Аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування

- Порядок нарахування середньої заробітної плати (доходу)для розрахунку виплат із загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Із бюджету державного соціального страхування виплачується така допомога:

- у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

- у зв’язку з вагітністю й пологами;

- одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини;

- одноразова допомога на поховання.

Серед зазначених видів допомоги найбільшу питому вагу має допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Аудитор перевіряє правильність обчислення середньомісячного заробітку, застосування відсотка середньої заробітної плати залежно від тривалості трудового стажу. Для розрахунку виплат із соціального страхування середня заробітна плата береться за шість попередніх календарних місяців.

Склад виплат для розрахунку середньої заробітної плати визначається згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, за якими нараховуються страхові внески.

Аудитор під час перевірки повинен також враховувати, що допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю нараховується з розрахунку тих доходів, на які нараховується збір. Це потрібно брати до уваги під час обчислення середньої заробітної плати. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (крім виплат на догляд за хворою дитиною і у зв’язку з вагітністю та пологами) за перші п’ять днів непрацездатності виплачується за рахунок підприємства, із шостого дня – за рахунок коштів фонду соціального страхування. Допомога на догляд за дитиною і у зв’язку з вагітністю та пологами (декретні) повністю виплачуються Фондом соціального страхування.

3.4 РОЗРАХУНКИ З ФССНВ

Нормативними актами, що регулюють відносини суб’єктів підприємницької діяльності з Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності є:

- Закон України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. № 1105-XIV;

- Закон України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ;

- Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Об’єктом нарахування цих внесків є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню прибутковим податком. До складу на оплату праці входять основна й додаткова заробітна плата, інші заохочення та компенсаційні виплати, зокрема й у натуральній формі. Перелік таких виплат встановлено Інструкцією з статистики заробітної плати. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, та розміру страхового тарифу. Класифікацію галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва наведено у додатку до Порядку визначення страхових тарифів. В основу класифікації професійного ризику покладено Загальний класифікатор галузей народного господарства.

Страхові внески нараховуються й утримуються із сум, що не перевищують максимальної величини, з якої стягуються внески. Страхові внески сплачуються в день одержання працедавцями у банках коштів на оплату праці.

Аудиторська перевірка повноти обчислення та сплати внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань проводиться за аналогією до перевірки повноти нарахування та сплати до Пенсійного фонду з урахуваннями вище зазначених особливостей.

ВИСНОВОК

Аудит, як внутрішній так і зовнішній, а особливо внутрішній, для кожного підприємства є дуже важливим, адже по закінченню аудитор вказує на всі виявлені недоліки, недопрацювання, пропуски в роботі бухгалтерії, що трапляються з різних причин. Як відомо, на підприємствах проводять обов’язкові аудиторські перевірки та перевірки з контрольно-ревізійного управління. Перші проводяться аудиторськими фірмами, а другі – Контрольно-ревізійним управлінням. Причому, перші, не такі “страшні”, як другі, тому що перевірка з КРУ лише виявляє помилки та шахрайства та карає винних, а аудит у своєму аудиторському висновку також дає поради, по виправленню цих помилок, радить, яких заходів необхідно вжити, для того, щоб у подальшому не повторювати цих помилок. Особливу увагу ті й інші приділяють розрахункам підприємства з оплати праці та з фондами соціального страхування.

Отже, як видно з усього вищесказаного, аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування є надзвичайно трудомістким процесом.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

І. ПІДРУЧНИКИ ТА ПОСІБНИКИ:

1. Бондар М. Аудит в АПК: Навч. посібник. – К.:КНЕУ. 2003. – 188 с.;

2. Загородній А.Г. та ін.. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – 456 с.;

3. Ільїна С.Б. Основи аудиту: навчально-практичний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 378 с.;

4. Кадуріна Л.О. Основи аудиту: Навчальний посібник. – Київ: Видавничий Дім “Слово”, 2003. – 184 с.;

5. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2003. – 223 с.;

ІІ. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА:

6. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року № 3125-ХІІ;

7. Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.