008 р. | 1500000,00 | |
| IV квартал 2008 р. | 2100000,00 | 12000,00 |
| I квартал 2009 р. | 1850000,00 | |
| II квартал 2009 р. | 1000000,00 | 35000,00 |
| Усього | 6450000,00 | 47000,00 |
Визначаємо коефіцієнт сумнівності:
Кс = 47000,00 : 6450000,00 = 0,0073.
Розраховуємо резерв сумнівних боргівна кінець II кварталу 2009 року:
500000,00 х 0,0073 = 3650 грн.
2) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення. Для використання коефіцієнта потрібно насамперед провести класифікацію дебіторської заборгованості за строками її непогашення. Період непогашення підприємство визначає самостійно. У разі застосування цього способу величина резерву сумнівних боргів на дату балансу має дорівнювати величині сумнівних боргів на ту саму дату (табл. 2.12);
Таблиця 2.12 «Приклад № 3»
Підприємство встановило такі строки непогашення безнадійної заборгованості: 1 група – менше одного місяця; 2 група – від одного місяця до одного кварталу; 3 група – від одного кварталу до одного року. Відповідно за трьома групами була класифікована і сума поточної дебіторської заборгованості (табл. 2.13). |
Таблиця 2.13 «Визначення коефіцієнта сумнівної заборгованості»
| Період | Сума дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду | Сума списаної безнадійної заборгованості за строками непогашення | ||||
| 1 група | 2 група | 3 група | 1 група | 2 група | 3 група | |
| III квартал 2008 р. | 500000,00 | 100000,00 | 50000,00 | |||
| IV квартал 2008 р. | 110000,00 | 80000,00 | 20000,00 | 10000,00 | 2000,00 | |
| I квартал 2009 р. | 50000,00 | 40000,00 | ||||
| II квартал 2009 р. | 80000,00 | 120000,00 | 40000,00 | 5000,00 | 20000,00 | 10000,00 |
| Усього | 740000,00 | 340000,00 | 110000,00 | 15000,00 | 22000,00 | 10000,00 |
Станом на кінець II кварталу 2009 р. заборгованість за групами склала:
група 1 – 245000 грн.;
група 2 – 44000 грн.;
група 3 – 22000 грн.
Коефіцієнт сумнівності (Кс) визначається за формулою:
Кс = (S Бзн : S Дзн), де
Бзн – безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи у складі дебіторської заборгованості цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;
Дзн – дебіторська заборгованість відповідної групи на дату балансу в обраному періоді.
Визначаємо коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості для кожної з груп:
група 1: 15000 : 740000 = 0,0203;
група 2: 22000 : 340000 = 0,0647;
група 3: 10000 : 110000 = 0,0909.
Отже, резерв сумнівних боргів на кінець II кварталу 2009 р. має становити:
245000 х 0,0203 + 44000 х 0,0647 + 22000 х 0,0909 = 9820,10 грн.
3) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3–5 років. Спочатку визначається сума списаної безнадійної заборгованості за обраний період, а потім обчислюється її питома вага у загальній сумі дебіторської заборгованості на початок періоду. За рекомендаціями Мінфіну, викладеними у листі від 05.06.2008 р. № 31-34000-20-25/21471, коефіцієнт сумнівності для визначення величини резерву сумнівних боргів розраховується як частка від ділення суми списаної дебіторської заборгованості за обраний період на суму дебіторської заборгованості на початок кожного року в обраному періоді. Отримані показники за усі періоди додаються, а загальна сума ділиться на кількість періодів для визначення середнього показника (табл. 14).
Таблиця 2.14 «Приклад № 4»
| Період | Сума дебіторської заборгованості на початок року, грн. | Сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості за роками, грн. |
| 2006 рік | 750000,00 | 78000,00 |
| 2007 рік | 490000,00 | 50000,00 |
| 2008 рік | 250000,00 | 12000,00 |
| Усього | – | 47000,00 |
Обчислюємо питому вагу списаної дебіторської заборгованості за кожний період в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду:
2006 рік: 78000 : 750000 = 0,104;
2007 рік: 50000 : 490000 = 0,102;
2008 рік: 12000 : 250000 = 0,048.
За даними прикладу середня питома вага списаної дебіторської заборгованості складає:
(0,104 + 0,102 + 0,048) : 3 = 0,0847.
Отже, резерв сумнівних боргів становитиме:
500000,00 х 0,0847 = 42350 грн.
Зауважимо, що метод нарахування резерву сумнівних боргів, а також спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності підприємство обирає самостійно і фіксує в наказі про облікову політику. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
За різними методами отримано різні розміри резерву. Отже, вибір методу досить сильно впливає на кінцеві показники, тому перед вибором методу потрібно ретельно проаналізувати ситуацію на підприємстві.
Для обліку резерву сумнівних боргів планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». Незважаючи на те, що даний рахунок відноситься до третього класу він є пасивним.
На рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення.
Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладені в П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість».
За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів (табл. 2.15).
Аналітичний облік на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться в розрізі боржників або за строками непогашення дебіторської заборгованості. [11, c. 97]
Таблиця 2.15 Типові бухгалтерські записи по рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів»
| За дебетом з кредитом рахунків: | За кредитом з дебетом рахунків: |
| 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» | 84 «Інші операційні витрати» |
| 71 «Інший операційний дохід» | 93 «Витрати на збут» |
| 94 «Інші витрати операційної діяльності» |
Відображення у бухгалтерському обліку формування резерву сумнівних боргів та списання дебіторської заборгованості (табл. 2.16).
Таблиця 2.16 «Основні бухгалтерські проводки по рахунку 38»
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| 11 | Створено резерв сумнівних боргів | 944 «Сумнівні та безнадійні борги» | 38 «Резерв сумнівних та безнадійних боргів» |
| 22 | Списана дебіторська заборгованість покупців, що визнана безнадійною | 38 «Резерв сумнівних та безнадійних боргів» | 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» |
| Одночасно сума списаної дебіторської заборгованості відображається на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» | |||
| 33 | Внаслідок зміни у фінансовому стані покупця відновлюється сума його заборгованості, раніше визнана безнадійною | 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» | 716 «Відшкодування раніше списаних активів» |
| Одночасно сума відновленої дебіторської заборгованості списується з позабалансового рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» | |||
| 44 | Надійшло від покупця у рахунок погашення його заборгованості | 311 «Поточні рахунки в національній валюті» | 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» |
| 55 | Списана безнадійна дебіторська заборгованість за виданими авансами | 944 «Сумнівні та безнадійні борги» | 371 «Розрахунки за виданими авансами» |
| Одночасно сума списаної дебіторської заборгованості відображається на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» | |||
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА П(С)БО та М(с)БО, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Незважаючи на подібність вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку України та Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку щодо обліку дебіторської заборгованості, існують відмінності у їх положеннях.
Згідно з П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Згідно з П(с)БО 13 «Фінансові інструменти» фінансовий актив -- це грошові кошти та їх еквіваленти; контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; інструмент власного капіталу іншого підприємства . Дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу - це дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу.
У Міжнародному стандарті фінансової звітності 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання» дебіторська заборгованість визначається як фінансовий актив. Визначення дебіторської заборгованості не надається. Фінансовий актив - це будь-який актив, який є контрактним правом отримувати грошові кошти чи інший фінансовий актив від іншого підприємства [9, с. 2].
Інші відмінності між Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку України та Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку наведено в Додатку Ж.
ВИСНОВКИ
У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська заборгованість.
Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.
Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Дія П(С)БО 10 не поширюється на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.
Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову.
Довгострокова заборгованість - це в основному заборгованість, не пов'язана з операційною діяльністю.
Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) - це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.
Первинними документами, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості є накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, рахунки - фактури, акти виконаних робіт.
Первинними
8-09-2015, 13:01