2.2 Організація дослідження та характеристика обстеженого контингенту
Cпостереження дії ад’ювантів проводилося на групі дітей, що часто хворіють. Дослідження проводилося на базі міської поліклініки. Усього обстежено 72 дитини.
Обстежений контингет був розподілений на 2 групі: 39 дитини – основна група і 33 дитина – контрольна група. Середній вік обстежених склав 6,2±1,4 года. В основній групі для зміцнення імунітету діти приймали рібомуніл, в контрольній проводилося звичайне лікування.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих дітей в залежності від клініки і віку
| Клінічна нозологія | Вік | |
| 2,5 до 3,5 років | 3,5 - 7 років | |
| хронічний бронхіт | 8 | 7 |
| рецидивуючий обструктивний бронхіт | 15 | 17 |
| пневмонії з затяжним перебігом | 5 | 5 |
| фарінготрахеіт, вазомоторний риніт | 8 | 7 |
Рібомуніл таблетки (1 доза) в упаковці 4 шт. 1 таблетка містить: бактеріальні рібосомні фракції, тітрованні до 70% РНК - 0,75 мг (включаючи рібосоми Klеbsіеllа pnеumоnіае - 3,5 частки, Strеptоcоccus pnеumоnіае - 3,0 частки, Strеptоcоccus pyоgеnеs - 3,0 частки та Hаеmоphіlus іnfluеnzае - 0 , 5 частки), протеоглікани мембранної частини (включаючи 15 часток Klеbsіеllа pnеumоnіае) - 1125 мг.
Режим введення та дозування імунотропного препарату рібомуніла в основній групі склав по 3 таблетки натще: перший місяць 4 дні на тиждень протягом 3 тижнів, п'ять наступних місяців - по 4 дні на місяць.
РОЗДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1 Оцінка клінічних проявів
Функцію імунної системи знижують різні фактори - незбалансоване харчування, інфекції, іонізуюче випромінювання, хімічні речовини. Подібні порушення - імунодефіцити - поділяють на первинні (вроджені) та вторинні (придбані).
Вроджені дефекти імунної системи зустрічаються порівняно рідко і обумовлені генними дефектами. Вторинні порушення часто представляють ланки патогенезу багатьох патологічних станів (наприклад, хвороб злоякісного росту, ендокринних розладів). Особливо часто вторинні розлади розвиваються при бактеріальних і вірусних інфекціях, зазвичай носять тимчасовий характер (транзиторні імунодефіцити). Дефекти можуть торкатися різні компоненти імунної системи.
Виділяють Т-клітинні, В-клітинні і комбіновані (Т-В-клітинні) імунодефіцити. Також можливі розлади гуморальних та клітинних факторів нсспеціфіческой захисту організму.
Порушення імунного статусу робить організм сприйнятливим до різних збудників, у тому числі до умовно-патогенних. Крім того, істотно зростає ризик розвитку аутоімунних процесів і хвороб злоякісного росту. Стан імунної системи можна оцінити комплексом показників.
Стан факторів неспецифічної резистентності визначають за вмістом в сироватці крові комплементу, лізоциму, ІФН; також визначають фагоцитарну здатність макрофагів і цитотоксичну активність природних кілерів.
Таблиця 3.1
Критерії загальної оцінки імунного статусу людини
| Показник | Норма |
Bміст лімфоцитів в 1 мкл (абсолютна кілкість) |
1250-2500 |
Bміст Т-лімфоцитів в 1 мкл (абсолютна кілкість) |
1000-2000 |
| Bміст Т-лімфоцитів в 1 мкл (%) | 55-74 |
Bміст В-лімфоцитів в 1 мкл (абсолютна кілкість) |
100-300 |
| Bміст В-лімфоцитів в 1 мкл (%) | 10-15 |
Індекс стимуляції митогенами: Фитогемаглютинин Конканавалин А Митоген лаконоса |
20 більше 20 більше 10 більше |
Індекс міграції нейтрофілів після стимуляції ФГА: - 1мкг/мл - 2мкг/мл |
10-40 0-20 |
Bміст Іg різних класів в сироватці крові: ІgM ІgG ІgА |
0,78-1,77 9,4-20,5 1,25-3,1 |
Про активність імунної системи судять за рівнем різних класів Іg та цитокінів в сироватці крові, утримання субпопуляцій Т-і В-лімфоцитів, їх здатності відповідати на АГ і мітогени.
Гострі респіраторні захворювання у дітей більш часто проявляються у вигляді інфекції:
1. Верхніх дихальних шляхів:
- Риніт;
- Назофарингіт;
- Ангіна;
- Тонзіллофаріпгіт;
- Ларинготрахеїт;
- Трахеїт бронхіт,-ларінготрахеобронхіт
2. Термінальних респіраторних відділів і легеневої паренхіми: бронхопневмонія.
3. ЛОР органів:
- Отит;
- Евстахііт;
- Аденоідіт;
- Синусит.
Серед етіологічних факторів захворювання у дітей провідну роль грають віруси. Питома вага вірусів серед етіологічних факторів гострих респираторних захворювань становить 65 - 90%. Слід відзначити можливість «змішаної» вірусно бактеріальної інфекції (до 25% випадків). Серед вірусних збудників ОРЗ у дітей найчастіше виявляються віруси грипу А (А1 А2), парагрипу (серотіпи 1 3), респіраторно-сінцітіальні віруси, аденовіруси (серотіпи 1-4, 5, 7), ріновіруси, ентеровіруси.
3.2 Механізм дії рібомуніла
Рібомуніл, будучи рібосомально-протеоглікановим комплексом з найпоширеніших збудників інфекцій ЛОР-органів і дихальних шляхів, відноситься до коректора специфічного і неспецифічного імунітету.
Що входять до його складу рібосоми містять антигени, ідентичні поверхневих антигенів бактерій, і при попаданні в організм викликає утворення специфічних антитіл до цих збудників. Мембранні протеоглікани стимулюють неспецифічний імунітет, що проявляється в посиленні фагоцитарну активність макрофагів і полінуклеарних лейкоцитів, підвищенні факторів неспецифічної резистентності. Препарат стимулює функцію Т-і В-лімфоцитів, продукцію сироваткових і секреторних імуноглобулінів типу ІgА, інтерлейкіну-1, а також альфа-інтерферону. Цим пояснюється профілактичний ефект Рібомуніла відносно респіраторних вірусних інфекцій.
Рібомуніл стимулює клітинний і гуморальний імунітет, підсилює фагоцитарну активність макрофагів і полінуклеаров, стимулює функцію T-і B-лімфоцитів, продукцію сивороткових і секреторних ІgА 11S, інтерлейкіна1, інтерферону альфа,активує фактори неспецифічного захисту організму (за рахунок мембранних протеогліканов),стимулює утворення специфічних антитіл до Strеptоcоccus pnеumоnіае, Strеptоcоccus pyоgеnеs, Klеbsіеllа pnеumоnіае, Hаеmоphіlus іnfluеnzае за рахунок рибосом, що містять антигени, ідентичні антигенів цих бактерій.
Рібомуніл - імуномодулятор специфічного і неспецифічного імунітету.
Рібомуніл являє собою рібосомально-протеоглікановий комплекс із патогенних мікроорганізмів - найбільш частих збудників інфекцій дихальних шляхів і ЛОР-органів. Рібомуніл містить фрагменти мікроорганізмів: пневмонічні паличок і діплококків, піогенних (гноєрідних) стрептококів групи А і гемофілічних інфлюенц.
Ефективність Рібомуніла визначається поєднанням властивостей пероральної вакцини і неспецифічного іммунокорректора. Іммуномодуляція обумовлена ефектами, що входять до складу компонентів Рібомуніла. Завдяки наявності в складі Рібомунілу рибосом, що несуть на собі антигени, ідентичні поверхневи антигенам бактерій, в організмі розвивається специфічна імунна відповідь, в сироватці з'являються антитіла, специфічні до збудників (ефект вакцини). Очищені рібосоми здатні, також, проникати в специфічні В-клітини пам'яті та створювати іммунологічну пам'ять.
Мембранні протеоглікани стимулюють неспецифічний імунітет, що проявляється в посиленні фагоцитарної активністі макрофагів і полінуклеарних лейкоцитів, підвищенні факторів неспецифічної резистентності.
Рібомуніл стимулює клітинний і гуморальний імунітет; посилює фагоцитарну активність макрофагів і полінуклеаров; стимулює функцію Т-і В-лімфоцитів, продукцію сироваткових і секреторних імуноглобулінів типу ІgА ІІS, інтерлейкіну-1, альфа-інтерферону; стимулює утворення специфічних антитіл до Strеptоcоccus pnеumоnіае, Strеptоcоccus pyоgеnеs, Klеbsіеllа pnеumоnіае, Hаеmоphіlus іnfluеnzае за рахунок рибосом, що містять антигени, ідентичні антигенів цих бактерій; активує фактори неспецифічного захисту організму; збільшує активність натуральних кілерів. Цим пояснюється профілактичний ефект Рібомуніла відносно респіраторних вірусних інфекцій.
Рібомуніл виробляє тривалу імунну пам'ять до збудників, не вимагає визначення початкового імунного статусу. Застосування Рібомуніла в комплексній терапії дозволяє підвищити ефективність і скоротити тривалість лікування, значно зменшити необхідність застосування антибіотиків, бронхолітиків, прискорити одужання і збільшити період ремісії.
Фармакокінетична дія Рібомуніла є сукупною дією його компонентів, тому проведення кінетичних спостережень не представляється можливим.
Показання застосування: Рібомуніл застосовується для профілактики і лікування рецидивуючих і хронічних інфекційних захворювань ЛОР-органів і дихальних шляхів, в т.ч. у дітей з 6 місяців і літніх пацієнтів: риніт; синусит; тонзиліт, ангіна; фарингіт; ларингіт; отит; бронхіт; трахеїт; пневмонія; інфекційно-залежна бронхіальна астма.
Таблица 3.2
Режим дозування ітривалість курсу терапії Рібомунілом
| Курс лікування РІБОМУНІЛом складає 6 міс за схемою | ||
1-й місяць »есяц: |
||
| 3 таблетки одномоментно | понеділок протягом вівторок перших середа 3 тижнів четвер місяца |
|
| або 1 пакетик з гранулятом | ||
| 1 раз у день | ||
| (вранці, натще) | ||
2-й місяць «есяц: |
||
| 3 таблетки одномоментно | в перші 4 дня месяца |
|
| або 1 пакетик з гранулятом | ||
| 1 раз у день | ||
| (вранці, натще) | ||
| 3-й місяць | ||
| 3 таблетки одномоментно | в перші 4 дня месяца |
|
| або 1 пакетик з гранулятом | ||
| 1 раз у день | ||
| (вранці, натще) | ||
| 4-й місяць | ||
| 3 таблетки одномоментно | в перші 4 дня месяца |
|
| або 1 пакетик з гранулятом | ||
| 1 раз у день | ||
| (вранці, натще) | ||
| 5-й місяць | ||
| 3 таблетки одномоментно | в перші 4 дня месяца |
|
| або 1 пакетик з гранулятом | ||
| 1 раз у день | ||
| (вранці, натще) | ||
| 6-й місяць | ||
| 3 таблетки одномоментно | в перші 4 дня месяца |
|
| або 1 пакетик з гранулятом | ||
| 1 раз у день | ||
| (вранці, натще) | ||
Рібомуніл призначають усередину. У гострій стадії захворювання можливо поєднання Рібомуніла з антибіотиками (ампіціллін, сумамед, зіннат, клацід, доксіциклін, левофлоксацин, моксіфлоксацин, ципрофлоксацин та ін.)
3.3 Динаміка імунологічних показників
У новонароджених імунна система структурно організована, але функціонально неспроможна. Знижений вміст компонентів комплементу, ІgG, ІgА та основних популяцій імунокомпетентних клітин. На проникнення інфекційних агентів лімфоїдні органи відповідають гіперплазією, що проявляється у виді лімфаденопатії.
У розвитку дитини виділяють критичні періоди, під час яких на антигенний стимул імунна система дає неадекватні реакції.
Перший критичний період імунної системи у дитини - перші 30 діб життя. Відзначають низьку активність фагоцитів. Лімфоцити здатні відповідати на АГ і мітогени; гуморальні реакції зумовлені материнськими ІgG.
Другий критичний період імунної системи у дитини - 3-6 міс. Материнські АT зникають з кровотоку; у відповідь на потрапляння АГ утворюються переважно ІgM. Дефіцит ІgА призводить до високої чутливості до респіраторних вірусних інфекцій (аденовірусів, віруси парагрипу та ін.) Імунокомпетентні клітини характеризуються низькою активністю. В цей період проявляються ранні спадкові дефекти імунної системи.
Третій критичний період імунної системи у дитини - 2-й рік життя. Імунна система повноцінно функціонує, з'являються значні кількості ІgG, але, як і раніше, зберігається дефіцит місцевих захисних факторів, що проявляється в збереженні високої сприйнятливості до бактеріальних і вірусних збудників.
Четвертий критичний період імунної системи у дитини - 4-6-й рік життя. Синтез АT, крім ІgА, досягає величин, характерних для дорослих; одночасно підвищується вміст ІgЕ. Активність факторів місцевої захисту залишається низькою. В цей період проявляються пізні спадкові дефекти імунної системи.
П'ятий критичний період імунної системи у дитини - підлітковий вік. Статеві гормони, синтезовані в цей період, гнітять імунні реакції. Як наслідок, можливий розвиток аутоімунних і лімфопроліферативних захворювань, також підвищується сприйнятливість до мікробів.
Таблиця 3.3
Зниження частоти дисіммуноглобулінемій у дітей з рецидивуючим бронхітом після терапії рібомунілом
| Показник | Основна група n=39 |
Контрольна група n=33 |
||
| до лікування | після лікування | до лікування | після лікування | |
Частота дисіммуноглобулінемій в % |
62,5% | 23,2% | 63,2% | 49,4% |
Імунологічна корекція зареєстрована нами в 70% всіх випадків застосування рібомуніла. Найбільший показник ефективності, виразився у наближенні параметрів імунітету до нормальних, виявлено в групі дітей з рецидивуючим обструктивним бронхітом, менше з хронічним бронхітом та затяжним перебігом пневмонії. Проміжні ефекти отримані при повторній захворюваності дітей ринітом, трахеїтом, фарінгітом. У 13% випадків нами відзначена тільки позитивна динаміка в показниках імунного статусу, У 11% дітей імунологічні показники істотно не змінилися протягом курсу лікування рібомунілом.
Слід зазначити, що у дітей з рецидивуючим бронхітом, які одержували рібомуніл, в слині зростав рівень секреторного імуноглобуліну А в порівнянні з контрольною групою дітей і знижувалася частота дисіммуноглобулінемій.
Як правило, у дітей до лікування був знижений рівень лімфоцитів, що несуть рецептори до ліпополісахаріду. Після прийому рібомуніла їх рівень нормалізувалася.
Детальний аналіз результатів лікування рібомунілом дітей з рецидивуючим обструктивним бронхітом показав, що клінічний ефект, проявившийся у відсутності рецидивів протягом 1 року і у зменшенні їх частоти відзначений нами в 78,3% випадках.
У 55% хворих був відмінний результат - вони не захворіли після лікування, у 13,3% - гарний, були одиничні та слабкі симптоми захворювання у 10% - задовільний результат, відзначалося істотне поліпшення, але частина симптомів зберігалася. Отримані нами результати корелюють з даними дослідників, які використовували рібомуніл у дітей.
Таблиця 3.4
Частота рецидивів бронхіту у дітей в протягом 1 року до лікування і після лікування рібомунілом
Кількість рецидивів |
Основна группа n=39 | Контрольна группа n=33 | ||
| до лікування | після застосування рібомуніла | до лікування | після звичайного лікування | |
| 0 | -/- | 33/55% | - | 10/17% |
| 1 | -/- | 8/13,3% | - | 13/22% |
| 2 | -/- | 6/1,0% | - | 16/27% |
| 3 | 44 | 9/15% | 45 | 6/10,5% |
| 4 і більше | 16 | 4/6,7% | 15 | 14/23,5% |
Примітка. В чисельнику - кількість хворих, у знаменнику -% хворих
У дітей без значного покращення від лікування рібомунілом по клінічним та імунологічним параметрам при подальшому поглибленому обстеженні нами виявлені важкі комбіновані дефекти системи імунітету (Т-і В-клітинного і фагоцитозу) в поєднанні з іншою соматичною патологією, що вимагали призначення відповідних препаратів. Очевидно, за таких імунодефіцитних станах (ІДС) рібомуніл не може повністю зкорегувати дефект імунітету і додатково необхідні інші засоби іммунокоррекції.
У одного хлопчика після 5-го тижня застосування рібомуніла відзначено синдром гіперсаліваціі, що тривала до 2,5 міс. Інших побічних ефектів нами не відзначено.
У контрольній групі дітей (33) з аналогічною патологією, що одержували звичайне лікування, було більше рецидивів і частіше зустрічалися дисіммуноглобулінемії. Процес рецидування інфекції у них був більш тривалим і частим, імунологічні порушення зберігалися в період ремісії, і повної імунореабілітації не наступало.
3.4 Аналіз змін ферментативної активності клітин лімфоїдного ряду
Клініко-імунологічне зіставлення виявило поліморфні варіанти порушень імунного статусу у часто і тривало хворіючих дітей (табл. 2). Так у дітей з рецидивуючим обструктивним бронхітом визначалася комбінована форма імунодефіциту зі зниженням показників CD3 +, CD4 +, CD25 +-лімфоцитів, зустрічалися різні варіанти дісіммуноглобулінемії (G, M, а - 30 випадків; g, M, А-26; g, m, А - 16; g, m, а-18; G, M, А-39; G, M, А-82); зниження фагоцитарної активністі більш ніж на 35% було у 26 дітей, більш ніж на 25% - у 60 дітей, більше ніж на 15% - у 86. Циркулюючі імунні комплекси виявлялись у 76% обстежених дітей.
У групі дітей з хронічним бронхітом теж спостерігалися подібні порушення імунного статусу, зниження іммунорегуляторного індексу, дефіцит експресії рецепторів Т-лімфоцитів до інтерлейкіну-2.
У дітей з затяжним перебігом пневмонії (переважно вогнищева і осередково-зливальна форма) імунний статус характеризувався імунокомплексним хронічним запаленням з різним ступенем змін іммунорегуляторного індексу (ІРІ). При рецидивуючим трахеїт, фарингіт, рініте, як правило, відзначалося зниження рівня CD3 +, CD4 +-лімфоцитів, ІРІ, дісімуноглобулінемії.
Таблиця 3.5
Зміни в імунному статусі обстежених дітей до і після лікування рібомунілом
| Діагноз | Кількість детей | CD3 | CD4 | CD25 | CD8 | CD22 | ІgА | ІgG | ІgM | Фагоцитоз | ||
| ФИ | ФЧ | НСТ | ||||||||||
| Xронічний бронхіт | 15 | -28 6* | -17 4* | 16 9* | 5 2 | -5 0,8* | 15 4* | 7 2 | 18 4* | -20 3* | -5 2 | 15 3 |
| -10 4,0 | 6,0 3,0 | 6,0 3,0 | -3,0 1,0 | 9,0 2,0 | 4,0 1,0 | 2,0 0,4 | 4,0 2,0 | -5,0 2,0 | 0,3 0,2 | 16 2,0 | ||
| Pецидивуючий обструктивний бронхіт | 32 | -15 4* | -19 3* | -18 6* | 9 2* | 6 2 | 2 3 | 26 5* | 24 2* | -17 3* | -8 3* | 19 3 |
| 0,8 2 | 5 2 | 13 0,5 | -0,5 0,3 | 8 3 | 0,4 0,3 | 9 1 | 12 3 | 6 2 | 3 1 | 20 5 | ||
| Пневмонії з затяжним перебігом | 10 | -18 6 | -17 13* | 9 4 | 0,8 0,3 | 8 1,0 | 17 8* | 12 6 | 14 7 | -15 4 | -2 0,7 | 18 3 |
| -6 2 | -2 0,7 | 2 0,9 | -0,7 0,2 | 4 0,9 | 6 2 | 9 3 | 5 2 | -6 2 | 2 0,5 | 14 2 | ||
| Фарінготрахеіт, вазомоторний риніт | 15 | -19 7* | -18 7* | -14 4 | 13 4 | 9 3 | 0,9 0,6 | 12 4 | 8 2 | -7 4 | 4 2 | 11 3 |
| -3 0,8 | -0,6 0,2 | 12 3 | 10 4 | 7 2 | 0,8 0,4 | 14 5 | 6 3 | 3 1 | 6 3 | 5 2 | ||
Примітка: у чисельнику - до лікування, в знаменнику - після лікування; без знака "мінус" - збільшення показника, зі знаком "мінус"-зниження; Фи - фагоцитарний індекс; ФЧ - фагоцитарне число; НСТ - нітросинього тетразолія тест; * - р <0,05-0001 в порівнянні з показниками після лікування.
Найбільш значимі і стабільні порушення виявлені у дітей, на повторні бронхіти, особливо з обструктивним синдромом. Слід зазначити, що обстеження хворіючих дітей повторювалось в динаміці не менше двох разів на періоди прояви хвороби і при клінічному одужанні. Це дало можливість обгрунтувати діагноз імунодефіциту в кожному конкретному випадку.
Аналіз змін ферментативної активності клітин лімфоїдного ряду при імунізації показав незначне збільшення активності кислої і лужної фосфатази в лімфоїдних клітинах. Дані показники, очевидно, є нормальною реакцією організму на формування імунної відповіді.
Таблиця 3.6
Ферментативна активність клітин лімфоїдного ряду
| Лікування | Після 2 місяця | Після 4 місяця | Після 6 місяця | |||
Кисла фосфа таза (од.) |
Лужна фосфа таза (од.) |
Кисла фосфа таза (од.) |
Лужна фосфа таза (од.) |
Кисла фосфа таза (од.) |
Лужна фосфа таза (од.) |
|
| Pібомуніл | 263±2 | 106±1 | 222±1 | 157±1,2 | 220±2 | 140±1 |
| Звичайне лікування | 90±1,8 | 100±1 | 87±1 | 100±1 | 90±1,8 | 95±1 |
3.5 Обговорення результатів дослідження
У дітей без значного покращення іммунокоригуючі та іммунореабілітаційні ефекти рібомуніла залежать від особливостей складу. Рібосоми бактерій несуть антигени, які стимулюють специфічний протективний імунітет і активують "дрімаючі" популяції і субпопуляціі клітин системи імунітету. Виявлено, що 1 мкг рибосом захищає від інфекції, також, як 1 мкг ослабленої вакцини. Високу стимуляційну активність рибосом можна пояснити кількома механізмами. Рібосоми містять детермінанти спільні з іммуногенними, але схованими детермінантами клітинної поверхні і поліпептіди клітинної поверхні залишаються пов'язаними з РНК рибосом, і в такому вигляді більше іммуногенні.
До складу рібомуніла включені також мембранні протеоглікани клебсієлли пневмококу, які неспецифічно активують макрофаги і полінуклеарні лейкоцити.
Рібомуніл тому має подвійний ефект: специфічної активної стимуляції імунітету до поширених мікроорганізмів і неспецифічної активації клітин системи імунітету. Незважаючи на те, що рібомуніл здатний активувати практично будь-які клітини системи імунітету і індукувати викид ІЛ-1, ІЛ-6, він не викликає побічних ефектів, так як має іммунорегуляційні властивості.
Іммунорегуляторний ефект, викликаний рібомунілом у хворих, як показали результати, стійкий і не зникає після відміни препарату. Отже, з його допомогою досягається імунореабілітація - відновлення до норми змінених показників системи імунітету, про що свідчать результати даного клінічного вивчення.
В цілому до теперішнього часу встановлено, що застосування Рібомуніла:
- Призводить до повного зникнення або, як мінімум, зменшенню рецидивів захворювання
- Виключає або зменшує необхідність застосування антибіотиків
- Не викликає побічних ефектів та ускладнень
Одним з недоліків клінічного застосування Рібомуніла є тривала схема лікування: по 3 таблетки вранці натще, кожні 4 дні протягом 3 тижнів 1-го місяця, а потім підтримуючий курс кожні 4 дні кожного місяця - 5 місяців.
Імунологічні ефекти рібомуніла, що забезпечують його клінічну ефективність у хворих різноманітні:
- Стимуляція макрофагів і посилення вироблення ІЛ -1 і ІЛ-6
- Активація Т-лімфоцитів і Т-кілерів
- Посилення відповіді лімфоцитів на мутогени
- Поліклональна активація В-лімфоцитів
- Посилення синтезу імуноглобулінів у крові та секреторного ІgА
- Стимуляція антитілформуючих клітин і синтезу антитіл
- Активація природних кілерів
- Посилення адгезії і нормалізація хемолюмінесценції полінуклеаров
- Посилення вироблення інтерферону
- Активація фагоцитозу, стимуляція міграції лейкоцитів
Ми виявили нормалізацію фенотипу
8-09-2015, 19:09