Наукове обґрунтування та реалізація моделі приватної стоматологічної клініки з завершеним циклом допомоги

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

ЛЯШЕНКО Олена Валеріївна

УДК 614.2.001.57: 616.31

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ПРИВАТНОЇ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ КЛІНІКИ З ЗАВЕРШЕНИМ ЦИКЛОМ ДОПОМОГИ

14.02.03 - соціальна медицина

Авторефератдисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Криштопа Борис Павлович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедра управління охороною здоров’я, професор.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Гапон Василь Олександрович, завідувач кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”;

- кандидат медичних наук, доцент Салюта Михайло Юхимович, ректор Інституту екології і медицини, заступник головного лікаря з наукової роботи та медичного страхування Київської міської клінічної лікарні №1.

Захист відбудеться "26" червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров’я, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий "21" травня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. мед. н., доцент В.І. Бугро.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Дані офіційної статистики МОЗ України свідчать про поширеність стоматологічної захворюваності майже серед 96% населення, яка в структурі амбулаторно-поліклінічної допомоги становить 15% (Неспрядько В.П., 1997). Вказане вимагає визначення чіткої державної політики щодо профілактики захворювань ротової порожнини, перш за все, шляхом впровадження в стоматологічну практику нових прогресивних технологій.

Однак недостатнє в останні роки фінансування галузі охорони здоров’я не дозволяє повною мірою забезпечити в державних закладах потреби населення у медичній допомозі, реформування якої в період переходу до ринкових відносин передбачає її багатоукладність. Одним з елементів останньої є розвиток приватної медичної практики, що законодавчо забезпечується ст.49 Конституції України і впровадження якої покликано знизити навантаження на державний бюджет.

В останні десятиріччя в Україні, зокрема в Києві, питома вага приватних стоматологічних установ досягла відповідно 13 і 18%, однак переважна їх більшість у столиці представлена малопотужними приватними кабінетами з 1–2 фахівцями, які при відсутності відповідного оснащення неспроможні надавати стоматологічну допомогу в повному обсязі, обмежуючись лише певними видами послуг.

Серед тих приватних стоматологічних структур м. Києва, які вважаються клініками, лише 10–15 мають по 4–5 кабінетів та обслуговують за рік від 500 до 1000 пацієнтів кожна. За винятком обмеженої їх кількості ("Медлайф", "Стедлі", "Аванто Плюс", "Порцелян"), в приватних стоматологічних закладах відсутні спеціалісти з лікування захворювань пародонта, потреба в чому в Україні становить біля 69%, а майже 10% його важких форм вимагають як складних оперативних втручань і реконструкції, так і залучення спеціалістів загального профілю. Лише в поодиноких приватних і державних клініках проводиться імплантація зубів при потребі в цьому населення Києва від 25 до 50%. Тільки 30% київських клінік мають фахівців з лікування зубощелепних деформацій, але жодна з них не займається лікуванням патології скронево-нижньощелепного суглоба, чого потребують до 35% пацієнтів. Потреба в зубному протезуванні задовольняється, в основному, за рахунок металокерамічних та металопластикових протезів, термін служби яких становить 3–4 роки, а протезування на імплантатах здійснюється лише в окремих клініках.

Спільним недоліком надання послуг в більшості приватних стоматологічних закладів Києва, що характерне і для інших великих міст, є не тільки її обмеження переважно одним-двома видами, а головне - відсутність завершеного циклу лікування в одному місці з залученням при необхідності суміжних спеціалістів-стоматологів, що викликає незадоволеність платіжеспроможного населення і втрату приватно практикуючими стоматологами потенційних пацієнтів.

Суттєвим гальмом на шляху подальшого розвитку в Україні приватної практики в стоматології є відсутність відповідної законодавчої бази, що не дозволяє, зокрема, забезпечити належним чином впровадження в діяльність приватних стоматологічних закладів сучасних новітніх технологій, використання маркетингових досліджень, отримання достовірних статистичних даних, як основи для прийняття управлінських рішень з використанням законів менеджменту.

В таких умовах необхідність обґрунтування нових форм якісного удосконалення приватної стоматологічної допомоги в Україні, її законодавчого забезпечення та впровадження в першу чергу у найбільших містах сучасної, як це отримало започаткування в окремих країнах Заходу, моделі стоматологічного закладу з комплексним наданням стоматологічної допомоги на основі новітніх технологій, і обумовило актуальність даного дослідження, визначило його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри управління охороною здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика на тему: "Вивчення соціальних детермінант популяційного здоров’я та управління ними" (№ державної реєстрації науково-дослідних робіт 0105U000118).

Мета дослідження - наукове обґрунтування та реалізація моделі приватної стоматологічної клініки з комплексною системою стоматологічної допомоги.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

вивчення особливостей світового досвіду надання приватних стоматологічних послуг населенню, в тому числі з завершеним їх циклом;

обґрунтування концепції формування нового для України типу приватного стоматологічного закладу - Інституту прогресивних стоматологічних технологій (ІПСТ), спроможного забезпечити впровадження новітніх технологій, цілеспрямовану підготовку медичних кадрів нового напрямку для роботи в стоматологічних закладах;

наукове обґрунтування та реалізація на базі ІПСТ моделі приватної стоматологічної клініки на засадах комплексної стоматологічної допомоги;

обґрунтування стратегії і тактики фінансування та ціноутворення в запропонованій моделі приватної стоматологічної клініки ІПСТ та особливостей її маркетингової діяльності стосовно ринку стоматологічних послуг і задоволеності потреб пацієнтів;

обґрунтування шляхів оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі приватного закладу та комплексу заходів з формування його іміджу;

встановлення медичної, соціальної та економічної ефективності діяльності приватної стоматологічної клініки - ІПСТ.

Об’єкт дослідження - найбільш потужні приватні стоматологічні заклади м. Києва, м. Львова, Інститут прогресивних стоматологічних технологій.

Предмет дослідження - якість надання стоматологічних послуг, модель ведення пацієнтів, формування фахового рівня персоналу.

Методи дослідження: системного підходу, статистичний, анкетування, моделювання, експертних оцінок, економічний.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні:

науково обґрунтована модель якісно нового типу приватної стоматологічної клініки з комплексною системою допомоги у відповідності до світових взірців;

запропоновані критерії оцінки якості надання послуг в приватних стоматологічних закладах;

визначені медичні стандарти по одній нозологічній формі (карієсу), з економічним обґрунтуванням розрахунку вартості послуг.

Теоретичне значення дослідження полягає у суттєвому доповненні концептуальних підходів до реформування галузі охорони здоров’я на шляху до її багатоукладності, зокрема, в частині впровадження приватної практики в стоматології, як одного з видів спеціалізованої медичної допомоги.

Практична значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:

створення на базі якісно нового для України та одного з перших у Європі типу приватного науково-практичного стоматологічного закладу - Інституту прогресивних стоматологічних технологій - першої в Україні приватної стоматологічної клініки з комплексною системою допомоги;

розробки та запатентування спеціалізованої комп’ютерної програми "1С: Стоматологія" (співавт. - Дорохов Д.С., Опанасюк І.В., Опанасюк Ю. В) - свідоцтво Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності №17729 від 28 серпня 2006 р.;

впровадження розроблених з участю автора організаційно-методичних рекомендацій "Модель ведення стоматологічного прийому пацієнтів" (співавтори - Опанасюк І.В., Опанасюк Ю.В., Кривець В. В) - свідоцтво Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності №17730 від 28 серпня 2006 р.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначила напрямок дослідження та його мету, розробила програму, провела інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за проблемою, визначила обсяги та методи дослідження, науково обґрунтувала концептуальні засади до формування ІПСТ та його клініки, проаналізувала стан, якість та особливості діяльності закладів порівняння, виявила думку пацієнтів та лікарів стосовно якості надання стоматологічних послуг за результатами дослідження моделі приватної клініки із завершеним циклом допомоги, визначила її медичну, соціальну та економічну ефективність, узагальнила результати дослідження, сформулювала висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на:

а) міжнародному рівні за кордоном:

з’їзді стоматологів Ізраїлю (Тель-Авів, 2005) - "Перспективи розвитку страхування професійної відповідальності лікарів в Україні";

виставці Expodental (Італія, Мілан, 2006) - "Можливості розширення ринкової ємкості української стоматології";

засіданні ERO (Португалія, Порто, 2006) - "Перспективи розвитку післядипломної медичної освіти в Україні";

б) міжнародному рівні в країнах СНД:

з’їзді стоматологів Вірменії (Єреван, 2005) - "Роль Асоціації стоматологів у підвищенні рівня стоматологічної допомоги в Україні";

ІІ Міжнародному конгресі стоматологів (Грузія, Батумі, 2006) - "Основні аспекти управління приватною стоматологічною клінікою";

в) на державному рівні:

циклі семінарів "Менеджмент організації приватної стоматологічної клініки" для керівників стоматологічних установ (Київ, ІПСТ, 2004–2008);

конференції АСУ, МОЗ України "Юридичні аспекти управління приватною стоматологічною клінікою" (2005).

конгресах ERO, АСУ "Основні аспекти управління приватною стоматологічною клінікою" (2006), "Комп’ютерна програма “1С: Стоматологія” в управлінні стоматологічною клінікою" (2007);

Результати дослідження використовувались в процесі опрацювання проекту МОЗ, ЄС підтримки розвитку медичних стандартів в Україні (2005–2007 рр).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей, три з них одноосібні, у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 193 сторінках друкарського тексту (основного тексту - 167 сторінок), складається з вступу, аналітичного огляду літератури, шести розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 193 джерела, з яких 125 - вітчизняних та авторів держав СНД, 68 - іноземних авторів. Ілюстрована 25 таблицями і 44 рисунками, з них 18 фотографій, містить 13 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріал, обсяг та методи дослідження. Досягнення головної мети дослідження - наукового обґрунтування та реалізації моделі приватної стоматологічної клініки з комплексною системою стоматологічної допомоги, як якісно нового для України типу закладу, потребувало розробки спеціальної програми (рис.1) з використанням методу системного підходу, яка передбачала чотири етапи, за результатами кожного з яких ставилися завдання наступних етапів.

Науковою базою дослідження, яке проводилось протягом 2004–2006 років, стали: перший і єдиний в Україні приватний стоматологічний заклад нового типу - Інститут прогресивних стоматологічних технологій та його клініка; три стоматологічні клініки недержавної форми власності ("Аванто Плюс", м. Київ; "Перфект-Дент", м. Львів; "Клініка Заблоцького", м. Львів) з комплексним наданням стоматологічної допомоги.

Обґрунтуванням вибору для дослідження саме наведених приватних стоматологічних установ, як закладів порівняння, обумовлювалось:

необхідністю представлення потужних приватних стоматологічних структур Центрального і Західного регіонів України, наявністю у них позитивної динаміки розвитку, зокрема: обидві львівські клініки, відкриті в 1995 році, стали одними з перших в державі приватних стоматологічних закладів, акредитованих МОЗ України, мають вищу категорію та статус стоматологічних центрів, а клініка "Аванто Плюс" заснована в тому ж році, що і клініка ІПСТ. Всі вони оснащені спеціальним обладнанням відповідно до клінічного спрямування;

особистим знайомством з керівниками закладів порівняння, що в умовах фактичної відсутності офіційної статистики діяльності приватних медичних закладів дозволило отримати відповідний обсяг інформації щодо їх діяльності.

Як видно з рис.1, перший етап дослідження, крім вибору його напряму і мети, передбачав проведення аналізу наукової літератури ближнього (125 одиниць) та дальнього (68 одиниць) зарубіжжя стосовно сучасних поглядів на ринок стоматологічних послуг в умовах приватної практики, а також виявлення в ньому основних тенденцій світової стоматології.

Останнє забезпечувалось в основному шляхом особистого ознайомлення з діяльністю провідних стоматологічних закладів ряду держав Європейського регіону під час участі в різних міжнародних стоматологічних форумах.

Отримані на першому етапі дані стали інформаційною основою забезпечення другого етапу дослідження, присвяченого науковому обґрунтуванню побудови моделі раніше відсутнього в Україні і якісно нового типу приватного стоматологічного закладу - Інституту прогресивних стоматологічних технологій (ІПСТ).



Рис.1. Програма, матеріал, обсяг та методи дослідження

Головним завданням третього етапу дослідження стало опрацювання концептуального підходу до формування та реалізації на базі ІПСТ моделі приватної стоматологічної клініки з системою комплексної стоматологічної допомоги по завершеному циклу її надання, а завершальним, четвертим - встановлення ефективності запропонованої моделі клініки відповідно до визначених програмою закладів порівняння, що дозволило співставити діапазон стоматологічних послуг досліджуваних закладів, визначити їх медичну, соціальну та економічну ефективність, а також встановити ступінь визнання діяльності клініки ІПСТ стосовно її місця на ринку приватних стоматологічних послуг в Україні і в системі стоматологічної допомоги населенню.

Порівняльний аналіз діяльності закладів дослідження, як соціальних систем, проводився з використанням шести аспектів системного підходу за найбільш доступними та показовими оціночними критеріями, в контексті яких визначались і одиниці спостереження, а перелік стоматологічних послуг, їх об’єм та складність технологій - згідно маркетингових досліджень.

Соціологічні дослідження проводились з використанням методу анонімного анкетування різних груп респондентів (пацієнтів, лікарів - всього 215 осіб), відібраних за методом безповторної випадкової вибірки (2004–2006 рр), а соціально-гігієнічна характеристика пацієнтів, обсяг і якість стоматологічної допомоги визначались за результатами експертної оцінки амбулаторних карт хворих (3166 одиниць).

Статистичні дослідження базувались на результатах аналізу обліково-звітної документації (всього 75 одиниць): фінансової - Ф №2-М (12 од), Ф №1 (12 од), з лікувально-профілактичної роботи - Ф №20 (12 од), інвентаризації клінік (12 од), звітності відділу кадрів (12 од), навчального центру (3 од), прейскурантів цін (12 од).

Аналіз та статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням сучасних методів статистичного аналізу. При цьому для обробки кількісних величин використовувались традиційні методи параметричної статистики, для аналізу якісних ознак, які виражались в основному у відсотках, були застосовані непараметричні методи (Мінцер О.П., Вороненко Ю.В., 2003).

Результати дослідження оброблялись на персональному комп’ютері з використанням пакетів прикладних програм, в яких реалізовані математичні методи статистичної обробки даних: МS Ехсеl XP та Statistica.6.0.

Опрацювання статистичного матеріалу та застосування сукупності використаних сучасних методів дослідження дозволили отримати репрезентативні дані, покладені в основу наукового обґрунтування моделі медичного закладу - клініки ІПСТ - та визначення її медичної, соціальної та економічної ефективності.

Результати дослідження. Аналіз літературних джерел стосовно сучасних підходів до удосконалення приватної стоматологічної практики економічно розвинутих країн Європи засвідчив про віддання переваги розвитку потужних багатопрофільних стоматологічних клінік.

Сумісна ідея створення в Україні приватного стоматологічного закладу з комплексною системою надання стоматологічної допомоги належить Ю.В. Опанасюку та автору дослідження. В основу концептуальних підходів до формування якісно нового для України закладу стоматологічної допомоги недержавної форми власності покладались:

особисте знайомство з діяльністю провідних стоматологічних структур різної форми власності в країнах Європи;

сучасні світові вимоги до стандартів надання стоматологічної допомоги та її комплексне надання на основі новітніх технологій;

результати критичного аналізу надання стоматологічних послуг приватними закладами в Україні.

При цьому йому відводилась роль не тільки закладу по наданню повного спектру стоматологічних послуг по завершеному циклу, а й одночасного виконання не властивих існуючим приватним стоматологічним структурам функцій науково-практичного та навчального центру на рівні інституту, здатного впроваджувати прогресивні стоматологічні технології, як основи якості і конкурентноздатності.

Формування підрозділів інституту, як системи, передбачало відведення провідної ролі його клініці. Концептуальний підхід у її формуванні визначався в двох головних напрямках:

а) стратегічній діяльності щодо досягнення нею лідируючих позицій в Україні та світі на ринку стоматологічних послуг на основі впровадження нових технологій, що нерозривно пов’язувалось з якістю допомоги, підбором і підвищенням кваліфікації персоналу, маркетингових дослідженнях, а безпосередньо реалізація стратегії спрямовувалась, зокрема, на організацію системи відповідно до вимог щодо якості; впровадження міжнародних стандартів якості ISO 9001: 2000; максимальне задоволення зростаючих вимог споживачів в частині якості послуг; залучення персоналу клініки до управління якістю на основі системи мотивації і організації навчання; взаємовигідне партнерство; зростання добробуту і соціального захисту працівників клініки;

б) визначенні особливостей клініки як підсистеми ІПСТ, у відповідності до безпосередніх його функцій, в тому числі структури, систем управління, регламентації відносин з пацієнтами, механізму управління якістю послуг, фінансового менеджменту, формування її іміджу з використанням зовнішнього та внутрішнього дентального маркетингу.

Таким чином, наведені концептуальні підходи вимагали створення в складі інституту не традиційної для приватного стоматологічного закладу лікувальної частини з набором традиційних кабінетів, а значно потужнішої підсистеми - власне його клініки, яка б відповідала сучасним європейським взірцям. Вказане потребувало органічного поєднання в одній системі, тобто майбутній клініці, традиційних елементів надання стоматологічних послуг з якісно новими, відсутніми в приватних стоматологічних установах України, що і покладалось в основу наукового обґрунтування її моделі (рис.2).


Рис.2. Модель клініки ІПСТ


Відведення в клініці пріоритетного значення якості надання стоматологічних послуг обумовило необхідність формування системи управління нею, чому сприяло впровадження запропонованої моделі ведення пацієнта, як складової інструменту управління якістю (рис.3). Перший її етап передбачав проведення в спеціальному кабінеті первинної діагностики з подальшим уточненням та встановленням діагнозу, окреслення об’єму та
змісту діагностичних маніпуляцій, залучення суміжних спеціалістів, а наступний - планування комплексного лікування та його узгодження


8-09-2015, 22:29


Страницы: 1 2 3
Разделы сайта